Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок Кеслера-Ферсмана — заміський маєток (дача) німецької родини Кесслерів у Ферсмановому, Крим. Будинок збудований наприкінці ХІХ століття і є пам'яткою архітектури і містобудування місцевого значення.
| Замок Кесслера-Ферсмана | |
|---|---|
 | |
| 44°54′06″ пн. ш. 34°10′45″ сх. д. / 44.90167° пн. ш. 34.17917° сх. д.Координати: 44°54′06″ пн. ш. 34°10′45″ сх. д. / 44.90167° пн. ш. 34.17917° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Лозове |
| Тип | пам'ятка і садиба[d] |
| Архітектор | d |
| Засновник | Кесслер Едуард Федорович |
| Дата заснування | кінець ХІХ століття |
| Статус | |
  Замок Кесслера-Ферсмана Замок Кесслера-Ферсмана (Автономна Республіка Крим) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва і розташування
Офіційна назва, яка проходить в охоронних постановах Кабінету Міністрів України, «Замок Ферсмана і садиба Кесслера». Таким чином було увічнено імена засновників цієї садиби. Крім того, у народі закріпилися ще додаткові назви, за аналогією з Ластівчиним гніздом: Мисливський замок, Будинок із привидами і Палац лісової феї.
Поруч зі трасою 35А-002, що веде з Сімферополя, через перевали, до Алушти, неподалік і південніше столиці Криму в передгірському селі Ескі-Орда (тепер Лозове) розташована мальовнича пам'ятка архітектури й містобудування місцевого значення — садиба Кесслера. Засновник будівлі вибрав саме місцину, яка проглядалася зусібіч , бо була в 300 метрах на пагорбі, на правому березі річки Салгир у підніжжі височини, порослої лісом (який теж носить почесну назву — Кесслерівський ліс).
Будівля і садиба розташовані ще на території Лозовського інтернату, за адресою: 97576, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Ферсманово, вулиця Учительська, 1Б.
Історія
У Російській імперії було заведено, що вельможі, особливо царі, жалували своїм підлеглим чималі наділи землі, зазвичай, із народом, що там жив. Найбільше такій вислузі раді були військові, адже після кожної вдалої військової кампанії імперія обростала землями, які і розподілялися між загарбниками. Так на кримські землі і прийшли землевласниками: російські графи, царські німці-вислужники та поселенці, кавказькі князі, купецькі роди та попи.
Родина Кеслерів, за походженням, була з німецького містечка (Східна Пруссія). На початках ХІХ століття російські царі та їхні урядники мали звичку запрошувати німецьких чиновників і управителів до себе на роботу. Таким чином і потрапив лісничий Карл-Фрідріх Кесслер на службу в Росію, ставши головним лісничим у військових поселеннях Новгородської губернії. Переселявся він в 1822 році із сім'єю (дружина, діти), оселився в селі недалеко від Новгорода, тож, ставши статусним урядником, мав змогу дати своїм дітям хорошу освіту. Один син пішов далі в науку і став відомим, уже російським, зоологом, а другий син захоплювався архітектурою, але вибрав стежку військового, де набув чималої популярності та відзнак. За відданість царю та успіхи цар жалував Кесслерам чимало привілеїв і земельні наділи, у тому числі.
Заснування садиби Кесслера
Заміську дачу родини Кесслерів побудував — колишній російський військовий інженер і генерал армії, посланник Росії у Туреччині, завойовник Кавказу. Вийшовши на почесну він оселився поруч своїх маєтків, недалеко татарського села Ескі-Орда і жив там зі своїми дітьми: Олександром та Марією. Точної дати заснування маєтку і побудови замку не встановлено, але дослідники припускають що це відбувалося в період з 1860 року і до його спочинку (1878 рік), не виключено, що декотрі будівлі та об'єкти облаштовували його діти.
