Заборо́знівці — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району. Населення становить 305 осіб.
село Заборознівці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Михайлівська церква | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Кам'янець-Подільський район | ||||
Громада | Новоушицька селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1467 | ||||
Населення | 305 | ||||
Площа | 1,68 км² | ||||
Густота населення | 229,76 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32608 | ||||
Телефонний код | +380 3847 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°54′59″ пн. ш. 27°21′27″ сх. д. / 48.91639° пн. ш. 27.35750° сх. д.Координати: 48°54′59″ пн. ш. 27°21′27″ сх. д. / 48.91639° пн. ш. 27.35750° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 260 м | ||||
Водойми | річка Говірка, притока Дністра, ставок Бам, ставок в урочищі Рутка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32614, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Пилипківці | ||||
Карта | |||||
Заборознівці | |||||
Заборознівці | |||||
Мапа | |||||
Походження назви. Етимологія
- Походження від слова «борозна». Існує декілька значень цього слова: а) довга, рівна заглибина, проведена плугом; б) поздовжня заглибина різного розміру; в) великий яр (поряд з селом є чимало ярів). А тому Заборознівці — місце, що знаходиться за борозною, те, що відділене борозною.
- С. Д. Бабишин вважає, що Заборознівці — локативна назва (яка вказує на місцезнаходження об’єкта), яка походить від слова "забора" – „града з підводного каміння, над якою розташоване село, звідси”; заборознівці – „люди, які мешкають біля забори”.
- На карті Боплана село підписане, як «Zabrodenice», що натякає на походження назви від слова «брод». Тобто село за бродом.
Географія
Село Заборознівці розташоване північно-східній частині колишнього Новоушицького району. Заборознівці є частиною Подільської височини та лісостепової зони. На Півдні межує з селом Жабинці, на Заході з селом Пилипківці, на Півночі з селом Говори, а на Сході з селом Гулі Жмеринського району Вінницької області. Середня висота над рівнем моря 260 м. Через село, з Півночі на Південь, протікає річка Говірка, яка біля села меандрує незаболоченою долиною, до якої близько підходять ліси. Південніше Заборозновець починається нижня течія Говірки. Тут впадає до річки дві правих притоки і чотири лівих. Вони значно поповнюють її водою. Абсолютна висота рівня води в річці становить — 216,3 м. В районі Заборозновець знаходяться ліси, найбільші з яких: Чорний, Стриїв, Говірський. На Схід від села розташоване урочище Рутка. Північна частина села називається Ковалівкою, яка свого часу була окремим селом.
Символіка
Герб
На золотистому фоні щита зображено млин білого кольору з жовтим колесом посередині, який й досі є на території села. У нижній частині хвилястою синьою смужкою позначено водойма.
Прапор
Прямокутне полотнище жовтого кольору. Нижня частина прапора поділена синьою смужкою, яка символізує водойми на території села. Жовтий колір – достатку, родючості та могутності.
Демографія
Дані щодо кількості населення мають суперечливий характер. Згідно статиситичних даних Центрального статистичного комітету, що опубліовані 1885 року, в Заборознівцях проживало 420 осіб. Скоріше за все, не було враховано населення Ковалівки.
Згідно даних опублікованих у «Географічному словнику Королівства Польського», що видавався у Варшаві у 1880—1902 роках, населення Заборозновець, разом з Ковалівкою становило 685 осіб. Автори в своїй праці посилалися на попередників, вони не вказують статистику якого періоду використовуть.
У випуску газети "Подільські єпархіальні відомості" №27 від 2 липня 1894 року вказано, що населення Заборозновець становить більше 600 осіб.
Згідно з переписом населення, який проводився в Російській імперії в 1897 році, у Заборознівцях (разом з Ковалівкою) проживало 964 людини. З них чоловіків — 480, а жінок — 484.
Згідно Всеукраїнського перепису населення, що проводився у 2001 році в Заборознівцях проживало 386 осіб.
Згідно даних Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади, населення села на даний час становить 305 осіб.
Історія
Від заснування до XX століття
На сьогодні точно не відомо коли з'явилося село, однак, Заборознівці вперше згадуються у 1467 році. 1889 року польський історик Олександр Яблоновський видав свою працю «Волинь і Поділля», в які посилається на податкові списки 15-17 століття. Заборознівці згадуються в податковому списку датованиому 1565 роком, який було вивлено в монастирі міста Пйотркув. Заборознівці в той час відносилися до зовсім малих сіл, оскільки платили невеликий податок. Так 1565 року з селян які жили в Заборознівцях було стягнено податок в розмірі двох плугів. Податок збирав пан Незабитовський на користь Барського староства:
"Dni capitan Barensis aratr 2 per dnum Niezabitowski solutum".
За переказами старожилів раніше поселення знаходилося поблизу урочища Рутка, а пізніше люди переселилися звідти. Ці свідчення претендують на достовірність, так як Заборознівці позначені на «Генеральній карті України», або ж «Загальному плані Диких Полів, простіше кажучи Україна, з незалежними провінціями» («Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis») французького інженера Гійома Боплана(був на службі у польського короля, будував фортифікаційні споруди) виданій у 1648 році у Данцигу. На ній Заборознівці позначені не на березі річки Говірки, дещо віддаленими на схід(саме там сьогодні знаходиться Рутка), поряд знаходиться великий ліс(очевидно Говірський). Цікаво, що село фігурує під назвою Забродениці (Zabrodenice), можливо Боплан обмовився, а можливо йому було важко вимовити назву. Те, що це Заборознівці немає сумніву, так як поряд позначені Гулі (Hulie), Говори (Howoru) та Жабенці, які записані як Забенці (Zabince). Поряд з Заборознівцями, як окреме село, на карті позначено Ковалівку (Kowol). В «Географічному словнику Королівства Польського», Заборознівці описуються так:
"село на річці Жван (Говірка), лівій притоці Дністра, повіт Ушицький, волость Заміхівська, парафія католицька в Заміхові, відстань 7 верст, віддалені до 15 верст від Ушиці(найближча пошта). Разом із присілком Ковалівка має 176 будинків (з них 41 у власності), 685 мешканців, 547 десятини селянської землі, 685 десятин землі, що належить до маєтку. У ньому є православна церква св. Михайла, філія Пилипковець. Власність графів Стадницьких. Відповідно до рекруту, у Подільському воєводстві Барському старостві з 1665 року".
В цей час основним промислом селян було землеробство.
Заборознівці були власністю родини Стадницьких, родове помістя яких знаходилося у сусідньому селі Говори. Після відміни кріпацтва в Російській імперії у 1861 році, родина Стадницьких зберігала формальний вплив на село, адже, їхня родина у Заборознівцях володіла значною частино землі. Можливо, у Заборознівцях також був маєток Стадницьких, бо і в наш час в селі є місце, що називається панським горбом, де на сьогодні збереглися лише деякі сільськогосподарські споруди.
