Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Енганці — народ в Індонезії, на острові Енгано (індонез. Pulau Enggano).
| Енганці | |
|---|---|
 Танок енганських воїнів. | |
| Самоназва | E Lopeh |
| Кількість | 1500 осіб (2000) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Бенгкулу (острів Енгано) |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | батаки, ніасці, ментавайці, реджанги, лампунги |
| Мова | енганська, індонезійська |
| Релігія | християнство, іслам, народна релігія |
Уважається, що назву «Енгано» дали острову португальці, вона означає «помилка, розчарування» (на острові не знайшли золота). Малайці Суматри називають цей острів Теланджанг (малай. Pulau Telanjang, «голий острів»). Місцеві ж жителі називають свою батьківщину Чефу-Какугія (Cefu Kakuhia, «великий острів»), а себе елопе (E Lopeh).
Розселення і чисельність
Енганці живуть на острові Енгано та ще чотирьох маленьких сусідніх островах. Енгано лежить в Індійському океані, на південний захід від Суматри. Адміністративно належить до провінції Бенгкулу, район Енгано (індонез. Kecamatan Enggano) в складі округу Північне Бенгкулу (індонез. Kabupaten Bengkulu Utara). Це один із найвіддаленіших островів Індонезії, розташований за 156 км від міста Бенгкулу. Дістатися Енгано можна лише морем, діє паромне сполучення з містом Бенгкулу. На Енгано є 6 сіл: Каг'япу (Kahyapu), Каана (Kaana), Малаконі (Malakoni), Апого (Apoho), Меок (Meok) і Банджарсарі (Banjar Sari). Село Апого розташоване в центрі острова, тут розміщено багато державних установ.
Населення району Енгано за даними перепису населення 2010 року становило 2691 особа. Крім енганців, на острові живуть недавні мігранти: батаки, мінангкабау, яванці та ін.
Мова
Говорять енганською мовою (код ISO 639-3: eno). Вона належить до західної гілки австронезійських мов, але її точне місце в генетичній класифікації невідоме. Невідомі також діалекти енганської мови.
Власної писемності енганська мова не має, але складений словник.
У громадській, релігійній та освітній сферах користуються індонезійською мовою.
Енганська мова перебуває в активному використанні, вона переважає на побутовому рівні вдома, в селі, на базарі, під час проведення церемоній. Нею користуються всі дорослі та значна частина молоді. Стан мови оцінюється як стабільний, але в довгостроковій перспективі їй загрожує зникнення. Загроза стане реальною, якщо продовжуватиметься імміграція на острів та мішані шлюби з представниками інших громад.
Релігія
Традиційно енганці були прибічниками народної релігії (культ предків, анімізм). Згодом більшість їх була навернена в християнство. Останнім часом під впливом численних мігрантів, що прибувають на Енгано з різних районів Індонезії, багато енганців перейшло з християнства на іслам сунітського напрямку. Деякі все ще сповідують свою місцеву віру. Вони вірять в добру та злу сили, які називають ковек.
Релігійне життя енганців відзначається високим рівнем толерантності. Християнські священники тут беруть участь у відзначенні мусульманського місяця Рамадан, а мусульманські вчителі (улами) — в різних християнських святкових заходах.
Історія
Вважається, що енганці є потомками автохтонного населення Суматри.
Їхня взаємодія з іншими народами розпочалася на початку XVI ст., коли острів відкрили португальці. Голландські кораблі прибували на Енгано в 1602, 1614, 1622 та 1629 рр., але не завжди мали успіх. За часи колоніального правління Нідерландів на острові були створені плантації кокосової пальми та перцю, стали розводити худобу (свині, буйволи, корови). Острів став для Нідерландів важливим центром торгівлі.
У часи незалежної Індонезії на Енгано почало прибувати багато мігрантів з різних етнічних груп країни: мінангкабау, батаки, , малайці, яванці, буги, реджанги та ін. Вони прагнуть поліпшити своє економічне становище, знаючи, що Енгано все ще має багато вільної землі, яку можна обробляти.
Господарство
Займаються ручним тропічним землеробством. Вирощують ямс, таро, банани, кокосову та сагову пальми. У наші дні засвоїли культуру рису, яку привезли на острів мігранти. Вирощують також каву, какао.
У лісі полюють птахів та диких свиней, також займаються прибережним рибальством. Розвинені обробка дерева, лубу, плетіння.
Суспільство
Типове енганське домогосподарство, як правило, складається з нуклеарної сім'ї. Зберігається сільська громада.
Місцеве суспільство матрилінійне, до середини XX ст. зберігалася матриномія, коли діти отримують прізвище матері. Розселення матрилокальне, тобто після весілля молоді йдуть жити в хату до дружини. Енганці дотримуються екзогамії, прийнято одружуватись з людьми з іншого племені. Існує традиція таємної втечі з коханцем. Шлюби вкладають без урахування етнічної або релігійної належності. Для організації весілля створюють групи людей, що відповідальні за риболовлю, збирання продуктів, допомогу в приготуванні їжі тощо.
При виборі керівників зважають на вік, силу, досвід, а також мудрість людини, звертають також увагу на знання претендентами енганських звичаїв.
Енганці складаються з п'яти корінних племен (кланів, родів, іджага-ауак: кауна, катора, каарубі, кагаруба і кагаоа) та одного племені мігрантів (каамай). Каамай — це нове плем'я, спеціально створене корінними енганцями для людей, що прибувають на острів; таким чином мігранти стають частиною соціальної структури енганської громади. Люди з племені каамай мають такі самі права й обов'язки, що й корінні енганці. В них є навіть свої племінні вожді, а їхні представники беруть участь у виборі верховного вождя острова (пабукі). При взаємодії двох племен завжди залучають представників інших племен.
Енганці — дуже відкрита племінна спільнота. Цим вони сильно відрізняються від інших племінних народів Індонезії, які зазвичай мінімізують свої контакти зі сторонніми людьми. Енганська гармонія та толерантність у суспільстві є продуктом історичного досвіду, тривалої взаємодії з іншими народами та досвіду подолання внутрішніх воєн. Енганці зрозуміли, що не можуть перешкодити приїзду мігрантів на свій острів. Вони відкрилися й були доброзичливими до них, вони погодились зробити мігрантів частиною свого суспільства, а ті, в свою чергу, мають підпорядковуватись енганським звичаєвим нормам. Енганці не допускають жодних інших суспільних норм і правил, крім енганського адату. Мігранти мають відмовитися від своєї культурної ідентичності й стати частиною енганського племені каамай. Ситуація відрізняється від інших регіонів Індонезії, де мігранти, як правило, міцно тримаються своєї етнічної належності.
Енганський адат успішно гарантує права, визначає обов'язки та соціальний статус всіх членів громади. Незважаючи на багатоетнічний і багаторелігійний характер місцевого суспільства тут дуже рідко виникають конфлікти. Місцевий адат передбачає свободу людей у дотриманні власної релігії, але так, щоб вони могли жити пліч-о-пліч із послідовниками інших релігій. Релігія розглядається як індивідуальне право кожної людини, що не регулюється адатом. Практикується допомога в будівництві нової мечеті або церкви незалежно від етнічної чи релігійної належності.
Адат забезпечує значні можливості для іммігрантів, які хочуть стати членами енганської громади. Звичаєвий уряд Енгано надає кожній родині переселенців два гектари землі, але ті мають перенести свою реєстрацію особи в округ Енгано, залишитися тут і пропрацювати протягом півроку. Після завершення шестимісячного випробувального терміну вождь, голова хутора та сільський голова приймають рішення про надання «новій енганській сім'ї» ділянки зі складу вільних земель. Як правило, мігранти є людьми, які не володіли землею на своїй батьківщині, тому така традиція приваблює їх стати постійними мешканцями Енгано.
Побут
Енганці ставлять свої поселення на берегах річок та морського узбережжя. Село вони називають каудара (Kaudara). Села мають купчасте планування й складаються з 6-20 хат-уба (Uba). Житло має каркасно-стовпову конструкцію. В минулому хати були круглі в плані, тепер переважно прямокутні, стоять на палях на висоті 1-2 м над землею. В кожному селі є традиційна громадська зала — кадіофе (Kadiofe).
Одяг: каїн (відрізок полотна, який вдягають як спідницю), пов'язка на стегнах, яка до першої половини XX ст. виготовлялася з лубу.
Їжа переважно рослинна, рис купують.
Джерела
- Zulyani Hidayah. Encyclopedia of Indonesian Tribes. Anthropological Insights from the Archipelago, p. 98: Enggano [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Springer Singapore, 2020 DOI:10.1007/978-981-15-1835-5 (англ.)
- Intan Permata Sari. Harmony in Diversity: Conflict Management in the Outer Island of Enggano, Bengkulu [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]. The 7th International Symposium of Journal Antropologi Indonesia (ISJAI). Yogyakarta, 2019 (англ.)
- А. А. Бернова. Энгганцы [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 653 (рос.)
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: (англ.)
Примітки
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: (англ.)
- 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Bengkulu Utara Regency. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Enganci narod v Indoneziyi na ostrovi Engano indonez Pulau Enggano EnganciTanok enganskih voyiniv SamonazvaE LopehKilkist1500 osib 2000 Areal Indoneziya provinciya Bengkulu ostriv Engano Rasapivdenni mongoloyidiBlizki do bataki niasci mentavajci redzhangi lampungiMovaenganska indonezijskaReligiyahristiyanstvo islam narodna religiya Uvazhayetsya sho nazvu Engano dali ostrovu portugalci vona oznachaye pomilka rozcharuvannya na ostrovi ne znajshli zolota Malajci Sumatri nazivayut cej ostriv Telandzhang malaj Pulau Telanjang golij ostriv Miscevi zh zhiteli nazivayut svoyu batkivshinu Chefu Kakugiya Cefu Kakuhia velikij ostriv a sebe elope E Lopeh Rozselennya i chiselnistRoztashuvannya ostrova Engano Pulau Enggano Enganci zhivut na ostrovi Engano ta she chotiroh malenkih susidnih ostrovah Engano lezhit v Indijskomu okeani na pivdennij zahid vid Sumatri Administrativno nalezhit do provinciyi Bengkulu rajon Engano indonez Kecamatan Enggano v skladi okrugu Pivnichne Bengkulu indonez Kabupaten Bengkulu Utara Ce odin iz najviddalenishih ostroviv Indoneziyi roztashovanij za 156 km vid mista Bengkulu Distatisya Engano mozhna lishe morem diye paromne spoluchennya z mistom Bengkulu Na Engano ye 6 sil Kag yapu Kahyapu Kaana Kaana Malakoni Malakoni Apogo Apoho Meok Meok i Bandzharsari Banjar Sari Selo Apogo roztashovane v centri ostrova tut rozmisheno bagato derzhavnih ustanov Naselennya rajonu Engano za danimi perepisu naselennya 2010 roku stanovilo 2691 osoba Krim enganciv na ostrovi zhivut nedavni migranti bataki minangkabau yavanci ta in MovaGovoryat enganskoyu movoyu kod ISO 639 3 eno Vona nalezhit do zahidnoyi gilki avstronezijskih mov ale yiyi tochne misce v genetichnij klasifikaciyi nevidome Nevidomi takozh dialekti enganskoyi movi Vlasnoyi pisemnosti enganska mova ne maye ale skladenij slovnik U gromadskij religijnij ta osvitnij sferah koristuyutsya indonezijskoyu movoyu Enganska mova perebuvaye v aktivnomu vikoristanni vona perevazhaye na pobutovomu rivni vdoma v seli na bazari pid chas provedennya ceremonij Neyu koristuyutsya vsi dorosli ta znachna chastina molodi Stan movi ocinyuyetsya yak stabilnij ale v dovgostrokovij perspektivi yij zagrozhuye zniknennya Zagroza stane realnoyu yaksho prodovzhuvatimetsya immigraciya na ostriv ta mishani shlyubi z predstavnikami inshih gromad ReligiyaTradicijno enganci buli pribichnikami narodnoyi religiyi kult predkiv animizm Zgodom