Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Екзистенціа́льна соціоло́гія (англ. Existential Sociology) — переважно американська соціологічна школа. Вона виникла як відмова від найбільш ортодоксальних наукових версій соціології. Ця школа своїм корінням завдячує європейській екзистенціальній філософії Серена К'єркегора, Фрідріха Ніцше, Мартіна Гайдеґґера і Жана-Поля Сартра, а також феноменології Едмунда Гуссерля й Альфреда Шюца.
Екзистенціальна соціологія — достатньо самостійне вчення, яке можна розглядати в межах феноменологічної соціології, адже соціальна реальність тут вважається «соціально-психологічним феноменом». Засновником цієї школи вважається американський вчений Едвард Тириак'ян (англ. Edward Tiryakian, нар. 1929 р.).
Дві версії екзистенціальної соціології
Після свого виникнення в 1960-1970-х роках, екзистенціальна соціологія розвивалася в двох основних версіях. Перша з них викладена в роботах засновника цього напрямку Е. Тириак'яна — учня Питирима Сорокіна та Талкотта Парсонса. Друга версія відображена у творчості Каліфорнійської школи екзистенціальної соціології (Школи Дугласа), до якої, окрім самого засновника школи, американського соціолога (англ. J. Douglas), належать також Джон Джонсон (англ. J. Johnson), Джозеф Котарба (англ. J. Kotarba), Андреа Фонтана (англ. A. Fontana), Девід Алтейде (англ. D. Altheide) та інші дослідники.
Також, можна назвати ще деяких вчених, яких справедливо відносять до даного напрямку теоретизування. Це соціолог Джила Хаїм (Хейм, англ. G. Hayim), яка відома своїми роботами по «екзистенціальній соціології» Ж.-П.Сартра; американські науковці Річард Квінні (англ. R. Quinney), Ян Крейб (англ. I. Craib) та Пітер Меннінг (англ. P. Manning), бельгійський соціолог Марселя Болль де Баля (фр. M. Bolle De Bal) й ряд інших дослідників.
Концепція Едварда Тириак'яна
Концепцію Тириак'яна називають ще «Структурною соціологією». Його версія екзистенціальної соціології починається з перегляду взаємовідносин філософії та соціології, який повинен викликати їхні взаємні теоретико-методологічні трансформації. Філософія повинна прийняти той факт, що людина не знаходиться в абстрактному просторі й живе в співтоваристві з іншими людьми. З іншого боку, з того часу, коли соціологія відділилась від соціальної філософії й пройшла період інституціоналізації, вона стала все частіше концентруватися на різноманітних і часто розрізнених емпіричних дослідженнях, які потребували б професійного узагальнення, інтерпретації та . Саме з цим проблемним аспектом узагальнення свого знання й розвитку потужної теоретичної бази стикається соціологія, яка, на думку Тириак'яна, могла б багато чого почерпнути при плідному співробітництві з філософією.
Екзистенціалізм ставить під питання саму сутність загальноприйнятого способу пізнання, де мова йде про соціальну реальність, яка завжди виступає як об'єкта. При цьому мова не йде про повну відмову від раціонально-об'єктивного знання, скоріше мається на увазі перегляд його монополії й поглиблення загальнофілософського дискурсу за рахунок звернення як нового способу осягнення дійсності до почуттів, переживань та досвіду людини в сучасному світі.
Тириак'ян припускає, що в питанні діалогу соціології та філософії необхідно зупинитися, перш за все, на екзистенційній думці як на такому напрямку найбільш загального людського знання, який найближче підійшов до проблеми людини і гостро запитує, звертаючись до «живих» питань її існування. З іншого боку, найкращим посередником цього діалогу з боку соціології може виступати (соціологізм) Еміля Дюркгайма, а також ряд інших концепцій і теорій (наприклад, структурний функціоналізм Талкотта Парсонса), які насправді несуть у собі набагато більше «точок конвергенції», ніж це уявляє собі сучасна соціологічна теорія.
Соціологи, на думку Тириак'яна, занадто багато уваги приділяють «поверхневим» соціальним феноменам замість того, щоб звернутися до тієї сфери соціального існування, яка передує інституційній або усталеній реальності. Ця глибинна екзистенційна сфера й повинна стати предметом екзистенціальної соціології.
Екзистенціальна соціологія, вважає він, повинна вивчати прояви екзистенційних вимірів людського буття (уже описаних різними екзистенційними мислителями) в соцієтальній екзистенції. В цьому відношенні, проблемне поле екзистенціальної соціології виникає через співвідношення проблем, які розглядаються різними екзистенційними мислителями, і проблем, які становлять основу досліджень сучасної соціології. Зводячи екзистенцію на соцієтальний рівень, американський соціолог акцентує увагу на вивченні суспільства, яке виступає не як проста сукупність не пов'язаних між собою індивідуальних екзистенцій (що відповідало б баченню багатьох екзистенціальних філософів), але як цілісної, соціальної екзистенції, породжується взаємодією індивідів та їхньою «солідарністю» (Е. Дюркгайм).
Каліфорнійська школа
Екзистенціальна соціологія, на думку та Дж. Джонсона, є дослідженням людського досвіду в світі (або екзистенції) в усіх його формах. В роботах представників каліфорнійської школи екзистенціальної соціології розробляються, перш за все, мікростратегії останньої; проводяться й інтерпретуються конкретні емпіричні дослідження різних форм екзистенції. Подібно до Тириак'яна, представники каліфорнійської школи відзначають, що будь-яка дискусія щодо екзистенціальної соціології починається з розгляду її взаємин із екзистенціальною філософією та філософією в цілому. Проте, представники школи відзначають, що їхня діяльність спочатку заснована на соціальному досвіді повсякденного життя і лише потім співвідноситься з філософськими ідеями та поняттями.
Екзистенціальна соціологія концентрує увагу на тому, як актор інтерпретує свій власний досвід і свої соціальні взаємодії й як в такому випадку може трансформуватися і мінятися сам об'єкт, що сприймається, який з традиційної точки зору залишається незмінним. Найважливішою проблемою екзистенціальної соціології стає соціальне конструювання значень, а також зв'язок цих значень із соціальними діями. І, звичайно, проблема значення виходить із центральної проблеми екзистенціальної соціології — екзистенції, або соціально обумовленого досвіду людини в світі.
Каліфорнійська школа вивчає також співвідношення класичної соціологічної перспективи з перспективою екзистенціальної думки в соціології. Американські соціологи звертаються до обговорення ряду аспектів цієї проблеми: критеріїв істини в соціальних науках, співвідношення понять «об'єктивність» і «суб'єктивність», залучення соціологічних практик до повсякденного соціального життя. Також, ця школа концентрується на дослідженні таких проблем, як проблема почуттів та емоцій, в рамках якої розглядаються співвідношення почуттів і розуму, почуттів і цінностей, а також тих соціальних ситуацій, в яких почуття переважають над іншими екзистенційними характеристиками людини; проблема ситуативності, за якою людина і суспільство завжди поміщені в певну, конкретну ситуацію; проблема невизначеності існування, яка передбачає множинність, варіативність розвитку життєвих подій, а також варіативність надання значень і розуміння цих подій; проблема, або, точніше, концепція екзистенційного Я в суспільстві, що передбачає вивчення ідентичності й глибинних структур особистості.
Остання проблема є однією з центральних у екзистенціальній соціології та включає, або концептуалізує ряд інших проблем даного підходу. Концепція «екзистенційного Я в суспільстві» включає ще дві важливі проблеми — проблему становлення й проблему активної людини, яка здатна змінювати себе і своє соціальне оточення.
Соціологи каліфорнійської школи вивчали у своїх прикладних дослідженнях «переживання хронічного болю», «світи людей нетрадиційних сексуальних орієнтацій», «нудистські пляжі», «жінок, які стикаються з насильством», «вплив ЗМІ на особистість», «музику як елемент самоідентифікації», «соціальні організації» і цілий ряд інших проблем.
Основні проблеми, які вивчаються екзистенціальною соціологією
Екзистенціальна соціологія, включаючи всі напрямки, школи всередині неї та роботи всіх вчених, котрі працюють у цьому напрямку, вивчає наступні проблеми:
Проблема абсурду
Стан втрати сенсу існування може трансформувати картину соціального світу і перетворити її на абсурд. Тут екзистенціальну соціологію цікавить те, яким чином виникає абсурдна ситуація, які шляхи її подолання, які форми вона може приймати в суспільстві тощо. Поряд з цим, цікавим є новий погляд на рольові конфлікти як на конфлікти, породжені «абсурдом». Один з різновидів екзистенціальної соціології — «соціологія абсурду», яку розробляли американські вчені С. Лаймен (S. Lyman) і М. Скотт (M. Scott) і проект якої вони відобразили у книзі з однойменною назвою (англ. «A Sociology of the Absurd», 1970).
Проблема автентичності існування
Автентичність існування — істинний стан людської душі, який був би здатний привести індивіда як до гармонії у взаємодії з навколишнім світом, так і до внутрішньої рівноваги. Прагнення до автентичного існування може викликати постійну боротьбу людини за саму себе в жорстокому й безглуздому світі, де смисли не даються у готовому вигляді, а пізнаються і конструюються. Для соціології важливо з'ясувати, за яких умов суспільство перебуває в автентичному або неавтентичному стані і чи можливе використання поняття «автентичності» щодо інтерсуб'єктивності, міжіндивідуального простору, а також, якими методами ми можемо виявити настільки глибокий екзистенційний стан суспільства.
Проблема екзистенційного часу і становлення
Соціологи, в основному звертаючись до робіт Гайдеґґера, велику увагу звертають на концепцію «екзистенційного часу». Екзистенціальна соціологія співвідносить ідею екзистенціалістів про становлення, або розгортання можливостей. Екзистенція не є чимось застиглим, вона завжди «повстає» і вибирається, знову й знову співвідносячи людину з її можливістю й спрямованістю на майбутнє. Розглянуті з позиції становлення соціальні структури також розуміються як процес розгортання можливостей, як стійкі, але досить рухливі, й «спрямовані» сукупності елементів, вкорінені в екзистенції, в існуванні, яке поглинає й знову відтворює себе з трансценденції.
Проблема інтегральної людини
Людина розглядається як інтегральний феномен, який включає всі її властивості й особливості в суспільстві. Соціологія, концентруючись на раціональних аспектах соціальної дії людини, недостатньо уваги приділяла ірраціональній стороні соціальних відносин: почуттям, переживанням, настроям і сумнівам, уподобанням, захопленням людини. Інтегральність передбачає зниження необґрунтованої абстракції й неясності дослідницьких моделей, які відривають людину від неї самої. Три цих останніх аспекти в екзистенціальної соціології виражаються в розроблюваних у її межах теоріях середнього рівня, таких як та емоцій, тощо. Екзистенціальна соціологія не повинна починатися з теорії про окремі фрагменти людської екзистенції, які далі не поспішають складатися в єдину картину. Починаючи дослідження від людини в єдності її екзистенційної основи, соціологи повинні намагатися переносити цю єдність до теорії. Виходячи з розуміння людини, основою інтегральності якої є саме існування, екзистенціальна соціологія наполягає на врахуванні всіх її характеристик, а не тільки тих, які відповідають формальній логіці чи зручно вписуються до абстрактних моделей.
Проблема існування (екзистенції)
Центральним і, по суті, таким, яке б містило в собі всі інші проблеми екзистенціальної соціології, є питання «існування». Екзистенція розглядається як першоджерело соціального життя, а дослідження її структури стає першочерговим завданням екзистенціальної соціології. Екзистенція, яка розуміється як переживання людиною свого досвіду у світі, повинна вивчатися на основі прагнення соціологів зафіксувати безпосередній досвід індивіда, а також, передати всю цілісність соціальної ситуації, до якої включений цей індивід, в її первісному, природному стані.
Проблема масового та інформаційного суспільства
Екзистенціальна соціологія намагається з'ясувати, чи справді екзистенційний вакуум суспільства і втрата ним своєї автентичності пов'язані з утилітаристськими тенденціями та стиранням індивідуальних відмінностей; чи справді сьогоднішнє суспільство не дає можливостей для реалізації індивідуальності та пошуку істинної, екзистенційної комунікації. Екзистенціальна соціологія чітко вловлює так звані «екзистенційні протиріччя» сучасного інформаційного суспільства, які полягають в тому, що сучасна людина вже не здатна не тільки керувати інформаційними потоками, а й просто справлятися з ними. Екзистенціальні соціологи бачать велику невідповідність між суспільним та індивідуальним життям, а соціальний світ, на їхню думку, має надзвичайно конфліктний і суперечливий характер.
Проблема самотності та екзистенційної комунікації
Екзистенціальна соціологія бере на озброєння концепцію «екзистенційної комунікації» К. Ясперса і досліджує те, як стан самотності й відсутність екзистенційної комунікації впливають на соціальні дії та зв'язки індивіда та якою мірою суспільство здатне поглинати або, навпаки, породжувати індивідуальну самотність.
Проблема свободи, відповідальності і вибору
Людина і суспільство, розглянуті крізь призму смисложиттєвих установок, становлення та автентичності, стикаються з проблемою «свободи» і її «вибору». Соціологія намагається відповісти на питання, яким чином в тій чи іншій соціальній структурі розподілена екзистенційна відповідальність; які соціальні інститути відповідають за її підтримання та розвиток або, можливо, навіть боротьбу з нею як з чимось непотрібним самому суспільству; чи перебуває сучасне суспільство в стані "поганої віри ", як називав Ж.-П.Сартр втечу від екзистенційної свободи?
Ця проблема є однією з ключових і обов'язкових складових будь-якого дослідження, проведеного в рамках екзистенціальної соціології. З урахуванням цієї проблеми слід звернути увагу на те, яким чином сенсожиттєві установки індивіда включені до структури її особистості й якою мірою ці установки впливають на її соціальну поведінку, і далі, на її соціальне оточення та на підтримку тих чи інших способів соціальної взаємодії.
Проблема смерті та граничної ситуації
Екзистенціальну соціологію цікавить те, яким чином «занедбаність» і буття-до-смерті відображаються на рівні всього суспільства, а також на окремих соціальних групах та акторах. Соціологія не просто використовує поняття «занедбаності» й «ситуації», а й власне починається з досвіду та спостереження за людьми, які взаємодіють в конкретних ситуаціях віч-на-віч. Екзистенціальні соціологи повинні підходити до проблеми смерті з точки зору тих, хто безпосередньо переживає такі стани «пограниччя». Вони не повинні розглядати подібні випадки у висвітленні безликої статистики та з тієї позиції, що, мовляв, розуміння смерті приходить лише тоді, коли людина сама з нею стикається, і не виявляє достатнього її усвідомлення щодо ситуацій інших людей. Переживання смерті має передаватися у набагато глибшій формі.
Значення екзистенціальної соціології
Все різноманіття проблем екзистенціальної соціології співвідноситься з єдиною метою — відображати цілісну картину людського існування. Вона використовує широкий діапазон підходів (від мікро- до макро-, від мистецтва до науки, від думки до почуття) і є досить гнучкою щодо синтезу з іншими, навіть протилежними підходами. Це робить її інструментарій ефективним, а дослідницьку стратегію — затребуваною та актуальною.
На початку 21 століття дуже невелика кількість соціологів працює у цій традиції, ця школа має багато критиків, які звинувачують її в створенні ще одного розколу, уникненні основних проблем класичної соціології, і вульгаризації традиції європейської екзистенціальної філософії.
Основна бібліографія
- Existential Sociology / Ed. by J.Douglas, J.Johnson. — N.Y., 1977 (укр. Екзистенціальна соціологія).
- Lyman S., Scott M. A Sociology of the Absurd. — N.Y., 1970 (укр. Соціологія абсурду).
- The Existential Self in Society / Ed. by J.Kotarba, A.Fontana. — Chicago, 1984 (укр. Екзистенційне Я в суспільстві).
- Tiryakian E. Existential Phenomenology and the Sociological Tradition // American Sociological Review. — 1965. — Vol. 30. — № 5. — P. 674–688 (укр. Екзистенціальна феноменологія і соціологічна традиція).
- Tiryakian E. Sociologism and Existentialism: Two Perspectives on the Individual and Society. — Englewood Cliffs (NJ.), 1962 (укр. Соціологізм та екзистенціалізм).
- Tiryakian E. Structural Sociology / E. Tiryakian // Theoretical Sociology: Perspec tives and Developments / [Ed. by McKinney J., Tiryakian E.]. — N. Y.: Appleton Century Crofts, 1970. — P. 111–135 (укр. Структурна соціологія).
- Understanding Everyday Life / [Ed. by J. Douglas]. Chicago: Aldine, 1970 (укр. Розуміння повсякденного життя).
Див. також
Джерела
- Existential Sociology // A Dictionary of Sociology. Oxford University Press, 1998.
- Мельников А. Проблемное поле экзистенциальной социологии // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2008. — № 2. — с. 83-102.
Література
- Мельников А. Калифорнийская школа экзистенциальной социологии: общая характеристика деятельности // Соціологічні дослідження: Збірник наукових праць. — № 11. — Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011.
- Мельников А. Экзистенциальный поворот в современной социологии // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2011. — № 2. — с. 160–177
- Экзистенциальная социология (концепция Э. Тирикьяна) // Критика современной буржуазной теоретической социологии / А. П. Ковалев, С. М. Митина, Э. А. Орлова и др.; Ред. Г. В. Осипов. М.: Наука, 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekzistencia lna sociolo giya angl Existential Sociology perevazhno amerikanska sociologichna shkola Vona vinikla yak vidmova vid najbilsh ortodoksalnih naukovih versij sociologiyi Cya shkola svoyim korinnyam zavdyachuye yevropejskij ekzistencialnij filosofiyi Serena K yerkegora Fridriha Nicshe Martina Gajdeggera i Zhana Polya Sartra a takozh fenomenologiyi Edmunda Gusserlya j Alfreda Shyuca Ekzistencialna sociologiya dostatno samostijne vchennya yake mozhna rozglyadati v mezhah fenomenologichnoyi sociologiyi adzhe socialna realnist tut vvazhayetsya socialno psihologichnim fenomenom Zasnovnikom ciyeyi shkoli vvazhayetsya amerikanskij vchenij Edvard Tiriak yan angl Edward Tiryakian nar 1929 r Dvi versiyi ekzistencialnoyi sociologiyiPislya svogo viniknennya v 1960 1970 h rokah ekzistencialna sociologiya rozvivalasya v dvoh osnovnih versiyah Persha z nih vikladena v robotah zasnovnika cogo napryamku E Tiriak yana uchnya Pitirima Sorokina ta Talkotta Parsonsa Druga versiya vidobrazhena u tvorchosti Kalifornijskoyi shkoli ekzistencialnoyi sociologiyi Shkoli Duglasa do yakoyi okrim samogo zasnovnika shkoli amerikanskogo sociologa angl J Douglas nalezhat takozh Dzhon Dzhonson angl J Johnson Dzhozef Kotarba angl J Kotarba Andrea Fontana angl A Fontana Devid Altejde angl D Altheide ta inshi doslidniki Takozh mozhna nazvati she deyakih vchenih yakih spravedlivo vidnosyat do danogo napryamku teoretizuvannya Ce sociolog Dzhila Hayim Hejm angl G Hayim yaka vidoma svoyimi robotami po ekzistencialnij sociologiyi Zh P Sartra amerikanski naukovci Richard Kvinni angl R Quinney Yan Krejb angl I Craib ta Piter Menning angl P Manning belgijskij sociolog Marselya Boll de Balya fr M Bolle De Bal j ryad inshih doslidnikiv Koncepciya Edvarda Tiriak yana Koncepciyu Tiriak yana nazivayut she Strukturnoyu sociologiyeyu Jogo versiya ekzistencialnoyi sociologiyi pochinayetsya z pereglyadu vzayemovidnosin filosofiyi ta sociologiyi yakij povinen viklikati yihni vzayemni teoretiko metodologichni transformaciyi Filosofiya povinna prijnyati toj fakt sho lyudina ne znahoditsya v abstraktnomu prostori j zhive v spivtovaristvi z inshimi lyudmi Z inshogo boku z togo chasu koli sociologiya viddililas vid socialnoyi filosofiyi j projshla period institucionalizaciyi vona stala vse chastishe koncentruvatisya na riznomanitnih i chasto rozriznenih empirichnih doslidzhennyah yaki potrebuvali b profesijnogo uzagalnennya interpretaciyi ta Same z cim problemnim aspektom uzagalnennya svogo znannya j rozvitku potuzhnoyi teoretichnoyi bazi stikayetsya sociologiya yaka na dumku Tiriak yana mogla b bagato chogo pocherpnuti pri plidnomu spivrobitnictvi z filosofiyeyu Ekzistencializm stavit pid pitannya samu sutnist zagalnoprijnyatogo sposobu piznannya de mova jde pro socialnu realnist yaka zavzhdi vistupaye yak ob yekta Pri comu mova ne jde pro povnu vidmovu vid racionalno ob yektivnogo znannya skorishe mayetsya na uvazi pereglyad jogo monopoliyi j pogliblennya zagalnofilosofskogo diskursu za rahunok zvernennya yak novogo sposobu osyagnennya dijsnosti do pochuttiv perezhivan ta dosvidu lyudini v suchasnomu sviti Tiriak yan pripuskaye sho v pitanni dialogu sociologiyi ta filosofiyi neobhidno zupinitisya persh za vse na ekzistencijnij dumci yak na takomu napryamku najbilsh zagalnogo lyudskogo znannya yakij najblizhche pidijshov do problemi lyudini i gostro zapituye zvertayuchis do zhivih pitan yiyi isnuvannya Z inshogo boku najkrashim poserednikom cogo dialogu z boku sociologiyi mozhe vistupati sociologizm Emilya Dyurkgajma a takozh ryad inshih koncepcij i teorij napriklad strukturnij funkcionalizm Talkotta Parsonsa yaki naspravdi nesut u sobi nabagato bilshe tochok konvergenciyi nizh ce uyavlyaye sobi suchasna sociologichna teoriya Sociologi na dumku Tiriak yana zanadto bagato uvagi pridilyayut poverhnevim socialnim fenomenam zamist togo shob zvernutisya do tiyeyi sferi socialnogo isnuvannya yaka pereduye institucijnij abo ustalenij realnosti Cya glibinna ekzistencijna sfera j povinna stati predmetom ekzistencialnoyi sociologiyi Ekzistencialna sociologiya vvazhaye vin povinna vivchati proyavi ekzistencijnih vimiriv lyudskogo buttya uzhe opisanih riznimi ekzistencijnimi mislitelyami v sociyetalnij ekzistenciyi V comu vidnoshenni problemne pole ekzistencialnoyi sociologiyi vinikaye cherez spivvidnoshennya problem yaki rozglyadayutsya riznimi ekzistencijnimi mislitelyami i problem yaki stanovlyat osnovu doslidzhen suchasnoyi sociologiyi Zvodyachi ekzistenciyu na sociyetalnij riven amerikanskij sociolog akcentuye uvagu na vivchenni suspilstva yake vistupaye ne yak prosta sukupnist ne pov yazanih mizh soboyu individualnih ekzistencij sho vidpovidalo b bachennyu bagatoh ekzistencialnih filosofiv ale yak cilisnoyi socialnoyi ekzistenciyi porodzhuyetsya vzayemodiyeyu individiv ta yihnoyu solidarnistyu E Dyurkgajm Kalifornijska shkola Ekzistencialna sociologiya na dumku ta Dzh Dzhonsona ye doslidzhennyam lyudskogo dosvidu v sviti abo ekzistenciyi v usih jogo formah V robotah predstavnikiv kalifornijskoyi shkoli ekzistencialnoyi sociologiyi rozroblyayutsya persh za vse mikrostrategiyi ostannoyi provodyatsya j interpretuyutsya konkretni empirichni doslidzhennya riznih form ekzistenciyi Podibno do Tiriak yana predstavniki kalifornijskoyi shkoli vidznachayut sho bud yaka diskusiya shodo ekzistencialnoyi sociologiyi pochinayetsya z rozglyadu yiyi vzayemin iz ekzistencialnoyu filosofiyeyu ta filosofiyeyu v cilomu Prote predstavniki shkoli vidznachayut sho yihnya diyalnist spochatku zasnovana na socialnomu dosvidi povsyakdennogo zhittya i lishe potim spivvidnositsya z filosofskimi ideyami ta ponyattyami Ekzistencialna sociologiya koncentruye uvagu na tomu yak aktor interpretuye svij vlasnij dosvid i svoyi socialni vzayemodiyi j yak v takomu vipadku mozhe transformuvatisya i minyatisya sam ob yekt sho sprijmayetsya yakij z tradicijnoyi tochki zoru zalishayetsya nezminnim Najvazhlivishoyu problemoyu ekzistencialnoyi sociologiyi staye socialne konstruyuvannya znachen a takozh zv yazok cih znachen iz socialnimi diyami I zvichajno problema znachennya vihodit iz centralnoyi problemi ekzistencialnoyi sociologiyi ekzistenciyi abo socialno obumovlenogo dosvidu lyudini v sviti Kalifornijska shkola vivchaye takozh spivvidnoshennya klasichnoyi sociologichnoyi perspektivi z perspektivoyu ekzistencialnoyi dumki v sociologiyi Amerikanski sociologi zvertayutsya do obgovorennya ryadu aspektiv ciyeyi problemi kriteriyiv istini v socialnih naukah spivvidnoshennya ponyat ob yektivnist i sub yektivnist zaluchennya sociologichnih praktik do povsyakdennogo socialnogo zhittya Takozh cya shkola koncentruyetsya na doslidzhenni takih problem yak problema pochuttiv ta emocij v ramkah yakoyi rozglyadayutsya spivvidnoshennya pochuttiv i rozumu pochuttiv i cinnostej a takozh tih socialnih situacij v yakih pochuttya perevazhayut nad inshimi ekzistencijnimi harakteristikami lyudini problema situativnosti za yakoyu lyudina i suspilstvo zavzhdi pomisheni v pevnu konkretnu situaciyu problema neviznachenosti isnuvannya yaka peredbachaye mnozhinnist variativnist rozvitku zhittyevih podij a takozh variativnist nadannya znachen i rozuminnya cih podij problema abo tochnishe koncepciya ekzistencijnogo Ya v suspilstvi sho peredbachaye vivchennya identichnosti j glibinnih struktur osobistosti Ostannya problema ye odniyeyu z centralnih u ekzistencialnij sociologiyi ta vklyuchaye abo konceptualizuye ryad inshih problem danogo pidhodu Koncepciya ekzistencijnogo Ya v suspilstvi vklyuchaye she dvi vazhlivi problemi problemu stanovlennya j problemu aktivnoyi lyudini yaka zdatna zminyuvati sebe i svoye socialne otochennya Sociologi kalifornijskoyi shkoli vivchali u svoyih prikladnih doslidzhennyah perezhivannya hronichnogo bolyu sviti lyudej netradicijnih seksualnih oriyentacij nudistski plyazhi zhinok yaki stikayutsya z nasilstvom vpliv ZMI na osobistist muziku yak element samoidentifikaciyi socialni organizaciyi i cilij ryad inshih problem Osnovni problemi yaki vivchayutsya ekzistencialnoyu sociologiyeyuEkzistencialna sociologiya vklyuchayuchi vsi napryamki shkoli vseredini neyi ta roboti vsih vchenih kotri pracyuyut u comu napryamku vivchaye nastupni problemi Problema absurdu Stan vtrati sensu isnuvannya mozhe transformuvati kartinu socialnogo svitu i peretvoriti yiyi na absurd Tut ekzistencialnu sociologiyu cikavit te yakim chinom vinikaye absurdna situaciya yaki shlyahi yiyi podolannya yaki formi vona mozhe prijmati v suspilstvi tosho Poryad z cim cikavim ye novij poglyad na rolovi konflikti yak na konflikti porodzheni absurdom Odin z riznovidiv ekzistencialnoyi sociologiyi sociologiya absurdu yaku rozroblyali amerikanski vcheni S Lajmen S Lyman i M Skott M Scott i proekt yakoyi voni vidobrazili u knizi z odnojmennoyu nazvoyu angl A Sociology of the Absurd 1970 Problema avtentichnosti isnuvannya Avtentichnist isnuvannya istinnij stan lyudskoyi dushi yakij buv bi zdatnij privesti individa yak do garmoniyi u vzayemodiyi z navkolishnim svitom tak i do vnutrishnoyi rivnovagi Pragnennya do avtentichnogo isnuvannya mozhe viklikati postijnu borotbu lyudini za samu sebe v zhorstokomu j bezgluzdomu sviti de smisli ne dayutsya u gotovomu viglyadi a piznayutsya i konstruyuyutsya Dlya sociologiyi vazhlivo z yasuvati za yakih umov suspilstvo perebuvaye v avtentichnomu abo neavtentichnomu stani i chi mozhlive vikoristannya ponyattya avtentichnosti shodo intersub yektivnosti mizhindividualnogo prostoru a takozh yakimi metodami mi mozhemo viyaviti nastilki glibokij ekzistencijnij stan suspilstva Problema ekzistencijnogo chasu i stanovlennya Sociologi v osnovnomu zvertayuchis do robit Gajdeggera veliku uvagu zvertayut na koncepciyu ekzistencijnogo chasu Ekzistencialna sociologiya spivvidnosit ideyu ekzistencialistiv pro stanovlennya abo rozgortannya mozhlivostej Ekzistenciya ne ye chimos zastiglim vona zavzhdi povstaye i vibirayetsya znovu j znovu spivvidnosyachi lyudinu z yiyi mozhlivistyu j spryamovanistyu na majbutnye Rozglyanuti z poziciyi stanovlennya socialni strukturi takozh rozumiyutsya yak proces rozgortannya mozhlivostej yak stijki ale dosit ruhlivi j spryamovani sukupnosti elementiv vkorineni v ekzistenciyi v isnuvanni yake poglinaye j znovu vidtvoryuye sebe z transcendenciyi Problema integralnoyi lyudini Lyudina rozglyadayetsya yak integralnij fenomen yakij vklyuchaye vsi yiyi vlastivosti j osoblivosti v suspilstvi Sociologiya koncentruyuchis na racionalnih aspektah socialnoyi diyi lyudini nedostatno uvagi pridilyala irracionalnij storoni socialnih vidnosin pochuttyam perezhivannyam nastroyam i sumnivam upodobannyam zahoplennyam lyudini Integralnist peredbachaye znizhennya neobgruntovanoyi abstrakciyi j neyasnosti doslidnickih modelej yaki vidrivayut lyudinu vid neyi samoyi Tri cih ostannih aspekti v ekzistencialnoyi sociologiyi virazhayutsya v rozroblyuvanih u yiyi mezhah teoriyah serednogo rivnya takih yak ta emocij tosho Ekzistencialna sociologiya ne povinna pochinatisya z teoriyi pro okremi fragmenti lyudskoyi ekzistenciyi yaki dali ne pospishayut skladatisya v yedinu kartinu Pochinayuchi doslidzhennya vid lyudini v yednosti yiyi ekzistencijnoyi osnovi sociologi povinni namagatisya perenositi cyu yednist do teoriyi Vihodyachi z rozuminnya lyudini osnovoyu integralnosti yakoyi ye same isnuvannya ekzistencialna sociologiya napolyagaye na vrahuvanni vsih yiyi harakteristik a ne tilki tih yaki vidpovidayut formalnij logici chi zruchno vpisuyutsya do abstraktnih modelej Problema isnuvannya ekzistenciyi Centralnim i po suti takim yake b mistilo v sobi vsi inshi problemi ekzistencialnoyi sociologiyi ye pitannya isnuvannya Ekzistenciya rozglyadayetsya yak pershodzherelo socialnogo zhittya a doslidzhennya yiyi strukturi staye pershochergovim zavdannyam ekzistencialnoyi sociologiyi Ekzistenciya yaka rozumiyetsya yak perezhivannya lyudinoyu svogo dosvidu u sviti povinna vivchatisya na osnovi pragnennya sociologiv zafiksuvati bezposerednij dosvid individa a takozh peredati vsyu cilisnist socialnoyi situaciyi do yakoyi vklyuchenij cej individ v yiyi pervisnomu prirodnomu stani Problema masovogo ta informacijnogo suspilstva Ekzistencialna sociologiya namagayetsya z yasuvati chi spravdi ekzistencijnij vakuum suspilstva i vtrata nim svoyeyi avtentichnosti pov yazani z utilitaristskimi tendenciyami ta stirannyam individualnih vidminnostej chi spravdi sogodnishnye suspilstvo ne daye mozhlivostej dlya realizaciyi individualnosti ta poshuku istinnoyi ekzistencijnoyi komunikaciyi Ekzistencialna sociologiya chitko vlovlyuye tak zvani ekzistencijni protirichchya suchasnogo informacijnogo suspilstva yaki polyagayut v tomu sho suchasna lyudina vzhe ne zdatna ne tilki keruvati informacijnimi potokami a j prosto spravlyatisya z nimi Ekzistencialni sociologi bachat veliku nevidpovidnist mizh suspilnim ta individualnim zhittyam a socialnij svit na yihnyu dumku maye nadzvichajno konfliktnij i superechlivij harakter Problema samotnosti ta ekzistencijnoyi komunikaciyi Ekzistencialna sociologiya bere na ozbroyennya koncepciyu ekzistencijnoyi komunikaciyi K Yaspersa i doslidzhuye te yak stan samotnosti j vidsutnist ekzistencijnoyi komunikaciyi vplivayut na socialni diyi ta zv yazki individa ta yakoyu miroyu suspilstvo zdatne poglinati abo navpaki porodzhuvati individualnu samotnist Problema svobodi vidpovidalnosti i viboru Lyudina i suspilstvo rozglyanuti kriz prizmu smislozhittyevih ustanovok stanovlennya ta avtentichnosti stikayutsya z problemoyu svobodi i yiyi viboru Sociologiya namagayetsya vidpovisti na pitannya yakim chinom v tij chi inshij socialnij strukturi rozpodilena ekzistencijna vidpovidalnist yaki socialni instituti vidpovidayut za yiyi pidtrimannya ta rozvitok abo mozhlivo navit borotbu z neyu yak z chimos nepotribnim samomu suspilstvu chi perebuvaye suchasne suspilstvo v stani poganoyi viri yak nazivav Zh P Sartr vtechu vid ekzistencijnoyi svobodi Problema sensu i bezgluzdosti isnuvannya Cya problema ye odniyeyu z klyuchovih i obov yazkovih skladovih bud yakogo doslidzhennya provedenogo v ramkah ekzistencialnoyi sociologiyi Z urahuvannyam ciyeyi problemi slid zvernuti uvagu na te yakim chinom sensozhittyevi ustanovki individa vklyucheni do strukturi yiyi osobistosti j yakoyu miroyu ci ustanovki vplivayut na yiyi socialnu povedinku i dali na yiyi socialne otochennya ta na pidtrimku tih chi inshih sposobiv socialnoyi vzayemodiyi Problema smerti ta granichnoyi situaciyi Ekzistencialnu sociologiyu cikavit te yakim chinom zanedbanist i buttya do smerti vidobrazhayutsya na rivni vsogo suspilstva a takozh na okremih socialnih grupah ta aktorah Sociologiya ne prosto vikoristovuye ponyattya zanedbanosti j situaciyi a j vlasne pochinayetsya z dosvidu ta sposterezhennya za lyudmi yaki vzayemodiyut v konkretnih situaciyah vich na vich Ekzistencialni sociologi povinni pidhoditi do problemi smerti z tochki zoru tih hto bezposeredno perezhivaye taki stani pogranichchya Voni ne povinni rozglyadati podibni vipadki u visvitlenni bezlikoyi statistiki ta z tiyeyi poziciyi sho movlyav rozuminnya smerti prihodit lishe todi koli lyudina sama z neyu stikayetsya i ne viyavlyaye dostatnogo yiyi usvidomlennya shodo situacij inshih lyudej Perezhivannya smerti maye peredavatisya u nabagato glibshij formi Znachennya ekzistencialnoyi sociologiyiVse riznomanittya problem ekzistencialnoyi sociologiyi spivvidnositsya z yedinoyu metoyu vidobrazhati cilisnu kartinu lyudskogo isnuvannya Vona vikoristovuye shirokij diapazon pidhodiv vid mikro do makro vid mistectva do nauki vid dumki do pochuttya i ye dosit gnuchkoyu shodo sintezu z inshimi navit protilezhnimi pidhodami Ce robit yiyi instrumentarij efektivnim a doslidnicku strategiyu zatrebuvanoyu ta aktualnoyu Na pochatku 21 stolittya duzhe nevelika kilkist sociologiv pracyuye u cij tradiciyi cya shkola maye bagato kritikiv yaki zvinuvachuyut yiyi v stvorenni she odnogo rozkolu uniknenni osnovnih problem klasichnoyi sociologiyi i vulgarizaciyi tradiciyi yevropejskoyi ekzistencialnoyi filosofiyi Osnovna bibliografiyaExistential Sociology Ed by J Douglas J Johnson N Y 1977 ukr Ekzistencialna sociologiya Lyman S Scott M A Sociology of the Absurd N Y 1970 ukr Sociologiya absurdu The Existential Self in Society Ed by J Kotarba A Fontana Chicago 1984 ukr Ekzistencijne Ya v suspilstvi Tiryakian E Existential Phenomenology and the Sociological Tradition American Sociological Review 1965 Vol 30 5 P 674 688 ukr Ekzistencialna fenomenologiya i sociologichna tradiciya Tiryakian E Sociologism and Existentialism Two Perspectives on the Individual and Society Englewood Cliffs NJ 1962 ukr Sociologizm ta ekzistencializm Tiryakian E Structural Sociology E Tiryakian Theoretical Sociology Perspec tives and Developments Ed by McKinney J Tiryakian E N Y Appleton Century Crofts 1970 P 111 135 ukr Strukturna sociologiya Understanding Everyday Life Ed by J Douglas Chicago Aldine 1970 ukr Rozuminnya povsyakdennogo zhittya Div takozhEkzistencializm Fenomenologichna sociologiya FenomenologiyaDzherelaExistential Sociology A Dictionary of Sociology Oxford University Press 1998 Melnikov A Problemnoe pole ekzistencialnoj sociologii Sociologiya teoriya metody marketing 2008 2 s 83 102 LiteraturaMelnikov A Kalifornijskaya shkola ekzistencialnoj sociologii obshaya harakteristika deyatelnosti Sociologichni doslidzhennya Zbirnik naukovih prac 11 Lugansk Vid vo SNU im V Dalya 2011 Melnikov A Ekzistencialnyj povorot v sovremennoj sociologii Sociologiya teoriya metody marketing 2011 2 s 160 177 Ekzistencialnaya sociologiya koncepciya E Tirikyana Kritika sovremennoj burzhuaznoj teoreticheskoj sociologii A P Kovalev S M Mitina E A Orlova i dr Red G V Osipov M Nauka 2003