Тривалі військові кампанії на Кавказі спонукали військового інженера обрати неподалік місцину для відпочинку та спілкування з дітьми. Крим став таким затишним куточком. До того ж родина Кесслерів була велика і відома, та й син Олександр уподобав собі науку, як його брат — знаний російський зоолог Карл Федорович Кесслер. Захоплення Марії та Олександра Кесслерів природознавством заставили батька, генерала, облаштувати в заміському будинку наукову лабораторію і метеорологічну станцію. Відтак наукові вишукування сина стали призвідцями першої в Криму .
Розквіт маєтку і відвідини Ферсманів
Після смерті генерала Едуарда Кесслера воно перейшло у спадок його сину — науковцю, хіміку Олександру Кесслеру, який жив тут і працював в Кримському університеті та ще й був професором Санкт-Петербурзького університету. До Олександра часто навідувалася його сестра Марія (яка ще й мала поруч, у сусідніх селах, земельні наділи), разом зі своїм чоловіком Євгенієм Олександровичем Ферсманом, також російським військовим, архітектором та аташе в Греції. Разом з ними приїжджав їх племінник Олександр Євгенович Ферсман, який саме тут, серед кримської природи, відчув потяг до мінералів відомий, поготів, академік мінералогії. В честь нього і було облаштовано, роками пізніше, музей та геологічну експозицію (в честь відомих царських учених чи генералів радянська влада не дозволила, а на честь радянського академіка, який і бував там не часто — і експозиції, і семінари і дитячі геологічні експедиції проводили).
Занепад у радянські часи
У 1920 році, після того як радянська влада закріпилася на півострові, комісари націоналізували і перепідпорядкували садибу Кримському університету (у якому, на той час, ще працював Олександр Кесслер). У 1922 році в садибі були курси кримськотатарських вчителів, які невдовзі й закрили. Після смерті вченого, в 1927 році, будівлю передали місцевим правоохоронцям, які почали її використовувати, як дитячий будинок, а перед війною тут були військові казарми. У часи Радянсько-німецької війни тут були розквартировані німецькі військові.
Після війни садиба була закріплена за Міністерством освіти і тут поселили дітей загиблих партизанів. У 1957 році, на базі садиби та персоналу дитячого будинку в селі було створено . А вже пізніше сам замок Кесслера розпаювали на квартири для працівників інтернату (на нижніх поверхах) та дитячі класи. В коридорі облаштували експозицію мінералів з колекції Олександра Ферсмана (вченого і онука Кесслера) і музей вченого, у невеличкій кімнаті.
Сучасність
За часів незалежної України мешканці замку переселилися у окремі будинки, і приміщення почало пустувати. Невдовзі і музейну експозицію перевели до Сімферополя. Постановою Ради міністрів АРК від 06.27.2000 № 202 будівлю передано на баланс Міністерства будівельної політики та архітектури АРК.
Заради збереження архітектурної пам'ятки було вирішено передати її в концесію, у приватні руки. 19 травня 2010 року (з п'ятої спроби, зі стартовою ціною заниженою на 30 % — 250 000 грн), на аукціоні замок Кесслера-Ферсмана викупив московський підприємець Ілля Голенко (в інтересах сім'ї Дмитра Дюжева), інвестори пообіцяли реконструкцію приміщення та створення музейної кімнати, доступної для відвідувань.
Опис
Поселившись поруч Ескі-Орди, генерал Едуард Кесслер побудував собі заміський будинок, зерносховище, млин, молочне господарство, викопав ставок і завів форельне господарство, а навколо висадив чимало дерев (заклавши парк та фруктовий сад на 10 десятинах, насаджував землеукріплюючі посадки на височині, неподалік). Більшість споруд уже не збереглися, лише їхні залишки вказують на масштаби садиби та землеволодінь Кесслерів. До маєтку долучені були ділянки, що були за горою , у долині Малого Салгиру між трьох татарських сіл: Мамак, Вейрат і Суїні-Хаджі (сучасні Строгонівка і Денисівка). Загалом родина Кесслерів володіла довкола Сімферополя чималими земельними угіддями, на початках ХХ століття Марія Ферсман вважалася заможною землевласницею.
