Зав я ловський район рос Завьяловский район удм Завьял ёрос муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російськ

Зав'я́ловський район (рос. Завьяловский район, удм. Завьял ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Зав'ялово.

Зав'яловський район

рос. Завьяловский район
удм. Завьял ёрос

Основні дані

Суб'єкт Російської Федерації:

Удмуртія

Утворений:

1 червня 1937 року

Населення (2019):

77525 осіб

Площа:

2202,82 км²

Густота населення:

35,19 осіб/км²

Телефонний код:

7-34123

Населені пункти та поселення

Адміністративний центр:

село Зав'ялово

Сільських населених пунктів:

127

Влада

Голова місцевої думи:

Юнусов Марат Зінурович

Голова району:

Полтанов Анатолій Іванович

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зав'яловський район.

Населення

Населення — 77525 осіб (2019; 66000 в 2010, 59145 у 2002).

Національний склад населення станом на 2010 рік:


Народність	Чисельність, осіб (2010)	%
Росіяни	32943	49,91
Удмурти	27209	41,23
Татари	2854	4,32
Інші	1971	2,99
Особи, що не вказали національність	1023	1,55

Історія

Зав'яловський район утворений 1 червня 1937 року із частини . Спочатку до його склад входили 11 сільрад (Докшинська, Зав'яловська, Ільїнська, Новомартьяновська, Новочультемська, Пазелинська, Розкольниківська (Гольянська), Старокентська, Чемошурська, Ягульська та Якшурська). 1939 року до складу району увійшли ще 3 сільради (бахіловська, Козмодем'янська та Нікольсько-Бурановська), однак виділені 2 сільради (Пазелинська та Ягульська) до складу Іжевського району. Станом на 1959 рік до складу району входили 7 сільрад (бабинська, Гольянівська, Зав'яловська, Казмаська, Старокентська, Чемошурська та Якшурська). 1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія увійшла до складу укрупненого Іжевського району.

12 січня 1965 року Іжевський район був розукрупнений, перейменований в сучасну назву, центр перенесений до села Зав'ялово. Станом на 1965 рік до складу району входили 13 сільрад (Бабинська, Гольянська, Зав'яловська, Казмаська, Люцька, Підшиваловська, середньопостольська, Старокентська, Чемошурська, Шабердінська, Юськинська, Ягульська та Якшурська). 1966 року частина приміських населених пунктів міста Іжевська передана до його складу, Чемошурська сільрада перетворена в Первомайську. 1970 року Старокентська сільрада перетворена в Каменську. 1979 року утворено Пироговську сільраду, 1987 року - Італмасівську, 1988 року - Хохряківську, 1991 року - Вараксінську та Октябрську.

2021 року Зав'яловський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Бабинське сільське поселення	241,05	2973	2934	2716	Бабино	15
Вараксінське сільське поселення	94,85	2720	2939	2811	Вараксіно	3
Гольянське сільське поселення	213,10	1979	1873	1965	Гольяни	7
Зав'яловське сільське поселення	127,30	9239	11279	13340	Зав'ялово	10
Італмасівське сільське поселення	38,01	2944	3168	3071	Італмас	5
Казмаське сільське поселення	112,46	1489	1600	1632	Нова Казмаска	6
Каменське сільське поселення	91,08	2620	2973	4008	Каменне	10
Кіяїцьке сільське поселення	140,07	3248	3300	3092	Кіяїк	4
Люцьке сільське поселення	135,63	1362	1466	1587	Люк	3
Октябрське сільське поселення	6,39	3017	3562	5795	Октябрський	3
Первомайське сільське поселення	40,56	3174	3566	5132	Первомайський	3
Пироговське сільське поселення	51,36	4546	4513	5125	Пирогово	4
Підшиваловське сільське поселення	224,43	2519	2712	2773	Підшивалово	13
Середньопостольське сільське поселення	180,53	2978	3061	3013	Середній Постол	8
Совхозне сільське поселення	111,98	3126	3511	4241	Совхозний	7
Хохряківське сільське поселення	11,39	3584	5105	5833	Хохряки	2
Шабердінське сільське поселення	150,58	1996	2149	2331	Шабердіно	9
Ягульське сільське поселення	175,86	3905	4383	6790	Ягул	7
Якшурське сільське поселення	38,64	1726	1906	2270	Якшур	8

