Любиковицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Любиковичі.
Любиковицька волость | ||||
Центр | Любиковичі | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 28 183 (1885) | |||
Населення | 6637 осіб (1885) | |||
Густота | 21.6 осіб / км² | |||
Наступники | ґміна Любіковіче | |||
Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення — 6637 осіб (3376 чоловічої статі та 3261 — жіночої), 846 дворових господарства.
Основні поселення волості:
- Любиковичі — колишнє власницьке село при річці Случ за 150 верст від повітового міста, 900 осіб, 128 дворів; волосне правління; 2 православних церкви, постоялий будинок, винокурний завод. За 7 верст - винокурний завод. За 29 верст - смолоскипідарний завод.
- Бережки — колишнє власницьке село при річці Случ, 890 осіб, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Білятичі — колишнє власницьке село при річці Горинь, 575 осіб, 84 двори, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Карасин — колишнє власницьке село, 370 осіб, 42 двори, православна церква.
- Колки — колишнє власницьке село при річці Случ, 922 особи, 101 двір, постоялий будинок, вітряк.
- Кураш — колишнє власницьке село при річці Горинь, 341 особа, 49 дворів, православна церква, католицька каплиця, водяний млин.
- Стрільськ — колишнє власницьке село при річці Случ, 1660 осіб, 247 дворів, православна церква, поштова станція, 2 постоялих будинки.
Під владою Польщі
Гміна Любіковіче | |
1920—1939 | |
Воєводство | Поліське, Волинське |
---|---|
Повіт | Сарненський |
Адмінцентр гміни | Любиковичі |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 10 |
Населення (1921) • населення • густота населення | 12 185 |
Після окупації Волині поляками волость називалася ґміна Любіковіче і входила до Сарненського повіту Поліського воєводства.
16 грудня 1930 ґміна у складі повіту була передана до Волинського воєводства.
Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 10 громад:
- Бережки — село: Бережки, фільварок: Бережки та хутори: Любня, Росош і Узлісся;
- Білятичі — село: Білятичі та хутори: Ямне і Угол-Білятицький;
- Глушиця — село: Глушиця та хутори: Глушицькі і Євтухівські;
- Карасин — село: Карасин, хутори: Брідці, Хлівиська, Хлопчин, Хороше, Хошкль, Темний-Кущ, Чепелька, Доротині, Грярка, Яблунева-Грядка, Карасин, Кленик, Озірці, Піщаниці, Підлісинець, Поледо, Люнитовичі, Смітовище, Спарище та лісничівка: Заліщанська;
- Карпилівка — село: Карпилівка і Рудня-Карпилівська та залізнична станція: Страшів;
- Колки — село: Колки, фільварок: Колки та хутори: Хлівці, Іст, Поробка і Прибій;
- Любиковичі — село: Любиковичі, фільварок: Любиковичі та хутори: Буда, Камінне-Полеі Підуплищі;
- Мар'янівка — село: Мар'янівка та лісничівка: Орли;
- Стрільськ — село: Стрільськ, залізнична станція: Стрільськ та хутори: Горщок, Грабник, Косове, Ковалів-Ріг, Круг, Маклакове, Масевичі, Маслопуща, Погоня, Поробка, Сажалка і Замлинець;
- Залужжя — село: Залужжя та фільварок: Залужжя.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 80-81 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubikovicka volost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Lyubikovichi Lyubikovicka volostCentr LyubikovichiPlosha 28 183 1885 Naselennya 6637 osib 1885 Gustota 21 6 osib km Nastupniki gmina Lyubikoviche Stanom na 1885 rik skladalasya z 10 poselen 9 silskih gromad Naselennya 6637 osib 3376 cholovichoyi stati ta 3261 zhinochoyi 846 dvorovih gospodarstva Osnovni poselennya volosti Lyubikovichi kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch za 150 verst vid povitovogo mista 900 osib 128 dvoriv volosne pravlinnya 2 pravoslavnih cerkvi postoyalij budinok vinokurnij zavod Za 7 verst vinokurnij zavod Za 29 verst smoloskipidarnij zavod Berezhki kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch 890 osib 91 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Bilyatichi kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 575 osib 84 dvori 2 postoyalih budinki vodyanij mlin Karasin kolishnye vlasnicke selo 370 osib 42 dvori pravoslavna cerkva Kolki kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch 922 osobi 101 dvir postoyalij budinok vitryak Kurash kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 341 osoba 49 dvoriv pravoslavna cerkva katolicka kaplicya vodyanij mlin Strilsk kolishnye vlasnicke selo pri richci Sluch 1660 osib 247 dvoriv pravoslavna cerkva poshtova stanciya 2 postoyalih budinki Pid vladoyu PolshiGmina Lyubikoviche1920 1939Voyevodstvo Poliske VolinskePovit SarnenskijAdmincentr gmini LyubikovichiTip gmini SilskaGromadi 10Naselennya 1921 naselennya gustota naselennya 12 185Dokladnishe Lyubikovichi gmina Pislya okupaciyi Volini polyakami volost nazivalasya gmina Lyubikoviche i vhodila do Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva 16 grudnya 1930 gmina u skladi povitu bula peredana do Volinskogo voyevodstva Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 10 gromad Berezhki selo Berezhki filvarok Berezhki ta hutori Lyubnya Rososh i Uzlissya Bilyatichi selo Bilyatichi ta hutori Yamne i Ugol Bilyatickij Glushicya selo Glushicya ta hutori Glushicki i Yevtuhivski Karasin selo Karasin hutori Bridci Hliviska Hlopchin Horoshe Hoshkl Temnij Kush Chepelka Dorotini Gryarka Yabluneva Gryadka Karasin Klenik Ozirci Pishanici Pidlisinec Poledo Lyunitovichi Smitovishe Sparishe ta lisnichivka Zalishanska Karpilivka selo Karpilivka i Rudnya Karpilivska ta zaliznichna stanciya Strashiv Kolki selo Kolki filvarok Kolki ta hutori Hlivci Ist Porobka i Pribij Lyubikovichi selo Lyubikovichi filvarok Lyubikovichi ta hutori Buda Kaminne Polei Piduplishi Mar yanivka selo Mar yanivka ta lisnichivka Orli Strilsk selo Strilsk zaliznichna stanciya Strilsk ta hutori Gorshok Grabnik Kosove Kovaliv Rig Krug Maklakove Masevichi Maslopusha Pogonya Porobka Sazhalka i Zamlinec Zaluzhzhya selo Zaluzhzhya ta filvarok Zaluzhzhya Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam rajoniv DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 80 81 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi