Селе́ць — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 року — адміністративний центр Селецької сільської ради. Населення становить 1971 особа (2011).
село Селець | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070350057611 |
Облікова картка | с Селець |
Основні дані | |
Засноване | 1580 |
Населення | 1971 (01.01.2011) |
Площа | 1,41 км² |
Густота населення | 1401,42 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34141 |
Телефонний код | +380 3658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 142[] м |
Водойми | річка Горинь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
Карта | |
Селець | |
Селець | |
Мапа | |
Селець у Вікісховищі |
Назва
Назва села викликає в деяких дослідників району суперечності. Існує дві найвірогідніші причини назви: перша — за переказами сельчан назва села походить від слова «поселення». За другою версією — слово «селець» в Польщі є часто вживаним в назвах сіл. Форма «Сельце» дуже поширена в Польщі, Білорусі. Порівняємо білоруське «сяльц, сяльцо» (фільварок, маєток, ферма, бровар, вілла). Так трактує рівненський науковець Я.Пура у своїй праці «Сучасні прізвища Рівненщини» (Дубровицький район).
Польською мовою згадується як Sielec, російською — як Селецъ.
Географія
Селець розташований на лівому березі річки Горинь, за 7 км від центру громади, за 12 км від залізничної станції Дубровиця (в минулому Домбровиця). Недалеко, за два кілометри від села, впадає в Горинь притока Случ. Село зі сходу, півдня, півночі оточене мальовничими луками, на заході, наче в серпанку, простягнувся ліс — батько повстанського краю. Нині Селець і Ясинець — одна сільська Рада.[]
Селець розташований на північ від Дубровиці. З сходу села протікає річка Горинь, на заході межує з Ясинцем, на півночі з селом Лютинськ, до Дубровиці відстань 4 км.[]
Площа села — 1,41 км². Поблизу села — річка Горинь. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «передкризова».
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 613 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.
Клімат Сельця | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,2 | 11,9 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,2 | 7,9 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,9 | −0,2 | −5 | 3,0 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 29 | 42 | 57 | 89 | 81 | 64 | 57 | 45 | 41 | 42 | 613 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Село вперше згадується 1580 року. Перша писемна згадка про село — грамота на володіння Сельцем — належить до 1580 р. Село входило до Пінського повіту Брестсько-Литовського воєводства (акт розподілу землі Т. Ю. Гольшанської).[]
Поблизу села було знайдено крем'яні знаряддя праці доби мезоліту. Територія села за часів Київської Русі входила до володінь дубровицьких князів. Під час монголо-татарської навали вони змушені були втікати, шукаючи порятунку від ворогів у неприступних лісових нетрях і болотах. З трьох рублених хаток, що розташувались на колись безлюдному острові, зародилось село Селець. Це місце і понині називають «Острів».[]
У 1798 р. В Сельці налічувалось 44 господарства і проживало 280 чоловік. Населення в основному займалося землеробством. Був розвинутий деревообробний промисел, виробництво олії, ткацтво, гончарство.[]
Коли Правобережжя було анексоване Росією, Селець входив до Пінського повіту Мінської губернії, а в 1805 році був віднесений до Ровенського повіту Волинської губернії.[]
В 1851 р. в селі працював винокурний завод, який належав місцевому поміщику. Станом на 1859 рік, Селець було власницьким селом, тут діяла дерев'яна православна церква. На час проведення селянської реформи в Сельці були 84 кріпатських господарства. В 1864 р. В Сельці булла відкрита парафіяльна школа, а у 1892 р. Відкрилась міністерська початкова школа. Наприкінці 19 ст. в селі було 173 господарства та 2 тис. жителів, дерев'яна церква св. Миколая.[]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
Під час Першої світової війни багато жителів села мобілізували до армії, господарства залишилися майже без чоловіків, а все продовольство реквізовано, що призвело до голоду.[]
7 листопала 1917 р. (під впливом подій у Петрограді) селяни захопили та розікрали маєток графині Плятер. Місцеві більшовики керували в селі до лютого 1918 р. — до часу, коли на Україну рушили австро-німецькі війська, а в село вступив загін гайдамаків. Майно було повернено поміщику, а на селян наклали контрибуцію (грошовий оброк).[]
Після краху австро-німецького війська встановилася влада Директорії. Територія, на якій знаходилось село, в липні 1919 р. перейшло до Польщі, але місцеві селяни навіть підняли повстання, яке намагися придушити польською армією. На початку липня 1920 р. в село увійшла Червона Армія і відновилася радянська влада, але в 1921 р. знову перейшло полякам.[]
Напередодні селянської реформи і до 1921року Селець входив до Дубровицької волості Волинської губернії. В 1921 році село віддійшло до Польщі: спочатку до Сарненського повіту Поліського воєводства, а наприкінці 1930 року в складі цього ж повіту до Волинського воєводства. В 1934 році було впроваджено новий адміністративний поділ, за яким на кілька сіл утворилася одна гміна. Село Селець віднесли до Дубровицької гміни.[]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належала гаївка Попова Гора.
