Ахуря́нський район — колишній район у складі Вірменії, після адміністративної реформи 1995 року увійшов до складу марзи Ширак. На сьогодні використовується лише в статистичних цілях.
Ахурянський район | |
---|---|
рос. Дузкендский район (1937) | |
| |
Адм. центр | село Ахурян |
Країна | Вірменія |
Регіон | Вірменська РСР Вірменія |
Населення | |
- повне | 46952 особи (2012) |
- густота | 81,4 особа/км² |
Площа | |
- повна | 577 км² |
Дата заснування | 1937 |
Дата ліквідації | 11 квітня 1995 |
Адміністративний центр району — село Ахурян.
Утворений 1937 року під назвою Дузкендський район, 1945 року перейменований в сучасну назву.
Район поділявся на 28 сільських рад: Азатанська (Азатан), Айгабацька (Айгабац), Айкаванська (Айкаван), Арапинська (Арапі), Аревіцька (Аревік), Аріхвалинська (?), Ахуріцька (Ахурік), Ахурянська (Ахурян), Ацицька (Ацик), Баяндурська (Баяндур), Беніамінська (Беніамін), Ваграмабердська (Ваграмаберд), Воскеаскська (Воскеаск), Гарібджанянська (Гарібджанян), Гетцька (Гетк), Джаджурська (Джаджур), Єразгаворська (Єразгаворс), Камоїнська (Камо), Капська (Капс), Карнутська (Карнут), Кетінська (Кеті), Маїсянська (Маїсян), Мармашенська (Мармашен), Мец-Саріарська (Мец-Саріар), Мусаєлянська (Мусаєлян), Овітська (Овіт), Ширацька (Ширак).
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahurya nskij rajon kolishnij rajon u skladi Virmeniyi pislya administrativnoyi reformi 1995 roku uvijshov do skladu marzi Shirak Na sogodni vikoristovuyetsya lishe v statistichnih cilyah Ahuryanskij rajon ros Duzkendskij rajon 1937 virm Դուզքենդի շրջան 1937 ros Ahuryanskij rajon 1945 Adm centr selo Ahuryan Krayina Virmeniya Region Virmenska RSR Virmeniya Naselennya povne 46952 osobi 2012 gustota 81 4 osoba km Plosha povna 577 km Data zasnuvannya 1937 Data likvidaciyi 11 kvitnya 1995 Administrativnij centr rajonu selo Ahuryan Utvorenij 1937 roku pid nazvoyu Duzkendskij rajon 1945 roku perejmenovanij v suchasnu nazvu Rajon podilyavsya na 28 silskih rad Azatanska Azatan Ajgabacka Ajgabac Ajkavanska Ajkavan Arapinska Arapi Arevicka Arevik Arihvalinska Ahuricka Ahurik Ahuryanska Ahuryan Acicka Acik Bayandurska Bayandur Beniaminska Beniamin Vagramaberdska Vagramaberd Voskeaskska Voskeask Garibdzhanyanska Garibdzhanyan Getcka Getk Dzhadzhurska Dzhadzhur Yerazgavorska Yerazgavors Kamoyinska Kamo Kapska Kaps Karnutska Karnut Ketinska Keti Mayisyanska Mayisyan Marmashenska Marmashen Mec Sariarska Mec Sariar Musayelyanska Musayelyan Ovitska Ovit Shiracka Shirak Naselennya Ahuryanskogo rajonu Rik Naselennya 1989 39000 2002 46200 2003 46234 2004 46047 2005 45971 2006 46025 2007 46156 2008 46316 2009 46523 2010 46661 2011 46791 2012 46952 Dzherelo Statistichni dani za 2002 2012 rokiPrimitkihttp www armstat am file doc 99470868 xls