Будинок
Двоповерхова будівля прямокутної форми, із підвалом і мезоніном, із різьбленими башточками, стрілчастими вікнами і флігелем, загальною площею 349,3 квадратних метрів розташована на березі річки Салгир. Архітектор запроектував неоготичну споруду в архітектурі якої переважає замкова тема (схожий на середньовічний німецький) упереміжку з мавританськими елементами. Струнка лінія з декоративними башточками, подвійні й потрійні аркоподібні вікна (стрілчасте або напівлучкове), гладкі кутові лопатки, контрастують із жорсткою поверхнею стін. А візерункові підкарнизні дентикули, що оперізують будівлю — архітектурна особливість усієї будівлі.
Загалом другий поверх будинку і кутова вежа були облаштовані під метеостанцію й наукову лабораторію. Така ж вежа (схожа за формою і оздобленням) була вимурована і на землі, по центральній осі фасаду з головним входом. Обидві вежі сполучав декоративний мостик (у 30-х роках XX століття вежу й мостик було зруйновано). Тераса на північному фасаді будинку мала свій вихід до кімнат першого поверху (також була зруйнована внаслідок перепланувань). Переміщення між поверхами відбувалося дерев'яними гвинтовими сходами вилася (на другий поверх), а на верхні приміщення вели металеві сходи. Усе приміщення опалювалося камінами, оздобленими, різного кольору, мармуром. У підвальних приміщеннях було обладнано ще й винний погріб.
Парк
Коли Едуард Кесслер приїхав до Тотай-коя, наприкінці XIX століття, село було закинуте. Тож генерал Кесслер викупив ще землі і заклав парк та фруктовий сад (на 10-и десятинах землі). У парку росло чимало декоративних дерев та кущових форм: каштани, платани, горіхи, сосни. До сучасників дійшли лише залишки каштанової алеї, ряд старих сосен і поодинокі платани та волоський горіх.
Див. також
Примітки
- Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (укр.)
- Кабінет Міністрів України (29 вересня 2016). Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний сайт (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 7 листопада 2017.
- http://politwiki.org/1064/ru/Дом-Ферсмана [ 13 січня 2019 у Wayback Machine.] Адреса: 97576, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Ферсманово, вул. Учительська, 1Б
- . Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- [irbis-nbuv.gov.ua/…/cgiirbis_64.exe?..|Гамалія В. Н. «Професор К. Ф. Кесслер — вчений, педагог, організатор і популяризатор науки.» У статті розглядається діяльність видатного вченого-зоолога ХІХ в. — К. Ф. Кесслера. Особливу увагу приділено його роботі на кафедрі зоології Київського університету Св. Володимира, а також вкладу дослідника в організацію з'їздів і товариств природознавців. Показана роль К. Ф. Кесслера у популяризації еволюційної теорії Ч. Дарвіна.]
- . Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 21 липня 2015.
- . «Багато років поспіль цікавила нас наша Горушка під Сімферополем», — згадував своє дитинство А. Ферсман. Із вдячністю він називав Крим своїм «першим університетом». «Він навчив мене, — писав учений, — цікавитися природою і любити її. Він навчив мене працювати, розкривати таємниці природних багатств, і не у швидкому огляді, проїжджаючи на автомобілі або на коні, а наполегливо повзаючи рачки, протягом багатьох днів, вивчаючи одну і ту ж скелю, стежачи за всіма звивинами досліджуваних ледь помітних жив, ладу по окремих дрібниць і деталей картину минулого і фантазуючи про майбутнє… [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.]»
- . Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 21 липня 2015.