Найбільші населені пункти


№	Населений пункт	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2012)
1	Азіно	1767	1827
2	Бабино	1525	1550
3	Байкузіно	122	105
4	Банне	273	301
5	Бахіли	0	2
6	Бахтіяри	61	68
7	Башур	64	113
8	Березка	75	78
9	Болтачево	11	1
10	Вараксіно	2452	2612
11	Велика Венья	596	696
12	Велика Док'я	4	3
13	Великий Кіяїк	340	377
14	Верхній Женвай	345	269
15	Верхній Люк	10	5
16	Верхня Лудзя	333	339
17	Вожой	129	129
18	Вожойський	81	113
19	Вознесенський	3	13
20	Гольяни	1176	1169
21	Дінтем-Бодья	256	232
22	Докша	372	330
-	Дома 17 км	2	-
-	Дома 31 км	91	-
23	Дома 45 км	20	17
24	Другий Іжевський лісопункт	8	2
25	Дуброво	46	53
26	Жеребьонки	11	22
27	Забігалово	112	82
28	Зав'ялово	7457	8986
-	Ільїнка	3	-
29	Істоміно	125	164
30	Італмас	2382	2547
31	Кабаніха	14	7
32	Каменне	1261	1507
33	Каравай-Нор'я	36	41
34	Кашабеги	2	10
35	Кетул	110	77
36	Кіяїк	1095	1064
37	Козлово	39	51
38	Колюшево	72	61
39	Коньки	59	50
40	Красний Кустар	52	53
41	Крестовоздвиженське	39	52
42	Кузілі	4	9
43	Курегово	8	77
44	Леніно	118	94
45	Лудзя-Нор'я	55	56
46	Лудорвай	795	1125
47	Люк	1073	1173
48	Люкшудья (село)	990	907
49	Люкшудья (присілок)	22	14
50	Майський	23	24
51	Макарово	147	130
52	Мала Венья	169	251
53	Малиново	143	163
54	Мещеряки	339	395
55	Мирний	110	144
56	Михайловський	3	13
57	Можвай (починок)	38	54
58	Можвай (присілок)	56	16
-	Молодіжний	64	0
59	Непремінна Лудзя	318	380
60	Нижній Вожой	9	29
61	Нікольське	0	0
62	Нова Казмаска	1184	1327
63	Нова Крестьянка	0	6
64	Нове Мартьяново	31	34
65	Новий Сентег	279	288
66	Новий Урал	19	8
67	Новий Чультем	68	101
68	Нові Марасани	37	64
69	Новокварсінське	176	188
70	Новомихайловський	42	73
71	Ожмос-Пурга	261	259
72	Октябрський	2923	3421
73	Орішники	42	26
74	Пальники (селище, присілок)	448	437
-	Пальники (присілок)	0	-
75	Первомайський	2480	2849
76	Пестовка	12	10
77	Петухи	79	84
78	Пивоварово	21	10
79	Пирогово	3401	3075
80	Пичанки	623	675
81	Підлісний	10	0
82	Підшивалово	1544	1574
83	Пікани	40	36
84	Поварьонки	54	48
85	Позим	685	688
86	Пойвай	63	46
87	Постол (село)	1299	1425
88	Постол (присілок)	572	613
89	Роз'їзд 13 вузькоколійної желєзної дороги	0	16
90	Руський Вожой	490	484
91	Руські Бісарки	1	1
92	Садаковський	3	3
93	Сапарово	277	298
94	Семеново	270	346
95	Сентег	46	32
96	Сепич	182	275
97	Середній Постол	580	610
98	Сизьово	247	230
99	Совєтсько-Нікольське	126	160
100	Совєтсько-Нікольське лісничество	13	4
101	Совхозний	996	1106
102	Сокол	423	387
103	Стара Казмаска	98	83
104	Старе Мартьяново	902	1296
105	Старе Михайловське	168	199
106	Старий Бор	72	92
107	Старий Сентег	87	129
108	Старий Чультем	113	140
109	Старі Кени	298	357
110	Старі Марасани	63	60
111	Старі Тукмачі	3	12
112	Тихий Ключ	80	68
113	Троїцьке	84	70
114	Ударник	14	18
115	Успенський	32	19
116	Хохряки	3584	5089
117	Чемошур	74	124
118	Чепаніха	115	94
119	Чуж'ялово	68	56
120	Чукавінки	0	0
121	Шабердіно	788	983
122	Шудья	259	307
123	Шурдимка	19	27
124	Юськи	937	945
125	Ягул	2633	3044
126	Якшур	1092	1239

Примітки

Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
З яких козаки — 5 осіб
З яких кряшени — 7 осіб
Українці — 335 осіб, вірмени — 262, марійці — 149, азербайджанці — 134, башкири — 122, цигани — 118, білоруси — 108, молдовани — 101, таджики, чуваші — по 85, єзиди — 74, узбеки — 62, німці — 43, корейці — 32, мордва — 30, курди — 22, чеченці — 21, грузини, казахи — по 14, бесерм'яни — 13, болгари — 12, гагаузи, комі-перм'яки — 11, аварці, кумики — по 10, комі — 9, євреї, туркмени — по 7, даргинці, поляки — по 6, кабардинці, литовці — по 5, греки, киргизи, лезгини, осетини — по 4, турки, хакаси — по 3, естонці, інгуші, карачаєвці, карели, латиші, уйгури — по 2, абхази, буряти, лакці, пакистанці, румуни, табасарани, фіни, якути (саха) — по 1 особі, інші — 6 осіб
http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202106150009
Ліквідовано 2004 року.
З них удмурти — 100 %.
З них удмурти — 46 %, росіяни — 45 %.
З них удмурти — 100 %.
Ліквідовано 2013 року.
З них росіяни — 69 %.
З них росіяни — 80 %.

[rus-census2019-1] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[rus-ud-popstat-2010-2] Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]

[rus-ud-popstat-3] Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.

[5] З яких козаки — 5 осіб

[6] З яких кряшени — 7 осіб

[7] Українці — 335 осіб, вірмени — 262, марійці — 149, азербайджанці — 134, башкири — 122, цигани — 118, білоруси — 108, молдовани — 101, таджики, чуваші — по 85, єзиди — 74, узбеки — 62, німці — 43, корейці — 32, мордва — 30, курди — 22, чеченці — 21, грузини, казахи — по 14, бесерм'яни — 13, болгари — 12, гагаузи, комі-перм'яки — 11, аварці, кумики — по 10, комі — 9, євреї, туркмени — по 7, даргинці, поляки — по 6, кабардинці, литовці — по 5, греки, киргизи, лезгини, осетини — по 4, турки, хакаси — по 3, естонці, інгуші, карачаєвці, карели, латиші, уйгури — по 2, абхази, буряти, лакці, пакистанці, румуни, табасарани, фіни, якути (саха) — по 1 особі, інші — 6 осіб

[8] ttp://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202106150009

[:0-9] Ліквідовано 2004 року.

[10] З них удмурти — 100 %.

[11] З них удмурти — 46 %, росіяни — 45 %.

[12] З них удмурти — 100 %.

[13] Ліквідовано 2013 року.

[14] З них росіяни — 69 %.

[15] З них росіяни — 80 %.