Міна́с Карапе́тович Аветися́н (вірм. Մինաս Ավետիսյան; 20 липня 1928, с. , Ахурянський район, Вірменська РСР — 24 лютого 1975, Єреван, Вірменська РСР) — вірменський художник.
Аветисян Мінас Карапетович | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Մինաս Ավետիսյան | ||||
Народження | 20 липня 1928[1][…] d, Ахурянський район, Вірменська РСР, СРСР[4][5] | |||
Смерть | 23 лютого 1975[6][7] (46 років) | |||
Єреван, Вірменська РСР, СРСР[5] (автомобільна аварія) | ||||
Поховання | d | |||
Національність | вірмени[4] | |||
Країна | СРСР | |||
Навчання | d (1952), Єреванський художньо-театральний інститут (1954)[4] і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1960)[4] | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | абстрактний експресіонізм | |||
Вчитель | Сар'ян Мартірос Сергійович | |||
Партія | КПРС[4] | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Аветисян Мінас Карапетович у Вікісховищі | ||||
Між 1960 та 1975 роками Аветисян створив близько 500 полотен, майже стільки ж рисунків, 20 великих фресок і проектів для більш ніж десяти театральних вистав. Його мистецтво зайняло почесне місце в історії світового живопису.
Спітакський землетрус 1988 року знищив частину його фресок в Гюмрі та будинок-музей художника в його рідному селі Джаджур.
Біографія
Народився в селянській сім'ї.
- 1947—1952 — навчався в .
- 1952—1954 — навчався в Єреванському художньо-театральному інституті.
- 1952—1954 — навчався в Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Ю. Рєпіна, де одним з його головних вчителів був .
- З 1960 — жив у Єревані.
- 1962 — експозиція «П'ять художників» в Єревані, яка принесла йому популярність.
- 1968 — звання Заслуженого художника Вірменії.
- 2 січня 1972 — пожежа в майстерні художника в Єревані.
Загинув при наїзді автомобіля на тротуар 24 лютого 1975 року. Багато людей вважають що Мінас був вбитий
Пам'ять
- В 2000 році була видана поштова марка Вірменії, присвячена Аветисяну.
- Аветисяну присвячена друга частина віршованої дилогії «Вірменія» (1983) російської поетеси Юнни Моріц (перша частина цієї дилогії присвячена поету Паруйру Севаку).
Творчість
В зрілих творах Мінаса Аветисяна, колористично-контрастних, написаних великим експресивним мазком, знайшли нове життя принципи фовізму. Помітний відгук в його творах знайшли і традиції закавказького середньовічного мистецтва. Роботи майстра, які поєднують особливу кольоронасиченість з епічним драматизмом образного ладу — пейзажі, автопортрети, жанрово-символічні сільські мотиви — сприймались на офіційних виставках як прориви до свободи естетичного самовираження. Тим самим Мінас Аветисян, хоча і тяжіючи в цілому скоріше до французького модерну і ранньому авангарду початку XX століття, зближувався із сучасним йому російським «суворим стилем». Успішно виступав також як театральний художник і живописець-монументаліст.
Роботи
- Пекут лаваш, 1972 — .
- Бесіда,1973-Приватна колекція-[1]
- Пейзаж з хачкарами, 1974 — Єреванський Музей сучасного мистецтва.
- Сценографія балету Гаяне А. Хачатуряна в Театрі опери та балету імені А. Спендіарова, 1974.
- Розписи заводських інтер'єрів в Гюмрі, 1970—1974.
У кіно
- Колір вірменської землі (1969) — вперше знятий на кінострічку у фільмі друга, режисера Михаїла Вартанова.
- (1989).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sokolov M. N. Avetisyan, Minas // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T005305
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- Մինաս Ավետիսյանի հիշատակի օրն է
- Խորհրդային տարիների գրաքննության հետևանքով Մինաս Ավետիսյանի մահվան օրը նշվել է այսօր
- . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
Посилання
- Офіційний сайт, присвячений Мінасу Аветисяну
- Офіційний Твіт блог, присвячений Мінасу Аветисяну [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографії
- Мінас Аветисян у фільмі Мінас. Реквієм (1989) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Мінас Аветисян у фільмі Колір вірменської землі (1969) [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Avetisyan Mina s Karape tovich Avetisya n virm Մինաս Ավետիսյան 20 lipnya 1928 s Ahuryanskij rajon Virmenska RSR 24 lyutogo 1975 Yerevan Virmenska RSR virmenskij hudozhnik Avetisyan Minas Karapetovichvirm Մինաս ԱվետիսյանNarodzhennya20 lipnya 1928 1928 07 20 1 d Ahuryanskij rajon Virmenska RSR SRSR 4 5 Smert23 lyutogo 1975 1975 02 23 6 7 46 rokiv Yerevan Virmenska RSR SRSR 5 avtomobilna avariya PohovannyadNacionalnistvirmeni 4 Krayina SRSRNavchannyad 1952 Yerevanskij hudozhno teatralnij institut 1954 4 i Sankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi Ryepina 1960 4 DiyalnisthudozhnikNapryamokabstraktnij ekspresionizmVchitelSar yan Martiros SergijovichPartiyaKPRS 4 U shlyubi zdDitidRoboti v kolekciyiNacionalna galereya VirmeniyiNagorodi Avetisyan Minas Karapetovich u Vikishovishi Komitas Hachaturyan Sar yan Terteryan Spendiaryan Gorki Avetisyan Orbeli Mizh 1960 ta 1975 rokami Avetisyan stvoriv blizko 500 poloten majzhe stilki zh risunkiv 20 velikih fresok i proektiv dlya bilsh nizh desyati teatralnih vistav Jogo mistectvo zajnyalo pochesne misce v istoriyi svitovogo zhivopisu Spitakskij zemletrus 1988 roku znishiv chastinu jogo fresok v Gyumri ta budinok muzej hudozhnika v jogo ridnomu seli Dzhadzhur BiografiyaNarodivsya v selyanskij sim yi 1947 1952 navchavsya v 1952 1954 navchavsya v Yerevanskomu hudozhno teatralnomu instituti 1952 1954 navchavsya v Leningradskomu instituti zhivopisu skulpturi i arhitekturi imeni I Yu Ryepina de odnim z jogo golovnih vchiteliv buv Z 1960 zhiv u Yerevani 1962 ekspoziciya P yat hudozhnikiv v Yerevani yaka prinesla jomu populyarnist 1968 zvannya Zasluzhenogo hudozhnika Virmeniyi 2 sichnya 1972 pozhezha v majsterni hudozhnika v Yerevani Zaginuv pri nayizdi avtomobilya na trotuar 24 lyutogo 1975 roku Bagato lyudej vvazhayut sho Minas buv vbitijPam yatV 2000 roci bula vidana poshtova marka Virmeniyi prisvyachena Avetisyanu Avetisyanu prisvyachena druga chastina virshovanoyi dilogiyi Virmeniya 1983 rosijskoyi poetesi Yunni Moric persha chastina ciyeyi dilogiyi prisvyachena poetu Parujru Sevaku TvorchistV zrilih tvorah Minasa Avetisyana koloristichno kontrastnih napisanih velikim ekspresivnim mazkom znajshli nove zhittya principi fovizmu Pomitnij vidguk v jogo tvorah znajshli i tradiciyi zakavkazkogo serednovichnogo mistectva Roboti majstra yaki poyednuyut osoblivu koloronasichenist z epichnim dramatizmom obraznogo ladu pejzazhi avtoportreti zhanrovo simvolichni silski motivi sprijmalis na oficijnih vistavkah yak prorivi do svobodi estetichnogo samovirazhennya Tim samim Minas Avetisyan hocha i tyazhiyuchi v cilomu skorishe do francuzkogo modernu i rannomu avangardu pochatku XX stolittya zblizhuvavsya iz suchasnim jomu rosijskim suvorim stilem Uspishno vistupav takozh yak teatralnij hudozhnik i zhivopisec monumentalist RobotiPekut lavash 1972 Besida 1973 Privatna kolekciya 1 Pejzazh z hachkarami 1974 Yerevanskij Muzej suchasnogo mistectva Scenografiya baletu Gayane A Hachaturyana v Teatri operi ta baletu imeni A Spendiarova 1974 Rozpisi zavodskih inter yeriv v Gyumri 1970 1974 U kinoKolir virmenskoyi zemli 1969 vpershe znyatij na kinostrichku u filmi druga rezhisera Mihayila Vartanova 1989 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sokolov M N Avetisyan Minas Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T005305 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q810196d Track Q1547776d Track Q21431157d Track Q103891354 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 1 d Track Q124405912d Track Q13053618 Մինաս Ավետիսյանի հիշատակի օրն է Խորհրդային տարիների գրաքննության հետևանքով Մինաս Ավետիսյանի մահվան օրը նշվել է այսօր Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2017 PosilannyaOficijnij sajt prisvyachenij Minasu Avetisyanu Oficijnij Tvit blog prisvyachenij Minasu Avetisyanu 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Biografiyi Minas Avetisyan u filmi Minas Rekviyem 1989 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Minas Avetisyan u filmi Kolir virmenskoyi zemli 1969 30 chervnya 2016 u Wayback Machine