У 1885 році у Заборознівцях було 2 водяних млини (один з них — Порохівський млин) та заїжджий будинок.
Тривалий час на цих землях господарем був Ігнатій Стадницький(1834—1895). Усе своє майно він заповів єдиній доньці Марії Розі, яка у 1893 році вийшла заміж за графа Олександра Миколайовича Тишкевича. Господарською діяльністю керувала саме графиня. Родина Тишкевичів-Стадницьких володіла 4259 десятинами землі у Заборознівцях, Ковалівці та ще деяких селах повіту. Під час революції 1905—1907 років проти Тишкевичів виступили жителі сіл де були їхні помістя, Заборознівці не стали винятком. Однак, селянські заворушення, як і революцію, було придушено. Після Лютневої революції 1917 року графська родина, очевидно вже навчена досвідом, продає селянам за копійки свої землі та назавжди їх покидає.
У XIX столітті у Заборознівцях було розвинене землеробство, крім того, село славилося тонкорунним вівчарством.
В радянський період
У XX ст. село жило насиченим життям, перенесли: кілька революцій та Громадянську війну, дві Світових війни, колективізацію,Голодомор та інші події.
У лютому 1920 року поблизу Заборозновець базувалися війська білогвардійців, які відступали на територію Польщі. В цей час серед білогвардійців була епідемія тифу, від якої постраждало і місцеве населення. В квітні 1920 року біля села проходили бої між армією Польщі і червоноарміцями. З 9 по 13 жовтня 1920 року поблизу Заборозновець та навколишніх сіл точилися запеклі бої між військами УНР та червоноарміцями.
Після поразки націонльно-визвольних сил село стало часиною СРСР. Встановлення радянської влади супроводжувалося ламанням існуючого устрою.
Колективізація, як і в інших куточках України, супроводжувалася розкуркулюванням, голодом та застосуванням сили. Населення було не в захваті від політики радянської влади. Завідувач сектору інформації Вінницького обкому КП(б)У в доповідній записці про «волинки» та терористичні акти в районах області писав:
«1 лютого 1932 року в с. Заборознівцях розкуркуленим куркулем спалено комору колгоспу, де згоріло 250 пудів насіння. Згодом у цьому ж селі спалено колгоспівську конюшню, де згоріло 24 коней та збруя».
Невід'ємною складовою колективізації були сильний голод, що був штучно створений радянською владою, та репресивні дії. Однак, точно не відомо скільки людей померло в цей час. За даними різних джерел в селі Заборознівці в 1932—1933 роках загинуло близько 8 чоловік. На сьогодні документально зафіксовані імена 2: Коваль Іван Олексійович 1870 р.н. та Постерчук Савка Миронович 1865 р.н. Обоє померли в 1933 році, причина смерті не вказана. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 рр., складених Пилипковецькою сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Після колективізації у Заборознівцях створено колгосп імені Щорса. З 22 вересня 1937 року Заборознівці стали частиною Новоушицького району, Кам'янець-Подільської області.
Трагічною сторінкою в історії села є Німецько-радянська війна. Заборознівці були окуповані в липні 1941 року. Новий порядок, встановлений німецькими окупантами супроводжувався вивезенням частини працездатного населення для робіт до Німеччини та Австрії. В довоєнні часи в Заборознівцях проживала єврейська община, яка займалася торгівлею, але з приходом нацистів частина євреїв покинула село, а частина була вивезена.Визволено Заборознівці силами 183-ї стрілецької дивізії 38-ї армії 26 березня 1944 року близько 18.00, звільнення Заборозновець та найближчих населених пунктів супроводжувалося потужними перестрілками між нацистами та червоноармійцями, про що свідчить доповідь заступника начальника штабу 38-ї армії генерал-майора Сосєдова. Командував 38-ю армією генерал-полковник Москаленко.
Після закінчення Німецько-радянської війни село відбудовувалося: відкрито магазин(будівля не збереглася), відновлено колгосп, відновлено школу. Згаданий вже колгосп Щорса кілька разів об'єднувався з колгоспом сусіднього села Пилипківці, поки остаточно не припинив своє існування в 1959 році, починаючи з 1960 року Заборознівці стали частиною колгоспу імені Чапаєва (з 1973 року — радгоспу). В 60-ті роки минулого століття Заборознівці динамічно розвивалися. В цей час село було електрифіковано. У 1967 році побудовано сільський клуб. У 1975 році з'явився пам'ятник, що вшановує жителів села, які загинули у Другій світовій війні.
Ковалівка
Ковалівка — північна частина Заборозновець, що раніше була окремим селом. За С. Д. Бабишиним, поселення заснували ковалі, вироби яких славилися на всю округу. Імовірніше, що назва мотивована основною назвою Коваль. На початку XX ст. на території Ковалівки було чимало родин, які носили прізвище Коваль.
У податковому списку датованому 1578 роком, який опублікував Олександр Яблоновський в праці «Волинь і Поділля», Ковалівка згадується як окреме село "Kowaljowka". Також Ковалівка згадується в "Кам'янецькій земській книзі" в 1599 році. На "Карті Боплана" 1648 року Ковалівка позначена, як окреме село, поряд з Заборознівцями. Ковалівку Боплан назвав Коволь (Kowol). Через Ковалівку проходила дорога з Бару на Кам'янець. В джерелах різнго часу згадується як: Kowalowka (1784), Ковалевка (1800), Слоб. Ковалевка (1862).
Найвірогідніше, Ковалівка стала частиною Заборозновець в кінці XIX - на початку XX ст. В «Географічному словнику Королівства Польського» Ковалівку називають присілком Заборозновець. На «Археологічній карті Подільської губернії» опублікованій Юхимом Сіцинським у 1901 році Заборознівці та Ковалівка є окремими селами, хоча автор міг використовувати карти попередніх років. У XVI ст., Заборознівці та Ковалівка були маленькими селами, зростання населення та збільшення площі призвело до злиття сіл.
Адміністративна приналежність
З 1565 року Заборознівці стають частиною Подільського воєводства.
Під час турецького панування (1672—1699) село входило до Подільського еялету Барського санджаку. З 1699 по 1772 рік Заборознівці входили до складу Польщі, а з 1772 року стають частиною Російської імперії
У 1795—1797 роках Заборознівці та Ковалівка входили до Ушицького округу Подільського намісництва, а в 1797—1923 роках до Пилипковецької волості Ушицького повіту Подільської губернії.
12 квітня 1923 року старий адміністративний поділ змінився новим, так з'явився Новоушицький район Кам'янець-Подільського округу. А на початку 1932 року Україну було поділено на області. З 9 лютого 1932 року Заборознівці відносились до Новоушицького району, Вінницької області.
У період німецької окупації з липня 1941 по 26 березеня 1944 — Новоушицький район, Барський ґебіт, генеральна округа «Волинь-Поділля», Райхскомісаріат Україна.
4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільську область перейменовано на Хмельницьку і з того часу Заборознівці — частина Новоушицького району Хмельницької області(з 30 грудня 1962 року по 4 січня 1965 року частина Дунаєвецького району).
