Домбровицька волость

Домбровицька волость (рос. дореф. Домбровицькая волость), або Дубровицька волость (рос. дореф. Дубровицькая волость) — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Домбровиця.

Домбровицька волость
Домбровицька волость у складі Волинської губернії
Губернія	Волинська губернія
Повіт	Рівненський повіт
Центр	Домбровиця
Площа	23 994 (1885)
Населення	11 990 осіб (1916)
Наступники	ґміна Домбровиця

У складі Російської імперії

Мапа волостей Волинської губернії (1892)

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1885	8425	—
1890	6926	−17.8%
1896	7508	+8.4%
1898	7606	+1.3%
1900	8379	+10.2%
1910	9861	+17.7%
1913	11 758	+19.2%
1916	11 990	+2.0%
Динаміка населення

Домбровицька волость входила до IV стану та до 2-ї судово-мирової ділянки Рівненського повіту Волинської губернії. На півночі волость межувала з Висоцькою волостю, на сході — з Любиковицькою волостю Рівненського повіту, на заході — з (пізніше Бережницькою) Луцького повіту. У волость входило 8 сільських общин.

Станом на 1885 рік волость складалася з 16 поселень, 10 сільських общин. Населення — 8425 осіб (4178 чоловічої статі та 4247 — жіночої), 637 дворових господарства. Основні поселення волості на 1885 рік:

• Домбровиця — колишнє державне і власницьке містечко при річці Горинь за 140 верст від повітового міста, 2188 осіб, 204 двори; волосне правління; 2 православних церкви, костел, кладовищенська католицька каплиця, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 3 постоялих вдори, 5 постоялих будинків, 47 лавок, 2 водяних млини, вітряк. За 3 версти — садиба Воробин із католицькою каплицею (домова), водяним млином, пивоварним та винокурним заводами. За 4 та 8 верст — цегельні заводи.
• Берестя — колишнє державне і власницьке село при річці Горинь, 625 осіб, 69 дворів, кладовищенська православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Залішани — колишнє власницьке село при струмкові, 85 осіб, 11 дворів, православна церква.
• Селець — колишнє власницьке село при річці Горинь, 815 осіб, 86 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

Станом на 1890 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень, 8 сільських общин, 1154 дворів і 6926 жителів. Волосним старшиною був Гнат Воротнюк, писарем — Феодосій Рабешко.

Станом на 1896 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень (1 містечко, 15 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 1156 дворів і 7508 жителів. Старшиною волості був Андрій Ракович, писарем — Павло Хранчевський.

Станом на 1898 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень (1 містечко, 15 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 1288 дворів і 7606 жителів. Старшиною волості був Андрій Ракович, писарем — Олександр Шмутківський.

Станом на 1900 рік у Домбровицькій волості налічувалося 23 поселення (1 містечко, 22 села та інших поселень), 8 сільських общин, 1550 дворів і 8379 жителів. Волосним старшиною був Григорій Пінчук, писарем — Віктор Сус.

У 1906 році у волості було 40 поселень: 1 містечко, 15 сіл, 4 фільварки, 9 урочищ і 11 пунктів лісової сторожі. Список населенех пунктів волості у 1906 році:

Назва	Вид	Дворів	Населення
Антонин	фільварок	4	31
Антонин	лісова сторожа	1	7
Берестя	село	148	994
Вашкели	лісова сторожа	1	6
Веревичка	урочище	1	5
Вовківня	лісова сторожа	1	8
Вонячівка	урочище	2	12
Воробин	фільварок	18	461
В'язовець	лісова сторожа	1	7
Грицьки	село	54	357
Домбровиця	містечко	839	5459
Дукарівська	урочище	2	21
Залішани	село	25	165
Зарудів'я	урочище	1	5
Каравиця	урочище	1	9
Коростель	лісова сторожа	1	8
Крупове	село	69	571
Літвиця	село	53	371
Мости	урочище	1	5
Мочулище	село	64	521
Мочулище	фільварок	3	26
Нивецьк	село	54	376
Нивецьк	лісова сторожа	1	13
Нивецьк	лісова сторожа	1	9
Нивецьк	фільварок	3	37
Орв'яниця	село	220	1167
Острівці	село	38	239
Острівці I	лісова сторожа	1	7
Острівці II	лісова сторожа	1	4
Парослище	урочище	1	7
Піщанка	лісова сторожа	1	5
Працюки	село	16	103
Пруд	урочище	1	3
П'ята	урочище	1	5
Селець	село	221	1309
Семенове	село	48	430
Сохи	село	23	324
Шепелі	лісова сторожа	1	8
Ясенець	село	33	165
Яцулі	село	15	105
Разом		1970	15 524

Станом на 1910 рік у Домбровицькій волості налічувалося 18 поселення (1 містечко, 17 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 2103 двори і 9861 житель. В. о. волосного старшини був Пінчук, писарем — А. Мельник.

Станом на 1913 рік у Домбровицькій волості налічувалося 42 поселення (1 містечко, 41 село та інших поселень), 8 сільських общин, 1490 дворів і 11 758 жителів. Волосним старшиною був Т. Пінчук, писарем — А. Мельник.

Станом на 1916 рік у Домбровицькій волості налічувалося 42 поселення (1 містечко, 41 село та інших поселень), 8 сільських общин, 1872 двори і 11 990 жителів. Старшиною волості був П. Пінчук, писарем — А. Мельников.

У складі Польщі

Гміна Домбровиця
1920—1939
Воєводство	Поліське (1920—1930), Волинське (1930—1940)
Повіт	Сарненський
Адмінцентр гміни	Домбровиця
Тип гміни	Сільська
Громади	23
Населення (1921)  • населення  • густота населення	12 214

Дубровицька гміна у складі Сарненського повіту

Після захоплення Полісся поляками волость називали ґміна Домбровиця і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було село Домбровиця. Містечко Домбровиця утворювало окремо міську гміну.

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в гміні налічувалося 2072 будинки та 12 214 мешканців, з них: 5902 чоловіки та 6312 жінок; 11 198 православних (91,68 %), 701 римо-католик (5,74 %), 314 юдеїв (2,57 %) та 1 євангельський християнин; 10 438 українців (85,46 %), 765 поляків (6,26 %), 701 «тутейший» (5,74 %), 273 євреї (2,24 %), 17 білорусів, 15 росіян, 2 литовці, 2 шведи та 1 естонець. Станом на 1921 до гміни належало 48 населених пунктів (17 сіл, 3 хутори, 4 фільварки, 16 лісничівок, 3 цегельні, 1 селище, 1 смолярня, 1 тартак, 1 млинарське селище, 1 залізнична станція):

Назва	Вид	Дворів	Населення
Антонин	фільварок	3	29
Берестя	село	215	1400
Вервечка	хутір	1	11
Вигон	лісничівка	1	4
Вонячівка	лісничівка	5	27
Вонячівка	смолярня	2	14
Воробин	фільварок	10	152
Гать	тартак	2	8
Грицьки	село	59	354
Домбровиця	село	641	3567
Домбровиця	залізнична станція
Домбровиця	цегельня	-	-
Дукарівська	цегельня	-	-
Дукарівська I	лісничівка	1	5
Дукарівська II	лісничівка	2	8
Залішани	село	40	211
Заруче	лісничівка	1	10
Заріччя	село	20	137
Кадлубок	лісничівка	1	5
Каравиця	лісничівка	1	9
Кривиця	село	56	304
Кривиця	лісничівка
Кривиця	цегельня	1	9
Кривиця	млинарське селище	1	5
Крупове	село	100	583
Літвиця	село	61	321
Мочулище	село	86	469
Мочулище	фільварок	3	12
Мостки	лісничівка	1	8
Нивецьк	село	56	363
Нивецьк	лісничівка
Нивецьк	фільварок	1	4
Орв'яниця	село	248	1457
Острівці	село	40	197
Ошкела	лісничівка	1	4
Пасіка	лісничівка	-	-
П'ята	лісничівка	1	6
Працюки	село	23	134
Рівчаки	хутір	1	2
Садівна	лісничівка	1	6
Селець	село	252	1572
Смолярня	селище	2	5
Сохи	село	54	324
Сохи	лісничівка	-	-
Хутір Озерський	хутір	4	22
Цегельня	лісничівка	1	-
Яцулі	село	18	100
Ясенець	село	55	356
Разом		2072	12 214

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 березня 1928 року з ліквідованої ґміни Бережниця до ґміни Домбровіца передані населені пункти — містечко: Бережниця; села: Грані, Кураш, Осова, Ремчиці, Рудня, Соломіївка, Зульня; селища: Головенська і Обшар; колонії: Бережниця Нова, Білаші, Морги, Острів, Павлівка, Трипутня, Зажечина; хутір: Кіцині; фільварок: Адольфів.

