Олекса ндр Опана сович Спендіа ров Спендіарян вірм Ալեքսանդր Սպենդիարյան 20 жовтня 1 листопада 1871 18711101 Каховка Хер

Олекса́ндр Опана́сович Спендіа́ров (Спендіарян; вірм. Ալեքսանդր Սպենդիարյան; *20 жовтня (1 листопада) 1871(18711101), Каховка, Херсонська губернія, Російська імперія — †7 травня 1928, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — вірменський композитор та диригент, народний артист Вірменії (1926). Молодший брат геолога Леоніда Спендіарова (1869—1897).

Олександр Опанасович Спендіаров
вірм. Ալեքսանդր Սպենդիարյան

Основна інформація
Дата народження	20 жовтня (1 листопада) 1871(1871-11-01)
Місце народження	Каховка, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	7 травня 1928(1928-05-07) (56 років)
Місце смерті	Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Поховання	^d
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	вірменин
Професія	музикант, композитор
Освіта	^d, Єреванська державна консерваторія імені Комітаса і Гімназія № 1 ім. К.Д.Ушинського у Сімферополі
Інструменти	фортепіано і скрипка
Жанри	опера
Нагороди
Діти	^d
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Спендіаров.

Учень Кленовського і Римського-Корсакова. Є одним з основоположників вірменської класичної музики (поряд з Комітасом, тощо), талановитий композитор, видатний музично-громадський діяч, вихователь молоді, диригент. За власними словами, матеріал для творчості він черпав з народних наспівів, вірменської поезії, літератури, історії і т. д. Вірність традиціям вірменської народної музики він поєднував з досвідом російської музичної класики.

Біографія

Народився 20 жовтня (1 листопада за новим стилем) 1871 року в містечку Каховка (нині місто Херсонської області України).

Музичні здібності він успадкував від матері, яка добре володіла фортепіано. Багатостороння обдарованість Спендіарова виявилася в ранньому дитинстві, але переважний інтерес до музики виник пізніше. З семи років він починає складати, з дев'яти — навчатися гри на фортепіано і на скрипці. У 1890 році переїхав до Москви, де через п'ять років закінчив юридичний факультет університету.

У 1896 році відбулася вирішальна для Спендіарова зустріч з Н. А. Римським-Корсаковим, який високо оцінив його композиторський талант і ввів його в коло петербурзьких музикантів. У наступні роки Спендіаров створив багато романсів, хорових творів, вокальних творів з оркестром, інструментальних та оркестрових п'єс.

Серед останніх виділяються два зошити «Кримських ескізів» (1903 і 1912) і симфонічна картина «Три пальми» (1905). Спендіаров влаштувався в Криму, зрідка виїжджаючи в Москву, Петербург, Тбілісі, де виступав як диригент. Він зустрічався з найбільшими діячами російської культури — А. П. Чеховим, Л. М. Толстим, Ф. І. Шаляпіним, А. М. Горьким (на текст поеми Горького він написав баладу для баса з оркестром «Рибак і фея», 1902); тісні дружні стосунки зав'язалися у Спендіарова з його вчителем Н. А. Римським-Корсаковим, а також А. К. Глазуновим.

У дитячі роки Спендіаров познайомився з народною музикою Україні і Криму. Записав і обробив безліч українських та кримськотатарських народних пісень. У 1921 році написав «Українську сюїту» і музику до вірша «Заповіт» Т. Г. Шевченко.

Починаючи з другого десятиріччя XX століття посилився його інтерес до вірменського мистецтва. У 1922 році уряд Радянської Вірменії запросив Спендіарова переїхати в Єреван і очолити музичне життя республіки. Цей період ознаменований розквітом композиторської, педагогічної і суспільно-музичної діяльності Спендіарова. Глибоко проникнувши в сутність народної вірменської музики, Спендіаров створив такі видатні твори, як «Єреванські етюди» для оркестру (1925) і оперу «Алмаст» — одне з найкращих творінь вірменського музичного театру. Серед інших творів композитора Концертний вальс (1906) для симфонічного оркестру, «Беда-проповідник» (1907) для голосу з оркестром (удостоєно премії імені М. І. Глінки).

Помер в Єревані 7 травня 1928.

Пам'ять

Комітас, Хачатурян, Сар'ян, Тертерян, Спендіарян, , Аветисян, Орбелі,

У 1938 році Вірменський театр опери і балету було названо ім'ям Олександра Спендіаряна
У 1971 році була випущена поштова марка СРСР, присвячена Спендіарову.
У 2000 році була випущена поштова марка Вірменії, присвячена Спендіарову.

Сім'я

Дочка Спендіарова Марія Олександрівна була репресована, на початку 1950-х років була художнім керівником самодіяльності ув'язнених в Слюдянці. Згодом написала про свого батька книгу, що вийшла в серії «Життя чудових людей».

Нагороди та звання

Головні твори

Сценічні твори

Опера «Алмаст» (лібрето С. Парнок)
Балет «Сім дочок короля джинів»

Оркестрова музика

Концертний вальс (1906)
Концертна увертюра для оркестру
Сюїта «Кримські ескізи» для оркестру — перший і другий зошити (1903 і 1905)
Симфонічна картина «Три пальми» за Лермонтовим
«Єреванські етюди» (1925)

Вокально-симфонічна музика

Квартет «Пташка Божа» (сл. Пушкіна)
Квартет «Гілка Палестини» (сл. Лермонтова)
Балада «Рибак і фея» (сл. М. Горького)
Елегія «Незжата смуга» (сл. М. О. Некрасова)
«Беда-проповідник» (1907)

Інше

менует «Berceuse»;
романси.

Література

Спендіарова М. А. Спендіаров. — М. «Молода гвардія», 1964. — 208 с. — (ЖЗЛ; Вип. 380). — 65000 екз.

Посилання

Спендіаров Олександр Опанасович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 915.
Біографія на сайті Енциклопедії фонду «Хайазг» [ 15 січня 2012 у Wayback Machine.]
В Киеве прошел музыкальный вечер посвященный 140-летию Александра Спендиарова [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
В Ялте с большим успехом прошел Международный конкурс композиторов им. А.Спендиарова
Ювілей композитора Олександра Спендіарова відзначили в рідній Каховці
Спендіаров Олександр Опанасович [ 21 травня 2013 у Wayback Machine.]