Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Експедиція Тисячі (італ. Spedizione dei Mille) — військова кампанія під проводом Джузеппе Гарібальді та військ Сардинського королівства (з вересня 1860), проведена у травні 1860 — березні 1861 року. Наслідком кампанії стало утворення та проголошення Королівства Італія. Попри це, Апеннінський півострів не був об'єднаний під владою однієї держави: Папська область зберігала незалежність до 1870 року.
| Експедиція Тисячі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рісорджименто | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Гарібальдійці Сардинське королівство (з вересня 1860)За підтримки:  Велика Британія |  Королівство Обох Сицилій Папська областьЗа підтримки:  Друга французька імперія Іспанія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Джузеппе Гарібальді Ніно Біксіо Віктор Емануїл II Карло Пелліон ді Персано | Франциск II Пій IX Крістоф Леон Луї Жюшо де Ламорісьєр | ||||||||
| Сили | |||||||||
| 1089 воїни (під час від'їзду на Сицилію) 20 тис. (при висадці на Апеннінський півострів) 35 тис. (на завершальному етапі) | 50 тис. осіб (війська Королівства Обох Сицилій) | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 2,5 тис. вбитих та поранених | 3 тис. вбитих та поранених | ||||||||
Експедиція Тисячі розпочалася висадкою тисячі воїнів на острові Сицилія під проводом Джузеппе Гарібальді. Після успішного захоплення острова гарібальдійці перейшли на материкову частину Італії. З часом вони захопили повністю Королівство Обох Сицилій. Після цього вони пішли на прорив через Папську область, з'єднавшись на її сході (узбережжя Адріатичного моря) з військами Сардинського королівства.
Передумови
Після падіння Західної Римської імперії (476) не існувало держави, яка володіла б усією територію сучасної Італії або ж Апеннінського півострова та сусідніх островів.
Після Віденського конгресу Італія була знову поділена на кілька держав. Північний захід Італії залишився за Сардинією (П'ємонтом), північ на північний схід — за державами-сателітами Австрійської імперії, центр — за Папською областю, південь — за Королівством Обох Сицилій. Водночас, в Італії стали розгортатися рухи за об'єднання країни під владою однієї держави. Так, існував рух карбонаріїв та таємна організація «Молода Італія» Джузеппе Мадзіні. Вони намагалися організувати народні революції та таким чином об'єднати Італію, проте їхній план зазнав поразки.
З часом рух за об'єднання Італії очолило Сардинське королівство на чолі із Савойською династією. Під час революцій 1848—1849 років його король Карл Альберт розпочав війну проти Австрії, проте зазнав поразки та зрікся престолу. Державу очолив Віктор Еммануїл II. 1852 року він призначив прем'єр-міністром Сардинії Камілло Кавура. Завдяки йому було модернізовано армію, що проявилося вже в Кримській війні, де Сардинія воювала на боці Великої Британії та Франції проти Росії.
1859 року П'ємонт за підтримки Франції розпочав війну проти Австрії. Війна була переможна для П'ємонту. Під впливом цих перемог у Південній Італії розпочалися повстання за об'єднання Італії. Тоді загін з 1162 добровольців під проводом Джузеппе Гарібальді рушив на острів Сицилію та висадився там. Так почалася воєнна кампанія, відома в історії як експедиція Тисячі.
Бойові дії
Висадка на Сицилії
Повстання на Сицилії спалахнуло 3 квітня 1860 року. Звідти воно поширилося на інші регіони Королівства Обох Сицилій. Під впливом цих подій національний герой Італії Джузеппе Гарібальді разом із 1089 добровольцями в ніч з 5 на 6 травня 1860 року в Генуї начебто захопили (насправді прем'єр-міністр Кавур знав про це і підтримував) парові судна та та вирушили на Сицилію. Щоб цей загін не звинуватили у непокорі державі та королю, він виступав під прапором Сардинії та з лозунгом «Італія та Віктор Еммануїл». Під час руху до Сицилії з метою відвернути увагу від справжньої мети походу 60 гарибальдійців на чолі із Калімахом Замбіанчі висадилося в Папській області.
11 травня гарібальдійці висадилися в сицилійському порту Марсала на заході острова. Висадку здійснено за підтримки британського флоту. Одразу ж Гарібальді заручився підтримкою місцевих повстанців та представників опозиційно налаштованої до Франциска II, короля Обох Сицилій, еліти, зокрема Франческо Кріспі. За декілька днів кількість добровольців збільшилася до 1,5 тисячі осіб.
15 травня гарібальдійці зійшлися з 3-тисячним військом Королівства Обох Сицилій під проводом генерала у битві при Калатафімі. Під час бою Гарібальді сказав:
 | Тут ми створимо Італію або помремо! |  |
Повстанці та королівські війська завдали один одному приблизно рівні втрати: гарібальдійці втратили 32 убитими та 174 пораненими, уряд — 36 убитими та 150 пораненими. При цьому, моральний дух повстанців різко зріс, а урядових військ, навпаки, впав.
16 травня поблизу Партініко поблизу Палермо, найбільшого міста Сицилії, відбулася ще одна . Король втратив ще 40 солдат убитими.
27 травня гарібальдійці взяли в Палермо. Високий моральний дух повстанців, низький моральний дух королівських військ вплинули на хід облоги. Вже 30 травня гарнізон Палермо, який набагато перевищував чисельність повстанців, здав місто. Після перемоги Джузеппе Гарібальді оголосив себе .
17—24 червня повстанці вигнали королівські війська Обох Сицилій із Сицилії завдяки . За урядовими військами залишалася лише цитадель у Мессіні. На той час чисельність добровольців Гарібальді становила вже 6 тисяч осіб.
1 серпня повстанці взяли Сиракузи та Аугусту. Чисельність армії Гарібальді збільшилася до 20 тисяч осіб.
Заволодівши всією Сицилією, Гарібальді звільнив на острові політичних в'язнів, влаштував школи та притулки. Йому довелося придушити декілька бунтів дворян та офіцерів. Водночас Каміло Кавур, побоюючись авторитету Гарібальді, що мав республіканські ідеї, та не сподіваючись захопити материкову частину Королівства Обох Сицилій, відправив до Гарібальді Агостіно Депретіса, якому доручив переконати того приєднати Сицилію до Сардинського королівства й цим обмежити результати Експедиції Тисячі. Через це виник конфлікт з Депретісом. Зрештою своїм декретом Гарібальді вислав того з острова. Для управління Сицилією Гарібальді перед висадкою на материковій Італії залишив соратника Ніно Біксіо.
Бойові дії в Південній Італії
19 серпня Гарібальді під прикриттям висадився в порту Меліто-ді-Порто-Сальво в Калабрії.
21 серпня повстанці здобули перемогу в . Вони продовжили рух до столиці Королівства Обох Сицилій — Неаполя.
7 вересня Джузеппе Гарібальді з невеликим загоном увійшов до Неаполя. Напередодні звідти до Капуї втік король Франциск II. У місті залишався 8-тисячний королівський загін, проте він не чинив жодного опору противникам. Неаполітанці радо зустріли Джузеппе Гарібальді та його військо в своєму місті.
26 вересня — 2 жовтня Гарібальді здобув перемогу в .
16 жовтня королівські війська завдали поразки повстанцям . Проте ця перемога не змінила подальший хід подій.
Наступ на Папську державу
З півночі Папську державу у вересні 1860 року атакували війська П'ємонту під особистим командуванням короля Віктора Еммануїла II та генерала . 18 вересня Чальдіні завдав поразки генералові Крістофу де Ламорісьєрові. 24-29 вересня сардинські війська провели успішну облогу Анкони.
На початку жовтня армія П'ємонту пішла на прорив у Папській державі. Їй вдалося окупувати її схід — Марке та Умбрію. Під владою Папи Римського Пія IX залишився лише Рим та Лацій.
17 жовтня п'ємонтці завдали поразки військам Королівства Обох Сицилій .
21 жовтня та 4 листопада на окупованих територіях були проведені всенародні , за результатами яких ці терени ставали частиною Сардинського королівства.
29 жовтня П'ємонт розгромив військо Франциска II . 2 листопада капітулювала Капуя.
5 листопада було взято в облогу Гаету, куди втік Франциск II. Після блокади із суші та моря місто капітулювало 13 лютого 1861 року.
20 березня 1861 року капітулював гарнізон Чивітелла-дель-Тронто. Цією подією завершилася експедиція Тисячі.
Наслідки
Внаслідок плебісцитів 21 жовтня та 4 листопада 1860 року окуповані території Королівства Обох Сицилій та Папської держави були приєднані до Сардинського королівства. 13 березня 1861 року воно було перетворене на Королівство Італія. Таким чином, більшість Італії було об'єднано під владою однієї держави. Проте на заході Апеннінського півострова залишалася Папська область. Її було приєднано до Італії у 1870 році завдяки перебігу франко-прусської війни, в ході якої французький гарнізон покинув Рим.
Відомі учасники
- Джузеппе Чезаре Абба — надалі став письменником, описавши Експедицію у хроніці «Від Куарто до Вольтурно: нотатки одного з Тисячі».
- Карміне Крокко — волонтер армії Гарибальді, надалі став бандитом, зібрав загін з 2 тисяч осіб і почав бойові дії проти сардинців під прапором Королівства об'єднаних Сицилій та короля Франциска II.
Джерела
- Expedition of the Thousand [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica.
- Mack Smith, Denis (1990). Italy and Its Monarchy.
- Abba, Giuseppe Cesare (1880). Da Quarto al Volturno. Noterelle di uno dei Mille.
- Zitara, Nicola (1971). L'unità d'Italia. Nascita di una colonia.
- Unità d'Italia: Giuseppe Garibaldi e la spedizione dei Mille [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.].
- FRANCESCO GUICCIARDINI. The History of Italy [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekspediciya Tisyachi ital Spedizione dei Mille vijskova kampaniya pid provodom Dzhuzeppe Garibaldi ta vijsk Sardinskogo korolivstva z veresnya 1860 provedena u travni 1860 berezni 1861 roku Naslidkom kampaniyi stalo utvorennya ta progoloshennya Korolivstva Italiya Popri ce Apenninskij pivostriv ne buv ob yednanij pid vladoyu odniyeyi derzhavi Papska oblast zberigala nezalezhnist do 1870 roku Ekspediciya TisyachiRisordzhimentoDatatraven 1860 berezen 1861MisceKorolivstvo Oboh Sicilij Papska oblastPrichinaPovstannya na Siciliyi ta v Pivdennij ItaliyiRezultatUtvorennya Korolivstva ItaliyaStoroniGaribaldijci Sardinske korolivstvo z veresnya 1860 Za pidtrimki Velika BritaniyaKorolivstvo Oboh Sicilij Papska oblast Za pidtrimki Druga francuzka imperiya IspaniyaKomanduvachiDzhuzeppe Garibaldi Nino Biksio Viktor Emanuyil II Enriko Chaldini Karlo Pellion di Persano Rodni MundiFrancisk II Pij IX Kristof Leon Luyi Zhyusho de LamorisyerSili1089 voyini pid chas vid yizdu na Siciliyu 20 tis pri visadci na Apenninskij pivostriv 35 tis na zavershalnomu etapi 50 tis osib vijska Korolivstva Oboh Sicilij Vtrati2 5 tis vbitih ta poranenih3 tis vbitih ta poranenih Ekspediciya Tisyachi rozpochalasya visadkoyu tisyachi voyiniv na ostrovi Siciliya pid provodom Dzhuzeppe Garibaldi Pislya uspishnogo zahoplennya ostrova garibaldijci perejshli na materikovu chastinu Italiyi Z chasom voni zahopili povnistyu Korolivstvo Oboh Sicilij Pislya cogo voni pishli na proriv cherez Papsku oblast z yednavshis na yiyi shodi uzberezhzhya Adriatichnogo morya z vijskami Sardinskogo korolivstva Zmist 1 Peredumovi 2 Bojovi diyi 2 1 Visadka na Siciliyi 2 2 Bojovi diyi v Pivdennij Italiyi 2 3 Nastup na Papsku derzhavu 3 Naslidki 4 Vidomi uchasniki 5 DzherelaPeredumovired Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 476 ne isnuvalo derzhavi yaka volodila b usiyeyu teritoriyu suchasnoyi Italiyi abo zh Apenninskogo pivostrova ta susidnih ostroviv Pislya Videnskogo kongresu Italiya bula znovu podilena na kilka derzhav Pivnichnij zahid Italiyi zalishivsya za Sardiniyeyu P yemontom pivnich na pivnichnij shid za derzhavami satelitami Avstrijskoyi imperiyi centr za Papskoyu oblastyu pivden za Korolivstvom Oboh Sicilij Vodnochas v Italiyi stali rozgortatisya ruhi za ob yednannya krayini pid vladoyu odniyeyi derzhavi Tak isnuvav ruh karbonariyiv ta tayemna organizaciya Moloda Italiya Dzhuzeppe Madzini Voni namagalisya organizuvati narodni revolyuciyi ta takim chinom ob yednati Italiyu prote yihnij plan zaznav porazki Z chasom ruh za ob yednannya Italiyi ocholilo Sardinske korolivstvo na choli iz Savojskoyu dinastiyeyu Pid chas revolyucij 1848 1849 rokiv jogo korol Karl Albert rozpochav vijnu proti Avstriyi prote zaznav porazki ta zriksya prestolu Derzhavu ocholiv Viktor Emmanuyil II 1852 roku vin priznachiv prem yer ministrom Sardiniyi Kamillo Kavura Zavdyaki jomu bulo modernizovano armiyu sho proyavilosya vzhe v Krimskij vijni de Sardiniya voyuvala na boci Velikoyi Britaniyi ta Franciyi proti Rosiyi 1859 roku P yemont za pidtrimki Franciyi rozpochav vijnu proti Avstriyi Vijna bula peremozhna dlya P yemontu Pid vplivom cih peremog u Pivdennij Italiyi rozpochalisya povstannya za ob yednannya Italiyi Todi zagin z 1162 dobrovolciv pid provodom Dzhuzeppe Garibaldi rushiv na ostriv Siciliyu ta visadivsya tam Tak pochalasya voyenna kampaniya vidoma v istoriyi yak ekspediciya Tisyachi Bojovi diyired Visadka na Siciliyired nbsp Dzhuzeppe Garibaldi Palermo 1860 Povstannya na Siciliyi spalahnulo 3 kvitnya 1860 roku Zvidti vono poshirilosya na inshi regioni Korolivstva Oboh Sicilij Pid vplivom cih podij nacionalnij geroj Italiyi Dzhuzeppe Garibaldi razom iz 1089 dobrovolcyami v nich z 5 na 6 travnya 1860 roku v Genuyi nachebto zahopili naspravdi prem yer ministr Kavur znav pro ce i pidtrimuvav parovi sudna P yemont ta Lombardiya ta virushili na Siciliyu Shob cej zagin ne zvinuvatili u nepokori derzhavi ta korolyu vin vistupav pid praporom Sardiniyi ta z lozungom Italiya ta Viktor Emmanuyil Pid chas ruhu do Siciliyi z metoyu vidvernuti uvagu vid spravzhnoyi meti pohodu 60 garibaldijciv na choli iz Kalimahom Zambianchi visadilosya v Papskij oblasti nbsp Franchesko Krispi 11 travnya garibaldijci visadilisya v sicilijskomu portu Marsala na zahodi ostrova Visadku zdijsneno za pidtrimki britanskogo flotu Odrazu zh Garibaldi zaruchivsya pidtrimkoyu miscevih povstanciv ta predstavnikiv opozicijno nalashtovanoyi do Franciska II korolya Oboh Sicilij eliti zokrema Franchesko Krispi Za dekilka dniv kilkist dobrovolciv zbilshilasya do 1 5 tisyachi osib 15 travnya garibaldijci zijshlisya z 3 tisyachnim vijskom Korolivstva Oboh Sicilij pid provodom generala Franchesko Landi u bitvi pri Kalatafimi Pid chas boyu Garibaldi skazav nbsp Tut mi stvorimo Italiyu abo pomremo nbsp Povstanci ta korolivski vijska zavdali odin odnomu priblizno rivni vtrati garibaldijci vtratili 32 ubitimi ta 174 poranenimi uryad 36 ubitimi ta 150 poranenimi Pri comu moralnij duh povstanciv rizko zris a uryadovih vijsk navpaki vpav 16 travnya poblizu Partiniko poblizu Palermo najbilshogo mista Siciliyi vidbulasya she odna bitva Korol vtrativ she 40 soldat ubitimi 27 travnya garibaldijci vzyali v oblogu Palermo Visokij moralnij duh povstanciv nizkij moralnij duh korolivskih vijsk vplinuli na hid oblogi Vzhe 30 travnya garnizon Palermo yakij nabagato perevishuvav chiselnist povstanciv zdav misto Pislya peremogi Dzhuzeppe Garibaldi ogolosiv sebe diktatorom Siciliyi 17 24 chervnya povstanci vignali korolivski vijska Oboh Sicilij iz Siciliyi zavdyaki peremozi pid Milacco Za uryadovimi vijskami zalishalasya lishe citadel u Messini Na toj chas chiselnist dobrovolciv Garibaldi stanovila vzhe 6 tisyach osib 1 serpnya povstanci vzyali Sirakuzi ta Augustu Chiselnist armiyi Garibaldi zbilshilasya do 20 tisyach osib Zavolodivshi vsiyeyu Siciliyeyu Garibaldi zvilniv na ostrovi politichnih v yazniv vlashtuvav shkoli ta pritulki Jomu dovelosya pridushiti dekilka buntiv dvoryan ta oficeriv Vodnochas Kamilo Kavur poboyuyuchis avtoritetu Garibaldi sho mav respublikanski ideyi ta ne spodivayuchis zahopiti materikovu chastinu Korolivstva Oboh Sicilij vidpraviv do Garibaldi Agostino Depretisa yakomu doruchiv perekonati togo priyednati Siciliyu do Sardinskogo korolivstva j cim obmezhiti rezultati Ekspediciyi Tisyachi Cherez ce vinik konflikt z Depretisom Zreshtoyu svoyim dekretom Garibaldi vislav togo z ostrova Dlya upravlinnya Siciliyeyu Garibaldi pered visadkoyu na materikovij Italiyi zalishiv soratnika Nino Biksio Bojovi diyi v Pivdennij Italiyired 19 serpnya Garibaldi pid prikrittyam sardinskogo flotu visadivsya v portu Melito di Porto Salvo v Kalabriyi 21 serpnya povstanci zdobuli peremogu v bitvi pid P yacca Duomo Voni prodovzhili ruh do stolici Korolivstva Oboh Sicilij Neapolya 7 veresnya Dzhuzeppe Garibaldi z nevelikim zagonom uvijshov do Neapolya Naperedodni zvidti do Kapuyi vtik korol Francisk II U misti zalishavsya 8 tisyachnij korolivskij zagin prote vin ne chiniv zhodnogo oporu protivnikam Neapolitanci rado zustrili Dzhuzeppe Garibaldi ta jogo vijsko v svoyemu misti nbsp Bitva na richci Volturno 26 veresnya 2 zhovtnya Garibaldi zdobuv peremogu v bitvi na richci Volturno 16 zhovtnya korolivski vijska zavdali porazki povstancyam pri Pettorano Prote cya peremoga ne zminila podalshij hid podij Nastup na Papsku derzhavured Z pivnochi Papsku derzhavu u veresni 1860 roku atakuvali vijska P yemontu pid osobistim komanduvannyam korolya Viktora Emmanuyila II ta generala Enriko Chaldini 18 veresnya pri Kastelfidardo Chaldini zavdav porazki generalovi Kristofu de Lamorisyerovi 24 29 veresnya sardinski vijska proveli uspishnu oblogu Ankoni Na pochatku zhovtnya armiya P yemontu pishla na proriv u Papskij derzhavi Yij vdalosya okupuvati yiyi shid Marke ta Umbriyu Pid vladoyu Papi Rimskogo Piya IX zalishivsya lishe Rim ta Lacij 17 zhovtnya p yemontci zavdali porazki vijskam Korolivstva Oboh Sicilij pri Makerone 21 zhovtnya ta 4 listopada na okupovanih teritoriyah buli provedeni vsenarodni plebisciti za rezultatami yakih ci tereni stavali chastinoyu Sardinskogo korolivstva 29 zhovtnya P yemont rozgromiv vijsko Franciska II pri Garilyano 2 listopada kapitulyuvala Kapuya 5 listopada bulo vzyato v oblogu Gaetu kudi vtik Francisk II Pislya blokadi iz sushi ta morya misto kapitulyuvalo 13 lyutogo 1861 roku 20 bereznya 1861 roku kapitulyuvav garnizon Chivitella del Tronto Ciyeyu podiyeyu zavershilasya ekspediciya Tisyachi Naslidkired Vnaslidok plebiscitiv 21 zhovtnya ta 4 listopada 1860 roku okupovani teritoriyi Korolivstva Oboh Sicilij ta Papskoyi derzhavi buli priyednani do Sardinskogo korolivstva 13 bereznya 1861 roku vono bulo peretvorene na Korolivstvo Italiya Takim chinom bilshist Italiyi bulo ob yednano pid vladoyu odniyeyi derzhavi Prote na zahodi Apenninskogo pivostrova zalishalasya Papska oblast Yiyi bulo priyednano do Italiyi u 1870 roci zavdyaki perebigu franko prusskoyi vijni v hodi yakoyi francuzkij garnizon pokinuv Rim Vidomi uchasnikired Dzhuzeppe Chezare Abba nadali stav pismennikom opisavshi Ekspediciyu u hronici Vid Kuarto do Volturno notatki odnogo z Tisyachi Karmine Krokko volonter armiyi Garibaldi nadali stav banditom zibrav zagin z 2 tisyach osib i pochav bojovi diyi proti sardinciv pid praporom Korolivstva ob yednanih Sicilij ta korolya Franciska II Dzherelared Expedition of the Thousand Arhivovano 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Mack Smith Denis 1990 Italy and Its Monarchy Abba Giuseppe Cesare 1880 Da Quarto al Volturno Noterelle di uno dei Mille Zitara Nicola 1971 L unita d Italia Nascita di una colonia Unita d Italia Giuseppe Garibaldi e la spedizione dei Mille Arhivovano 11 travnya 2022 u Wayback Machine FRANCESCO GUICCIARDINI The History of Italy Arhivovano 11 travnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ekspediciya Tisyachi amp oldid 39794959