Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Kong Christian stod ved højen mast («Король Кристіан стояв під високою щоглою»), зазвичай скорочено Kong Christian — Королівства Данії. Він має статус національного гімну разом з композицією Der er et yndigt land, хоча використовується майже виключно лише в урочистостях, пов'язаних із королівським домом чи збройними силами. У пісні йдеться про героїзм данських моряків під час війн зі Швецією в 17-му і 18-му століттях.
| Kong Christian Stod Ved Højen Mast | |
|---|---|
 Король Кристіан IV стоїть під високою щоглою | |
| Країна |  Данія |
| Також відомий як | Kong Christian (коротка назва) Конгесанген |
| Слова | , 1778 |
| Мелодія | Композитор невідомий |
| Затверджений | 1780 |
Існує традиція в новорічну ніч співати королівський гімн разом з Хором дівчаток Данського радіо, який співає по телебаченню, одразу після виконання іншого національного гімну. Зазвичай на офіційних заходах виконують лише перший куплет. Затверджений у 1780 році, цей гімн є одним із найстаріших національних гімнів у світі.
Тема
Тема пісні — героїзм данських моряків під час воєн проти Швеції у 17-му і 18-му століттях. Це конкретні імена данських військово-морських героїв, короля Кристіана IV, Нільса Юеля і Пітера Весселя Торденскйольда. У першому куплеті йдеться про , де король Кристіан IV був поранений осколком і здалося, що він загинув, але він швидко встає на ноги і закликає свою команду продовжувати бій.
Слова
Текст
Der er et yndigt land,
Det står med brede bøge
Nær salten østerstrand;
Det bugter sig i bakke, dal,
Det hedder gamle Danmark,
Og det er Frejas sal.
Kong Kristian stod ved højen mast i røg og damp;
Hans værge hamrede så fast,
At Gotens hjelm og hjerne brast.
Da sank hver fjendligt spejl og mast i røg und damp.
Fly, « skreg de, fly, hvad flygte kan!
Hvo står for Danmarks Kristian i kamp?»
Історія
Текст вперше з'явився в травні 1778 року у водевілі Йоганнеса Евальда «Рибалки», прем'єра якого відбулася в данському Королівському театрі в січні 1780 року в день народження короля Кристіана VII. П'єса зображує героїзм рибалок з північної частини Зеландії, які врятували безліч моряків від утоплення, а потім відмовився брати за це платню. З цієї причини п'єса була сприйнята як данина військово-морського флоту, зокрема через пісню короля Кристіана.[] В оригінальній постановці п'єси виконувався, однак, тільки останній 4-й куплет.[] Перші три куплети були опущені через неприязнь, яка демонструвалася в них по відношенню до Швеції, яка в той час була важливим союзником Данії проти Сполученого Королівства.[]
Музика
Дискусії щодо авторства музики королівського гімну точаться давно. Від самого початку автором вважався , композитор, який написав музику для п'єси «Fiskerne», де текст гімну вперше з'явився, однак його оригінальна романтична партитура для водевіля абсолютно відрізняється від тієї, що використовується сьогодні. Після того, як можливість написання Хартманом партитури відкинули, була висловлена думка, що справжнім автором був друг Йоганнеса Евальда, суддя Верховного Суду Дитлев Людвіг Ругерт, який, як відомо, грав на скрипці. Це твердження було підтримане кількома інтелектуалами 19-го століття. У 1880-му році Вільгельм Карл Равн представив свою теорію про те, що музика гімну існувала задовго до слів і не має конкретного автора. Ця теорія є найпопулярнішою сьогодні. Однак навіть зараз авторство музики часто приписують Фрідріхові Кулау, який використав цю пісню у музиці до п'єси «Elverhøj», прем'єра якої відбулася на весіллі принца Фредеріка (пізніше короля Фредеріка VII) і принцеси Вільгельміни в листопаді 1828 року, після чого цей гімн здобула популярність.
У масовій культурі
Пісню виконують у Новій Батавії, столиці Сонячної імперії, у романі Роберта Гайнлайна «Подвійна Зірка».
Зовнішнє посилання
Примітки
- Udenrigsministeriet (6 серпня 2001). . Retsinformation. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 30 червня 2013.
- . Ministry of Foreign Affairs of Denmark. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
- . . Архів оригіналу за 10 April 2010. Процитовано 20 серпня 2008.
- Ove Malling: «Store og gode Handlinger af Danske, Norske og Holstenere», Copenhagen 1777 (Reprinted 1992), pp. 64–70
- . . Архів оригіналу за 15 April 2010. Процитовано 20 серпня 2008.
- . . Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 20 серпня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kong Christian stod ved hojen mast Korol Kristian stoyav pid visokoyu shogloyu zazvichaj skorocheno Kong Christian Korolivstva Daniyi Vin maye status nacionalnogo gimnu razom z kompoziciyeyu Der er et yndigt land hocha vikoristovuyetsya majzhe viklyuchno lishe v urochistostyah pov yazanih iz korolivskim domom chi zbrojnimi silami U pisni jdetsya pro geroyizm danskih moryakiv pid chas vijn zi Shveciyeyu v 17 mu i 18 mu stolittyah Korol Kristian stoyav pid visokoyu shogloyuKong Christian Stod Ved Hojen MastKorol Kristian IV stoyit pid visokoyu shogloyuKrayina DaniyaTakozh vidomij yakKong Christian korotka nazva KongesangenSlova 1778MelodiyaKompozitor nevidomijZatverdzhenij1780 Isnuye tradiciya v novorichnu nich spivati korolivskij gimn razom z Horom divchatok Danskogo radio yakij spivaye po telebachennyu odrazu pislya vikonannya inshogo nacionalnogo gimnu Zazvichaj na oficijnih zahodah vikonuyut lishe pershij kuplet Zatverdzhenij u 1780 roci cej gimn ye odnim iz najstarishih nacionalnih gimniv u sviti Tema Tema pisni geroyizm danskih moryakiv pid chas voyen proti Shveciyi u 17 mu i 18 mu stolittyah Ce konkretni imena danskih vijskovo morskih geroyiv korolya Kristiana IV Nilsa Yuelya i Pitera Vesselya Tordenskjolda U pershomu kupleti jdetsya pro de korol Kristian IV buv poranenij oskolkom i zdalosya sho vin zaginuv ale vin shvidko vstaye na nogi i zaklikaye svoyu komandu prodovzhuvati bij SlovaTekst Der er et yndigt land Det star med brede boge Naer salten osterstrand Det bugter sig i bakke dal Det hedder gamle Danmark Og det er Frejas sal Kong Kristian stod ved hojen mast i rog og damp Hans vaerge hamrede sa fast At Gotens hjelm og hjerne brast Da sank hver fjendligt spejl og mast i rog und damp Fly skreg de fly hvad flygte kan Hvo star for Danmarks Kristian i kamp Istoriya Tekst vpershe z yavivsya v travni 1778 roku u vodevili Jogannesa Evalda Ribalki prem yera yakogo vidbulasya v danskomu Korolivskomu teatri v sichni 1780 roku v den narodzhennya korolya Kristiana VII P yesa zobrazhuye geroyizm ribalok z pivnichnoyi chastini Zelandiyi yaki vryatuvali bezlich moryakiv vid utoplennya a potim vidmovivsya brati za ce platnyu Z ciyeyi prichini p yesa bula sprijnyata yak danina vijskovo morskogo flotu zokrema cherez pisnyu korolya Kristiana dzherelo V originalnij postanovci p yesi vikonuvavsya odnak tilki ostannij 4 j kuplet dzherelo Pershi tri kupleti buli opusheni cherez nepriyazn yaka demonstruvalasya v nih po vidnoshennyu do Shveciyi yaka v toj chas bula vazhlivim soyuznikom Daniyi proti Spoluchenogo Korolivstva dzherelo MuzikaDiskusiyi shodo avtorstva muziki korolivskogo gimnu tochatsya davno Vid samogo pochatku avtorom vvazhavsya kompozitor yakij napisav muziku dlya p yesi Fiskerne de tekst gimnu vpershe z yavivsya odnak jogo originalna romantichna partitura dlya vodevilya absolyutno vidriznyayetsya vid tiyeyi sho vikoristovuyetsya sogodni Pislya togo yak mozhlivist napisannya Hartmanom partituri vidkinuli bula vislovlena dumka sho spravzhnim avtorom buv drug Jogannesa Evalda suddya Verhovnogo Sudu Ditlev Lyudvig Rugert yakij yak vidomo grav na skripci Ce tverdzhennya bulo pidtrimane kilkoma intelektualami 19 go stolittya U 1880 mu roci Vilgelm Karl Ravn predstaviv svoyu teoriyu pro te sho muzika gimnu isnuvala zadovgo do sliv i ne maye konkretnogo avtora Cya teoriya ye najpopulyarnishoyu sogodni Odnak navit zaraz avtorstvo muziki chasto pripisuyut Fridrihovi Kulau yakij vikoristav cyu pisnyu u muzici do p yesi Elverhoj prem yera yakoyi vidbulasya na vesilli princa Frederika piznishe korolya Frederika VII i princesi Vilgelmini v listopadi 1828 roku pislya chogo cej gimn zdobula populyarnist U masovij kulturiPisnyu vikonuyut u Novij Bataviyi stolici Sonyachnoyi imperiyi u romani Roberta Gajnlajna Podvijna Zirka Zovnishnye posilannyaPrimitkiUdenrigsministeriet 6 serpnya 2001 Retsinformation Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2013 Ministry of Foreign Affairs of Denmark Arhiv originalu za 15 travnya 2014 Procitovano 19 travnya 2014 Arhiv originalu za 10 April 2010 Procitovano 20 serpnya 2008 Ove Malling Store og gode Handlinger af Danske Norske og Holstenere Copenhagen 1777 Reprinted 1992 pp 64 70 Arhiv originalu za 15 April 2010 Procitovano 20 serpnya 2008 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2010 Procitovano 20 serpnya 2008