16 грудня 1930 ґміна у складі Сарненського повіту була передана до Волинського воєводства.

Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад:

1. Берестя — село: Берестя, селище: Антонин та хутір: Шепель;
2. Бережниця — містечко: Бережниця;
3. Бережниця — село: Бережниця, хутори: Біляші, Монополь, Морги і Нова-Бережниця — село: Нова-Бережниця, колонія: Зарічиця, лісничівка: Зарічиця та гаївка: Зарічиця;
4. Домбровиця — село: Домбровиця, фільварок: Воробин та селище: Заріччя;
5. Грані — село: Грані та фільварок: Грані;
6. Грицьки — село: Грицьки;
7. Ясинець — село: Ясинець, лісничівки: Каравиця і Рівчаки та хутір: Садівне;
8. Крупове — село: Крупове, гаївка: Ошкела та лісничівка: Вовківня;
9. Кривиця — села: Кривиця і Залішани та залізнична станція: Кривиця;
10. Кураш — село: Кураш та фільварок: Кураш;
11. Літвиця — села: Літвиця і Яцулі, гаївки: Цегельня, Кадлубок і Заружі та лісничівка: Вонячівка;
12. Мочулище — село: Мочулище, фільварок: Мочулище, гаївки: Дукарівка, Хрести і Парослищі, урочище: Гать та хутір: Волище;
13. Нивецьк — село: Нивецьк, лісничівка: Нивецьк, селище: Озерське та гаївки: П'ята і Вервечка;
14. Орв'яниця — село: Орв'яниця;
15. Осова — село: Осова, колонія: Острів та хутір: Павлівка;
16. Працюки — село: Працюки;
17. Ремчиці — село: Ремчиці та хутори: Грабини, Кіцин, Клин, Липники, Масляничі, Невеселі і Підкрпище;
18. Рудня — село: Рудня, гаївки: Рудня і Деревок та лісничівка: Деревок;
19. Селець — село: Селець та гаївка: Попова Гора;
20. Сохи — село: Сохи;
21. Соломіївка — село: Соломіївка та селище: Адольфів;
22. Трипутня — село: Трипутня;
23. Зульня — село: Зульня.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Дубровицького району.

Див. також

• Домбровицький повіт
• Дубровицьке князівство (Дубровицька волость)

Посилання

1. Памятная книжка Волынской губерніи на 1891 годъ. — Житоміръ : Типографія Губернскаго правленія, 1890. — С. IV 6-7. (рос. дореф.)
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 196-197, 234. (рос. дореф.)
3. Памятная книжка Волынской губерніи на 1896 годъ. — Житоміръ : Волынская Губернская типографія, 1896. — С. IV 10-11. (рос. дореф.)
4. Памятная книжка Волынской губерніи на 1898 годъ. — Житоміръ : Волынская Губернская типографія, 1898. — С. IV 10-11. (рос. дореф.)
5. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годъ. — Житоміръ : Волынская Губернская типографія, 1900. — С. IV 30-31. (рос. дореф.)
6. Памятная книжка Волынской губерніи на 1911 годъ. — Житоміръ : Волынская Губернская типографія, 1910. — С. III 84-85. (рос. дореф.)
7. Памятная книжка Волынской губерніи на 1914 годъ. — Житоміръ : Волынская Губернская типографія, 1913. — С. 146-147. (рос. дореф.)
8. Памятная книжка Волынской губерніи на 1917 годъ. — Житоміръ : Волынская Губернская типографія, 1916. — С. 82-83. (рос. дореф.)
9. Забелин А. Военно-статистическое обозрение Волынской губерніи. — Кіевъ : Типографія Штаба Кіевскаго военнаго Округа, 1887. — С. 361. (рос. дореф.)
10. Теодорович Н. И. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 436. (рос. дореф.)
11. Карта волостей Волынской губерніи. 1892. (рос. дореф.)
12. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 188-212. (рос. дореф.)
13. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
14. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
15. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649^{[недоступне посилання]} (пол.)
16. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 77-78 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 196-197, 234. (рос. дореф.)

Посилання

• Mapa Administracyjna Rzeczypospolitej Polskiej 1:300 000 /1937/ Sarny. Mapster (пол.)
• Mapa Administracyjna Rzeczypospolitej Polskiej 1:300 000 /1937/ Kowel. Mapster (пол.)