Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дунайський лімес (нім. Donaulimes) належить до римського військового кордону або лімесу, який лежить уздовж річки Дунай у сучасній німецькій землі Баварія, в Австрії, Словаччині, Угорщині, Хорватії, Сербії, Болгарії та Румунії.
| Дунайський лімес | |
|---|---|
| Frontiers of the Roman Empire -- The Danube Limes | |
| Світова спадщина | |
 Дунайський лімес | |
| Країна |  Німеччина Австрія Словаччина |
| Тип | Лімес |
| (Критерії) | (ii)(iii)(iv) |
| Об'єкт № | 1608 |
| Зареєстровано: | 2021 (45 сесія) |
Дунай не завжди або скрізь використовувався римлянами як військовий кордон, який у деяких місцях переміщувався на північ або на південь, відповідно до військових завоювань, але він у багатьох місцях підтримувався як досить постійна оборонна споруда протягом тривалого часу.
Кордон був зміцнений численними сторожовими вежами, таборами легіонів (castra) і фортами (castella). Через заболоченість і дендритність берегів Дунаю, не було споруджено жодних прикордонних валів, на відміну від в Німеччині. Каструми були побудовані в середині І ст. пізніше, за Траяна, каструми, які спочатку були оточені лише земляними валами, були обнесені кам'яними стінами.
Римська дорога, Дунайський шлях (лат. Via Istrum) було прокладено вздовж лімесу, який з'єднував станції, табори та форти аж до дельти Дунаю.
У 2021 році західна ділянка Дунайського лімесу була внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як частина об'єктів Світової спадщини «Кордони Римської імперії».
Підрозділи
Через велику довжину цього кордону Дунайський лімес часто поділяють на такі підрозділи:
- , лише ті елементи вздовж Дунаю враховуються як частина Дунайського лімесу.
- Норичний лімес
- Паннонський лімес (у Верхній і Нижній Паннонії)
- Мезійський лімес.
-
![image]()
Верхньогермансько-реційський лімес між Рейном і Дунаєм -
![image]()
Норіко-паннонський лімес на території сучасної Австрії -
![image]()
Паннонський лімес на території сучасної Словаччини, Угорщини, Хорватії та Сербії -
![image]()
Знімок Мезійського лімесу — однієї з ділянок у сучасних Болгарії та Румунії
Німеччина та Австрія
Найдавнішим римським табором в Австрії був . За чотирнадцять кілометрів на захід неподалік від (сьогодні в муніципалітеті ) у Верхній Австрії був побудований допоміжний форт (Hilfskastelle). У той час лімеси йшли від Відня до Лінца приблизно за сучасною (B 1).
Оскільки Дунай не завжди забезпечував належний захист, на його північних берегах були побудовані плацдарми проти маркоманів, наприклад, у або в . Однак вони були знову розчищені за сина Марка Аврелія Коммода, і семикілометрова «смуга смерті» була прокладена вздовж Дунаю.
Зростаюча кількість укріплень, які занепадали, були знову оновлені за імператора Валентиніана I (364—375) і модернізовані відповідно до новітньої військової тактики. Були потовщені стіни, оновлені оборонні рови. Крім того, уздовж стін були побудовані вежі, наприклад, сторожова вежа, виявлена поблизу в 1960 році. Ці укріплення проіснували лише ще сто років до падіння Римської імперії. 488 року була очищена земля нинішньої Австрії. Римські укріплення вздовж нижньої течії Дунаю були знову капітально відремонтовані, особливо за Анастасія I та Юстиніана I. Вони нарешті стали нагоді під час , його наступника Фоки, як основа для більших військових операцій, а деякі з них підтримувалися у провінції Мезія Секунда до навали булгар у 679 році.
Кілька оборонних веж збереглися у , Нижня Австрія, у (Фавіаніс) і у (Августіана). У Тульні та також збереглися рештки. У поблизу Лінца є залишки сторожової вежі римського періоду.
Табори легіонів були створені в
Табори (castra) і форти (castella) в Австрії із заходу на схід:
Нижня Паннонія
У 103 році нашої ери імператор Траян розділив провінцію Паннонію на дві частини: та Паннонію Нижню. Провінція Нижня Паннонія пролягала вздовж східного берега Дунаю, сьогодні входить до складу Угорщини, Сербії, Хорватії та Боснії і Герцеговини. По обидва боки Дунаю, крім римських фортів, гарнізонів і баз, були побудовані колонії та міста. Деякі з найбільш помітних були:
- Транзаквінкум, Контра Аквінкум (Пешт)
- Матрица ()
- Ветус Саліна (Адонія)
- Інтерціза (Дунауйварош)
- Люсоніум (Пакш)
- Аліска ад лятус ()
- Ад Статуас ()
- Луджо/Флоренція ()
- Альтінум ()
- Ад Мілітаре (Батина)
- Ад Новас (Змаєваць)
- Колонія Елія Мурза (Осієк)
- Тевтобург (Даль)
- Куккіум (Ілок)
- Кузум (Петроварадин)
- Бургене ()
- Колонія Сінгідунум (Белград)
Нижній Дунай
На Нижньому Дунаї, між сучасними Болгарією та Румунією, за імператора Тиберія в І столітті нашої ери на болгарському березі річки була побудована Нижньодунайська дорога.
По обидва боки Дунаю були побудовані римські табори, менші гарнізони та сторожові вежі. Будувалися також цивільні поселення, переважно для ветеранів та колишніх легіонерів. Наступні римські гарнізони були першими, які були засновані упродовж 1 століття на Нижньому Дунаї:
Посилання
- * Назва в офіційному англомовному списку
- The widespread name for the lower courses of the Danube river in Roman times was the Ister.
- . UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 27 жовтня 2021.
- The Roman Limes in Austria [ 31 березня 2017 у Wayback Machine.] retrieved 25 May 2009
Література
- Ральф Ф. Ходдінот: Болгарія в давнину. Археологічний вступ. Ernest Benn Ltd., Лондон, 1975 р.,, с. 111–142.
- Курт Гензер: Der Donaulimes in Österreich (= Schriften des Limesmuseums Aalen. Vol. 44). Württembergisches Landesmuseum, Штутгарт, 1990.
- Герда фон Бюлов та ін. (ред.): Der Limes an der unteren Donau von Diokletian bis Heraklios. Vorträge der Internationalen Konferenz Svištov, Болгарія (1–5 вересня 1998 р.). Verlag NOUS, Софія, 1999,.
- Сюзанна Бігерт (ред.): фон Август біс Аттіла. Leben am ungarischen Donaulimes (= Schriften des Limesmuseums Aalen. Vol. 53). Theiss, Штутгарт, 2000,.
- Herwig Friesinger та ін. (ред.): Der römische Limes в Österreich. Führer zu den archäologischen Denkmälern. 2-е, перероблене видання. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Відень, 2002 р.,.
- Соня Йілек: Grenzen des Römischen Reiches: Der Donaulimes, eine römische Flussgrenze. Uniwersytet Warszawski, Варшава, 2009,.
Посилання
- Рада пам'ятників Словацької Республіки (опубл.): Братислава, 2011 р., отримано 4 травня 2013 р. (pdf; 5.8 МБ).
- Жолт Мате у. а.: Національне управління культурної спадщини, Будапешт, 2011 р.,, отримано 4 травня 2013 (pdf; 3.1 МБ).
- Жолт Мате у. а.: Національне управління культурної спадщини, Будапешт, 2011 р., отримано 4 травня 2013 р. (pdf; 119 МБ).
- Жолт Вісі: Печський університет, кафедра археології, Печ, 2011 р.,, отримано 4 травня 2013 (pdf; 24 МБ).