Джерела
- «Майбутнє Садиби Кесслера: романтичний замок чи потворна руїна?» Проект «Червона книга» [ 24 липня 2015 у Wayback Machine.];
- Богданов М. Н. «Карл Фѐдорович Кесслер (биография)» / М. Н. Богданов.- Санкт-Петербург, 1882. — 64 с.;
- Кесслер К. Ф. «Путешествие с экологической целью к северному берегу Чѐрного моря и в Крым в 1858 г.» / К. Ф. Кесслер // «Университетские известия». — 1860. — С. 1-248.;
- Руда С. П. Роль К. Ф. Кесслера у консолідації природознавців України (друга половина ХІХ ст.) / С. П. Руда // Велика Волинь. — 1999. — Т. 19. Бердичівська земля в контексті історії України. — С. 148-149
Посилання
- Замок Кеслера-Ферсмана. Сторінки історії [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Keslera Fersmana zamiskij mayetok dacha nimeckoyi rodini Kessleriv u Fersmanovomu Krim Budinok zbudovanij naprikinci HIH stolittya i ye pam yatkoyu arhitekturi i mistobuduvannya miscevogo znachennya lon sec lat dir shirina zobrazhennya lat min region CoordScale lon min lat sec lon dir Zamok Kesslera Fersmana44 54 06 pn sh 34 10 45 sh d 44 90167 pn sh 34 17917 sh d 44 90167 34 17917 Koordinati 44 54 06 pn sh 34 10 45 sh d 44 90167 pn sh 34 17917 sh d 44 90167 34 17917Krayina UkrayinaMistoLozoveTippam yatka i sadiba d ArhitektordZasnovnikKessler Eduard FedorovichData zasnuvannyakinec HIH stolittyaStatus Ob yekt derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Ohoronnij nomer 4875 ARZamok Kesslera FersmanaZamok Kesslera Fersmana Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u VikishovishiNazva i roztashuvannyaOficijna nazva yaka prohodit v ohoronnih postanovah Kabinetu Ministriv Ukrayini Zamok Fersmana i sadiba Kesslera Takim chinom bulo uvichneno imena zasnovnikiv ciyeyi sadibi Krim togo u narodi zakripilisya she dodatkovi nazvi za analogiyeyu z Lastivchinim gnizdom Mislivskij zamok Budinok iz prividami i Palac lisovoyi feyi Poruch zi trasoyu 35A 002 sho vede z Simferopolya cherez perevali do Alushti nepodalik i pivdennishe stolici Krimu v peredgirskomu seli Eski Orda teper Lozove roztashovana malovnicha pam yatka arhitekturi j mistobuduvannya miscevogo znachennya sadiba Kesslera Zasnovnik budivli vibrav same miscinu yaka proglyadalasya zusibich bo bula v 300 metrah na pagorbi na pravomu berezi richki Salgir u pidnizhzhi visochini porosloyi lisom yakij tezh nosit pochesnu nazvu Kesslerivskij lis Budivlya i sadiba roztashovani she na teritoriyi Lozovskogo internatu za adresoyu 97576 Avtonomna Respublika Krim Simferopolskij rajon selo Fersmanovo vulicya Uchitelska 1B IstoriyaU Rosijskij imperiyi bulo zavedeno sho velmozhi osoblivo cari zhaluvali svoyim pidleglim chimali nadili zemli zazvichaj iz narodom sho tam zhiv Najbilshe takij visluzi radi buli vijskovi adzhe pislya kozhnoyi vdaloyi vijskovoyi kampaniyi imperiya obrostala zemlyami yaki i rozpodilyalisya mizh zagarbnikami Tak na krimski zemli i prijshli zemlevlasnikami rosijski grafi carski nimci visluzhniki ta poselenci kavkazki knyazi kupecki rodi ta popi Rodina Kesleriv za pohodzhennyam bula z nimeckogo mistechka Shidna Prussiya Na pochatkah HIH stolittya rosijski cari ta yihni uryadniki mali zvichku zaproshuvati nimeckih chinovnikiv i