Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Епштейн Борис Володимирович Епштейн Бер Вульфович Епштейн 10 лютого 19

Епштейн Борис Володимирович

Епштейн Борис Володимирович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Епштейн.

Борис Володимирович Епштейн (Бер Вульфович Епштейн; 10 лютого 1923, Київ — 4 червня 2020, Київ) — український ендокринолог та гастроентеролог, військовий лікар, науковець, педагог. Кандидат медичних наук (1970), професор (1978). Перший в історії носій звання «Заслужений лікар України» (1992), відповідно мав посвідчення за № 1.

Борис Володимирович Епштейн
Бер Вульфович Епштейн
image
Народився10 лютого 1923(1923-02-10)
Київ, УРСР
Помер4 червня 2020(2020-06-04) (97 років)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Країнаimage СРСР
image Україна
Діяльністьлікар, науковець, військовий лікар
Alma materВійськово-медична академія імені С. М. Кірова (1944)
Галузьмедицина (ендокринологія, гастроентерологія)
ЗакладКиївський військовий госпіталь (1959—2017)
Київське вище військово-морське політичне училище (1979—1987)
Посаданачальник медичної служби, бригадний лікар, дивізійний лікар, старший ординатор, завідувач терапевтичного відділення
Вчене званняпрофесор (1978)
Науковий ступінькандидат медичних наук (1970)
Науковий керівникГеоргій Бурчинський
Відомі учні, , Михайло Бойчак
Членствочлен правління , член Вченої ради Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, член правління
ВійнаДруга світова війна, Прибалтійська операція і Східно-Прусська операція
Військове званняПолковник (Україна)
Відомий завдяки:розробці алгоритмів для ранньої діагностики ендокринних захворювань, методики лікування виразкової хвороби, реформам у структурі Київського військового госпіталю
Брати, сестриОвсій Епштейн
Діти
Нагороди
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
image
Заслужений лікар України
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Борис Володимирович Епштейн
Ім'я при народженніБер Вульфович Епштейн
Народження10 лютого 1923(1923-02-10)
Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть4 червня 2020(2020-06-04) (97 років)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Країнаimage СРСР
image Україна
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військтанкові війська
ОсвітаВійськово-медична академія імені С. М. Кірова
Роки служби1944—1979 (рік відставки з військової служби)
Званняполковник медичної служби
Формування10-й танковий корпус (), 2-й Прибалтійський фронт
Командуваннякомандир медично-санітарного взводу 178-ї танкової бригади, начальник медичної служби 67-ї танкової дивізії
Війни / битвиПрибалтійська операція, Курляндський мішок, Східно-Прусська операція (Кенігсберзька операція)
Нагороди
imageimageimage
image
Медаль «За бойові заслуги»
image
Медаль «За взяття Кенігсберга»
image
Медаль «За визволення Варшави»
image
Медаль «За оборону Києва»
image
image
Медаль «За бойові заслуги»
imageimageimageimageimage

Учасник Німецько-радянської війни, полковник медичної служби. Командир медично-санітарного взводу , брав участь, зокрема, у Прибалтійській та Східно-Прусській операціях. За відвагу та досягнення під час бойових дій нагороджений понад 15 медалями та орденами.

Після завершення війни, протягом майже 60 років — один із провідних лікарів-науковців Київського військового госпіталю (1959—2017), завідувач терапевтичного відділення, реформатор медичної структури госпіталю. Один із засновників Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України. Автор понад 300 наукових робіт, розробник алгоритмів для ранньої діагностики ендокринних захворювань, методики лікування виразкової хвороби.

Життєпис

Народився 10 лютого 1923-го року у Києві. Батько — службовець, мати — завідувачка бібліотеки Київського палацу піонерів та жовтенят, родина жила на вулиці Жилянській. Прадід — головний раввін Києва Меїр Фрідман. Батько походив з міста Сновськ на Чернігівщині, де був другом дитинства Миколи Щорса. Декілька дитячих років Борис Епштейн прожив у Білорусі (Борисов, Рогачов, Мінськ) через роботу батька.

Із (золотою медаллю) у 1940 році закінчив київську школу № 44, був однокласником майбутнього професора Костянтина Кульчицького, у паралельних класах навчалися майбутній професор Ісаак Трахтенберг та майбутній Герой України Тетяна Маркус. Підлітком хотів стати льотчиком або авіаконструктором, але у 1939-му році, після прочитання книги Олександра Богомольця «Продовження життя», захопився медициною. Мав перші розряди з тенісу, гімнастики та шахів.

Німецько-радянська війна

У 1940-му році вступив до Київського медичного інституту, подавав документи на лікувальний факультет, але був зарахований на санітарно-гігієнічний. Через початок війни провчився в інституті всього рік. Керував студентами, з якими зводив оборонні споруди біля річки Ірпінь, за що пізніше був нагороджений медаллю «За оборону Києва».

У військкоматі, як медик без освіти, був направлений на навчання до . У 1942-му році академія була ліквідована радянським керівництвом, Борис Епштейн був переведений до Військово-медичної академії імені С. М. Кірова, яка тоді знаходилась у Самарканді. Дисципліни викладали найкращі науковці СРСР: академіки Микола Аничков, , Леон Орбелі тощо.

У 1944-му році закінчив академію з відзнакою. Попри пропозицію залишитися в академії ад'юнктом та готувати наступні покоління лікарів, пішов добровольцем на фронт. За розподіленням служив командиром медично-санітарного взводу у 10-го танкового корпусу, командиром госпітального взводу 202-го окремого медико-санітарного батальйону, пізніше — у складі 2-го Прибалтійського фронту. Брав участь, зокрема, у Прибалтійській та Східно-Прусській операціях. Був двічі легко поранений та отримав тяжку контузію, перехворів на туберкульоз.

Війну закінчив під Берліном, але в захопленні самої німецької столиці участі не брав. За відвагу та досягнення під час бойових дій нагороджений понад 15 медалями та орденами, зокрема, двома орденами Червоної Зірки та медаллю «За визволення Варшави», попри те, що у самій Варшаві не воював. Після війни усе життя підтримував дружні стосунки із командиром 10-го танкового корпусу Матвієм Шапошниковим.

Наукова діяльність після війни

По завершенню війни служив командиром медичної роти медично-санітарного батальйону, командиром госпітального взводу медично-санітарного батальйону, начальником терапевтичного відділення групових госпіталів Північної групи військ у містах Щецин та Легниця (Польща).

З 1952-го по 1957-й рік очолював лазарет Вищої офіцерської школи зв'язку в Арзамасі, яку пізніше перевели до Києва. Кардинально удосконалив технічне та кадрове наповнення лазарету. Головний терапевт Київського військового округу Георгій Бурчинський, перевіряючи лазарет, промовив: «Тут не лазарет, а філія серйозного відділення госпіталю». Після розформування школи зв'язку служив начальником медичної служби 67-ї танкової дивізії у Черкасах, протягом 1958-го року — бригадним та дивізійним лікарем 5-ї артилерійської дивізії у Києві.

У 1959-му році, із допомогою маршалів Олексія Леонова та Василя Чуйкова, був призначений старшим ординатором 3-го терапевтичного відділення Київського військового госпіталю, із яким пов'язав усе своє подальше життя.

У 1962-му році навчався у (Москва), невдовзі після повернення до Києва став одним із засновників Інституту ендокринології та обміну речовин.

З 1964-го року — завідувач 2-го терапевтичного відділення госпіталю. Спочатку відділення працювало як гастроентерологічний центр, постійно покращувалося його технічне наповнення. Під керівництвом Бориса Епштейна лікарі відділення опублікували щонайменше 100 наукових робіт, розробили понад 20 раціоналізаторських пропозицій.

У 1966-му році заснував ендокринологічну службу госпіталю, чому передувала велика підготовча робота. У 1970-му році здобув науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Анаболические стероиды в терапии язвенной болезни у лиц молодого возраста». Науковими керівниками її були професор Георгій Бурчинський та головний терапевт Київського військового округу, доцент, полковник медичної служби Віктор Новиков.

У 1979-му році на успішній базі 2-го терапевтичного відділення були засновані 1-е та 2-ге гастроентерологічні відділення, пізніше — клініка гастроентерології. Тоді ж Борис Епштейн звільнився з військової служби через досягнення граничного віку, 8 років (1979—1987) працював терапевтом у Київському вищому військово-морському політичному училищі.

Як лікар-ендокринолог консультував хворих не тільки Київського військового госпіталю, але й інших. Десятиліттями співпрацював з Інститутом ендокринології та обміну речовин, де досліджував лікування цукрового діабету та захворювань щитоподібної залози після Чорнобильської катастрофи, можливості використання пероральних лікарських засобів, разом із колегами розробив медичний препарат .

Автор понад десятка навчальних посібників і 300 наукових робіт. Підготував декілька поколінь лікарів-ендокринологів, кандидатів та докторів медичних наук, зокрема, , , Михайла Бойчака тощо. Член правління , член Вченої ради Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, член правління .

Серед пацієнтів Бориса Епштейна — письменники Олесь Гончар та Борис Олійник, міністри оборони України Валерій Шмаров, Віталій Радецький, Олександр Кузьмук, маршали Олександр Покришкін, Костянтин Рокоссовський, Родіон Малиновський, спортсмени Володимир Куц, Леонід Жаботинський та багато інших.

У 1992-му році став першим лікарем незалежної України, нагородженим званням «Заслужений лікар України». У 2005-му році письменник Анатолій Єчкало написав документальну книгу про Бориса Епштейна — «Кредо доктора Епштейна».

image
Могила Бориса Епштейна та його родини, Байкове кладовище

Близько 30 років був приватним викладачем терапії на курсах вдосконалення медичного складу Київського військового округу.

Пропрацював у госпіталі 58 років, приймаючи пацієнтів до 15 червня 2017-го року. Після цього працював вдома, продовжував писати наукові статті, у 2018-му році дав останню лікарську консультацію. Помер на 98-му році життя 4 червня 2020-го року. Похований на Байковому кладовищі разом із сином, дружиною та її родиною (ділянка № 46, поряд із центральною алеєю кладовища).

Родина

Брат — науковець-ендокринолог Овсій Епштейн (1933—2006). Дружина — акушер-гінеколог Тамара Самбур (1924—2022). Син — (1952—2010), начальник департаменту договірних відносин державного підприємства «Енергоринок». Тесть — генерал, начальник тилу Київського військового округу . Троюрідний брат — поет Наум Коржавін (1925—2018)

Науковий доробок (частковий)

Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (липень 2023)
  • 1966 — «Роль альдостерона в клініці внутрішніх хвороб» (доповідь)
  • 1966 — «Анаболічні стероїдні гормони у лікуванні виразкової хвороби» (доповідь на 2-му Всесоюзному з'їзді ендокринологів, Москва, 1972)
  • 1970 — «Анаболические стероиды в терапии язвенной болезни у лиц молодого возраста» [Текст]: диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. (14.754) / Киевский гос. ин-т усовершенствования врачей. — Киев: [б. и.], 1970.
  • 1972 — «Анаболічні стероїди у комплексній терапії цукрового діабету» (доповідь)
  • 1977 — «Комбіноване лікування хворих на цукровий діабет сульфаніламідами другої генерації та бігуанідами» (доповідь на 2-му з`їзді ендокринологів УРСР, Київ, 1977)
  • 1978 — «Досвід організації та роботи гастроентерологічного центру у складі великого багатопрофільного закладу» (доповідь на 2-му Всесоюзному з'їзді гастроентерологів, Ленінград, 1978).
  • 1983 — «Лікування порушень серцевого ритму при дифузному токсичному зобі» (доповідь на 3-му з`їзді ендокринологів УРСР, Вінниця, 1983)
  • «Гипоталамус и эндокринные железы»
  • «Особенности течения аутоиммунного тиреоидита»
  • «Интенсивная инсулинотерапия сахарного диабета»
  • «Методичні рекомендації з динамічного диспансерного спостереження за ендокринологічними хворими»
  • «Методичні вказівки по самоконтролю та дієтичному харчуванню хворих на цукровий діабет»
  • «Принципи невідкладної допомоги при ургентних станах у пацієнтів на ендокринні захворювання»
  • «Пам`ятка хворому на цукровий діабет»

Нагороди

Військові

Трудові

Примітки

  1. Пам'яті лікаря
  2. Епштейн Борис Володимирович
  3. Эпштейн Борис Владимирович
  4. Военврач Борис Эпштейн: приходилось вытаскивать раненых из люка горящего танка
  5. ПОЛКОВНИК МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ Б. В. ЕПШТЕЙН (1923—2020)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Epshtejn Boris Volodimirovich Epshtejn Ber Vulfovich Epshtejn 10 lyutogo 1923 Kiyiv 4 chervnya 2020 Kiyiv ukrayinskij endokrinolog ta gastroenterolog vijskovij likar naukovec pedagog Kandidat medichnih nauk 1970 profesor 1978 Pershij v istoriyi nosij zvannya Zasluzhenij likar Ukrayini 1992 vidpovidno mav posvidchennya za 1 Boris Volodimirovich EpshtejnBer Vulfovich EpshtejnNarodivsya10 lyutogo 1923 1923 02 10 Kiyiv URSRPomer4 chervnya 2020 2020 06 04 97 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistlikar naukovec vijskovij likarAlma materVijskovo medichna akademiya imeni S M Kirova 1944 Galuzmedicina endokrinologiya gastroenterologiya ZakladKiyivskij vijskovij gospital 1959 2017 Kiyivske vishe vijskovo morske politichne uchilishe 1979 1987 Posadanachalnik medichnoyi sluzhbi brigadnij likar divizijnij likar starshij ordinator zaviduvach terapevtichnogo viddilennyaVchene zvannyaprofesor 1978 Naukovij stupinkandidat medichnih nauk 1970 Naukovij kerivnikGeorgij BurchinskijVidomi uchni Mihajlo BojchakChlenstvochlen pravlinnya chlen Vchenoyi radi Institutu endokrinologiyi ta obminu rechovin imeni V P Komisarenka NAMN Ukrayini chlen pravlinnyaVijnaDruga svitova vijna Pribaltijska operaciya i Shidno Prusska operaciyaVijskove zvannyaPolkovnik Ukrayina Vidomij zavdyaki rozrobci algoritmiv dlya rannoyi diagnostiki endokrinnih zahvoryuvan metodiki likuvannya virazkovoyi hvorobi reformam u strukturi Kiyivskogo vijskovogo gospitalyuBrati sestriOvsij EpshtejnDitiNagorodiOrden Za zaslugi II stupenyaZasluzhenij likar Ukrayini Orden Za zaslugi III stupenyaMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Boris Volodimirovich EpshtejnIm ya pri narodzhenniBer Vulfovich EpshtejnNarodzhennya10 lyutogo 1923 1923 02 10 Kiyiv Ukrayinska SRR SRSRSmert4 chervnya 2020 2020 06 04 97 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsktankovi vijskaOsvitaVijskovo medichna akademiya imeni S M KirovaRoki sluzhbi1944 1979 rik vidstavki z vijskovoyi sluzhbi Zvannyapolkovnik medichnoyi sluzhbiFormuvannya10 j tankovij korpus 2 j Pribaltijskij frontKomanduvannyakomandir medichno sanitarnogo vzvodu 178 yi tankovoyi brigadi nachalnik medichnoyi sluzhbi 67 yi tankovoyi diviziyiVijni bitviPribaltijska operaciya Kurlyandskij mishok Shidno Prusska operaciya Kenigsberzka operaciya NagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za vzyattya Kenigsberga Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Za oboronu Kiyeva Medal Za bojovi zaslugi Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni polkovnik medichnoyi sluzhbi Komandir medichno sanitarnogo vzvodu brav uchast zokrema u Pribaltijskij ta Shidno Prusskij operaciyah Za vidvagu ta dosyagnennya pid chas bojovih dij nagorodzhenij ponad 15 medalyami ta ordenami Pislya zavershennya vijni protyagom majzhe 60 rokiv odin iz providnih likariv naukovciv Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu 1959 2017 zaviduvach terapevtichnogo viddilennya reformator medichnoyi strukturi gospitalyu Odin iz zasnovnikiv Institutu endokrinologiyi ta obminu rechovin imeni V P Komisarenka NAMN Ukrayini Avtor ponad 300 naukovih robit rozrobnik algoritmiv dlya rannoyi diagnostiki endokrinnih zahvoryuvan metodiki likuvannya virazkovoyi hvorobi ZhittyepisNarodivsya 10 lyutogo 1923 go roku u Kiyevi Batko sluzhbovec mati zaviduvachka biblioteki Kiyivskogo palacu pioneriv ta zhovtenyat rodina zhila na vulici Zhilyanskij Pradid golovnij ravvin Kiyeva Meyir Fridman Batko pohodiv z mista Snovsk na Chernigivshini de buv drugom ditinstva Mikoli Shorsa Dekilka dityachih rokiv Boris Epshtejn prozhiv u Bilorusi Borisov Rogachov Minsk cherez robotu batka Iz zolotoyu medallyu u 1940 roci zakinchiv kiyivsku shkolu 44 buv odnoklasnikom majbutnogo profesora Kostyantina Kulchickogo u paralelnih klasah navchalisya majbutnij profesor Isaak Trahtenberg ta majbutnij Geroj Ukrayini Tetyana Markus Pidlitkom hotiv stati lotchikom abo aviakonstruktorom ale u 1939 mu roci pislya prochitannya knigi Oleksandra Bogomolcya Prodovzhennya zhittya zahopivsya medicinoyu Mav pershi rozryadi z tenisu gimnastiki ta shahiv Nimecko radyanska vijna U 1940 mu roci vstupiv do Kiyivskogo medichnogo institutu podavav dokumenti na likuvalnij fakultet ale buv zarahovanij na sanitarno gigiyenichnij Cherez pochatok vijni provchivsya v instituti vsogo rik Keruvav studentami z yakimi zvodiv oboronni sporudi bilya richki Irpin za sho piznishe buv nagorodzhenij medallyu Za oboronu Kiyeva U vijskkomati yak medik bez osviti buv napravlenij na navchannya do U 1942 mu roci akademiya bula likvidovana radyanskim kerivnictvom Boris Epshtejn buv perevedenij do Vijskovo medichnoyi akademiyi imeni S M Kirova yaka todi znahodilas u Samarkandi Disciplini vikladali najkrashi naukovci SRSR akademiki Mikola Anichkov Leon Orbeli tosho U 1944 mu roci zakinchiv akademiyu z vidznakoyu Popri propoziciyu zalishitisya v akademiyi ad yunktom ta gotuvati nastupni pokolinnya likariv pishov dobrovolcem na front Za rozpodilennyam sluzhiv komandirom medichno sanitarnogo vzvodu u 10 go tankovogo korpusu komandirom gospitalnogo vzvodu 202 go okremogo mediko sanitarnogo bataljonu piznishe u skladi 2 go Pribaltijskogo frontu Brav uchast zokrema u Pribaltijskij ta Shidno Prusskij operaciyah Buv dvichi legko poranenij ta otrimav tyazhku kontuziyu perehvoriv na tuberkuloz Vijnu zakinchiv pid Berlinom ale v zahoplenni samoyi nimeckoyi stolici uchasti ne brav Za vidvagu ta dosyagnennya pid chas bojovih dij nagorodzhenij ponad 15 medalyami ta ordenami zokrema dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ta medallyu Za vizvolennya Varshavi popri te sho u samij Varshavi ne voyuvav Pislya vijni use zhittya pidtrimuvav druzhni stosunki iz komandirom 10 go tankovogo korpusu Matviyem Shaposhnikovim Naukova diyalnist pislya vijni Po zavershennyu vijni sluzhiv komandirom medichnoyi roti medichno sanitarnogo bataljonu komandirom gospitalnogo vzvodu medichno sanitarnogo bataljonu nachalnikom terapevtichnogo viddilennya grupovih gospitaliv Pivnichnoyi grupi vijsk u mistah Shecin ta Legnicya Polsha Z 1952 go po 1957 j rik ocholyuvav lazaret Vishoyi oficerskoyi shkoli zv yazku v Arzamasi yaku piznishe pereveli do Kiyeva Kardinalno udoskonaliv tehnichne ta kadrove napovnennya lazaretu Golovnij terapevt Kiyivskogo vijskovogo okrugu Georgij Burchinskij pereviryayuchi lazaret promoviv Tut ne lazaret a filiya serjoznogo viddilennya gospitalyu Pislya rozformuvannya shkoli zv yazku sluzhiv nachalnikom medichnoyi sluzhbi 67 yi tankovoyi diviziyi u Cherkasah protyagom 1958 go roku brigadnim ta divizijnim likarem 5 yi artilerijskoyi diviziyi u Kiyevi U 1959 mu roci iz dopomogoyu marshaliv Oleksiya Leonova ta Vasilya Chujkova buv priznachenij starshim ordinatorom 3 go terapevtichnogo viddilennya Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu iz yakim pov yazav use svoye podalshe zhittya U 1962 mu roci navchavsya u Moskva nevdovzi pislya povernennya do Kiyeva stav odnim iz zasnovnikiv Institutu endokrinologiyi ta obminu rechovin Z 1964 go roku zaviduvach 2 go terapevtichnogo viddilennya gospitalyu Spochatku viddilennya pracyuvalo yak gastroenterologichnij centr postijno pokrashuvalosya jogo tehnichne napovnennya Pid kerivnictvom Borisa Epshtejna likari viddilennya opublikuvali shonajmenshe 100 naukovih robit rozrobili ponad 20 racionalizatorskih propozicij U 1966 mu roci zasnuvav endokrinologichnu sluzhbu gospitalyu chomu pereduvala velika pidgotovcha robota U 1970 mu roci zdobuv naukovij stupin kandidata medichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Anabolicheskie steroidy v terapii yazvennoj bolezni u lic molodogo vozrasta Naukovimi kerivnikami yiyi buli profesor Georgij Burchinskij ta golovnij terapevt Kiyivskogo vijskovogo okrugu docent polkovnik medichnoyi sluzhbi Viktor Novikov U 1979 mu roci na uspishnij bazi 2 go terapevtichnogo viddilennya buli zasnovani 1 e ta 2 ge gastroenterologichni viddilennya piznishe klinika gastroenterologiyi Todi zh Boris Epshtejn zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi cherez dosyagnennya granichnogo viku 8 rokiv 1979 1987 pracyuvav terapevtom u Kiyivskomu vishomu vijskovo morskomu politichnomu uchilishi Yak likar endokrinolog konsultuvav hvorih ne tilki Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu ale j inshih Desyatilittyami spivpracyuvav z Institutom endokrinologiyi ta obminu rechovin de doslidzhuvav likuvannya cukrovogo diabetu ta zahvoryuvan shitopodibnoyi zalozi pislya Chornobilskoyi katastrofi mozhlivosti vikoristannya peroralnih likarskih zasobiv razom iz kolegami rozrobiv medichnij preparat Avtor ponad desyatka navchalnih posibnikiv i 300 naukovih robit Pidgotuvav dekilka pokolin likariv endokrinologiv kandidativ ta doktoriv medichnih nauk zokrema Mihajla Bojchaka tosho Chlen pravlinnya chlen Vchenoyi radi Institutu endokrinologiyi ta obminu rechovin imeni V P Komisarenka NAMN Ukrayini chlen pravlinnya Sered paciyentiv Borisa Epshtejna pismenniki Oles Gonchar ta Boris Olijnik ministri oboroni Ukrayini Valerij Shmarov Vitalij Radeckij Oleksandr Kuzmuk marshali Oleksandr Pokrishkin Kostyantin Rokossovskij Rodion Malinovskij sportsmeni Volodimir Kuc Leonid Zhabotinskij ta bagato inshih U 1992 mu roci stav pershim likarem nezalezhnoyi Ukrayini nagorodzhenim zvannyam Zasluzhenij likar Ukrayini U 2005 mu roci pismennik Anatolij Yechkalo napisav dokumentalnu knigu pro Borisa Epshtejna Kredo doktora Epshtejna Mogila Borisa Epshtejna ta jogo rodini Bajkove kladovishe Blizko 30 rokiv buv privatnim vikladachem terapiyi na kursah vdoskonalennya medichnogo skladu Kiyivskogo vijskovogo okrugu Propracyuvav u gospitali 58 rokiv prijmayuchi paciyentiv do 15 chervnya 2017 go roku Pislya cogo pracyuvav vdoma prodovzhuvav pisati naukovi statti u 2018 mu roci dav ostannyu likarsku konsultaciyu Pomer na 98 mu roci zhittya 4 chervnya 2020 go roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi razom iz sinom druzhinoyu ta yiyi rodinoyu dilyanka 46 poryad iz centralnoyu aleyeyu kladovisha Rodina Brat naukovec endokrinolog Ovsij Epshtejn 1933 2006 Druzhina akusher ginekolog Tamara Sambur 1924 2022 Sin 1952 2010 nachalnik departamentu dogovirnih vidnosin derzhavnogo pidpriyemstva Energorinok Test general nachalnik tilu Kiyivskogo vijskovogo okrugu Troyuridnij brat poet Naum Korzhavin 1925 2018 Naukovij dorobok chastkovij Cej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2023 1966 Rol aldosterona v klinici vnutrishnih hvorob dopovid 1966 Anabolichni steroyidni gormoni u likuvanni virazkovoyi hvorobi dopovid na 2 mu Vsesoyuznomu z yizdi endokrinologiv Moskva 1972 1970 Anabolicheskie steroidy v terapii yazvennoj bolezni u lic molodogo vozrasta Tekst dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata medicinskih nauk 14 754 Kievskij gos in t usovershenstvovaniya vrachej Kiev b i 1970 1972 Anabolichni steroyidi u kompleksnij terapiyi cukrovogo diabetu dopovid 1977 Kombinovane likuvannya hvorih na cukrovij diabet sulfanilamidami drugoyi generaciyi ta biguanidami dopovid na 2 mu z yizdi endokrinologiv URSR Kiyiv 1977 1978 Dosvid organizaciyi ta roboti gastroenterologichnogo centru u skladi velikogo bagatoprofilnogo zakladu dopovid na 2 mu Vsesoyuznomu z yizdi gastroenterologiv Leningrad 1978 1983 Likuvannya porushen sercevogo ritmu pri difuznomu toksichnomu zobi dopovid na 3 mu z yizdi endokrinologiv URSR Vinnicya 1983 Gipotalamus i endokrinnye zhelezy Osobennosti techeniya autoimmunnogo tireoidita Intensivnaya insulinoterapiya saharnogo diabeta Metodichni rekomendaciyi z dinamichnogo dispansernogo sposterezhennya za endokrinologichnimi hvorimi Metodichni vkazivki po samokontrolyu ta diyetichnomu harchuvannyu hvorih na cukrovij diabet Principi nevidkladnoyi dopomogi pri urgentnih stanah u paciyentiv na endokrinni zahvoryuvannya Pam yatka hvoromu na cukrovij diabet NagorodiVijskovi 1944 orden Chervonoyi Zirki 1945 medal Za vidvagu 1945 medal Za vzyattya Kenigsberga 1945 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1951 medal Za bojovi zaslugi 1956 orden Chervonoyi Zirki 2000 orden Bogdana Hmelnickogo III stupenya 2002 orden Bogdana Hmelnickogo II stupenya orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya medal Za oboronu Kiyeva medal Za vizvolennya Varshavi medal Zahisniku Vitchizni medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal 40 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Pochesnij veteran Ukrayini Pochesnij veteran mista geroya Kiyeva Trudovi 1992 zasluzhenij likar Ukrayini 1998 orden Za zaslugi III stupenya 1999 orden Za zaslugi II stupenya medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina PrimitkiPam yati likarya Epshtejn Boris Volodimirovich Epshtejn Boris Vladimirovich Voenvrach Boris Epshtejn prihodilos vytaskivat ranenyh iz lyuka goryashego tanka POLKOVNIK MEDIChNOYi SLUZhBI B V EPShTEJN 1923 2020

Дата публікації:
Топ