Білаші (Сарненський район)

Білаші́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковувалося Бережницькій сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.

село Білаші
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Громада	Дубровицька міська громада
Облікова картка	с Білаші
Основні дані
Засноване	1620
Населення	15 (01.01.2021)
Площа	0,08 км²
Густота населення	425 осіб/км²
Поштовий індекс	34164
Телефонний код	+380 3658
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	160^[] м
Місцева влада
Адреса ради	34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Білаші
Білаші
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білаші.

Населення становить 25 осіб (2011).

На даний момент населення складає 15 осіб.

Назва

Польською мовою згадується як Białasze.

Географія

Площа села — 0,08 км².

Історія

Село вперше згадується 1620 року.

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки. У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році колонія Білаші входила до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби. Загалом встановлено 2 жителів Білашів, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 1 загинув, 1 був репресований.

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,87 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 2,32 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,48 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 96 мбер, з якої: зовнішнього — 24 мбер, загальна від радіонуклідів — 72 мбер (з них Cs — 61 мбер).

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1921	56	—
1989	50	−10.7%
1993	41	−18.0%
2001	33	−19.5%
2011	25	−24.2%
2017	31	+24.0%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 25 осіб. Густота населення — 425 особи/км².

Станом на 10 вересня 1921 року в колонії налічувалося 8 будинків та 56 мешканців, з них: 32 чоловіки та 24 жінки; усі 56 жителів були православними та українцями (русинами).

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 50 осіб, з яких 26 чоловіків та 24 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкав 41 житель, з них 7 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 33 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):

Статевий склад серед основних вікових груп

Вік	Чоловіків	Жінок	Разом
0-17	4	0	4
18-39	1	0	1
40-59	3	5	8
60+	6	6	12
Разом	14	11	25

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)

Працездатне населення						Непрацездатне населення						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		25
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
3	12	2	8	5	20	8	33	11	45	19	79

Зайнятість (станом на 2011 рік)

Зайняті						Безробітні						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		25
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
98	20	103	21	201	41	2	0	3	1	5	1

Політика

Органи влади

До 2020 року місцеві органи влади були представлені Бережницькою сільською радою.

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 23 особи.

Примітки

Коментарі

1. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»

Джерела

1. с Білаші // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
2. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
3. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
4. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{}}: Недійсний |nopp=n () (пол.)
5. ІАУ, 1980, с. 55.
6. Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
7. ІАУ, 1980, с. 57.
8. . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
9. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 50. — .
10. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
11. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
12. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
13. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
14. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
15. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
16. . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
17. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
18. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
19. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
20. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
21. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

• Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

• Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Посилання

• с. Білаші // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.