upraviteliv do sebe na robotu Takim chinom i potrapiv lisnichij Karl Fridrih Kessler na sluzhbu v Rosiyu stavshi golovnim lisnichim u vijskovih poselennyah Novgorodskoyi guberniyi Pereselyavsya vin v 1822 roci iz sim yeyu druzhina diti oselivsya v seli nedaleko vid Novgoroda tozh stavshi statusnim uryadnikom mav zmogu dati svoyim dityam horoshu osvitu Odin sin pishov dali v nauku i stav vidomim uzhe rosijskim zoologom a drugij sin zahoplyuvavsya arhitekturoyu ale vibrav stezhku vijskovogo de nabuv chimaloyi populyarnosti ta vidznak Za viddanist caryu ta uspihi car zhaluvav Kessleram chimalo privileyiv i zemelni nadili u tomu chisli Zasnuvannya sadibi Kesslera Zamisku dachu rodini Kessleriv pobuduvav kolishnij rosijskij vijskovij inzhener i general armiyi poslannik Rosiyi u Turechchini zavojovnik Kavkazu Vijshovshi na pochesnu vin oselivsya poruch svoyih mayetkiv nedaleko tatarskogo sela Eski Orda i zhiv tam zi svoyimi ditmi Oleksandrom ta Mariyeyu Tochnoyi dati zasnuvannya mayetku i pobudovi zamku ne vstanovleno ale doslidniki pripuskayut sho ce vidbuvalosya v period z 1860 roku i do jogo spochinku 1878 rik ne viklyucheno sho dekotri budivli ta ob yekti oblashtovuvali jogo diti Trivali vijskovi kampaniyi na Kavkazi sponukali vijskovogo inzhenera obrati nepodalik miscinu dlya vidpochinku ta spilkuvannya z ditmi Krim stav takim zatishnim kutochkom Do togo zh rodina Kessleriv bula velika i vidoma ta j sin Oleksandr upodobav sobi nauku yak jogo brat znanij rosijskij zoolog Karl Fedorovich Kessler Zahoplennya Mariyi ta Oleksandra Kessleriv prirodoznavstvom zastavili batka generala oblashtuvati v zamiskomu budinku naukovu laboratoriyu i meteorologichnu stanciyu Vidtak naukovi vishukuvannya sina stali prizvidcyami pershoyi v Krimu Rozkvit mayetku i vidvidini Fersmaniv Pislya smerti generala Eduarda Kesslera vono perejshlo u spadok jogo sinu naukovcyu himiku Oleksandru Kessleru yakij zhiv tut i pracyuvav v Krimskomu universiteti ta she j buv profesorom Sankt Peterburzkogo universitetu Do Oleksandra chasto naviduvalasya jogo sestra Mariya yaka she j mala poruch u susidnih selah zemelni nadili razom zi svoyim cholovikom Yevgeniyem Oleksandrovichem Fersmanom takozh rosijskim vijskovim arhitektorom ta atashe v Greciyi Razom z nimi priyizhdzhav yih pleminnik Oleksandr Yevgenovich Fersman yakij same tut sered krimskoyi prirodi vidchuv potyag do mineraliv vidomij pogotiv akademik mineralogiyi V chest nogo i bulo oblashtovano rokami piznishe muzej ta geologichnu ekspoziciyu v chest vidomih carskih uchenih chi generaliv radyanska vlada ne dozvolila a na chest radyanskogo akademika yakij i buvav tam ne chasto i ekspoziciyi i seminari i dityachi geologichni ekspediciyi provodili Zanepad u radyanski chasi U 1920 roci pislya togo yak radyanska vlada zakripilasya na pivostrovi komisari nacionalizuvali i perepidporyadkuvali sadibu Krimskomu universitetu u yakomu na toj chas she pracyuvav Oleksandr Kessler U 1922 roci v sadibi buli kursi krimskotatarskih vchiteliv yaki nevdovzi j zakrili Pislya smerti vchenogo v 1927 roci budivlyu peredali miscevim pravoohoroncyam yaki pochali yiyi vikoristovuvati yak dityachij budinok a pered vijnoyu tut buli vijskovi kazarmi U chasi Radyansko nimeckoyi vijni tut buli rozkvartirovani nimecki vijskovi Pislya vijni sadiba bula zakriplena za Ministerstvom osviti i tut poselili ditej zagiblih partizaniv U 1957 roci na bazi sadibi ta personalu dityachogo budinku v seli bulo stvoreno A vzhe piznishe sam zamok Kesslera rozpayuvali na kvartiri dlya pracivnikiv internatu na nizhnih poverhah ta dityachi klasi V koridori oblashtuvali ekspoziciyu mineraliv z kolekciyi Oleksandra Fersmana vchenogo i onuka Kesslera i muzej vchenogo u nevelichkij kimnati Suchasnist Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini meshkanci zamku pereselilisya u okremi budinki i primishennya pochalo pustuvati Nevdovzi i muzejnu ekspoziciyu pereveli do Simferopolya Postanovoyu Radi ministriv ARK vid 06 27 2000 202 budivlyu peredano na balans Ministerstva budivelnoyi politiki ta arhitekturi ARK Zaradi zberezhennya arhitekturnoyi pam yatki bulo virisheno peredati yiyi v koncesiyu u privatni ruki 19 travnya 2010 roku z p yatoyi sprobi zi startovoyu cinoyu zanizhenoyu na 30 250 000 grn na aukcioni zamok Kesslera Fersmana vikupiv moskovskij pidpriyemec Illya Golenko v interesah sim yi Dmitra Dyuzheva investori poobicyali rekonstrukciyu primishennya ta stvorennya muzejnoyi kimnati dostupnoyi dlya vidviduvan OpisPoselivshis poruch Eski Ordi general Eduard Kessler pobuduvav sobi zamiskij budinok zernoshovishe mlin molochne gospodarstvo vikopav stavok i zaviv forelne gospodarstvo a navkolo visadiv chimalo derev zaklavshi park ta fruktovij sad na 10 desyatinah nasadzhuvav zemleukriplyuyuchi posadki na visochini nepodalik Bilshist sporud uzhe ne zbereglisya lishe yihni zalishki vkazuyut na masshtabi sadibi ta zemlevolodin Kessleriv Do mayetku dolucheni buli dilyanki sho buli za goroyu u dolini Malogo Salgiru mizh troh tatarskih sil Mamak Vejrat i Suyini Hadzhi suchasni Strogonivka i Denisivka Zagalom rodina Kessleriv volodila dovkola Simferopolya chimalimi zemelnimi ugiddyami na pochatkah HH stolittya Mariya Fersman vvazhalasya zamozhnoyu zemlevlasniceyu Budinok Dvopoverhova budivlya pryamokutnoyi formi iz pidvalom i mezoninom iz rizblenimi bashtochkami strilchastimi viknami i fligelem zagalnoyu plosheyu 349 3 kvadratnih metriv roztashovana na berezi richki Salgir Arhitektor zaproektuvav neogotichnu sporudu v arhitekturi yakoyi perevazhaye zamkova tema shozhij na serednovichnij nimeckij uperemizhku z mavritanskimi elementami Strunka liniya z dekorativnimi bashtochkami podvijni j potrijni arkopodibni vikna strilchaste abo napivluchkove gladki kutovi lopatki kontrastuyut iz zhorstkoyu poverhneyu stin A vizerunkovi pidkarnizni dentikuli sho operizuyut budivlyu arhitekturna osoblivist usiyeyi budivli Zagalom drugij poverh budinku i kutova vezha buli oblashtovani pid meteostanciyu j naukovu laboratoriyu Taka zh vezha shozha za formoyu i ozdoblennyam bula vimurovana i na zemli po centralnij osi fasadu z golovnim vhodom Obidvi vezhi spoluchav dekorativnij mostik u 30 h rokah XX stolittya vezhu j mostik bulo zrujnovano Terasa na pivnichnomu fasadi budinku mala svij vihid do kimnat pershogo poverhu takozh bula zrujnovana vnaslidok pereplanuvan Peremishennya mizh