Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агостіно Депретіс (італ. Agostino Depretis; 1813—1887) — італійський політик і державний діяч, тричі, з перервами очолював кабінет міністрів Італії.
| Агостіно Депретіс | |
|---|---|
| італ. Agostino Depretis | |
 | |
| Ім'я при народженні | італ. Agostino Depretis |
| Народився | 31 січня 1813[4][1][…] Кава-Манара, Провінція Павія, Ломбардія[5] |
| Помер | 29 липня 1887[1][2][…] (74 роки) Страделла, Провінція Павія, Ломбардія, Королівство Італія[6][7] |
| Країна |  Королівство ІталіяСардинське королівство |
| Діяльність | політик, дипломат, журналіст, міністр |
| Галузь | політика[8] і уряд[8] |
| Науковий ступінь | лауреат[d][9] |
| Знання мов | італійська[4][8] |
| Посада | Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], Прем'єр-міністр Італійського королівства[d], d, d, d, Міністр закордонних справ Італійського королівства[d], Міністр закордонних справ Італійського королівства[d], Міністр закордонних справ Італійського королівства[d], Міністр закордонних справ Італійського королівства[d], d, d, d, d, d, d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10], d[10] і d[10] |
| Партія | d |
| Нагороди |      |
| |
Біографія
Агостіно Депретіс народився 31 січня 1813 в Брессана-Боттароне. Після того, як здобув юридичну освіту в Турині, зайнявся адвокатурою.
У 1848 році був обраний депутатом і приєднався до опозиційної «лівої» партії, відрізняючись, однак, помірністю у своїй опозиції. Він заснував у Турині газету «Progresso», яку згодом замінила «Diritto». Беручи особливо діяльну участь у розробці фінансових питань, Депретіс зайняв впливове становище в палаті депутатів і був обраний її віцепрезидентом.
У 1859 році Камілло Бензо ді Кавур призначив Агостіно губернатором у Брешіа, а в 1860 році Джузеппе Гарібальді запросив його в Сицилію і вручив йому продиктатуру. Тут Депретіс намагався примиряти політику Гарібальді з політикою Кавура, але зустрів протидію з боку Франческо Кріспа та вже у вересні 1860 року змушений був покинути острів.
У 1862 році Депретіс зайняв пост міністра публічних робіт у міністерстві Урбано Раттацці. Під час Австро-пруссько-італійської війни 1866 року було морським міністром. Невдачі італійського флоту викликали сильні нарікання на Депретіса, який, своєю чергою, намагався скласти провину на своїх попередників.
При реорганізації кабміну отримав портфель фінансів, який зберігав до квітня 1867 року. Після смерті Ратацці, в 1873 році, Агостіно Депретіс став ватажком парламентської лівої фракції.
27 березня 1876 роки він став на чолі нового кабінету як міністр фінансів і президент ради. На загальних виборах того ж року прогресисти отримали понад 400 місць, а помірні — менше ніж 100. Незабаром, проте, в групах лівої почали виявлятися чвари, які викликали часту зміну членів міністерства і які Депретіс протягом наступних десяти років намагався побороти і згладити авторитетом своєї особистості. У березні 1878 року кабінет Депретіса вийшов у відставку, але наприкінці того ж року, після падіння кабінету Кайролі, Агостіно знову став на чолі міністерства, прийнявши в свої руки внутрішні справи. Однак вже 14 липня 1879 року несприятливе йому рішення палати спонукало його подати у відставку.
Замінив його Бенедетто Кайролі, який вступив з Депретісом у союз і привернув його до свого кабінету, запропонувавши йому портфель міністра внутрішніх справ (в листопаді 1879). Коаліція правої з групами Кріспа та Нікотеро залишила кабінет у меншості з питанням про вотування тимчасового бюджету; але міністерство завдяки новим виборам (1880) протрималося до травня 1881 року, коли впала внаслідок інтерпеляції по туніському питанню.
Після безрезультатної спроби Селл утворити нове міністерство формування кабінету знову було доручено Депретіса. З цього часу він старанно зайнявся здійсненням своєї ідеї так званого трансформізму: усвідомлюючи неможливість утворити міцну урядову більшість з однією лівою, він звернувся до центру і правого з наміром домогтися від них підтримки своєї програми. Попри складність завдання, він завдяки своїй спритності, розуму, спокою великою мірою її виконав. Ворожі йому групи лівої під керівництвом Кріспі, Нікотеро, Кайролі, Занарделлі і Баккаріні утворили між собою коаліцію (прозвану «пентархії»), яка не раз ставила кабінет Агостіно в складне становище.
У тому 1884 року міністерський кандидат на президентство в палаті отримав лише слабку більшість, і Депретіс подав у відставку, король, однак, не прийняв її, і Агостіно залишився на чолі кабінету. Подібна криза повторилася в червні 1885 року, коли палата вотувала лише більшістю у чотири голоси бюджет міністерства закордонних справ, на чолі якого стояв Манчіні. Король знову переконав Депретіса залишитися президентом ради із заміною Манчіні графом де-Робілан. 1887 року невдачі в Абісинії сильно похитнули кабінет, Робілан вийшов з нього, і Депретіс узяв іноземні справи до свого відома; разом з тим, не знаходячи більше достатньої підтримки серед правих і центристів, він вирішив роззброїти пентархію, запропонувавши Кріспі портфель міністра внутрішніх справ, а Занарделлі — міністра юстиції (4 квітня 1887).
Через кілька місяців, 29 липня 1887 року, Депретіс помер, і влада перейшла до Кріспі.
Результати показали, що політика трансформизма, якої дотримувався Депретіс, сприяла розпаду парламентських партій і в загальному була шкідлива для правильного розвитку конституційних установ. В іноземній політиці, особливо у ставленні до Німеччини і Австрії, Агостіно дотримувався бажань короля. В області внутрішньої політики за Депретіса визнаються значні заслуги — знищення примусового курсу, скасування податку на помел, розширення мережі залізниць, виборча реформа і інші.
Примітки
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Депретис Агостино // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- Czech National Authority Database
- https://storia.camera.it/deputato/agostino-depretis-18130131
- Agostino Depretis — Парламент Італії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agostino Depretis ital Agostino Depretis 1813 1887 italijskij politik i derzhavnij diyach trichi z perervami ocholyuvav kabinet ministriv Italiyi Agostino Depretisital Agostino DepretisIm ya pri narodzhenni ital Agostino DepretisNarodivsya 31 sichnya 1813 1813 01 31 4 1 Kava Manara Provinciya Paviya Lombardiya 5 Pomer 29 lipnya 1887 1887 07 29 1 2 74 roki Stradella Provinciya Paviya Lombardiya Korolivstvo Italiya 6 7 Krayina Korolivstvo Italiya Sardinske korolivstvoDiyalnist politik diplomat zhurnalist ministrGaluz politika 8 i uryad 8 Naukovij stupin laureat d 9 Znannya mov italijska 4 8 Posada Prem yer ministr Italijskogo korolivstva d Prem yer ministr Italijskogo korolivstva d Prem yer ministr Italijskogo korolivstva d d d d Ministr zakordonnih sprav Italijskogo korolivstva d Ministr zakordonnih sprav Italijskogo korolivstva d Ministr zakordonnih sprav Italijskogo korolivstva d Ministr zakordonnih sprav Italijskogo korolivstva d d d d d d d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 i d 10 Partiya dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAgostino Depretis narodivsya 31 sichnya 1813 v Bressana Bottarone Pislya togo yak zdobuv yuridichnu osvitu v Turini zajnyavsya advokaturoyu U 1848 roci buv obranij deputatom i priyednavsya do opozicijnoyi livoyi partiyi vidriznyayuchis odnak pomirnistyu u svoyij opoziciyi Vin zasnuvav u Turini gazetu Progresso yaku zgodom zaminila Diritto Beruchi osoblivo diyalnu uchast u rozrobci finansovih pitan Depretis zajnyav vplivove stanovishe v palati deputativ i buv obranij yiyi viceprezidentom U 1859 roci Kamillo Benzo di Kavur priznachiv Agostino gubernatorom u Breshia a v 1860 roci Dzhuzeppe Garibaldi zaprosiv jogo v Siciliyu i vruchiv jomu prodiktaturu Tut Depretis namagavsya primiryati politiku Garibaldi z politikoyu Kavura ale zustriv protidiyu z boku Franchesko Krispa ta vzhe u veresni 1860 roku zmushenij buv pokinuti ostriv U 1862 roci Depretis zajnyav post ministra publichnih robit u ministerstvi Urbano Rattacci Pid chas Avstro prussko italijskoyi vijni 1866 roku bulo morskim ministrom Nevdachi italijskogo flotu