Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
То́ндерн, або То́ндернський пові́т (нім. Kreis Tondern) — земельний повіт у Пруссії (1867—1871) та Німеччині (1871—1970). Повітовий центр — Тондерн. Розташовувався у Північному Шлезвігу (нині — південна частина Данії, північ Німеччини). Перебував у складі Шлезвіг-Гольштейської провінції (1867—1946) і Шлезвіг-Гольштейнської землі (1946—1970). Створений 1867 року на основі управління і міста Тондерн як повіт. Входив до Шлезвізької урядової округи. Площа — 971 км² (1910). Населення — 59.317 осіб (1910). Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні більша частина повіту, включно з повітовим центром, відійшла Данії 1920 року за підсумками плебісциту. Решта повіту реорганізована у повіт Південний Тондерн з центром у Нібюлі. У складі повіту перебувало 75 громад. Площа — 856,94 км² (1968). Населення — 72.200 осіб (1968). 26 квітня 1970 року увійшов до складу новоутвореного повіту Північна Фризія.
| Тондерн / Південний Тондерн | |
|---|---|
 | |
 Повіт на карті Шлезвіг-Гольштейну (1965). | |
| Країна: | 1867—1871: Пруссія 1871—1974: Німеччина
|
| Центр: | Тондерн |
| Площа: | 971 км² |
| Населення: | 59.317 (1910) |
Назва
Історія
- 1868: створено повіт у складі Королівства Пруссія, Шлезвіг-Гольштейнська провінція, Шлезвігський урядовий округ.
- з 1871: Німецька імперія
- з 1918: Республіка
- Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні країна уклала Версальський договір від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу плебісцит населення про приналежність до Данії. 10 лютого 1920 року, під наглядом спостерігачів від представників Антанти, відбувся плебісцит у Північному Шлезвігу, так званій Зоні І, до якої входили північні райони Тондернського повіту. 14 березня того ж року такий самий плебісцит пройшов у Центральному Шлезвігу, так званій Зоні ІІ, до якої відносилися південні райони повіту й повітовий центр — місто Тондерн. Згідно з результатами голосування більшість населення північних районів — 59,1% (10.223 особи) висловилися за входження до складу Данії, в той час як південні райони (87,9%, 17.283 особи) і тондернці (76,5%, 2.448 осіб) виявили бажання лишитися в Німеччині. 15 червня того ж року весь Північний Шлезвіг, включно із північними районами Тондернського повіту, перейшов під данський контроль. Волевиявлення тондернців проігнорували — місто також передали Данії. Південну частину повіту залишили Німеччині, яка реорганізувала його повіт Південний Тондерн з центром у місті Нібюль.
- 26 квітня 1970: увійшов до складу новоутвореного повіту Північна Фризія.
Населення
| Рік | Осіб | Лютерани | Католики | Інші християни | Юдеї |
|---|---|---|---|---|---|
| 1890 | 55.067 | — | 89 (0,2%) | — | 20 (0,04%) |
| 1900 | 56.561 | 56.325 (100%) | 120 (0,2%) | — | — |
| 1910 | 59.317 | 58.838 (99%) | 279 (0,5%) | — | — |
| 1925 | 35.813 | 35.226 (98%) | 333 (0,9%) | 5 (0,01%) | 20 (0,06%) |
| 1933 | 37.282 | 36.518 (98%) | 381 (1%) | 11 (0,03%) | 18 (0,05%) |
| 1939 | 42.970 | 36.518 (94%) | 985 (2,3%) | 66 (0,03%) | 0 |
| 1950 | 71.873 | — | — | — | — |
| 1960 | 59.600 | — | — | — | — |
| 1968 | 72.200 | — | — | — | — |
Влада
Вибори до Рейхстагу
1907—1912
Відсотки голосів на виборах до Рейхстагу за виборчим округом Тондерн-Гузум—Айдерштедт:
| Партія | 1907 | 1912 |
|---|---|---|
| Землеробський союз | — | 10,7 % |
| Націонал-ліберальна партія | 42,9 % | 38,4 % |
| 36,4 % | — | |
| Прогресивна народна партія | — | 30,9 % |
| Партія Центру | 0,2 % | — |
| Соціал-демократична партія | 10,8 % | 10,4 % |
| Данська партія | 9,6 % | 9,6 % |
| Інші | 0,1 % | 0,0 % |
1933
Відсотки голосів на виборах 5 березня 1933 року до Рейхстагу за Південно-Тондерським повітовим виборчим округом :
- Явка — 86,3 %; Проголосували — 19.587 особа (100%).
| Партія | 1933 (голоси) |
|---|---|
| НСДАП | 14.393 (73%) |
| Чорно-біло-червоний фронт (ННП) | 1.930 (10%) |
| Соціал-демократична партія | 1.875 (10%) |
| Комуністична партія | 640 (3%) |
| Німецька народна партія | 530 (3%) |
| 113 (1%) | |
| 77 (0,39%) | |
| Партія Центру | 47 (0,24%) |
| 7 (0,04%) | |
| — | |
| Інші | 2 (0,01%) |
Громади
Герб
У червоному щиті, перетятому в основі синьо-срібними хвилями, стоїть золотий маяк, із вікон якого сяють обабіч срібні промені світла.
Примітки
- Alnor, K. Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.
- Rademacher, M. Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990. Osnabrück, 2006.[1] [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- Schlothfeldt, H. Schleswig-Holsteinische Kreis- und Ortswappen. Neumünster, 1964.
Бібліографія
- Verordnung betreffend die Organisation der Kreis- und Distriktsbehörden sowie die Kreisvertretung in der Provinz Schleswig-Holstein, vom 22. September 1867, Anlage A. Veröffentlicht in der Gesetz-Sammlung für die Königlichen Preußischen Staaten 1867, S. 1579ff.
- Das Deutsche Ortsbuch. Vollständiges Gemeindelexikon enthaltend alle selbständigen Ortschaften und Gutsbezirke (etwa 70.000 politische Gemeinden) im deutschen Reichsgebiet unter Berücksichtigung der in Ausführung der Friedensbedingungen erfolgten Landesabtretungen an Belgien, Danzig, Dänemark, Frankreich, das Memelgebiet, Polen und die Tschecho-Slowakei nebst Angabe der zuständigen Amtsgerichte, Verwaltungsbehörden, Landgerichte, Oberlandesgerichte, Regierungsbezirke, des Staatsgebiets und der Einwohnerzahlen. Herausgegeben von Friedrich Müller. Nächstebreck/Kreis Schwelm, 1920.
- Neumanns Orts-Lexikon des Deutschen Reichs. Ein geographisch-statistisches Nachschlagebuch für deutsche Landeskunde. Dritte, neu bearbeitete und vermehrte Auflage von Wilhelm Keil. Leipzig, 1894.
- Statistik des Deutschen Reichs. Alte Folge, Band 57: Die Volkszählung im Deutschen Reich am 1. Dezember 1880. Berlin, 1883.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 109: Berufs- und Gewerbezählung vom 14. Juni 1895. Berufsstatistik der kleineren Verwaltungsbezirke. Berlin, 1897.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 150: Die Volkszählung am 1. Dez. 1900 im Deutschen Reich. Berlin, 1903.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 240: Die Volkszählung im Deutschen Reiche am 1. 12. 1910. Berlin, 1915.
- Statistik des Deutschen Reichs. Band 250: Die Reichstagswahlen von 1912. Berlin, 1913.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тондерн (повіт)
- Kreis Tondern [ 15 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tondern znachennya To ndern abo To ndernskij povi t nim Kreis Tondern zemelnij povit u Prussiyi 1867 1871 ta Nimechchini 1871 1970 Povitovij centr Tondern Roztashovuvavsya u Pivnichnomu Shlezvigu nini pivdenna chastina Daniyi pivnich Nimechchini Perebuvav u skladi Shlezvig Golshtejskoyi provinciyi 1867 1946 i Shlezvig Golshtejnskoyi zemli 1946 1970 Stvorenij 1867 roku na osnovi upravlinnya i mista Tondern yak povit Vhodiv do Shlezvizkoyi uryadovoyi okrugi Plosha 971 km 1910 Naselennya 59 317 osib 1910 Pislya porazki Nimechchini u Pershij Svitovij vijni bilsha chastina povitu vklyuchno z povitovim centrom vidijshla Daniyi 1920 roku za pidsumkami plebiscitu Reshta povitu reorganizovana u povit Pivdennij Tondern z centrom u Nibyuli U skladi povitu perebuvalo 75 gromad Plosha 856 94 km 1968 Naselennya 72 200 osib 1968 26 kvitnya 1970 roku uvijshov do skladu novoutvorenogo povitu Pivnichna Friziya Tondern Pivdennij TondernGerbPovit na karti Shlezvig Golshtejnu 1965 Krayina 1867 1871 Prussiya 1871 1974 Nimechchina z 1871 Nimecka imperiya z 1918 Respublika z 1933 Tretij Rejh z 1945 Okupaciya z 1949 FRNCentr TondernPlosha 971 km Naselennya 59 317 1910 NazvaTo ndern abo To ndernskij povi t nim Kreis Tondern nazva u 1867 1920 rokah Pivde nnij To ndern abo Pivde nno To ndernskij povi t nim Kreis Sudtondern nazva u 1867 1920 rokah Istoriya1868 stvoreno povit u skladi Korolivstva Prussiya Shlezvig Golshtejnska provinciya Shlezvigskij uryadovij okrug z 1871 Nimecka imperiya z 1918 Respublika Pislya porazki Nimechchini u Pershij Svitovij vijni krayina uklala Versalskij dogovir vid 28 chervnya 1919 roku yakij vimagav provesti na teritoriyi Shlezvigu plebiscit naselennya pro prinalezhnist do Daniyi 10 lyutogo 1920 roku pid naglyadom sposterigachiv vid predstavnikiv Antanti vidbuvsya plebiscit u Pivnichnomu Shlezvigu tak zvanij Zoni I do yakoyi vhodili pivnichni rajoni Tondernskogo povitu 14 bereznya togo zh roku takij samij plebiscit projshov u Centralnomu Shlezvigu tak zvanij Zoni II do yakoyi vidnosilisya pivdenni rajoni povitu j povitovij centr misto Tondern Zgidno z rezultatami golosuvannya bilshist naselennya pivnichnih rajoniv 59 1 10 223 osobi vislovilisya za vhodzhennya do skladu Daniyi v toj chas yak pivdenni rajoni 87 9 17 283 osobi i tondernci 76 5 2 448 osib viyavili bazhannya lishitisya v Nimechchini 15 chervnya togo zh roku ves Pivnichnij Shlezvig vklyuchno iz pivnichnimi rajonami Tondernskogo povitu perejshov pid danskij kontrol Voleviyavlennya tondernciv proignoruvali misto takozh peredali Daniyi Pivdennu chastinu povitu zalishili Nimechchini yaka reorganizuvala jogo povit Pivdennij Tondern z centrom u misti Nibyul 26 kvitnya 1970 uvijshov do skladu novoutvorenogo povitu Pivnichna Friziya NaselennyaRik Osib Lyuterani Katoliki Inshi hristiyani Yudeyi 1890 55 067 89 0 2 20 0 04 1900 56 561 56 325 100 120 0 2 1910 59 317 58 838 99 279 0 5 1925 35 813 35 226 98 333 0 9 5 0 01 20 0 06 1933 37 282 36 518 98 381 1 11 0 03 18 0 05 1939 42 970 36 518 94 985 2 3 66 0 03 0 1950 71 873 1960 59 600 1968 72 200 VladaVibori do Rejhstagu 1907 1912 Vidsotki golosiv na viborah do Rejhstagu za viborchim okrugom Tondern Guzum Ajdershtedt Partiya 1907 1912 Zemlerobskij soyuz 10 7 Nacional liberalna partiya 42 9 38 4 36 4 Progresivna narodna partiya 30 9 Partiya Centru 0 2 Social demokratichna partiya 10 8 10 4 Danska partiya 9 6 9 6 Inshi 0 1 0 0 1933 Vidsotki golosiv na viborah 5 bereznya 1933 roku do Rejhstagu za Pivdenno Tonderskim povitovim viborchim okrugom Yavka 86 3 Progolosuvali 19 587 osoba 100 Partiya 1933 golosi NSDAP 14 393 73 Chorno bilo chervonij front NNP 1 930 10 Social demokratichna partiya 1 875 10 Komunistichna partiya 640 3 Nimecka narodna partiya 530 3 113 1 77 0 39 Partiya Centru 47 0 24 7 0 04 Inshi 2 0 01 GromadiGejyer TenderGerbU chervonomu shiti peretyatomu v osnovi sino sribnimi hvilyami stoyit zolotij mayak iz vikon yakogo syayut obabich sribni promeni svitla PrimitkiAlnor K Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10 Februar und 14 Marz 1920 in der 1 und 2 schleswigschen Zone Heimatschriften des Schleswig Holsteiner Bundes Band 15 Flensburg Lutherhaus Verlag des Schleswig Holsteiner Bundes 1925 Rademacher M Deutsche Verwaltungsgeschichte von der Reichseinigung 1871 bis zur Wiedervereinigung 1990 Osnabruck 2006 1 27 chervnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 23 grudnya 2020 Schlothfeldt H Schleswig Holsteinische Kreis und Ortswappen Neumunster 1964 BibliografiyaVerordnung betreffend die Organisation der Kreis und Distriktsbehorden sowie die Kreisvertretung in der Provinz Schleswig Holstein vom 22 September 1867 Anlage A Veroffentlicht in der Gesetz Sammlung fur die Koniglichen Preussischen Staaten 1867 S 1579ff Das Deutsche Ortsbuch Vollstandiges Gemeindelexikon enthaltend alle selbstandigen Ortschaften und Gutsbezirke etwa 70 000 politische Gemeinden im deutschen Reichsgebiet unter Berucksichtigung der in Ausfuhrung der Friedensbedingungen erfolgten Landesabtretungen an Belgien Danzig Danemark Frankreich das Memelgebiet Polen und die Tschecho Slowakei nebst Angabe der zustandigen Amtsgerichte Verwaltungsbehorden Landgerichte Oberlandesgerichte Regierungsbezirke des Staatsgebiets und der Einwohnerzahlen Herausgegeben von Friedrich Muller Nachstebreck Kreis Schwelm 1920 Neumanns Orts Lexikon des Deutschen Reichs Ein geographisch statistisches Nachschlagebuch fur deutsche Landeskunde Dritte neu bearbeitete und vermehrte Auflage von Wilhelm Keil Leipzig 1894 Statistik des Deutschen Reichs Alte Folge Band 57 Die Volkszahlung im Deutschen Reich am 1 Dezember 1880 Berlin 1883 Statistik des Deutschen Reichs Band 109 Berufs und Gewerbezahlung vom 14 Juni 1895 Berufsstatistik der kleineren Verwaltungsbezirke Berlin 1897 Statistik des Deutschen Reichs Band 150 Die Volkszahlung am 1 Dez 1900 im Deutschen Reich Berlin 1903 Statistik des Deutschen Reichs Band 240 Die Volkszahlung im Deutschen Reiche am 1 12 1910 Berlin 1915 Statistik des Deutschen Reichs Band 250 Die Reichstagswahlen von 1912 Berlin 1913 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tondern povit Kreis Tondern 15 sichnya 2020 u Wayback Machine