Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жогатин пол Żohatyn село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 160 осіб 201

Жогатин

Жогатин

Жогатин (пол. Żohatyn) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 160 осіб (2011). До 1954 року існувала гміна Жогатин.

Село
Жогатин
пол. Żohatyn

image

Координати 49°40′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.467° сх. д. / 49.667; 22.467Координати: 49°40′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.467° сх. д. / 49.667; 22.467

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 1441
Попередні назви 1441 - Zahoczin, 1452 - de Zahoczina, 1458 - Zahotin, 1474 - Zahaczyn, 1523 - Zahathyn
Населення 160 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-751
Автомобільний код RPR
SIMC 0599681
GeoNames 753143
OSM ↑3012868 ·R (Гміна Бірча)
image
image
Жогатин
Жогатин (Польща)
image
image
Жогатин
Жогатин (Підкарпатське воєводство)
image
Ікона Преображення Господнього із села Жогатин (XV ст.)
image
Церква у Жогатині в процесі демонтажу
image
Жогатин — стодола й хата

Назва

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Мєндзилєсє (пол. Międzylesie).

Географія

Село знаходиться на відстані 2 кілометри на південний захід від центру гміни села Бірчі, 25 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 52 кілометри на південний схід від адміністративного центру воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства. Село закріпачене на волоському праві в 1441 році. Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського. Саме село, що знаходилось на границі Перемишльської та Сяноцької землі, належало до останньої.

Наступна згадка про село припадає на 1452 рік, коли згадується Паско, князь Загожина (пол. Pasco knyasz de Zahoczina). В 1465 році згадується князь Іванко. З 1519 року село було власністю Стадницьких (пол. Stadnickich), а з 1586 року — Красіцьких (пол. Krasickich). В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів. До 1918 року — судовий округ Бірча, Добромильський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина.

За переписом 1900 року в селі було 162 житлові будинки і 1000 жителів, за конфесіями: 179 римокатоликів, 810 грекокатоликів і 11 юдеїв, були 95 коней, 389 голів великої рогатої худоби і 33 свині, селяни володіли 950 га землі. А на землях фільварку площею 390 га були 4 будинки і проживали 6 мешканців, за конфесіями: 2 римокатолики, 1 грекокатолик і 3 юдеї; були 2 коні та 9 голів великої рогатої худоби. Загалом було 1340 га угідь (з них 1318 га оподатковуваних: 575 га ріллі, 80 га лук, 11 га садів, 247 га пасовищ і 405 га лісу).(нім.)

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення ЗУНР, це село Надсяння (як й інші етнічні українські території) внаслідок кривавої польсько-української війни було окуповане військами Другої Речі Посполитої.

До 1939 року Жогатин належав до Добромильського повіту, в 1934-1939 рр. був адміністративним центром ґміни. 1939 року населення Жогатина становило 1160 мешканців, серед яких 970 українців-греко-католиків, 80 українців-римокатоликів, 80 поляків та 30 євреїв.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Жогатин, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

З 1942 року село належить до Перемиського повіту.

В кінці липня 1944 року село було захоплене Червоною Армією.

13 серпня того ж року розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

До 1945 року в селі знаходилося керівництво гміни, до території котрої, крім власне Жогатина, входили також навколишні населені пункти Борівниця, Котів, , Тарнавка та Явірник-Руський, а населення гміни нараховувало близько 6500 осіб.

В березні 1945 року Жогатин, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, попри бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, попри текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

image
Проєкт церкви св. Димитрія у Жогатині, арх. Євген Нагірний, 1927 р

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

«В 1970-х роках польські комуністичні верховоди у Варшаві видали розпорядження про зміну назв усіх населених пунктів на Закерзонні, які звучали по-українськи, на назви, які б звучали чисто по-польськи. Але згодом від виконання цього розпорядження відступили. Сталося це під тиском польських прогресивних сил, а також під тиском міжнародної думки.»

Тому, як і деякі інші села, де раніше переважало українське населення (наприклад,Гораєць), Жогатин наприкінці 70-х років 20 століття було перейменовано й декілька років село мало назву Міжлісся (пол. Międzylesie).

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква святого Дмитрія

Існування парафіяльної церкви в Жогатині було зафіксовано у 1530 році. У ХІХ столітті вона стала філіальною парафії у Явірнику Руському Бірчанського деканату Перемишльської єпархії. Невідомо, як виглядали попередні споруди, але в 1928 році була зведена остання церква св. Димитрія, за проєктом Євгена Нагірного. Споруда була знищена у 1960-х роках.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 77 21 50 6
Жінки 83 23 45 15
Разом 160 44 95 21
  • 1785 — 420 мешканців (340 греко-католиків, 70 римо-католиків, 10 євреїв)
  • 1921 — 189 будинків та 1013 мешканців (839 греко-католиків, 139 римо-католиків, 35 юдеїв)
  • 1939 — 1160 мешканців, з них 1050 осіб, або більше 90,5%, українців (970 греко-католиків та 80 римо-католиків), 80 поляків римо-католиків (менше 7%), 30 євреїв (менше 3%).

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2012.
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
  4. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
  5. [. Архів оригіналу за 20 вересня 2011. Процитовано 23 листопада 2012. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Руський апокриф Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)]
  6. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
  7. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  9. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  10. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 4 жовтня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 4 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 4 жовтня 2012.
  15. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Жогатин, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 2012-05-05 у Wayback Machine.]
  16. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком»: Акція «Вісла» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с.,
  17. Kryciński S. Pogórze Przemyskie. W krawym zakolu Sanu, Libra, 2020
  18. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhogatin pol Zohatyn selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 160 osib 2011 Do 1954 roku isnuvala gmina Zhogatin Selo Zhogatin pol Zohatyn Koordinati 49 40 pn sh 22 28 sh d 49 667 pn sh 22 467 sh d 49 667 22 467 Koordinati 49 40 pn sh 22 28 sh d 49 667 pn sh 22 467 sh d 49 667 22 467 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1441Poperedni nazvi 1441 Zahoczin 1452 de Zahoczina 1458 Zahotin 1474 Zahaczyn 1523 ZahathynNaselennya 160 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 751Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599681GeoNames 753143OSM 3012868 R Gmina Bircha ZhogatinZhogatin Polsha ZhogatinZhogatin Pidkarpatske voyevodstvo Ikona Preobrazhennya Gospodnogo iz sela Zhogatin XV st Cerkva u Zhogatini v procesi demontazhu Zhogatin stodola j hataNazvaU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Myendzilyesye pol Miedzylesie GeografiyaSelo znahoditsya na vidstani 2 kilometri na pivdennij zahid vid centru gmini sela Birchi 25 kilometriv na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 52 kilometri na pivdennij shid vid administrativnogo centru voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Selo zakripachene na voloskomu pravi v 1441 roci Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Same selo sho znahodilos na granici Peremishlskoyi ta Syanockoyi zemli nalezhalo do ostannoyi Nastupna zgadka pro selo pripadaye na 1452 rik koli zgaduyetsya Pasko knyaz Zagozhina pol Pasco knyasz de Zahoczina V 1465 roci zgaduyetsya knyaz Ivanko Z 1519 roku selo bulo vlasnistyu Stadnickih pol Stadnickich a z 1586 roku Krasickih pol Krasickich V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi teritoriya vidijshla do imperiyi Gabsburgiv Do 1918 roku sudovij okrug Bircha Dobromilskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina Za perepisom 1900 roku v seli bulo 162 zhitlovi budinki i 1000 zhiteliv za konfesiyami 179 rimokatolikiv 810 grekokatolikiv i 11 yudeyiv buli 95 konej 389 goliv velikoyi rogatoyi hudobi i 33 svini selyani volodili 950 ga zemli A na zemlyah filvarku plosheyu 390 ga buli 4 budinki i prozhivali 6 meshkanciv za konfesiyami 2 rimokatoliki 1 grekokatolik i 3 yudeyi buli 2 koni ta 9 goliv velikoyi rogatoyi hudobi Zagalom bulo 1340 ga ugid z nih 1318 ga opodatkovuvanih 575 ga rilli 80 ga luk 11 ga sadiv 247 ga pasovish i 405 ga lisu nim Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya ZUNR ce selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi vnaslidok krivavoyi polsko ukrayinskoyi vijni bulo okupovane vijskami Drugoyi Rechi Pospolitoyi Do 1939 roku Zhogatin nalezhav do Dobromilskogo povitu v 1934 1939 rr buv administrativnim centrom gmini 1939 roku naselennya Zhogatina stanovilo 1160 meshkanciv sered yakih 970 ukrayinciv greko katolikiv 80 ukrayinciv rimokatolikiv 80 polyakiv ta 30 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Zhogatin sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshov do SRSR i vvijshov do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu Z 1942 roku selo nalezhit do Peremiskogo povitu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zahoplene Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya togo zh roku rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev Do 1945 roku v seli znahodilosya kerivnictvo gmini do teritoriyi kotroyi krim vlasne Zhogatina vhodili takozh navkolishni naseleni punkti Borivnicya Kotiv Tarnavka ta Yavirnik Ruskij a naselennya gmini narahovuvalo blizko 6500 osib V berezni 1945 roku Zhogatin yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta popri bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale popri tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Proyekt cerkvi sv Dimitriya u Zhogatini arh Yevgen Nagirnij 1927 r Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini V 1970 h rokah polski komunistichni verhovodi u Varshavi vidali rozporyadzhennya pro zminu nazv usih naselenih punktiv na Zakerzonni yaki zvuchali po ukrayinski na nazvi yaki b zvuchali chisto po polski Ale zgodom vid vikonannya cogo rozporyadzhennya vidstupili Stalosya ce pid tiskom polskih progresivnih sil a takozh pid tiskom mizhnarodnoyi dumki Tomu yak i deyaki inshi sela de ranishe perevazhalo ukrayinske naselennya napriklad Gorayec Zhogatin naprikinci 70 h rokiv 20 stolittya bulo perejmenovano j dekilka rokiv selo malo nazvu Mizhlissya pol Miedzylesie U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Cerkva svyatogo DmitriyaIsnuvannya parafiyalnoyi cerkvi v Zhogatini bulo zafiksovano u 1530 roci U HIH stolitti vona stala filialnoyu parafiyi u Yavirniku Ruskomu Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Nevidomo yak viglyadali poperedni sporudi ale v 1928 roci bula zvedena ostannya cerkva sv Dimitriya za proyektom Yevgena Nagirnogo Sporuda bula znishena u 1960 h rokah NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 77 21 50 6 Zhinki 83 23 45 15 Razom 160 44 95 21 1785 420 meshkanciv 340 greko katolikiv 70 rimo katolikiv 10 yevreyiv 1921 189 budinkiv ta 1013 meshkanciv 839 greko katolikiv 139 rimo katolikiv 35 yudeyiv 1939 1160 meshkanciv z nih 1050 osib abo bilshe 90 5 ukrayinciv 970 greko katolikiv ta 80 rimo katolikiv 80 polyakiv rimo katolikiv menshe 7 30 yevreyiv menshe 3 PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien online Arhiv originalu za 20 veresnya 2011 Procitovano 23 listopada 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Ruskij apokrif Vidkriti ukrayinski naukovi dani pol APOKRYF RUSKI Otwarte Ukrainskie Zasoby Naukowe Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Zhogatin Povit PEREMIShL 2012 05 05 u Wayback Machine Partizanskimi dorogami z komandirom Zaliznyakom Akciya Visla 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5 Krycinski S Pogorze Przemyskie W krawym zakolu Sanu Libra 2020 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaZhogatin 20 veresnya 2011 u Wayback Machine Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