У 1920-х роках частина селян емігрувала в Канаду, США, Аргентину, Уругвай.[]
В той час в Сельці була тільки початкова школа, навчання в якій велося тільки польською мовою, не було ні лікарні, ні лікаря. Церква була тільки католицька.[]
На вересень 1939 р., коли знову село опинилося під радянською владою, налічувалось 329 господарств. На початку 1941 р. було організовано перший колгосп, з'явився медичний пункт, відкрили неповну середню школу, клуб та бібліотеку.[]
У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 66 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 32 загинуло, 30 було репресовано.
Під час Німецько-радянської війни з 1 липня 1941 р. по 10 січня 1944 р. село було окуповано військами гітлерівської коаліції. 96 жителів полягли на війні, 37 було закатовано, 44 відправлено на каторгу.[]
У 1947 році село Селець разом з хуторами Вигін та Волока підпорядковувалося Селецькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.
В 1949 р. було відновлено колгосп, який у 1956 р. об'єднався з дрібнішими сусідніми під назвою «Зоря комунізму».[]
Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 5 господарств колгоспу ім. Сталина села Селець були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.
З 13 липня до 3 серпня 1953 року маршрутна експедиція під керівництвом М. Ломової, обстежуючи Рокитнянський та Дубровицький райони Рівенської області, серед низки інших населених пунтктів відвідала Селець.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,56 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,58 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,68 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 176 мбер, з якої: зовнішнього — 33 мбер, загальна від радіонуклідів — 143 мбер (з них Cs — 132 мбер).
У 2012 році відбулася газифікація сіл Селець та Ясинець у рамках програми газифікації Дубровицького району. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1859 | 651 | — |
1897 | 1140 | +75.1% |
1906 | 1309 | +14.8% |
1921 | 1572 | +20.1% |
1989 | 2016 | +28.2% |
1993 | 2034 | +0.9% |
2001 | 1963 | −3.5% |
2011 | 1971 | +0.4% |
2017 | 1828 | −7.3% |
Динаміка населення |
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Селець налічувалося 71 двір та 651 житель (309 чоловіків і 342 жінок), з них 640 православних, 7 римо-католиків і 4 євреїв. За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 1140 осіб, з них: 528 чоловіків та 612 жінок; 1138 православних. Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 221 двір та мешкало 1309 осіб.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 252 будинки та 1572 мешканці, з них: 786 чоловіків та 786 жінок; 1553 православні, 12 юдеїв та 7 римо-католиків; 1550 українців, 12 євреїв, 8 поляків та 2 білоруси.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2016 осіб, з яких 974 чоловіки та 1042 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкало 2034 жителів, з них 530 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1963 особи. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1971 особа. Густота населення — 1401,42 особи/км².
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,54 % |
російська | 0,40 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 251 | 281 | 532 |
18-39 | 313 | 316 | 629 |
40-59 | 252 | 234 | 486 |
60+ | 164 | 160 | 324 |
Разом | 980 | 991 | 1971 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1971 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
420 | 22 | 442 | 23 | 862 | 45 | 189 | 10 | 245 | 13 | 434 | 23 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1971 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
22 | 4 | 42 | 8 | 64 | 13 | 42 | 8 | 99 | 20 | 142 | 28 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1427 | 433 | 611 | 3 | 7 | 122 | 23 | 25 | 25 | 30 | 104 | 12 | 32 | 1 |
Політика
Органи влади
До 2020 року місцеві органи влади були представлені Селецькою сільською радою.
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560285. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 1415 осіб.
Культура
У селі працює Селецький сільський будинок культури на 365 місць. Діє Селецька публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 24 689 книг та яка має 14 місць для читання, 3 особи персоналу, кількість читачів — 830 осіб.
Усна народна творчість
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Сельчани мають свою частку в усній народній творчості Полісся. Найбільше існує розповідей про заснування села. Зокрема, одна з них знаходить собі місце серед науковців — за розповідями село заснували ченці (або священики), що втікали від переслідувань. Тоді на тій території було багато води, а посередині стояв острів, на який могли потрапити тільки сельчани. Саме на острові вони й переховувалися. Пізніше була насипана гребля. За однією з розповідей, щоб завершити її вчасно за наказом польського пана, чоловіки самі лягли тілами. Хоч й зараз в селі існують власні вулиці (Вулиця Незалежності, Івана Франка і ін.) жителі Сельця по-селецькі називають кожен куточок —Острів, Гаряче Поле, Вигін, Камчатка, Центр, Біля Ріки, Гребля (по ній йде дорога, а з обабіч стоїть канава), Парк, Нова Вулиця, Хутір та ін. Гребля була насипана ще в царський період. Пісок возили кіньми. Село було поділене на бригади, кожна бригада мала свою ділянку греблі. На греблі споруджено 5 мостів. Раніше, під час повені, село перетворювалось на острів. Єдиний шлях добратися до села була гребля.
Історія бібліотеки
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Далекі післявоєнні роки. По селах відкриваються школи, клуби, бібліотеки. Але то були хати — читальні. Уперше в нашому селі хату — читальню було відкрито в 1947 році. Це було в будинку Єрмійчука Клавдія Миколайовича. Першим бібліотекарем був Ожелевський Іван Іванович. Важкі часи були тоді в країні. Своїх спеціалістів не вистачало і в село на роботу прислали молоду дівчину з Півдня.
Радянська влада приділяла багато уваги вихованню молоді і бібліотеку було переведено у приміщення клубу, який був на тому місті де зараз знаходиться школа. Це було в 1952 році. В 1953 році в бібліотеку прийшла працювати молода наша односельчанка Якубович Галина Яківна. В 1956 році бібліотеку переводять в приміщення пошти, де зараз розміщена автобусна зупинка. Все приміщення потопало в кущах бузку. В 1958 році прийшла працювати Резнікова Катерина, яка працювала до 1962 року. Потім бібліотеку переводять у новий будинок культури, де вона займала одну кімнату. На роботу до бібліотеки прийшла молода випускниця школи Демідова Галина Олександрівна. Як згадує Галина Олександрівна багато дорослого населення відвідувало бібліотеку, читали молоді сім'ї. Роздільників було багато, багато було преси. Але її душа лежала до вчителювання. Галина Олександрівна вступає до педучилища, закінчивши його працює в селі вчителем. З 1964 по 1965 рік працювала Коркош Любов. У 1967 році прийняла Петрушко Лідія Леонтівна. 12 грудня 1969 року на роботу прийшла Кохан Ніна Миколаївна. Книжковий фонд на той час нараховував 10 тисяч примірників. В 1973 році бібліотеку переведено в приміщення медпункту, де вона займала 4 кімнати. Ніна Миколаївна бере активну участь у художній самодіяльності, співає в сільському хорі, ансамблі та агітбригаді. Ніна Миколаївна працювала разом з Ващишиною Тетяною Степанівною. В 1974 році після закінчення середньої школи в бібліотеку прийшла Сидоришина Марія Іванівна, нині директор ЦСПШБ району. 1 серпня 1977 року на роботу в бібліотеку було прийнято спеціаліста бібліотечної справи Мозоль Віру Романівну. В 1982 році в бібліотечній системі пройшли зміни. Бібліотека перейшла на централізовану бібліотечну систему. Бібліотека реорганізована на бібліотеку — філіал. В бібліотеці працює Петрушко Галина Степанівна. Книжковий фонд нараховує 14 тисяч книг. В бібліотеці відведено кімнату юному читачу, дорослий фонд був в окремій кімнаті, була кімната читального залу на 10 місць.
У 1992 році бібліотеку було переведено в приміщення сільської ради. Приміщення займає 80 кв. м., 14 читацьких місць. Книжковий фонд становив 18913 примірників книг. З 1993 по 2000 р. в бібліотеці два працівники: Міндер Віра Романівна і Чумак Алла Миколаївна. В 2002 році пройшло об'єднання шкільної і сільської бібліотеки в централізовану систему публічно — шкільних бібліотек. На даний час Селецька публічно — шкільна бібліотека знаходиться в двох приміщеннях: сільської ради і школи. Бібліотека обслуговує 800 читачів, з них 325 діти. Книжковий фонд становить 24689 примірників книг.
Релігія
8 березня 2019 року громада села на парафіяльних зборах одноголосно ухвалила рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України.
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада Свято-Миколаївської парафії Сарненської єпархії УПЦ | ПЦУ | 25 вересня 1991 | 370 | Церква | |||||||
Релігійна громад ХВЄ | ХВЄ | 29 жовтня 1991 | 190 | Молитовний будинок | |||||||
— православні, — протестантські. |
У XIX столітті в селі діяла православна церква Різдва Пресвятої Богородиці.
Приблизно в другій половині XV століття князем Юрієм Семеновичем Ольшанським на одному з островів Горині за 4 кілометри на північний схід від родинного гнізда князів Ольшанських — Дубровиці (в минулому Домбровиця) був заснований Свято-Миколаївський монастир. Острівець, на якому був заснований монастир, знаходився серед непрохідних боліт і доступ до нього був тільки по річці Горинь. В Свято-Миколаївському храмі богослужіння відбувалися до 1950 року. В 1963році храм розібрали, майно храму знищели і пограбували. Сьогодні на місці монастиря буяють півстолітні сосни і липи. Під їх кронами стоїть дерев'яна капличка побудована селянами в пам'ять про їх святу спадщину, де відбуваються богослужіння.[]
Освіта
У селі діє Селецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 359 учнів (із 475 розрахованих) та викладав 31 учитель.
