Яків Ісакович Кальницький (*23 жовтня 1895, м. Катеринослав — † лютий 1949, Харків) — український російськомовний письменник єврейського походження, прозаїк, фантаст.
Яків Ісакович Кальницький | ||||
---|---|---|---|---|
Яків Кальницький, 1948 рік | ||||
Народився | 23 жовтня 1895 м. Катеринослав | |||
Помер | 1949 Харків | |||
Громадянство | СРСР | |||
Національність | єврей | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | проза[1], фантастика[1] і публіцистика[1] | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 1924 | |||
Жанр | оповідання, повість. | |||
| ||||
Біографічні відомості
Яків Ісакович Кальницький народився в сім'ї дрібного маклера.
Належної освіти здобути не зміг, зате пробув в окопах Першої світової війни понад два роки.
З лютого 1917 року з головою поринув у вир революційної руйнації старого світу, формував дружини Червоної гвардії, командував червоноармійським полком. Якийсь час служив у ДПУ, потім розпочав навчання у Дніпропетровському металургійному інституті.
Репресії
Остання збірка мимоволі стала фатальною в долі її автора. Так сталося, що її примірник він подарував з автографом своєму давньому знайомому Едуардові Єнукідзе, братові незмінного секретаря ВЦВК Авеля Єнукідзе. Та коли брати Єнукідзе з волі Сталіна були піддані репресіям, під час трусу в квартирі «запеклого троцькіста», молодшого з них, було знайдено книжку Я. Кальницького з дарчим написом. Для харківських служителів сталінської Феміди цього виявилося досить, щоб звинуватити її автора в приналежності до «антирадянської сіоністської шпигунської організації».
4 червня 1938 року Кальницького було заарештовано. А вже 18 червня його змусили написати розлоге зізнання в тому, що він давній і заклятий сіоністський шпигун і затятий антирадянець.
Як же сталося, що бойовий червоний командир так швидко, за якихось два тижні перебування за ґратами, вщент морально зломився, збезчестив своє минуле й майбутнє?
Вичерпну відповідь на це запитання дав у листі до Сталіна сам Кальницький. Виявляється, одразу ж після арешту його було кинуто на так звану горішню «жаровню» — в крихітну камеру № 53, де на запаскудженій підлозі знемагало у п'ятдесятиградусній спеці, в задусі та смороді, без води і їжі вісімнадцятеро в'язнів. Уже на першому допиті слідчий Паволоцький із своїми підручними ґрунтовно «ознайомив» колишнього героя громадянської війни з методами «обробки» непокірливців. І на прощання порадив напівпритомному письменникові: «Якби ми хотіли тебе знищити, то розстріляли б без зайвих розмов. Але нам потрібно, щоб ти розкаявся, склав зброю. Розколись, що ти сіоністський шпик, і будеш жити, дихати, може, й писати…».
Вночі перед 18 червня Кальницький прийняв фатальне рішення. А вранці попросив у наглядача олівець і папір, щоб написати «щиросердне зізнання».
Відячний Паволоцький розпорядився перевести піддатливого в'язня з «жаровні» до іншої камери і не мордував, як інших, нічними допитами. А сам зайнявся розшуком Шабсая Цві, рабина з Палестини, який, за свідченням Кальницького, нелегально приїздив до Харкова. Та збігали тижні, минали місяці, а наслідки були нульові, аж поки один із столичних «шерлокхолмсів» не впізнав у загадковому рабині Шабсаї Цві середньовічного єврейського лжемесію Саббатая Цеві, котрий у 1666 році проголосив себе намісником Бога на землі і обіцяв повернути всіх євреїв з вигнання в землю обітовану й з'єднати їх із християнами в єдиній вірі.
Цю загадку повністю підтвердив і викликаний 3 вересня на допит Кальницький. Він категорично відмовився від своїх попередніх свідчень, заявивши, що всю оту нісенітницю з рабином Шабсаєм придумав «у стані тяжкої моральної і фізичної депресії під впливом камери і під тиском слідства». І далі: «Я швидше дам себе вбити на допитах, аніж підтримуватиму брехливу версію». Годі, слідчий без зволікань сфабрикував свідчення давно стертого на гулагівську пилюку колишнього міністра в єврейських справах при Петлюрі Пінхуса Красного, нібито Красний свого часу особисто завербував Кальницького в антирадянську сіоністичну терористичну організацію й доручив проводити серед письменників розкладницьку агітацію. А щоб це свідчення було підперте бодай якимось доказом, зажадав від керівництва Харківської організації Спілки письменників характеристику Кальницького, і невдовзі одержав за підписом І. Плахтіна, Л. Юхвіда і Ю. Смолича такий документ: «За час перебування в Харківській організації письменників член СП Кальницький Я. І. неодноразово на зборах, а також у приватних розмовах висловлював політичне шкідливі, а часом і відверто антирадянські випади… Часто в своїх промовах говорив: „Припустимо, що фашисти переможуть нас…“ Таким чином створюючи пораженські настрої і об'єктивно утверджуючи переконання про можливість і невідворотність воєнної інтервенції проти СРСР… На зборах Кальницького неодноразово попереджували й критикували подібні його випади… Коли парторганізація з активом письменників викривала ворога народу Галушку Д. О., Кальницький активно виступав на захист Галушки. В боротьбі нашої організації з ворогами народу ніякої участі не брав, навпаки, як це засвідчує приклад із Галушкою, або захищав їх, або стояв осторонь… Задовго до арешту Єнукідзе, Кальницький мав із ним тісне спілкування: бував у нього на квартирі, дарувавав йому свої книги, користувався автомашиною і постійно вихваляв Єнукідзе. Під час судового процесу над троцькістсько-зінов'євською бандою Кальницький приховав від організації факт своїх зв'язків із вищезгаданим ворогом народу, не допоміг своєчасно викрити ворога народу…»
Крім цієї офіційної відповіді, Паволоцький долучив до справи показання «об'єктивного» свідка, якого знайшов в особі прозаїка-фантаста В. Владка, котрий 9 березня 1939 року так охарактеризував свого вчорашнього колегу:
«Впродовж усього свого перебування в СП Кальницький маскувався під радянського громадянина і патріота, носія революційних заслуг… Під цією машкарою він уміло й підло приховував своє справжнє обличчя ворога. Те, що ми вважали його „дурістю“, „зривами“, насправді було майстерним проявом ворожої тактики, скерованої на те, щоб тишком-нишком, непомітно шкодити, вести непомітну з першого погляду, а тому особливо шкідливу антирадянську, антипартійну агітацію. Я вважаю, що Кальницький є одним із найуміліше замаскованих ворогів, що й допомогло йому так довго триматися невикритим». |
13 березня 1939 року Кальницькому пред'явлено обвинувальний висновок про те, що він належить до «антирадянської сіоністичної терористичної організації, до якої був завербований міністром у єврейських справах при Петлюрі Красним».
Проте Кальницький винним себе не визнав і продовжував посилати скарги на ім'я Берії, Ворошилова, Корнійчука, Папаніна, Вишинського, Сталіна. Та все ж, 29 жовтня 1939 року винесла вирок (протокол № 38): ув'язнити Кальницького Я. І. на три роки у виправно-трудовий табір.
Покарання відбував в Онегтабі на ст. Пукса Північної залізниці. Незважаючи на всі клопотання його і рідних, рішення Особливої наради так і не було переглянуто. Він повністю відбув строк ув'язнення й повернувся до Харкова за тиждень до початку Німецько-радянської війни. Проте пера в руки більше ніколи не взяв і не писав ні книжок, ні дарчих написів на них.
Помер у забутті й нестатках у лютому 1949 року.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 року «Про додаткові заходи по встановленню справедливості щодо жертв репресій, що мали місце в період 30-40-х і на початку 50-х років» Кальницький Я. І. повністю реабілітований.
Та виявилося, що Якова Кальницького не так легко зламати. Як останній дарунок від нього, вже після смерті письменника, у 1950 році вийшла його науково-фантастична повість * «Конец подземного города», що і зараз має неабияку популярність серед шанувальників фантастики.
Творча діяльність
1924 року опублікував автобіографічні нотатки «От февраля до Октября». Окрилений успіхом, полишив навчання, переїхав до Харкова і цілком віддався творчій роботі. Писав російською мовою. Перу Якова Кальницького належать кілька книжок повістей та оповідань.
Твори
- Всякое бывает (1925)
- В багровом кольце (1927)
- 0строзубая камса (1928)
- Человек, которого убили (1929)
- Сын полка (1931)
- Огни в Арктике (1934)
- Письмо в Америку (1934)
- Остров голубых песцов (1937)
- Новоземельские рассказы (1938).
Джерела
- Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник / Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Рад. письменник, 1988. — 719 с.
- З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991.— Вип. І / Упоряд. О. Г. Мусієнко. — 494 с.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kalnickij Yakiv Isakovich Kalnickij 23 zhovtnya 1895 m Katerinoslav lyutij 1949 Harkiv ukrayinskij rosijskomovnij pismennik yevrejskogo pohodzhennya prozayik fantast Yakiv Isakovich KalnickijYakiv Kalnickij 1948 rikNarodivsya23 zhovtnya 1895 1895 10 23 m KaterinoslavPomer1949 1949 HarkivGromadyanstvo SRSRNacionalnistyevrejDiyalnistpismennikSfera robotiproza 1 fantastika 1 i publicistika 1 Mova tvorivrosijskaRoki aktivnostiz 1924Zhanropovidannya povist Biografichni vidomostiYakiv Isakovich Kalnickij narodivsya v sim yi dribnogo maklera Nalezhnoyi osviti zdobuti ne zmig zate probuv v okopah Pershoyi svitovoyi vijni ponad dva roki Z lyutogo 1917 roku z golovoyu porinuv u vir revolyucijnoyi rujnaciyi starogo svitu formuvav druzhini Chervonoyi gvardiyi komanduvav chervonoarmijskim polkom Yakijs chas sluzhiv u DPU potim rozpochav navchannya u Dnipropetrovskomu metalurgijnomu instituti Represiyi Ostannya zbirka mimovoli stala fatalnoyu v doli yiyi avtora Tak stalosya sho yiyi primirnik vin podaruvav z avtografom svoyemu davnomu znajomomu Eduardovi Yenukidze bratovi nezminnogo sekretarya VCVK Avelya Yenukidze Ta koli brati Yenukidze z voli Stalina buli piddani represiyam pid chas trusu v kvartiri zapeklogo trockista molodshogo z nih bulo znajdeno knizhku Ya Kalnickogo z darchim napisom Dlya harkivskih sluzhiteliv stalinskoyi Femidi cogo viyavilosya dosit shob zvinuvatiti yiyi avtora v prinalezhnosti do antiradyanskoyi sionistskoyi shpigunskoyi organizaciyi 4 chervnya 1938 roku Kalnickogo bulo zaareshtovano A vzhe 18 chervnya jogo zmusili napisati rozloge ziznannya v tomu sho vin davnij i zaklyatij sionistskij shpigun i zatyatij antiradyanec Yak zhe stalosya sho bojovij chervonij komandir tak shvidko za yakihos dva tizhni perebuvannya za gratami vshent moralno zlomivsya zbezchestiv svoye minule j majbutnye Vicherpnu vidpovid na ce zapitannya dav u listi do Stalina sam Kalnickij Viyavlyayetsya odrazu zh pislya areshtu jogo bulo kinuto na tak zvanu gorishnyu zharovnyu v krihitnu kameru 53 de na zapaskudzhenij pidlozi znemagalo u p yatdesyatigradusnij speci v zadusi ta smorodi bez vodi i yizhi visimnadcyatero v yazniv Uzhe na pershomu dopiti slidchij Pavolockij iz svoyimi pidruchnimi gruntovno oznajomiv kolishnogo geroya gromadyanskoyi vijni z metodami obrobki nepokirlivciv I na proshannya poradiv napivpritomnomu pismennikovi Yakbi mi hotili tebe znishiti to rozstrilyali b bez zajvih rozmov Ale nam potribno shob ti rozkayavsya sklav zbroyu Rozkolis sho ti sionistskij shpik i budesh zhiti dihati mozhe j pisati Vnochi pered 18 chervnya Kalnickij prijnyav fatalne rishennya A vranci poprosiv u naglyadacha olivec i papir shob napisati shiroserdne ziznannya Vidyachnij Pavolockij rozporyadivsya perevesti piddatlivogo v yaznya z zharovni do inshoyi kameri i ne morduvav yak inshih nichnimi dopitami A sam zajnyavsya rozshukom Shabsaya Cvi rabina z Palestini yakij za svidchennyam Kalnickogo nelegalno priyizdiv do Harkova Ta zbigali tizhni minali misyaci a naslidki buli nulovi azh poki odin iz stolichnih sherlokholmsiv ne vpiznav u zagadkovomu rabini Shabsayi Cvi serednovichnogo yevrejskogo lzhemesiyu Sabbataya Cevi kotrij u 1666 roci progolosiv sebe namisnikom Boga na zemli i obicyav povernuti vsih yevreyiv z vignannya v zemlyu obitovanu j z yednati yih iz hristiyanami v yedinij viri Cyu zagadku povnistyu pidtverdiv i viklikanij 3 veresnya na dopit Kalnickij Vin kategorichno vidmovivsya vid svoyih poperednih svidchen zayavivshi sho vsyu otu nisenitnicyu z rabinom Shabsayem pridumav u stani tyazhkoyi moralnoyi i fizichnoyi depresiyi pid vplivom kameri i pid tiskom slidstva I dali Ya shvidshe dam sebe vbiti na dopitah anizh pidtrimuvatimu brehlivu versiyu Godi slidchij bez zvolikan sfabrikuvav svidchennya davno stertogo na gulagivsku pilyuku kolishnogo ministra v yevrejskih spravah pri Petlyuri Pinhusa Krasnogo nibito Krasnij svogo chasu osobisto zaverbuvav Kalnickogo v antiradyansku sionistichnu teroristichnu organizaciyu j doruchiv provoditi sered pismennikiv rozkladnicku agitaciyu A shob ce svidchennya bulo pidperte bodaj yakimos dokazom zazhadav vid kerivnictva Harkivskoyi organizaciyi Spilki pismennikiv harakteristiku Kalnickogo i nevdovzi oderzhav za pidpisom I Plahtina L Yuhvida i Yu Smolicha takij dokument Za chas perebuvannya v Harkivskij organizaciyi pismennikiv chlen SP Kalnickij Ya I neodnorazovo na zborah a takozh u privatnih rozmovah vislovlyuvav politichne shkidlivi a chasom i vidverto antiradyanski vipadi Chasto v svoyih promovah govoriv Pripustimo sho fashisti peremozhut nas Takim chinom stvoryuyuchi porazhenski nastroyi i ob yektivno utverdzhuyuchi perekonannya pro mozhlivist i nevidvorotnist voyennoyi intervenciyi proti SRSR Na zborah Kalnickogo neodnorazovo poperedzhuvali j kritikuvali podibni jogo vipadi Koli partorganizaciya z aktivom pismennikiv vikrivala voroga narodu Galushku D O Kalnickij aktivno vistupav na zahist Galushki V borotbi nashoyi organizaciyi z vorogami narodu niyakoyi uchasti ne brav navpaki yak ce zasvidchuye priklad iz Galushkoyu abo zahishav yih abo stoyav ostoron Zadovgo do areshtu Yenukidze Kalnickij mav iz nim tisne spilkuvannya buvav u nogo na kvartiri daruvavav jomu svoyi knigi koristuvavsya avtomashinoyu i postijno vihvalyav Yenukidze Pid chas sudovogo procesu nad trockistsko zinov yevskoyu bandoyu Kalnickij prihovav vid organizaciyi fakt svoyih zv yazkiv iz vishezgadanim vorogom narodu ne dopomig svoyechasno vikriti voroga narodu Krim ciyeyi oficijnoyi vidpovidi Pavolockij doluchiv do spravi pokazannya ob yektivnogo svidka yakogo znajshov v osobi prozayika fantasta V Vladka kotrij 9 bereznya 1939 roku tak oharakterizuvav svogo vchorashnogo kolegu Vprodovzh usogo svogo perebuvannya v SP Kalnickij maskuvavsya pid radyanskogo gromadyanina i patriota nosiya revolyucijnih zaslug Pid ciyeyu mashkaroyu vin umilo j pidlo prihovuvav svoye spravzhnye oblichchya voroga Te sho mi vvazhali jogo duristyu zrivami naspravdi bulo majsternim proyavom vorozhoyi taktiki skerovanoyi na te shob tishkom nishkom nepomitno shkoditi vesti nepomitnu z pershogo poglyadu a tomu osoblivo shkidlivu antiradyansku antipartijnu agitaciyu Ya vvazhayu sho Kalnickij ye odnim iz najumilishe zamaskovanih vorogiv sho j dopomoglo jomu tak dovgo trimatisya nevikritim 13 bereznya 1939 roku Kalnickomu pred yavleno obvinuvalnij visnovok pro te sho vin nalezhit do antiradyanskoyi sionistichnoyi teroristichnoyi organizaciyi do yakoyi buv zaverbovanij ministrom u yevrejskih spravah pri Petlyuri Krasnim Prote Kalnickij vinnim sebe ne viznav i prodovzhuvav posilati skargi na im ya Beriyi Voroshilova Kornijchuka Papanina Vishinskogo Stalina Ta vse zh 29 zhovtnya 1939 roku vinesla virok protokol 38 uv yazniti Kalnickogo Ya I na tri roki u vipravno trudovij tabir Pokarannya vidbuvav v Onegtabi na st Puksa Pivnichnoyi zaliznici Nezvazhayuchi na vsi klopotannya jogo i ridnih rishennya Osoblivoyi naradi tak i ne bulo pereglyanuto Vin povnistyu vidbuv strok uv yaznennya j povernuvsya do Harkova za tizhden do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Prote pera v ruki bilshe nikoli ne vzyav i ne pisav ni knizhok ni darchih napisiv na nih Pomer u zabutti j nestatkah u lyutomu 1949 roku Zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 sichnya 1989 roku Pro dodatkovi zahodi po vstanovlennyu spravedlivosti shodo zhertv represij sho mali misce v period 30 40 h i na pochatku 50 h rokiv Kalnickij Ya I povnistyu reabilitovanij Ta viyavilosya sho Yakova Kalnickogo ne tak legko zlamati Yak ostannij darunok vid nogo vzhe pislya smerti pismennika u 1950 roci vijshla jogo naukovo fantastichna povist Konec podzemnogo goroda sho i zaraz maye neabiyaku populyarnist sered shanuvalnikiv fantastiki Tvorcha diyalnist1924 roku opublikuvav avtobiografichni notatki Ot fevralya do Oktyabrya Okrilenij uspihom polishiv navchannya pereyihav do Harkova i cilkom viddavsya tvorchij roboti Pisav rosijskoyu movoyu Peru Yakova Kalnickogo nalezhat kilka knizhok povistej ta opovidan TvoriVsyakoe byvaet 1925 V bagrovom kolce 1927 0strozubaya kamsa 1928 Chelovek kotorogo ubili 1929 Syn polka 1931 Ogni v Arktike 1934 Pismo v Ameriku 1934 Ostrov golubyh pescov 1937 Novozemelskie rasskazy 1938 DzherelaPismenniki Radyanskoyi Ukrayini 1917 1987 Biobibliografichnij dovidnik Uporyadniki V K Koval V P Pavlovska K Rad pismennik 1988 719 s Z poroga smerti Pismenniki Ukrayini zhertvi stalinskih represij Avt kol Bojko L S ta in K Rad pismennik 1991 Vip I Uporyad O G Musiyenko 494 s Czech National Authority Database d Track Q13550863