Ма́ркус Тетя́на Йо́сипівна (21 вересня 1921, Ромни, Полтавська губернія — 29 січня 1943, Київ) — учасниця антинацистського підпілля у місті Києві у роки Другої Світової війни 1941–1943 роках, Герой України (2006, посмертно).
Маркус Тетяна Йосипівна | |
---|---|
Народилася | 21 вересня 1921 Ромни |
Померла | 29 січня 1943 (21 рік) Київ |
Поховання | Бабин Яр[1] |
Громадянство | СРСР |
Місце проживання | Київ[1] Кишинів[1] Київ[1] |
Знання мов | російська |
Заклад | Південно-Західна залізниця[1] |
Учасник | Друга світова війна[1] |
Роки активності | з 1941 |
Нагороди | |
|
Біографія
Тетяна Маркус народилася в місті Ромни Полтавської губернії (тепер — Сумська область) у багатодітній єврейській родині. Через кілька років сім'я Маркус переїхала до Києва. Таня Маркус закінчила 9 класів школи № 44. З 1938 року працювала секретарем відділу кадрів пасажирської служби Південно-Західної залізниці. Влітку 1940 року її було відряджено в Кишинів, де працювала в трамвайно-тролейбусному парку.
Із захопленням Кишинева румунами повернулася до Києва, де з перших днів окупації міста стала брати активну участь у підпільній діяльності. Вона була зв'язковою підпільного міськкому і членом диверсійно-винищувальної групи. Неодноразово брала участь в диверсійних актах проти гітлерівців, зокрема, під час параду окупантів кинула гранату, замасковану в букеті айстр, в колону солдатів. За підробленими документами її прописали в приватному будинку під прізвищем Маркусідзе: була придумана легенда, що вона дочка грузинського князя, розстріляного більшовиками. Під цим прізвищем вона влаштувалася працювати в офіцерську їдальню. Там вона успішно продовжувала диверсійну діяльність: підсипала отруту в їжу. Кілька офіцерів загинуло, але Таня залишилася поза підозрою. Крім того, вона власноруч застрелила цінного гестапівському інформатора, а також передала у підпіллі відомості про зрадників, які працювали на гестапо. Багатьох офіцерів німецької армії приваблювала її краса і вони залицялися до неї. Не зміг встояти і високопоставлений чин з Берліна, який прибув для боротьби з партизанами та підпільниками. На своїй квартирі він був застрелений Танею Маркус. За час своєї діяльності Таня Маркус знищила кілька десятків німецьких солдатів і офіцерів.
За нею почалося полювання. Одного разу вона застрелила гітлерівського офіцера і залишила записку: Усіх вас, фашистських гадів чекає така ж доля. Тетяна Маркусідзе. Керівництво радянського підпілля вирішило вивести Таню Маркус із міста до партизанів, однак не зуміло цього зробити. 22 серпня 1942 року вона була схоплена гестапівцями при спробі переправитися через Десну. Протягом 5 місяців її піддавали в гестапо жорстоким тортурам, але вона нікого не видала. 29 січня 1943 вона була розстріляна.
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 вересня 2006) — за особисту мужність і героїчну самопожертву, незламність духу в боротьбі з фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років (посмертно)
- Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2-го ступеня (посмертно).
- Медаль «За оборону Києва» (посмертно).
Пам'ять
- Меморіальна дошка на фасаді київської середньої школі № 44 (Жилянська вулиця, 46).
- 1 грудня 2009 року в Києві на території Бабиного Яру було встановлено пам'ятник Тетяні Маркус.. Автор пам'ятника — скульптор Валерій Медведєв На церемонії відкриття були присутні мер Києва Леонід Черновецький і посол Ізраїлю Зіна Калай-Клайтман.
- 21 вересня 2011 року у Меморіальному комплексі «Національний музей історії України у Другій світовій війні» відбувся урочистий захід — музейний урок «Долі героїчної рядки», присвячений святкуванню 90-річчя від дня народження Тетяни Маркус. Участь в урочистостях взяли відвідувачі Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, учнівська молодь спеціалізованої школи № 44 ім. Т. Й. Маркус м. Києва, представники єврейських громадських організацій, Микола Засєєв-Руденко — кінорежисер, народний артист СРСР, режисер фільму «Бабин Яр». До пам'ятної дати Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» ввело в обіг художню поштову марку «Тетяна Маркус. 1921—1943. Герой України», конверт «Перший день» і штемпель спецпогашення. Художниця марки і штемпелів — Лариса Корень. На марці зображено портрет патріотки та червону зламану троянду, переплетену колючим дротом, як символ зламаної долі. На конверті «Тетяна Маркус — київська підпільниця. Перший день» зображено пам'ятник, який було встановлено героїні 1 грудня 2009 року на території Бабиного Яру. Погашення художньої поштової марки спеціальним штемпелем «Тетяна Маркус. 1921—1943. Перший день» здійснив Левітас Ілля Михайлович — президент Ради національних громад України, президент , голова фондів «Пам'ять Бабиного Яру» і «Пам'ять жертв фашизму в Україні», автор книги про Тетяну Маркус.
Зображення
- Пам'ятник Тетяні Маркус, Бабин Яр
- Школа № 44 на Жилянській вулиці, де навчалась Тетяна Маркус
- Меморіальна дошка на будівлі школи. Вкрадено 2016 року
- Меморіальна дошка на будівлі школи. Встановлено 2017 року
Виноски
- https://zn.ua/SOCIUM/izvestnoe_i_novoe_slovo_o_tane_markus.html
- Підпільниця Маркус проти німецьких окупантів. https://kyivyes.com.ua/. 17.02.2023.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2008.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 1 грудня 2009.
- Урочисте спецпогашення поштової марки «Тетяна Маркус. 1921 –1943. Герой України». Укрпошта. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 вересня 2011.
Посилання
- Краса і сила партизанки [ 22 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- ВІДОМЕ І НОВЕ СЛОВО ПРО ТАНЮ МАРКУС Стер Єлісаветський «Дзеркало тижня» № 30, 10 Серпень 2002
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 20 21 вересня 2006 | Наступник: |
Василишин Михайло Іванович | Шапіро Анатолій Павлович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markus Ma rkus Tetya na Jo sipivna 21 veresnya 1921 1921 09 21 Romni Poltavska guberniya 29 sichnya 1943 1943 01 29 Kiyiv uchasnicya antinacistskogo pidpillya u misti Kiyevi u roki Drugoyi Svitovoyi vijni 1941 1943 rokah Geroj Ukrayini 2006 posmertno Markus Tetyana JosipivnaNarodilasya21 veresnya 1921 1921 09 21 RomniPomerla29 sichnya 1943 1943 01 29 21 rik KiyivPohovannyaBabin Yar 1 Gromadyanstvo SRSRMisce prozhivannyaKiyiv 1 Kishiniv 1 Kiyiv 1 Znannya movrosijskaZakladPivdenno Zahidna zaliznicya 1 UchasnikDruga svitova vijna 1 Roki aktivnostiz 1941NagorodiMedal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 2 stupenyaMedal Za oboronu Kiyeva Mediafajli u Vikishovishi Poshtova marka Ukrayini Tetyana Markus 1921 1943 Geroj Ukrayini 1130 BiografiyaTetyana Markus narodilasya v misti Romni Poltavskoyi guberniyi teper Sumska oblast u bagatoditnij yevrejskij rodini Cherez kilka rokiv sim ya Markus pereyihala do Kiyeva Tanya Markus zakinchila 9 klasiv shkoli 44 Z 1938 roku pracyuvala sekretarem viddilu kadriv pasazhirskoyi sluzhbi Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Vlitku 1940 roku yiyi bulo vidryadzheno v Kishiniv de pracyuvala v tramvajno trolejbusnomu parku Iz zahoplennyam Kishineva rumunami povernulasya do Kiyeva de z pershih dniv okupaciyi mista stala brati aktivnu uchast u pidpilnij diyalnosti Vona bula zv yazkovoyu pidpilnogo miskkomu i chlenom diversijno vinishuvalnoyi grupi Neodnorazovo brala uchast v diversijnih aktah proti gitlerivciv zokrema pid chas paradu okupantiv kinula granatu zamaskovanu v buketi ajstr v kolonu soldativ Za pidroblenimi dokumentami yiyi propisali v privatnomu budinku pid prizvishem Markusidze bula pridumana legenda sho vona dochka gruzinskogo knyazya rozstrilyanogo bilshovikami Pid cim prizvishem vona vlashtuvalasya pracyuvati v oficersku yidalnyu Tam vona uspishno prodovzhuvala diversijnu diyalnist pidsipala otrutu v yizhu Kilka oficeriv zaginulo ale Tanya zalishilasya poza pidozroyu Krim togo vona vlasnoruch zastrelila cinnogo gestapivskomu informatora a takozh peredala u pidpilli vidomosti pro zradnikiv yaki pracyuvali na gestapo Bagatoh oficeriv nimeckoyi armiyi privablyuvala yiyi krasa i voni zalicyalisya do neyi Ne zmig vstoyati i visokopostavlenij chin z Berlina yakij pribuv dlya borotbi z partizanami ta pidpilnikami Na svoyij kvartiri vin buv zastrelenij Taneyu Markus Za chas svoyeyi diyalnosti Tanya Markus znishila kilka desyatkiv nimeckih soldativ i oficeriv Za neyu pochalosya