viklikali silni narikannya na Depretisa yakij svoyeyu chergoyu namagavsya sklasti provinu na svoyih poperednikiv Pri reorganizaciyi kabminu otrimav portfel finansiv yakij zberigav do kvitnya 1867 roku Pislya smerti Ratacci v 1873 roci Agostino Depretis stav vatazhkom parlamentskoyi livoyi frakciyi 27 bereznya 1876 roki vin stav na choli novogo kabinetu yak ministr finansiv i prezident radi Na zagalnih viborah togo zh roku progresisti otrimali ponad 400 misc a pomirni menshe nizh 100 Nezabarom prote v grupah livoyi pochali viyavlyatisya chvari yaki viklikali chastu zminu chleniv ministerstva i yaki Depretis protyagom nastupnih desyati rokiv namagavsya poboroti i zgladiti avtoritetom svoyeyi osobistosti U berezni 1878 roku kabinet Depretisa vijshov u vidstavku ale naprikinci togo zh roku pislya padinnya kabinetu Kajroli Agostino znovu stav na choli ministerstva prijnyavshi v svoyi ruki vnutrishni spravi Odnak vzhe 14 lipnya 1879 roku nespriyatlive jomu rishennya palati sponukalo jogo podati u vidstavku Zaminiv jogo Benedetto Kajroli yakij vstupiv z Depretisom u soyuz i privernuv jogo do svogo kabinetu zaproponuvavshi jomu portfel ministra vnutrishnih sprav v listopadi 1879 Koaliciya pravoyi z grupami Krispa ta Nikotero zalishila kabinet u menshosti z pitannyam pro votuvannya timchasovogo byudzhetu ale ministerstvo zavdyaki novim viboram 1880 protrimalosya do travnya 1881 roku koli vpala vnaslidok interpelyaciyi po tuniskomu pitannyu Pislya bezrezultatnoyi sprobi Sell utvoriti nove ministerstvo formuvannya kabinetu znovu bulo dorucheno Depretisa Z cogo chasu vin staranno zajnyavsya zdijsnennyam svoyeyi ideyi tak zvanogo transformizmu usvidomlyuyuchi nemozhlivist utvoriti micnu uryadovu bilshist z odniyeyu livoyu vin zvernuvsya do centru i pravogo z namirom domogtisya vid nih pidtrimki svoyeyi programi Popri skladnist zavdannya vin zavdyaki svoyij spritnosti rozumu spokoyu velikoyu miroyu yiyi vikonav Vorozhi jomu grupi livoyi pid kerivnictvom Krispi Nikotero Kajroli Zanardelli i Bakkarini utvorili mizh soboyu koaliciyu prozvanu pentarhiyi yaka ne raz stavila kabinet Agostino v skladne stanovishe U tomu 1884 roku ministerskij kandidat na prezidentstvo v palati otrimav lishe slabku bilshist i Depretis podav u vidstavku korol odnak ne prijnyav yiyi i Agostino zalishivsya na choli kabinetu Podibna kriza povtorilasya v chervni 1885 roku koli palata votuvala lishe bilshistyu u chotiri golosi byudzhet ministerstva zakordonnih sprav na choli yakogo stoyav Manchini Korol znovu perekonav Depretisa zalishitisya prezidentom radi iz zaminoyu Manchini grafom de Robilan 1887 roku nevdachi v Abisiniyi silno pohitnuli kabinet Robilan vijshov z nogo i Depretis uzyav inozemni spravi do svogo vidoma razom z tim ne znahodyachi bilshe dostatnoyi pidtrimki sered pravih i centristiv vin virishiv rozzbroyiti pentarhiyu zaproponuvavshi Krispi portfel ministra vnutrishnih sprav a Zanardelli ministra yusticiyi 4 kvitnya 1887 Cherez kilka misyaciv 29 lipnya 1887 roku Depretis pomer i vlada perejshla do Krispi Rezultati pokazali sho politika transformizma yakoyi dotrimuvavsya Depretis spriyala rozpadu parlamentskih partij i v zagalnomu bula shkidliva dlya pravilnogo rozvitku konstitucijnih ustanov V inozemnij politici osoblivo u stavlenni do Nimechchini i Avstriyi Agostino dotrimuvavsya bazhan korolya V oblasti vnutrishnoyi politiki za Depretisa viznayutsya znachni zaslugi znishennya primusovogo kursu skasuvannya podatku na pomel rozshirennya merezhi zaliznic viborcha reforma i inshi PrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Agostino Depretis storia camera it d Track Q28025846 Depretis Agostino Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https storia camera it deputato agostino depretis 18130131 Agostino Depretis Parlament Italiyi d Track Q1117578