Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ріпсіме Левонівна Сімонян вірм Հռիփսիմե Սիմոնյան 1916 1998 вірменська скульпторка професорка Ріпсіме СімонянՀռիփսիմե Սիմ

Ріпсіме Сімонян

Ріпсіме Сімонян

Ріпсіме Левонівна Сімонян (вірм. Հռիփսիմե Սիմոնյան; 1916—1998) — вірменська скульпторка, професорка.

Ріпсіме Сімонян
Հռիփսիմե Սիմոնյան
image
Народження1916(1916)
Карс, Російська імперія
Смерть1998(1998)
 Вірменія
ПохованняВірменія
Країнаimage СРСР
image Вірменія
ЖанрСкульптор
НавчанняТбіліська академія мистецтв (1945)
Діяльністьскульпторка
ПрацівникЄреванський художньо-театральний інститут
Членd
Твориd, d, d і d
Дітиd
Звання
image
Народний художник Вірменської РСР
Нагороди
image
image
image Ріпсіме Сімонян у Вікісховищі

Життєпис

Народилася Ріпсіме Сімонян в 1916 році в місті Карс (Російська імперія, нині — Туреччина). У 1918 році разом з родиною переїхала до Тбілісі, де закінчила середню школу і будівельний технікум. У 1938 році вступила до Тбіліської академії мистецтв на керамічне відділення скульптурного факультету. Її вчителями були скульптори-керамісти Я. Ніхоладзе та Б. Шебуєв.

В 1943 році родина Сімонян оселилася в Єревані, де Ріпсіме практично відразу влаштувала персональну виставку керамічних робіт, після якої її прийняли у члени Спілки художників. У 1945 році, захистивши диплом, отримала звання художника–кераміста і створила в Спілці художників секцію прикладного мистецтва.

В 1946—1947 роках Ріпсіме Сімонян організувала першу поїздку по районах Вірменії, щоб ближче познайомитися з творчістю народних майстрів. Незабаром після цієї поїздки вона почала виступати на з'їздах художників, конференціях та у пресі з доповідями про вірменське декоративне мистецтво та народну творчість.

У 1947 році в Єревані почав працювати порцеляновий завод, першим художником якого стає Р. Сімонян. В 1948—1949 роках вона займала посаду головного художника і скульптора заводу.

У 1956 році організувала при скульптурному факультеті Єреванського театрального інституту керамічне відділення. У 1965 році стала доцентом скульптурного факультету цього інституту.

Родина

  • Чоловік — Рубен Паронян, хірург.
  • Син — заслужений архітектор Вірменії Арцвін Григорян.

Творчість

1950–ті роки пройшли у Ріпсіме Сімонян під знаком захоплення фаянсом і порцеляною. Нею створено цілий ряд камерних портретних скульптур (1948—1956): композитора Арама Хачатуряна, професора Костянтина Сараджева, поетів Аветіка Ісаакяна і Ованеса Туманяна, письменників С. Зоряна та Хачатура Абовяна, румунської оперної співачки Зінаїди Пали в ролях Кармен і Амнеріс, професорів Р. Л. Пароняна, С. М. Смиренського, а також статуетки за фольклорними мотивами: «Цовіран», «Назелі», серія «Народні танці Вірменії».

Найбільш відомі твори Сімонян, виконані в фарфорі й фаянсі: блюдо «Вірменська мініатюра» (1945); «Портрет батька» (фаянс, 1947); «Зангезурка» («Танцююча дівчина в зеленій сукні»); серія скульптур «Жінка працює» (1949—1956); портрет В. І. Леніна (фаянс, 1950); «Біля прядки» (1952); настінне блюдо «Вірменський орнамент» (1953); декоративна посудина «Птах — Фенікс» (1954); серія на тему вірменських народних танців — «Узундара», «Кіль-Келі», «Назелі»; «Пече лаваш» (1956), декоративна ваза «Седа біля рояля» (1956); «Дівчина з глечиком» (1958), настільна скульптура «Біля арфи» (1960).

Роботи Ріпсіме Сімонян зберігаються в Державній картинній галереї Вірменії (Єреван), Літературному музеї Вірменії (Єреван), будинку–музеї А. Ісаакяна (Єреван), будинку–музеї С. Зоряна (Кіровакан), меморіальному музеї К. С. Сараджева (Єреван), Вірменському драматичному театрі у Тбілісі, Державному музеї кераміки і «Садибі Кусково XVIII століття» (Москва), Театрі Радянської Армії (Москва) та інших місцях.

Нагороди та звання

Пам'ять

Галерея

  • image
    «Дівчина з Вана»,
  • image
    «Armenuhi»,
  • image
    «Материнство», Єреван, Норвезький район
  • image
    «Друзі», Гюмрі

Примітки

  1. Sputnik. Հայ քանդակագործուհու արվեստի գաղտնիքը. ինչպես նրան հաջողվեց հաղթել քաղցկեղին. armeniasputnik.am (вірм.). Процитовано 2 січня 2019.
  2. Ион Деген. Панегирик Александру Малинскому
  3. Who is who. Armenians. Biographical encyclopedia, volume 2, Yerevan, 2007.
  4. The first statue in Lovers park

Посилання

  • Образ вірменки прикрашає парк у центрі Єревана
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ripsime Levonivna Simonyan virm Հռիփսիմե Սիմոնյան 1916 1998 virmenska skulptorka profesorka Ripsime SimonyanՀռիփսիմե Սիմոնյան opis zobrazhennya Narodzhennya1916 1916 Kars Rosijska imperiyaSmert1998 1998 VirmeniyaPohovannyaVirmeniyaKrayina SRSR VirmeniyaZhanrSkulptorNavchannyaTbiliska akademiya mistectv 1945 DiyalnistskulptorkaPracivnikYerevanskij hudozhno teatralnij institutChlendTvori Motherhood sculptured Girl from Van sculptured d i dDitidZvannyaNarodnij hudozhnik Virmenskoyi RSRNagorodi Ripsime Simonyan u VikishovishiZhittyepisNarodilasya Ripsime Simonyan v 1916 roci v misti Kars Rosijska imperiya nini Turechchina U 1918 roci razom z rodinoyu pereyihala do Tbilisi de zakinchila serednyu shkolu i budivelnij tehnikum U 1938 roci vstupila do Tbiliskoyi akademiyi mistectv na keramichne viddilennya skulpturnogo fakultetu Yiyi vchitelyami buli skulptori keramisti Ya Niholadze ta B Shebuyev V 1943 roci rodina Simonyan oselilasya v Yerevani de Ripsime praktichno vidrazu vlashtuvala personalnu vistavku keramichnih robit pislya yakoyi yiyi prijnyali u chleni Spilki hudozhnikiv U 1945 roci zahistivshi diplom otrimala zvannya hudozhnika keramista i stvorila v Spilci hudozhnikiv sekciyu prikladnogo mistectva V 1946 1947 rokah Ripsime Simonyan organizuvala pershu poyizdku po rajonah Virmeniyi shob blizhche poznajomitisya z tvorchistyu narodnih majstriv Nezabarom pislya ciyeyi poyizdki vona pochala vistupati na z yizdah hudozhnikiv konferenciyah ta u presi z dopovidyami pro virmenske dekorativne mistectvo ta narodnu tvorchist U 1947 roci v Yerevani pochav pracyuvati porcelyanovij zavod pershim hudozhnikom yakogo staye R Simonyan V 1948 1949 rokah vona zajmala posadu golovnogo hudozhnika i skulptora zavodu U 1956 roci organizuvala pri skulpturnomu fakulteti Yerevanskogo teatralnogo institutu keramichne viddilennya U 1965 roci stala docentom skulpturnogo fakultetu cogo institutu Rodina Cholovik Ruben Paronyan hirurg Sin zasluzhenij arhitektor Virmeniyi Arcvin Grigoryan Tvorchist1950 ti roki projshli u Ripsime Simonyan pid znakom zahoplennya fayansom i porcelyanoyu Neyu stvoreno cilij ryad kamernih portretnih skulptur 1948 1956 kompozitora Arama Hachaturyana profesora Kostyantina Saradzheva poetiv Avetika Isaakyana i Ovanesa Tumanyana pismennikiv S Zoryana ta Hachatura Abovyana rumunskoyi opernoyi spivachki Zinayidi Pali v rolyah Karmen i Amneris profesoriv R L Paronyana S M Smirenskogo a takozh statuetki za folklornimi motivami Coviran Nazeli seriya Narodni tanci Virmeniyi Najbilsh vidomi tvori Simonyan vikonani v farfori j fayansi blyudo Virmenska miniatyura 1945 Portret batka fayans 1947 Zangezurka Tancyuyucha divchina v zelenij sukni seriya skulptur Zhinka pracyuye 1949 1956 portret V I Lenina fayans 1950 Bilya pryadki 1952 nastinne blyudo Virmenskij ornament 1953 dekorativna posudina Ptah Feniks 1954 seriya na temu virmenskih narodnih tanciv Uzundara Kil Keli Nazeli Peche lavash 1956 dekorativna vaza Seda bilya royalya 1956 Divchina z glechikom 1958 nastilna skulptura Bilya arfi 1960 Roboti Ripsime Simonyan zberigayutsya v Derzhavnij kartinnij galereyi Virmeniyi Yerevan Literaturnomu muzeyi Virmeniyi Yerevan budinku muzeyi A Isaakyana Yerevan budinku muzeyi S Zoryana Kirovakan memorialnomu muzeyi K S Saradzheva Yerevan Virmenskomu dramatichnomu teatri u Tbilisi Derzhavnomu muzeyi keramiki i Sadibi Kuskovo XVIII stolittya Moskva Teatri Radyanskoyi Armiyi Moskva ta inshih miscyah Nagorodi ta zvannyaNarodnij hudozhnik Virmenskoyi RSR Orden Druzhbi narodiv 22 08 1986 Pam yatU 2000 roci bula vipushena poshtova marka Virmeniyi prisvyachena Ripsime Simonyan Galereya Divchina z Vana Armenuhi Materinstvo Yerevan Norvezkij rajon Druzi GyumriPrimitkiSputnik Հայ քանդակագործուհու արվեստի գաղտնիքը ինչպես նրան հաջողվեց հաղթել քաղցկեղին armeniasputnik am virm Procitovano 2 sichnya 2019 Ion Degen Panegirik Aleksandru Malinskomu Who is who Armenians Biographical encyclopedia volume 2 Yerevan 2007 The first statue in Lovers parkPosilannyaObraz virmenki prikrashaye park u centri Yerevana Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