Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карло Пелліон ді Персано італ Carlo Pellion di Persano 11 березня 1806 Верчеллі 28 липня 1883 Турин італійський адмірал

Карло Пелліон ді Персано

Карло Пелліон ді Персано

Карло Пелліон ді Персано (італ. Carlo Pellion di Persano, 11 березня 1806, Верчеллі — 28 липня 1883, Турин) — італійський адмірал та політик, командувач італійським флотом під час битви біля Лісси.

Карло Пелліон ді Персано
італ. Carlo Pellion di Persano
image
Ім'я при народженніітал. Carlo Pellion
Народження11 березня 1806(1806-03-11)[1][2][…]
Верчеллі, П'ємонт, Італія[1][2][…]
Смерть28 липня 1883(1883-07-28)[1][2][…] (77 років)
Турин, Італія[1][2][…]
Країнаimage Королівство Італія
Сардинське королівство
ОсвітаQ116535606?[3]
Званняадмірал[2][5][…]
Війни / битвиАвстро-італійська війна 1848—1849, Австро-італо-французька війна, Експедиція Тисячі, Австро-прусська війна, Битва біля Лісси, Австро-італійська війна 1866, d, d і d
Титулграф[d]
Нагороди
image Карло Пелліон ді Персано у Вікісховищі

Біографія

Карло Пелліон ді Персано народився 11 березня 1806 року у Верчеллі. У 1819 році вступив до Королівської військово-морської школи у Генуї. У 1821 році отримав звання гардемарина 2-го класу, у 1824 році — гардемарина 1-го класу (еквівалент звання молодшого лейтенанта в піхоті). Був призначений на вітрильний фрегат «Крістіна», на борту якого брав участь у бойових діях проти бея Триполі. У 1826 році командував бригантиною «Нереїда», захищаючи торгові кораблі в Егейському морі. У 1831 році отримав звання лейтенанта II класу. У 1837 році був відправлений в Англію.

У 1841 році отримав звання капітана III рангу і призначений капітаном новозбудованої бригантини «Ерідано». На борту цієї бригантини здійснив найдовшу навколосвітню подорож в історії флоту Сардинського королівства тривалістю у 3 роки, під час якої сардинський прапор вперше замайорів у Тихому океані.

У 1848 році Карло ді Персано отримав звання капітана II рангу і був призначений капітаном бригантини «Даіно». У складі ескадри адмірала Мікеле Джузеппе Альбіні брав участь в першій війні за незалежність Італії.

Кар'єра Карло ді Персано розвивалась легко завдяки близьким стосункам з прем'єр-міністром Савойського королівства Массімо Д'Азельйо. У 1849 році Карло ді Персано отримав звання капітана I рангу. У 1851 році він був призначений капітаном парового фрегата «Говерноло», яким доставив матеріали для сардинського павільйону на всесвітній виставці у Лондоні. Під час прибуття до Лондону Карло ді Персано піднявся по Темзі до Ширнессу без послуг лоцмана, що викликало широкий резонанс в британській пресі.

29 липня 1853 року Карло ді Персано мав доставити Віктора Емануїла II та інших членів королівської родини на Сардинію. Під час плавання корабель наткнувся на непозначену на карті скелю і зазнав пошкоджень. Король перебрався на фрегат «Тріполі», а «Говерноло» вирушив в Тулон для ремонту. Інцидент мав серйозні наслідки. Карло ді Персано був відсторонений від командування кораблем і 29 липня постав перед Військовою радою, яка звинуватила його у необережності та недотриманні морських регламентів, і зрештою ухвалила рішення понизити його у званні на один чин строком на пів року. Але Карло ді Персано подав касацію, і 30 листопада це рішення було скасоване.

У травні 1855 року Карло ді Персано був призначений почесним ад'ютантом Віктора Емануїла II. До 1859 року був капітаном порту Генуї.

Під час нетривалої другої війни за незалежність Італії Карло ді Персано командував ескадрою, яка перевозила загони французьких військ в Італію. У жовтні 1859 року отримав звання контрадмірала. У 1860 році був обраний до Палати депутатів Сардинського королівства.

У 1860 році Карло ді Персано командував ескадрою, яка супроводжувала кораблі експедиції Тисячі. Також йому вдалось переманити в Неаполі на службу Віктору Емануїлу значну частину офіцерів флоту Королівства Обох Сицилій. Того ж року отримав званні віцеадмірала.

Після об'єднання Італії Карло ді Персано був призначений командувачем об'єднаного італійського флоту. Проте він одразу зіткнувся з проблемами у стосунках між офіцерами, вихідцями з різних регіонів, а ще зовсім недавно — різних країн. Постійно виникали конфлікти за керівні посади та привілеї.

Протягом 1861—1865 років Карло ді Персано був обраний в Палату депутатів Італії. У 1862 році був міністром військово-морського флоту Італії в уряді Урбано Раттацці. На цій посаді він прийняв стратегічне рішення відмовитись від дерев'яних кораблів як основної сили флоту і будувати броненосці. Оскільки італійська промисловість не могла повністю забезпечити потреби флоту, значну частину кораблів замовили за кордоном — у США Франції та Великій Британії. У 1865 році призначений сенатором.

Під час третьої війни за незалежність у 1866 році Карло ді Персано був призначений командувачем італійського флоту. Після поразки італійців у битві при Кустоці уряд вимагав у Персано перемог на морі, щоб мати сильнішу позицію на майбутніх мирних переговорах.

Персано зібрав всі свої кораблі в Анконі. Він декілька разів виходив в море, але діяв нерішуче, внаслідок чого втратив довіру та повагу своїх людей, але замінити його на адміралів Вакка чи Альбіні не було політичної можливості — висунення на перші ролі вихідців з різних регіонів ще донедавна роз'єднаної Італії внесло би додатковий розбрат у й так непрості стосунки особового складу об'єднаного флоту.

Битва біля Лісси

Докладніше: Битва біля Лісси

16 липня 1866 року під натиском уряду вийшла в море. Метою операції було завоювання (за допомогою висадки десанту) острова Лісса, на якому знаходилась укріплена база австрійського флоту.

17-19 липня італійський флот бомбардував берегові укріплення австрійців, завдавши їм серйозних пошкоджень, але спроба висадки десанту була відбита.

Вранці 20 липня до острова підійшла австрійська ескадра під командуванням Вільгельма фон Тегетгоффа.

На початку бою Персано переніс свій флагманський прапор з «Ре д'Італія» на «Аффондаторе». Імовірно, що командири кораблів не були повідомлені про це (хоча Вакка скоріш за все знав про це). Операція зайняла 10 хвилин, в результаті між двома дивізіями кораблів утворився розрив, в який і спрямував свій удар Тегетгофф.

«Аффондаторе» зробив дві спроби протаранити дерев'яний лінійний корабель «Кайзер». Він вів по противнику вогонь, завдавши «Кайзеру» пошкоджень, але під час другої спроби залп «Кайзера» завдав ушкоджень надбудовам «Аффондаторе». Об 11:00 «Кайзер» та «Ре ді Портогалло» намагались потопити один одного. Під час сутички «Кайзер» сильно постраждав. Крім того по ньому дав залп броненосець «Реджина Марія Піа». Після цього «Кайзер» під прикриттям «Ерцгерцог Фрідріх» та двох канонерських човнів вирушив до форту Сан-Джорджо. Далі підійшли броненосці «Дон Хуан де Аустрія» та «Принц Ойген», які завадили «Аффондаторе» протаранити пошкоджений «Кайзер». Спроба «Аффондаторе» протаранити «Дон Хуан де Аустрія» провалилась через наказ Персано відвернути в сторону.

«Ре д'Італія», який все ще вважався флагманом, потрапив під вогонь 4 австрійських броненосців. Від влучання одного зі снарядів заклинило рульове управління. Австрійський броненосець «Ерцгерцог Фердинанд Макс» протаранив «Ре д'Італія» на повній швидкості. «Ре д'Італія» практично миттєво затонув. Загинуло 400 чоловік, в тому числі командир корабля Еміліо Фаа ді Бруно.

Також від австрійського вогню загорівся броненосець «Палестро». Екіпаж декілька годин боровся з вогнем, але безуспішно. У другій половині дня загорілось вугілля, розміщене на палубі, згодом вогонь дістався до порохових погребів, здетонував боєзапас, корабель вибухнув і затонув. Після цього бій фактично припинився. Австрійський флот підійшов до Лісси. До 22:30 італійські кораблі були поблизу Лісси, але Персано не ризикнув піти на прорив у Сан-Джорджо і вирушив до Анкони. Оскільки австрійські кораблі були тихоходнішими за італійські, Тегетгофф не зміг переслідувати італійський флот.

Судовий процес

Оскільки ще до початку битви за посередництва французького імператора Наполеона політики домовились, що Венеціанська область відходить до Італії, то перемога Австрії не позначилась на результатах війни. Проте вона вкрай негативно була сприйнята італійським суспільством.

Адмірал Персано постав перед судом Сенату. Він був звинувачений у нерішучості, нездатності організувати дії флоту та невиконанні наказів міністерства. Він був відправлений у відставку, позбавлений чину, державних нагород та пенсії. Решту життя прожив у Турині, маючи лише персональну субсидію від короля Віктора Емануїла.

Помер 28 липня 1883 року.

Нагороди

Італійські

Іноземні

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Пелліон ді Персано
  • Dizionario Biografico degli Italiani [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.](італ.)

Примітки

  1. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Gabriele M. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 82.
    d:Track:Q1128537
  4. storia.camera.it
    d:Track:Q28025846
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #128488247 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. OPAC SBN
    d:Track:Q105086090

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karlo Pellion di Persano ital Carlo Pellion di Persano 11 bereznya 1806 Verchelli 28 lipnya 1883 Turin italijskij admiral ta politik komanduvach italijskim flotom pid chas bitvi bilya Lissi Karlo Pellion di Persanoital Carlo Pellion di PersanoIm ya pri narodzhenniital Carlo PellionNarodzhennya11 bereznya 1806 1806 03 11 1 2 Verchelli P yemont Italiya 1 2 Smert28 lipnya 1883 1883 07 28 1 2 77 rokiv Turin Italiya 1 2 Krayina Korolivstvo Italiya Sardinske korolivstvoOsvitaQ116535606 3 Zvannyaadmiral 2 5 Vijni bitviAvstro italijska vijna 1848 1849 Avstro italo francuzka vijna Ekspediciya Tisyachi Avstro prusska vijna Bitva bilya Lissi Avstro italijska vijna 1866 d d i dTitulgraf d Nagorodimedal Za vijskovu doblest Karlo Pellion di Persano u VikishovishiBiografiyaKarlo Pellion di Persano narodivsya 11 bereznya 1806 roku u Verchelli U 1819 roci vstupiv do Korolivskoyi vijskovo morskoyi shkoli u Genuyi U 1821 roci otrimav zvannya gardemarina 2 go klasu u 1824 roci gardemarina 1 go klasu ekvivalent zvannya molodshogo lejtenanta v pihoti Buv priznachenij na vitrilnij fregat Kristina na bortu yakogo brav uchast u bojovih diyah proti beya Tripoli U 1826 roci komanduvav brigantinoyu Nereyida zahishayuchi torgovi korabli v Egejskomu mori U 1831 roci otrimav zvannya lejtenanta II klasu U 1837 roci buv vidpravlenij v Angliyu U 1841 roci otrimav zvannya kapitana III rangu i priznachenij kapitanom novozbudovanoyi brigantini Eridano Na bortu ciyeyi brigantini zdijsniv najdovshu navkolosvitnyu podorozh v istoriyi flotu Sardinskogo korolivstva trivalistyu u 3 roki pid chas yakoyi sardinskij prapor vpershe zamajoriv u Tihomu okeani U 1848 roci Karlo di Persano otrimav zvannya kapitana II rangu i buv priznachenij kapitanom brigantini Daino U skladi eskadri admirala Mikele Dzhuzeppe Albini brav uchast v pershij vijni za nezalezhnist Italiyi Kar yera Karlo di Persano rozvivalas legko zavdyaki blizkim stosunkam z prem yer ministrom Savojskogo korolivstva Massimo D Azeljo U 1849 roci Karlo di Persano otrimav zvannya kapitana I rangu U 1851 roci vin buv priznachenij kapitanom parovogo fregata Governolo yakim dostaviv materiali dlya sardinskogo paviljonu na vsesvitnij vistavci u Londoni Pid chas pributtya do Londonu Karlo di Persano pidnyavsya po Temzi do Shirnessu bez poslug locmana sho viklikalo shirokij rezonans v britanskij presi 29 lipnya 1853 roku Karlo di Persano mav dostaviti Viktora Emanuyila II ta inshih chleniv korolivskoyi rodini na Sardiniyu Pid chas plavannya korabel natknuvsya na nepoznachenu na karti skelyu i zaznav poshkodzhen Korol perebravsya na fregat Tripoli a Governolo virushiv v Tulon dlya remontu Incident mav serjozni naslidki Karlo di Persano buv vidstoronenij vid komanduvannya korablem i 29 lipnya postav pered Vijskovoyu radoyu yaka zvinuvatila jogo u neoberezhnosti ta nedotrimanni morskih reglamentiv i zreshtoyu uhvalila rishennya poniziti jogo u zvanni na odin chin strokom na piv roku Ale Karlo di Persano podav kasaciyu i 30 listopada ce rishennya bulo skasovane U travni 1855 roku Karlo di Persano buv priznachenij pochesnim ad yutantom Viktora Emanuyila II Do 1859 roku buv kapitanom portu Genuyi Pid chas netrivaloyi drugoyi vijni za nezalezhnist Italiyi Karlo di Persano komanduvav eskadroyu yaka perevozila zagoni francuzkih vijsk v Italiyu U zhovtni 1859 roku otrimav zvannya kontradmirala U 1860 roci buv obranij do Palati deputativ Sardinskogo korolivstva U 1860 roci Karlo di Persano komanduvav eskadroyu yaka suprovodzhuvala korabli ekspediciyi Tisyachi Takozh jomu vdalos peremaniti v Neapoli na sluzhbu Viktoru Emanuyilu znachnu chastinu oficeriv flotu Korolivstva Oboh Sicilij Togo zh roku otrimav zvanni viceadmirala Pislya ob yednannya Italiyi Karlo di Persano buv priznachenij komanduvachem ob yednanogo italijskogo flotu Prote vin odrazu zitknuvsya z problemami u stosunkah mizh oficerami vihidcyami z riznih regioniv a she zovsim nedavno riznih krayin Postijno vinikali konflikti za kerivni posadi ta privileyi Protyagom 1861 1865 rokiv Karlo di Persano buv obranij v Palatu deputativ Italiyi U 1862 roci buv ministrom vijskovo morskogo flotu Italiyi v uryadi Urbano Rattacci Na cij posadi vin prijnyav strategichne rishennya vidmovitis vid derev yanih korabliv yak osnovnoyi sili flotu i buduvati bronenosci Oskilki italijska promislovist ne mogla povnistyu zabezpechiti potrebi flotu znachnu chastinu korabliv zamovili za kordonom u SShA Franciyi ta Velikij Britaniyi U 1865 roci priznachenij senatorom Pid chas tretoyi vijni za nezalezhnist u 1866 roci Karlo di Persano buv priznachenij komanduvachem italijskogo flotu Pislya porazki italijciv u bitvi pri Kustoci uryad vimagav u Persano peremog na mori shob mati silnishu poziciyu na majbutnih mirnih peregovorah Persano zibrav vsi svoyi korabli v Ankoni Vin dekilka raziv vihodiv v more ale diyav nerishuche vnaslidok chogo vtrativ doviru ta povagu svoyih lyudej ale zaminiti jogo na admiraliv Vakka chi Albini ne bulo politichnoyi mozhlivosti visunennya na pershi roli vihidciv z riznih regioniv she donedavna roz yednanoyi Italiyi vneslo bi dodatkovij rozbrat u j tak neprosti stosunki osobovogo skladu ob yednanogo flotu Bitva bilya Lissi Dokladnishe Bitva bilya Lissi 16 lipnya 1866 roku pid natiskom uryadu vijshla v more Metoyu operaciyi bulo zavoyuvannya za dopomogoyu visadki desantu ostrova Lissa na yakomu znahodilas ukriplena baza avstrijskogo flotu 17 19 lipnya italijskij flot bombarduvav beregovi ukriplennya avstrijciv zavdavshi yim serjoznih poshkodzhen ale sproba visadki desantu bula vidbita Vranci 20 lipnya do ostrova pidijshla avstrijska eskadra pid komanduvannyam Vilgelma fon Tegetgoffa Na pochatku boyu Persano perenis svij flagmanskij prapor z Re d Italiya na Affondatore Imovirno sho komandiri korabliv ne buli povidomleni pro ce hocha Vakka skorish za vse znav pro ce Operaciya zajnyala 10 hvilin v rezultati mizh dvoma diviziyami korabliv utvorivsya rozriv v yakij i spryamuvav svij udar Tegetgoff Affondatore zrobiv dvi sprobi protaraniti derev yanij linijnij korabel Kajzer Vin viv po protivniku vogon zavdavshi Kajzeru poshkodzhen ale pid chas drugoyi sprobi zalp Kajzera zavdav ushkodzhen nadbudovam Affondatore Ob 11 00 Kajzer ta Re di Portogallo namagalis potopiti odin odnogo Pid chas sutichki Kajzer silno postrazhdav Krim togo po nomu dav zalp bronenosec Redzhina Mariya Pia Pislya cogo Kajzer pid prikrittyam Ercgercog Fridrih ta dvoh kanonerskih chovniv virushiv do fortu San Dzhordzho Dali pidijshli bronenosci Don Huan de Austriya ta Princ Ojgen yaki zavadili Affondatore protaraniti poshkodzhenij Kajzer Sproba Affondatore protaraniti Don Huan de Austriya provalilas cherez nakaz Persano vidvernuti v storonu Re d Italiya yakij vse she vvazhavsya flagmanom potrapiv pid vogon 4 avstrijskih bronenosciv Vid vluchannya odnogo zi snaryadiv zaklinilo rulove upravlinnya Avstrijskij bronenosec Ercgercog Ferdinand Maks protaraniv Re d Italiya na povnij shvidkosti Re d Italiya praktichno mittyevo zatonuv Zaginulo 400 cholovik v tomu chisli komandir korablya Emilio Faa di Bruno Takozh vid avstrijskogo vognyu zagorivsya bronenosec Palestro Ekipazh dekilka godin borovsya z vognem ale bezuspishno U drugij polovini dnya zagorilos vugillya rozmishene na palubi zgodom vogon distavsya do porohovih pogrebiv zdetonuvav boyezapas korabel vibuhnuv i zatonuv Pislya cogo bij faktichno pripinivsya Avstrijskij flot pidijshov do Lissi Do 22 30 italijski korabli buli poblizu Lissi ale Persano ne riziknuv piti na proriv u San Dzhordzho i virushiv do Ankoni Oskilki avstrijski korabli buli tihohodnishimi za italijski Tegetgoff ne zmig peresliduvati italijskij flot Sudovij proces Oskilki she do pochatku bitvi za poserednictva francuzkogo imperatora Napoleona politiki domovilis sho Venecianska oblast vidhodit do Italiyi to peremoga Avstriyi ne poznachilas na rezultatah vijni Prote vona vkraj negativno bula sprijnyata italijskim suspilstvom Admiral Persano postav pered sudom Senatu Vin buv zvinuvachenij u nerishuchosti nezdatnosti organizuvati diyi flotu ta nevikonanni nakaziv ministerstva Vin buv vidpravlenij u vidstavku pozbavlenij chinu derzhavnih nagorod ta pensiyi Reshtu zhittya prozhiv u Turini mayuchi lishe personalnu subsidiyu vid korolya Viktora Emanuyila Pomer 28 lipnya 1883 roku NagorodiItalijski Kavaler Velikogo hresta Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Velikij Oficer Savojskogo vijskovogo ordena Sribna medal Za vijskovu doblest Pam yatna medal za uchast u vijni za nezalezhnist Italiyi Inozemni Kavaler Velikogo hresta ordena Neporochnogo zachattya Divi Mariyi Vila Visozkoyi Portugaliya Komandor ordena Pochesnogo legionu Franciya Kavaler ordena Svyatoyi Anni 4 stupenya Rosijska imperiya Medal Italijskoyi kampaniyi 1859 Franciya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karlo Pellion di Persano Dizionario Biografico degli Italiani 30 bereznya 2022 u Wayback Machine ital PrimitkiBrozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gabriele M Dizionario Biografico degli Italiani 2015 Vol 82 d Track Q1128537 storia camera it d Track Q28025846 Deutsche Nationalbibliothek Record 128488247 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 OPAC SBN d Track Q105086090

Дата публікації:
Топ