Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стародавня Германія (лат. Germania) — цивілізація стародавніх германців, яка займала територію між Маасом і Німаном.
Перші спроби романізації зробив Юлій Цезар, який просунувся в долину річки Мези, а пізніше, форсувавши Рейн, — до Рура. До 16 до н. е. Німеччина була частиною провінції Кошлата Галлія (Gallia Comata). В 12 до н. е. була розпочата масштабна німецька кампанія Нерона Клавдія Друза, який отримав титул Германіка. Кордони імперії були розширені до Альбіса (Ельби) і до 9 до н. е. більшість племен були скорені. Його справу продовжив Тиберій. Август, натхнений цією діяльністю, хотів створити Велику Германію (Germania Magna) між Альбісом і Реном (Рейном), проте ряд племен продовжували боротися проти присвоєння їх території статусу провінції.
У 16–13 до н. е. в Бельгійській Галлії (Gallia Belgica) були створені військові зони Нижня (Inferior) і Верхня (Superior) Германія. До 83/84 року, коли Доміціан перетворив зони в самостійні провінції, формально командири армій на Нижньому і Середньому Рейні підпорядковувалися прокуратору Бельгійської Галлії. Природною межею між двома областями став Рейн, що перетворився на добре укріплений кордон (лімес). Рейнська межа була однією з найбільш нестабільних в імперії, тому Рим тримав там сильні гарнізони. Однак приблизно з 103 року і до кінця IV століття її стали захищати всього 2 легіони — I Minervia в Бонні та VI Victrix в Кастро Ветері, які пізніше стали відомі як «exercitus Germanicus Inferior» (EXEGERINF) — «нижньогерманське військо». Близько 400 року Стиліхон перевів майже весь гарнізон до Італії і в Германії залишилися лише невеликі підрозділи.
Управління
Обидві провінції були імператорськими та керувалися пропреторським легатом. Адміністративними центрами Верхньої Германії були столиця, Колонія Агріпіни (Кельн), , Новіомаг і Колонія Ульпія Траяна, а також головне місто союзних Риму Гануента. Головним містом Нижньої Германії був Могонціак (Майнц).
Економіка
Більшість корінних германців були землеробами, але були також і скотарі-пастухи, головним чином на узбережжі Північного моря. Уздовж узбережжя були селища рибалок. Основними сільськогосподарськими культурами були пшениця, ячмінь, овес та жито, на експорт в Рим йшли зокрема бурштин, дублена шкіра і раби. Самими римлянами була введена нова технологія з видобутку цинку, в рейнській долині добувалася якісна гончарна глина.
Посилання
- - Інформація про Нижню Германію
- - Хронологія римсько-німецьких конфліктів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starodavnya Germaniya lat Germania civilizaciya starodavnih germanciv yaka zajmala teritoriyu mizh Maasom i Nimanom Teritoriya Germaniyi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nimechchina znachennya Istoriya NimechchiniStarodavnya NimechchinaGermanciStarodavnya GermaniyaVelike pereselennya narodivSerednovichna NimechchinaFrankske korolivstvoShidne Frankske korolivstvoKorolivstvo NimechchinaGanzejska uniyaSvyashenna Rimska imperiyaOb yednannya NimechchiniPrussiyaRejnskij soyuzNimeckij soyuzRevolyuciya 1848 1849 rokiv u NimechchiniPivnichnonimeckij soyuzNimecka imperiyaNovitnya istoriyaNimechchina u Pershij svitovij vijniVejmarska respublikaTretij RejhOkupaciya soyuznikami NimechchiniRozdilennya krayini FRN NDR Zahidnij Berlin ta SaarVozz yednannya NimechchiniSuchasna NimechchinaPortal Nimechchina pereglyanutiredaguvati Pershi sprobi romanizaciyi zrobiv Yulij Cezar yakij prosunuvsya v dolinu richki Mezi a piznishe forsuvavshi Rejn do Rura Do 16 do n e Nimechchina bula chastinoyu provinciyi Koshlata Galliya Gallia Comata V 12 do n e bula rozpochata masshtabna nimecka kampaniya Nerona Klavdiya Druza yakij otrimav titul Germanika Kordoni imperiyi buli rozshireni do Albisa Elbi i do 9 do n e bilshist plemen buli skoreni Jogo spravu prodovzhiv Tiberij Avgust nathnenij ciyeyu diyalnistyu hotiv stvoriti Veliku Germaniyu Germania Magna mizh Albisom i Renom Rejnom prote ryad plemen prodovzhuvali borotisya proti prisvoyennya yih teritoriyi statusu provinciyi U 16 13 do n e v Belgijskij Galliyi Gallia Belgica buli stvoreni vijskovi zoni Nizhnya Inferior i Verhnya Superior Germaniya Do 83 84 roku koli Domician peretvoriv zoni v samostijni provinciyi formalno komandiri armij na Nizhnomu i Serednomu Rejni pidporyadkovuvalisya prokuratoru Belgijskoyi Galliyi Prirodnoyu mezheyu mizh dvoma oblastyami stav Rejn sho peretvorivsya na dobre ukriplenij kordon limes Rejnska mezha bula odniyeyu z najbilsh nestabilnih v imperiyi tomu Rim trimav tam silni garnizoni Odnak priblizno z 103 roku i do kincya IV stolittya yiyi stali zahishati vsogo 2 legioni I Minervia v Bonni ta VI Victrix v Kastro Veteri yaki piznishe stali vidomi yak exercitus Germanicus Inferior EXEGERINF nizhnogermanske vijsko Blizko 400 roku Stilihon pereviv majzhe ves garnizon do Italiyi i v Germaniyi zalishilisya lishe neveliki pidrozdili UpravlinnyaObidvi provinciyi buli imperatorskimi ta keruvalisya propretorskim legatom Administrativnimi centrami Verhnoyi Germaniyi buli stolicya Koloniya Agripini Keln Noviomag i Koloniya Ulpiya Trayana a takozh golovne misto soyuznih Rimu Ganuenta Golovnim mistom Nizhnoyi Germaniyi buv Mogonciak Majnc EkonomikaBilshist korinnih germanciv buli zemlerobami ale buli takozh i skotari pastuhi golovnim chinom na uzberezhzhi Pivnichnogo morya Uzdovzh uzberezhzhya buli selisha ribalok Osnovnimi silskogospodarskimi kulturami buli pshenicya yachmin oves ta zhito na eksport v Rim jshli zokrema burshtin dublena shkira i rabi Samimi rimlyanami bula vvedena nova tehnologiya z vidobutku cinku v rejnskij dolini dobuvalasya yakisna goncharna glina Posilannya Informaciya pro Nizhnyu Germaniyu Hronologiya rimsko nimeckih konfliktiv