Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зульня колишнє село в Дубровицькому районі Рівненської області України Припинило існувати в 1950 1960 х роках У 1921 роц

Зульня (Дубровицький район)

Зульня (Дубровицький район)

Зульня — колишнє село в Дубровицькому районі Рівненської області України. Припинило існувати в 1950-1960-х роках[⇨]. У 1921 році населення становило 269 осіб[⇨].

село Зульня
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Рада Зульнянська сільська рада
Основні дані
Перша згадка до 1772[⇨]
Існувало до 1950—1965[⇨]
Географічні дані
Географічні координати 51°27′42″ пн. ш. 26°22′24″ сх. д. / 51.46167° пн. ш. 26.37333° сх. д. / 51.46167; 26.37333Координати: 51°27′42″ пн. ш. 26°22′24″ сх. д. / 51.46167° пн. ш. 26.37333° сх. д. / 51.46167; 26.37333
Карта
image
image
Зульня
image
image
Зульня
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зульня (значення).

Назва

Польською мовою згадується як Zulnia, російською — як Зульня.

Географія

Зульня розташовувалася за 6 км на північний захід від містечка Бережниця і за 132 км від Луцька, поблизу сіл Осова та Кідри, найближчі містечка — Бережниця, Дубровиця та Володимирець.

Рельєф

Через село проходив південний ланцюг кінцевих морен місцевості. В озерці біля села траплявся бурштин.

Флора

У середині XX століття на території села траплялася гудієра повзуча.

Історія

Зульня на мапах
image
Зульня (Zulne) на мапі Джованні Антоніо Рицци Занноні 1772 року
image
Село Зульня на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
image
Зульня на російській військово-топографічній мапі 1915 року (рос. дореф.)
image
Зульня на німецькій карті 1917 року (нім.)

У часи перебування в Російській імперії село входило до складу Луцького повіту, згодом (принаймні після 1906 року) — до Бережницької волості того ж повіту. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. Після ліквідації розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 березня 1928 року гміни Бережниця Зульня увійшла до складу . 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році належало до громади Зульня гміни Домбровиця Волинського воєводства.

З 1939 року — у складі УРСР. У 1940 році включене до складу Дубровицького району Ровенської області УРСР. Після встановлення радянської влади декілька мешканців села були репресовані, серед них: Марія Ільчук — у 1944 році, Самуїл Сорока — у 1946 році, Параска Кедрук, Пестина Рудник та Наталія Рудник — у 1950 році, Надія Рудник та Марія Кедрук — у 1951 році.

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до української національно-визвольної боротьби. 13 вересня 1944 року біля Зульні відділ УПА «Сіромахи» (Федора Трофимчука) зробив засідку на автомобіль з більшовицькою групою з дев'ятнадцяти осіб, після чого зав'язався бій, під час якого до червоних надійшла підмога і повстанці були змушені відступити з 5 вбитими та 3 пораненими. Після бою більшовики спалили два господарства, забрали кількох осіб, зокрема дівчат. За даними українського націоналістичного підпілля 1 жовтня 1944 року більшовицька банда кількістю 60 осіб, приїхавши в Зульню, пограбувала трьох господарів, спалила два господарства та схопила три дівчини, після чого від'їхала в село Великі Цепцевичі. На початку вересня 1946 року під час «пропагандивного рейду» північними районами Рівненської області в Зульні побував загін політвиховника «Ярославенка». Загалом встановлено 38 жителів Зульні, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 31 загинув, 6 було репресовано.

У 1946 році село Зульня було центром та єдиним населеним пунктом Зульнянської сільської ради Дубровицького району Ровенської області УРСР. Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 5 господарств колгоспу ім. 8 Марта села Зульня були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали виселенню за межі УРСР.

У післявоєний час до Зульні приєднано хутір Острів. Саму Зульню включено до складу села Осова до 1965 року. В адміністративно-територіальному устрої Дубровицького району станом на 1972 рік населений пункт з такою назвою відсутній.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906 220 —
1921 269 +22.3%

Наприкінці XIX століття в селі налічувалося 24 доми та 164 мешканці. Станом на 1906 рік у селі було 33 двори та мешкало 220 осіб.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 52 будинки та 269 мешканців, з них:

  • 145 чоловіків та 124 жінки;
  • 258 православних та 11 юдеїв;
  • 261 українець та 8 поляків.

