Довгаль Олександр Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Довгаль.

Олекса́ндр Миха́йлович Довга́ль (нар. 27 січня 1904, Дебальцеве — пом. 12 березня 1961, Харків) — український радянський графік, член Асоціації революційного мистецтва України у 1925—1932 роках та Харківського відділення Спілки художників України з 1938 року; заслужений діяч мистецтв УРСР з 1951 року.

Довгаль Олександр Михайлович
Народження	27 січня 1904(1904-01-27) Дебальцеве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	12 березня 1961(1961-03-12) (57 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Жанр	графіка і ілюстрація
Навчання	Харківський художній інститут (1929) і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльність	художник
Відомі учні	Пікалов Микола Лаврентійович
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

Життєпис

Народився 14 [27] січня 1904(19040127) року на станції Дебальцеве Бахмутського повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії (нині Донецька область, Україна). У 1922—1929 роках навчався у Харківському художньому інституті у Івана Падалки, Олексія Маренкова, Семена Прохорова.

У 1920—1930-ті роки працював у сатиричних журналах «Безвірник», «Глобус», «Червоний перець». У 1931—1933 роках викладав у Харківському художньому технікумі. У роки німецько-радянської війни створював агітаційні плакати. У 1940—1950-ті роки працював у газеті «Соціалістична Харківщина», у 1955 році — у журналі «Піонерія», співпрацював із видавництвами як ходожник-ілюстратор. Член ВКП(б) з 1949 року.

Помер у Харкові 12 березня 1961 року.

Творчість

Працював у галузі станкової й книжкової графіки, плаката. Серед робіт:

ліногравюри

• «Естакада» (1923);
• «Попільниця» (1926);
• «Розподіл пайка» (1927);
• «І. Франко з вуглярем» (1955);

серії літографій

• «Соціалістичний Харків» (1934—1937);
• «Класики світової культури» (1939—1960);
• «Шляхами війни» (1942—1944);

кольорові літографії

• «Т. Шевченко пише автопортрет» (1939);
• «Т. Шевченко в Петербурзі серед представників літератури, мистецтва і науки» (1939);

серія акварелей

• «Суворовці» (1945–48);

портрети

• «Художник Й. Дайц» (1944);
• «Прозаїк М. Сказбуш» (1945);
• «Поет А. Малишко» (1948);

шаржі

• «Художник Д. Шавикін пише автопортрет» (1945);
• «Автошарж» (1948);

серія естампів

• «На будівництві Дніпрогесу» (1929—1932);

плакати

• «Впіймали на гарячому вчинку — дамо по загривку!» (1920—1930-ті);
• «Примусимо куркуля здавати хліб державі» (1930);
• «Містери з безробіття мають дивіденди» (1931);
• «Все для фронту» (1941);
• «От де, люди, наша слава, слава України» (1942);
• «В лещатах» (1944);
• «Відбудуємо рідний Донбас» (1947);

серія плакатів на тексти Тараса Шевченка

• «Вражою злою кров'ю волю окропіте!» (1942).

ілюстрації до

• книги «Поезії» Павла Тичини (1929);
• книги «Вибрані твори» Павла Тичини (1939);
• книги «Вибрані поетичні твори» Леоніда Первомайського (1940);
• казки «Івасик Телесик» в обробці Павла Тичини (1946);
• драми «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги (1947);
• казки «Руслан і Людмила» Олександра Пушкіна (1949);
• повісті «Кінець підземного міста» Якова Кальницького (1954);
• збірника оповідань Марка Вовчка (1954);
• трилогії «Прекрасні катастрофи» Юрія Смолича (1956);
• науково-фантастичного роману «Голова професора Доуеля» Олександра Бєляєва (1957);
• науково-фантастичної повісті «В зоряні світи» Василя Бережного (1958);
• роману «Туманність Андромеди» Івана Єфремова (1960) ;
• збірника оповідань Степана Васильченка (1960);
• поеми «Енеїда» Івана Котляревського (1960);
• роману «Юрко Крук» Петра Козланюка (1952);
• роману «Мир» Юрія Яновського (1956);
• повісті «День отця Сойки» Степана Тудора (1956).

Учасник всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1927 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1940, 1958 роках; Києві у 1958 році; Чугуєві у 1959 році.

Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Дніпровському, Сумському, Миколаївському, Харківському, Лебединському, Одеському художніх музеях.

Література

• Довгаль Олександр Михайлович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 76.;
• Довгаль Олександр Михайлович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Довгаль Олександр Михайлович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 219. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Півненко А. С. Довгаль Олександр Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Андрейканіч А. І. Довгаль Олександр Михайлович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 30. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .

Посилання

• Ілюстрації Олександра Довгаля до «Голови професора Доуеля» Олександра Бєляєва [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Ілюстрації Олександра Довгаля до трилогії «Прекрасні катастрофи» Юрія Смолича [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.]