Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лауріакум (лат. Lauriacum) — поселення римського часу неподалік впадіння ріки Енс в Дунай (Верхня Австрія). Історичний попередник міста Енс.
| Лауріакум | |
|---|---|
 | |
| 48°13′00″ пн. ш. 14°28′30″ сх. д. / 48.216700000027778117° пн. ш. 14.47500000002777831° сх. д.Координати: 48°13′00″ пн. ш. 14°28′30″ сх. д. / 48.216700000027778117° пн. ш. 14.47500000002777831° сх. д. | |
| Країна |  Австрія[1] |
| Розташування | Енс[1] |
| Тип | d і пам'ятка культури[1] |
  Лауріакум Лауріакум (Австрія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Етимологія
Назва має кельтське походження. Можливо, назва походить від власної назви людини — вождя чи першопоселенця й перекладається як «серед жителів Лауріоса», «біля людей Лауріоса». Проте інших поселень доримського часу біля гирла Енсу не ідентифіковано. Інше можливе пояснення — від місцевої річки Лауро.
Існують й інші варіанти написання топоніму, що можливо, були спричинені недбалістю римських писарів: Lauriacum, Laureacum, Lavoriacum, Blaboriacum, Loriacte.
Римське місто
Провінція Норик, утворена в 16 р. до н. е., була відносно швидко романізована у І-ІІ ст. н. е. і вважалася безпечною (за виключенням періоду Маркоманських воєн). Тут виник ряд крупних цивільних поселень. Дрібні постійні табори на Дунаї не мали ніякого значення з точки зору міського розвитку. Одним із таких укріплень був влаштований Марком Аврелієм табір у Лауріакумі в 167—174 роках. На той час тут уже існували два невеликі центри розселення, які невдовзі злилися в одне місто.
Приблизно з 190 року і до пізньої античності в Лауріакумі розміщувався ІІ Італійський легіон. Пізніше тут згадуються місцеві допоміжні військові підрозділи — milites auxiliares Lauriacenses. Чисельність усіх військ у місті складала біля 6000 чоловік. Тут же містилася й резиденція губернатора Норика.
У Лауріакумі було розвинене річкове судноплавство, була зручна гавань — база римської Дунайського флоту. В місті виробляли зброю, цьому сприяли родовища заліза у Норику та вигідне географічне положення. Торгівля з північними варварами була вигідною, сюди стікалося багато торговців та ремісників з інших частин імперії.
Археологи не знайшли жодних значних творів мистецтва. Римське мистецтво не процвітало так пишно, як в Італії та Галлії, ймовірно, тому, що Лауріакум був військовою колонією на околиці імперії.
Обсяг забудованої площі охоплював 400×600 м. Усі громадські будівлі розміщувалися неподалік від легіонерського табору. Під церквою св. Лаврентія виявлена велична споруда, що зазнала кількох перебудов, поки не була перетворена на церкву. Очевидно, тут же був і преторій губернатора та командира легіону. Храми або святилища не були виявлені. Є деякі ознаки існування водопровідних каналів. Міської стіни не було, оскільки населення в пізній античності переселялося до легіонерського табору, який на той час був рідко заселений.
Приблизно в 480 році місто було спалене й розграбоване. У VI столітті, місто, що було, очевидно, не повністю зруйноване, населяється новими мешканцями з навколишніх германських племен.
Християнство в Лауріакумі
З подіями початку IV ст. пов'язана легенда про святого Флоріана та 40 мучеників-християн. Християн стали жертвами переслідувань, що відбувалися за часів правління імператора Діоклетіана. Флоріан, який був місцевим легіонером, відмовився робити жертвоприношення язичницьким богам, за що також був покараний. Після жахливих тортур його кинуто до річки Енс, де він потонув.
Очевидно, у той час кількість християн у місті не була суттєвою, нова релігія сповідувалась у прихованій формі. Серед 40 християн не згадуються єпископи, священики чи диякони. Ймовірно християнство у цей придунайський форпост було принесено відносно недавно (кінець ІІІ ст.) воїнами.
Пізніше тут існувало кілька християнських церков, місто стало резиденцією єпископів. З Лауріакумом був пов'язаний святий Северин, що мав великий авторитет у варварів.
Цікаві факти
11 квітня 2012 року Монетний двір Австрії випустив п'яту монету серії «Рим на Дунаї» на честь важливої військової бази римлян у Лауріакумі. Монета зображає святого Флоріана на фоні міського краєвиду, інша сторона — імператора Граціана.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Можлива назва - Municipium Aurelium Antoninianum
- Итализация Норика [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Моммзен Т. История Рима. Книга восьмая. Страны и народы от Цезаря до Диоклетиана. Глава VI. Придунайские земли и войны на Дунае(рос.)
- Lauriacum oder Lorch unter römischer und deutscher Herrschaft. — S. 5-29. [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.](нім.)