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Селецький дошкільний навчальний заклад „Сонечко“», у якому станом на 2011 рік навчалося 37 дітей і працювало 6 учителів та вихователів.
Промисловість
У селі розміщене промислове підприємство ТОВ «Агрофірма „Рекорд“».
Інфраструктура
Село газифіковане. У селі наявний сквер площею 500 м². Наявне відділення поштового зв'язку.
Особистості
- Ващишин Олег Анатолійович, загинув під Іловайськом. У грудні 2015 року у Сельці відкрито меморіальну дошку честі Олега Ващишина.
- Мосійчук Степан Лукашевич [ 27 грудня 2015 у Wayback Machine.] — ветеран Другої світової війни.
Галерея
- Селецьке кафе «Біля криниці»
- Селецька гребля, прокладена ще в XVII чи XVIII століттях.
- Церква Св. Михаїла в с. Селець
- Селецька загальноосвітня школа I-III ступенів
- Святкування 1 травня в Сельці
- Мітинг до дня Перемоги в Сельці 1988 року учасниками бойових дій Другої світової війни
Примітки
Коментарі
- рос. [село] Сельцо, 60 дворів.
- рос. Селецъ, 71 двір.
- нім. Szeljetz, 71 двір.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»
Джерела
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- с Селець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 60. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 207. (рос.)
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). . Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Selets climate: Average Temperature, weather by month, Selets weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 651. (рос. дореф.)
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання](пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 226. — .
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)
- Гілевич І. Я. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся [ 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2008. — Вип. 43. — С. 34-53.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- Іван Марчук, Микола Мельничук (30 травня 2012). . rtb.rv.ua. Рівненська обласна державна телерадіокомпанія. Архів оригіналу за 7.04.2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 19.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 27.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- . www.rivnenews.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 440.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 16—17.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
Книги
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / Тройницкий Н. А. — СПб, 1905. — 389 с. (рос. дореф.)
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- Цинкаловський О. Селець // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 354.
- Масний О. С. Селець // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 278. — 15 000 прим.
- Теодорович Н. И. Селец // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 613. (рос. дореф.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селець (Сарненський район)
- с. Селець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sele c selo v Ukrayini u Dubrovickij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Do 2020 roku administrativnij centr Seleckoyi silskoyi radi Naselennya stanovit 1971 osoba 2011 selo SelecKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Sarnenskij rajonGromada Dubrovicka miska gromadaKod KATOTTG UA56080070350057611Oblikova kartka s Selec Osnovni daniZasnovane 1580Naselennya 1971 01 01 2011 Plosha 1 41 km Gustota naselennya 1401 42 osib km Poshtovij indeks 34141Telefonnij kod 380 3658Geografichni daniGeografichni koordinati 51 37 32 pn sh 26 35 55 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 142 dzherelo mVodojmi richka GorinMisceva vladaAdresa radi 34100 Rivnenska obl Sarnenskij r n m Dubrovicya vul Vorobinska bud 16KartaSelecSelecMapa Selec u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Selec NazvaNazva sela viklikaye v deyakih doslidnikiv rajonu superechnosti Isnuye dvi najvirogidnishi prichini nazvi persha za perekazami selchan nazva sela pohodit vid slova poselennya Za drugoyu versiyeyu slovo selec v Polshi ye chasto vzhivanim v nazvah sil Forma Selce duzhe poshirena v Polshi Bilorusi Porivnyayemo biloruske syalc syalco filvarok mayetok ferma brovar villa Tak traktuye rivnenskij naukovec Ya Pura u svoyij praci Suchasni prizvisha Rivnenshini Dubrovickij rajon Polskoyu movoyu zgaduyetsya yak Sielec rosijskoyu yak Selec GeografiyaSelec roztashovanij na livomu berezi richki Gorin za 7 km vid centru gromadi za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Dubrovicya v minulomu Dombrovicya Nedaleko za dva kilometri vid sela vpadaye v Gorin pritoka Sluch Selo zi shodu pivdnya pivnochi otochene malovnichimi lukami na zahodi nache v serpanku prostyagnuvsya lis batko povstanskogo krayu Nini Selec i Yasinec odna silska Rada dzherelo Selec roztashovanij na pivnich vid Dubrovici Z shodu sela protikaye richka Gorin na zahodi mezhuye z Yasincem na pivnochi z selom Lyutinsk do Dubrovici vidstan 4 km dzherelo Plosha sela 1 41 km Poblizu sela richka Gorin Zgidno z doslidzhennyam 2017 roku za yakim ocinyuvalisya masshtabi antropogennoyi transformaciyi teritoriyi Dubrovickogo rajonu vnaslidok nesankcionovanogo vidobutku burshtinu ekologichna situaciya sela harakterizuvalasya yak peredkrizova Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 613 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v berezni j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 89 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 60 mm Peresichna temperatura sichnya 5 6 C lipnya 18 6 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 2 C Klimat SelcyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 6 1 3 3 4 12 4 19 3 22 9 23 9 23 1 18 2 11 9 4 8 0 0 11 3Serednya temperatura C 5 6 4 5 0 3 7 5 13 7 17 5 18 6 17 7 13 2 7 9 2 3 2 5 7 1Serednij minimum C 8 5 7 7 3 9 2 7 8 2 12 1 13 3 12 3 8 3 3 9 0 2 5 3 0Norma opadiv mm 36 30 29 42 57 89 81 64 57 45 41 42 613Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaSelec na mapahSelo Selec na rosijskij specialnij mapi Shuberta 1826 1840 rokiv ros doref Selec na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1866 1887 rokiv ros doref Selec na nimeckij karti 1917 roku nim Uchasniki bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni Selo vpershe zgaduyetsya 1580 roku Persha pisemna zgadka pro selo gramota na volodinnya Selcem nalezhit do 1580 r Selo vhodilo do Pinskogo povitu Brestsko Litovskogo voyevodstva akt rozpodilu zemli T Yu Golshanskoyi dzherelo Poblizu sela bulo znajdeno krem yani znaryaddya praci dobi mezolitu Teritoriya sela za chasiv Kiyivskoyi Rusi vhodila do volodin dubrovickih knyaziv Pid chas mongolo tatarskoyi navali voni zmusheni buli vtikati shukayuchi poryatunku vid vorogiv u nepristupnih lisovih netryah i bolotah Z troh rublenih hatok sho roztashuvalis na kolis bezlyudnomu ostrovi zarodilos selo Selec Ce misce i ponini nazivayut Ostriv dzherelo U 1798 r V Selci nalichuvalos 44 gospodarstva i prozhivalo 280 cholovik Naselennya v osnovnomu zajmalosya zemlerobstvom Buv rozvinutij derevoobrobnij promisel virobnictvo oliyi tkactvo goncharstvo dzherelo Koli Pravoberezhzhya bulo aneksovane Rosiyeyu Selec vhodiv do Pinskogo povitu Minskoyi guberniyi a v 1805 roci buv vidnesenij do Rovenskogo povitu Volinskoyi guberniyi dzherelo V 1851 r v seli pracyuvav vinokurnij zavod yakij nalezhav miscevomu pomishiku Stanom na 1859 rik Selec bulo vlasnickim selom tut diyala derev yana pravoslavna cerkva Na chas provedennya selyanskoyi reformi v Selci buli 84 kripatskih gospodarstva V 1864 r V Selci bulla vidkrita parafiyalna shkola a u 1892 r Vidkrilas ministerska pochatkova shkola Naprikinci 19 st v seli bulo 173 gospodarstva ta 2 tis zhiteliv derev yana cerkva sv Mikolaya dzherelo Do 1917 roku selo vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1906 roci selo vhodilo do skladu Dombrovickoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni bagato zhiteliv sela mobilizuvali do armiyi gospodarstva zalishilisya majzhe bez cholovikiv a vse prodovolstvo rekvizovano sho prizvelo do golodu dzherelo 7 listopala 1917 r pid vplivom podij u Petrogradi selyani zahopili ta rozikrali mayetok grafini Plyater Miscevi bilshoviki keruvali v seli do lyutogo 1918 r do chasu koli na Ukrayinu rushili avstro nimecki vijska a v selo vstupiv zagin gajdamakiv Majno bulo poverneno pomishiku a na selyan naklali kontribuciyu groshovij obrok dzherelo Pislya krahu avstro nimeckogo vijska vstanovilasya vlada Direktoriyi Teritoriya na yakij znahodilos selo v lipni 1919 r perejshlo do Polshi ale miscevi selyani navit pidnyali povstannya yake namagisya pridushiti polskoyu armiyeyu Na pochatku lipnya 1920 r v selo uvijshla Chervona Armiya i vidnovilasya radyanska vlada ale v 1921 r znovu perejshlo polyakam dzherelo Naperedodni selyanskoyi reformi i do 1921roku Selec vhodiv do Dubrovickoyi volosti Volinskoyi guberniyi V 1921 roci selo viddijshlo do Polshi spochatku do Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva a naprikinci 1930 roku v skladi cogo zh povitu do Volinskogo voyevodstva V 1934 roci bulo vprovadzheno novij administrativnij podil za yakim na kilka sil utvorilasya odna gmina Selo Selec vidnesli do Dubrovickoyi gmini dzherelo U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci selo vhodilo do skladu Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki 1930 roku Sarnenskij povit priyednanij do skladu Volinskogo voyevodstva U 1936 roci vhodilo do odnojmennoyi gromadi do yakoyi takozh nalezhala gayivka Popova Gora U 1920 h rokah chastina selyan emigruvala v Kanadu SShA Argentinu Urugvaj dzherelo V toj chas v Selci bula tilki pochatkova shkola navchannya v yakij velosya tilki polskoyu movoyu ne bulo ni likarni ni likarya Cerkva bula tilki katolicka dzherelo Na veresen 1939 r koli znovu selo opinilosya pid radyanskoyu vladoyu nalichuvalos 329 gospodarstv Na pochatku 1941 r bulo organizovano pershij kolgosp z yavivsya medichnij punkt vidkrili nepovnu serednyu shkolu klub ta biblioteku dzherelo U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi v lavah UPA ta OUN Zagalom vstanovleno 66 zhiteliv sela yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 32 zaginulo 30 bulo represovano Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni z 1 lipnya 1941 r po 10 sichnya 1944 r selo bulo okupovano vijskami gitlerivskoyi koaliciyi 96 zhiteliv polyagli na vijni 37 bulo zakatovano 44 vidpravleno na katorgu dzherelo U 1947 roci selo Selec razom z hutorami Vigin ta Voloka pidporyadkovuvalosya Seleckij silskij radi Dubrovickogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR V 1949 r bulo vidnovleno kolgosp yakij u 1956 r ob yednavsya z dribnishimi susidnimi pid nazvoyu Zorya komunizmu dzherelo Rishennyam Dubrovickoyi rajradi deputativ trudyashih vid 17 chervnya 1950 roku 5 gospodarstv kolgospu im Stalina sela Selec buli zaneseni u spisok bandposobnickih i pidlyagali vivozu za mezhi URSR Z 13 lipnya do 3 serpnya 1953 roku marshrutna ekspediciya pid kerivnictvom M Lomovoyi obstezhuyuchi Rokitnyanskij ta Dubrovickij rajoni Rivenskoyi oblasti sered nizki inshih naselenih puntktiv vidvidala Selec Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 2 56 Ki km 137Cs 134Cs moloka 5 58 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 0 68 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 176 mber z yakoyi zovnishnogo 33 mber zagalna vid radionuklidiv 143 mber z nih Cs 132 mber U 2012 roci vidbulasya gazifikaciya sil Selec ta Yasinec u ramkah programi gazifikaciyi Dubrovickogo rajonu Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Dubrovickoyi miskoyi gromadi NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1859 651 1897 1140 75 1 1906 1309 14 8 1921 1572 20 1 1989 2016 28 2 1993 2034 0 9 2001 1963 3 5 2011 1971 0 4 2017 1828 7 3 Dinamika naselennya Stanom na 1859 rik u vlasnickomu seli Selec nalichuvalosya 71 dvir ta 651 zhitel 309 cholovikiv i 342 zhinok z nih 640 pravoslavnih 7 rimo katolikiv i 4 yevreyiv Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v seli meshkalo 1140 osib z nih 528 cholovikiv ta 612 zhinok 1138 pravoslavnih Stanom na 1906 rik u seli narahovuvalosya 221 dvir ta meshkalo 1309 osib Za perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 252 budinki ta 1572 meshkanci z nih 786 cholovikiv ta 786 zhinok 1553 pravoslavni 12 yudeyiv ta 7 rimo katolikiv 1550 ukrayinciv 12 yevreyiv 8 polyakiv ta 2 bilorusi Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2016 osib z yakih 974 choloviki ta 1042 zhinki Na kinec 1993 roku v seli meshkalo 2034 zhiteliv z nih 530 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1963 osobi Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 1971 osoba Gustota naselennya 1401 42 osobi km Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 54 rosijska 0 40 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom0 17 251 281 53218 39 313 316 62940 59 252 234 48660 164 160 324Razom 980 991 1971Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennyaCholoviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 1971os os os os os os 420 22 442 23 862 45 189 10 245 13 434 23Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennyaCholoviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 1971os os os os os os 22 4 42 8 64 13 42 8 99 20 142 28Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi1427 433 611 3 7 122 23 25 25 30 104 12 32 1PolitikaOrgani vladi Do 2020 roku miscevi organi vladi buli predstavleni Seleckoyu silskoyu radoyu Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560285 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 1415 osib KulturaU seli pracyuye Seleckij silskij budinok kulturi na 365 misc Diye Selecka publichno shkilna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovlyat 24 689 knig ta yaka maye 14 misc dlya chitannya 3 osobi personalu kilkist chitachiv 830 osib Usna narodna tvorchist Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Selchani mayut svoyu chastku v usnij narodnij tvorchosti Polissya Najbilshe isnuye rozpovidej pro zasnuvannya sela Zokrema odna z nih znahodit sobi misce sered naukovciv za rozpovidyami selo zasnuvali chenci abo svyasheniki sho vtikali vid peresliduvan Todi na tij teritoriyi bulo bagato vodi a poseredini stoyav ostriv na yakij mogli potrapiti tilki selchani Same na ostrovi voni j perehovuvalisya Piznishe bula nasipana greblya Za odniyeyu z rozpovidej shob zavershiti yiyi vchasno za nakazom polskogo pana choloviki sami lyagli tilami Hoch j zaraz v seli isnuyut vlasni vulici Vulicya Nezalezhnosti Ivana Franka i in zhiteli Selcya po selecki nazivayut kozhen kutochok Ostriv Garyache Pole Vigin Kamchatka Centr Bilya Riki Greblya po nij jde doroga a z obabich stoyit kanava Park Nova Vulicya Hutir ta in Greblya bula nasipana she v carskij period Pisok vozili kinmi Selo bulo podilene na brigadi kozhna brigada mala svoyu dilyanku grebli Na grebli sporudzheno 5 mostiv Ranishe pid chas poveni selo peretvoryuvalos na ostriv Yedinij shlyah dobratisya do sela bula greblya Istoriya biblioteki Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Daleki pislyavoyenni roki Po selah vidkrivayutsya shkoli klubi biblioteki Ale to buli hati chitalni Upershe v nashomu seli hatu chitalnyu bulo vidkrito v 1947 roci Ce bulo v budinku Yermijchuka Klavdiya Mikolajovicha Pershim bibliotekarem buv Ozhelevskij Ivan Ivanovich Vazhki chasi buli todi v krayini Svoyih specialistiv ne vistachalo i v selo na robotu prislali molodu divchinu z Pivdnya Radyanska vlada pridilyala bagato uvagi vihovannyu molodi i biblioteku bulo perevedeno u primishennya klubu yakij buv na tomu misti de zaraz znahoditsya shkola Ce bulo v 1952 roci V 1953 roci v biblioteku prijshla pracyuvati moloda nasha odnoselchanka Yakubovich Galina Yakivna V 1956 roci biblioteku perevodyat v primishennya poshti de zaraz rozmishena avtobusna zupinka Vse primishennya potopalo v kushah buzku V 1958 roci prijshla pracyuvati Reznikova Katerina yaka pracyuvala do 1962 roku Potim biblioteku perevodyat u novij budinok kulturi de vona zajmala odnu kimnatu Na robotu do biblioteki prijshla moloda vipusknicya shkoli Demidova Galina Oleksandrivna Yak zgaduye Galina Oleksandrivna bagato doroslogo naselennya vidviduvalo biblioteku chitali molodi sim yi Rozdilnikiv bulo bagato bagato bulo presi Ale yiyi dusha lezhala do vchitelyuvannya Galina Oleksandrivna vstupaye do peduchilisha zakinchivshi jogo pracyuye v seli vchitelem Z 1964 po 1965 rik pracyuvala Korkosh Lyubov U 1967 roci prijnyala Petrushko Lidiya Leontivna 12 grudnya 1969 roku na robotu prijshla Kohan Nina Mikolayivna Knizhkovij fond na toj chas narahovuvav 10 tisyach primirnikiv V 1973 roci biblioteku perevedeno v primishennya medpunktu de vona zajmala 4 kimnati Nina Mikolayivna bere aktivnu uchast u hudozhnij samodiyalnosti spivaye v silskomu hori ansambli ta agitbrigadi Nina Mikolayivna pracyuvala razom z Vashishinoyu Tetyanoyu Stepanivnoyu V 1974 roci pislya zakinchennya serednoyi shkoli v biblioteku prijshla Sidorishina Mariya Ivanivna nini direktor CSPShB rajonu 1 serpnya 1977 roku na robotu v biblioteku bulo prijnyato specialista bibliotechnoyi spravi Mozol Viru Romanivnu V 1982 roci v bibliotechnij sistemi projshli zmini Biblioteka perejshla na centralizovanu bibliotechnu sistemu Biblioteka reorganizovana na biblioteku filial V biblioteci pracyuye Petrushko Galina Stepanivna Knizhkovij fond narahovuye 14 tisyach knig V biblioteci vidvedeno kimnatu yunomu chitachu doroslij fond buv v okremij kimnati bula kimnata chitalnogo zalu na 10 misc U 1992 roci biblioteku bulo perevedeno v primishennya silskoyi radi Primishennya zajmaye 80 kv m 14 chitackih misc Knizhkovij fond stanoviv 18913 primirnikiv knig Z 1993 po 2000 r v biblioteci dva pracivniki Minder Vira Romanivna i Chumak Alla Mikolayivna V 2002 roci projshlo ob yednannya shkilnoyi i silskoyi biblioteki v centralizovanu sistemu publichno shkilnih bibliotek Na danij chas Selecka publichno shkilna biblioteka znahoditsya v dvoh primishennyah silskoyi radi i shkoli Biblioteka obslugovuye 800 chitachiv z nih 325 diti Knizhkovij fond stanovit 24689 primirnikiv knig Religiya8 bereznya 2019 roku gromada sela na parafiyalnih zborah odnogolosno uhvalila rishennya pro perehid z Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Spisok konfesijnih gromad stanom na 2011 rik Nazva gromadi Religijna organizaciya Data reyestraciyi Oriyentovna kilkist parafiyan Tip ritualnoyi budivli DzherelaReligijna gromada Svyato Mikolayivskoyi parafiyi Sarnenskoyi yeparhiyi UPC PCU 25 veresnya 1991 370 CerkvaReligijna gromad HVYe HVYe 29 zhovtnya 1991 190 Molitovnij budinok pravoslavni protestantski U XIX stolitti v seli diyala pravoslavna cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Priblizno v drugij polovini XV stolittya knyazem Yuriyem Semenovichem Olshanskim na odnomu z ostroviv Gorini za 4 kilometri na pivnichnij shid vid rodinnogo gnizda knyaziv Olshanskih Dubrovici v minulomu Dombrovicya buv zasnovanij Svyato Mikolayivskij monastir Ostrivec na yakomu buv zasnovanij monastir znahodivsya sered neprohidnih bolit i dostup do nogo buv tilki po richci Gorin V Svyato Mikolayivskomu hrami bogosluzhinnya vidbuvalisya do 1950 roku V 1963roci hram rozibrali majno hramu znisheli i pograbuvali Sogodni na misci monastirya buyayut pivstolitni sosni i lipi Pid yih kronami stoyit derev yana kaplichka pobudovana selyanami v pam yat pro yih svyatu spadshinu de vidbuvayutsya bogosluzhinnya dzherelo OsvitaU seli diye Selecka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 359 uchniv iz 475 rozrahovanih ta vikladav 31 uchitel Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Seleckij doshkilnij navchalnij zaklad Sonechko u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 37 ditej i pracyuvalo 6 uchiteliv ta vihovateliv PromislovistU seli rozmishene promislove pidpriyemstvo TOV Agrofirma Rekord InfrastrukturaSelo gazifikovane U seli nayavnij skver plosheyu 500 m Nayavne viddilennya poshtovogo zv yazku OsobistostiVashishin Oleg Anatolijovich zaginuv pid Ilovajskom U grudni 2015 roku u Selci vidkrito memorialnu doshku chesti Olega Vashishina Mosijchuk Stepan Lukashevich 27 grudnya 2015 u Wayback Machine veteran Drugoyi svitovoyi vijni GalereyaSelecke kafe Bilya krinici Selecka greblya prokladena she v XVII chi XVIII stolittyah Cerkva Sv Mihayila v s Selec Selecka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Svyatkuvannya 1 travnya v Selci Miting do dnya Peremogi v Selci 1988 roku uchasnikami bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiKomentari ros selo Selco 60 dvoriv ros Selec 71 dvir nim Szeljetz 71 dvir Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Selec Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 60 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2015 pol Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 207 ros Kovalevskij S B Legkij V V 30 listopada 2017 Naukovij visnik NLTU Ukrayini ukr 27 9 52 55 doi 10 15421 40270911 ISSN 2519 2477 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Selets climate Average Temperature weather by month Selets weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II 1859 S 651 ros doref IAU 1980 s 55 Ukrainia 5 grudnya 2019 u Wayback Machine The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 Dz U 1930 nr 82 poz 649 nedostupne posilannya pol Wolynski Dziennik Wojewodzki 1936 nr 1 Luck Urzad Wojewodzki Wolynski 1936 01 04 S 77 78 pol dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 226 ISBN 978 966 8424 79 3 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 446 Iz krinici pechali Rivne Azaliya 1996 T 3 S 38 39 Reabilitovani istoriyeyu Gilevich I Ya Ukrayinska etnografichna nauka u pershomu povoyennomu desyatilitti ta polovi doslidzhennya Polissya 24 listopada 2019 u Wayback Machine Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2008 Vip 43 S 34 53 Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 S 270 Ivan Marchuk Mikola Melnichuk 30 travnya 2012 rtb rv ua Rivnenska oblasna derzhavna teleradiokompaniya Arhiv originalu za 7 04 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej 1905 s 19 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej 1905 s 27 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 58 www rivnenews com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 2 Pravoslav ya S 440 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 16 17 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 64 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 71 Knigi Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Trojnickij N A SPb 1905 389 s ros doref Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutogo 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s LiteraturaCinkalovskij O Selec Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya S 354 Masnij O S Selec Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 278 15 000 prim Teodorovich N I Selec Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev Tip Pochaevo Uspenskoj Lavry 1889 T 2 Uѣzdy Rovenskij Ostrozhskij i Dubenskij S 613 ros doref PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Selec Sarnenskij rajon s Selec Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini