Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монархія Данії є конституційним інститутом та історичною установою Королівства Данія. Королівство включає Данію, Гренландію та автономні території Фарерських островів. Королівство Данія виникло та було консолідоване у VIII столітті, його правителі постійно згадуються у франкських записах як «королі» (reges). Під правлінням короля Ґодфреда в 804 році Королівство вже включало всі основні провінції середньовічної Данії.
| Королева Данії дан. Dronning af Danmark | |
|---|---|
 | |
| Стиль | Ваша Величносте |
| Резиденція | Амалієнборг |
| Місце |  Королівство Данія |
| Попередник | Кристіан X |
| Створення | 710 рік |
| Перший на посаді | Онґенд (перший король, відомий по імені) |
| Наступництво | Кронпринц Фредерік |
| Вебсайт | Офіційний сайт Офіційний фейсбук |
Нинішнє Королівство Данія було об'єднане королями вікінгів Ґормом Старим і Гаральдом Синьозубим у X столітті. Спочатку це була виборна монархія, та лише в XVII столітті під час правління Фредеріка III монархія стала спадковою. Вирішальний перехід до конституційної монархії відбувся в 1849 році з написанням першої демократичної конституції, яка замінила переважну більшість старої абсолютистської конституції. Нинішня королівська династія є філією герцогської династії Глюксбургів, яка походить із Шлезвіг-Гольштейну в сучасній Німеччині, а сама династія Глюксбургів є допоміжною гілкою Ольденбурзького дому. Глюксбурги також породили монархів Норвегії, Великої Британії та колишнього монарха Греції.
Монархія Данії є конституційною, тому роль монарха визначається та обмежується Конституцією Данії. Згідно з конституцією, остаточна виконавча влада над урядом Данії все ще здійснюється за допомогою королівських повноважень монарха. Ці повноваження використовуються лише відповідно до законів, ухвалених парламентом, або в межах конвенційних обмежень. Монарх обмежується позапартійними функціями, такими як надання нагород і офіційне призначення прем'єр-міністра. Королева і її найближчі родичі виконують різні офіційні, церемоніальні, дипломатичні та представницькі обов'язки.
Королева Маргрете II зійшла на престол після смерті свого батька, короля Фредеріка IX, 14 січня 1972 року. Після вступу на престол королева Маргрете II стала першою жінкою-монархом Данії після Маргарити I, правительки скандинавських країн у 1375–1412 роках під час Кальмарської унії. Данські королівські імена з 1513 року традиційно чергувалися між «Фредерік» і «Кристіан». Маргрете зайняла місце Кристіана, і відповідно її спадкоємцем став кронпринц Фредерік.
Історія
Ранні часи
Данській монархії понад 1200 років, вона була заснована у VIII столітті. Рід королів сучасного королівства Данії можна простежити до Гардекнута, батька Ґорма Старого, який правив на початку та в середині X століття.
Данці були об'єднані та офіційно християнізовані в 965 році Гаральдом Синьозубим, історія якого записана на каменях в Еллінзі. Точні масштаби королівства Гаральда невідомі, хоча можна вважати, що воно простягалося від оборонної лінії Даневірке, включаючи місто вікінгів Хедебю, через Ютландію, Данські острови і до півдня сучасної Швеції — Сконе і Галланд. Крім того, камені в Еллінзі засвідчують, що Гаральд також «переміг» Норвегію. Син Гаральда, Свен Вилобородий, розпочав низку загарбницьких воєн проти Англії, які завершив син Свейна Канут Великий до середини XI століття. Правління Канута стало піком епохи данських вікінгів, його [en] включала Англію (1016), Данію (1018), Норвегію (1028) і мала сильний вплив на північно-східне узбережжя Німеччини.
Останній монарх правлячої династії, Хрістофер Баварський, помер у 1448 році без дітей. Граф Кристіан Ольденбурзький, нащадок тітки Вальдемара IV, з допомогою свого дядька Адольфа VIII був обраний наступником Хрістофера і став монархом Данії, правлячи під ім'ям Кристіан I. Таким чином Кристіан I може вважатися засновником Ольденбурзької династії.
Абсолютизм
Спочатку данська монархія була виборною, хоча на практиці завжди обирався старший син правлячого монарха. Пізніше королем була підписана Хартія про коронацію, яка обмежувала повноваження данського монарха.
У 1657 році, під час Другої Північної війни, король Фредерік III розпочав мстиву війну проти Швеції, яка обернулася повною катастрофою. Війна стала катастрофою з двох причин: насамперед через те, що новий потужний союзник Данії — Нідерланди, залишався нейтралітетом, оскільки Данія була агресором, а Швеція — захисником. По-друге, взимку 1657–1658 року Бельти замерзли, що дозволило шведському королю Карлу X Густаву перевести свої війська через лід, щоб вторгнутися в Зеландію. Це змусило Данію-Норвегію підписати Роскілльський мирний договір, згідно з яким вони капітулювали та відмовилися від усієї Східної Данії (включаючи Сконе, Галланд, Блекінге та Борнгольм), а також Богуслен і Тренделаг у Норвегії.
Але Друга Північна війна ще не закінчилася. Через три місяці після підписання мирного договору Карл X Густав провів військову раду, де вирішив стерти Данію з карти світу та об'єднати всю Скандинавію під своєю владою. Знову шведська армія прибула під Копенгаген. Однак цього разу данці не панікували і не здалися. Натомість вони вирішили битися і були готові захищатися. Фредерік III залишився у своїй столиці і заохочував громадян Копенгагена чинити опір шведам, кажучи, що він краще «помре у своєму гнізді», а не евакуюється в безпечне місце до Норвегії. Крім того, це оголошення війни Швецією нарешті спричинило альянс Данії-Норвегії з Нідерландами, тому що тепер Данія захищалася, а не нападала. Потужний голландський флот був відправлений до Копенгагена з життєво важливими припасами та підкріпленням, що врятувало місто від захоплення під час шведської атаки.
Карл X Густав раптово помер від хвороби на початку 1660 року, коли планував вторгнення до Норвегії. Після його смерті Швеція уклала мир у Копенгагенському договорі. Шведи повернули Норвегії Тренделаг, а Данії — Борнгольм, але зберегли інші території, отримані двома роками раніше. Нідерланди та інші європейські держави підтримали цей договір, не бажаючи, щоб обидва узбережжя протоки Ересунн контролювалися Данією. Цей договір встановив кордони між Норвегією, Данією та Швецією, які існують і сьогодні. У 1660–1661 роках був запроваджений абсолютизм і виборна монархія була перетворена на спадкову монархію. Офіційна абсолютистська конституція, де абсолютна влада та правонаступництво чоловічої статі були закладені в Королівському законі 1665 року.
Конституційний період
Коли Фредерік VII вступив на престол у січні 1848 року, йому майже одразу висунули вимоги щодо конституції та припинення абсолютизму. Шлезвіг-Гольштейнці хотіли незалежної держави, тоді як данці хотіли зберегти за собою Південну Ютландію. Невдовзі Фредерік VII поступився вимогам Данії, а в березні він погодився з кінцем абсолютизму, що призвело до прийняття (червневої конституції 1849 року). Під час Першої Шлезвізької війни проти німецьких держав у 1848–51 роках Фредерік виступав як «національний лідер», і вважався майже героєм війни, незважаючи на те, що він ніколи не брав активної участі в боях. 5 червня 1849 року до конституції, відомої як Червнева конституція, було внесено зміни для створення конституційної монархії Данії. Оскільки король Фредерік VII не мав законного потомства, принц Кристіан Глюксборзький був обраний у 1853 році як спадкоємець данського престолу зі схвалення великих держав Європи, у світлі очікуваного вимирання старшої лінії Ольденбурзького дому. Виправданням для такого вибору був його шлюб з Луїзою Гессен-Кассельською, яка, як племінниця Крістіана VIII, була близькою родичкою чинного короля.
Після смерті короля Фредеріка VII у 1863 році Кристіан IX зійшов на престол як перший данський монарх з роду Глюксбургів. Згодом Кристіан IX став відомий як тесть Європи через його родинні зв'язки з більшістю інших правлячих династій Європи: його донька принцеса Олександра вийшла заміж за британського короля Едуарда VII, принцеса Дагмар вийшла заміж за російського імператора Олександра III, а принцеса Тіра — за кронпринца Ганновера Ернста Августа. Син Вільгельм став королем Греції Георгом I. Пізніше його онук Карл став королем Норвегії Гоконом VII. Данська королівська сім'я пов'язана з більшістю інших правлячих європейських династій і до сьогодні.
Пасхальна криза 1920 року стала конституційною кризою, яка почалася з відправленням у відставку королем Кристіаном X обраного уряду. Безпосередньою причиною став конфлікт між королем і кабінетом міністрів щодо возз'єднання з Данією Шлезвіга, колишнього данського володіння, яке було завойоване Пруссією під час Другої Шлезвізької війни. Згідно з умовами Версальського договору, приналежність Шлезвіга мала бути визначена двома Шлезвігськими плебісцитами: один у Північному Шлезвігу (сьогодні графство Південна Ютландія Данії), інший у Центральному Шлезвігу (сьогодні частина німецької землі Шлезвіг-Гольштейн). Багато данських націоналістів вважали, що Центральний Шлезвіг слід повернути Данії незалежно від результатів плебісциту, загалом мотивуючи це бажанням побачити Німеччину остаточно ослабленою в майбутньому. Кристіан X погодився з цими настроями та наказав прем'єр-міністру Карлу Теодору Зале включити Центральний Шлезвіг до процесу возз'єднання. Оскільки Данія діяла як парламентська демократія, Зале вважав, що він не зобов'язаний виконувати вимоги монарха. Він відмовився від наказу і через кілька днів подав у відставку після суперечки з королем.
Згодом Кристіан X відправив у відставку решту уряду та замінив його де-факто консервативним урядовим кабінетом під керівництвом Отто Лібе. Ці зміни викликали масові демонстрації та майже революційну атмосферу в Данії, протягом кількох днів майбутнє монархії здавалося дуже сумнівним. У світлі цього почалися переговори між королем і членами соціал-демократів. Зіткнувшись із потенційним поваленням данської монархії, Кристіан X поступився і відправив у відставку власний, створений ним уряд. Це був останній випадок, коли чинний данський монарх приймав виконавче рішення без підтримки кабінету. Після кризи Кристіан X прийняв свою різко скорочену роль як символічного глави держави.
Акт про престолонаслідування був проголошений після референдуму 1953 року, який запровадив можливість успадкування престолу жінок і, по суті, зробив Маргрете II спадкоємицею та можливим наступником свого батька, Фредеріка IX після його смерті.
Після референдуму 2009 року до Закону про спадщину були внесені зміни, згідно з якими першородство більше не ставить чоловіків над жінками. Іншими словами, перша дитина ставала спадкоємцем престолу незалежно від статі.
Див. також
Примітки
- Nora Berend (22 листопада 2007). Christianization and the Rise of Christian Monarchy: Scandinavia, Central Europe and Rus' c.900–1200. Cambridge University Press. ISBN — через Google Books.
- Lund, Niels (2020). Jellingkongerne og deres forgængere, Джерело: Музей кораблів вікінгів у Роскілле.
- Weekendavisen, 10 грудня 2020 - Anders Lundt Hansen: Udvid kongerækken"
- . kongehuset.dk. Kongehuset. 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2023.
- Ekman, Ernst (1957). The Danish Royal Law of 1665. The Journal of Modern History. 29 (2): 102—107. doi:10.1086/237987. ISSN 0022-2801. S2CID 145652129.
- . Danish monarchy. Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 2 травня 2023.
- Monumenter i købstaden 1864 - 1920. dendigitalebyport.byhistorie.dk.
- Referendum: Succession amendment confirmed. 8 червня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monarhiya Daniyi ye konstitucijnim institutom ta istorichnoyu ustanovoyu Korolivstva Daniya Korolivstvo vklyuchaye Daniyu Grenlandiyu ta avtonomni teritoriyi Farerskih ostroviv Korolivstvo Daniya viniklo ta bulo konsolidovane u VIII stolitti jogo praviteli postijno zgaduyutsya u frankskih zapisah yak koroli reges Pid pravlinnyam korolya Godfreda v 804 roci Korolivstvo vzhe vklyuchalo vsi osnovni provinciyi serednovichnoyi Daniyi Koroleva Daniyi dan Dronning af DanmarkGerb DaniyiPosadu obijmaye Margrete II vid 14 sichnya 1972Stil Vasha VelichnosteRezidenciya AmaliyenborgMisce Korolivstvo DaniyaPoperednik Kristian XStvorennya 710 rikPershij na posadi Ongend pershij korol vidomij po imeni Nastupnictvo Kronprinc FrederikVebsajt Oficijnij sajt Oficijnij fejsbuk Ninishnye Korolivstvo Daniya bulo ob yednane korolyami vikingiv Gormom Starim i Garaldom Sinozubim u X stolitti Spochatku ce bula viborna monarhiya ta lishe v XVII stolitti pid chas pravlinnya Frederika III monarhiya stala spadkovoyu Virishalnij perehid do konstitucijnoyi monarhiyi vidbuvsya v 1849 roci z napisannyam pershoyi demokratichnoyi konstituciyi yaka zaminila perevazhnu bilshist staroyi absolyutistskoyi konstituciyi Ninishnya korolivska dinastiya ye filiyeyu gercogskoyi dinastiyi Glyuksburgiv yaka pohodit iz Shlezvig Golshtejnu v suchasnij Nimechchini a sama dinastiya Glyuksburgiv ye dopomizhnoyu gilkoyu Oldenburzkogo domu Glyuksburgi takozh porodili monarhiv Norvegiyi Velikoyi Britaniyi ta kolishnogo monarha Greciyi Monarhiya Daniyi ye konstitucijnoyu tomu rol monarha viznachayetsya ta obmezhuyetsya Konstituciyeyu Daniyi Zgidno z konstituciyeyu ostatochna vikonavcha vlada nad uryadom Daniyi vse she zdijsnyuyetsya za dopomogoyu korolivskih povnovazhen monarha Ci povnovazhennya vikoristovuyutsya lishe vidpovidno do zakoniv uhvalenih parlamentom abo v mezhah konvencijnih obmezhen Monarh obmezhuyetsya pozapartijnimi funkciyami takimi yak nadannya nagorod i oficijne priznachennya prem yer ministra Koroleva i yiyi najblizhchi rodichi vikonuyut rizni oficijni ceremonialni diplomatichni ta predstavnicki obov yazki Koroleva Margrete II zijshla na prestol pislya smerti svogo batka korolya Frederika IX 14 sichnya 1972 roku Pislya vstupu na prestol koroleva Margrete II stala pershoyu zhinkoyu monarhom Daniyi pislya Margariti I pravitelki skandinavskih krayin u 1375 1412 rokah pid chas Kalmarskoyi uniyi Danski korolivski imena z 1513 roku tradicijno cherguvalisya mizh Frederik i Kristian Margrete zajnyala misce Kristiana i vidpovidno yiyi spadkoyemcem stav kronprinc Frederik IstoriyaDiv takozh Spisok monarhiv Daniyi Ranni chasi Odin iz dvoh kameniv v Ellinzi sho zasvidchuye ob yednannya ta hristiyanizaciyu Daniyi Garaldom Sinozubim Danskij monarhiyi ponad 1200 rokiv vona bula zasnovana u VIII stolitti Rid koroliv suchasnogo korolivstva Daniyi mozhna prostezhiti do Gardeknuta batka Gorma Starogo yakij praviv na pochatku ta v seredini X stolittya Danci buli ob yednani ta oficijno hristiyanizovani v 965 roci Garaldom Sinozubim istoriya yakogo zapisana na kamenyah v Ellinzi Tochni masshtabi korolivstva Garalda nevidomi hocha mozhna vvazhati sho vono prostyagalosya vid oboronnoyi liniyi Danevirke vklyuchayuchi misto vikingiv Hedebyu cherez Yutlandiyu Danski ostrovi i do pivdnya suchasnoyi Shveciyi Skone i Galland Krim togo kameni v Ellinzi zasvidchuyut sho Garald takozh peremig Norvegiyu Sin Garalda Sven Viloborodij rozpochav nizku zagarbnickih voyen proti Angliyi yaki zavershiv sin Svejna Kanut Velikij do seredini XI stolittya Pravlinnya Kanuta stalo pikom epohi danskih vikingiv jogo en vklyuchala Angliyu 1016 Daniyu 1018 Norvegiyu 1028 i mala silnij vpliv na pivnichno shidne uzberezhzhya Nimechchini Ostannij monarh pravlyachoyi dinastiyi Hristofer Bavarskij pomer u 1448 roci bez ditej Graf Kristian Oldenburzkij nashadok titki Valdemara IV z dopomogoyu svogo dyadka Adolfa VIII buv obranij nastupnikom Hristofera i stav monarhom Daniyi pravlyachi pid im yam Kristian I Takim chinom Kristian I mozhe vvazhatisya zasnovnikom Oldenburzkoyi dinastiyi Absolyutizm Memorial u palaci Kristiansborg Zobrazheno Frederika III na pam yat pro nevdalu ataku shvediv na Kopengagen u 1659 roci Spochatku danska monarhiya bula vibornoyu hocha na praktici zavzhdi obiravsya starshij sin pravlyachogo monarha Piznishe korolem bula pidpisana Hartiya pro koronaciyu yaka obmezhuvala povnovazhennya danskogo monarha U 1657 roci pid chas Drugoyi Pivnichnoyi vijni korol Frederik III rozpochav mstivu vijnu proti Shveciyi yaka obernulasya povnoyu katastrofoyu Vijna stala katastrofoyu z dvoh prichin nasampered cherez te sho novij potuzhnij soyuznik Daniyi Niderlandi zalishavsya nejtralitetom oskilki Daniya bula agresorom a Shveciya zahisnikom Po druge vzimku 1657 1658 roku Belti zamerzli sho dozvolilo shvedskomu korolyu Karlu X Gustavu perevesti svoyi vijska cherez lid shob vtorgnutisya v Zelandiyu Ce zmusilo Daniyu Norvegiyu pidpisati Roskillskij mirnij dogovir zgidno z yakim voni kapitulyuvali ta vidmovilisya vid usiyeyi Shidnoyi Daniyi vklyuchayuchi Skone Galland Blekinge ta Borngolm a takozh Boguslen i Trendelag u Norvegiyi Ale Druga Pivnichna vijna she ne zakinchilasya Cherez tri misyaci pislya pidpisannya mirnogo dogovoru Karl X Gustav proviv vijskovu radu de virishiv sterti Daniyu z karti svitu ta ob yednati vsyu Skandinaviyu pid svoyeyu vladoyu Znovu shvedska armiya pribula pid Kopengagen Odnak cogo razu danci ne panikuvali i ne zdalisya Natomist voni virishili bitisya i buli gotovi zahishatisya Frederik III zalishivsya u svoyij stolici i zaohochuvav gromadyan Kopengagena chiniti opir shvedam kazhuchi sho vin krashe pomre u svoyemu gnizdi a ne evakuyuyetsya v bezpechne misce do Norvegiyi Krim togo ce ogoloshennya vijni Shveciyeyu nareshti sprichinilo alyans Daniyi Norvegiyi z Niderlandami tomu sho teper Daniya zahishalasya a ne napadala Potuzhnij gollandskij flot buv vidpravlenij do Kopengagena z zhittyevo vazhlivimi pripasami ta pidkriplennyam sho vryatuvalo misto vid zahoplennya pid chas shvedskoyi ataki Karl X Gustav raptovo pomer vid hvorobi na pochatku 1660 roku koli planuvav vtorgnennya do Norvegiyi Pislya jogo smerti Shveciya uklala mir u Kopengagenskomu dogovori Shvedi povernuli Norvegiyi Trendelag a Daniyi Borngolm ale zberegli inshi teritoriyi otrimani dvoma rokami ranishe Niderlandi ta inshi yevropejski derzhavi pidtrimali cej dogovir ne bazhayuchi shob obidva uzberezhzhya protoki Eresunn kontrolyuvalisya Daniyeyu Cej dogovir vstanoviv kordoni mizh Norvegiyeyu Daniyeyu ta Shveciyeyu yaki isnuyut i sogodni U 1660 1661 rokah buv zaprovadzhenij absolyutizm i viborna monarhiya bula peretvorena na spadkovu monarhiyu Oficijna absolyutistska konstituciya de absolyutna vlada ta pravonastupnictvo cholovichoyi stati buli zakladeni v Korolivskomu zakoni 1665 roku Konstitucijnij period Pid chas nimeckoyi okupaciyi Drugoyi svitovoyi vijni korol Kristian X stav potuzhnim simvolom nacionalnogo vidrodzhennya Ce zobrazhennya datuyetsya dnem narodzhennya korolya 26 veresnya 1940 roku Koli Frederik VII vstupiv na prestol u sichni 1848 roku jomu majzhe odrazu visunuli vimogi shodo konstituciyi ta pripinennya absolyutizmu Shlezvig Golshtejnci hotili nezalezhnoyi derzhavi todi yak danci hotili zberegti za soboyu Pivdennu Yutlandiyu Nevdovzi Frederik VII postupivsya vimogam Daniyi a v berezni vin pogodivsya z kincem absolyutizmu sho prizvelo do prijnyattya chervnevoyi konstituciyi 1849 roku Pid chas Pershoyi Shlezvizkoyi vijni proti nimeckih derzhav u 1848 51 rokah Frederik vistupav yak nacionalnij lider i vvazhavsya majzhe geroyem vijni nezvazhayuchi na te sho vin nikoli ne brav aktivnoyi uchasti v boyah 5 chervnya 1849 roku do konstituciyi vidomoyi yak Chervneva konstituciya bulo vneseno zmini dlya stvorennya konstitucijnoyi monarhiyi Daniyi Oskilki korol Frederik VII ne mav zakonnogo potomstva princ Kristian Glyuksborzkij buv obranij u 1853 roci yak spadkoyemec danskogo prestolu zi shvalennya velikih derzhav Yevropi u svitli ochikuvanogo vimirannya starshoyi liniyi Oldenburzkogo domu Vipravdannyam dlya takogo viboru buv jogo shlyub z Luyizoyu Gessen Kasselskoyu yaka yak pleminnicya Kristiana VIII bula blizkoyu rodichkoyu chinnogo korolya Pislya smerti korolya Frederika VII u 1863 roci Kristian IX zijshov na prestol yak pershij danskij monarh z rodu Glyuksburgiv Zgodom Kristian IX stav vidomij yak test Yevropi cherez jogo rodinni zv yazki z bilshistyu inshih pravlyachih dinastij Yevropi jogo donka princesa Oleksandra vijshla zamizh za britanskogo korolya Eduarda VII princesa Dagmar vijshla zamizh za rosijskogo imperatora Oleksandra III a princesa Tira za kronprinca Gannovera Ernsta Avgusta Sin Vilgelm stav korolem Greciyi Georgom I Piznishe jogo onuk Karl stav korolem Norvegiyi Gokonom VII Danska korolivska sim ya pov yazana z bilshistyu inshih pravlyachih yevropejskih dinastij i do sogodni Pashalna kriza 1920 roku stala konstitucijnoyu krizoyu yaka pochalasya z vidpravlennyam u vidstavku korolem Kristianom X obranogo uryadu Bezposerednoyu prichinoyu stav konflikt mizh korolem i kabinetom ministriv shodo vozz yednannya z Daniyeyu Shlezviga kolishnogo danskogo volodinnya yake bulo zavojovane Prussiyeyu pid chas Drugoyi Shlezvizkoyi vijni Zgidno z umovami Versalskogo dogovoru prinalezhnist Shlezviga mala buti viznachena dvoma Shlezvigskimi plebiscitami odin u Pivnichnomu Shlezvigu sogodni grafstvo Pivdenna Yutlandiya Daniyi inshij u Centralnomu Shlezvigu sogodni chastina nimeckoyi zemli Shlezvig Golshtejn Bagato danskih nacionalistiv vvazhali sho Centralnij Shlezvig slid povernuti Daniyi nezalezhno vid rezultativ plebiscitu zagalom motivuyuchi ce bazhannyam pobachiti Nimechchinu ostatochno oslablenoyu v majbutnomu Kristian X pogodivsya z cimi nastroyami ta nakazav prem yer ministru Karlu Teodoru Zale vklyuchiti Centralnij Shlezvig do procesu vozz yednannya Oskilki Daniya diyala yak parlamentska demokratiya Zale vvazhav sho vin ne zobov yazanij vikonuvati vimogi monarha Vin vidmovivsya vid nakazu i cherez kilka dniv podav u vidstavku pislya superechki z korolem Zgodom Kristian X vidpraviv u vidstavku reshtu uryadu ta zaminiv jogo de fakto konservativnim uryadovim kabinetom pid kerivnictvom Otto Libe Ci zmini viklikali masovi demonstraciyi ta majzhe revolyucijnu atmosferu v Daniyi protyagom kilkoh dniv majbutnye monarhiyi zdavalosya duzhe sumnivnim U svitli cogo pochalisya peregovori mizh korolem i chlenami social demokrativ Zitknuvshis iz potencijnim povalennyam danskoyi monarhiyi Kristian X postupivsya i vidpraviv u vidstavku vlasnij stvorenij nim uryad Ce buv ostannij vipadok koli chinnij danskij monarh prijmav vikonavche rishennya bez pidtrimki kabinetu Pislya krizi Kristian X prijnyav svoyu rizko skorochenu rol yak simvolichnogo glavi derzhavi Akt pro prestolonasliduvannya buv progoloshenij pislya referendumu 1953 roku yakij zaprovadiv mozhlivist uspadkuvannya prestolu zhinok i po suti zrobiv Margrete II spadkoyemiceyu ta mozhlivim nastupnikom svogo batka Frederika IX pislya jogo smerti Pislya referendumu 2009 roku do Zakonu pro spadshinu buli vneseni zmini zgidno z yakimi pershorodstvo bilshe ne stavit cholovikiv nad zhinkami Inshimi slovami persha ditina stavala spadkoyemcem prestolu nezalezhno vid stati Div takozhPortal Daniya Korolivstvo Daniya Spisok monarhiv Daniyi Korolivska rodina Daniyi Korolivska gvardiya Daniyi Sobor Roskille Danska kolonialna imperiya Kong Christian stod ved hojen mastPrimitkiNora Berend 22 listopada 2007 Christianization and the Rise of Christian Monarchy Scandinavia Central Europe and Rus c 900 1200 Cambridge University Press ISBN 9781139468367 cherez Google Books Lund Niels 2020 Jellingkongerne og deres forgaengere Dzherelo Muzej korabliv vikingiv u Roskille ISBN 978 87 85180 75 9 Weekendavisen 10 grudnya 2020 Anders Lundt Hansen Udvid kongeraekken kongehuset dk Kongehuset 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 kvitnya 2023 Ekman Ernst 1957 The Danish Royal Law of 1665 The Journal of Modern History 29 2 102 107 doi 10 1086 237987 ISSN 0022 2801 S2CID 145652129 Danish monarchy Arhiv originalu za 25 grudnya 2008 Procitovano 2 travnya 2023 Monumenter i kobstaden 1864 1920 dendigitalebyport byhistorie dk Referendum Succession amendment confirmed 8 chervnya 2009