- Lauriacum (municipium Aurelium Antoninianum?) — Lorch-Enns (Oberösterreich) [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)
- Австрия, 20 евро (Лауриакум) [ 23 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Музей Лауріакум [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
Література
- L. Eckhart, Die Skulpturen des Stadtgebietes von Lauriacum, CSIR Österreich III 2 (1976).
- Florian 2004. Entflammt. Katalog zu den Ausstellungen Enns — Lorch — St. Florian (2004).
- Forschungen in Lauriacum I—XI (1953—2006).
- H. Graßl, Neue Beiträge zu den Stadtrechtsfragmenten aus Lauriacum, Römisches Österreich 26, 2003, 7–10.
- M. Hainzmann, Ovilava — Lauriacum — Virunum. Zur Problematik der Statthalterresidenzen und Verwaltungszentren Norikums ab 170 n. Chr., Tyche 6, 1991, 61–85.
- P. Scherrer, Grabbau — Wohnbau — Turmburg — Praetorium. Angebliche Sakralbauten und behauptete heidnisch-christliche Kultkontinuitäten in Noricum, Berichte und Materialien des Österr. Archäolog. Inst. 4 (1992) bes. 15–26 u. 45.
- P. Scherrer, Lauriacum und Ovilavis in Noricum — Eine verwaltungsgeschichtliche Spurensuche, in: Römerzeit — Mittelalter. Archäologische und kulturwissenschaftliche Beiträge. Festschrift Herma Stiglitz (1996) 85–90.
- H. Ubl, Lauriacum. Die zivilen Siedlungsräume, in: M. Šašel Kos — P. Scherrer (Hrsg.), The Autonomous Towns in Noricum and Pannonia — Die autonomen Städte in Noricum und Pannonien: Noricum, Situla 40 (2002) 257—276.
- H. Vetters, Lauriacum, ANRW II 6 (1977) 355—379.
- R. Zinnhobler (Hrsg.), Lorch in der Geschichte, Linzer philosophisch-theologische Reihe 15 (1981).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lauriakum lat Lauriacum poselennya rimskogo chasu nepodalik vpadinnya riki Ens v Dunaj Verhnya Avstriya Istorichnij poperednik mista Ens Lauriakum48 13 00 pn sh 14 28 30 sh d 48 216700000027778117 pn sh 14 47500000002777831 sh d 48 216700000027778117 14 47500000002777831 Koordinati 48 13 00 pn sh 14 28 30 sh d 48 216700000027778117 pn sh 14 47500000002777831 sh d 48 216700000027778117 14 47500000002777831Krayina Avstriya 1 RoztashuvannyaEns 1 Tipd i pam yatka kulturi 1 LauriakumLauriakum Avstriya Mediafajli u VikishovishiLauriakum u sistemi rimskih ukriplen na DunayiEtimologiyaNazva maye keltske pohodzhennya Mozhlivo nazva pohodit vid vlasnoyi nazvi lyudini vozhdya chi pershoposelencya j perekladayetsya yak sered zhiteliv Lauriosa bilya lyudej Lauriosa Prote inshih poselen dorimskogo chasu bilya girla Ensu ne identifikovano Inshe mozhlive poyasnennya vid miscevoyi richki Lauro Isnuyut j inshi varianti napisannya toponimu sho mozhlivo buli sprichineni nedbalistyu rimskih pisariv Lauriacum Laureacum Lavoriacum Blaboriacum Loriacte Rimske mistoProvinciya Norik utvorena v 16 r do n e bula vidnosno shvidko romanizovana u I II st n e i vvazhalasya bezpechnoyu za viklyuchennyam periodu Markomanskih voyen Tut vinik ryad krupnih civilnih poselen Dribni postijni tabori na Dunayi ne mali niyakogo znachennya z tochki zoru miskogo rozvitku Odnim iz takih ukriplen buv vlashtovanij Markom Avreliyem tabir u Lauriakumi v 167 174 rokah Na toj chas tut uzhe isnuvali dva neveliki centri rozselennya yaki nevdovzi zlilisya v odne misto Priblizno z 190 roku i do piznoyi antichnosti v Lauriakumi rozmishuvavsya II Italijskij legion Piznishe tut zgaduyutsya miscevi dopomizhni vijskovi pidrozdili milites auxiliares Lauriacenses Chiselnist usih vijsk u misti skladala bilya 6000 cholovik Tut zhe mistilasya j rezidenciya gubernatora Norika U Lauriakumi bulo rozvinene richkove sudnoplavstvo bula zruchna gavan baza rimskoyi Dunajskogo flotu V misti viroblyali zbroyu comu spriyali rodovisha zaliza u Noriku ta vigidne geografichne polozhennya Torgivlya z pivnichnimi varvarami bula vigidnoyu syudi stikalosya bagato torgovciv ta remisnikiv z inshih chastin imperiyi Arheologi ne znajshli zhodnih