Емма Левенштамм (нім. Emma Löwenstamm, 1 липня 1879, Наход, Австро-Угорщина — 9 січня 1941, Прага, Протекторат Богемії та Моравії) — чесько-німецька художниця і графікиня єврейського походження, скульпторка. Авторка , що зображує шахову партію В. І. Леніна та А. Гітлера. Вважають, що квартира, де нібито відбулася партія, належала сім'ї художниці (засоби масової інформації акцентують увагу на тому, що будинок художниці слугував на початку XX століття «салоном для політичних вільнодумців»).
Емма Левенштамм | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Emma Löwenstamm | ||||
Народження | 1 липня 1879[1][2][…] Наход | |||
Смерть | 9 січня 1941[1][2][4] (61 рік) | |||
Прага, Протекторат Богемії і Моравії[1] (інфаркт міокарда) | ||||
Поховання | Прага | |||
Країна | Долитавщина Перша Чехословацька Республіка | |||
Жанр | пейзаж, екслібрис і портрет | |||
Діяльність | художниця, графікеса | |||
Твори | Гра в шахи: Ленін з Гітлером — Відень 1909 | |||
Автограф | ||||
| ||||
Емма Левенштамм у Вікісховищі | ||||
Основні напрямки творчості художниці — портретна графіка та екслібриси. Довгий час працювала під впливом модерну та символізму, пізніше в її творчості зріс вплив реалізму.
Життєпис
Народилася в багатодітній сім'ї подружньої пари Бертольда (1833—1913) і Цецилії Левенштамм (уродженої Гольдшмід, 1839—1910). У більшості англомовних статей, у буклеті аукціону Mullock's, деяких чеських джерелах, прізвище художниці пишеться Левенштрамм або навіть Ловенстрамм (нім. Emma Löwenstramm, Emma Lowenstramm), проте її підпис на роботах, що дійшли донині, не містить літери «r», також без цієї літери її ім'я занесено в найавторитетніші сучасні каталоги. Батьки походили зі сімей єврейських учених і рабинів із Кракова та Амстердама, їх долі можна простежити до XVII століття. Серед її предків були Генріх Левенштамм, придворний художник князів Гогенцоллернів-Зігмарингенів, і гравер Леопольд Левенштамм (1842, Амстердам — 1898, Лондон), хороший друг художника Лоуренса Альма-Тадеми, який працював у Лондоні. Батько художниці, Бертольд Левенштам, займався бізнесом у місті Наход (Чехія), де ц народилася Емма.
Вивчення живопису
Наприкінці XIX століття сім'я Емми Левенштамм переїхала до Відня, де вона брала приватні уроки графіки та живопису. На рубежі століть відвідувала приватну школу живопису (1862 — ?), 1900—1902 року тут навчався графік [de], який, як і Левенштамм, зайняв важливе місце в історії екслібрису. Штреблов відкрив його талант сатирика, надав йому свою студію для роботи та забезпечив перші замовлення для сатиричних журналів. Тоді ж Емма Левенштамм відвідувала курси пейзажного живопису в [de], де познайомилася з композиціями та атмосферою стилю модерн. Значно важливішу роль відіграло її навчання у Віденській художній школі в Давида Кона (1861—1922), який свого часу був відомим придворним портретистом. Він одним із перших створив серію портретів польських та угорських євреїв, які були виставлені у Відні у галереї Гольбейн після його смерті 1923 року. Давид Кон, відомий своїми монохромними малюнками червоною крейдою, у яких успішно передавав особливості особистості натурника, був учителем багатьох молодих єврейських художників. Під його керівництвом Емма Левенштамм удосконалила техніку використання пера, вугілля та крейди.
Незабаром вирішила зосередитися на графіці. Її наставником став [de]. Він вважався видатним портретистом і створив близько 300 портретів громадських діячів Австро-Угорської монархії, а пізніше — низку портретів віденських художників, музикантів та вчених. Шмутцер перебував під впливом Віденського сецесіону і спеціалізувався на портретній графіці, вирізняючись блискучою технікою виконання за відсутності технічних та стилістичних експериментів. Емма Левенштамм стала ученицею Шмутцера і робота з ним над різноманітними техніками графіки мала, на думку істориків мистецтва, вирішальне значення для формування її власного стилю.
Творча діяльність у 1910-ті роки
Першою виставкою Емми, як сформованої художниці, стала експозиція в школі живопису Штреблова 1902 року. У 1911 та 1912 роках її роботи було представлено на виставках австрійського Союзу художників, а в 1912, 1913 та 1914 роках — на виставках екслібрису в Граці, Відні та Лейпцигу. Серйозний успіх прийшов до неї 1916 року на виставці Товариства Альбрехта Дюрера у Відні. Була членкинею Асоціації австрійських художників-портретистів, Товариства австрійського екслібрису та Групи молодих художниць, заснованої 1903 року. Перед Першою світовою війною Емма Левенштам заснувала власну школу живопису і викладала в ній. 1909 року Емма Левенштамм, на думку деяких мистецтвознавців, давала приватні уроки живопису Адольфу Гітлеру.
Створені на замовлення пастельні портрети сучасників були, мабуть, основним джерелом заробітку художниці, але тільки деякі з них збереглися, оскільки багато призначалися для єврейських клієнтів і були знищені під час Другої світової війни разом із сім'ями власників. Припускають, що Емма займалася і живописом, але жодна з її картин олією цього періоду донині не відома. Збереглися досить багато її графічних робіт, переважно портрети та екслібриси.
Це десятиліття — період найінтенсивнішої творчості Емми Левенштамм. У цей час вона виступає представницею другого покоління художників модерну та символізму, які були джерелом її натхнення протягом усього життя, але з помітним впливом реалізму. Мистецтвознавці відзначають тонке передання настрою її героїв, досконалість виконання, ліричність та чуттєвість її робіт, інтимність та виразність передання психології персонажа. У Відні часто відвідувала будинок письменника, театрального критика і видавця Юліуса Фрідріха фон Ганса-Людассі (1858—1922), який був редактором [de], була знайома з популярним на той час актором «Бурґтеатру» [de], який гастролював Америкою, Європою та Росією та листувався з відомими художниками і філософами свого часу.
Її ранні роботи придбано в колекцію Галереї Альбертіни у Відні та міського музею Зальцбурга. «Єврейський лексикон» 1927 року зазначає, що Левенштамм належать портрети таких діячів культури, як німецький письменник і філософ Герман фон Кайзерлінґ, австрійський письменник, філософ і винахідник Йосиф Поппер-Лінкеус, віденський актор Адольф фон Зонненталь. Портрет Артура Шніцлера (1911 рік) використано на фронтиспісі повного видання творів Шнітцлера, яке 1912 року опублікував С. Фішер.
Художниця опанувала на той час різні техніки: малювання вугіллям, пером, крейдою. Відомо з документів, що вона створювала пейзажі, жанрові картини, але спеціалізувалася на портретних гравюрах та екслібрисах.
Творча діяльність у 1920-ті та 1930-і роки
1920 року переїхала зі своїм цивільним чоловіком письменником, журналістом і політиком [de] у Яблонець-над-Нисою, де створювала портрети місцевої міської еліти (до цього часу також відноситься кілька портретів її собак). 1922 року стала членкинею Асоціації німецьких художників у Празі. Її роботи 20-х і 30-х років XX століття зазнали значно більшого впливу реалізму XIX століття, ніж раніші, що особливо помітно в увазі до деталей і простоти композиції. Арно Паржик відзначає також посилення в її творчості тенденцій класицизму. У 1920-их — I половині 1930-их років продовжувала брати участь у виставках, представляючи на них як старі, так і нові роботи (перш за все, портрети філософів). У цей час художниця втрачає інтерес до екслібрисів. Так, 1934 року її роботи представлено на виставці в Теплицях, їх було загалом 33, але тільки 4 з них — екслібриси.
Восени 1938 року після окупації Судет німецькою армією їй довелося виїхати до Праги, де вона створила останні графічні роботи. На той час близьким другом художниці став скульптор та графік [de], який придбав ряд її творів. Останньою відомою її роботою став новий пастельний портрет Теодора Герцля, створений до 36-ї річниці його смерті. Його написано для «Jüdische Nachrichtenblatt» № 30 від 26 липня 1940 року, який на той час був останнім офіційним єврейським журналом у Протектораті Богемії та Моравії. Мистецтвознавці відзначають, що риси Герцля тут м'якші, ніж у колишніх його портретах художниці, а в очах читається занепокоєння та страх за долю свого народу.
Померла Емма Левенштамм у Празі 9 січня 1941 року, ймовірно, через серцевий напад. Фахівець із творчості художниці Арно Паржик припускає, що це також могло бути самогубство, яке набуло тоді поширення серед єврейського населення Чехії. 12 січня 1941 року її поховано на [de].
Особливості творчості та відомі роботи
Емма Левенштамм серйозно цікавилася літературою, ранньому періоду її творчості характерні ідеалізовані портрети видатних особистостей європейського інтелектуального життя минулого та сьогодення. Вони відповідали неоромантичному культу художника та генія, що існував на той час. Однією з важливих робіт у цій серії є графічний портрет Сократа, виконаний за допомогою незвичної для художниці та складної техніки пуантилістів. На основі посмертної маски композитора Емма створила портрет Людвіга ван Бетховена з терновим вінцем. У той час Бетховеном загалом захоплювалися, таку репутацію йому значною мірою спричинила мода на твори Артура Шопенгауера. Крім портрета Бетховена Емма Левенштамм створила портрет Ріхарда Вагнера (також на основі посмертної маски, але в техніці кольорової літографії).
Найбільшу популярність серед робіт художниці, що збереглися, мають офорти і, особливо, екслібриси. Декілька картин Емми Левенштамм нині містяться в зібраннях державних музеїв та приватних колекціях. Два офорти художниці — портрети письменника Артура Шніцлера і японського мікробіолога Хідео Ногуті (1900 і 1922 роки) — входять до колекції музею Метрополітен у Нью-Йорку (інвентарні номери 23.52.36(6) та 1984.120.3).
Еммі Левенштамм належить портрет Льва Толстого. Невідомо, чи були вони знайомі особисто (як, наприклад, з Райнером Марією Рільке, з яким вона познайомилася 1900 року), але портрет здається досить переконливим, хоча й позбавлений будь-яких конкретних подробиць зовнішності письменника. Стилізований портрет духовного лідера єврейського національного руху Теодора Герцля, який вона, ймовірно, створила вже після його смерті 1904 року, також належить до ранньої її творчості. Портрет засновника сіонізму підкреслює його тверду волю та роль пророка. Герцль міг особисто зустрічатися з Еммою у Відні, але, ймовірно, цей портрет заснований не на роботі з натури, а є абстрактним образом ідеального громадського діяча.
Емма Левенштам, без сумніву, добре знала письменника і драматурга Артура Шніцлера. 1912 року вона створила його портрет (21,5 x 21,5 сантиметрів, ZMP Inv. Nr.: 95.087). Його племінник відвідував школу живопису, а племінниця була одружена з фон Гансом-Людассі, знайомим художниці. Тексти Шніцлера відрізняються чуттєвістю, музичністю, меланхолією та психологізмом, тому тонкий і чутливий стиль малюнка Емми Левенштам прекрасно відповідав своєрідності його стилю. Нахилена голова з широко розплющеними очима і ландшафт на задньому плані викликають у пам'яті мистецтвознавців роман Шніцлера «Шлях на волю» (1908) та його п'єсу «Далека країна» (1911). Для Шніцлера Емма створила тоді два екслібриси, які добре характеризують її стиль. На обох представлено ідилічний ландшафт, на одному — притока Дунаю, на іншому — дорога до старого дуба на березі озера.
Близьким знайомим художниці був Герман фон Кайзерлінґ, автор книги «Філософія як мистецтво», в якій, окрім теорії мистецтва, також розглянуто індійську та китайську філософію, відносини між східною та західною культурами, між сучасною художниці теософією та антропософією Рудольфа Штайнера. Саме під впливом Кайзерлінґа Емма Левенштамм зацікавилася східною філософською думкою, створила портрети засновника даосизму Лао-Цзи та Конфуція. Вплив далекосхідної філософії підкріплювався прямими контактами з японською та китайською культурою, про що свідчать створені художницею портрети японського професора Хідей Ногуті. Їй також належать портрет фізика та філософа Ернста Маха, головного представника емпіріокритицизму, портрет архітектора, голови віденської єврейської громади та засновника першого у світі єврейського музею — Товариства збереження мистецтва та історичних пам'яток єврейства [de], портрет філософа [de] та інші роботи, що зафіксували великих представників інтелектуальної та художньої еліти цього часу.
Емма Левенштамм працювала в техніці травлення, яку вона часто поєднувала з технікою акватинти . Проте найулюбленіша техніка художниці для портретів та екслібрисів — [cs]. За допомогою неї Левенштамм експериментувала з формами зображуваних об'єктів і тонкими нюансами. Донині відомі 35 екслібрисів художниці. Зазвичай це ландшафтні мотиви в поєднанні з оформленням графічного аркуша в стилі ар-нуво. Екслібриси створено переважно під час віденського періоду її творчості. Мистецтвознавці особливо виділяють екслібрис, створений для французького письменника Ромена Роллана. Високо оцінено портретну графіку та екслібриси Емми Левенштамм у статті Л. Кенігсберґера в щорічнику Австрійського товариства екслібрисів за 1918 рік. Автор стверджує, що ім'я Емми Левенштамм широко відоме у світі мистецтва (до 1918 року вона створила близько 25 книжкових знаків). Привертає увагу істориків мистецтва багатство сюжетів, тонкий смак і ретельне виконання. Вони зображують природу: дерева, що стоять окремо, ліс, струмок або річку, озеро або море.
«Портрет подружжя»
Серед збережених і доступних мистецтвознавцям живописних робіт Левенштамм високими художніми якостями виділяється подвійний портрет невідомої подружньої пари в зрілому віці (масло, дерево, 45,5 x 51 сантиметр, датовано 1941 роком). Картина опинилася в колекції Галереї міста Ліберця 1951 року, надійшла сюди з Музею скла та ювелірних виробів у Яблонці-над-Нисою. Можна тільки припускати, як вона опинилась у колекції Музею, можливо, це сталося внаслідок конфіскації під час або після Другої світової війни. Кого зображено на подвійному портреті, встановити неможливо. Мистецтвознавці припускають, що це одне з полотен, виконаних на замовлення в Яблонці-над-Нисою.
Настороженість чоловіка, тривожні відблиски на його широких стеклах окулярів і незадоволені стиснуті губи врівноважує бадьорість і доброзичливість зображеної поряд із ним жінки, у фігурі та обличчі якої, проте, виражена втома. З одного боку, художниця тонко і психологічно правильно написала обличчя персонажів, з іншого боку вона поверхово підійшла до зображення їхнього одягу та положення тіла. Використовуване в картині тло і техніка виконання (на дереві, а не на полотні) викликають припущення істориків мистецтва про те, що натхнення Емма Левенштамм черпала в роботах старих німецьких майстрів. Наслідування їхньої творчості було поширеним серед німецькомовних художників Чехословаччини між двома світовими війнами.
«Гра в шахи: Ленін із Гітлером — Відень 1909»
1984 року з'явилося перше повідомлення про існування в приватній колекції правнука домоправительки художниці Фелікса Еднгофера офорта Емми Левенштамм «Гра в шахи: Ленін з Гітлером — Відень 1909» (іноді назву вказують як «Гітлер грає в шахи з Леніним» (англ. «Hitler playing chess with Lenin»)), на якому, за твердженням деяких мистецтвознавців та істориків, зображено сцену шахового поєдинку між двома політиками, який нібито відбувся у Відні 1909 року. Більшість мистецтвознавців, однак, датує офорт пізнішим часом і не визнає можливості подібної зустрічі насправді.
Широку увагу засобів масової інформації офорт привернув у жовтні 2009 року, коли його виставили на аукціоні Mullock's за 40 000 фунтів стерлінгів (64 000 доларів США) під назвою «A Chess Game: Lenin with Hitler — Vienna 1909». Разом із офортом його власник виставив і комплект шахів, які, за твердженням власника, були на ньому (ціну на них також було визначено в 40 000 фунтів стерлінгів). Продати їх не вдалося через сумніви у справжності. При подальших спробах продажу до офорта додавали досьє, що доводить авторство, а також свідчення того, що Емма Левенштамм давала уроки живопису Гітлеру. Після зниження стартової ціни останній раз офорт, досьє та шахи з'явилися 19 квітня 2011 року в аукціонному каталозі Mullock's (лоти № 570 та 571), після чого їхня доля невідома.
Галерея
- Емма Левенштамм. Екслібрис Ласло Беркцеллера. Близько 1910 року
- Емма Левенштамм. Екслібріс Артура Шніцлера, 1931 рік
- Емма Левенштамм. Екслібріс Оскара Левенштамма. 1913 рік
- Емма Левенштамм. Офорт. 1926 рік
Примітки
- Czech National Authority Database
- Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
- Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- The Fine Art Archive — 2003.
- Стуруа, Мэлор. Партия двух вождей. Играл ли Ленин в шахматы с Гитлером? // Московский комсомолец : газета. — 2009. — № 25173. — Число 3 (Октябрь). з джерела 23 січня 2018.
- Pařík, 2010.
- Emma Löwenstamm. 1879, Nachod — 1941 (нім.). AntikBayreuth. оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 7 листопада 2016.
- Emma Löwenstamm. 1879 — 1941 (нім.). ZVAB. оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 7 листопада 2016.
- (англ.). SWNS. 14 квітня 2010. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2016.
- Pařík, Arno. Malířka a grafička Emma Löwenstamm // Sborník pro exlibris a drobnou grafiku. — Praha, 2007. — С. 17—21.
- Habánová, Anna (2012). (чес.). Oblastní galerie Liberec příspěvková organizace. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
- Lexikon, 1987.
- (нім.). Ariadne - Österreichische Nationalbibliothek. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- (англ.). SWNS. 14 квітня 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
- Len, Młynarski, 2006.
- Emma Löwenstamm (Austrian, 1879–1941) (англ.). The Metropolitan Museum of Art. оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- Emma Löwenstamm (Austrian, 1879–1941) (англ.). The Metropolitan Museum of Art. оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- Telegraph, 2009.
- McClain, 2009.
- Sketch of young Adolf Hitler playing chess with Lenin put up for auction... but does it capture a genuine historical event? // The Daily Mail : газета. — 2009. — . — September. з джерела 20 жовтня 2016.
- Шарый, Андрей, Вольская, Татьяна. . Радио Свобода. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
- Mullock, 2011, с. 54.
Література
- Len, Ryszard; Młynarski, Ryszard. Arcydzieła ekslibrisu europejskiego końca XIX i początku XX wieku w zbiorach Biblioteki Uniwersyteckiej we Wrocławiu. — Wrocław : Muzeum Uniwersytetu Wrocławskiego, 2006. — 106 с.
- Edenhofer, Felix. Emma Löwenstamm: Malerin, Wien: sie machte Geschichte. — Edenhofer, 1983. — 45 с.
- . — Ludlow : Mullock's Specialist Auctioneers, 2011. — С. 54.
- Jüdisches Lexikon. Ein enzyklopädisches Handbuch des jüdischen Wissens in vier Bänden. — Frankfurt / M : Athenäum Verlag, 1987. — Т. III. Ib–Ma. — С. 1234. — .
- McClain, Dylan Loeb. Based on Life or Fantasy, a Picture Goes to Auction // NYTimes : газета. — 2009. — . — Sept. з джерела 19 жовтня 2016.
- Pictured: Hitler playing chess with Lenin // The Daily Telegraph : газета. — 2009. — . — Sep. з джерела 19 жовтня 2016.
- Pařík, Arno. Die Malerin und Graphikerin Emma Löwenstamm: 1.7.1879 Náchod — 9.1.1941 Prag // Lücken in der Geschichte : сборник. — 2010. — 19 Juli. — S. 156—165.
- Генна Сосонко. (11 червня 2015). . Новости шахмат. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emma Levenshtamm nim Emma Lowenstamm 1 lipnya 1879 Nahod Avstro Ugorshina 9 sichnya 1941 Praga Protektorat Bogemiyi ta Moraviyi chesko nimecka hudozhnicya i grafikinya yevrejskogo pohodzhennya skulptorka Avtorka sho zobrazhuye shahovu partiyu V I Lenina ta A Gitlera Vvazhayut sho kvartira de nibito vidbulasya partiya nalezhala sim yi hudozhnici zasobi masovoyi informaciyi akcentuyut uvagu na tomu sho budinok hudozhnici sluguvav na pochatku XX stolittya salonom dlya politichnih vilnodumciv Emma Levenshtammnim Emma LowenstammNarodzhennya1 lipnya 1879 1879 07 01 1 2 NahodSmert9 sichnya 1941 1941 01 09 1 2 4 61 rik Praga Protektorat Bogemiyi i Moraviyi 1 infarkt miokarda PohovannyaPragaKrayina Dolitavshina Persha Chehoslovacka RespublikaZhanrpejzazh ekslibris i portretDiyalnisthudozhnicya grafikesaTvoriGra v shahi Lenin z Gitlerom Viden 1909Avtograf Emma Levenshtamm u Vikishovishi Osnovni napryamki tvorchosti hudozhnici portretna grafika ta ekslibrisi Dovgij chas pracyuvala pid vplivom modernu ta simvolizmu piznishe v yiyi tvorchosti zris vpliv realizmu ZhittyepisNarodilasya v bagatoditnij sim yi podruzhnoyi pari Bertolda 1833 1913 i Ceciliyi Levenshtamm urodzhenoyi Goldshmid 1839 1910 U bilshosti anglomovnih statej u bukleti aukcionu Mullock s deyakih cheskih dzherelah prizvishe hudozhnici pishetsya Levenshtramm abo navit Lovenstramm nim Emma Lowenstramm Emma Lowenstramm prote yiyi pidpis na robotah sho dijshli donini ne mistit literi r takozh bez ciyeyi literi yiyi im ya zaneseno v najavtoritetnishi suchasni katalogi Batki pohodili zi simej yevrejskih uchenih i rabiniv iz Krakova ta Amsterdama yih doli mozhna prostezhiti do XVII stolittya Sered yiyi predkiv buli Genrih Levenshtamm pridvornij hudozhnik knyaziv Gogencollerniv Zigmaringeniv i graver Leopold Levenshtamm 1842 Amsterdam 1898 London horoshij drug hudozhnika Lourensa Alma Tademi yakij pracyuvav u Londoni Batko hudozhnici Bertold Levenshtam zajmavsya biznesom u misti Nahod Chehiya de c narodilasya Emma Vivchennya zhivopisu de 1910 rik Naprikinci XIX stolittya sim ya Emmi Levenshtamm pereyihala do Vidnya de vona brala privatni uroki grafiki ta zhivopisu Na rubezhi stolit vidviduvala privatnu shkolu zhivopisu 1862 1900 1902 roku tut navchavsya grafik de yakij yak i Levenshtamm zajnyav vazhlive misce v istoriyi ekslibrisu Shtreblov vidkriv jogo talant satirika nadav jomu svoyu studiyu dlya roboti ta zabezpechiv pershi zamovlennya dlya satirichnih zhurnaliv Todi zh Emma Levenshtamm vidviduvala kursi pejzazhnogo zhivopisu v de de poznajomilasya z kompoziciyami ta atmosferoyu stilyu modern Znachno vazhlivishu rol vidigralo yiyi navchannya u Videnskij hudozhnij shkoli v Davida Kona 1861 1922 yakij svogo chasu buv vidomim pridvornim portretistom Vin odnim iz pershih stvoriv seriyu portretiv polskih ta ugorskih yevreyiv yaki buli vistavleni u Vidni u galereyi Golbejn pislya jogo smerti 1923 roku David Kon vidomij svoyimi monohromnimi malyunkami chervonoyu krejdoyu u yakih uspishno peredavav osoblivosti osobistosti naturnika buv uchitelem bagatoh molodih yevrejskih hudozhnikiv Pid jogo kerivnictvom Emma Levenshtamm udoskonalila tehniku vikoristannya pera vugillya ta krejdi de 1910 rik Emma Levenshtam Portret Artura Shniclera 1911 Nezabarom virishila zosereditisya na grafici Yiyi nastavnikom stav de Vin vvazhavsya vidatnim portretistom i stvoriv blizko 300 portretiv gromadskih diyachiv Avstro Ugorskoyi monarhiyi a piznishe nizku portretiv videnskih hudozhnikiv muzikantiv ta vchenih Shmutcer perebuvav pid vplivom Videnskogo secesionu i specializuvavsya na portretnij grafici viriznyayuchis bliskuchoyu tehnikoyu vikonannya za vidsutnosti tehnichnih ta stilistichnih eksperimentiv Emma Levenshtamm stala ucheniceyu Shmutcera i robota z nim nad riznomanitnimi tehnikami grafiki mala na dumku istorikiv mistectva virishalne znachennya dlya formuvannya yiyi vlasnogo stilyu Tvorcha diyalnist u 1910 ti roki Pershoyu vistavkoyu Emmi yak sformovanoyi hudozhnici stala ekspoziciya v shkoli zhivopisu Shtreblova 1902 roku U 1911 ta 1912 rokah yiyi roboti bulo predstavleno na vistavkah avstrijskogo Soyuzu hudozhnikiv a v 1912 1913 ta 1914 rokah na vistavkah ekslibrisu v Graci Vidni ta Lejpcigu Serjoznij uspih prijshov do neyi 1916 roku na vistavci Tovaristva Albrehta Dyurera u Vidni Bula chlenkineyu Asociaciyi avstrijskih hudozhnikiv portretistiv Tovaristva avstrijskogo ekslibrisu ta Grupi molodih hudozhnic zasnovanoyi 1903 roku Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu Emma Levenshtam zasnuvala vlasnu shkolu zhivopisu i vikladala v nij 1909 roku Emma Levenshtamm na dumku deyakih mistectvoznavciv davala privatni uroki zhivopisu Adolfu Gitleru Stvoreni na zamovlennya pastelni portreti suchasnikiv buli mabut osnovnim dzherelom zarobitku hudozhnici ale tilki deyaki z nih zbereglisya oskilki bagato priznachalisya dlya yevrejskih kliyentiv i buli znisheni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni razom iz sim yami vlasnikiv Pripuskayut sho Emma zajmalasya i zhivopisom ale zhodna z yiyi kartin oliyeyu cogo periodu donini ne vidoma Zbereglisya dosit bagato yiyi grafichnih robit perevazhno portreti ta ekslibrisi Ce desyatilittya period najintensivnishoyi tvorchosti Emmi Levenshtamm U cej chas vona vistupaye predstavniceyu drugogo pokolinnya hudozhnikiv modernu ta simvolizmu yaki buli dzherelom yiyi nathnennya protyagom usogo zhittya ale z pomitnim vplivom realizmu Mistectvoznavci vidznachayut tonke peredannya nastroyu yiyi geroyiv doskonalist vikonannya lirichnist ta chuttyevist yiyi robit intimnist ta viraznist peredannya psihologiyi personazha U Vidni chasto vidviduvala budinok pismennika teatralnogo kritika i vidavcya Yuliusa Fridriha fon Gansa Lyudassi 1858 1922 yakij buv redaktorom de bula znajoma z populyarnim na toj chas aktorom Burgteatru de yakij gastrolyuvav Amerikoyu Yevropoyu ta Rosiyeyu ta listuvavsya z vidomimi hudozhnikami i filosofami svogo chasu Yiyi ranni roboti pridbano v kolekciyu Galereyi Albertini u Vidni ta miskogo muzeyu Zalcburga Yevrejskij leksikon 1927 roku zaznachaye sho Levenshtamm nalezhat portreti takih diyachiv kulturi yak nimeckij pismennik i filosof German fon Kajzerling avstrijskij pismennik filosof i vinahidnik Josif Popper Linkeus videnskij aktor Adolf fon Zonnental Portret Artura Shniclera 1911 rik vikoristano na frontispisi povnogo vidannya tvoriv Shnitclera yake 1912 roku opublikuvav S Fisher Hudozhnicya opanuvala na toj chas rizni tehniki malyuvannya vugillyam perom krejdoyu Vidomo z dokumentiv sho vona stvoryuvala pejzazhi zhanrovi kartini ale specializuvalasya na portretnih gravyurah ta ekslibrisah Tvorcha diyalnist u 1920 ti ta 1930 i roki Ernst Viktor Zenker Do 1926 roku 1920 roku pereyihala zi svoyim civilnim cholovikom pismennikom zhurnalistom i politikom de u Yablonec nad Nisoyu de stvoryuvala portreti miscevoyi miskoyi eliti do cogo chasu takozh vidnositsya kilka portretiv yiyi sobak 1922 roku stala chlenkineyu Asociaciyi nimeckih hudozhnikiv u Prazi Yiyi roboti 20 h i 30 h rokiv XX stolittya zaznali znachno bilshogo vplivu realizmu XIX stolittya nizh ranishi sho osoblivo pomitno v uvazi do detalej i prostoti kompoziciyi Arno Parzhik vidznachaye takozh posilennya v yiyi tvorchosti tendencij klasicizmu U 1920 ih I polovini 1930 ih rokiv prodovzhuvala brati uchast u vistavkah predstavlyayuchi na nih yak stari tak i novi roboti persh za vse portreti filosofiv U cej chas hudozhnicya vtrachaye interes do ekslibrisiv Tak 1934 roku yiyi roboti predstavleno na vistavci v Teplicyah yih bulo zagalom 33 ale tilki 4 z nih ekslibrisi Voseni 1938 roku pislya okupaciyi Sudet nimeckoyu armiyeyu yij dovelosya viyihati do Pragi de vona stvorila ostanni grafichni roboti Na toj chas blizkim drugom hudozhnici stav skulptor ta grafik de yakij pridbav ryad yiyi tvoriv Ostannoyu vidomoyu yiyi robotoyu stav novij pastelnij portret Teodora Gerclya stvorenij do 36 yi richnici jogo smerti Jogo napisano dlya Judische Nachrichtenblatt 30 vid 26 lipnya 1940 roku yakij na toj chas buv ostannim oficijnim yevrejskim zhurnalom u Protektorati Bogemiyi ta Moraviyi Mistectvoznavci vidznachayut sho risi Gerclya tut m yakshi nizh u kolishnih jogo portretah hudozhnici a v ochah chitayetsya zanepokoyennya ta strah za dolyu svogo narodu Pomerla Emma Levenshtamm u Prazi 9 sichnya 1941 roku jmovirno cherez sercevij napad Fahivec iz tvorchosti hudozhnici Arno Parzhik pripuskaye sho ce takozh moglo buti samogubstvo yake nabulo todi poshirennya sered yevrejskogo naselennya Chehiyi 12 sichnya 1941 roku yiyi pohovano na de Osoblivosti tvorchosti ta vidomi robotiEmma Levenshtamm Portret Lva Tolstogo Pochatok 1900 ih Emma Levenshtamm serjozno cikavilasya literaturoyu rannomu periodu yiyi tvorchosti harakterni idealizovani portreti vidatnih osobistostej yevropejskogo intelektualnogo zhittya minulogo ta sogodennya Voni vidpovidali neoromantichnomu kultu hudozhnika ta geniya sho isnuvav na toj chas Odniyeyu z vazhlivih robit u cij seriyi ye grafichnij portret Sokrata vikonanij za dopomogoyu nezvichnoyi dlya hudozhnici ta skladnoyi tehniki puantilistiv Na osnovi posmertnoyi maski kompozitora Emma stvorila portret Lyudviga van Bethovena z ternovim vincem U toj chas Bethovenom zagalom zahoplyuvalisya taku reputaciyu jomu znachnoyu miroyu sprichinila moda na tvori Artura Shopengauera Krim portreta Bethovena Emma Levenshtamm stvorila portret Riharda Vagnera takozh na osnovi posmertnoyi maski ale v tehnici kolorovoyi litografiyi Najbilshu populyarnist sered robit hudozhnici sho zbereglisya mayut oforti i osoblivo ekslibrisi Dekilka kartin Emmi Levenshtamm nini mistyatsya v zibrannyah derzhavnih muzeyiv ta privatnih kolekciyah Dva oforti hudozhnici portreti pismennika Artura Shniclera i yaponskogo mikrobiologa Hideo Noguti 1900 i 1922 roki vhodyat do kolekciyi muzeyu Metropoliten u Nyu Jorku inventarni nomeri 23 52 36 6 ta 1984 120 3 Emmi Levenshtamm nalezhit portret Lva Tolstogo Nevidomo chi buli voni znajomi osobisto yak napriklad z Rajnerom Mariyeyu Rilke z yakim vona poznajomilasya 1900 roku ale portret zdayetsya dosit perekonlivim hocha j pozbavlenij bud yakih konkretnih podrobic zovnishnosti pismennika Stilizovanij portret duhovnogo lidera yevrejskogo nacionalnogo ruhu Teodora Gerclya yakij vona jmovirno stvorila vzhe pislya jogo smerti 1904 roku takozh nalezhit do rannoyi yiyi tvorchosti Portret zasnovnika sionizmu pidkreslyuye jogo tverdu volyu ta rol proroka Gercl mig osobisto zustrichatisya z Emmoyu u Vidni ale jmovirno cej portret zasnovanij ne na roboti z naturi a ye abstraktnim obrazom idealnogo gromadskogo diyacha Emma Levenshtam Teodor Gercl Pochatok 1900 ih Emma Levenshtam bez sumnivu dobre znala pismennika i dramaturga Artura Shniclera 1912 roku vona stvorila jogo portret 21 5 x 21 5 santimetriv ZMP Inv Nr 95 087 Jogo pleminnik vidviduvav shkolu zhivopisu a pleminnicya bula odruzhena z fon Gansom Lyudassi znajomim hudozhnici Teksti Shniclera vidriznyayutsya chuttyevistyu muzichnistyu melanholiyeyu ta psihologizmom tomu tonkij i chutlivij stil malyunka Emmi Levenshtam prekrasno vidpovidav svoyeridnosti jogo stilyu Nahilena golova z shiroko rozplyushenimi ochima i landshaft na zadnomu plani viklikayut u pam yati mistectvoznavciv roman Shniclera Shlyah na volyu 1908 ta jogo p yesu Daleka krayina 1911 Dlya Shniclera Emma stvorila todi dva ekslibrisi yaki dobre harakterizuyut yiyi stil Na oboh predstavleno idilichnij landshaft na odnomu pritoka Dunayu na inshomu doroga do starogo duba na berezi ozera Blizkim znajomim hudozhnici buv German fon Kajzerling avtor knigi Filosofiya yak mistectvo v yakij okrim teoriyi mistectva takozh rozglyanuto indijsku ta kitajsku filosofiyu vidnosini mizh shidnoyu ta zahidnoyu kulturami mizh suchasnoyu hudozhnici teosofiyeyu ta antroposofiyeyu Rudolfa Shtajnera Same pid vplivom Kajzerlinga Emma Levenshtamm zacikavilasya shidnoyu filosofskoyu dumkoyu stvorila portreti zasnovnika daosizmu Lao Czi ta Konfuciya Vpliv dalekoshidnoyi filosofiyi pidkriplyuvavsya pryamimi kontaktami z yaponskoyu ta kitajskoyu kulturoyu pro sho svidchat stvoreni hudozhniceyu portreti yaponskogo profesora Hidej Noguti Yij takozh nalezhat portret fizika ta filosofa Ernsta Maha golovnogo predstavnika empiriokriticizmu portret arhitektora golovi videnskoyi yevrejskoyi gromadi ta zasnovnika pershogo u sviti yevrejskogo muzeyu Tovaristva zberezhennya mistectva ta istorichnih pam yatok yevrejstva de portret filosofa de ta inshi roboti sho zafiksuvali velikih predstavnikiv intelektualnoyi ta hudozhnoyi eliti cogo chasu Emma Levenshtamm pracyuvala v tehnici travlennya yaku vona chasto poyednuvala z tehnikoyu akvatinti Prote najulyublenisha tehnika hudozhnici dlya portretiv ta ekslibrisiv cs Za dopomogoyu neyi Levenshtamm eksperimentuvala z formami zobrazhuvanih ob yektiv i tonkimi nyuansami Donini vidomi 35 ekslibrisiv hudozhnici Zazvichaj ce landshaftni motivi v poyednanni z oformlennyam grafichnogo arkusha v stili ar nuvo Ekslibrisi stvoreno perevazhno pid chas videnskogo periodu yiyi tvorchosti Mistectvoznavci osoblivo vidilyayut ekslibris stvorenij dlya francuzkogo pismennika Romena Rollana Visoko ocineno portretnu grafiku ta ekslibrisi Emmi Levenshtamm u statti L Kenigsbergera v shorichniku Avstrijskogo tovaristva ekslibrisiv za 1918 rik Avtor stverdzhuye sho im ya Emmi Levenshtamm shiroko vidome u sviti mistectva do 1918 roku vona stvorila blizko 25 knizhkovih znakiv Privertaye uvagu istorikiv mistectva bagatstvo syuzhetiv tonkij smak i retelne vikonannya Voni zobrazhuyut prirodu dereva sho stoyat okremo lis strumok abo richku ozero abo more Portret podruzhzhya Emma Levenshtam Portret podruzhzhya Blizko 1941 roku Sered zberezhenih i dostupnih mistectvoznavcyam zhivopisnih robit Levenshtamm visokimi hudozhnimi yakostyami vidilyayetsya podvijnij portret nevidomoyi podruzhnoyi pari v zrilomu vici maslo derevo 45 5 x 51 santimetr datovano 1941 rokom Kartina opinilasya v kolekciyi Galereyi mista Libercya 1951 roku nadijshla syudi z Muzeyu skla ta yuvelirnih virobiv u Yablonci nad Nisoyu Mozhna tilki pripuskati yak vona opinilas u kolekciyi Muzeyu mozhlivo ce stalosya vnaslidok konfiskaciyi pid chas abo pislya Drugoyi svitovoyi vijni Kogo zobrazheno na podvijnomu portreti vstanoviti nemozhlivo Mistectvoznavci pripuskayut sho ce odne z poloten vikonanih na zamovlennya v Yablonci nad Nisoyu Nastorozhenist cholovika trivozhni vidbliski na jogo shirokih steklah okulyariv i nezadovoleni stisnuti gubi vrivnovazhuye badorist i dobrozichlivist zobrazhenoyi poryad iz nim zhinki u figuri ta oblichchi yakoyi prote virazhena vtoma Z odnogo boku hudozhnicya tonko i psihologichno pravilno napisala oblichchya personazhiv z inshogo boku vona poverhovo pidijshla do zobrazhennya yihnogo odyagu ta polozhennya tila Vikoristovuvane v kartini tlo i tehnika vikonannya na derevi a ne na polotni viklikayut pripushennya istorikiv mistectva pro te sho nathnennya Emma Levenshtamm cherpala v robotah starih nimeckih majstriv Nasliduvannya yihnoyi tvorchosti bulo poshirenim sered nimeckomovnih hudozhnikiv Chehoslovachchini mizh dvoma svitovimi vijnami Gra v shahi Lenin iz Gitlerom Viden 1909 Dokladnishe Gra v shahi Lenin z Gitlerom Viden 1909 1984 roku z yavilosya pershe povidomlennya pro isnuvannya v privatnij kolekciyi pravnuka domopravitelki hudozhnici Feliksa Edngofera oforta Emmi Levenshtamm Gra v shahi Lenin z Gitlerom Viden 1909 inodi nazvu vkazuyut yak Gitler graye v shahi z Leninim angl Hitler playing chess with Lenin na yakomu za tverdzhennyam deyakih mistectvoznavciv ta istorikiv zobrazheno scenu shahovogo poyedinku mizh dvoma politikami yakij nibito vidbuvsya u Vidni 1909 roku Bilshist mistectvoznavciv odnak datuye ofort piznishim chasom i ne viznaye mozhlivosti podibnoyi zustrichi naspravdi Shiroku uvagu zasobiv masovoyi informaciyi ofort privernuv u zhovtni 2009 roku koli jogo vistavili na aukcioni Mullock s za 40 000 funtiv sterlingiv 64 000 dolariv SShA pid nazvoyu A Chess Game Lenin with Hitler Vienna 1909 Razom iz ofortom jogo vlasnik vistaviv i komplekt shahiv yaki za tverdzhennyam vlasnika buli na nomu cinu na nih takozh bulo viznacheno v 40 000 funtiv sterlingiv Prodati yih ne vdalosya cherez sumnivi u spravzhnosti Pri podalshih sprobah prodazhu do oforta dodavali dosye sho dovodit avtorstvo a takozh svidchennya togo sho Emma Levenshtamm davala uroki zhivopisu Gitleru Pislya znizhennya startovoyi cini ostannij raz ofort dosye ta shahi z yavilisya 19 kvitnya 2011 roku v aukcionnomu katalozi Mullock s loti 570 ta 571 pislya chogo yihnya dolya nevidoma GalereyaEmma Levenshtamm Ekslibris Laslo Berkcellera Blizko 1910 roku Emma Levenshtamm Ekslibris Artura Shniclera 1931 rik Emma Levenshtamm Ekslibris Oskara Levenshtamma 1913 rik Emma Levenshtamm Ofort 1926 rikPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Frauen in Bewegung 1848 1938 Osterreichische Nationalbibliothek 2006 d Track Q74594652d Track Q304037d Track Q98287649 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Sturua Melor Partiya dvuh vozhdej Igral li Lenin v shahmaty s Gitlerom Moskovskij komsomolec gazeta 2009 25173 Chislo 3 Oktyabr z dzherela 23 sichnya 2018 Parik 2010 Emma Lowenstamm 1879 Nachod 1941 nim AntikBayreuth originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 7 listopada 2016 Emma Lowenstamm 1879 1941 nim ZVAB originalu za 17 bereznya 2020 Procitovano 7 listopada 2016 angl SWNS 14 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2016 Parik Arno Malirka a graficka Emma Lowenstamm Sbornik pro exlibris a drobnou grafiku Praha 2007 S 17 21 Habanova Anna 2012 ches Oblastni galerie Liberec prispevkova organizace Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016 Lexikon 1987 nim Ariadne Osterreichische Nationalbibliothek Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 angl SWNS 14 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016 Len Mlynarski 2006 Emma Lowenstamm Austrian 1879 1941 angl The Metropolitan Museum of Art originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 Emma Lowenstamm Austrian 1879 1941 angl The Metropolitan Museum of Art originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 Telegraph 2009 McClain 2009 Sketch of young Adolf Hitler playing chess with Lenin put up for auction but does it capture a genuine historical event The Daily Mail gazeta 2009 September z dzherela 20 zhovtnya 2016 Sharyj Andrej Volskaya Tatyana Radio Svoboda Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016 Mullock 2011 s 54 LiteraturaLen Ryszard Mlynarski Ryszard Arcydziela ekslibrisu europejskiego konca XIX i poczatku XX wieku w zbiorach Biblioteki Uniwersyteckiej we Wroclawiu Wroclaw Muzeum Uniwersytetu Wroclawskiego 2006 106 s Edenhofer Felix Emma Lowenstamm Malerin Wien sie machte Geschichte Edenhofer 1983 45 s Ludlow Mullock s Specialist Auctioneers 2011 S 54 Judisches Lexikon Ein enzyklopadisches Handbuch des judischen Wissens in vier Banden Frankfurt M Athenaum Verlag 1987 T III Ib Ma S 1234 ISBN 3 610 00400 2 McClain Dylan Loeb Based on Life or Fantasy a Picture Goes to Auction NYTimes gazeta 2009 Sept z dzherela 19 zhovtnya 2016 Pictured Hitler playing chess with Lenin The Daily Telegraph gazeta 2009 Sep z dzherela 19 zhovtnya 2016 Parik Arno Die Malerin und Graphikerin Emma Lowenstamm 1 7 1879 Nachod 9 1 1941 Prag Lucken in der Geschichte sbornik 2010 19 Juli S 156 165 Genna Sosonko 11 chervnya 2015 Novosti shahmat Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2016