Релігія

У XIX столітті село належало до православної парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці містечка Бережниця Бережницької волості. У 1938 році католицька громада села належала до парафії Бережниці.

Особистості

Народилися

  • Рудник Антон («Матня»; 1916 — 18 лютого 1945) — господарчий УПА, вбитий більшовиками в Зульні.

Див. також

Примітки

Коментарі

  1. рос. [деревня] Зульня, до 20 дворів.
  2. рос. Зульня, 14 дворів.
  3. нім. Zulnia, 39 дворів.

Джерела

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{}}: Недійсний |nopp=n () (пол.)
  3. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019. (рос.)
  4. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 116. (рос. дореф.)
  5. Охріменко Г. В. Населення Волині та Волинського Полісся в праісторичні часи. — Луцьк : Волин. обл. друк, 2003. — С. 108.
  6. . Радіо ТРЕК. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
  7. Цинкаловський О. Зульня // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 471.
  8. Zulnia 1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 721. (пол.)
  9. Отчетъ о состояніи и дѣятельности Геологическаго Комитета за 1903 годъ // Извѣстія Геологическаго Комитета. — С.-Петербургъ : Типо-Литографія К. Биркендельда, 1904. — Т. 23. — С. 8. (рос. дореф.)
  10. Барбарич А. І. Флора і рослинність Полісся Української РСР // Нариси про природу і сільське господарство Українського Полісся. — К. : Київ. ун-т, 1955. — С. 281.
  11. ІАУ, 1980, с. 55.
  12. Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  13. ІАУ, 1980, с. 57.
  14. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  15. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  16. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  17. . www.dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 9 листопада 2019.
  18. Реабілітовані історією. Рівненська область / редкол. тому (співгол. С. І. Павлюк, співгол. О. І. Савчук, відп. секр. А. А. Жив’юк та ін.); упоряд. О. А. Білоконь, Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк (кер.) та ін. — Рівне : ПП ДМ, 2014. — Т. 4. — С. 542. — .
  19. Реабілітовані історією. Рівненська область / Реабілітовані історією. Рівненська область / редкол. тому (співгол. О. Ю. Данильчук, співгол. О. В. Муляренко, відп. секр. А. А. Жив’юк та ін.); кер. кол. упоряд. А. А. Жив’юк. — Рівне : Дятлик М, 2018. — Т. 8. — С. 176. — .
  20. Реабілітовані історією. Рівненська область / редкол. тому (співгол. С. І. Павлюк, співгол. О. І. Савчук, відп. секр. А. А. Жив’юк та ін.); упоряд. О. А. Білоконь, Р. П. Давидюк, А. А. Жив’юк (кер.) та ін. — Рівне : ПП ДМ, 2014. — Т. 5. — С. 185-186. — .
  21. . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 9 листопада 2019.
  22. Літопис УПА, 2006, с. 761.
  23. Літопис УПА, 2006, с. 763.
  24. Літопис УПА, 2006, с. 1248.
  25. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 131, 134. — .
  26. Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38. — (Реабілітовані історією)
  27. Ровенська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1965 р / Викон. ком. Ровен. обл. Ради депутатів трудящих; [упорядник: О. Сєромолот]. — Львів : Каменяр, 1966. — С. 78, 82.
  28. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 375-376.
  29. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 256. — .
  30. Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 г. — Житомир : Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — Т. 2. — С. 329. (рос. дореф.)
  31. . www.wolhynia.pl. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 12 грудня 2019. (пол.)

Книги

  • Літопис УПА / НАН. України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.C.Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво "Літопис УПА” та ін, 2006. — Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946. — 1448 с. — (Нова серія) — .

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zulnya kolishnye selo v Dubrovickomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Pripinilo isnuvati v 1950 1960 h rokah U 1921 roci naselennya stanovilo 269 osib selo Zulnya Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon miskrada Dubrovickij rajon Rada Zulnyanska silska rada Osnovni dani Persha zgadka do 1772 Isnuvalo do 1950 1965 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 27 42 pn sh 26 22 24 sh d 51 46167 pn sh 26 37333 sh d 51 46167 26 37333 Koordinati 51 27 42 pn sh 26 22 24 sh d 51 46167 pn sh 26 37333 sh d 51 46167 26 37333 Karta Zulnya Zulnya Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zulnya znachennya NazvaPolskoyu movoyu zgaduyetsya yak Zulnia rosijskoyu yak Zulnya GeografiyaZulnya roztashovuvalasya za 6 km na pivnichnij zahid vid mistechka Berezhnicya i za 132 km vid Lucka poblizu sil Osova ta Kidri najblizhchi mistechka Berezhnicya Dubrovicya ta Volodimirec Relyef Cherez selo prohodiv pivdennij lancyug kincevih moren miscevosti V ozerci bilya sela traplyavsya burshtin Flora U seredini XX stolittya na teritoriyi sela traplyalasya gudiyera povzucha IstoriyaZulnya na mapahZulnya Zulne na mapi Dzhovanni Antonio Ricci Zannoni 1772 rokuSelo Zulnya na rosijskij specialnij mapi Shuberta 1826 1840 rokiv ros doref Zulnya na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1915 roku ros doref Zulnya na nimeckij karti 1917 roku nim U chasi perebuvannya v Rosijskij imperiyi selo vhodilo do skladu Luckogo povitu zgodom prinajmni pislya 1906 roku do Berezhnickoyi volosti togo zh povitu U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci selo vhodilo do skladu Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Pislya likvidaciyi rozporyadzhennyam Ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 23 bereznya 1928 roku gmini Berezhnicya Zulnya uvijshla do skladu 1930 roku Sarnenskij povit priyednanij do skladu Volinskogo voyevodstva U 1936 roci nalezhalo do gromadi Zulnya gmini Dombrovicya Volinskogo voyevodstva Z 1939 roku u skladi URSR U 1940 roci vklyuchene do skladu Dubrovickogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi dekilka meshkanciv sela buli represovani sered nih Mariya Ilchuk u 1944 roci Samuyil Soroka u 1946 roci Paraska Kedruk Pestina Rudnik ta Nataliya Rudnik u 1950 roci Nadiya Rudnik ta Mariya Kedruk u 1951 roci U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do ukrayinskoyi nacionalno vizvolnoyi borotbi 13 veresnya 1944 roku bilya Zulni viddil UPA Siromahi Fedora Trofimchuka zrobiv zasidku na avtomobil z bilshovickoyu grupoyu z dev yatnadcyati osib pislya chogo zav yazavsya bij pid chas yakogo do chervonih nadijshla pidmoga i povstanci buli zmusheni vidstupiti z 5 vbitimi ta 3 poranenimi Pislya boyu bilshoviki spalili dva gospodarstva zabrali kilkoh osib zokrema divchat Za danimi ukrayinskogo nacionalistichnogo pidpillya 1 zhovtnya 1944 roku bilshovicka banda kilkistyu 60 osib priyihavshi v Zulnyu pograbuvala troh gospodariv spalila dva gospodarstva ta shopila tri divchini pislya chogo vid yihala v selo Veliki Cepcevichi Na pochatku veresnya 1946 roku pid chas propagandivnogo rejdu pivnichnimi rajonami Rivnenskoyi oblasti v Zulni pobuvav zagin politvihovnika Yaroslavenka Zagalom vstanovleno 38 zhiteliv Zulni yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 31 zaginuv 6 bulo represovano U 1946 roci selo Zulnya bulo centrom ta yedinim naselenim punktom Zulnyanskoyi silskoyi radi Dubrovickogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR Rishennyam Dubrovickoyi rajradi deputativ trudyashih vid 17 chervnya 1950 roku 5 gospodarstv kolgospu im 8 Marta sela Zulnya buli zaneseni u spisok bandposobnickih i pidlyagali viselennyu za mezhi URSR U pislyavoyenij chas do Zulni priyednano hutir Ostriv Samu Zulnyu vklyucheno do skladu sela Osova do 1965 roku V administrativno teritorialnomu ustroyi Dubrovickogo rajonu stanom na 1972 rik naselenij punkt z takoyu nazvoyu vidsutnij NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1906 220 1921 269 22 3 Naprikinci XIX stolittya v seli nalichuvalosya 24 domi ta 164 meshkanci Stanom na 1906 rik u seli bulo 33 dvori ta meshkalo 220 osib Stanom na 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 52 budinki ta 269 meshkanciv z nih 145 cholovikiv ta 124 zhinki 258 pravoslavnih ta 11 yudeyiv 261 ukrayinec ta 8 polyakiv ReligiyaU XIX stolitti selo nalezhalo do pravoslavnoyi parafiyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici mistechka Berezhnicya Berezhnickoyi volosti U 1938 roci katolicka gromada sela nalezhala do parafiyi Berezhnici OsobistostiNarodilisya Rudnik Anton Matnya 1916 18 lyutogo 1945 gospodarchij UPA vbitij bilshovikami v Zulni Div takozhOsova Sarnenskij rajon PrimitkiKomentari ros derevnya Zulnya do 20 dvoriv ros Zulnya 14 dvoriv nim Zulnia 39 dvoriv Dzherela Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 446 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 58 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol www etomesto ru Arhiv originalu za 8 listopada 2019 Procitovano 9 listopada 2019 ros Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 116 ros doref Ohrimenko G V Naselennya Volini ta Volinskogo Polissya v praistorichni chasi Luck Volin obl druk 2003 S 108 Radio TREK 1 bereznya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2019 Procitovano 10 listopada 2019 Cinkalovskij O Zulnya Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 471 Zulnia 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 721 pol Otchet o sostoyanii i dѣyatelnosti Geologicheskago Komiteta za 1903 god Izvѣstiya Geologicheskago Komiteta S Peterburg Tipo Litografiya K Birkendelda 1904 T 23 S 8 ros doref Barbarich A I Flora i roslinnist Polissya Ukrayinskoyi RSR Narisi pro prirodu i silske gospodarstvo Ukrayinskogo Polissya K Kiyiv un t 1955 S 281 IAU 1980 s 55 Ukrainia 5 grudnya 2019 u Wayback Machine The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 23 marca 1928 r o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze wojewodztwa poleskiego Dz U 1928 nr 46 poz 452 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Dz U 1930 nr 82 poz 649 nedostupne posilannya pol Wolynski Dziennik Wojewodzki 1936 nr 1 Luck Urzad Wojewodzki Wolynski 1936 01 04 S 77 78 pol www dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 9 listopada 2019 Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast redkol tomu spivgol S I Pavlyuk spivgol O I Savchuk vidp sekr A A Zhiv yuk ta in uporyad O A Bilokon R P Davidyuk A A Zhiv yuk ker ta in Rivne PP DM 2014 T 4 S 542 ISBN 978 617 515 148 8 Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast redkol tomu spivgol O Yu Danilchuk spivgol O V Mulyarenko vidp sekr A A Zhiv yuk ta in ker kol uporyad A A Zhiv yuk Rivne Dyatlik M 2018 T 8 S 176 ISBN 978 617 515 291 1 Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast redkol tomu spivgol S I Pavlyuk spivgol O I Savchuk vidp sekr A A Zhiv yuk ta in uporyad O A Bilokon R P Davidyuk A A Zhiv yuk ker ta in Rivne PP DM 2014 T 5 S 185 186 ISBN 978 617 515 154 9 dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 9 listopada 2019 Litopis UPA 2006 s 761 Litopis UPA 2006 s 763 Litopis UPA 2006 s 1248 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 131 134 ISBN 978 966 8424 79 3 Iz krinici pechali Rivne Azaliya 1996 T 3 S 38 Reabilitovani istoriyeyu Rovenska oblast Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1965 r Vikon kom Roven obl Radi deputativ trudyashih uporyadnik O Syeromolot Lviv Kamenyar 1966 S 78 82 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1972 roku V I Kirnenko vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1973 S 375 376 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 2 Pravoslav ya S 256 ISBN 978 966 690 132 6 Devyatisotletie pravoslaviya na Volyni 992 1892 g Zhitomir Tipo lit E P Lva 1892 T 2 S 329 ros doref www wolhynia pl Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 12 grudnya 2019 pol Knigi Litopis UPA NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo Kiyiv Toronto Vidavnictvo Litopis UPA ta in 2006 T 8 Volin Polissya Podillya UPA ta zapillya 1944 1946 1448 s Nova seriya ISBN 966 96340 5 9 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s

Дата публікації:
Топ