Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леон Левон Абгарович Орбелі вірм Լևոն Աբգարի Օրբելի 25 червня 7 червня 1882 Цахкадзор 9 грудня 1958 Ленінград російський

Орбелі Леон Абгарович

Орбелі Леон Абгарович

Леон (Левон) Абгарович Орбелі (вірм. Լևոն Աբգարի Օրբելի; 25 червня (7 червня) 1882, Цахкадзор — 9 грудня 1958, Ленінград) — російський і радянський фізіолог, один з творців еволюційної фізіології, академік (з 1935) і віце-президент (1942—1946) Академії наук СРСР. Генерал-полковник медичної служби. Герой Соціалістичної Праці (1945). Лауреат Сталінської премії. Автор понад 130 оригінальних наукових праць. Брат Рубена і Йосипа Орбелі.

Орбелі Леон Абгарович
вірм. Լևոն Օրբելի
image
Народився 7 (19) липня 1882
Цахкадзор, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер 9 грудня 1958(1958-12-09)[1][2](76 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Богословське кладовище
Країна image Російська імперія
image СРСР
image Російська СФРР
Діяльність фізіолог
Alma mater Військово-медична академія імені С. М. Кірова
d
Галузь фізіологія
Заклад d
Вчене звання Список академіків АН СРСР, професор[d], професор і академік АН СРСР[d]
Науковий ступінь доктор медичних наук, d і доктор біологічних наук
Вчителі Павлов Іван Петрович
Відомі учні d
d
d
Q28497372?
Аспіранти, докторанти d
Q28359376?
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Леопольдина
Війна німецько-радянська війна
Батько d
Мати d
Брати, сестри d
d
Діти d
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image image image
image image
image Орбелі Леон Абгарович у Вікісховищі

Орбелі обрали дійсним членом Німецької академії і Медичної академії в Парижі, членом-кореспондентом Паризького біологічного товариства, почесним членом Американського і Британського фізіологічних товариств, Нью-Йоркської і Румунської медичних академій, Карлова університету у Празі та багатьох інших наукових товариств та установ.

Біографія

Родина

Дід Леона — Йосип Іоакимович (Овсеп Овакимович) — закінчив Лазаревську духовну семінарію в Москві. Повернувшись в Тифліс, став протоієреєм і проповідником у соборі. Батько Леона — Абгар Йосипович — закінчив юридичний факультет Петербурзького університету, одружився на княжні Варварі Мойсеївні Аргутинській. У них було троє синів: Рубен, Леон і Йосип. Старший, Рубен став юристом, відомий як експерт в області підводної археології. Молодший, Йосип став східознавцем, академіком, директором Ермітажу. Леон став вченим-фізіологом, учнем і послідовником Івана Павлова.

Донька: Марія Леонівна Орбелі (1916—1949) — вчений-фізик, кандидат фізико-математичних наук, співробітник Радієвого інституту.

Син: Абгар Леонович Орбелі (1939—2022) — вчений-фізик, випускник фізичного факультету Ленінградського державного університету ім. Жданова. З 1962 року співробітник фізико-технічного інституту ім. Іоффе, вчений секретар Наукової ради РАН з проблеми «Фізики електронних і атомних зіткнень». Автор понад 20 наукових праць, що стосуються застосування методів магнітного резонансу при вивченні властивостей ізольованих атомів, корпускулярної діагностики гарячої та СВЧ-плазми, фізичних властивостей біологічних об'єктів та суспільствознавства. Кандидат фізико-математичних наук.

Роки навчання і становлення

1899 року Леон Орбелі із золотою медаллю закінчив 3-ю Тифліську гімназію. Його зарахували до Військово-медичної академії навчатися за власні кошти.

Зі спогадів Орбелі відомо, що на першому курсі відвідував лекції з фізіології Івана Павлова. Особисте знайомство відбулося на наступному курсі.

1904 року закінчив академію з відзнакою і почав працювати лікарем у Миколаївському військовому шпиталі Кронштадту. Потім перевівся в Петербурзький морський шпиталь, щоб одночасно продовжувати наукову роботу під керівництвом І. П. Павлова в Інституті експериментальної медицини (1907—1920). У цей період був призначений лікарем на один з крейсерів, що був придбаний Росією в Аргентині. Крейсер мав брати участь у російсько-японській війні, однак Японія встигла перекупити аргентинські крейсери. Орбелі залишився в Петербурзі.

В 1907 році Орбелі залишив службу на флоті. Наступного року захистив докторську дисертацію на тему: «Условные рефлексы глаза у собаки». В 1909—1911 роках Орбелі стажування у фізіологічних лабораторіях Англії та Німеччини, а також на Морській біологічній станції в Неаполі.

1911 року стає помічником Павлова по фізіологічному відділу ІЕМ і отримує звання приват-доцента а потім і доцент кафедри фізіології. Його обирають професором Вищих жіночих курсів.

Кар'єра після 1917 року

З 1917 року працював членом редколегії «Физиологического журнала», а з 1937 року — відповідальним редактором журналу.

У різні роки він був професором Сільськогосподарського, 1-го медичного (1920—1931) і Хіміко-фармацевтичного інститутів у Ленінграді, а також Юр'ївського університету.

У 1913—1957 завідувач Фізіологічною лабораторією, потім заступник директора з наукової частини Природничо-наукового інституту ім. П. Ф. Лесгафта, професор фізіології та проректор з навчальної роботи Інституту фізичної освіти ім. П. Ф. Лесгафта.

З 1925 року — наступник Павлова на посаді професора, начальника кафедри фізіології ВМА, в 1943—1950 — начальник ВМА.

У 1936—1950 Орбелі був, крім того, директором Інституту фізіології імені І. П. Павлова АМН СРСР та Інституту еволюційної фізіології і патології вищої нервової діяльності імені І. П. Павлова АМН СРСР.

У 1943 році обраний дійсним членом Академії наук Вірменської РСР (перший склад).

В 1944 році Орбелі було присвоєно вище для військових медиків військове звання генерал-полковника медичної служби, він також став дійсним членом новоствореної Академії медичних наук.

Після Об'єднаної сесії АН і АМН СРСР (липень 1950) Л. А. Орбелі був звільнений від керівництва майже всіма очолюваними ним установами, крім посади завідувача фізіологічною лабораторією Природничо-наукового інституту ім. П. Ф. Лесгафта.

Інститут еволюційної фізіології та біохімії

Базою для організації Інституту послужила невелика група співробітників, створена для індивідуальної роботи акад. Л. А. Орбелі за рішенням Президії АН СРСР в жовтні 1950 року.

В січні 1956 року на базі цієї лабораторії організовується Інститут еволюційної фізіології АН СРСР і йому присвоюється ім'я І. М. Сеченова. Л. А. Орбелі призначається директором Інституту. З 1956 по 1958 роки — директор Інституту еволюційної фізіології ім. І. М. Сеченова.

Нагороди та почесні звання

Пам'ять

  • Академія наук СРСР заснувала щорічну премію за праці з фізіології імені Л. А. Орбелі.
  • Його ім'я присвоєно інституту фізіології Національної академії наук Вірменії.
  • В Санкт-Петербурзі встановлено пам'ятник біля будівлі Інституту еволюційної фізіології ім. І. М. Сеченова РАН.
  • Його ім'ям названо вулиці в Нижньому Новгороді і Санкт-Петербурзі.
  • У Санкт-Петербурзі на будівлях наукових установ, де працював Л. А. Орбелі, встановлені меморіальні дошки.
  • У рідному селі відкрито меморіальний музей.
  • 2000 року була випущена вірменська поштова марка.

Примітки

  1. Орбели Леон Абгарович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Académie nationale de médecine
    d:Track:Q107213173
  3. Энциклопедия Санкт-Петербурга
  4. Энциклопедия Санкт-Петербурга
  5. . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 6 квітня 2022.
  6. . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 11 липня 2010.

Джерела

  • Островский М. А. История развития физиологии зрения в Российской Академии наук // Вестник РАН. — 2011. — Т. 81, № 3 (19 червня). — С. 215–236. (рос.)
  • Григорьев А. И., Григорьян Н. А. Научная школа академика Леона Абгаровича Орбели. — М. : Наука, 2007. — 378 с. — . (рос.)
  • Григорьян Н. А. Научная династия Орбели / Наточин Ю. В., Фанарджян В. В. — М. : Наука, 2002. — 521 с. (рос.)
  • Григорьян Н. А. Академик Леон Абгарович Орбели: Научное наследие / Свидерский В. Л. — М. : Наука, 1997. — Т. 26. — 349 с. — (Научное наследство) (рос.)
  • Григорьян Н. А. Л. А. Орбели и его окружение: (Новые архивные материалы) // Вестник РАН. — 1992. — № 5 (19 червня). — С. 118—139.
  • Лейбсон Л. Г. Академик Л. А. Орбели: Неопубликованные главы биографии. — Л. : Наука, 1990. — 192 с. — . (рос.)
  • Григорьян Н. А. Л. А. Орбели и развитие советской физиологии. — М. : Изд-во «Медицина», 1985. — 102 с. (рос.)
  • Лейбсон Л. Г. Академик Л. А. Орбели. — Л., 1973. (рос.)
  • Лурье В. М. Адмиралы и генералы Военно-Морского флота СССР в период Великой Отечественной и советско-японской войн (1941—1945). — СПб.: Русско-балтийский информационный центр БЛИЦ, 2001. — 280 с. — 2000 экз. — (рос.)

Посилання

  • Персональна сторінка Леона Абгаровича Орбели на офіційному сайті РАН (рос.)
  • Профіль Леона Абгаровича Орбели на офіційному сайті НАН РВ
  • Академик Л. А. Орбели в Павловских Колтушах Выдержки из книги В. А. Пастухова СПб. 2005.
  • Орбели Леон (Левон) Абгарович // Сайт проекта XPOHOC
  • Н. Л. Кременцов, // Репрессированная наука. Л.: Наука, 1991, с. 91—113. («Павловская сессия» и преследование Орбели)
  • Могила Л. А. Орбели на Богословском кладбище г. Санкт-Петербурга

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leon Levon Abgarovich Orbeli virm Լևոն Աբգարի Օրբելի 25 chervnya 7 chervnya 1882 Cahkadzor 9 grudnya 1958 Leningrad rosijskij i radyanskij fiziolog odin z tvorciv evolyucijnoyi fiziologiyi akademik z 1935 i vice prezident 1942 1946 Akademiyi nauk SRSR General polkovnik medichnoyi sluzhbi Geroj Socialistichnoyi Praci 1945 Laureat Stalinskoyi premiyi Avtor ponad 130 originalnih naukovih prac Brat Rubena i Josipa Orbeli Orbeli Leon Abgarovichvirm Լևոն ՕրբելիNarodivsya 7 19 lipnya 1882 Cahkadzor Tifliska guberniya Rosijska imperiyaPomer 9 grudnya 1958 1958 12 09 1 2 76 rokiv Leningrad RRFSR SRSR 1 Pohovannya Bogoslovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR Rosijska SFRRDiyalnist fiziologAlma mater Vijskovo medichna akademiya imeni S M Kirova dGaluz fiziologiyaZaklad dVchene zvannya Spisok akademikiv AN SRSR profesor d profesor i akademik AN SRSR d Naukovij stupin doktor medichnih nauk d i doktor biologichnih naukVchiteli Pavlov Ivan PetrovichVidomi uchni d d d Q28497372 Aspiranti doktoranti d Q28359376 Chlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR LeopoldinaVijna nimecko radyanska vijnaBatko dMati dBrati sestri d dDiti dNagorodi Orbeli Leon Abgarovich u Vikishovishi Orbeli obrali dijsnim chlenom Nimeckoyi akademiyi i Medichnoyi akademiyi v Parizhi chlenom korespondentom Parizkogo biologichnogo tovaristva pochesnim chlenom Amerikanskogo i Britanskogo fiziologichnih tovaristv Nyu Jorkskoyi i Rumunskoyi medichnih akademij Karlova universitetu u Prazi ta bagatoh inshih naukovih tovaristv ta ustanov BiografiyaRodina Did Leona Josip Ioakimovich Ovsep Ovakimovich zakinchiv Lazarevsku duhovnu seminariyu v Moskvi Povernuvshis v Tiflis stav protoiyereyem i propovidnikom u sobori Batko Leona Abgar Josipovich zakinchiv yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu odruzhivsya na knyazhni Varvari Mojseyivni Argutinskij U nih bulo troye siniv Ruben Leon i Josip Starshij Ruben stav yuristom vidomij yak ekspert v oblasti pidvodnoyi arheologiyi Molodshij Josip stav shidoznavcem akademikom direktorom Ermitazhu Leon stav vchenim fiziologom uchnem i poslidovnikom Ivana Pavlova Donka Mariya Leonivna Orbeli 1916 1949 vchenij fizik kandidat fiziko matematichnih nauk spivrobitnik Radiyevogo institutu Sin Abgar Leonovich Orbeli 1939 2022 vchenij fizik vipusknik fizichnogo fakultetu Leningradskogo derzhavnogo universitetu im Zhdanova Z 1962 roku spivrobitnik fiziko tehnichnogo institutu im Ioffe vchenij sekretar Naukovoyi radi RAN z problemi Fiziki elektronnih i atomnih zitknen Avtor ponad 20 naukovih prac sho stosuyutsya zastosuvannya metodiv magnitnogo rezonansu pri vivchenni vlastivostej izolovanih atomiv korpuskulyarnoyi diagnostiki garyachoyi ta SVCh plazmi fizichnih vlastivostej biologichnih ob yektiv ta suspilstvoznavstva Kandidat fiziko matematichnih nauk Roki navchannya i stanovlennya 1899 roku Leon Orbeli iz zolotoyu medallyu zakinchiv 3 yu Tiflisku gimnaziyu Jogo zarahuvali do Vijskovo medichnoyi akademiyi navchatisya za vlasni koshti Zi spogadiv Orbeli vidomo sho na pershomu kursi vidviduvav lekciyi z fiziologiyi Ivana Pavlova Osobiste znajomstvo vidbulosya na nastupnomu kursi 1904 roku zakinchiv akademiyu z vidznakoyu i pochav pracyuvati likarem u Mikolayivskomu vijskovomu shpitali Kronshtadtu Potim perevivsya v Peterburzkij morskij shpital shob odnochasno prodovzhuvati naukovu robotu pid kerivnictvom I P Pavlova v Instituti eksperimentalnoyi medicini 1907 1920 U cej period buv priznachenij likarem na odin z krejseriv sho buv pridbanij Rosiyeyu v Argentini Krejser mav brati uchast u rosijsko yaponskij vijni odnak Yaponiya vstigla perekupiti argentinski krejseri Orbeli zalishivsya v Peterburzi V 1907 roci Orbeli zalishiv sluzhbu na floti Nastupnogo roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Uslovnye refleksy glaza u sobaki V 1909 1911 rokah Orbeli stazhuvannya u fiziologichnih laboratoriyah Angliyi ta Nimechchini a takozh na Morskij biologichnij stanciyi v Neapoli 1911 roku staye pomichnikom Pavlova po fiziologichnomu viddilu IEM i otrimuye zvannya privat docenta a potim i docent kafedri fiziologiyi Jogo obirayut profesorom Vishih zhinochih kursiv Kar yera pislya 1917 roku Z 1917 roku pracyuvav chlenom redkolegiyi Fiziologicheskogo zhurnala a z 1937 roku vidpovidalnim redaktorom zhurnalu U rizni roki vin buv profesorom Silskogospodarskogo 1 go medichnogo 1920 1931 i Himiko farmacevtichnogo institutiv u Leningradi a takozh Yur yivskogo universitetu U 1913 1957 zaviduvach Fiziologichnoyu laboratoriyeyu potim zastupnik direktora z naukovoyi chastini Prirodnicho naukovogo institutu im P F Lesgafta profesor fiziologiyi ta prorektor z navchalnoyi roboti Institutu fizichnoyi osviti im P F Lesgafta Z 1925 roku nastupnik Pavlova na posadi profesora nachalnika kafedri fiziologiyi VMA v 1943 1950 nachalnik VMA U 1936 1950 Orbeli buv krim togo direktorom Institutu fiziologiyi imeni I P Pavlova AMN SRSR ta Institutu evolyucijnoyi fiziologiyi i patologiyi vishoyi nervovoyi diyalnosti imeni I P Pavlova AMN SRSR U 1943 roci obranij dijsnim chlenom Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR pershij sklad V 1944 roci Orbeli bulo prisvoyeno vishe dlya vijskovih medikiv vijskove zvannya general polkovnika medichnoyi sluzhbi vin takozh stav dijsnim chlenom novostvorenoyi Akademiyi medichnih nauk Pislya Ob yednanoyi sesiyi AN i AMN SRSR lipen 1950 L A Orbeli buv zvilnenij vid kerivnictva majzhe vsima ocholyuvanimi nim ustanovami krim posadi zaviduvacha fiziologichnoyu laboratoriyeyu Prirodnicho naukovogo institutu im P F Lesgafta Institut evolyucijnoyi fiziologiyi ta biohimiyi Bazoyu dlya organizaciyi Institutu posluzhila nevelika grupa spivrobitnikiv stvorena dlya individualnoyi roboti akad L A Orbeli za rishennyam Prezidiyi AN SRSR v zhovtni 1950 roku V sichni 1956 roku na bazi ciyeyi laboratoriyi organizovuyetsya Institut evolyucijnoyi fiziologiyi AN SRSR i jomu prisvoyuyetsya im ya I M Sechenova L A Orbeli priznachayetsya direktorom Institutu Z 1956 po 1958 roki direktor Institutu evolyucijnoyi fiziologiyi im I M Sechenova Nagorodi ta pochesni zvannya1945 roku bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Nagorodzhenij chotirma ordenami Lenina 1944 1945 1945 1957 dvoma ordenami Chervonogo Prapora 1944 1948 dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1936 1952 ordenom Chervonoyi Zirki 1943 i bagatma medalyami SRSR v tomu chisli Za oboronu Leningrada Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Za peremogu nad Yaponiyeyu Zolota medal im I I Mechnikova AN SRSR 1946 Laureat Stalinskoyi premiyi pershogo stupenya 1941 Laureat premiyi im I P Pavlova AN SRSR 1937 Pam yatAkademiya nauk SRSR zasnuvala shorichnu premiyu za praci z fiziologiyi imeni L A Orbeli Jogo im ya prisvoyeno institutu fiziologiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Virmeniyi V Sankt Peterburzi vstanovleno pam yatnik bilya budivli Institutu evolyucijnoyi fiziologiyi im I M Sechenova RAN Jogo im yam nazvano vulici v Nizhnomu Novgorodi i Sankt Peterburzi U Sankt Peterburzi na budivlyah naukovih ustanov de pracyuvav L A Orbeli vstanovleni memorialni doshki U ridnomu seli vidkrito memorialnij muzej 2000 roku bula vipushena virmenska poshtova marka Komitas Hachaturyan Sar yan Terteryan Spendiaryan Girka Avetisyan Orbeli Simonyan Monument bratam Orbeli PrimitkiOrbeli Leon Abgarovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Academie nationale de medecine d Track Q107213173 Enciklopediya Sankt Peterburga Enciklopediya Sankt Peterburga Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2016 Procitovano 11 lipnya 2010 DzherelaOstrovskij M A Istoriya razvitiya fiziologii zreniya v Rossijskoj Akademii nauk Vestnik RAN 2011 T 81 3 19 chervnya S 215 236 ros Grigorev A I Grigoryan N A Nauchnaya shkola akademika Leona Abgarovicha Orbeli M Nauka 2007 378 s ISBN 978 5 02 035590 3 ros Grigoryan N A Nauchnaya dinastiya Orbeli Natochin Yu V Fanardzhyan V V M Nauka 2002 521 s ros Grigoryan N A Akademik Leon Abgarovich Orbeli Nauchnoe nasledie Sviderskij V L M Nauka 1997 T 26 349 s Nauchnoe nasledstvo ros Grigoryan N A L A Orbeli i ego okruzhenie Novye arhivnye materialy Vestnik RAN 1992 5 19 chervnya S 118 139 Lejbson L G Akademik L A Orbeli Neopublikovannye glavy biografii L Nauka 1990 192 s ISBN 5 02 025806 7 ros Grigoryan N A L A Orbeli i razvitie sovetskoj fiziologii M Izd vo Medicina 1985 102 s ros Lejbson L G Akademik L A Orbeli L 1973 ros Lure V M Admiraly i generaly Voenno Morskogo flota SSSR v period Velikoj Otechestvennoj i sovetsko yaponskoj vojn 1941 1945 SPb Russko baltijskij informacionnyj centr BLIC 2001 280 s 2000 ekz ISBN 5 86789 102 X ros PosilannyaPersonalna storinka Leona Abgarovicha Orbeli na oficijnomu sajti RAN ros Profil Leona Abgarovicha Orbeli na oficijnomu sajti NAN RV Akademik L A Orbeli v Pavlovskih Koltushah Vyderzhki iz knigi V A Pastuhova SPb 2005 Orbeli Leon Levon Abgarovich Sajt proekta XPOHOC N L Kremencov Repressirovannaya nauka L Nauka 1991 s 91 113 Pavlovskaya sessiya i presledovanie Orbeli Mogila L A Orbeli na Bogoslovskom kladbishe g Sankt Peterburga

Дата публікації:
Топ