znachnih tvoriv mistectva Rimske mistectvo ne procvitalo tak pishno yak v Italiyi ta Galliyi jmovirno tomu sho Lauriakum buv vijskovoyu koloniyeyu na okolici imperiyi Obsyag zabudovanoyi ploshi ohoplyuvav 400 600 m Usi gromadski budivli rozmishuvalisya nepodalik vid legionerskogo taboru Pid cerkvoyu sv Lavrentiya viyavlena velichna sporuda sho zaznala kilkoh perebudov poki ne bula peretvorena na cerkvu Ochevidno tut zhe buv i pretorij gubernatora ta komandira legionu Hrami abo svyatilisha ne buli viyavleni Ye deyaki oznaki isnuvannya vodoprovidnih kanaliv Miskoyi stini ne bulo oskilki naselennya v piznij antichnosti pereselyalosya do legionerskogo taboru yakij na toj chas buv ridko zaselenij Priblizno v 480 roci misto bulo spalene j rozgrabovane U VI stolitti misto sho bulo ochevidno ne povnistyu zrujnovane naselyayetsya novimi meshkancyami z navkolishnih germanskih plemen Hristiyanstvo v LauriakumiZ podiyami pochatku IV st pov yazana legenda pro svyatogo Floriana ta 40 muchenikiv hristiyan Hristiyan stali zhertvami peresliduvan sho vidbuvalisya za chasiv pravlinnya imperatora Diokletiana Florian yakij buv miscevim legionerom vidmovivsya robiti zhertvoprinoshennya yazichnickim bogam za sho takozh buv pokaranij Pislya zhahlivih tortur jogo kinuto do richki Ens de vin potonuv Ochevidno u toj chas kilkist hristiyan u misti ne bula suttyevoyu nova religiya spoviduvalas u prihovanij formi Sered 40 hristiyan ne zgaduyutsya yepiskopi svyasheniki chi diyakoni Jmovirno hristiyanstvo u cej pridunajskij forpost bulo prineseno vidnosno nedavno kinec III st voyinami Piznishe tut isnuvalo kilka hristiyanskih cerkov misto stalo rezidenciyeyu yepiskopiv Z Lauriakumom buv pov yazanij svyatij Severin sho mav velikij avtoritet u varvariv Moneta LauriacumCikavi fakti11 kvitnya 2012 roku Monetnij dvir Avstriyi vipustiv p yatu monetu seriyi Rim na Dunayi na chest vazhlivoyi vijskovoyi bazi rimlyan u Lauriakumi Moneta zobrazhaye svyatogo Floriana na foni miskogo krayevidu insha storona imperatora Graciana PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Mozhliva nazva Municipium Aurelium Antoninianum Italizaciya Norika 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Mommzen T Istoriya Rima Kniga vosmaya Strany i narody ot Cezarya do Diokletiana Glava VI Pridunajskie zemli i vojny na Dunae ros Lauriacum oder Lorch unter romischer und deutscher Herrschaft S 5 29 23 bereznya 2019 u Wayback Machine nim Lauriacum municipium Aurelium Antoninianum Lorch Enns Oberosterreich 23 bereznya 2019 u Wayback Machine nim angl Avstriya 20 evro Lauriakum 23 bereznya 2019 u Wayback Machine ros PosilannyaMuzej Lauriakum 13 bereznya 2022 u Wayback Machine nim LiteraturaL Eckhart Die Skulpturen des Stadtgebietes von Lauriacum CSIR Osterreich III 2 1976 Florian 2004 Entflammt Katalog zu den Ausstellungen Enns Lorch St Florian 2004 Forschungen in Lauriacum I XI 1953 2006 H Grassl Neue Beitrage zu den Stadtrechtsfragmenten aus Lauriacum Romisches Osterreich 26 2003 7 10 M Hainzmann Ovilava Lauriacum Virunum Zur Problematik der Statthalterresidenzen und Verwaltungszentren Norikums ab 170 n Chr Tyche 6 1991 61 85 P Scherrer Grabbau Wohnbau Turmburg Praetorium Angebliche Sakralbauten und behauptete heidnisch christliche Kultkontinuitaten in Noricum Berichte und Materialien des Osterr Archaolog Inst 4 1992 bes 15 26 u 45 P Scherrer Lauriacum und Ovilavis in Noricum Eine verwaltungsgeschichtliche Spurensuche in Romerzeit Mittelalter Archaologische und kulturwissenschaftliche Beitrage Festschrift Herma Stiglitz 1996 85 90 H Ubl Lauriacum Die zivilen Siedlungsraume in M Sasel Kos P Scherrer Hrsg The Autonomous Towns in Noricum and Pannonia Die autonomen Stadte in Noricum und Pannonien Noricum Situla 40 2002 257 276 H Vetters Lauriacum ANRW II 6 1977 355 379 R Zinnhobler Hrsg Lorch in der Geschichte Linzer philosophisch theologische Reihe 15 1981