poverhami vidbuvalosya derev yanimi gvintovimi shodami vilasya na drugij poverh a na verhni primishennya veli metalevi shodi Use primishennya opalyuvalosya kaminami ozdoblenimi riznogo koloru marmurom U pidvalnih primishennyah bulo obladnano she j vinnij pogrib Park Koli Eduard Kessler priyihav do Totaj koya naprikinci XIX stolittya selo bulo zakinute Tozh general Kessler vikupiv she zemli i zaklav park ta fruktovij sad na 10 i desyatinah zemli U parku roslo chimalo dekorativnih derev ta kushovih form kashtani platani gorihi sosni Do suchasnikiv dijshli lishe zalishki kashtanovoyi aleyi ryad starih sosen i poodinoki platani ta voloskij gorih Div takozhSadiba Shleye Dacha Kichkine Dacha MilosPrimitkiPostanova vid 3 veresnya 2009 r N 928 Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini ukr Kabinet Ministriv Ukrayini 29 veresnya 2016 Pro zatverdzhennya Poryadku viznachennya kategorij pam yatok dlya zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Oficijnij sajt ukr Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 7 listopada 2017 http politwiki org 1064 ru Dom Fersmana 13 sichnya 2019 u Wayback Machine Adresa 97576 Avtonomna Respublika Krim Simferopolskij r n s Fersmanovo vul Uchitelska 1B Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 irbis nbuv gov ua cgiirbis 64 exe Gamaliya V N Profesor K F Kessler vchenij pedagog organizator i populyarizator nauki U statti rozglyadayetsya diyalnist vidatnogo vchenogo zoologa HIH v K F Kesslera Osoblivu uvagu pridileno jogo roboti na kafedri zoologiyi Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira a takozh vkladu doslidnika v organizaciyu z yizdiv i tovaristv prirodoznavciv Pokazana rol K F Kesslera u populyarizaciyi evolyucijnoyi teoriyi Ch Darvina Arhiv originalu za 14 sichnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2015 Bagato rokiv pospil cikavila nas nasha Gorushka pid Simferopolem zgaduvav svoye ditinstvo A Fersman Iz vdyachnistyu vin nazivav Krim svoyim pershim universitetom Vin navchiv mene pisav uchenij cikavitisya prirodoyu i lyubiti yiyi Vin navchiv mene pracyuvati rozkrivati tayemnici prirodnih bagatstv i ne u shvidkomu oglyadi proyizhdzhayuchi na avtomobili abo na koni a napoleglivo povzayuchi rachki protyagom bagatoh dniv vivchayuchi odnu i tu zh skelyu stezhachi za vsima zvivinami doslidzhuvanih led pomitnih zhiv ladu po okremih dribnic i detalej kartinu minulogo i fantazuyuchi pro majbutnye 26 grudnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Arhiv originalu za 26 grudnya 2015 Procitovano 21 lipnya 2015 Dzherela Majbutnye Sadibi Kesslera romantichnij zamok chi potvorna ruyina Proekt Chervona kniga 24 lipnya 2015 u Wayback Machine Bogdanov M N Karl Fѐdorovich Kessler biografiya M N Bogdanov Sankt Peterburg 1882 64 s Kessler K F Puteshestvie s ekologicheskoj celyu k severnomu beregu Chѐrnogo morya i v Krym v 1858 g K F Kessler Universitetskie izvestiya 1860 S 1 248 Ruda S P Rol K F Kesslera u konsolidaciyi prirodoznavciv Ukrayini druga polovina HIH st S P Ruda Velika Volin 1999 T 19 Berdichivska zemlya v konteksti istoriyi Ukrayini S 148 149PosilannyaZamok Keslera Fersmana Storinki istoriyi 26 grudnya 2015 u Wayback Machine