До 20 серпня 2015 року Заборознівці входили до Пилипковецької сільської ради. Після проведення адміністративної реформи з 20 серпня 2015 року Заборознівці входять до Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади. 19 липня 2020 року Заборознівці увійшли до Кам'янець-Подільського району.
Хронологія подій
1467 рік — заснування Заборозновець
1648 рік — село позначено на карті Боплана (видана цього року)
1665—1672 роки — у складі Речі Посполитої
1672—1699 роки — у складі Османської імперії
1740 рік — побудовано Михайлівську церкву (перша церква існування якої документально зафіксовано)
1784 рік — побудовано нову Михайлівську церкву
1699—1772 роки — у складі Речі Посполитої
1772—1917 роки — у складі Російської імперії
1891 рік — побудовано приміщення для церковно-приходської школи
1910—1912 роки — будівництво церкви Святого Архістратига Михаїла
1922—1991 — у складі СРСР
Липень 1941 року — 26 березня 1944 року — період німецької окупації
1967 рік — побудовано сільський клуб
1975 рік — побудовано пам'ятник, що вшановує жителів села, які загинули у Великій Вітчизняній війні
1988—1990 роки — реконструкція церкви
21 вересня 1990 — відновлено богослужіння в Михайлівській церкві
З 24 серпня 1991 року — у складі незалежної України
Релігія
В Заборознівцях храмове свято відзначається 21 листопада, коли вшановують Святого Михайла, а сільський храм носить назву церква Святого Архістратега Михаїла. Перша церква в Заборознівцях, про яку є документальні згадки, була побудована 1740 року на кошти громади та іменувалася Михайлівською. Церква була дерев'яною, невеликою за розмірами та з солом'яним дахом. 1784 року побудовано нову триверху дерев'яну церкву, яка також називалася Михайлівською. В архівах зберігається метрична книга Михайлівської церкви в селі Заборозніці, датована 1790 роком. За переказами старожилів церква згоріла після того як в неї влучила блискавка. Коли саме це сталося не відомо. До 1872 року Заборознівці мали власний церковний приход, у 1872-1874 роках церква була приписана до приходу Жабинець, а з 1874 року до приходу Пилипковець. При церкві діяла приходська школа, для якої у 1891 році побудовано кам'яне приміщення, що збереглося до наших часів. У 1894 роцісело відвідав єпископ Подільський і Брацлавський Димитрій. У зв'язку з чим "Подільські Єпархіальні відомості" присвятили багато матеріалу Заборознівцям у неофіційній частині випуску №27 від 2 липня 1894 року:
"прихожани церкви ще у 1880 році зверталися до Керівництва Єпархії (до Преосвященного Іустина) з проханням відновити в них самостійний приход. В Заборознівцях може бути відновлений самостійний приход: мешканців більше 600 душ, є земля для причету і земля для церкви з садибним місцем. Та й приход був самостійним до останнього часу (1884 року). Церква в тому селі присвячена Покрову Божої Матері(очевидно це опечатка, оскільки церква присвячена архангелу Михайлові), дерев'яна, збудована у 1784 році, стара і тісна, у зв'язку з цим прихожани планують побудувати нову (також дерев'яну) церкву, для цього вони купили 200 дубів за 1200 карбованців, і збирають кошти на будівництво церкви, але, оскільки, вони не мають власного причету, справа ця очевидно не матиме позитивних наслідків. В церкві Заборозновець ікони написані невмілими живописцями і потребують заміни або виправлення. Так на горішньому місці Спаситель зображений у вигляді Первосвященика в архієрейському одязі і з панагією в пальцях. Також була оглянута церковно-приходська школа, що залишається в колишньому церковному будинку. В школі навчається 30 хлопчиків та 5 дівчаток. Вчителює міщанин Верещагін, дуже старанний та здібний вчитель. Навчання, судячи з відповідей хлопчиків, організоване задовільно. 6 хлопчиків готуються отримати пільгові атестати у зв'язку з військовим обов'язком".
В Ковалівці святкували і святкують до сьогодні храмове свято 19 грудня на день святого Миколая. За звичаєм храмове свято тісно пов'язане з головним храмом села. За переказами старожилів в Ковалівці була Миколаївська церква. У 1901 році вона вже не існувала, так як не позначена серед пам'яток на «Археологічній карті Подільської губернії» Юхима Сіцинського. Скоріше за все, церква була побудована з дерева. Сьогодні на місці, де за переказами стояла церква, залишився лише один великий камінь.
Із 964 осіб, що проживали в Заборознівцях в 1897 році, 833 особи сповідували православ'я, 121 особа католицизм, віросповідання 10 осіб не вказано. Є велика імовірність, що вони сповідували юдаїзм.
Указом Священного Синоду № 10616 від 19 жовтня 1905 року в Заборознівцях відновлено самостійний приход у складі одного священника та одного псаломника, з зарплатнею 300 карбованців в рік священнику та 50 карбованців в рік псаломнику. Священником призначено диякона Никанора Гудзовського, який правив в церкві не один рік.
У 1910 році, за підтримки Кам'янець-Подільської єпархії, розпочалося будівництво кам'яної церкви. Так в 1912 році з'явилася церква Святого Архістратега Михаїла(Михайла).
Новозбудованій церкві не судилося довго функціонувати, бо після встановлення радянської влади розпочалося масове нищення релігійних будівель, заборозновецька церква не стала винятком. Церкву частково було зруйновано, а значну частину каміння використано на будівництві сільськогосподарських будівель. При цьому радянська влада прагнула продемонструвати зневажливе ставлення до релігії, сільську молодь зганяли до церкви, щоб молоді люди в ній танцювали. В довоєнні часи в напівзруйнованому приміщенні було відкрито клуб, але він не приваблював сільську молодь. Богослужіння на деякий час відновлено під час Другої світової війни, але, у повоєнний час розпочалася друга хвиля релігійних гонінь і церкву знову було закрито, а в приміщенні розташовувалися сільськогосподарські склади.
Релігію та віру не вдалося викорінити, а під час Перебудови спостерігається пом'якшення влади відносно релігії. За ініціативою жителів села 29 березня 1988 року розпочалося відновлення церкви. Кошти на відновлення церкви збирали жителі села, а відновлювали її сільські майстри. Перша служба у відновленій святині відбулася 21 вересня 1990 року, у день коли відзначається Різдво Пресвятої Богородиці.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,23% |
російська | 0,77% |
Топоніми
БАМ — найбільший ставок, що знаходиться в північній частині села.
Говірка (Батіг) — річка, що протікає селом з Півночі на Південь.
Говірський ліс — найбільший ліс, що знаходиться поряд з селом, позначений на карті Боплана.
Долини — південна частина Заборозновець.
Дубина — поле, що знаходиться поряд зі Стриєвим лісом.
Ковалівка — північна частина Заборозновець, що раніше була окремим селом.
Колиски — два великих яри, що знаходяться на схід від Заборозновець.
Миколаївська церква — церква, що знаходилася на території Ковалівки.
Панський горб — возвишеність, що знаходиться на місці умовного розподілу Заборозновець та Ковалівки. На панському горбі збереглися старі сільськогосподарські будівлі.
Попова — поле, що знаходиться на схід від Заборозновець, на кордоні з Вінницькою областю.
Порохи — частина села. "Порохи" - місце де з селітри робили порох або де багато трухлявої деревини. Там розташовувався порохівський млин.
Порохівський млин — останній з водяних млинів, що функціонував в Заборознівцях. Сьогодні не існує.
Рутка — урочище на схід від Заборозновець, біля кордону з Вінницькою областю. Руткою називають однойменний ставок, що знаходиться в урочищі.
Стриїв ліс — другий за площею ліс, що знаходиться південно-східніше села.
Цвинтарисько — місце над БАМом, де за переказами знаходилася Миколаївська церква.
Церква Святого Архістратега Михаїла (Михайла) — церква, що знаходиться в Заборознівцях, побудована 1912 року, частково зруйнована в 30-ті роки XX століття, відбудована в 1988—1990 роках.
Чорний ліс — третій за розмірами ліс, що знаходиться найближче до поселень.
Відомі люди
- Ющишин Сергій Олександрович (10.08.1998—04.04.2023) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Сьогодення
Нова сторінка в житті села відкрилася після проголошення незалежності України. В 90-х роках прокладено дороги з асфальтним покриттям, проведено газифікацію села, ліквідовано колгосп, а землі розпайовано.
На даний час в Заборознівцях функціонують: Фельдшерський пункт, дитячий садок, магазин.
Щоденно курсують автобуси Заборознівці - Хмельницький та Хмельницький - Заборознівці, а у будні дні Заборознівці - Нова Ушиця та Нова Ушиця - Заборознівці.
Світлини
Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
Архівні матеріали
- ДАВіО. — Ф.П—136. — Оп.3. — Спр.13. — Арк.158—163. Копія. Машинопис.
- Державний архів Хмельницької області(ДАХмО). Путівник. Т ІІ. Ред.кол. О.Удод та ін. — Київ-Хмельницький., 2007. — 672 с.
- Державний архів Хмельницької області (ДАХмО), Ф.Р-6460, оп.1, спр. 3
- ЦАМО РФ. — Ф. 38 А. — Оп.9005. — Д. 185. — Л. 93. — Копия.
Наукова література та матеріали
- Гульдман. В. Подільська губернія. — Кам'янець-Подільський, 1889. – 548 с.
- Жарких М. І. Храми Поділля. — К.: 2007.
- Книга Пам'яті України. Хмельницька область: Історико-меморіальне багатотомне видання в 10 т. Т. 6. Летичівський, Новоушицький, Полонський р-ни. — Хмельницький: Поділля, 1996. — 720 стор.: іл.
- Крикун М. І. Подільське воєводство у XV-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів 2011. 733 с., іл., карти.
- Сіцинський Ю. Й. Археологічна карта Подільської губернії.
- Торчинська Н. М., Торчинський М. М. Словник власних географічних назв Хмельницької області. – Хмельницький: Авіст, 2008. – 549 с.
Ресурси інтернету
- Державний архів Хмельницької області(ДАХмО). Путівник. Т ІІ. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Заборознівці на сайті Верховної Ради України [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Поміщики Новоушицького повіту станом на 1914 рік [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Колективізація на Поділлі[недоступне посилання з квітня 2019]
- Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських земель Zaboroznowce т. 14, ст. 201 [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Топографічні карти
- Військова топографічна карта Російської імперії 1868 року [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- «Генеральна карта України», або ж «Загальний план Диких Полів, простіше кажучи Україна, з незалежними провінціями» Гійома Боплана — Поділля. [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Карта з атласу Речі Посполитої XVI—XVII століть на Землі Руські. [ 7 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Карта Джованні Антоніо Рицци Занноні, Аркуш №19, Заборознівці, [ 7 лютого 2022 у Wayback Machine.] 1767 рік
- Польська карта 1929 р. [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Заборознівці на супутниковій карті [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Заборознівці на польській супутниковій карті
Заборознівці в соціальних мережах
Заборознівці на Facebook [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
Заборознівці на foto-planeta [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Заборознівці [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaboro znivci selo v Ukrayini u Novoushickij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Novoushickogo rajonu Naselennya stanovit 305 osib selo Zaboroznivci Gerb Prapor Mihajlivska cerkvaMihajlivska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Novoushicka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1467 Naselennya 305 Plosha 1 68 km Gustota naselennya 229 76 osib km Poshtovij indeks 32608 Telefonnij kod 380 3847 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 54 59 pn sh 27 21 27 sh d 48 91639 pn sh 27 35750 sh d 48 91639 27 35750 Koordinati 48 54 59 pn sh 27 21 27 sh d 48 91639 pn sh 27 35750 sh d 48 91639 27 35750 Serednya visota nad rivnem morya 260 m Vodojmi richka Govirka pritoka Dnistra stavok Bam stavok v urochishi Rutka Misceva vlada Adresa radi 32614 Hmelnicka obl Novoushickij r n s Pilipkivci Karta Zaboroznivci Zaboroznivci MapaPohodzhennya nazvi EtimologiyaPohodzhennya vid slova borozna Isnuye dekilka znachen cogo slova a dovga rivna zaglibina provedena plugom b pozdovzhnya zaglibina riznogo rozmiru v velikij yar poryad z selom ye chimalo yariv A tomu Zaboroznivci misce sho znahoditsya za boroznoyu te sho viddilene boroznoyu S D Babishin vvazhaye sho Zaboroznivci lokativna nazva yaka vkazuye na misceznahodzhennya ob yekta yaka pohodit vid slova zabora grada z pidvodnogo kaminnya nad yakoyu roztashovane selo zvidsi zaboroznivci lyudi yaki meshkayut bilya zabori Na karti Boplana selo pidpisane yak Zabrodenice sho natyakaye na pohodzhennya nazvi vid slova brod Tobto selo za brodom GeografiyaSelo Zaboroznivci roztashovane pivnichno shidnij chastini kolishnogo Novoushickogo rajonu Zaboroznivci ye chastinoyu Podilskoyi visochini ta lisostepovoyi zoni Na Pivdni mezhuye z selom Zhabinci na Zahodi z selom Pilipkivci na Pivnochi z selom Govori a na Shodi z selom Guli Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Serednya visota nad rivnem morya 260 m Cherez selo z Pivnochi na Pivden protikaye richka Govirka yaka bilya sela meandruye nezabolochenoyu dolinoyu do yakoyi blizko pidhodyat lisi Pivdennishe Zaboroznovec pochinayetsya nizhnya techiya Govirki Tut vpadaye do richki dvi pravih pritoki i chotiri livih Voni znachno popovnyuyut yiyi vodoyu Absolyutna visota rivnya vodi v richci stanovit 216 3 m V rajoni Zaboroznovec znahodyatsya lisi najbilshi z yakih Chornij Striyiv Govirskij Na Shid vid sela roztashovane urochishe Rutka Pivnichna chastina sela nazivayetsya Kovalivkoyu yaka svogo chasu bula okremim selom SimvolikaGerb Na zolotistomu foni shita zobrazheno mlin bilogo koloru z zhovtim kolesom poseredini yakij j dosi ye na teritoriyi sela U nizhnij chastini hvilyastoyu sinoyu smuzhkoyu poznacheno vodojma Prapor Pryamokutne polotnishe zhovtogo koloru Nizhnya chastina prapora podilena sinoyu smuzhkoyu yaka simvolizuye vodojmi na teritoriyi sela Zhovtij kolir dostatku rodyuchosti ta mogutnosti DemografiyaDani shodo kilkosti naselennya mayut superechlivij harakter Zgidno statisitichnih danih Centralnogo statistichnogo komitetu sho opubliovani 1885 roku v Zaboroznivcyah prozhivalo 420 osib Skorishe za vse ne bulo vrahovano naselennya Kovalivki Zgidno danih opublikovanih u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo sho vidavavsya u Varshavi u 1880 1902 rokah naselennya Zaboroznovec razom z Kovalivkoyu stanovilo 685 osib Avtori v svoyij praci posilalisya na poperednikiv voni ne vkazuyut statistiku yakogo periodu vikoristovut U vipusku gazeti Podilski yeparhialni vidomosti 27 vid 2 lipnya 1894 roku vkazano sho naselennya Zaboroznovec stanovit bilshe 600 osib Zgidno z perepisom naselennya yakij provodivsya v Rosijskij imperiyi v 1897 roci u Zaboroznivcyah razom z Kovalivkoyu prozhivalo 964 lyudini Z nih cholovikiv 480 a zhinok 484 Zgidno Vseukrayinskogo perepisu naselennya sho provodivsya u 2001 roci v Zaboroznivcyah prozhivalo 386 osib Zgidno danih Novoushickoyi selishnoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi naselennya sela na danij chas stanovit 305 osib IstoriyaVid zasnuvannya do XX stolittya Na sogodni tochno ne vidomo koli z yavilosya selo odnak Zaboroznivci vpershe zgaduyutsya u 1467 roci 1889 roku polskij istorik Oleksandr Yablonovskij vidav svoyu pracyu Volin i Podillya v yaki posilayetsya na podatkovi spiski 15 17 stolittya Zaboroznivci zgaduyutsya v podatkovomu spisku datovaniomu 1565 rokom yakij bulo vivleno v monastiri mista Pjotrkuv Zaboroznivci v toj chas vidnosilisya do zovsim malih sil oskilki platili nevelikij podatok Tak 1565 roku z selyan yaki zhili v Zaboroznivcyah bulo styagneno podatok v rozmiri dvoh plugiv Podatok zbirav pan Nezabitovskij na korist Barskogo starostva Dni capitan Barensis aratr 2 per dnum Niezabitowski solutum Za perekazami starozhiliv ranishe poselennya znahodilosya poblizu urochisha Rutka a piznishe lyudi pereselilisya zvidti Ci svidchennya pretenduyut na dostovirnist tak yak Zaboroznivci poznacheni na Generalnij karti Ukrayini abo zh Zagalnomu plani Dikih Poliv prostishe kazhuchi Ukrayina z nezalezhnimi provinciyami Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina Cum adjacentibus Provinciis francuzkogo inzhenera Gijoma Boplana buv na sluzhbi u polskogo korolya buduvav fortifikacijni sporudi vidanij u 1648 roci u Dancigu Na nij Zaboroznivci poznacheni ne na berezi richki Govirki desho viddalenimi na shid same tam sogodni znahoditsya Rutka poryad znahoditsya velikij lis ochevidno Govirskij Cikavo sho selo figuruye pid nazvoyu Zabrodenici Zabrodenice mozhlivo Boplan obmovivsya a mozhlivo jomu bulo vazhko vimoviti nazvu Te sho ce Zaboroznivci nemaye sumnivu tak yak poryad poznacheni Guli Hulie Govori Howoru ta Zhabenci yaki zapisani yak Zabenci Zabince Poryad z Zaboroznivcyami yak okreme selo na karti poznacheno Kovalivku Kowol V Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo Zaboroznivci opisuyutsya tak selo na richci Zhvan Govirka livij pritoci Dnistra povit Ushickij volost Zamihivska parafiya katolicka v Zamihovi vidstan 7 verst viddaleni do 15 verst vid Ushici najblizhcha poshta Razom iz prisilkom Kovalivka maye 176 budinkiv z nih 41 u vlasnosti 685 meshkanciv 547 desyatini selyanskoyi zemli 685 desyatin zemli sho nalezhit do mayetku U nomu ye pravoslavna cerkva sv Mihajla filiya Pilipkovec Vlasnist grafiv Stadnickih Vidpovidno do rekrutu u Podilskomu voyevodstvi Barskomu starostvi z 1665 roku V cej chas osnovnim promislom selyan bulo zemlerobstvo s Zaboroznivci na karti Boplana XVII st Zaboroznivci buli vlasnistyu rodini Stadnickih rodove pomistya yakih znahodilosya u susidnomu seli Govori Pislya vidmini kripactva v Rosijskij imperiyi u 1861 roci rodina Stadnickih zberigala formalnij vpliv na selo adzhe yihnya rodina u Zaboroznivcyah volodila znachnoyu chastino zemli Mozhlivo u Zaboroznivcyah takozh buv mayetok Stadnickih bo i v nash chas v seli ye misce sho nazivayetsya panskim gorbom de na sogodni zbereglisya lishe deyaki silskogospodarski sporudi U 1885 roci u Zaboroznivcyah bulo 2 vodyanih mlini odin z nih Porohivskij mlin ta zayizhdzhij budinok Trivalij chas na cih zemlyah gospodarem buv Ignatij Stadnickij 1834 1895 Use svoye majno vin zapoviv yedinij donci Mariyi Rozi yaka u 1893 roci vijshla zamizh za grafa Oleksandra Mikolajovicha Tishkevicha Gospodarskoyu diyalnistyu keruvala same grafinya Rodina Tishkevichiv Stadnickih volodila 4259 desyatinami