Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шле́звіг-Гольште́йн, або Шле́звіг-Гольште́йнська прові́нція (нім. Provinz Schleswig-Holstein) — у 1867–1946 роках прусська провінція на території Ютландського півострова. Провінційна столиця — Кіль (1867—1879, 1917—1946), Шлезвіг (1879—1917). Перебувала у складі Прусського королівства (1867—1871), Німецької імперії (1871—1918), а також Вільної держави Пруссія, що входила до Веймарської республііки (1918—1933) і нацистської Німеччини (1933—1945). Створена 1867 року на основі герцогств Шлезвіг і Гольштейн, до яких 1876 року приєднали Саксонію-Лауенбург. Займала терени сучасних німецьких федеральних земель Шлезвіг-Гольштейн, Гамбург. До 15 червня 1920 року включала Південну Данію (так званий Північний Шлезвіг), яка була віддана Данії за результатами плебісциту після поразки Німеччини у Першій світовій війні. Площа — 15.682 км² (1939). Населення — 1.589.267 осіб (1939); густота населення — 101 ос./км² (1939). 23 серпня 1946 року перетворена на федеральну землю Шлезвіг-Гольшейн.
| Шлезвіг-Гольштейн | |
|---|---|
 | |
 Провінція в Німецькій імперії (1871) | |
| Країна: | 1867—1871: Пруссія
|
| Центр: | 1867—1879: Кіль 1879—1917: Шлезвіг 1917—1946: Кіль |
| Герцогства: | Шлезвіг, Гольштейн і Саксонія-Лауенбург |
| Наступник: | Шлезвіг-Гольштейн |
| Площа: | 15.682 км² (1939) |
| Населення: | 1.589.267 осіб (1939) |
Географія
Шлезвіг-Гольштейнська провінція розташовувалася на Ютландському півосторові між Балтійським морем на сході і Півінічно-Німецьким морем на заході. Вона межувала на півночі із данською Ютландією, на півдні — з німецькою провінцією Ганновер і областю міста Гамбург, на заході — з , князівством і областю міста Любек.
Площа провінції змінювалася. 1910 року вона становила 19.018,8 км², а 1939 року, внаслідок втрати частини території на користь Данії, скаладала вже 15.682 км².
До складу провінції входили острови Гельголанд, а також багато великих і малих островів вздовж західного берега серед широких мілин, і кілька островів біля східного берега. До складу великих островів на сході входили Альзен, Фемарн і ; на заході — Рем, Зільт, Фер, Амрум, , і .
У межах провінції розташовувалися кілька анклавів: 4 гамбурзьких, 5 любекських і 3 мекленбург-стрілецьких.
Історія
Утворення провінції
Шлезвіг-Гольштейнська провінція утворилася із колишніх данських герцогств Шлезвіг і Гольшейн, завойованих Пруссією у 1864—1866 роках, а також Лауенбурзького герцогства, яке приєдналося до Пруссії 1876 року.
Згідно з Празьким мирним договором від 23 серпня 1866 року Австрійська імперія поступилася герцогствами Шлезвіг і Гольшейн на користь Пруссії. Одна зі статей договору передбачала плебісцит населення у Північному Шлезвігу про приєднання до Данії або Пруссії, але цей пункт проігнорували, а через 12 років — скасували. Паралельно, 27 вересня 1866 року Прусія уклала іншу угоду із великим герцогом Петером Ольденбурзьким, за якою він зрікався своїх претензій на спадщину у Шлезвігу й Гольштейні за 1 мільйон талерів. 12 січня 1867 року Прусія об'єднала обидва герцогства, проголосивши створення Шлезвіг-Гольштинської провінції.
Розвиток
Жителі герцогств дуже негативно сприйняли приєднання до Пруссії. Ставлення поступово змінилося на краще після пруссько-французької війни 1870—1871 років й постання Німецької імперії. Нова влада перетворила Кіль на першу військову гавань і базу країни, сприяла економічному злету Альтони, а 1895 року завершила будівництво каналу імператора Вільгельма (Кільського каналу). Ці перетворення оживили увесь регіон.
1881 року німецький крон-принц Вільгельм, майбутній імператор, заручився із шлезвіг-гольштейнською принцесою Августою-Вікторією, старшою донькою титулярного шлезвіг-гольштейнського герцога Фрідріха. Таким чином відбулося замирення німецької правлячої династії із Августенбурзьким домом. 1885 року Фрідріх отримав у володіння Августенбурзький замок і державну річну ренту в 300 тисяч марок, за що відмовився від претензій на Шлезвіг-Гольштейн.
1890 року, згідно з Занзібарським договором, Велика Британія повернула Німеччині острови Гельголанд, які увійшли до складу Шлезвіг-Гольштейнської провінції.
Шлезвізькі плебісцити
Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу плебісцит населення про приналежність до Данії.
10 лютого і 14 березня 1920 року, під наглядом спостерігачів від країн Антанти, відбулося два плебісцити у Північному (Зона І) і Центральному Шлезвігу (Зона ІІ). Населення північних областей проголосували за приєднання до Данії (74.9 %, 75.431 особа), а центральних — за залишення у Німеччині (80.2 %, 51,742 особи). Населення великих німецькомовних міст і повітових центрів таких як Тондерн (76.5%), Апенраде (55.1%), Зондербург (56.2%), а також мешканці деяких південних районів Північного Шлезвігу, проголосували за Німеччину, але їхнє волевиявлення проігнорували.
15 червня того ж року Північний Шлезвіг (Апенрадський, Гадерслебенський, Зондебурзький повіти) увійшов до складу Данії й отримав назву Південна Ютландія. 1921 року було визначено новий дансько-німецький кордон.
Утворення землі
23 серпня 1946 року на основі Шлезвіг-Гольштейнської провінції була утворена Шлезвіг-Гольштейнська земля Німеччини
Адміністративний поділ
Повіти
- Урядові округи Шлезвігу (Regierungsbezirk Schleswig) і Гольштейну (Regierungsbezirk Holstein) утворені 1 жовтня 1868 року.
| 1868 | 1889 | 1920 | 1932—1933 | 1946 | 1970 | 1974 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
Л Е З В І Г | |||||||
| Апенраде (Kreis Apenrade) | → до Данії за результатами плебісциту | ||||||
| Гадерслебен (Kreis Hadersleben) | |||||||
| Зондербург (Kreis Sonderburg) | |||||||
| Фленсбург Kreis Flensburg | Фленсбург (Stadtkreis Flensburg) | ||||||
| Фленсбург-Ланд (Landkreis Flensburg-Land) | Шлезвіг-Фленсбург | ||||||
| Шлезвіг (Kreis Schleswig) | |||||||
| Екенрнферде (Kreis Eckernförde) | Рендсбург-Екернферде | ||||||
| Айдерштедт (Kreis Eiderstedt) | Гузум-Айдерштедт Kreis Husum-Eiderstedt | Айдерштедт | Північна Фризія | ||||
| Гузум (Kreis Husum) | Гузум | ||||||
| Тондерн (Kreis Tondern) | Південний Тондерн (Kreis Südtondern) | ||||||
Населення
| Рік | Осіб | Лютерани | Католики | Інші християни | Юдеї |
|---|---|---|---|---|---|
| 1871 | 995.873 | ||||
| 1880 | 1.127.149 | ||||
| 1890 | 1.219.523 (100%) | 1.190.793 (98%) | 21.807 (2%) | 2.833 (0,23%) | 3.751 (0,31%) |
| 1900 | 1.387.968 (100%) | 1.349.297 (97%) | 30.524 (2%) | 3.928 (0,28%) | 3.486 (0,25%) |
| 1910 | 1.621.004 | ||||
| 1925 | 1.519.365 (100%) | 1.431.057 (94%) | 41.349 (3%) | 1.288 (0,08%) | 4.152 (0,27%) |
| 1933 | 1.589.664 (100%) | 1.459.722 (92%) | 47.526 (3%) | 309 (0,02%) | 3.117 (0,2%) |
| 1939 | 1.589.267 (100%) | 1.418.079 (89%) | 68.311 (4%) | 4.237 (0,27%) | 596 (0,04%) |
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2020.
- Шлезвиг-Гольштиния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 677—682.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 13 грудня 2020.
- Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
- . verfassungen.de. 23 серпня 1946. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 13 грудня 2020.
- Rademacher, M. Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990. Osnabrück, 2006.[1] [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
Бібліографія
- Urkundensammlung. Kiel, 1839—74.
- Quellensammlung. Kiel, 1862—74.
- Regesten und Urkunden. Hamburg, 1886—9
- Zeitschrift der 1833 gegr. Schl.-holst.-lauenburg. Gesellschaft für vaterländische Geschichte
- Christiani, «Gesch. der Herzogtümer Schleswig und Holstein», 1775—79
- Christiani, «Gesch. Schl. und Holst. unter d. oldenburgischen Haus» Kiel, 1781
- Hegewisch, «Gesch. Schl. etc. 1588—1694. Kiel, 1801—1802
- Waitz, «Schleswig-Holsteins Geschichte», 1851—54.
- Handelmann, «Geschichte von Schleswig» (1874)
- Möller, «Geschichte Schleswig-Holsteins» Altona, 1888.
- Droysen und Samwer, «Die Herzogtümer Schl.-Holst. und d. Königr. Dänemark. Aktenmässige Geschichte der dänischen Politik seit 1806» Hamburg, 1850.
- Sybel, «Die Begründung des Deutschen Reichs durch Wilhelm I», 1889, Bd. 3.
- Lohr, «Die Schleswig-holsteinische Frage bis zur Erhebung der Herzogtümer 1848», 1895
- Samwer, «Die Staatserbfolge der Herzogtümer Schleswig-Holstein» Hamburg, 1844.
- Aufzeichnungen des Prinzen Friedrich v. Schleswig-Holstein-Noer, 1848—1850, 1861.
- Baudissin, «Gesch. d. Schleswig-holst. Kriegs. Hannover, 1862.
- Moltke, «Gesch. d. Kriegs gegen Dänemark 1848—49. Berlin, 1893.
- Rüstow, «Der deutsch.-dänische Krieg 1864» (Цюрих, 1864.
- Blasendorff, «Der deutsch-dänische Krieg 1864» (Б., 1889.
- Bernhardi, «Der Streit um die Elbherzogtümer. Tagebuchblätter aus d. J. 1863—1864. Leipzig, 1895.
- Thudichum, «Verfassungsgeschichte Schleswig-Holsteins von 1806—52, 1871.
- Mestorf, «Vorgeschichtliche Altertümer aus Schleswig. Hamburg, 1885.
Довідники
- Шлезвиг-Гольштиния [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1903, Т. 39, С. 677—682.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шлезвіг-Гольштейн (провінція)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shlezvig Golshtejn znachennya Shle zvig Golshte jn abo Shle zvig Golshte jnska provi nciya nim Provinz Schleswig Holstein u 1867 1946 rokah prusska provinciya na teritoriyi Yutlandskogo pivostrova Provincijna stolicya Kil 1867 1879 1917 1946 Shlezvig 1879 1917 Perebuvala u skladi Prusskogo korolivstva 1867 1871 Nimeckoyi imperiyi 1871 1918 a takozh Vilnoyi derzhavi Prussiya sho vhodila do Vejmarskoyi respubliiki 1918 1933 i nacistskoyi Nimechchini 1933 1945 Stvorena 1867 roku na osnovi gercogstv Shlezvig i Golshtejn do yakih 1876 roku priyednali Saksoniyu Lauenburg Zajmala tereni suchasnih nimeckih federalnih zemel Shlezvig Golshtejn Gamburg Do 15 chervnya 1920 roku vklyuchala Pivdennu Daniyu tak zvanij Pivnichnij Shlezvig yaka bula viddana Daniyi za rezultatami plebiscitu pislya porazki Nimechchini u Pershij svitovij vijni Plosha 15 682 km 1939 Naselennya 1 589 267 osib 1939 gustota naselennya 101 os km 1939 23 serpnya 1946 roku peretvorena na federalnu zemlyu Shlezvig Golshejn Shlezvig GolshtejnGerb Provinciya v Nimeckij imperiyi 1871 Krayina 1867 1871 Prussiya 1871 1946 Nimechchina z 1871 Nimecka imperiya z 1918 Respublika z 1933 Tretij Rejh z 1945 OkupaciyaCentr 1867 1879 Kil 1879 1917 Shlezvig 1917 1946 KilGercogstva Shlezvig Golshtejn i Saksoniya LauenburgNastupnik Shlezvig GolshtejnPlosha 15 682 km 1939 Naselennya 1 589 267 osib 1939 GeografiyaShlezvig Golshtejnska provinciya roztashovuvalasya na Yutlandskomu pivostorovi mizh Baltijskim morem na shodi i Pivinichno Nimeckim morem na zahodi Vona mezhuvala na pivnochi iz danskoyu Yutlandiyeyu na pivdni z nimeckoyu provinciyeyu Gannover i oblastyu mista Gamburg na zahodi z knyazivstvom i oblastyu mista Lyubek Plosha provinciyi zminyuvalasya 1910 roku vona stanovila 19 018 8 km a 1939 roku vnaslidok vtrati chastini teritoriyi na korist Daniyi skaladala vzhe 15 682 km Do skladu provinciyi vhodili ostrovi Gelgoland a takozh bagato velikih i malih ostroviv vzdovzh zahidnogo berega sered shirokih milin i kilka ostroviv bilya shidnogo berega Do skladu velikih ostroviv na shodi vhodili Alzen Femarn i na zahodi Rem Zilt Fer Amrum i U mezhah provinciyi roztashovuvalisya kilka anklaviv 4 gamburzkih 5 lyubekskih i 3 meklenburg strileckih IstoriyaKarta provinciyi 1905 Utvorennya provinciyi Shlezvig Golshtejnska provinciya utvorilasya iz kolishnih danskih gercogstv Shlezvig i Golshejn zavojovanih Prussiyeyu u 1864 1866 rokah a takozh Lauenburzkogo gercogstva yake priyednalosya do Prussiyi 1876 roku Zgidno z Prazkim mirnim dogovorom vid 23 serpnya 1866 roku Avstrijska imperiya postupilasya gercogstvami Shlezvig i Golshejn na korist Prussiyi Odna zi statej dogovoru peredbachala plebiscit naselennya u Pivnichnomu Shlezvigu pro priyednannya do Daniyi abo Prussiyi ale cej punkt proignoruvali a cherez 12 rokiv skasuvali Paralelno 27 veresnya 1866 roku Prusiya uklala inshu ugodu iz velikim gercogom Peterom Oldenburzkim za yakoyu vin zrikavsya svoyih pretenzij na spadshinu u Shlezvigu j Golshtejni za 1 miljon taleriv 12 sichnya 1867 roku Prusiya ob yednala obidva gercogstva progolosivshi stvorennya Shlezvig Golshtinskoyi provinciyi Rozvitok Zhiteli gercogstv duzhe negativno sprijnyali priyednannya do Prussiyi Stavlennya postupovo zminilosya na krashe pislya prussko francuzkoyi vijni 1870 1871 rokiv j postannya Nimeckoyi imperiyi Nova vlada peretvorila Kil na pershu vijskovu gavan i bazu krayini spriyala ekonomichnomu zletu Altoni a 1895 roku zavershila budivnictvo kanalu imperatora Vilgelma Kilskogo kanalu Ci peretvorennya ozhivili uves region 1881 roku nimeckij kron princ Vilgelm majbutnij imperator zaruchivsya iz shlezvig golshtejnskoyu princesoyu Avgustoyu Viktoriyeyu starshoyu donkoyu titulyarnogo shlezvig golshtejnskogo gercoga Fridriha Takim chinom vidbulosya zamirennya nimeckoyi pravlyachoyi dinastiyi iz Avgustenburzkim domom 1885 roku Fridrih otrimav u volodinnya Avgustenburzkij zamok i derzhavnu richnu rentu v 300 tisyach marok za sho vidmovivsya vid pretenzij na Shlezvig Golshtejn 1890 roku zgidno z Zanzibarskim dogovorom Velika Britaniya povernula Nimechchini ostrovi Gelgoland yaki uvijshli do skladu Shlezvig Golshtejnskoyi provinciyi Shlezvizki plebisciti Agitacijnij plakat 1920 roku 1000 rokiv mi shlezvigci Mi lishayemosya nimi tomu golosuyemo za Nimechchinu Dokladnishe Shlezvizki plebisciti Pislya porazki Nimechchini u Pershij Svitovij vijni krayina uklala Versalskij dogovir vid 28 chervnya 1919 roku yakij vimagav provesti na teritoriyi Shlezvigu plebiscit naselennya pro prinalezhnist do Daniyi 10 lyutogo i 14 bereznya 1920 roku pid naglyadom sposterigachiv vid krayin Antanti vidbulosya dva plebisciti u Pivnichnomu Zona I i Centralnomu Shlezvigu Zona II Naselennya pivnichnih oblastej progolosuvali za priyednannya do Daniyi 74 9 75 431 osoba a centralnih za zalishennya u Nimechchini 80 2 51 742 osobi Naselennya velikih nimeckomovnih mist i povitovih centriv takih yak Tondern 76 5 Apenrade 55 1 Zonderburg 56 2 a takozh meshkanci deyakih pivdennih rajoniv Pivnichnogo Shlezvigu progolosuvali za Nimechchinu ale yihnye voleviyavlennya proignoruvali 15 chervnya togo zh roku Pivnichnij Shlezvig Apenradskij Gaderslebenskij Zondeburzkij poviti uvijshov do skladu Daniyi j otrimav nazvu Pivdenna Yutlandiya 1921 roku bulo viznacheno novij dansko nimeckij kordon Utvorennya zemli 23 serpnya 1946 roku na osnovi Shlezvig Golshtejnskoyi provinciyi bula utvorena Shlezvig Golshtejnska zemlya NimechchiniAdministrativnij podilPoviti Uryadovi okrugi Shlezvigu Regierungsbezirk Schleswig i Golshtejnu Regierungsbezirk Holstein utvoreni 1 zhovtnya 1868 roku 1868 1889 1920 1932 1933 1946 1970 1974Sh L E Z V I GApenrade Kreis Apenrade do Daniyi za rezultatami plebiscituGadersleben Kreis Hadersleben Zonderburg Kreis Sonderburg Flensburg Kreis Flensburg Flensburg Stadtkreis Flensburg Flensburg Land Landkreis Flensburg Land Shlezvig FlensburgShlezvig Kreis Schleswig Ekenrnferde Kreis Eckernforde Rendsburg EkernferdeAjdershtedt Kreis Eiderstedt Guzum Ajdershtedt Kreis Husum Eiderstedt Ajdershtedt Pivnichna FriziyaGuzum Kreis Husum GuzumTondern Kreis Tondern Pivdennij Tondern Kreis Sudtondern Flensburg Flensburg Land Apenrade Gadersleben Zonderburg Tondern ShlezvigNaselennyaRik Osib Lyuterani Katoliki Inshi hristiyani Yudeyi1871 995 8731880 1 127 1491890 1 219 523 100 1 190 793 98 21 807 2 2 833 0 23 3 751 0 31 1900 1 387 968 100 1 349 297 97 30 524 2 3 928 0 28 3 486 0 25 1910 1 621 0041925 1 519 365 100 1 431 057 94 41 349 3 1 288 0 08 4 152 0 27 1933 1 589 664 100 1 459 722 92 47 526 3 309 0 02 3 117 0 2 1939 1 589 267 100 1 418 079 89 68 311 4 4 237 0 27 596 0 04 Primitki Arhiv originalu za 13 grudnya 2021 Procitovano 13 grudnya 2020 Shlezvig Golshtiniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Sankt Peterburg 1903 T 39 S 677 682 Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 13 grudnya 2020 Alnor K Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10 Februar und 14 Marz 1920 in der 1 und 2 schleswigschen Zone Heimatschriften des Schleswig Holsteiner Bundes Band 15 Flensburg Lutherhaus Verlag des Schleswig Holsteiner Bundes 1925 verfassungen de 23 serpnya 1946 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 13 grudnya 2020 Rademacher M Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990 Osnabruck 2006 1 27 chervnya 2021 u Wayback Machine BibliografiyaUrkundensammlung Kiel 1839 74 Quellensammlung Kiel 1862 74 Regesten und Urkunden Hamburg 1886 9 Zeitschrift der 1833 gegr Schl holst lauenburg Gesellschaft fur vaterlandische Geschichte Christiani Gesch der Herzogtumer Schleswig und Holstein 1775 79 Christiani Gesch Schl und Holst unter d oldenburgischen Haus Kiel 1781 Hegewisch Gesch Schl etc 1588 1694 Kiel 1801 1802 Waitz Schleswig Holsteins Geschichte 1851 54 Handelmann Geschichte von Schleswig 1874 Moller Geschichte Schleswig Holsteins Altona 1888 Droysen und Samwer Die Herzogtumer Schl Holst und d Konigr Danemark Aktenmassige Geschichte der danischen Politik seit 1806 Hamburg 1850 Sybel Die Begrundung des Deutschen Reichs durch Wilhelm I 1889 Bd 3 Lohr Die Schleswig holsteinische Frage bis zur Erhebung der Herzogtumer 1848 1895 Samwer Die Staatserbfolge der Herzogtumer Schleswig Holstein Hamburg 1844 Aufzeichnungen des Prinzen Friedrich v Schleswig Holstein Noer 1848 1850 1861 Baudissin Gesch d Schleswig holst Kriegs Hannover 1862 Moltke Gesch d Kriegs gegen Danemark 1848 49 Berlin 1893 Rustow Der deutsch danische Krieg 1864 Cyurih 1864 Blasendorff Der deutsch danische Krieg 1864 B 1889 Bernhardi Der Streit um die Elbherzogtumer Tagebuchblatter aus d J 1863 1864 Leipzig 1895 Thudichum Verfassungsgeschichte Schleswig Holsteins von 1806 52 1871 Mestorf Vorgeschichtliche Altertumer aus Schleswig Hamburg 1885 Dovidniki Shlezvig Golshtiniya Arhivovano 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Sankt Peterburg 1903 T 39 S 677 682 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shlezvig Golshtejn provinciya