Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про Наддністрянська Україна У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Західна Україна зн

ЗУЗ

ЗУЗ
У Вікіпедії є статті про: Наддністрянська Україна.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Західна Україна (значення).

За́хідна Украї́на, також західноукраї́нські зе́млі (ЗУЗ) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.

Західна Україна
image
Області, які зараховують до Західної України:
   завжди
   часто
   іноді
Центр: Львів
Межі: Від західного кордону країни до Вінницької та Житомирської областей

У контексті історії України XX ст. найчастіше вживається для означення територій, приєднаних до Радянського Союзу і включених до складу УРСР на початку Другої світової війни та після її закінчення, а також суміжних із ними територій. У різні часи під даний термін підпадали різні частини українських етнічних земель.

Більшість із цих територій входили до складу Галицько-Волинського королівства. По занепаді останнього Південно-Західна Україна (Галичина та Західне Поділля) відійшла до Польського королівства, Закарпаття — до Угорського королівства, Буковина та Покуття — до Молдавського князівства, а Північно-Західна Україна — Волинь — разом зі Східним Поділлям та Центральною Україною до Великого Князівства Литовського, Руського і Жмудського. Після Люблінської унії всі ці землі ввійшли до складу Речі Посполитої. В період національно-визвольного руху українців, відомого як Хмельниччина, та втрати Польським королівством влади над центральними етнічними українськими землями територія сучасних західних областей за Зборівським договором залишилася в складі Польської корони, де на українських етнічних землях продовжували існувати Подільське, Руське, Волинське та Белзьке воєводства. Закарпаття залишалось у складі Угорського королівства. Під владу Гетьмана Війська Запорозького відійшли лише території сучасних Вінниччини, Житомирщини та північно-східної околиці сучасної Рівненщини. Після останнього поділу Речі Посполитої у 1795 р. ці території були розділені між Австро-Угорщиною (Закарпаття, Галичина з частиною Західного Поділля і Буковина) та Російською імперією (більша частина Поділля та Волинь із Поліссям). У першій половині XX століття частина з них входила в Західноукраїнську Народну Республіку, а також у т. зв. міжвоєнну Польщу (за винятком території сучасної Хмельницької області), Румунію (не враховуючи Ізмаїльську область) та Чехословаччину.

У сучасному розумінні терміну до Західної України найчастіше зараховують вісім різних за своєю історичною долею українських областей — Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Хмельницьку, Волинську, Рівненську, Чернівецьку та Закарпатську. Зрідка до західноукраїнського макрорегіону зараховують Вінницьку та Житомирську області, значно частіше ці області зараховують до центрального та північного регіонів. В окремих випадках до Центральної та Північної України відносять Хмельницьку, Рівненську та Волинську області у зв'язку з тим, що території цих трьох західноукраїнських областей не входили до складу Австро-Угорщини та Західно-Української Народної Республіки, а у випадку території Хмельницької області — також до складу міжвоєнної Польської Республіки.

Історичні модифікації терміна

image
Західна Україна на мапі сувеніра
image
Західна Україна

Після другого та третього поділів Польщі, що відбулися відповідно 1793 та 1795 року, назва «Західна Україна» закріплюється переважно за землями, які входили до складу Австрії (від 1867 року — Австро-Угорщина).

«Західна Україна» — це також спрощена (здебільшого публіцистична) назва Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Після того, як за Ризьким мирним договором 1921 року, укладеним між РСФРР і УСРР та Польщею, західна частина України відійшла до Польщі, термін «Західна Україна» міцно закріпився саме за цією частиною України. У 1920-х роках територію Західної України складали землі, які офіційно в другій Речі Посполитій називалися Східними кресами — Галичина («Східна Малопольща»), Західна Волинь, Холмщина та Підляшшя, Західне Полісся. До Західної України входили воєводства: Станиславівське, Тернопільське, Волинське, Львівське (без восьми західних повітів), Поліське (без Косовського та половини Пружанського повітів), Холмщина Люблінського воєводства та половина Більського повіту Білостоцького воєводства. Як зазначає історик , таке «черезсмужжя» польська влада створила навмисно — з політичних міркувань: польський уряд категорично не сприймав прагнення русинів мати (принаймні в Галичині) окремі адміністративні одиниці. З 1939 року і дотепер це Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська і Рівненська області.

У ширшому розумінні термін «Західна Україна» стосовно українських земель у період між Першою світовою війною та Другою світовою війною вживався щодо тих земель, які були під владою Польщі, Румунії та Чехословаччини. Крім уже перерахованих територій, що були в межах кордонів Польщі, це були також землі Північної Буковини та Закарпаття. Розуміння єдиної (краєвої) приналежності серед західних українців зцементувалося спільною долею перебування під іноземним (польським, румунським та чехословацьким) контролем та спільною боротьбою з окупантами в період перед і в ході Другої світової війни, в основному, на ідейно-політичному, а не релігійному ґрунті (галичани є греко-католиками, тоді як волиняни і буковинці — православні). В історичному плані зіграло свою роль і існування в минулому на території краю колишнього Галицько-Волинського королівства. Також західні українці, потрапивши до тогочасної УРСР, відчували між собою певний ступінь спорідненості, свідченням чого є існування там в 1920/30 роках літературно-мистецької організації Західна Україна.

Після включення західноукраїнських земель до складу УРСР назва «Західна Україна» закріпилася за областями, що утворилися упродовж 1939—1946 років (крім Ізмаїльської області).

Сучасне вживання терміна

Щодо теренів сучасної України, то, як зазначає Енциклопедія історії України (2005), термін «Західна Україна» вживається у двох значеннях. Здебільшого так називають три галицькі області — Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську. Досить часто терміном послуговуються і для означення території семи областей — трьох галицьких, а також Волинської, Рівненської, Чернівецької та Закарпатської. В підручниках з економіки зустрічається термін «західноукраїнський економічний регіон», де до вищеназваних областей додають ще й Хмельницьку область.

Географічна енциклопедія України (1990) означила Західну Україну як історико-географічну назву земель України (на той час — УРСР), що становлять територію теперішніх п'яти областей — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської та Рівненської.

Інколи Волинську та Рівненську області відносять до Північної України або виділяють в окремий .

Населення

image
Українці в Україні за переписом 2001 року.
image
Найбільш поширені рідні мови у міських, селищних та сільських радах за переписом переписом 2001 року.

Чисельність

Історична динаміка чисельності населення областей Західної України, тис.:

1939 1946 1959 1970 1979 1989 2001 2013
Львівська  2452  1831  2108  2429  2584  2748  2627  2541
Івано-Франківська  1282  1054  1095  1249  1332  1424  1410  1382
Закарпатська  725  799  920  1057  1154  1252  1258  1254
Рівненська  1058  779  926  1048  1121  1170  1173  1157
Тернопільська  1413  962  1086  1153  1163  1169  1142  1077
Волинська  1032  809  890  974  1016  1061  1061  1040
Чернівецька  812  701  774  845  890  938  923  907
Всього  8774  6925  7799  8755  9260  9762  9594  9358


Частка 7 західних областей у населенні України:

1939 1959 1970 1979 1989 2001 2013
Все населення 21,7 % 18,6 % 18,6 % 18,6 % 18,9 % 19,8 % 20,5 %
Міське населення 14,1 % 11,0 % 11,7 % 13,0 % 13,6 % 14,0 % 14,6 %
Сільське населення 25,4 % 25,0 % 26,8 % 26,6 % 29,8 % 31,8 % 33,8 %

Національний склад

Національний склад населення 7 західних областей за переписом 2001 р.:

Українці Росіяни Угорці Румуни Молдовани Поляки Білоруси Цигани Словаки Німці Євреї Вірмени Інші Національність не вказано
ВСЬОГО 8 803 330 255 819 152 328 147 162 70 102 31 372 25 940 15 427 5 928 5 472 5 416 3 085 15 959 15 546
Львівська 2 471 033 92 565 384 148 781 18 948 5 437 769 66 648 2 212 1 139 4 493 7 333
Івано-Франківська 1 371 242 24 925 124 118 557 1 864 1 468 207 19 221 361 282 1 605 3 136
Закарпатська 1 010 127 30 993 151 516 32 152 516 518 1 540 14 004 5 695 3 582 565 490 2 630 286
Рівненська 1 123 401 30 129 68 66 364 2 031 11 827 192 81 252 455 314 2 059 206
Тернопільська 1 113 516 14 194 85 93 356 3 856 968 55 11 139 167 259 1 336 3 465
Волинська 1 024 955 25 132 71 30 303 788 3 217 103 47 235 213 322 1 798 0
Чернівецька 689 056 37 881 80 114 555 67 225 3 367 1 483 97 9 395 1 443 279 2 038 1 120


Українці Росіяни Угорці Румуни Молдовани Поляки Білоруси Цигани Словаки Німці Євреї Інші Національність не вказано
ВСЬОГО 92,2 % 2,7 % 1,6% 1,5 % 0,7 % 0,3 % 0,3 % 0,2 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,2 % 0,2 %
Львівська 94,8 % 3,6 % 0,7 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,3 %
Івано-Франківська 97,5 % 1,8 % 0,1 % 0,1 % 0,1 % 0,2 %
Закарпатська 80,5 % 2,5 % 12,1 % 2,6 % 0,1 % 1,1 % 0,5 % 0,3 % 0,2 % 0,0 %
Рівненська 95,9 % 2,6 % 0,2 % 1,0 % 0,2 % 0,0 %
Тернопільська 97,8 % 1,2 % 0,3 % 0,1 % 0,1 % 0,3 %
Волинська 96,9 % 2,4 % 0,1 % 0,3 % 0,2 % 0,0 %
Чернівецька 75,0 % 4,1 % 12,5 % 7,3 % 0,4 % 0,2 % 0,2 % 0,3 % 0,1 %


Мовний склад населення 7 західних областей за переписом 2001 р.:

Українська Російська Угорська Румунська Молдовська Польська
Львівська 95,3 % 3,8 % 0,4 %
Івано-Франківська 97,8 % 1,8 %
Закарпатська 81,0 % 2,9 % 12,7 % 2,6 %
Рівненська 97,0 % 2,7 %
Тернопільська 98,3 % 1,2 %
Волинська 97,3 % 2,5 %
Чернівецька 75,6 % 5,3 % 11,9 % 6,8 % 0,2 %

Міське населення

image
Українські селяни з Карпатських гір Західної України. Стара австрійська листівка.

За переписом 1931 р. у більшості міст Західної України чисельність населення перевищувала 20 тис. осіб. У регіоні виділялися тільки Львів — 316 тис. осіб, Станиславів — 60 тис. осіб, Борислав — 42 тис. осіб, Тернопіль — 36 тис. осіб, Коломия і Дрогобич — по 33 тис. осіб, Стрий — 31 тис., Самбір — 22 тис. осіб.

У 1939 р. у Станиславові (нині Івано-Франківськ) було 65 тис. мешканців, у Тернополі — 50 тис., у Луцьку — 39 тис., у Рівному — 43 тис., у Чернівцях — 106 тис., а у Львові — 340 тис. осіб. У Галичині щільність населення у 1939 р. становила 104 особи на 1 км².

Частка міського населення, 1939—2013 рр.:

Область 1939 1959 1970 1983 1989 2001 2013
Львівська 32 % 39 % 47 % 56 % 59 % 59 % 61 %
Івано-Франківська 23 % 23 % 31 % 40 % 42 % 42 % 43 %
Закарпатська 20 % 29 % 30 % 39 % 41 % 37 % 37 %
Рівненська 13 % 17 % 28 % 41 % 45 % 47 % 48 %
Тернопільська 14 % 17 % 23 % 35 % 41 % 43 % 44 %
Волинська 16 % 26 % 32 % 43 % 49 % 50 % 52 %
Чернівецька 20 % 26 % 35 % 39 % 42 % 40 % 43 %
В середньому 22 % 27 % 34 % 44 % 48 % 47 % 49 %

Найбільші міста (за чисельністю населення)

image
Львівська ратуша
Місто 1959 1970 1979 1989 2001 2012 2022
Львів 410 678 553 452 667 243 790 908 732 818 729 842 717 655
Чернівці 141 940 186 812 218 561 256 644 240 621 255 929 264 298
Рівне 59 598 115 541 178 956 227 925 248 813 250 174 243 873
Івано-Франківськ 66 456 104 971 149 747 214 021 218 359 224 660 237 196
Тернопіль 52 245 84 663 143 625 204 845 227 755 217 300 225 004
Луцьк 55 663 93 863 137 344 197 724 208 816 213 063 215 986
Ужгород 47 396 64 578 90 995 117 061 117 317 116 556 115 542
Кам'янець-Подільський 40 300 57 000 84 000 102 200 99 610 102 986 96 896
Мукачево 46 423 57 414 71 864 84 521 82 346 84 630 85 569
Дрогобич 42 145 56 048 65 998 77 571 79 119 77 142 73 682
Ковель 24 666 33 351 48 916 67 005 66 401 68 648 67 575
Червоноград 12 241 44 008 54 921 72 047 70 568 68 246 64 297
Калуш 12 873 40 728 60 153 67 531 67 902 67 562 65 088
Коломия 31 303 41 054 52 146 63 323 61 989 61 290 60 821
Стрий 36 180 47 983 55 096 66 522 62 479 60 146 59 425
Нововолинськ 23 895 41 187 46 007 55 171 53 838 53 179 50 417
image
Центр Чернівців

Див. також

image
Західна Україна, помаранчевого кольору.
image
Автомобільні коди регіонів України.

Історико-культурні області

Історичні поняття

Українські держави

Сучасні поняття

Інше

Примітки

  1. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  2. Західна Україна. Українська правда
  3. . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 1 квітня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 2 квітня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. . Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  6. Гостям нашого міста. sudmed.bsmu.edu.ua. Процитовано 7 серпня 2022.
  7. Історія Івано-Франківська (до 1962 - Пам‘ятки та історія).
  8. Історична довідка про Луцьк.
  9. . www.adm-km.gov.ua. Архів оригіналу за 12 вересня 2022. Процитовано 12 вересня 2022.

Література

  • Верменич Я. В. Західна Україна, як термін [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 290—291.
  • Західня Україна // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. — Т. 2. — С. 761.
  • Західна Україна // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — 480 с. — 33 000 екз. — . — С. 35.
  • Визначні пам'ятки Західної України / Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца ; пер. на англ. Д. В. Кушніра. — К.: Книга, 2008. — 175 с.: ілюстр. кол.
  • Колективізація в західноукраїнському селі / П. В. Когут; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. Львів. філ. — Л., 2000. — 80 c.
  • Стахів М. Західня Україна. Нарис історії державного будівництва та збройної і дипломатичної оборони в 1918—1923, Скрентон, 1959, T. III, с. 55.
  • Міжетнічна комунікація в Західній Україні у роки Другої світової війни: монографія / В. В. Гулай ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 460 с. — Бібліогр.: с. 402—458 (748 назв). —
  • Населення західноукраїнських земель: етнополітичний та демографічний вимір (1939-1950-ті роки): монографія / Ю. М. Сорока ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ: ВПЦ «Київ. ун-т», 2013. — 416 с. — Бібліогр.: с. 360—406 (576 назв). —
  • Соціально-економічні процеси в західному регіоні Української РСР (1964—1991) / Олег Малярчук. — Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2015. — 548 с. —
  • Становлення громадянського суспільства у Західній Україні (XIX — перша третина XX століття) / Тетяна Панфілова ; [Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича]. — Львів, 2015. — 406 с. —
  • 1939 рік в історичній долі України і українців: Матеріали Міжнарод. наук. конф., 23 — 24 верес. 1999 р. / ред.: К. К. Кондратюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2001. — 224 c.
  • Українська інтелігенція західних областей УРСР в перші роки радянської влади (1939—1941 рр.) / І. Лучаківська; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 121 c. — Бібліогр.: 268 назв.
  • Урбанізаційні процеси Західноукраїнського регіону на зламі ХХ-ХХІ століть: тези доп. наук. семінару, [24 берез. 2015 р., Львів]: (присвяч. ювілею наук.-пед. діяльності доц., канд. архітектури І. Русанової) / Наук. Т-во ім. Шевченка, Коміс. архітектури та містобудування, Нац. ун-т «Львів. політехніка», Ін-т архітектури, Каф. містобудування. — Львів: [Растр-7], 2015. — 40 с. — Текст парал. англ.

Посилання

  • Ярослав Шимов. Габсбургское наследие Западной Украины [ 27 березня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro Naddnistryanska Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zahidna Ukrayina znachennya Za hidna Ukrayi na takozh zahidnoukrayi nski ze mli ZUZ termin dlya oznachennya nizki istorichnih ukrayinskih zemel a same Bukovini Volini Galichini Podillya Zakarpattya a takozh Zahidnogo Polissya Zahidna UkrayinaOblasti yaki zarahovuyut do Zahidnoyi Ukrayini zavzhdi chasto inodiCentr LvivMezhi Vid zahidnogo kordonu krayini do Vinnickoyi ta Zhitomirskoyi oblastej U konteksti istoriyi Ukrayini XX st najchastishe vzhivayetsya dlya oznachennya teritorij priyednanih do Radyanskogo Soyuzu i vklyuchenih do skladu URSR na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta pislya yiyi zakinchennya a takozh sumizhnih iz nimi teritorij U rizni chasi pid danij termin pidpadali rizni chastini ukrayinskih etnichnih zemel Bilshist iz cih teritorij vhodili do skladu Galicko Volinskogo korolivstva Po zanepadi ostannogo Pivdenno Zahidna Ukrayina Galichina ta Zahidne Podillya vidijshla do Polskogo korolivstva Zakarpattya do Ugorskogo korolivstva Bukovina ta Pokuttya do Moldavskogo knyazivstva a Pivnichno Zahidna Ukrayina Volin razom zi Shidnim Podillyam ta Centralnoyu Ukrayinoyu do Velikogo Knyazivstva Litovskogo Ruskogo i Zhmudskogo Pislya Lyublinskoyi uniyi vsi ci zemli vvijshli do skladu Rechi Pospolitoyi V period nacionalno vizvolnogo ruhu ukrayinciv vidomogo yak Hmelnichchina ta vtrati Polskim korolivstvom vladi nad centralnimi etnichnimi ukrayinskimi zemlyami teritoriya suchasnih zahidnih oblastej za Zborivskim dogovorom zalishilasya v skladi Polskoyi koroni de na ukrayinskih etnichnih zemlyah prodovzhuvali isnuvati Podilske Ruske Volinske ta Belzke voyevodstva Zakarpattya zalishalos u skladi Ugorskogo korolivstva Pid vladu Getmana Vijska Zaporozkogo vidijshli lishe teritoriyi suchasnih Vinnichchini Zhitomirshini ta pivnichno shidnoyi okolici suchasnoyi Rivnenshini Pislya ostannogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1795 r ci teritoriyi buli rozdileni mizh Avstro Ugorshinoyu Zakarpattya Galichina z chastinoyu Zahidnogo Podillya i Bukovina ta Rosijskoyu imperiyeyu bilsha chastina Podillya ta Volin iz Polissyam U pershij polovini XX stolittya chastina z nih vhodila v Zahidnoukrayinsku Narodnu Respubliku a takozh u t zv mizhvoyennu Polshu za vinyatkom teritoriyi suchasnoyi Hmelnickoyi oblasti Rumuniyu ne vrahovuyuchi Izmayilsku oblast ta Chehoslovachchinu U suchasnomu rozuminni terminu do Zahidnoyi Ukrayini najchastishe zarahovuyut visim dzherelo ne vkazane 96 dniv riznih za svoyeyu istorichnoyu doleyu ukrayinskih oblastej Lvivsku Ternopilsku Ivano Frankivsku Hmelnicku Volinsku Rivnensku Chernivecku ta Zakarpatsku Zridka do zahidnoukrayinskogo makroregionu zarahovuyut Vinnicku ta Zhitomirsku oblasti znachno chastishe ci oblasti zarahovuyut do centralnogo ta pivnichnogo regioniv V okremih vipadkah do Centralnoyi ta Pivnichnoyi Ukrayini vidnosyat Hmelnicku Rivnensku ta Volinsku oblasti u zv yazku z tim sho teritoriyi cih troh zahidnoukrayinskih oblastej ne vhodili do skladu Avstro Ugorshini ta Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a u vipadku teritoriyi Hmelnickoyi oblasti takozh do skladu mizhvoyennoyi Polskoyi Respubliki Istorichni modifikaciyi terminaZahidna Ukrayina na mapi suvenira Zahidna Ukrayina Pislya drugogo ta tretogo podiliv Polshi sho vidbulisya vidpovidno 1793 ta 1795 roku nazva Zahidna Ukrayina zakriplyuyetsya perevazhno za zemlyami yaki vhodili do skladu Avstriyi vid 1867 roku Avstro Ugorshina Zahidna Ukrayina ce takozh sproshena zdebilshogo publicistichna nazva Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR Pislya togo yak za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku ukladenim mizh RSFRR i USRR ta Polsheyu zahidna chastina Ukrayini vidijshla do Polshi termin Zahidna Ukrayina micno zakripivsya same za ciyeyu chastinoyu Ukrayini U 1920 h rokah teritoriyu Zahidnoyi Ukrayini skladali zemli yaki oficijno v drugij Rechi Pospolitij nazivalisya Shidnimi kresami Galichina Shidna Malopolsha Zahidna Volin Holmshina ta Pidlyashshya Zahidne Polissya Do Zahidnoyi Ukrayini vhodili voyevodstva Stanislavivske Ternopilske Volinske Lvivske bez vosmi zahidnih povitiv Poliske bez Kosovskogo ta polovini Pruzhanskogo povitiv Holmshina Lyublinskogo voyevodstva ta polovina Bilskogo povitu Bilostockogo voyevodstva Yak zaznachaye istorik take cherezsmuzhzhya polska vlada stvorila navmisno z politichnih mirkuvan polskij uryad kategorichno ne sprijmav pragnennya rusiniv mati prinajmni v Galichini okremi administrativni odinici Z 1939 roku i doteper ce Lvivska Ternopilska Ivano Frankivska Volinska i Rivnenska oblasti U shirshomu rozuminni termin Zahidna Ukrayina stosovno ukrayinskih zemel u period mizh Pershoyu svitovoyu vijnoyu ta Drugoyu svitovoyu vijnoyu vzhivavsya shodo tih zemel yaki buli pid vladoyu Polshi Rumuniyi ta Chehoslovachchini Krim uzhe pererahovanih teritorij sho buli v mezhah kordoniv Polshi ce buli takozh zemli Pivnichnoyi Bukovini ta Zakarpattya Rozuminnya yedinoyi krayevoyi prinalezhnosti sered zahidnih ukrayinciv zcementuvalosya spilnoyu doleyu perebuvannya pid inozemnim polskim rumunskim ta chehoslovackim kontrolem ta spilnoyu borotboyu z okupantami v period pered i v hodi Drugoyi svitovoyi vijni v osnovnomu na idejno politichnomu a ne religijnomu grunti galichani ye greko katolikami todi yak volinyani i bukovinci pravoslavni V istorichnomu plani zigralo svoyu rol i isnuvannya v minulomu na teritoriyi krayu kolishnogo Galicko Volinskogo korolivstva Takozh zahidni ukrayinci potrapivshi do togochasnoyi URSR vidchuvali mizh soboyu pevnij stupin sporidnenosti svidchennyam chogo ye isnuvannya tam v 1920 30 rokah literaturno misteckoyi organizaciyi Zahidna Ukrayina Pislya vklyuchennya zahidnoukrayinskih zemel do skladu URSR nazva Zahidna Ukrayina zakripilasya za oblastyami sho utvorilisya uprodovzh 1939 1946 rokiv krim Izmayilskoyi oblasti Suchasne vzhivannya terminaShodo tereniv suchasnoyi Ukrayini to yak zaznachaye Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2005 termin Zahidna Ukrayina vzhivayetsya u dvoh znachennyah Zdebilshogo tak nazivayut tri galicki oblasti Lvivsku Ternopilsku ta Ivano Frankivsku Dosit chasto terminom poslugovuyutsya i dlya oznachennya teritoriyi semi oblastej troh galickih a takozh Volinskoyi Rivnenskoyi Cherniveckoyi ta Zakarpatskoyi V pidruchnikah z ekonomiki zustrichayetsya termin zahidnoukrayinskij ekonomichnij region de do vishenazvanih oblastej dodayut she j Hmelnicku oblast Geografichna enciklopediya Ukrayini 1990 oznachila Zahidnu Ukrayinu yak istoriko geografichnu nazvu zemel Ukrayini na toj chas URSR sho stanovlyat teritoriyu teperishnih p yati oblastej Lvivskoyi Ternopilskoyi Ivano Frankivskoyi Volinskoyi ta Rivnenskoyi Inkoli Volinsku ta Rivnensku oblasti vidnosyat do Pivnichnoyi Ukrayini abo vidilyayut v okremij dzherelo ne vkazane 325 dniv NaselennyaUkrayinci v Ukrayini za perepisom 2001 roku Najbilsh poshireni ridni movi u miskih selishnih ta silskih radah za perepisom perepisom 2001 roku Chiselnist Istorichna dinamika chiselnosti naselennya oblastej Zahidnoyi Ukrayini tis 1939 1946 1959 1970 1979 1989 2001 2013 Lvivska 2452 1831 2108 2429 2584 2748 2627 2541 Ivano Frankivska 1282 1054 1095 1249 1332 1424 1410 1382 Zakarpatska 725 799 920 1057 1154 1252 1258 1254 Rivnenska 1058 779 926 1048 1121 1170 1173 1157 Ternopilska 1413 962 1086 1153 1163 1169 1142 1077 Volinska 1032 809 890 974 1016 1061 1061 1040 Chernivecka 812 701 774 845 890 938 923 907 Vsogo 8774 6925 7799 8755 9260 9762 9594 9358 Chastka 7 zahidnih oblastej u naselenni Ukrayini 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2013 Vse naselennya 21 7 18 6 18 6 18 6 18 9 19 8 20 5 Miske naselennya 14 1 11 0 11 7 13 0 13 6 14 0 14 6 Silske naselennya 25 4 25 0 26 8 26 6 29 8 31 8 33 8 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya 7 zahidnih oblastej za perepisom 2001 r Ukrayinci Rosiyani Ugorci Rumuni Moldovani Polyaki Bilorusi Cigani Slovaki Nimci Yevreyi Virmeni Inshi Nacionalnist ne vkazano VSOGO 8 803 330 255 819 152 328 147 162 70 102 31 372 25 940 15 427 5 928 5 472 5 416 3 085 15 959 15 546 Lvivska 2 471 033 92 565 384 148 781 18 948 5 437 769 66 648 2 212 1 139 4 493 7 333 Ivano Frankivska 1 371 242 24 925 124 118 557 1 864 1 468 207 19 221 361 282 1 605 3 136 Zakarpatska 1 010 127 30 993 151 516 32 152 516 518 1 540 14 004 5 695 3 582 565 490 2 630 286 Rivnenska 1 123 401 30 129 68 66 364 2 031 11 827 192 81 252 455 314 2 059 206 Ternopilska 1 113 516 14 194 85 93 356 3 856 968 55 11 139 167 259 1 336 3 465 Volinska 1 024 955 25 132 71 30 303 788 3 217 103 47 235 213 322 1 798 0 Chernivecka 689 056 37 881 80 114 555 67 225 3 367 1 483 97 9 395 1 443 279 2 038 1 120 Ukrayinci Rosiyani Ugorci Rumuni Moldovani Polyaki Bilorusi Cigani Slovaki Nimci Yevreyi Inshi Nacionalnist ne vkazano VSOGO 92 2 2 7 1 6 1 5 0 7 0 3 0 3 0 2 0 1 0 1 0 1 0 2 0 2 Lvivska 94 8 3 6 0 7 0 2 0 1 0 2 0 3 Ivano Frankivska 97 5 1 8 0 1 0 1 0 1 0 2 Zakarpatska 80 5 2 5 12 1 2 6 0 1 1 1 0 5 0 3 0 2 0 0 Rivnenska 95 9 2 6 0 2 1 0 0 2 0 0 Ternopilska 97 8 1 2 0 3 0 1 0 1 0 3 Volinska 96 9 2 4 0 1 0 3 0 2 0 0 Chernivecka 75 0 4 1 12 5 7 3 0 4 0 2 0 2 0 3 0 1 Movnij sklad naselennya 7 zahidnih oblastej za perepisom 2001 r Ukrayinska Rosijska Ugorska Rumunska Moldovska Polska Lvivska 95 3 3 8 0 4 Ivano Frankivska 97 8 1 8 Zakarpatska 81 0 2 9 12 7 2 6 Rivnenska 97 0 2 7 Ternopilska 98 3 1 2 Volinska 97 3 2 5 Chernivecka 75 6 5 3 11 9 6 8 0 2 Miske naselennya Ukrayinski selyani z Karpatskih gir Zahidnoyi Ukrayini Stara avstrijska listivka Za perepisom 1931 r u bilshosti mist Zahidnoyi Ukrayini chiselnist naselennya perevishuvala 20 tis osib U regioni vidilyalisya tilki Lviv 316 tis osib Stanislaviv 60 tis osib Borislav 42 tis osib Ternopil 36 tis osib Kolomiya i Drogobich po 33 tis osib Strij 31 tis Sambir 22 tis osib U 1939 r u Stanislavovi nini Ivano Frankivsk bulo 65 tis meshkanciv u Ternopoli 50 tis u Lucku 39 tis u Rivnomu 43 tis u Chernivcyah 106 tis a u Lvovi 340 tis osib U Galichini shilnist naselennya u 1939 r stanovila 104 osobi na 1 km Chastka miskogo naselennya 1939 2013 rr Oblast 1939 1959 1970 1983 1989 2001 2013 Lvivska 32 39 47 56 59 59 61 Ivano Frankivska 23 23 31 40 42 42 43 Zakarpatska 20 29 30 39 41 37 37 Rivnenska 13 17 28 41 45 47 48 Ternopilska 14 17 23 35 41 43 44 Volinska 16 26 32 43 49 50 52 Chernivecka 20 26 35 39 42 40 43 V serednomu 22 27 34 44 48 47 49 Najbilshi mista za chiselnistyu naselennya Lvivska ratusha Misto 1959 1970 1979 1989 2001 2012 2022 Lviv 410 678 553 452 667 243 790 908 732 818 729 842 717 655 Chernivci 141 940 186 812 218 561 256 644 240 621 255 929 264 298 Rivne 59 598 115 541 178 956 227 925 248 813 250 174 243 873 Ivano Frankivsk 66 456 104 971 149 747 214 021 218 359 224 660 237 196 Ternopil 52 245 84 663 143 625 204 845 227 755 217 300 225 004 Luck 55 663 93 863 137 344 197 724 208 816 213 063 215 986 Uzhgorod 47 396 64 578 90 995 117 061 117 317 116 556 115 542 Kam yanec Podilskij 40 300 57 000 84 000 102 200 99 610 102 986 96 896 Mukachevo 46 423 57 414 71 864 84 521 82 346 84 630 85 569 Drogobich 42 145 56 048 65 998 77 571 79 119 77 142 73 682 Kovel 24 666 33 351 48 916 67 005 66 401 68 648 67 575 Chervonograd 12 241 44 008 54 921 72 047 70 568 68 246 64 297 Kalush 12 873 40 728 60 153 67 531 67 902 67 562 65 088 Kolomiya 31 303 41 054 52 146 63 323 61 989 61 290 60 821 Strij 36 180 47 983 55 096 66 522 62 479 60 146 59 425 Novovolinsk 23 895 41 187 46 007 55 171 53 838 53 179 50 417 Centr Chernivciv Lviv administrativnij centr Lvivskoyi oblasti golovnij kulturnij centr Galichini vazhlivij naukovo osvitnij promislovij turistichnij ta dilovij centr Zahidnogo regionu Chernivci administrativnij centr Cherniveckoyi oblasti najbilshe misto Zahidnoyi Ukrayini 153 km golovnij kulturnij centr Bukovini odne z golovnih mist Ukrayini vazhlivij naukovo osvitnij turistichnij ta kulturnij centr Zahidnoyi Ukrayini Rivne administrativnij centr Rivnenskoyi oblasti promislovij ta kulturnij oseredok Zahidnogo Polissya ta Volini Ternopil administrativnij centr Ternopilskoyi oblasti vazhlivij transportnij promislovij turistichnij naukovo osvitnij ta kulturnij centr Galichini i Podillya Ivano Frankivsk administrativnij centr Ivano Frankivskoyi oblasti vidomij kulturnij ekonomichnij ta arhitekturnij centr Zahidnoyi Ukrayini Luck administrativnij centr Volinskoyi oblasti vazhlivij turistichnij istoriko kulturnij osvitnij ta promislovij centr Volini Hmelnickij administrativnij centr Hmelnickoyi oblasti promislovij torgovelnij ta kulturnij centr Podillya ta Pivdennoyi Volini Uzhgorod administrativnij centr Zakarpatskoyi oblasti golovnij promislovij naukovij ta kulturnij centr Zakarpattya Kam yanec Podilskij administrativnij centr Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti znachnij turistichnij ta istoriko kulturnij centr Ukrayini odin z vazhlivih promislovih oseredkiv Podillya kolishnij administrativnij centr oblasti 1937 1941 rr Mukachevo administrativnij centr Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Drogobich oblasnij centr 1939 1941 rr 1944 1959 rr piznishe administrativnij centr Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti Kolomiya administrativnij centr Kolomijskogo rajonu turistichnij i kulturnij centr Pokuttya i Prikarpattya Dubno administrativnij centr Dubenskogo rajonu drugij za znachennyam promislovij i kulturnij centr Rivnenskoyi oblasti Strij administrativnij centr Strijskogo rajonu odin z promislovih centriv Lvivskoyi oblasti vazhlivij zaliznichnij vuzol Beregove administrativnij centr Beregivskogo rajonu osnovnij centr ugorskoyi kulturi na Zakarpatti Kovel administrativnij centr Kovelskogo rajonu vazhlivij zaliznichnij vuzol na Volini Div takozhZahidna Ukrayina pomaranchevogo koloru Avtomobilni kodi regioniv Ukrayini Istoriko kulturni oblasti Bukovina Volin Galichina Podillya Zakarpattya Holmshina Pidlyashshya Marmaroshina Istorichni ponyattya Pravoberezhna Ukrayina Livoberezhna Ukrayina Slobidska Ukrayina Zelena Ukrayina Ukrayinski derzhavi Karpatska Ukrayina Suchasni ponyattya Shidna Ukrayina Centralna Ukrayina Pivdenna Ukrayina Pivnichna Ukrayina Inshe Administrativnij ustrij UkrayiniPrimitki resource history org ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 23 bereznya 2022 Zahidna Ukrayina Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Gostyam nashogo mista sudmed bsmu edu ua Procitovano 7 serpnya 2022 Istoriya Ivano Frankivska do 1962 Pam yatki ta istoriya Istorichna dovidka pro Luck www adm km gov ua Arhiv originalu za 12 veresnya 2022 Procitovano 12 veresnya 2022 LiteraturaVermenich Ya V Zahidna Ukrayina yak termin 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s S 290 291 Zahidnya Ukrayina Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 2 S 761 Zahidna Ukrayina Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 T 2 Z O 480 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 012 3 S 35 Viznachni pam yatki Zahidnoyi Ukrayini G B Munin H J Roglyev O O Gaca per na angl D V Kushnira K Kniga 2008 175 s ilyustr kol Kolektivizaciya v zahidnoukrayinskomu seli P V Kogut Ukr akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini Lviv fil L 2000 80 c Stahiv M Zahidnya Ukrayina Naris istoriyi derzhavnogo budivnictva ta zbrojnoyi i diplomatichnoyi oboroni v 1918 1923 Skrenton 1959 T III s 55 Mizhetnichna komunikaciya v Zahidnij Ukrayini u roki Drugoyi svitovoyi vijni monografiya V V Gulaj M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2011 460 s Bibliogr s 402 458 748 nazv ISBN 978 617 607 214 0 Naselennya zahidnoukrayinskih zemel etnopolitichnij ta demografichnij vimir 1939 1950 ti roki monografiya Yu M Soroka M vo osviti i nauki Ukrayini Kiyiv nac un t im T Shevchenka Kiyiv VPC Kiyiv un t 2013 416 s Bibliogr s 360 406 576 nazv ISBN 978 966 439 647 8 Socialno ekonomichni procesi v zahidnomu regioni Ukrayinskoyi RSR 1964 1991 Oleg Malyarchuk Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2015 548 s ISBN 978 966 286 077 1 Stanovlennya gromadyanskogo suspilstva u Zahidnij Ukrayini XIX persha tretina XX stolittya Tetyana Panfilova Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 2015 406 s ISBN 978 966 02 7609 3 1939 rik v istorichnij doli Ukrayini i ukrayinciv Materiali Mizhnarod nauk konf 23 24 veres 1999 r red K K Kondratyuk Lviv nac un t im I Franka L 2001 224 c Ukrayinska inteligenciya zahidnih oblastej URSR v pershi roki radyanskoyi vladi 1939 1941 rr I Luchakivska Lviv derzh un t im I Franka L 1999 121 c Bibliogr 268 nazv Urbanizacijni procesi Zahidnoukrayinskogo regionu na zlami HH HHI stolit tezi dop nauk seminaru 24 berez 2015 r Lviv prisvyach yuvileyu nauk ped diyalnosti doc kand arhitekturi I Rusanovoyi Nauk T vo im Shevchenka Komis arhitekturi ta mistobuduvannya Nac un t Lviv politehnika In t arhitekturi Kaf mistobuduvannya Lviv Rastr 7 2015 40 s Tekst paral angl PosilannyaYaroslav Shimov Gabsburgskoe nasledie Zapadnoj Ukrainy 27 bereznya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