zemli u Zaboroznivcyah Kovalivci ta she deyakih selah povitu Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv proti Tishkevichiv vistupili zhiteli sil de buli yihni pomistya Zaboroznivci ne stali vinyatkom Odnak selyanski zavorushennya yak i revolyuciyu bulo pridusheno Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku grafska rodina ochevidno vzhe navchena dosvidom prodaye selyanam za kopijki svoyi zemli ta nazavzhdi yih pokidaye U XIX stolitti u Zaboroznivcyah bulo rozvinene zemlerobstvo krim togo selo slavilosya tonkorunnim vivcharstvom V radyanskij period U XX st selo zhilo nasichenim zhittyam perenesli kilka revolyucij ta Gromadyansku vijnu dvi Svitovih vijni kolektivizaciyu Golodomor ta inshi podiyi U lyutomu 1920 roku poblizu Zaboroznovec bazuvalisya vijska bilogvardijciv yaki vidstupali na teritoriyu Polshi V cej chas sered bilogvardijciv bula epidemiya tifu vid yakoyi postrazhdalo i misceve naselennya V kvitni 1920 roku bilya sela prohodili boyi mizh armiyeyu Polshi i chervonoarmicyami Z 9 po 13 zhovtnya 1920 roku poblizu Zaboroznovec ta navkolishnih sil tochilisya zapekli boyi mizh vijskami UNR ta chervonoarmicyami Pislya porazki nacionlno vizvolnih sil selo stalo chasinoyu SRSR Vstanovlennya radyanskoyi vladi suprovodzhuvalosya lamannyam isnuyuchogo ustroyu Kolektivizaciya yak i v inshih kutochkah Ukrayini suprovodzhuvalasya rozkurkulyuvannyam golodom ta zastosuvannyam sili Naselennya bulo ne v zahvati vid politiki radyanskoyi vladi Zaviduvach sektoru informaciyi Vinnickogo obkomu KP b U v dopovidnij zapisci pro volinki ta teroristichni akti v rajonah oblasti pisav 1 lyutogo 1932 roku v s Zaboroznivcyah rozkurkulenim kurkulem spaleno komoru kolgospu de zgorilo 250 pudiv nasinnya Zgodom u comu zh seli spaleno kolgospivsku konyushnyu de zgorilo 24 konej ta zbruya Nevid yemnoyu skladovoyu kolektivizaciyi buli silnij golod sho buv shtuchno stvorenij radyanskoyu vladoyu ta represivni diyi Odnak tochno ne vidomo skilki lyudej pomerlo v cej chas Za danimi riznih dzherel v seli Zaboroznivci v 1932 1933 rokah zaginulo blizko 8 cholovik Na sogodni dokumentalno zafiksovani imena 2 Koval Ivan Oleksijovich 1870 r n ta Posterchuk Savka Mironovich 1865 r n Oboye pomerli v 1933 roci prichina smerti ne vkazana Martirolog ukladenij na pidstavi poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rr skladenih Pilipkoveckoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Pislya kolektivizaciyi u Zaboroznivcyah stvoreno kolgosp imeni Shorsa Z 22 veresnya 1937 roku Zaboroznivci stali chastinoyu Novoushickogo rajonu Kam yanec Podilskoyi oblasti Tragichnoyu storinkoyu v istoriyi sela ye Nimecko radyanska vijna Zaboroznivci buli okupovani v lipni 1941 roku Novij poryadok vstanovlenij nimeckimi okupantami suprovodzhuvavsya vivezennyam chastini pracezdatnogo naselennya dlya robit do Nimechchini ta Avstriyi V dovoyenni chasi v Zaboroznivcyah prozhivala yevrejska obshina yaka zajmalasya torgivleyu ale z prihodom nacistiv chastina yevreyiv pokinula selo a chastina bula vivezena Vizvoleno Zaboroznivci silami 183 yi strileckoyi diviziyi 38 yi armiyi 26 bereznya 1944 roku blizko 18 00 zvilnennya Zaboroznovec ta najblizhchih naselenih punktiv suprovodzhuvalosya potuzhnimi perestrilkami mizh nacistami ta chervonoarmijcyami pro sho svidchit dopovid zastupnika nachalnika shtabu 38 yi armiyi general majora Sosyedova Komanduvav 38 yu armiyeyu general polkovnik Moskalenko Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni selo vidbudovuvalosya vidkrito magazin budivlya ne zbereglasya vidnovleno kolgosp vidnovleno shkolu Zgadanij vzhe kolgosp Shorsa kilka raziv ob yednuvavsya z kolgospom susidnogo sela Pilipkivci poki ostatochno ne pripiniv svoye isnuvannya v 1959 roci pochinayuchi z 1960 roku Zaboroznivci stali chastinoyu kolgospu imeni Chapayeva z 1973 roku radgospu V 60 ti roki minulogo stolittya Zaboroznivci dinamichno rozvivalisya V cej chas selo bulo elektrifikovano U 1967 roci pobudovano silskij klub U 1975 roci z yavivsya pam yatnik sho vshanovuye zhiteliv sela yaki zaginuli u Drugij svitovij vijni Kovalivka Kovalivka pivnichna chastina Zaboroznovec sho ranishe bula okremim selom Za S D Babishinim poselennya zasnuvali kovali virobi yakih slavilisya na vsyu okrugu Imovirnishe sho nazva motivovana osnovnoyu nazvoyu Koval Na pochatku XX st na teritoriyi Kovalivki bulo chimalo rodin yaki nosili prizvishe Koval U podatkovomu spisku datovanomu 1578 rokom yakij opublikuvav Oleksandr Yablonovskij v praci Volin i Podillya Kovalivka zgaduyetsya yak okreme selo Kowaljowka Takozh Kovalivka zgaduyetsya v Kam yaneckij zemskij knizi v 1599 roci Na Karti Boplana 1648 roku Kovalivka poznachena yak okreme selo poryad z Zaboroznivcyami Kovalivku Boplan nazvav Kovol Kowol Cherez Kovalivku prohodila doroga z Baru na Kam yanec V dzherelah rizngo chasu zgaduyetsya yak Kowalowka 1784 Kovalevka 1800 Slob Kovalevka 1862 Najvirogidnishe Kovalivka stala chastinoyu Zaboroznovec v kinci XIX na pochatku XX st V Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo Kovalivku nazivayut prisilkom Zaboroznovec Na Arheologichnij karti Podilskoyi guberniyi opublikovanij Yuhimom Sicinskim u 1901 roci Zaboroznivci ta Kovalivka ye okremimi selami hocha avtor mig vikoristovuvati karti poperednih rokiv U XVI st Zaboroznivci ta Kovalivka buli malenkimi selami zrostannya naselennya ta zbilshennya ploshi prizvelo do zlittya sil Administrativna prinalezhnist Z 1565 roku Zaboroznivci stayut chastinoyu Podilskogo voyevodstva Pid chas tureckogo panuvannya 1672 1699 selo vhodilo do Podilskogo eyaletu Barskogo sandzhaku Z 1699 po 1772 rik Zaboroznivci vhodili do skladu Polshi a z 1772 roku stayut chastinoyu Rosijskoyi imperiyi U 1795 1797 rokah Zaboroznivci ta Kovalivka vhodili do Ushickogo okrugu Podilskogo namisnictva a v 1797 1923 rokah do Pilipkoveckoyi volosti Ushickogo povitu Podilskoyi guberniyi 12 kvitnya 1923 roku starij administrativnij podil zminivsya novim tak z yavivsya Novoushickij rajon Kam yanec Podilskogo okrugu A na pochatku 1932 roku Ukrayinu bulo podileno na oblasti Z 9 lyutogo 1932 roku Zaboroznivci vidnosilis do Novoushickogo rajonu Vinnickoyi oblasti U period nimeckoyi okupaciyi z lipnya 1941 po 26 berezenya 1944 Novoushickij rajon Barskij gebit generalna okruga Volin Podillya Rajhskomisariat Ukrayina 4 lyutogo 1954 roku Kam yanec Podilsku oblast perejmenovano na Hmelnicku i z togo chasu Zaboroznivci chastina Novoushickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti z 30 grudnya 1962 roku po 4 sichnya 1965 roku chastina Dunayeveckogo rajonu Do 20 serpnya 2015 roku Zaboroznivci vhodili do Pilipkoveckoyi silskoyi radi Pislya provedennya administrativnoyi reformi z 20 serpnya 2015 roku Zaboroznivci vhodyat do Novoushickoyi selishnoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku Zaboroznivci uvijshli do Kam yanec Podilskogo rajonu Hronologiya podij 1467 rik zasnuvannya Zaboroznovec 1648 rik selo poznacheno na karti Boplana vidana cogo roku 1665 1672 roki u skladi Rechi Pospolitoyi 1672 1699 roki u skladi Osmanskoyi imperiyi 1740 rik pobudovano Mihajlivsku cerkvu persha cerkva isnuvannya yakoyi dokumentalno zafiksovano 1784 rik pobudovano novu Mihajlivsku cerkvu 1699 1772 roki u skladi Rechi Pospolitoyi 1772 1917 roki u skladi Rosijskoyi imperiyi 1891 rik pobudovano primishennya dlya cerkovno prihodskoyi shkoli 1910 1912 roki budivnictvo cerkvi Svyatogo Arhistratiga Mihayila 1922 1991 u skladi SRSR Lipen 1941 roku 26 bereznya 1944 roku period nimeckoyi okupaciyi 1967 rik pobudovano silskij klub 1975 rik pobudovano pam yatnik sho vshanovuye zhiteliv sela yaki zaginuli u Velikij Vitchiznyanij vijni 1988 1990 roki rekonstrukciya cerkvi 21 veresnya 1990 vidnovleno bogosluzhinnya v Mihajlivskij cerkvi Z 24 serpnya 1991 roku u skladi nezalezhnoyi UkrayiniReligiyaMihajlivska cerkva u Zaboroznivcyah u 1988 roci V Zaboroznivcyah hramove svyato vidznachayetsya 21 listopada koli vshanovuyut Svyatogo Mihajla a silskij hram nosit nazvu cerkva Svyatogo Arhistratega Mihayila Persha cerkva v Zaboroznivcyah pro yaku ye dokumentalni zgadki bula pobudovana 1740 roku na koshti gromadi ta imenuvalasya Mihajlivskoyu Cerkva bula derev yanoyu nevelikoyu za rozmirami ta z solom yanim dahom 1784 roku pobudovano novu triverhu derev yanu cerkvu yaka takozh nazivalasya Mihajlivskoyu V arhivah zberigayetsya metrichna kniga Mihajlivskoyi cerkvi v seli Zaboroznici datovana 1790 rokom Za perekazami starozhiliv cerkva zgorila pislya togo yak v neyi vluchila bliskavka Koli same ce stalosya ne vidomo Do 1872 roku Zaboroznivci mali vlasnij cerkovnij prihod u 1872 1874 rokah cerkva bula pripisana do prihodu Zhabinec a z 1874 roku do prihodu Pilipkovec Pri cerkvi diyala prihodska shkola dlya yakoyi u 1891 roci pobudovano kam yane primishennya sho zbereglosya do nashih chasiv U 1894 rociselo vidvidav yepiskop Podilskij i Braclavskij Dimitrij U zv yazku z chim Podilski Yeparhialni vidomosti prisvyatili bagato materialu Zaboroznivcyam u neoficijnij chastini vipusku 27 vid 2 lipnya 1894 roku prihozhani cerkvi she u 1880 roci zvertalisya do Kerivnictva Yeparhiyi do Preosvyashennogo Iustina z prohannyam vidnoviti v nih samostijnij prihod V Zaboroznivcyah mozhe buti vidnovlenij samostijnij prihod meshkanciv bilshe 600 dush ye zemlya dlya prichetu i zemlya dlya cerkvi z sadibnim miscem Ta j prihod buv samostijnim do ostannogo chasu 1884 roku Cerkva v tomu seli prisvyachena Pokrovu Bozhoyi Materi ochevidno ce opechatka oskilki cerkva prisvyachena arhangelu Mihajlovi derev yana zbudovana u 1784 roci stara i tisna u zv yazku z cim prihozhani planuyut pobuduvati novu takozh derev yanu cerkvu dlya cogo voni kupili 200 dubiv za 1200 karbovanciv i zbirayut koshti na budivnictvo cerkvi ale oskilki voni ne mayut vlasnogo prichetu sprava cya ochevidno ne matime pozitivnih naslidkiv V cerkvi Zaboroznovec ikoni napisani nevmilimi zhivopiscyami i potrebuyut zamini abo vipravlennya Tak na gorishnomu misci Spasitel zobrazhenij u viglyadi Pervosvyashenika v arhiyerejskomu odyazi i z panagiyeyu v palcyah Takozh bula oglyanuta cerkovno prihodska shkola sho zalishayetsya v kolishnomu cerkovnomu budinku V shkoli navchayetsya 30 hlopchikiv ta 5 divchatok Vchitelyuye mishanin Vereshagin duzhe starannij ta zdibnij vchitel Navchannya sudyachi z vidpovidej hlopchikiv organizovane zadovilno 6 hlopchikiv gotuyutsya otrimati pilgovi atestati u zv yazku z vijskovim obov yazkom V Kovalivci svyatkuvali i svyatkuyut do sogodni hramove svyato 19 grudnya na den svyatogo Mikolaya Za zvichayem hramove svyato tisno pov yazane z golovnim hramom sela Za perekazami starozhiliv v Kovalivci bula Mikolayivska cerkva U 1901 roci vona vzhe ne isnuvala tak yak ne poznachena sered pam yatok na Arheologichnij karti Podilskoyi guberniyi Yuhima Sicinskogo Skorishe za vse cerkva bula pobudovana z dereva Sogodni na misci de za perekazami stoyala cerkva zalishivsya lishe odin velikij kamin Iz 964 osib sho prozhivali v Zaboroznivcyah v 1897 roci 833 osobi spoviduvali pravoslav ya 121 osoba katolicizm virospovidannya 10 osib ne vkazano Ye velika imovirnist sho voni spoviduvali yudayizm Ukazom Svyashennogo Sinodu 10616 vid 19 zhovtnya 1905 roku v Zaboroznivcyah vidnovleno samostijnij prihod u skladi odnogo svyashennika ta odnogo psalomnika z zarplatneyu 300 karbovanciv v rik svyashenniku ta 50 karbovanciv v rik psalomniku Svyashennikom priznacheno diyakona Nikanora Gudzovskogo yakij praviv v cerkvi ne odin rik U 1910 roci za pidtrimki Kam yanec Podilskoyi yeparhiyi rozpochalosya budivnictvo kam yanoyi cerkvi Tak v 1912 roci z yavilasya cerkva Svyatogo Arhistratega Mihayila Mihajla Novozbudovanij cerkvi ne sudilosya dovgo funkcionuvati bo pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi rozpochalosya masove nishennya religijnih budivel zaboroznovecka cerkva ne stala vinyatkom Cerkvu chastkovo bulo zrujnovano a znachnu chastinu kaminnya vikoristano na budivnictvi silskogospodarskih budivel Pri comu radyanska vlada pragnula prodemonstruvati znevazhlive stavlennya do religiyi silsku molod zganyali do cerkvi shob molodi lyudi v nij tancyuvali V dovoyenni chasi v napivzrujnovanomu primishenni bulo vidkrito klub ale vin ne privablyuvav silsku molod Bogosluzhinnya na deyakij chas vidnovleno pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ale u povoyennij chas rozpochalasya druga hvilya religijnih gonin i cerkvu znovu bulo zakrito a v primishenni roztashovuvalisya silskogospodarski skladi Religiyu ta viru ne vdalosya vikoriniti a pid chas Perebudovi sposterigayetsya pom yakshennya vladi vidnosno religiyi Za iniciativoyu zhiteliv sela 29 bereznya 1988 roku rozpochalosya vidnovlennya cerkvi Koshti na vidnovlennya cerkvi zbirali zhiteli sela a vidnovlyuvali yiyi silski majstri Persha sluzhba u vidnovlenij svyatini vidbulasya 21 veresnya 1990 roku u den koli vidznachayetsya Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici MovaU seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 23 rosijska 0 77 ToponimiBAM najbilshij stavok sho znahoditsya v pivnichnij chastini sela Govirka Batig richka sho protikaye selom z Pivnochi na Pivden Govirskij lis najbilshij lis sho znahoditsya poryad z selom poznachenij na karti Boplana Dolini pivdenna chastina Zaboroznovec Dubina pole sho znahoditsya poryad zi Striyevim lisom Kovalivka pivnichna chastina Zaboroznovec sho ranishe bula okremim selom Koliski dva velikih yari sho znahodyatsya na shid vid Zaboroznovec Mikolayivska cerkva cerkva sho znahodilasya na teritoriyi Kovalivki Panskij gorb vozvishenist sho znahoditsya na misci umovnogo rozpodilu Zaboroznovec ta Kovalivki Na panskomu gorbi zbereglisya stari silskogospodarski budivli Popova pole sho znahoditsya na shid vid Zaboroznovec na kordoni z Vinnickoyu oblastyu Porohi chastina sela Porohi misce de z selitri robili poroh abo de bagato truhlyavoyi derevini Tam roztashovuvavsya porohivskij mlin Porohivskij mlin ostannij z vodyanih mliniv sho funkcionuvav v Zaboroznivcyah Sogodni ne isnuye Rutka urochishe na shid vid Zaboroznovec bilya kordonu z Vinnickoyu oblastyu Rutkoyu nazivayut odnojmennij stavok sho znahoditsya v urochishi Striyiv lis drugij za plosheyu lis sho znahoditsya pivdenno shidnishe sela Cvintarisko misce nad BAMom de za perekazami znahodilasya Mikolayivska cerkva Cerkva Svyatogo Arhistratega Mihayila Mihajla cerkva sho znahoditsya v Zaboroznivcyah pobudovana 1912 roku chastkovo zrujnovana v 30 ti roki XX stolittya vidbudovana v 1988 1990 rokah Chornij lis tretij za rozmirami lis sho znahoditsya najblizhche do poselen Vidomi lyudiYushishin Sergij Oleksandrovich 10 08 1998 04 04 2023 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni SogodennyaNova storinka v zhitti sela vidkrilasya pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini V 90 h rokah prokladeno dorogi z asfaltnim pokrittyam provedeno gazifikaciyu sela likvidovano kolgosp a zemli rozpajovano Na danij chas v Zaboroznivcyah funkcionuyut Feldsherskij punkt dityachij sadok magazin Shodenno kursuyut avtobusi Zaboroznivci Hmelnickij ta Hmelnickij Zaboroznivci a u budni dni Zaboroznivci Nova Ushicya ta Nova Ushicya Zaboroznivci SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaArhivni materiali DAViO F P 136 Op 3 Spr 13 Ark 158 163 Kopiya Mashinopis Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti DAHmO Putivnik T II Red kol O Udod ta in Kiyiv Hmelnickij 2007 672 s Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti DAHmO F R 6460 op 1 spr 3 CAMO RF F 38 A Op 9005 D 185 L 93 Kopiya Naukova literatura ta materiali Guldman V Podilska guberniya Kam yanec Podilskij 1889 548 s Zharkih M I Hrami Podillya K 2007 Kniga Pam yati Ukrayini Hmelnicka oblast Istoriko memorialne bagatotomne vidannya v 10 t T 6 Letichivskij Novoushickij Polonskij r ni Hmelnickij Podillya 1996 720 stor il Krikun M I Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah Statti i materiali Lviv 2011 733 s il karti Sicinskij Yu J Arheologichna karta Podilskoyi guberniyi Torchinska N M Torchinskij M M Slovnik vlasnih geografichnih nazv Hmelnickoyi oblasti Hmelnickij Avist 2008 549 s Resursi internetu Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti DAHmO Putivnik T II 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Zaboroznivci na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini 31 sichnya 2022 u Wayback Machine Pomishiki Novoushickogo povitu stanom na 1914 rik 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Kolektivizaciya na Podilli nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih zemelZaboroznowce t 14 st 201 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine Topografichni karti Vijskova topografichna karta Rosijskoyi imperiyi 1868 roku 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Generalna karta Ukrayini abo zh Zagalnij plan Dikih Poliv prostishe kazhuchi Ukrayina z nezalezhnimi provinciyami Gijoma Boplana Podillya 2 travnya 2013 u Wayback Machine Karta z atlasu Rechi Pospolitoyi XVI XVII stolit na Zemli Ruski 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine Karta Dzhovanni Antonio Ricci Zannoni Arkush 19 Zaboroznivci 7 lyutogo 2022 u Wayback Machine 1767 rik Polska karta 1929 r Arhivovano 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Zaboroznivci na suputnikovij karti 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zaboroznivci na polskij suputnikovij karti Zaboroznivci v socialnih merezhah Zaboroznivci na Facebook 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Zaboroznivci na foto planeta 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine Pogoda v seli Zaboroznivci 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi