Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трипу тня село в Україні у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області До 2020 підпорядковувало

Трипутня

Трипутня

Трипу́тня — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковувалося Трипутнянській сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади. Населення становить 572 особи (2011).

село Трипутня
image image
Герб Прапор
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Облікова картка с Трипутня 
Основні дані
Засноване 1654
Населення 572 (01.01.2011)
Площа 1,07 км²
Густота населення 612,15 осіб/км²
Поштовий індекс 34150
Телефонний код +380 3658
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		167[] м
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
image
image
Трипутня
image
image
Трипутня
Мапа

image Трипутня у Вікісховищі

Назва

За однією версією назва села походить від «трьох путень» (відер), — так в давні часи називали відра. За іншою легендою назва села походить від трьох путів (доріг), один з яких був у сторону с. Дубов'я, другий — на с. Осова, третій — на Дубровицю.[]

Польською мовою згадується як Tryputnia, російською — як Трипутни.

Географія

Площа села — 1,07 км². Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 607 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,5 °C. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.

Клімат Трипутні
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,5 3,2 12,2 19,1 22,7 23,8 22,9 18,1 11,7 4,7 −0,1 11,2
Середня температура, °C −5,6 −4,7 −0,4 7,3 13,5 17,3 18,5 17,4 13,1 7,7 2,2 −2,6 7,0
Середній мінімум, °C −8,5 −7,8 −4 2,5 8,0 11,9 13,2 12,0 8,2 3,7 −0,2 −5,1 2,8
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 87 81 64 57 44 41 41 607
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи

  • Трипутнянський парк — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 3 га, розташована в Трипутнянському лісництві.

Історія

Трипутня на мапах
image
Трипутня на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
image
Трипутня на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1654 року. За іншими даними перша згадка про село Трипутня — 1629 рік.(карта Волинського воєводства 1629 року).

Поблизу Трипутнів проживав пан Бронз, маєток якому подарував воробинський граф Плятер у 18 ст. Пан Бронз був людиною високоосвіченою і висококультурною, до того ж безмежно закоханий був у навколишню природу. Своє помістя він розмістив поблизу церкви на березі лісового потічка. Поблизу палацу він заклав чудовий парк, в якому висадили до 120 порід дерев і чагарників. Насіння квітів він виписував з багатьох країн Європи, в тому числі і з Голландії тюльпани. А на потічку він вибудував каскад ставків з проточною джерельною водою. Крім коропів пан розводив навіть форель.[]

У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

Внаслідок Ризького мирного договору у 1921 році Західне Полісся до складу Польської держави. Рівненщину було поділено на 4 повіти: Острозький, Дубенський, Костопільський і Ровенський.[]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади.

В селі була польська школа. Навчання було безплатне. Вивчали Закон Божий, історію, читання, математику, музику, вчили вишивати. Проводилися екскурсії поїздом в село Хіночі та в м. Дубровицю.[]

Поблизу Трипутнів, у лісі розташовувалося польське село Березина. В ньому було 30 хат. Церкви в польському селі не було, тому поляки ходили до костьолу в Дубровицю та Володимирець.[]

В 1939 році село в складі Правобережної України було приєднано до України в складі Радянського Союзу.

З початком Німецько-радянської війни Волинь і Полісся перетворились на прифронтову смугу. 28 червня німці захопили м. Рівне. Німецького гарнізону в селі не було. Однак німці, приїжджаючи у темно-зелених мундирах, тримаючи в руках нагайки, разом з поліцаями забирали продовольство(поросята, корови, хліб і т. ін.), ламали жорна, діжки, плуги.[]

Страшна трагедія сталася у 1943 році. В результаті конфлікту між бандерівцями та поляками 7 квітня 1943 року (на Благовіщення) спалили польське село Березину. Вдалося втекти лише декільком полякам. А в суботу 23 квітня 1943 року (на Великдень) поляки та німці розпочали жахливу акцію знищення села Трипутня. Село було взяте у кулеметне кільце, щоб люди не могли втекти. З смолоскипами в руках поляки почали підпалювати хату за хатою. Під дулами кулеметів люди втікали в ліс, ховалися по льохах. Поляками було вбито 78 людей. Після жахливої пожежі люди не мали де жити. Приходилося перебувати по 5-6 сімей в одній хаті .До печі була черга, щоб спекти хліб.[]

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. Весною 1943 року польська банда Ліверовського напала на хутори поблизу села і почала здійснювати грабежі мирного населення, проте наразилася на опір кущової боївки самооборони (УПА), яка відбила награбоване. У квітні 1943 року німці з поляками спалили село та вбили близько 60 українців. 20 квітня 1943 року німці з поляками повністю спалили село і вбили 90 мирних мешканців. За даними українського націоналістичного підпілля у липні 1943 року більшовики спалили в Трипутнях 10 хат. У серпні того ж року польські більшовицькі партизани спалили живцем 3 мешканців села. Загалом встановлено 49 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 22 загинуло, 12 було репресовано.

10 січня 1944 року Дубровицю зайняли частини 397 стрілецької дивізії 1 Українського фронту і радянські партизани Бегми.

У 1947 році село Трипутня разом з хутором Гора підпорядковувалося Трипутнянській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.

Після війни у вересні 1949 року в Трипутні було створено колгосп «Нове життя».[]

Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 7 господарств колгоспу «Нове життя» села Трипутня були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.

11 грудня 1950 року колгосп «Нове життя» був об'єднаний з колгоспом ім. Молотова села Грані. 9 жовтня 1957 року колгосп ім. Молотова був перейменований у колгосп «Україна». 20 лютого 1958 року до колгоспу «Україна» був приєднаний колгосп ім. Чапаєва села Кривиця, до якого входили села: Кривиця, Літвиця, Залі шани. В 1960 році колгосп «Україна» був перетворений на підсобне лісове господарство ліспромгоспу Домбровицького району. З квітня 1966 року був створений радгосп «Трипутнянський». З 1996 року створено КСП «Трипутнянський». З січня 2000 року СВК «Трипутнянський».[]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,65 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 6,65 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,56 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 195 мбер, з якої: зовнішнього — 34 мбер, загальна від радіонуклідів — 161 мбер (з них Cs — 150 мбер).

Відомі люди

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906 453 —
1921 607 +34.0%
1989 646 +6.4%
1993 632 −2.2%
2001 649 +2.7%
2011 572 −11.9%
2017 605 +5.8%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 572 особи. Густота населення — 612,15 особи/км².

Станом на 1906 рік у селі було 74 двори та мешкало 453 особи.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 109 будинків та 607 мешканців, з них: 298 чоловіків та 309 жінок; 558 православних, 44 юдеї та 5 римо-католиків; 560 українців, 42 євреї та 5 поляків.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 646 осіб, з яких 300 чоловіків та 346 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 632 жителів, з них 166 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 649 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,08 %
російська 0,46 %
білоруська 0,31 %
румунська 0,15 %

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 83 66 149
18-39 87 80 167
40-59 80 68 148
60+ 36 72 108
Разом 286 286 572

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 572
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
140 24 163 28 309 52 138 23 139 24 277 47
Зайнятість (станом на 2011 рік)
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 572
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
35 16 25 11 60 27 21 9 29 13 50 22
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
458 148 208 2 1 43 16 3 5 12 45 5 3 -

Політика

Органи влади

До 2020 року місцеві органи влади представлені Трипутнянською сільською радою.

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560290. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 421 особа.

Культура

У селі працює Трипутнянський сільський будинок культури на 280 місць. Діє Трипутнянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 26 069 книг та яка має 8 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 667 осіб.

Історія бібліотеки

image
Дем'янець Евгенія перший бібліотекар Трипутнянської бібліотеки
Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2019)

Бібліотеку в селі Трипутня було засновано 1954 рік. Літератури на той час було дуже мало, а бажаючих прочитати книги було багато. В селі Трипутня створювалися хати — читання, де збиралася група людей для, яких були організовані голосні читання. У квітні 1958 року направлена в с. Трипутня спеціаліст бібліотечної справи Осовська Є. М. Осовська Є. М. пропрацювала 27 років. В 1984 році пішла на заслужений відпочинок. Кількість читачів у 1958 році в бібліотеці с. Трипутня 830 з них дітей — 350. Книгозабезпеченість на одного читача була малою. Надходження літератури з кожним роком зростала. В 1966 році бібліотекарю с. Трипутня було присвоєно звання відмінної роботи, нагороджено дипломом. Народилася Євгенія Марківна в 1938 році в с. Турбівка, Попелянський р — н., Житомирська обл. Закінчила Дубенський культосвітній технікум 1956—1958 рр. Під час роботи бібліотекарем була нагороджена медаллю за доблесну працю до 100-річчя з Дня народження Леніна — 1970 році. У 1984 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Стасюк Марія Василівна та Тимчишина Віра Федорівна.

В 1987 році бібліотекарем с. Трипутня працювала Разкевич Любов Іванівна. До 1988 року бібліотека знаходилась в старому приміщенні. 1988 році бібліотеку було перенесено в нове приміщення Будинку культури. У 1998 році бібліотеку прийняла Самко Жанна Володимирівна, яка працює до цього часу. В 2002 році сільську і шкільну бібліотеки було об'єднано в публічно– шкільну. Більш детальна інформація Трипутнянська публічна — шкільна бібліотека

Освіта

У селі діє Трипутнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 110 учнів (із 216 розрахованих) та викладало 18 учителів.

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Трипутнянський дошкільний навчальний заклад „Чебурашка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 17 дітей і працювало 3 учителі та вихователі.

Інфраструктура

Наявне відділення поштового зв'язку.

Ветерани Другої світової війни

Подик Федір Іванович

Народився 12 травня 1911 року в селі Трипутня Дубровицького району Ровненської області, був одружений з Подик Антоніною Дмитрівною 1914 р. н., виховував сина і доньку, яка невдовзі померла від тифу, що в той час було звичним явищем. Після визволення Дубровичини 10 січня 1944 року силами 397 стрілецької дивізії І Українського фронту, Федір Іванович та багато його односельчан серед яких був і його рідний брат Павло Іванович, поповнили ряди Червоної Армії. На початок війни Подику виповнилося 30 років, службу проходив рядовим солдатом в артилерії. Почав воювати в Україні, і закінчив свій солдатський шлях дорогою понад Віслою в самому Берліні в травні 1945 року. Вернувся з війни живий та здоровий. З 1946 року працював їздовим на фермі, з 1972 року вийшов на пенсію, але не покидав своєї роботи ще протягом майже десяти років до 1980 р. Помер 16 вересня 1999 року. Виховав шестеро дітей. Був нагороджений:

  • Орден отечественной войны ІІ степени (№ ордена 5373626,1985 р.)
  • Орден "20 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1965гг. (8 апреля 1967г.)
  • Орден " 50 лет победы в Великой Отечественной войне 1945—1945гг
  • Ювілейна медаль «25 победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.»
  • Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (8 мая 1975г.)
  • Ювілейна медаль «30 лет победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.» (1976г.)
  • Ювілейна медаль «Сорок лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг
  • Ювілейна медаль „50 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (20 декабря 1963г.)
  • Ювілейна медаль „ 50 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.“
  • Ювілейна медаль „ 50 років визволення України“
  • Ювілейна медаль „ 70 лет ВООРУЖОННЫХ СИЛ СССР“ (1990 р.)
  • Медаль Жукова»(1998 р.)

Примітки

Коментарі

  1. рос. Трипутня, 43 двори.
  2. нім. Triputnja.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»

Джерела

  1. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. с Трипутня // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 3 жовтня 2021.
  4. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. {{}}: Недійсний |nopp=n () (пол.)
  5. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 129. (рос. дореф.)
  6. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Процитовано 16 жовтня 2019.
  7. Tryputnia climate: Average Temperature, weather by month, Tryputnia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  8. Коротун, 1996, с. 264.
  9. ІАУ, 1980, с. 55.
  10. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  11. ІАУ, 1980, с. 57.
  12. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  13. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  14. . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  15. Денищук, 2003, с. 205—206.
  16. Денищук, 2003, с. 89.
  17. Денищук, 2003, с. 206.
  18. Денищук, 2003, с. 262.
  19. Літопис УПА, 2007, с. 235.
  20. Денищук, 2003, с. 282.
  21. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 241. — .
  22. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  23. Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)
  24. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. Коротун, 1996, с. 270.
  28. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  30. . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  31. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  32. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  33. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  34. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  35. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  36. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  37. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  38. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  39. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  40. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
  41. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — .

Офіційні дані та нормативно-правові акти

  • Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трипутня

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tripu tnya selo v Ukrayini u Dubrovickij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Do 2020 pidporyadkovuvalosya Triputnyanskij silskij radi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Dubrovickoyi miskoyi gromadi Naselennya stanovit 572 osobi 2011 selo Triputnya Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Dubrovicka miska gromada Oblikova kartka s Triputnya Osnovni dani Zasnovane 1654 Naselennya 572 01 01 2011 Plosha 1 07 km Gustota naselennya 612 15 osib km Poshtovij indeks 34150 Telefonnij kod 380 3658 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 32 45 pn sh 26 19 08 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 167 dzherelo m Misceva vlada Adresa radi 34100 Rivnenska obl Sarnenskij r n m Dubrovicya vul Vorobinska bud 16 Karta Triputnya Triputnya Mapa Triputnya u VikishovishiNazvaZa odniyeyu versiyeyu nazva sela pohodit vid troh puten vider tak v davni chasi nazivali vidra Za inshoyu legendoyu nazva sela pohodit vid troh putiv dorig odin z yakih buv u storonu s Dubov ya drugij na s Osova tretij na Dubrovicyu dzherelo Polskoyu movoyu zgaduyetsya yak Tryputnia rosijskoyu yak Triputni GeografiyaPlosha sela 1 07 km Zgidno z doslidzhennyam 2017 roku za yakim ocinyuvalisya masshtabi antropogennoyi transformaciyi teritoriyi Dubrovickogo rajonu vnaslidok nesankcionovanogo vidobutku burshtinu ekologichna situaciya sela harakterizuvalasya yak katastrofichna Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 607 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v berezni j syagaye u serednomu 28 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 87 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 59 mm Peresichna temperatura sichnya 5 6 C lipnya 18 5 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 1 C Klimat Triputni Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 6 1 5 3 2 12 2 19 1 22 7 23 8 22 9 18 1 11 7 4 7 0 1 11 2 Serednya temperatura C 5 6 4 7 0 4 7 3 13 5 17 3 18 5 17 4 13 1 7 7 2 2 2 6 7 0 Serednij minimum C 8 5 7 8 4 2 5 8 0 11 9 13 2 12 0 8 2 3 7 0 2 5 1 2 8 Norma opadiv mm 36 30 28 41 57 87 81 64 57 44 41 41 607 Dzherelo Climate Data org angl Pam yatki prirodi Triputnyanskij park kompleksna derzhavna pam yatka prirodi miscevogo znachennya plosheyu 3 ga roztashovana v Triputnyanskomu lisnictvi IstoriyaTriputnya na mapahTriputnya na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1866 1887 rokiv ros doref Triputnya na nimeckij karti 1917 roku nim Selo vpershe zgaduyetsya 1654 roku Za inshimi danimi persha zgadka pro selo Triputnya 1629 rik karta Volinskogo voyevodstva 1629 roku Poblizu Triputniv prozhivav pan Bronz mayetok yakomu podaruvav vorobinskij graf Plyater u 18 st Pan Bronz buv lyudinoyu visokoosvichenoyu i visokokulturnoyu do togo zh bezmezhno zakohanij buv u navkolishnyu prirodu Svoye pomistya vin rozmistiv poblizu cerkvi na berezi lisovogo potichka Poblizu palacu vin zaklav chudovij park v yakomu visadili do 120 porid derev i chagarnikiv Nasinnya kvitiv vin vipisuvav z bagatoh krayin Yevropi v tomu chisli i z Gollandiyi tyulpani A na potichku vin vibuduvav kaskad stavkiv z protochnoyu dzherelnoyu vodoyu Krim koropiv pan rozvodiv navit forel dzherelo U 1906 roci selo vhodilo do skladu Berezhnickoyi volosti Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok Rizkogo mirnogo dogovoru u 1921 roci Zahidne Polissya do skladu Polskoyi derzhavi Rivnenshinu bulo podileno na 4 poviti Ostrozkij Dubenskij Kostopilskij i Rovenskij dzherelo U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci selo vhodilo do skladu Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki 1930 roku Sarnenskij povit priyednanij do skladu Volinskogo voyevodstva U 1936 roci vhodilo do odnojmennoyi gromadi V seli bula polska shkola Navchannya bulo bezplatne Vivchali Zakon Bozhij istoriyu chitannya matematiku muziku vchili vishivati Provodilisya ekskursiyi poyizdom v selo Hinochi ta v m Dubrovicyu dzherelo Poblizu Triputniv u lisi roztashovuvalosya polske selo Berezina V nomu bulo 30 hat Cerkvi v polskomu seli ne bulo tomu polyaki hodili do kostolu v Dubrovicyu ta Volodimirec dzherelo V 1939 roci selo v skladi Pravoberezhnoyi Ukrayini bulo priyednano do Ukrayini v skladi Radyanskogo Soyuzu Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni Volin i Polissya peretvorilis na prifrontovu smugu 28 chervnya nimci zahopili m Rivne Nimeckogo garnizonu v seli ne bulo Odnak nimci priyizhdzhayuchi u temno zelenih mundirah trimayuchi v rukah nagajki razom z policayami zabirali prodovolstvo porosyata korovi hlib i t in lamali zhorna dizhki plugi dzherelo Strashna tragediya stalasya u 1943 roci V rezultati konfliktu mizh banderivcyami ta polyakami 7 kvitnya 1943 roku na Blagovishennya spalili polske selo Berezinu Vdalosya vtekti lishe dekilkom polyakam A v subotu 23 kvitnya 1943 roku na Velikden polyaki ta nimci rozpochali zhahlivu akciyu znishennya sela Triputnya Selo bulo vzyate u kulemetne kilce shob lyudi ne mogli vtekti Z smoloskipami v rukah polyaki pochali pidpalyuvati hatu za hatoyu Pid dulami kulemetiv lyudi vtikali v lis hovalisya po lohah Polyakami bulo vbito 78 lyudej Pislya zhahlivoyi pozhezhi lyudi ne mali de zhiti Prihodilosya perebuvati po 5 6 simej v odnij hati Do pechi bula cherga shob spekti hlib dzherelo U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi v lavah UPA ta OUN Vesnoyu 1943 roku polska banda Liverovskogo napala na hutori poblizu sela i pochala zdijsnyuvati grabezhi mirnogo naselennya prote narazilasya na opir kushovoyi boyivki samooboroni UPA yaka vidbila nagrabovane U kvitni 1943 roku nimci z polyakami spalili selo ta vbili blizko 60 ukrayinciv 20 kvitnya 1943 roku nimci z polyakami povnistyu spalili selo i vbili 90 mirnih meshkanciv Za danimi ukrayinskogo nacionalistichnogo pidpillya u lipni 1943 roku bilshoviki spalili v Triputnyah 10 hat U serpni togo zh roku polski bilshovicki partizani spalili zhivcem 3 meshkanciv sela Zagalom vstanovleno 49 zhiteliv sela yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 22 zaginulo 12 bulo represovano 10 sichnya 1944 roku Dubrovicyu zajnyali chastini 397 strileckoyi diviziyi 1 Ukrayinskogo frontu i radyanski partizani Begmi U 1947 roci selo Triputnya razom z hutorom Gora pidporyadkovuvalosya Triputnyanskij silskij radi Dubrovickogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR Pislya vijni u veresni 1949 roku v Triputni bulo stvoreno kolgosp Nove zhittya dzherelo Rishennyam Dubrovickoyi rajradi deputativ trudyashih vid 17 chervnya 1950 roku 7 gospodarstv kolgospu Nove zhittya sela Triputnya buli zaneseni u spisok bandposobnickih i pidlyagali vivozu za mezhi URSR 11 grudnya 1950 roku kolgosp Nove zhittya buv ob yednanij z kolgospom im Molotova sela Grani 9 zhovtnya 1957 roku kolgosp im Molotova buv perejmenovanij u kolgosp Ukrayina 20 lyutogo 1958 roku do kolgospu Ukrayina buv priyednanij kolgosp im Chapayeva sela Krivicya do yakogo vhodili sela Krivicya Litvicya Zali shani V 1960 roci kolgosp Ukrayina buv peretvorenij na pidsobne lisove gospodarstvo lispromgospu Dombrovickogo rajonu Z kvitnya 1966 roku buv stvorenij radgosp Triputnyanskij Z 1996 roku stvoreno KSP Triputnyanskij Z sichnya 2000 roku SVK Triputnyanskij dzherelo Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 2 65 Ki km 137Cs 134Cs moloka 6 65 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 0 56 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 195 mber z yakoyi zovnishnogo 34 mber zagalna vid radionuklidiv 161 mber z nih Cs 150 mber Vidomi lyudiKalinyuk Dmitro komandir 1 yi brigadi UPA Pivnich Pam yat Bazaru Pam yat Krut im Lajdaki Zahidna VO Zavihost Zaginuv poblizu sela NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1906 453 1921 607 34 0 1989 646 6 4 1993 632 2 2 2001 649 2 7 2011 572 11 9 2017 605 5 8 Dinamika naselennya Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 572 osobi Gustota naselennya 612 15 osobi km Stanom na 1906 rik u seli bulo 74 dvori ta meshkalo 453 osobi Stanom na 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 109 budinkiv ta 607 meshkanciv z nih 298 cholovikiv ta 309 zhinok 558 pravoslavnih 44 yudeyi ta 5 rimo katolikiv 560 ukrayinciv 42 yevreyi ta 5 polyakiv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 646 osib z yakih 300 cholovikiv ta 346 zhinok Na kinec 1993 roku v seli meshkalo 632 zhiteliv z nih 166 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 649 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 08 rosijska 0 46 biloruska 0 31 rumunska 0 15 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom 0 17 83 66 149 18 39 87 80 167 40 59 80 68 148 60 36 72 108 Razom 286 286 572 Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 572 os os os os os os 140 24 163 28 309 52 138 23 139 24 277 47 Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 572 os os os os os os 35 16 25 11 60 27 21 9 29 13 50 22 Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi 458 148 208 2 1 43 16 3 5 12 45 5 3 PolitikaOrgani vladi Do 2020 roku miscevi organi vladi predstavleni Triputnyanskoyu silskoyu radoyu Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560290 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 421 osoba KulturaU seli pracyuye Triputnyanskij silskij budinok kulturi na 280 misc Diye Triputnyanska publichno shkilna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovlyat 26 069 knig ta yaka maye 8 misc dlya chitannya 2 osobi personalu kilkist chitachiv 667 osib Istoriya biblioteki Dem yanec Evgeniya pershij bibliotekar Triputnyanskoyi biblioteki Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Biblioteku v seli Triputnya bulo zasnovano 1954 rik Literaturi na toj chas bulo duzhe malo a bazhayuchih prochitati knigi bulo bagato V seli Triputnya stvoryuvalisya hati chitannya de zbiralasya grupa lyudej dlya yakih buli organizovani golosni chitannya U kvitni 1958 roku napravlena v s Triputnya specialist bibliotechnoyi spravi Osovska Ye M Osovska Ye M propracyuvala 27 rokiv V 1984 roci pishla na zasluzhenij vidpochinok Kilkist chitachiv u 1958 roci v biblioteci s Triputnya 830 z nih ditej 350 Knigozabezpechenist na odnogo chitacha bula maloyu Nadhodzhennya literaturi z kozhnim rokom zrostala V 1966 roci bibliotekaryu s Triputnya bulo prisvoyeno zvannya vidminnoyi roboti nagorodzheno diplomom Narodilasya Yevgeniya Markivna v 1938 roci v s Turbivka Popelyanskij r n Zhitomirska obl Zakinchila Dubenskij kultosvitnij tehnikum 1956 1958 rr Pid chas roboti bibliotekarem bula nagorodzhena medallyu za doblesnu pracyu do 100 richchya z Dnya narodzhennya Lenina 1970 roci U 1984 roci bibliotekarem s Triputnya pracyuvala Stasyuk Mariya Vasilivna ta Timchishina Vira Fedorivna V 1987 roci bibliotekarem s Triputnya pracyuvala Razkevich Lyubov Ivanivna Do 1988 roku biblioteka znahodilas v staromu primishenni 1988 roci biblioteku bulo pereneseno v nove primishennya Budinku kulturi U 1998 roci biblioteku prijnyala Samko Zhanna Volodimirivna yaka pracyuye do cogo chasu V 2002 roci silsku i shkilnu biblioteki bulo ob yednano v publichno shkilnu Bilsh detalna informaciya Triputnyanska publichna shkilna bibliotekaOsvitaU seli diye Triputnyanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 110 uchniv iz 216 rozrahovanih ta vikladalo 18 uchiteliv Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Triputnyanskij doshkilnij navchalnij zaklad Cheburashka u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 17 ditej i pracyuvalo 3 uchiteli ta vihovateli InfrastrukturaNayavne viddilennya poshtovogo zv yazku Veterani Drugoyi svitovoyi vijniPodik Fedir Ivanovich Narodivsya 12 travnya 1911 roku v seli Triputnya Dubrovickogo rajonu Rovnenskoyi oblasti buv odruzhenij z Podik Antoninoyu Dmitrivnoyu 1914 r n vihovuvav sina i donku yaka nevdovzi pomerla vid tifu sho v toj chas bulo zvichnim yavishem Pislya vizvolennya Dubrovichini 10 sichnya 1944 roku silami 397 strileckoyi diviziyi I Ukrayinskogo frontu Fedir Ivanovich ta bagato jogo odnoselchan sered yakih buv i jogo ridnij brat Pavlo Ivanovich popovnili ryadi Chervonoyi Armiyi Na pochatok vijni Podiku vipovnilosya 30 rokiv sluzhbu prohodiv ryadovim soldatom v artileriyi Pochav voyuvati v Ukrayini i zakinchiv svij soldatskij shlyah dorogoyu ponad Visloyu v samomu Berlini v travni 1945 roku Vernuvsya z vijni zhivij ta zdorovij Z 1946 roku pracyuvav yizdovim na fermi z 1972 roku vijshov na pensiyu ale ne pokidav svoyeyi roboti she protyagom majzhe desyati rokiv do 1980 r Pomer 16 veresnya 1999 roku Vihovav shestero ditej Buv nagorodzhenij Orden otechestvennoj vojny II stepeni ordena 5373626 1985 r Orden 20 let pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1945 1965gg 8 aprelya 1967g Orden 50 let pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1945 1945gg Yuvilejna medal 25 pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945gg Yuvilejna medal 30 let pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945gg 8 maya 1975g Yuvilejna medal 30 let pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945gg 1976g Yuvilejna medal Sorok let Pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945gg Yuvilejna medal 50 let VOORUZhONNYH SIL SSSR 20 dekabrya 1963g Yuvilejna medal 50 let Pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945gg Yuvilejna medal 50 rokiv vizvolennya Ukrayini Yuvilejna medal 70 let VOORUZhONNYH SIL SSSR 1990 r Medal Zhukova 1998 r PrimitkiKomentari ros Triputnya 43 dvori nim Triputnja Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Triputnya Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 3 zhovtnya 2021 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 58 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 129 ros doref Kovalevskij S B Legkij V V 30 listopada 2017 Integralna ocinka antropogennoyi transformaciyi lisovih landshaftiv Dubrovickogo rajonu vnaslidok nesankcionovanogo vidobutku burshtinu Naukovij visnik NLTU Ukrayini ukr 27 9 52 55 doi 10 15421 40270911 ISSN 2519 2477 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Tryputnia climate Average Temperature weather by month Tryputnia weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Korotun 1996 s 264 IAU 1980 s 55 Ukrainia The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 Dz U 1930 nr 82 poz 649 nedostupne posilannya pol Wolynski Dziennik Wojewodzki 1936 nr 1 Luck Urzad Wojewodzki Wolynski 1936 01 04 S 77 78 pol dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Denishuk 2003 s 205 206 Denishuk 2003 s 89 Denishuk 2003 s 206 Denishuk 2003 s 262 Litopis UPA 2007 s 235 Denishuk 2003 s 282 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 241 ISBN 978 966 8424 79 3 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 446 Iz krinici pechali Rivne Azaliya 1996 T 3 S 38 39 Reabilitovani istoriyeyu Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Termin Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya zakon rada gov ua Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun 1996 s 270 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 58 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 71 Knigi Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 274 s Litopis UPA NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Kiyiv Toronto Vidavnictvo Litopis UPA ta in 2007 T 11 Merezha OUN b i zapillya UPA na teritoriyi VO Zagrava Turiv Bogun serpen 1942 gruden 1943 rr 849 s Oleksandr Denishuk Zlochini polskih shovinistiv na Volini Kniga persha Rivnenska oblast Rivne PPDM 2003 352 s ISBN 966 96174 4 8 Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutij 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s LiteraturaCinkalovskij O Triputnya abo Tripitnya Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya S 459 Triputnya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 292 15 000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Triputnya s Triputnya Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini

Дата публікації:
Топ