«Ерцгерцог Фердинанд Макс» (нім. SMS Erzherzog Ferdinand Max) - броненосець однойменного типу ВМС Австро-Угорщини другої половини 19-го століття.
Броненосець «Ерцгерцог Фердинанд Макс» | |
Історія | |
---|---|
Австро-Угорщина | |
Назва: | SMS Erzherzog Ferdinand Max |
Будівник: | «Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст |
Закладений: | 6 травня 1863 року |
Прийнятий: | липень1866 року |
Виведений: | Виключений зі складу флоту 16 травня 1886 року |
Доля: | Розібраний у 1916 році |
Основні характеристики | |
Тип: | Броненосець типу «Ерцгерцог Фердинанд Макс» |
Водотоннажність: | 5 130 т (стандартна) |
Довжина: | 80,75 м |
Ширина: | 15,96 м |
Осадка: | 7,14 м |
Потужність: | 2 925 к.с. |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 12,5 вузлів |
Екіпаж: | 511 |
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
Історія створення
Броненосець «Ерцгерцог Фердинанд Макс» був закладений 6 травня 1863 року на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» у Трієсті. Спущений на воду 24 травня 1865 року, вступив у стрій у липні 1866 року.
Свою назву отримав на честь ерцгерцога Фердинанда Максиміліана.
Історія служби
На момент початку австро-італійської війни 1866 року «Ерцгерцог Фердинанд Макс» і однотипний «Габсбург» ще не були завершені. Корпуси суден був готові, але озброєння не було встановлене повністю. Але з початком війни командувач австрійським флотом Вільгельм фон Тегетгофф терміново мобілізував і повністю укомплектував всі наявні кораблі. «Ерцгерцог Фердинанд Макс», як найшвидкісніший австрійський корабель, був флагманським кораблем Тегетгоффа.
Битва біля Лісси
27 червня він привів свій флот до Анкони, але командувач італійським флотом Карло Пелліон ді Персано відмовився вступати у бій.
16 липня Персано вирушив з Анкони до острова Лісса з метою захопити його. Італійські кораблі 3 дні обстрілювали острів, завдавши серйозних пошкоджень береговим батареям, але не змогли повністю подавити їх опір, а всі спроби десанту були відбиті.
20 липня Тегетгофф привів свій флот до Лісси. Він розташував свої броненосці клином, дерев'яні кораблі 2-ї і 3-ї дивізій йшли позаду. «Ерцгерцог Фердинанд Макс» розташовувався на вістрі клину броненосців.
Коли розпочинався бій, Персано переніс свій прапор з «Ре д'Італія» на «Аффондаторе». Імовірно, що командири кораблів не були повідомлені про це. Операція зайняла 10 хвилин, в результаті між двома дивізіями кораблів утворився розрив, в який і спрямував свій удар Тегетгофф.
Під час першої атаки австрійцям не вдалось протаранити жоден італійський корабель, і Тегетгофф розвернув свої кораблі для повторної атаки. У цей час від ворожого вогню на «Ре д'Італія», який австрійці досі вважали флагманом, вийшло з ладу рульове управління. Тегетгофф скерував свій корабель у Ре д'Італія», що втратив здатність маневрувати. Перші два удари відбулись під досить гострим кутом і не завдали противнику серйозної шкоди, але під час третього удару «Ерцгерцог Фердинанд Макс» врізався своїм тараном у «Ре д'Італія» на глибину 2 метри, пробивши броню та дерев'яну обшивку. «Ерцгерцог Фердинанд Макс» здав назад, і у борту «Ре д'Італія» утворилась пробоїна площею 13 м². Італійці продовжували вести вогонь, від якого був, зокрема, важко поранений ад'ютант Тегетгоффа, але їхній корабель швидко затонув. Загинуло 400 чоловік, в тому числі командир корабля Еміліо Фаа ді Бруно.
Тегетгофф спробував організувати рятувальну операцію з порятунку вцілілих італійських моряків, але у цей час до його корабля наближався «Сан Мартіно», тому шанс на порятунок був втрачений. Італійський броненосець зробив залп усім бортом, але у поспіху італійські каноніри забули зарядити свої гармати снарядами і вистрілили вхолосту.
Після того, як вибухнув палаючий «Палестро», бій фактично припинився. Австрійський флот підійшов до Лісси, італійський флот почав відхід. Оскільки австрійські кораблі були тихоходнішими за італійські, Тегетгофф не зміг переслідувати італійський флот.
Загалом під час бою «Ерцгерцог Фердинанд Макс» 3 рази задіяв таран і здійснив 156 пострілів. Пошкодженні від таранного удару по «Ре д'Італія» були незначні, і у 1867 році усунуті на британській верфі на Мальті.
Подальша служба
У 1869 році «Ерцгерцог Фердинанд Макс», «Габсбург» та декілька пароплавів супроводжували імператорську яхту, на якій Франц Йосиф I здійснив подорож Середземним морем до Порт-Саїду.
У 1874 році корабель був переозброєний 14 x 178-мм дульнозарядними гарматами Армстронга та чотирма легкими гарматами. У 1882 році додатково були встановлені чотири 90-мм казеннозарядні гармати, дві 47-мм скорострільні гармати і три 25-мм гармати.
6 травня 1886 року «Ерцгерцог Фердинанд Макс» був виключений зі складу флоту, протягом 1889-1908 років використовувався як блокшив у Полі. Розібраний у 1916 році.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — (англ.)
- Патянин С. В. Сражение при Лиссе // Морская кампания: журнал. — 2016. — № 7 (59).(рос.)
- Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)
- Броненосцы имперсокй Австрии. Наследники победителей при Лиссе / Виталий Полуян. — Москва:Яуза-пресс, 2018. - 152 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ercgercog Ferdinand Maks nim SMS Erzherzog Ferdinand Max bronenosec odnojmennogo tipu VMS Avstro Ugorshini drugoyi polovini 19 go stolittya Bronenosec Ercgercog Ferdinand Maks Istoriya Avstro UgorshinaNazva SMS Erzherzog Ferdinand MaxBudivnik Stabilimento Tecnico Triestino TriyestZakladenij 6 travnya 1863 rokuPrijnyatij lipen1866 rokuVivedenij Viklyuchenij zi skladu flotu 16 travnya 1886 rokuDolya Rozibranij u 1916 roci Osnovni harakteristikiTip Bronenosec tipu Ercgercog Ferdinand Maks Vodotonnazhnist 5 130 t standartna Dovzhina 80 75 mShirina 15 96 mOsadka 7 14 mPotuzhnist 2 925 k s Dviguni 4 parovi kotli 1 parova mashinaShvidkist 12 5 vuzlivEkipazh 511Ozbroyennya 16 x 48 funtovih garmat 4 x 8 funtovi garmati 2 x 3 funtovi garmatiBronyuvannya Poyas 160 mm Batareya 123 mm Zakinchennya 90 mmIstoriya stvorennyaBronenosec Ercgercog Ferdinand Maks buv zakladenij 6 travnya 1863 roku na verfi Stabilimento Tecnico Triestino u Triyesti Spushenij na vodu 24 travnya 1865 roku vstupiv u strij u lipni 1866 roku Svoyu nazvu otrimav na chest ercgercoga Ferdinanda Maksimiliana Istoriya sluzhbiNa moment pochatku avstro italijskoyi vijni 1866 roku Ercgercog Ferdinand Maks i odnotipnij Gabsburg she ne buli zaversheni Korpusi suden buv gotovi ale ozbroyennya ne bulo vstanovlene povnistyu Ale z pochatkom vijni komanduvach avstrijskim flotom Vilgelm fon Tegetgoff terminovo mobilizuvav i povnistyu ukomplektuvav vsi nayavni korabli Ercgercog Ferdinand Maks yak najshvidkisnishij avstrijskij korabel buv flagmanskim korablem Tegetgoffa Bitva bilya Lissi Dokladnishe Bitva bilya Lissi 27 chervnya vin priviv svij flot do Ankoni ale komanduvach italijskim flotom Karlo Pellion di Persano vidmovivsya vstupati u bij 16 lipnya Persano virushiv z Ankoni do ostrova Lissa z metoyu zahopiti jogo Italijski korabli 3 dni obstrilyuvali ostriv zavdavshi serjoznih poshkodzhen beregovim batareyam ale ne zmogli povnistyu podaviti yih opir a vsi sprobi desantu buli vidbiti 20 lipnya Tegetgoff priviv svij flot do Lissi Vin roztashuvav svoyi bronenosci klinom derev yani korabli 2 yi i 3 yi divizij jshli pozadu Ercgercog Ferdinand Maks roztashovuvavsya na vistri klinu bronenosciv Koli rozpochinavsya bij Persano perenis svij prapor z Re d Italiya na Affondatore Imovirno sho komandiri korabliv ne buli povidomleni pro ce Operaciya zajnyala 10 hvilin v rezultati mizh dvoma diviziyami korabliv utvorivsya rozriv v yakij i spryamuvav svij udar Tegetgoff Pid chas pershoyi ataki avstrijcyam ne vdalos protaraniti zhoden italijskij korabel i Tegetgoff rozvernuv svoyi korabli dlya povtornoyi ataki U cej chas vid vorozhogo vognyu na Re d Italiya yakij avstrijci dosi vvazhali flagmanom vijshlo z ladu rulove upravlinnya Tegetgoff skeruvav svij korabel u Re d Italiya sho vtrativ zdatnist manevruvati Pershi dva udari vidbulis pid dosit gostrim kutom i ne zavdali protivniku serjoznoyi shkodi ale pid chas tretogo udaru Ercgercog Ferdinand Maks vrizavsya svoyim taranom u Re d Italiya na glibinu 2 metri probivshi bronyu ta derev yanu obshivku Ercgercog Ferdinand Maks zdav nazad i u bortu Re d Italiya utvorilas proboyina plosheyu 13 m Italijci prodovzhuvali vesti vogon vid yakogo buv zokrema vazhko poranenij ad yutant Tegetgoffa ale yihnij korabel shvidko zatonuv Zaginulo 400 cholovik v tomu chisli komandir korablya Emilio Faa di Bruno Tegetgoff sprobuvav organizuvati ryatuvalnu operaciyu z poryatunku vcililih italijskih moryakiv ale u cej chas do jogo korablya nablizhavsya San Martino tomu shans na poryatunok buv vtrachenij Italijskij bronenosec zrobiv zalp usim bortom ale u pospihu italijski kanoniri zabuli zaryaditi svoyi garmati snaryadami i vistrilili vholostu Pislya togo yak vibuhnuv palayuchij Palestro bij faktichno pripinivsya Avstrijskij flot pidijshov do Lissi italijskij flot pochav vidhid Oskilki avstrijski korabli buli tihohodnishimi za italijski Tegetgoff ne zmig peresliduvati italijskij flot Zagalom pid chas boyu Ercgercog Ferdinand Maks 3 razi zadiyav taran i zdijsniv 156 postriliv Poshkodzhenni vid tarannogo udaru po Re d Italiya buli neznachni i u 1867 roci usunuti na britanskij verfi na Malti Podalsha sluzhba U 1869 roci Ercgercog Ferdinand Maks Gabsburg ta dekilka paroplaviv suprovodzhuvali imperatorsku yahtu na yakij Franc Josif I zdijsniv podorozh Seredzemnim morem do Port Sayidu U 1874 roci korabel buv pereozbroyenij 14 x 178 mm dulnozaryadnimi garmatami Armstronga ta chotirma legkimi garmatami U 1882 roci dodatkovo buli vstanovleni chotiri 90 mm kazennozaryadni garmati dvi 47 mm skorostrilni garmati i tri 25 mm garmati 6 travnya 1886 roku Ercgercog Ferdinand Maks buv viklyuchenij zi skladu flotu protyagom 1889 1908 rokiv vikoristovuvavsya yak blokshiv u Poli Rozibranij u 1916 roci LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1860 1905 London Conway Maritime Press 1979 ISBN 0 85177 133 5 angl Patyanin S V Srazhenie pri Lisse Morskaya kampaniya zhurnal 2016 7 59 ros Enciklopediya bronenoscev i linkorov A E Taras Minsk 2002 ros Bronenoscy impersokj Avstrii Nasledniki pobeditelej pri Lisse Vitalij Poluyan Moskva Yauza press 2018 152 s ISBN 978 5 9955 1005 5 ros