Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дунаю Дунаю чому смутен течеш Дунаю Дунаю чому смутен течеш На версі Дуная три роти ту стоять Перва рота турецька Друга

Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш

Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш
Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?

Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?
На версі Дуная три роти ту стоять:
Перва рота — турецька,
Друга рота — татарська,
Третя рота — волоська.
В турецькій ми роті шаблями шермують,
В татарській ми роті стрілками стріляють,
В волоській ми роті Штефан воєвода.
В Штефановій роті та дівонька плаче,
Та дівонька плаче, плачучи повіда:
«Альбо мене пойми, альбо мене лиши!»
А што ми речет Штефан воєвода.
«Красна дівонице, поймил бих тебе, дівонько,
Поймил бих тебе, неровная ми ес,
Лишил бих тебе, миленька ми єс».
Што ми рекла дівонька? «Пусти мене, Штефане,
Скочу я у Дунай, у Дунай глубокий,
А хто мене доплине, того я буду».
Ніхто не доплинул красну дівоньку,
Доплинул дівоньку Штефан воєвода,
І взял дівоньку за білую ручку:
«Дівонько, душенько, миленька ми будеш».

«Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» — українська народна пісня, вважається найстарішим відомим з літератури текстом української народної пісні. Твір є пам'яткою і найдавнішим зразком живої народної мови й зразком найстарішої власне української книжної епічної поезії. Найдавніший запис української народної балади «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» («Стефан-воєвода») від Никодима з Бенаток здійснив Ян Благослав у середині ХVІ ст. (приблизно 1550—1560-і) й опублікував у чеській граматиці.

Історія

Баладний вірш-пісню «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» було віднайдено в рукописній граматиці 1571 року, яку готував до друку видатний чеський вчений і культурно-освітній діяч XVI століття Ян Благослав, який помер у 1571 році, не встигши здійснити задумане видання. («Gramatika česká») Яна Благослава була надрукована у Відні 1857 року двома чеськими вченими, Ігнатієм Граділєм та Йосифом Їречеком.. 1877 року цією публікацією зацікавився український мовознавець Олександр Потебня і присвятив їй спеціальну розвідку, у якій дослідив мову пісні, хоч і не наважився віднести її до якогось певного українського діалекту, проте не сумнівався в її українському походженні.

Олександр Потебня в роботі «Малоруськая народная песня по списку XVI века» (1877 р.) проаналізував народну баладу «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» й вказував на схожість варіантів пісні із замовляннями, символічність змісту, аналізував її віршування, чим дав початок традиції рубрикування пісень за розміром.

Іван Франко присвятив дослідженню пісні «Дунаю, Дунаю…» кілька статей та здійснив реконструкцію втрачених фрагментів тексту. На думку Івана Франка, чеський вчений, «будучи обдарованим витонченим слухом, сприйняв з уст Никодима найтонші відтінки говору, так що й тепер в ньому можна легко розпізнати риси покутсько-гуцульського діалекту Східної Галичини та Буковини»

Оригінал рукопису «Чеської граматики» Яна Благослава та сторінки видання 1857 р. з текстом «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
  • image
  • image
  • image
  • image

Текст твору Ян Благослав, як він сам засвідчив, записав від якогось Никодима, що прийшов до нього у Моравію із Венеції. Можливо, то був один з молодих українців, що в ті часи ходили до Італії по науку і, розбуджений нею, жадав добра і розквіту слов'янському Відродженню, слов'янським мовам. «Часті згадки в… наших розмовах бували… про прикмети чеської мови. Що нам обом, — писав Ян Благослав, — бувало жаль, так се те, що така благодатна мова… така запущена і занедбана».

Говорячи про різні слов'янські мови, автор граматики згадує і про українську (руську), про яку має не дуже виразне уявлення, але відрізняє її від «московської» і від мови «тих словаків, що живуть в угорській землі при моравській границі». При цьому зауважує, що мова ця «не є необробленим діалектом» і що чув він про існування граматики цієї мови («кажуть, що й граматику свою мають, але я не бачив її»); «і є в тім язиці пісень і віршів або римів множество». А на підтвердження сказаного і як зразок цієї мови наводить названу пісню.

Те, що пісня потрапила до Чехії через Венецію, де її чув якийсь Никодим і згодом передав Благославу, засвідчує її популярність на українських землях і навіть за їх межами. Це підтверджують і пізніші її східнослов'янські версії — російська й білоруська. Рідкісний варіант цієї пісні з мелодією, записаний у Мінській губернії десятискладовим віршом (5+5)2, подав К. Квітка в рукописному варіанті розвідки про «Воєводу і полонянку».

Сучасне виконання

Мелодія пісні «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» довгий час після публікації тексту залишалася невідомою і лише нещодавно її віднайшла професор Софія Грица в архівах Музею музичної культури імені Михайла Глинки у Москві як запис із Полісся Клемента Квітки. Мелодія була опублікована у її книзі «Мелос української народної епіки». Це дало можливість науково й виконавськи відтворити її, поєднавши із текстом, реконструйованим Іваном Франком. Пісню виконав Михайло Хай у супроводі ліри, вона ввійшла до альбому «Українська ліра».

Інші варіанти

Досить схожі мотиви у білоруської народної пісні «Дунаю-Дунаю, чаму ціха йдзеш?».

— Дунаю-Дунаю, чаму ціха йдзеш?
— А як мне, Дунаю, паціху ня йсьці?
На мне, на Дунаю, тры чаўны ідуць,
А ў адным чаўночку конікі ірзуць.
У другім чаўночку малайцы пяюць,
А ў трэцім чаўночку дзяўчаты плачуць.

У цій версії замість воєводи-Штефана до полоненої дівчини залицяється «пан-капітан»:

Ўзяў бы я за сябе ― ня роўна ты мне;
Вазьму я цябе за свайго слугу.
Яму будзеш жана, а мне мілая

Але дівчина відмовляє залицяльникові.

Цей варіант записав український етнограф Гаврило Стрижевський у Мінської губернії, а опублікував Олександр Потебня в 1883 році.. Ця пісня також згадується білоруським фольклористом Федором Клімчуком як твір XVII століття.

Виконувалася фольклорним гуртом під керівництвом Ірини Мазюк та згодом фолк-метал гуртів та «Znich» (соліст Олесь Таболич). Гурт «Znich» зняв на цю пісню відео з кадрами російсько-української війни.

Див. також

Примітки

  1. Мушинка М. «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» (Нове про історію дослідження і місце найдавнішого запису української народної пісні // Народна творчість та етнографія. — 2000. — № 2–3. — C. 3–16.
  2. Микола Дмитренко. Балада // Українська фольклористична енциклопедія / [голов. ред. Г. Скрипник; редкол.: Л. Вахніна та ін.]; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — Київ: Видавництво ІМФЕ, 2019. — С. 49. — 840 с. — .
  3. Jan Blahoslav. Jana Blahoslawa Grammatika česká, z rukopisu wydali I. Hradil a J. Jireček. — We Widni. Tiskem L. Grunda. 1857. — С. 341—342.
  4. Потебня, Александр Афанасьевич. Малорусская народная песня, по списку XVI века. — Воронеж : В типографии В.И. Исаева, 1877. — 53 с. — Отд.отт.из. "Филологических записок".
  5. Петро Кралюк. Українська писемність і мова. Перші україномовні видання з'явилися задовго до поеми «Енеїда» // Радіо Свобода. — 9 листопада 2020.
  6. Ковальчук О. І. Потебня Олександр Опанасович / Василь Сокіл, Оксана Бриняк та ін. Матеріали до української фольклористичної енциклопедії // Народознавчі зошити. № 3 (123); Інститут народознавства НАН України. — Львів, 2015. — С. 570. — ISSN 1028-5091.
  7. Франко, Іван (1984). Зібрання творів у 50 т., т. 42. К: Наукова думка. с. 55.
  8. Франко Іван. Стєфан воєвода // Записки НТШ. — Том 110 (СХ) [ 10 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Під редакцією Михайла Грушевського. — Львів, 1912. — Кн. IV. — 248 с. — С. 5—25.
  9. Кирчів Р. Найдавніший запис української народної пісні // Донаукові зацікавлення українським фольклором та етнографією / Народна творчість та етнографія / НАНУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — 2005. — №. 1. — С. 46.
  10. Історичні пісні // Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К.: вид. ІМФЕ, 2016. — С. 228.
  11. Грица, Софія Йосипівна (1979). Мелос української народної епіки. Київ: Наукова думка. с. 247.
  12. Михайло, Хай. . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  13. Михайло Хай. Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?
  14. . Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
  15. Потебня А. А. Объяснения малорусских и сродных народных песен. Ч. I. — Отдельный оттиск из «Филологических Записок». — Варшава : тип. М. Земкевича и В. Ноаковского, 1883. — С. 34-35.
  16. . Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  17. . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  18. . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 30 липня 2020.

Джерела

У Вікіджерелах є
Струни/Том 1/Дунаю, Дунаю
  • Дунаю, Дунаю [ 10 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Кубайчук Віктор / Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови. — К.: К. І. С., 2004. — 176 с.
  • Галицька гуцульська пісня в чеському записі XVI в. // Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської старо-українщини XI—XVIII в.в. / Шахматов О., Кримський А. — Київ: вид. «Друкар», 1922. — С. 173.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dunayu Dunayu chomu smuten techesh Dunayu Dunayu chomu smuten techesh Na versi Dunaya tri roti tu stoyat Perva rota turecka Druga rota tatarska Tretya rota voloska V tureckij mi roti shablyami shermuyut V tatarskij mi roti strilkami strilyayut V voloskij mi roti Shtefan voyevoda V Shtefanovij roti ta divonka plache Ta divonka plache plachuchi povida Albo mene pojmi albo mene lishi A shto mi rechet Shtefan voyevoda Krasna divonice pojmil bih tebe divonko Pojmil bih tebe nerovnaya mi es Lishil bih tebe milenka mi yes Shto mi rekla divonka Pusti mene Shtefane Skochu ya u Dunaj u Dunaj glubokij A hto mene dopline togo ya budu Nihto ne doplinul krasnu divonku Doplinul divonku Shtefan voyevoda I vzyal divonku za biluyu ruchku Divonko dushenko milenka mi budesh Dunayu Dunayu chomu smuten techesh ukrayinska narodna pisnya vvazhayetsya najstarishim vidomim z literaturi tekstom ukrayinskoyi narodnoyi pisni Tvir ye pam yatkoyu i najdavnishim zrazkom zhivoyi narodnoyi movi j zrazkom najstarishoyi vlasne ukrayinskoyi knizhnoyi epichnoyi poeziyi Najdavnishij zapis ukrayinskoyi narodnoyi baladi Dunayu Dunayu chomu smuten techesh Stefan voyevoda vid Nikodima z Benatok zdijsniv Yan Blagoslav u seredini HVI st priblizno 1550 1560 i j opublikuvav u cheskij gramatici IstoriyaBaladnij virsh pisnyu Dunayu Dunayu chomu smuten techesh bulo vidnajdeno v rukopisnij gramatici 1571 roku yaku gotuvav do druku vidatnij cheskij vchenij i kulturno osvitnij diyach XVI stolittya Yan Blagoslav yakij pomer u 1571 roci ne vstigshi zdijsniti zadumane vidannya Gramatika ceska Yana Blagoslava bula nadrukovana u Vidni 1857 roku dvoma cheskimi vchenimi Ignatiyem Gradilyem ta Josifom Yirechekom 1877 roku ciyeyu publikaciyeyu zacikavivsya ukrayinskij movoznavec Oleksandr Potebnya i prisvyativ yij specialnu rozvidku u yakij doslidiv movu pisni hoch i ne navazhivsya vidnesti yiyi do yakogos pevnogo ukrayinskogo dialektu prote ne sumnivavsya v yiyi ukrayinskomu pohodzhenni Oleksandr Potebnya v roboti Maloruskaya narodnaya pesnya po spisku XVI veka 1877 r proanalizuvav narodnu baladu Dunayu Dunayu chomu smuten techesh j vkazuvav na shozhist variantiv pisni iz zamovlyannyami simvolichnist zmistu analizuvav yiyi virshuvannya chim dav pochatok tradiciyi rubrikuvannya pisen za rozmirom Ivan Franko prisvyativ doslidzhennyu pisni Dunayu Dunayu kilka statej ta zdijsniv rekonstrukciyu vtrachenih fragmentiv tekstu Na dumku Ivana Franka cheskij vchenij buduchi obdarovanim vitonchenim sluhom sprijnyav z ust Nikodima najtonshi vidtinki govoru tak sho j teper v nomu mozhna legko rozpiznati risi pokutsko guculskogo dialektu Shidnoyi Galichini ta Bukovini Original rukopisu Cheskoyi gramatiki Yana Blagoslava ta storinki vidannya 1857 r z tekstom Dunayu Dunayu chomu smuten techesh Tekst tvoru Yan Blagoslav yak vin sam zasvidchiv zapisav vid yakogos Nikodima sho prijshov do nogo u Moraviyu iz Veneciyi Mozhlivo to buv odin z molodih ukrayinciv sho v ti chasi hodili do Italiyi po nauku i rozbudzhenij neyu zhadav dobra i rozkvitu slov yanskomu Vidrodzhennyu slov yanskim movam Chasti zgadki v nashih rozmovah buvali pro prikmeti cheskoyi movi Sho nam obom pisav Yan Blagoslav buvalo zhal tak se te sho taka blagodatna mova taka zapushena i zanedbana Govoryachi pro rizni slov yanski movi avtor gramatiki zgaduye i pro ukrayinsku rusku pro yaku maye ne duzhe virazne uyavlennya ale vidriznyaye yiyi vid moskovskoyi i vid movi tih slovakiv sho zhivut v ugorskij zemli pri moravskij granici Pri comu zauvazhuye sho mova cya ne ye neobroblenim dialektom i sho chuv vin pro isnuvannya gramatiki ciyeyi movi kazhut sho j gramatiku svoyu mayut ale ya ne bachiv yiyi i ye v tim yazici pisen i virshiv abo rimiv mnozhestvo A na pidtverdzhennya skazanogo i yak zrazok ciyeyi movi navodit nazvanu pisnyu Te sho pisnya potrapila do Chehiyi cherez Veneciyu de yiyi chuv yakijs Nikodim i zgodom peredav Blagoslavu zasvidchuye yiyi populyarnist na ukrayinskih zemlyah i navit za yih mezhami Ce pidtverdzhuyut i piznishi yiyi shidnoslov yanski versiyi rosijska j biloruska Ridkisnij variant ciyeyi pisni z melodiyeyu zapisanij u Minskij guberniyi desyatiskladovim virshom 5 5 2 podav K Kvitka v rukopisnomu varianti rozvidki pro Voyevodu i polonyanku Suchasne vikonannyaMelodiya pisni Dunayu Dunayu chomu smuten techesh dovgij chas pislya publikaciyi tekstu zalishalasya nevidomoyu i lishe neshodavno yiyi vidnajshla profesor Sofiya Grica v arhivah Muzeyu muzichnoyi kulturi imeni Mihajla Glinki u Moskvi yak zapis iz Polissya Klementa Kvitki Melodiya bula opublikovana u yiyi knizi Melos ukrayinskoyi narodnoyi epiki Ce dalo mozhlivist naukovo j vikonavski vidtvoriti yiyi poyednavshi iz tekstom rekonstrujovanim Ivanom Frankom Pisnyu vikonav Mihajlo Haj u suprovodi liri vona vvijshla do albomu Ukrayinska lira Inshi variantiDosit shozhi motivi u biloruskoyi narodnoyi pisni Dunayu Dunayu chamu ciha jdzesh Dunayu Dunayu chamu ciha jdzesh A yak mne Dunayu pacihu nya jsci Na mne na Dunayu try chayny iduc A y adnym chaynochku koniki irzuc U drugim chaynochku malajcy pyayuc A y trecim chaynochku dzyaychaty plachuc dd U cij versiyi zamist voyevodi Shtefana do polonenoyi divchini zalicyayetsya pan kapitan Ўzyay by ya za syabe nya royna ty mne Vazmu ya cyabe za svajgo slugu Yamu budzesh zhana a mne milaya dd Ale divchina vidmovlyaye zalicyalnikovi Cej variant zapisav ukrayinskij etnograf Gavrilo Strizhevskij u Minskoyi guberniyi a opublikuvav Oleksandr Potebnya v 1883 roci Cya pisnya takozh zgaduyetsya biloruskim folkloristom Fedorom Klimchukom yak tvir XVII stolittya Vikonuvalasya folklornim gurtom pid kerivnictvom Irini Mazyuk ta zgodom folk metal gurtiv ta Znich solist Oles Tabolich Gurt Znich znyav na cyu pisnyu video z kadrami rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPisnya kozaka PlahtiPrimitkiMushinka M Dunayu Dunayu chomu smuten techesh Nove pro istoriyu doslidzhennya i misce najdavnishogo zapisu ukrayinskoyi narodnoyi pisni Narodna tvorchist ta etnografiya 2000 2 3 C 3 16 Mikola Dmitrenko Balada Ukrayinska folkloristichna enciklopediya golov red G Skripnik redkol L Vahnina ta in IMFE im M T Rilskogo NAN Ukrayini Kiyiv Vidavnictvo IMFE 2019 S 49 840 s ISBN 978 966 02 9033 4 Jan Blahoslav Jana Blahoslawa Grammatika ceska z rukopisu wydali I Hradil a J Jirecek We Widni Tiskem L Grunda 1857 S 341 342 Potebnya Aleksandr Afanasevich Malorusskaya narodnaya pesnya po spisku XVI veka Voronezh V tipografii V I Isaeva 1877 53 s Otd ott iz Filologicheskih zapisok Petro Kralyuk Ukrayinska pisemnist i mova Pershi ukrayinomovni vidannya z yavilisya zadovgo do poemi Eneyida Radio Svoboda 9 listopada 2020 Kovalchuk O I Potebnya Oleksandr Opanasovich Vasil Sokil Oksana Brinyak ta in Materiali do ukrayinskoyi folkloristichnoyi enciklopediyi Narodoznavchi zoshiti 3 123 Institut narodoznavstva NAN Ukrayini Lviv 2015 S 570 ISSN 1028 5091 Franko Ivan 1984 Zibrannya tvoriv u 50 t t 42 K Naukova dumka s 55 Franko Ivan Styefan voyevoda Zapiski NTSh Tom 110 SH 10 serpnya 2019 u Wayback Machine Pid redakciyeyu Mihajla Grushevskogo Lviv 1912 Kn IV 248 s S 5 25 Kirchiv R Najdavnishij zapis ukrayinskoyi narodnoyi pisni Donaukovi zacikavlennya ukrayinskim folklorom ta etnografiyeyu Narodna tvorchist ta etnografiya NANU IMFE im M T Rilskogo 2005 1 S 46 Istorichni pisni Istoriya ukrayinskoyi muziki U 7 t T 1 Kn 1 Vid najdavnishih chasiv do XVIII stolittya Narodna muzika NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo redkol G A Skripnik golova ta in K vid IMFE 2016 S 228 Grica Sofiya Josipivna 1979 Melos ukrayinskoyi narodnoyi epiki Kiyiv Naukova dumka s 247 Mihajlo Haj Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2017 Mihajlo Haj Dunayu Dunayu chemu smuten techesh Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2017 Potebnya A A Obyasneniya malorusskih i srodnyh narodnyh pesen Ch I Otdelnyj ottisk iz Filologicheskih Zapisok Varshava tip M Zemkevicha i V Noakovskogo 1883 S 34 35 Arhiv originalu za 17 serpnya 2017 Procitovano 23 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2017 Procitovano 23 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 30 lipnya 2020 DzherelaU Vikidzherelah ye Struni Tom 1 Dunayu DunayuDunayu Dunayu 10 lyutogo 2020 u Wayback Machine Kubajchuk Viktor Hronologiya movnih podij v Ukrayini zovnishnya istoriya ukrayinskoyi movi K K I S 2004 176 s Galicka guculska pisnya v cheskomu zapisi XVI v Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staro ukrayinshini XI XVIII v v Shahmatov O Krimskij A Kiyiv vid Drukar 1922 S 173 LiteraturaTomashivskij Stepan Zamitki do pisni pro Shtefana voyevodu ZNTSh 1907 T 80 12 serpnya 2019 u Wayback Machine S 128 134 Sumcov M F Stari zrazki ukrayinskoyi narodnoyi slovesnosti Sumcov N F Malyunki z zhittya ukrayinskogo narodnogo slova Harkiv Drukarnya Pechatne dilo 1910 130 s S 52 55 Kolessa F Ukrayinska narodnya pisnya na perelomi XVII XVII vv Ukrayina Naukovij dvohmisyachnik ukrayinoznavstva 1928 kniga 2 Pid zag red akad Mihajla Grushevskogo Vseukrayinska Akademiya nauk Kiyiv DVU 1928 S 51 Mihajlo Voznyak Ukrayinska svitska pisnya v polskih vidannyah Istoriya ukrayinskoyi literaturi Tom III Viki XVI XVIII Druga chastina Z 54 ilyustraciyami Lviv druk Nauk Tovaristva im Shevchenka 1924 S 65 71 Dunayu Dunayu chemu smuten techesh Ukrayinski narodni pisni zapisani v XVI XVII st Pisni ta romansi ukrayinskih poetiv V dvoh tomah Tom 1 Uporyadkuvannya vstupna stattya i primitki G A Nudgi Seriya Biblioteka poeta Kiyiv Radyanskij pismennik 1956 S 299 300 Zilynskyj O Stara ukrainska pisen o vojwodovi Stefanovi a jeji vyznam pro dejiny slovanske lidove pisne Slavia Praha 1960 T 29 1 S 76 103 Zilinskij O Virshovana forma starovinnoyi ukrayinskoyi pisni pro Stefana voyevodu Narodna tvorchist ta etnografiya K 1963 1 S 116 118 Zilinskij O Istorichni ta zhanrovi risi pisni pro Stefana voyevodu Naukovij zbirnik Muzeyu ukrayinskoyi kulturi v Svidniku Pryashiv 1965 T 1 S 214 221 Mushinka Mikola Pisnya pro Stefana voyevodu Naukovij zbirnik Muzeyu ukrayinskoyi kulturi v Svidniku Pryashiv 1965 T 1 S 182 183 Stefan voyevoda 28 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Hrestomatiya davnoyi ukrayinskoyi literaturi do kincya XVIII st uporyad O I Bileckij Vid 3 tye dop Kiyiv Rad shkola 1967 783 s Kirchiv R F Najdavnishij zapis ukrayinskoyi narodnoyi pisni Donaukovi zacikavlennya ukrayinskim folklorom ta etnografiyeyu 4 veresnya 2019 u Wayback Machine Narodna tvorchist ta etnografiya 2005 1 S 46 47 Pasemko Ivan Ukrayinska narodna pisnya yevropejski perehrestya 28 sichnya 2020 u Wayback Machine Zhurnal Vitchizna 7 8 2006 Slovesnij folklor Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s S 373

Дата публікації:
Топ