- Інформаційні сторінки про Дунайський Лимес [ 1 серпня 2015 у Wayback Machine.] (нім., англійська)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dunajskij limes nim Donaulimes nalezhit do rimskogo vijskovogo kordonu abo limesu yakij lezhit uzdovzh richki Dunaj u suchasnij nimeckij zemli Bavariya v Avstriyi Slovachchini Ugorshini Horvatiyi Serbiyi Bolgariyi ta Rumuniyi Dunajskij limesFrontiers of the Roman Empire The Danube Limes Svitova spadshinaDunajskij limesKrayina Nimechchina Avstriya SlovachchinaTipLimesKriteriyi ii iii iv Ob yekt 1608Zareyestrovano 2021 45 sesiya Dunaj ne zavzhdi abo skriz vikoristovuvavsya rimlyanami yak vijskovij kordon yakij u deyakih miscyah peremishuvavsya na pivnich abo na pivden vidpovidno do vijskovih zavoyuvan ale vin u bagatoh miscyah pidtrimuvavsya yak dosit postijna oboronna sporuda protyagom trivalogo chasu Kordon buv zmicnenij chislennimi storozhovimi vezhami taborami legioniv castra i fortami castella Cherez zabolochenist i dendritnist beregiv Dunayu ne bulo sporudzheno zhodnih prikordonnih valiv na vidminu vid v Nimechchini Kastrumi buli pobudovani v seredini I st piznishe za Trayana kastrumi yaki spochatku buli otocheni lishe zemlyanimi valami buli obneseni kam yanimi stinami Rimska doroga Dunajskij shlyah lat Via Istrum bulo prokladeno vzdovzh limesu yakij z yednuvav stanciyi tabori ta forti azh do delti Dunayu U 2021 roci zahidna dilyanka Dunajskogo limesu bula vnesena do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO yak chastina ob yektiv Svitovoyi spadshini Kordoni Rimskoyi imperiyi PidrozdiliCherez veliku dovzhinu cogo kordonu Dunajskij limes chasto podilyayut na taki pidrozdili lishe ti elementi vzdovzh Dunayu vrahovuyutsya yak chastina Dunajskogo limesu Norichnij limes Pannonskij limes u Verhnij i Nizhnij Pannoniyi Mezijskij limes Verhnogermansko recijskij limes mizh Rejnom i Dunayem Noriko pannonskij limes na teritoriyi suchasnoyi Avstriyi Pannonskij limes na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini Ugorshini Horvatiyi ta Serbiyi Znimok Mezijskogo limesu odniyeyi z dilyanok u suchasnih Bolgariyi ta RumuniyiNimechchina ta AvstriyaVezha Zalc Zalctyurm u Tulni Nizhnya Avstriya kolishnya zahidna pidkovopodibna vezha Hufeisenturm u Komageni Najdavnishim rimskim taborom v Avstriyi buv Za chotirnadcyat kilometriv na zahid nepodalik vid sogodni v municipaliteti u Verhnij Avstriyi buv pobudovanij dopomizhnij fort Hilfskastelle U toj chas limesi jshli vid Vidnya do Linca priblizno za suchasnoyu B 1 Oskilki Dunaj ne zavzhdi zabezpechuvav nalezhnij zahist na jogo pivnichnih beregah buli pobudovani placdarmi proti markomaniv napriklad u abo v Odnak voni buli znovu rozchisheni za sina Marka Avreliya Kommoda i semikilometrova smuga smerti bula prokladena vzdovzh Dunayu Zrostayucha kilkist ukriplen yaki zanepadali buli znovu onovleni za imperatora Valentiniana I 364 375 i modernizovani vidpovidno do novitnoyi vijskovoyi taktiki Buli potovsheni stini onovleni oboronni rovi Krim togo uzdovzh stin buli pobudovani vezhi napriklad storozhova vezha viyavlena poblizu v 1960 roci Ci ukriplennya proisnuvali lishe she sto rokiv do padinnya Rimskoyi imperiyi 488 roku bula ochishena zemlya ninishnoyi Avstriyi Rimski ukriplennya vzdovzh nizhnoyi techiyi Dunayu buli znovu kapitalno vidremontovani osoblivo za Anastasiya I ta Yustiniana I Voni nareshti stali nagodi pid chas jogo nastupnika Foki yak osnova dlya bilshih vijskovih operacij a deyaki z nih pidtrimuvalisya u provinciyi Meziya Sekunda do navali bulgar u 679 roci Kilka oboronnih vezh zbereglisya u Nizhnya Avstriya u Favianis i u Avgustiana U Tulni ta takozh zbereglisya reshtki U poblizu Linca ye zalishki storozhovoyi vezhi rimskogo periodu Tabori legioniv buli stvoreni v Lauriakum Ens Vindobona Viden Karnuntum Tabori castra i forti castella v Avstriyi iz zahodu na shid Eferding Linc Pehlarn Melk Barbarikum na pivnich vid Dunayu Tuln Klosternojburg Shvehat Mikulov Chehien Fishamend Nizhnya PannoniyaZalishki kastrumu v Belgradskij forteci U 103 roci nashoyi eri imperator Trayan rozdiliv provinciyu Pannoniyu na dvi chastini ta Pannoniyu Nizhnyu Provinciya Nizhnya Pannoniya prolyagala vzdovzh shidnogo berega Dunayu sogodni vhodit do skladu Ugorshini Serbiyi Horvatiyi ta Bosniyi i Gercegovini Po obidva boki Dunayu krim rimskih fortiv garnizoniv i baz buli pobudovani koloniyi ta mista Deyaki z najbilsh pomitnih buli Tranzakvinkum Kontra Akvinkum Pesht Matrica Vetus Salina Adoniya Interciza Dunaujvarosh Lyusonium Paksh Aliska ad lyatus Ad Statuas Ludzho Florenciya Altinum Ad Militare Batina Ad Novas Zmayevac Koloniya Eliya Murza Osiyek Tevtoburg Dal Kukkium Ilok Kuzum Petrovaradin Burgene Koloniya Singidunum Belgrad Nizhnij DunajRimski provinciyi vzdovzh Dunayu Nizhnodunajskij limes i Pivnichni Balkani v VI st Zobrazheni provinciyi veliki naseleni punkti ta vijskovi shlyahi Na Nizhnomu Dunayi mizh suchasnimi Bolgariyeyu ta Rumuniyeyu za imperatora Tiberiya v I stolitti nashoyi eri na bolgarskomu berezi richki bula pobudovana Nizhnodunajska doroga Po obidva boki Dunayu buli pobudovani rimski tabori menshi garnizoni ta storozhovi vezhi Buduvalisya takozh civilni poselennya perevazhno dlya veteraniv ta kolishnih legioneriv Nastupni rimski garnizoni buli pershimi yaki buli zasnovani uprodovzh 1 stolittya na Nizhnomu Dunayi Avgusti bilya s Hirlec Valeriana bilya s Dolishnij Vadin Var yana bilya s Leskovec Almus poblizu m Lom Regianum poblizu m Kozloduj Seksaginta Prista poblizu m Ruse Dorostorum poblizu m Silistra poblizu m Archar poblizu m Svishtova Viminacium Singidun Belgrad Posilannya Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku The widespread name for the lower courses of the Danube river in Roman times was the Ister UNESCO World Heritage Centre United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Arhiv originalu za 4 lipnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2021 The Roman Limes in Austria 31 bereznya 2017 u Wayback Machine retrieved 25 May 2009LiteraturaRalf F Hoddinot Bolgariya v davninu Arheologichnij vstup Ernest Benn Ltd London 1975 r ISBN 0 510 03281 8 s 111 142 Kurt Genzer Der Donaulimes in Osterreich Schriften des Limesmuseums Aalen Vol 44 Wurttembergisches Landesmuseum Shtutgart 1990 Gerda fon Byulov ta in red Der Limes an der unteren Donau von Diokletian bis Heraklios Vortrage der Internationalen Konferenz Svistov Bolgariya 1 5 veresnya 1998 r Verlag NOUS Sofiya 1999 ISBN 954 90387 2 6 Syuzanna Bigert red fon Avgust bis Attila Leben am ungarischen Donaulimes Schriften des Limesmuseums Aalen Vol 53 Theiss Shtutgart 2000 ISBN 3 8062 1541 3 Herwig Friesinger ta in red Der romische Limes v Osterreich Fuhrer zu den archaologischen Denkmalern 2 e pereroblene vidannya Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Viden 2002 r ISBN 3 7001 2618 2 Sonya Jilek Grenzen des Romischen Reiches Der Donaulimes eine romische Flussgrenze Uniwersytet Warszawski Varshava 2009 ISBN 978 83 928330 7 9 PosilannyaRada pam yatnikiv Slovackoyi Respubliki opubl Bratislava 2011 r otrimano 4 travnya 2013 r pdf 5 8 MB Zholt Mate u a Nacionalne upravlinnya kulturnoyi spadshini Budapesht 2011 r ISBN 978 963 7474 31 6 otrimano 4 travnya 2013 pdf 3 1 MB Zholt Mate u a Nacionalne upravlinnya kulturnoyi spadshini Budapesht 2011 r otrimano 4 travnya 2013 r pdf 119 MB Zholt Visi Pechskij universitet kafedra arheologiyi Pech 2011 r ISBN 978 963 642 447 3 otrimano 4 travnya 2013 pdf 24 MB Informacijni storinki pro Dunajskij Limes 1 serpnya 2015 u Wayback Machine nim anglijska