polyuvannya Odnogo razu vona zastrelila gitlerivskogo oficera i zalishila zapisku Usih vas fashistskih gadiv chekaye taka zh dolya Tetyana Markusidze Kerivnictvo radyanskogo pidpillya virishilo vivesti Tanyu Markus iz mista do partizaniv odnak ne zumilo cogo zrobiti 22 serpnya 1942 roku vona bula shoplena gestapivcyami pri sprobi perepravitisya cherez Desnu Protyagom 5 misyaciv yiyi piddavali v gestapo zhorstokim torturam ale vona nikogo ne vidala 29 sichnya 1943 vona bula rozstrilyana NagorodiZvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Zolota Zirka 21 veresnya 2006 za osobistu muzhnist i geroyichnu samopozhertvu nezlamnist duhu v borotbi z fashistskimi zagarbnikami u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv posmertno Medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya posmertno Medal Za oboronu Kiyeva posmertno Pam yatMemorialna doshka na fasadi kiyivskoyi serednoyi shkoli 44 Zhilyanska vulicya 46 1 grudnya 2009 roku v Kiyevi na teritoriyi Babinogo Yaru bulo vstanovleno pam yatnik Tetyani Markus Avtor pam yatnika skulptor Valerij Medvedyev Na ceremoniyi vidkrittya buli prisutni mer Kiyeva Leonid Chernoveckij i posol Izrayilyu Zina Kalaj Klajtman 21 veresnya 2011 roku u Memorialnomu kompleksi Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni vidbuvsya urochistij zahid muzejnij urok Doli geroyichnoyi ryadki prisvyachenij svyatkuvannyu 90 richchya vid dnya narodzhennya Tetyani Markus Uchast v urochistostyah vzyali vidviduvachi Nacionalnogo muzeyu istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni uchnivska molod specializovanoyi shkoli 44 im T J Markus m Kiyeva predstavniki yevrejskih gromadskih organizacij Mikola Zasyeyev Rudenko kinorezhiser narodnij artist SRSR rezhiser filmu Babin Yar Do pam yatnoyi dati Ukrayinske derzhavne pidpriyemstvo poshtovogo zv yazku Ukrposhta vvelo v obig hudozhnyu poshtovu marku Tetyana Markus 1921 1943 Geroj Ukrayini konvert Pershij den i shtempel specpogashennya Hudozhnicya marki i shtempeliv Larisa Koren Na marci zobrazheno portret patriotki ta chervonu zlamanu troyandu perepletenu kolyuchim drotom yak simvol zlamanoyi doli Na konverti Tetyana Markus kiyivska pidpilnicya Pershij den zobrazheno pam yatnik yakij bulo vstanovleno geroyini 1 grudnya 2009 roku na teritoriyi Babinogo Yaru Pogashennya hudozhnoyi poshtovoyi marki specialnim shtempelem Tetyana Markus 1921 1943 Pershij den zdijsniv Levitas Illya Mihajlovich prezident Radi nacionalnih gromad Ukrayini prezident golova fondiv Pam yat Babinogo Yaru i Pam yat zhertv fashizmu v Ukrayini avtor knigi pro Tetyanu Markus ZobrazhennyaPam yatnik Tetyani Markus Babin Yar Shkola 44 na Zhilyanskij vulici de navchalas Tetyana Markus Memorialna doshka na budivli shkoli Vkradeno 2016 roku Memorialna doshka na budivli shkoli Vstanovleno 2017 rokuVinoskihttps zn ua SOCIUM izvestnoe i novoe slovo o tane markus html Pidpilnicya Markus proti nimeckih okupantiv https kyivyes com ua 17 02 2023 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2008 Arhiv originalu za 12 grudnya 2009 Procitovano 1 grudnya 2009 Urochiste specpogashennya poshtovoyi marki Tetyana Markus 1921 1943 Geroj Ukrayini Ukrposhta Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 22 veresnya 2011 PosilannyaKrasa i sila partizanki 22 lyutogo 2012 u Wayback Machine VIDOME I NOVE SLOVO PRO TANYu MARKUS Ster Yelisavetskij Dzerkalo tizhnya 30 10 Serpen 2002 Poperednik Geroj Ukrayini kavaler ordena Zolota Zirka 20 21 veresnya 2006 Nastupnik Vasilishin Mihajlo Ivanovich Shapiro Anatolij Pavlovich