bilshist yih bula navernena v hristiyanstvo Ostannim chasom pid vplivom chislennih migrantiv sho pribuvayut na Engano z riznih rajoniv Indoneziyi bagato enganciv perejshlo z hristiyanstva na islam sunitskogo napryamku Deyaki vse she spoviduyut svoyu miscevu viru Voni viryat v dobru ta zlu sili yaki nazivayut kovek Religijne zhittya enganciv vidznachayetsya visokim rivnem tolerantnosti Hristiyanski svyashenniki tut berut uchast u vidznachenni musulmanskogo misyacya Ramadan a musulmanski vchiteli ulami v riznih hristiyanskih svyatkovih zahodah IstoriyaVvazhayetsya sho enganci ye potomkami avtohtonnogo naselennya Sumatri Yihnya vzayemodiya z inshimi narodami rozpochalasya na pochatku XVI st koli ostriv vidkrili portugalci Gollandski korabli pribuvali na Engano v 1602 1614 1622 ta 1629 rr ale ne zavzhdi mali uspih Za chasi kolonialnogo pravlinnya Niderlandiv na ostrovi buli stvoreni plantaciyi kokosovoyi palmi ta percyu stali rozvoditi hudobu svini bujvoli korovi Ostriv stav dlya Niderlandiv vazhlivim centrom torgivli U chasi nezalezhnoyi Indoneziyi na Engano pochalo pribuvati bagato migrantiv z riznih etnichnih grup krayini minangkabau bataki malajci yavanci bugi redzhangi ta in Voni pragnut polipshiti svoye ekonomichne stanovishe znayuchi sho Engano vse she maye bagato vilnoyi zemli yaku mozhna obroblyati GospodarstvoZajmayutsya ruchnim tropichnim zemlerobstvom Viroshuyut yams taro banani kokosovu ta sagovu palmi U nashi dni zasvoyili kulturu risu yaku privezli na ostriv migranti Viroshuyut takozh kavu kakao U lisi polyuyut ptahiv ta dikih svinej takozh zajmayutsya priberezhnim ribalstvom Rozvineni obrobka dereva lubu pletinnya SuspilstvoTipove enganske domogospodarstvo yak pravilo skladayetsya z nuklearnoyi sim yi Zberigayetsya silska gromada Misceve suspilstvo matrilinijne do seredini XX st zberigalasya matrinomiya koli diti otrimuyut prizvishe materi Rozselennya matrilokalne tobto pislya vesillya molodi jdut zhiti v hatu do druzhini Enganci dotrimuyutsya ekzogamiyi prijnyato odruzhuvatis z lyudmi z inshogo plemeni Isnuye tradiciya tayemnoyi vtechi z kohancem Shlyubi vkladayut bez urahuvannya etnichnoyi abo religijnoyi nalezhnosti Dlya organizaciyi vesillya stvoryuyut grupi lyudej sho vidpovidalni za ribolovlyu zbirannya produktiv dopomogu v prigotuvanni yizhi tosho Pri vibori kerivnikiv zvazhayut na vik silu dosvid a takozh mudrist lyudini zvertayut takozh uvagu na znannya pretendentami enganskih zvichayiv Enganci skladayutsya z p yati korinnih plemen klaniv rodiv idzhaga auak kauna katora kaarubi kagaruba i kagaoa ta odnogo plemeni migrantiv kaamaj Kaamaj ce nove plem ya specialno stvorene korinnimi engancyami dlya lyudej sho pribuvayut na ostriv takim chinom migranti stayut chastinoyu socialnoyi strukturi enganskoyi gromadi Lyudi z plemeni kaamaj mayut taki sami prava j obov yazki sho j korinni enganci V nih ye navit svoyi pleminni vozhdi a yihni predstavniki berut uchast u vibori verhovnogo vozhdya ostrova pabuki Pri vzayemodiyi dvoh plemen zavzhdi zaluchayut predstavnikiv inshih plemen Enganci duzhe vidkrita pleminna spilnota Cim voni silno vidriznyayutsya vid inshih pleminnih narodiv Indoneziyi yaki zazvichaj minimizuyut svoyi kontakti zi storonnimi lyudmi Enganska garmoniya ta tolerantnist u suspilstvi ye produktom istorichnogo dosvidu trivaloyi vzayemodiyi z inshimi narodami ta dosvidu podolannya vnutrishnih voyen Enganci zrozumili sho ne mozhut pereshkoditi priyizdu migrantiv na svij ostriv Voni vidkrilisya j buli dobrozichlivimi do nih voni pogodilis zrobiti migrantiv chastinoyu svogo suspilstva a ti v svoyu chergu mayut pidporyadkovuvatis enganskim zvichayevim normam Enganci ne dopuskayut zhodnih inshih suspilnih norm i pravil krim enganskogo adatu Migranti mayut vidmovitisya vid svoyeyi kulturnoyi identichnosti j stati chastinoyu enganskogo plemeni kaamaj Situaciya vidriznyayetsya vid inshih regioniv Indoneziyi de migranti yak pravilo micno trimayutsya svoyeyi etnichnoyi nalezhnosti Enganskij adat uspishno garantuye prava viznachaye obov yazki ta socialnij status vsih chleniv gromadi Nezvazhayuchi na bagatoetnichnij i bagatoreligijnij harakter miscevogo suspilstva tut duzhe ridko vinikayut konflikti Miscevij adat peredbachaye svobodu lyudej u dotrimanni vlasnoyi religiyi ale tak shob voni mogli zhiti plich o plich iz poslidovnikami inshih religij Religiya rozglyadayetsya yak individualne pravo kozhnoyi lyudini sho ne regulyuyetsya adatom Praktikuyetsya dopomoga v budivnictvi novoyi mecheti abo cerkvi nezalezhno vid etnichnoyi chi religijnoyi nalezhnosti Adat zabezpechuye znachni mozhlivosti dlya immigrantiv yaki hochut stati chlenami enganskoyi gromadi Zvichayevij uryad Engano nadaye kozhnij rodini pereselenciv dva gektari zemli ale ti mayut perenesti svoyu reyestraciyu osobi v okrug Engano zalishitisya tut i propracyuvati protyagom pivroku Pislya zavershennya shestimisyachnogo viprobuvalnogo terminu vozhd golova hutora ta silskij golova prijmayut rishennya pro nadannya novij enganskij sim yi dilyanki zi skladu vilnih zemel Yak pravilo migranti ye lyudmi yaki ne volodili zemleyu na svoyij batkivshini tomu taka tradiciya privablyuye yih stati postijnimi meshkancyami Engano PobutModel tradicijnoyi krugloyi v plani enganskoyi hati Enganci stavlyat svoyi poselennya na beregah richok ta morskogo uzberezhzhya Selo voni nazivayut kaudara Kaudara Sela mayut kupchaste planuvannya j skladayutsya z 6 20 hat uba Uba Zhitlo maye karkasno stovpovu konstrukciyu V minulomu hati buli krugli v plani teper perevazhno pryamokutni stoyat na palyah na visoti 1 2 m nad zemleyu V kozhnomu seli ye tradicijna gromadska zala kadiofe Kadiofe Odyag kayin vidrizok polotna yakij vdyagayut yak spidnicyu pov yazka na stegnah yaka do pershoyi polovini XX st vigotovlyalasya z lubu Yizha perevazhno roslinna ris kupuyut DzherelaZulyani Hidayah Encyclopedia of Indonesian Tribes Anthropological Insights from the Archipelago p 98 Enggano 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Springer Singapore 2020 ISBN 978 981 15 1834 8 DOI 10 1007 978 981 15 1835 5 angl Intan Permata Sari Harmony in Diversity Conflict Management in the Outer Island of Enggano Bengkulu 17 serpnya 2021 u Wayback Machine The 7th International Symposium of Journal Antropologi Indonesia ISJAI Yogyakarta 2019 angl A A Bernova Enggancy 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 653 ISBN 5 85270 155 6 ros Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2019 Ethnologue Languages of the World Twenty second edition Dallas Texas SIL International Online version angl PrimitkiEberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2019 Ethnologue Languages of the World Twenty second edition Dallas Texas SIL International Online version angl 2010 Population Census Population by Region Type of Document and Sex Bengkulu Utara Regency Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl