Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Партія Центру нім Deutsche Zentrumspartei Партія католицького Центру політична партія в Німеччині одна з найвпливовіших

Партія Центру (Німеччина)

Партія Центру (Німеччина)

Партія Центру (нім. Deutsche Zentrumspartei), Партія католицького Центру — політична партія в Німеччині, одна з найвпливовіших у період Німецької імперії і Веймарської республіки. Виражала інтереси католицької частини населення країни.

Партія Центру
Прапор
image
Дата створення / заснування 13 грудня 1870 і 1945
image
Офіційна назва нім. Deutsche Zentrumspartei - Älteste Partei Deutschlands gegründet 1870[1]
Коротка назва ZENTRUM[2]
Участь у d[3], d[4], d[5], d[6] і d[7]
Голова d
Друкований орган Q1514099?
Країна image Німеччина
Член у d
Кількість членів 300
Політична ідеологія християнська демократія, соціальний консерватизм і d
Молодіжне крило d
Місце заснування Берлін
Розташування штаб-квартири Дормаген
Шістнадцятковий триплет кольору 000000
Мінімальний вік 16 рік
Час/дата припинення існування 5 липня 1933
Зона обслуговування Німеччина[8]
Офіційний колір синій
Категорія членів d
Офіційний сайт​(нім.)
image Партія Центру у Вікісховищі

Історія

Виникнення

Католицька група існувала в парламенті королівства Пруссії ще в 1850-х — 1860-х роках, її представники займали центральну частину парламенту, перебуваючи між консерваторами і лібералами праворуч ліворуч, звідси з'явилося в 1858 році назва «фракція Центру», яку католицька група прийняла, щоб включити депутатів-некатоликів. У 1867 році вона припинила існування.

У жовтні 1870 група католицьких політиків Німеччини зібралася в місті Зост, де виробила єдину політичну програму, що включає захист автономії і прав католицької церкви, протидія введенню світських шлюбів, створення і підтримку церковно-парафіяльних шкіл в країні. У грудні 1870 в Прусському парламенті була відтворена католицька фракція Центру, також відома як Конституційна партія.

У наступному році пройшли перші вибори в Рейхстаг Німецької імперії, за підсумками яких партії Центру дісталося 61 з 382 місць. Партія виступала на захист не тільки католиків, але й інших меншин Німеччини — поляків, Ельзасці і ганноверців.

У цей же час у Німеччині з'явилися регіональні католицькі партії, які співпрацюють з Центром: в Баварії — Баварська патріотична партія, в Бадені — Католицька народна партія.

Одним із впливових лідерів партії став ганноверський адвокат . За його заявою, партія Центру була відкрита не тільки для католиків, але і для всіх, що поділяють її програму, але, попри це, підтримка Центру з боку протестантського населення імперії залишалася дуже незначною. Згодом окремі представники партії неодноразово висловлювалися на користь перетворення Центру в більш широку, загальнохристиянську політичну організацію.

Партія Центру в Німецькій імперії

Цей розділ містить фрагменти англійською мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.
image
Centre Party Member of Reichstag (First line sitting from left to right: , Dr. , Graf v. , , second line-standing-left to right: Graf v. , (not Centre party), Dr. , Dr. Frhr. , )

З самого початку партія Центру протистояла кайзеру і німецькому уряду на чолі з Бісмарком, особливо проведеної ними в 1871—1878 роках політиці Культуркампф а, спрямованої на зменшення впливу католицької церкви в країні. Після припинення Культуркампфа уряд пішов на деякі поступки; партія Центру залишилася в опозиції, але все частіше підтримувала урядові починання, особливо після відставки Бісмарка у 1890 році.

Центр не завжди був лояльним Ватикану, особливо у світських питаннях. Так, в 1886 році партія відмовилася підтримати запропонований Бісмарком військовий бюджет, попри те, що той заздалегідь заручився схваленням Папи, обіцяючи тому скасувати деякі прийняті за часів Культуркампфа закони. Це призвело до політичного скандалу і розпуску Рейхстагу; перед новими виборами Бісмарк агітував католиків голосувати проти партії, мотивуючи це тим, що Центр втратив лояльність папі. Але Віндтхорсту вдалося отримати від папи підтвердження автономії партії.

Перед Першої світової війною партія Центру підтримувала зовнішню політику уряду Німеччини, а з початком війни підтримала випуск військових облігацій в обмін на скасування останніх антііезуітскіх законів.

Веймарська республіка

Після Листопадової революції і падіння монархії партія Центру отримала друге місце на виборах до Національних зборів Німеччини, разом з СДПН і Німецькою демократичної партією утворила так звану і стала одним з основних авторів Веймарської конституції, домігшись рівних прав для католиків і протестантів і гарантій незалежності католицької церкви в Німеччині.

У 1919 баварське відділення Центру створило власну незалежну Баварську народну партію, як правило, виступала з консервативніших позицій.

У 1920 році Гедвіг Дрансфельд була призначена головою Жіночої консультативної ради партії Центру.

Займаючи гнучку позицію і перебуваючи в центрі політичного спектру, партія Центру брала участь майже у всіх коаліційних урядах Німеччини (найчастіше їй діставалися посади міністра фінансів і міністра праці), блокуючись як з лівими партіями, так і з правими. У різний час її союзниками встигли виступити СДПН, НДП, Баварська народна партія, націонал-ліберальна Німецька народна партія і права Німецька національна народна партія. У 1920-1922, 1923-1925, 1926-1928 і 1930-1932 її представники (Костянтин Ференбах, Йозеф Вірт, Вільгельм Маркс і Генріх Брюнінг) були канцлерами Німеччини. У 1925 році Вільгельм Маркс посів третє місце в першому турі перших президентських виборів. Кандидат від СДПН отримав вдвічі більше голосів, але погодився перед другим туром зняти свою кандидатуру на користь Маркса, якого підтримала також НДП. Тим не менш, у другому турі Маркс програв єдиному кандидату від правих Паулю фон Гінденбургу.

Весь цей час усередині партії велися дискусії між лівим і правим крилом: перший на чолі з і Йозефом Віртом вважало, що партії треба зближується з християнськими профспілками, друге (помітним представником якого був Франц фон Папен) було ближче до націоналістичних партій Німеччини.

Після того, як в 1930 році коаліція, очолювана канцлером Брюнінга, отримала на виборах до Рейхстагу меншість місць, йому довелося звернутися за підтримкою до Гінденбургу, який мав можливість призначити Брюнінга канцлером в обхід парламенту (така практика отримала назву «авторитарної демократії»). В обмін на це Центр підтримав Гінденбурга на президентських виборах 1932 року, не ставши висувати власного кандидата, але незабаром після виборів позиція Гінденбурга зрушилася вправо. На місце Брюнінга був призначений член правого крила партії Центру Франц фон Папен, але партія відмовилася підтримати новий уряд, виключила Папена зі своїх лав і з цього моменту перейшла в непримиренну опозицію, а Папен став головною мішенню її критики. Справа дійшла до початку співпраці Центру з НСДАП; дві партії сформували коаліцію в Пруссії, після чого почали переговори про коаліцію на федеральному рівні, в якій Центр, який володів меншим числом місць у Рейхстазі, погоджувався зайняти підпорядковане становище. Переговори були піддані критиці всередині партії Центру і в підсумку зайшли в глухий кут. Настав політичну кризу, голова партії пропонував Гінденбургу сформувати коаліційний уряд, що включає націонал-соціалістів, не називаючи при цьому конкретних кандидатур на посаду канцлера, але і переговори Гінденбурга з Гітлером, і спроба Кааса сформувати коаліцію в Рейхстазі не увінчалися успіхом. У результаті канцлером став безпартійний генерал Курт фон Шлейхер, але він пробув на посаді всього 57 днів і втратив її в результаті інтриг Папена, який зміг домовитися з Гітлером. 30 січня 1933 Гітлер став канцлером Німеччини, а Папен — віце-канцлером. Незабаром був запропонований акт, наділяють уряд законодавчими повноваженнями строком на 4 роки. Каас зважився підтримати його в обмін на отримані від Гітлера усні гарантії (включали повагу свободи церкви з боку уряду, визнання її права на втручання у сферу культури та освіти); багато членів партії, у тому числі Вірт, Брюнинг і колишній прем'єр-міністр Пруссії , виступили проти, але в результаті погодилися підкоритися думці більшості депутатів від партії Центру, яке підтримало Кааса.

У цей час багато членів партії стали переходити в НСДАП, а 5 липня 1933 вона ухвалила рішення про розпуск.

Післявоєнна Німеччина

Відразу після закінчення війни партія Центру була відтворена в ФРН, але більшість її членів (у тому числі майбутній канцлер Конрад Аденауер) перейшло в новий Християнсько-демократичний союз з близькою ідеологією (але на відміну від Центру орієнтується не тільки на католицьких, але й на протестантських виборців). Партія Центру зберегла сильні позиції в окремих регіонах, але в досить короткий термін втратила їх (у 1957 закінчилося її представництво в бундестагу, в 1958 — в парламенті Північного Рейну — Вестфалії, в 1959 — Нижньої Саксонії), після чого їй вже не вдалося повернутися до великої політики (так, на її партійний список отримав всього 6087 голосів); в наш час[] вона представлена ​​в деяких міських радах Північного Рейну — Вестфалії та Саксонії-Ангальт.

В даний час повна офіційна назва партії звучить як Deutsche Zentrumspartei — Älteste Partei Deutschlands gegründet 1870 (Німецька партія Центру — найстарша партія Німеччини, заснована в 1870).

Примітки

  1. § 1 Satz 1 // https://www.bundeswahlleiter.de/dam/jcr/bb52e485-4a2a-439a-a9fa-20db3a7c83ce/zentrum.pdf — 2005.
    d:Track:Q2054326
  2. § 1 Satz 2 // https://www.bundeswahlleiter.de/dam/jcr/bb52e485-4a2a-439a-a9fa-20db3a7c83ce/zentrum.pdf — 2005.
    d:Track:Q2054326
  3. Federal Returning Officer
    d:Track:Q1009244d:Track:Q764739
  4. Federal Returning Officer
    d:Track:Q1009244d:Track:Q764739
  5. Federal Returning Officer
    d:Track:Q1009244d:Track:Q764739
  6. Federal Returning Officer
    d:Track:Q1009244d:Track:Q764739
  7. https://bundeswahlleiter.de/europawahlen/1999.html
  8. § 3 Absatz 1 Satz 3 // https://www.bundeswahlleiter.de/dam/jcr/bb52e485-4a2a-439a-a9fa-20db3a7c83ce/zentrum.pdf — 2005.
    d:Track:Q2054326
  9. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2009. Процитовано 7 червня 2011.
  10. . Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 7 червня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

  • Офіційний сайт

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Partiya Centru nim Deutsche Zentrumspartei Partiya katolickogo Centru politichna partiya v Nimechchini odna z najvplivovishih u period Nimeckoyi imperiyi i Vejmarskoyi respubliki Virazhala interesi katolickoyi chastini naselennya krayini Partiya Centru Prapor Data stvorennya zasnuvannya13 grudnya 1870 i 1945 Oficijna nazvanim Deutsche Zentrumspartei Alteste Partei Deutschlands gegrundet 1870 1 Korotka nazvaZENTRUM 2 Uchast ud 3 d 4 d 5 d 6 i d 7 Golovad Drukovanij organQ1514099 Krayina Nimechchina Chlen ud Kilkist chleniv300 Politichna ideologiyahristiyanska demokratiya socialnij konservatizm i d Molodizhne krilod Misce zasnuvannyaBerlin Roztashuvannya shtab kvartiriDormagen Shistnadcyatkovij triplet koloru000000 Minimalnij vik16 rik Chas data pripinennya isnuvannya5 lipnya 1933 Zona obslugovuvannyaNimechchina 8 Oficijnij kolirsinij Kategoriya chlenivd Oficijnij sajt nim Partiya Centru u VikishovishiIstoriyaViniknennya Katolicka grupa isnuvala v parlamenti korolivstva Prussiyi she v 1850 h 1860 h rokah yiyi predstavniki zajmali centralnu chastinu parlamentu perebuvayuchi mizh konservatorami i liberalami pravoruch livoruch zvidsi z yavilosya v 1858 roci nazva frakciya Centru yaku katolicka grupa prijnyala shob vklyuchiti deputativ nekatolikiv U 1867 roci vona pripinila isnuvannya U zhovtni 1870 grupa katolickih politikiv Nimechchini zibralasya v misti Zost de virobila yedinu politichnu programu sho vklyuchaye zahist avtonomiyi i prav katolickoyi cerkvi protidiya vvedennyu svitskih shlyubiv stvorennya i pidtrimku cerkovno parafiyalnih shkil v krayini U grudni 1870 v Prusskomu parlamenti bula vidtvorena katolicka frakciya Centru takozh vidoma yak Konstitucijna partiya U nastupnomu roci projshli pershi vibori v Rejhstag Nimeckoyi imperiyi za pidsumkami yakih partiyi Centru distalosya 61 z 382 misc Partiya vistupala na zahist ne tilki katolikiv ale j inshih menshin Nimechchini polyakiv Elzasci i gannoverciv U cej zhe chas u Nimechchini z yavilisya regionalni katolicki partiyi yaki spivpracyuyut z Centrom v Bavariyi Bavarska patriotichna partiya v Badeni Katolicka narodna partiya Odnim iz vplivovih lideriv partiyi stav gannoverskij advokat Za jogo zayavoyu partiya Centru bula vidkrita ne tilki dlya katolikiv ale i dlya vsih sho podilyayut yiyi programu ale popri ce pidtrimka Centru z boku protestantskogo naselennya imperiyi zalishalasya duzhe neznachnoyu Zgodom okremi predstavniki partiyi neodnorazovo vislovlyuvalisya na korist peretvorennya Centru v bilsh shiroku zagalnohristiyansku politichnu organizaciyu Partiya Centru v Nimeckij imperiyi Cej rozdil mistit neperekladeni fragmenti anglijskoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Centre Party Member of Reichstag First line sitting from left to right Dr Graf v second line standing left to right Graf v not Centre party Dr Dr Frhr Z samogo pochatku partiya Centru protistoyala kajzeru i nimeckomu uryadu na choli z Bismarkom osoblivo provedenoyi nimi v 1871 1878 rokah politici Kulturkampf a spryamovanoyi na zmenshennya vplivu katolickoyi cerkvi v krayini Pislya pripinennya Kulturkampfa uryad pishov na deyaki postupki partiya Centru zalishilasya v opoziciyi ale vse chastishe pidtrimuvala uryadovi pochinannya osoblivo pislya vidstavki Bismarka u 1890 roci Centr ne zavzhdi buv loyalnim Vatikanu osoblivo u svitskih pitannyah Tak v 1886 roci partiya vidmovilasya pidtrimati zaproponovanij Bismarkom vijskovij byudzhet popri te sho toj zazdalegid zaruchivsya shvalennyam Papi obicyayuchi tomu skasuvati deyaki prijnyati za chasiv Kulturkampfa zakoni Ce prizvelo do politichnogo skandalu i rozpusku Rejhstagu pered novimi viborami Bismark agituvav katolikiv golosuvati proti partiyi motivuyuchi ce tim sho Centr vtrativ loyalnist papi Ale Vindthorstu vdalosya otrimati vid papi pidtverdzhennya avtonomiyi partiyi Pered Pershoyi svitovoyi vijnoyu partiya Centru pidtrimuvala zovnishnyu politiku uryadu Nimechchini a z pochatkom vijni pidtrimala vipusk vijskovih obligacij v obmin na skasuvannya ostannih antiiezuitskih zakoniv Vejmarska respublika Pislya Listopadovoyi revolyuciyi i padinnya monarhiyi partiya Centru otrimala druge misce na viborah do Nacionalnih zboriv Nimechchini razom z SDPN i Nimeckoyu demokratichnoyi partiyeyu utvorila tak zvanu i stala odnim z osnovnih avtoriv Vejmarskoyi konstituciyi domigshis rivnih prav dlya katolikiv i protestantiv i garantij nezalezhnosti katolickoyi cerkvi v Nimechchini U 1919 bavarske viddilennya Centru stvorilo vlasnu nezalezhnu Bavarsku narodnu partiyu yak pravilo vistupala z konservativnishih pozicij U 1920 roci Gedvig Dransfeld bula priznachena golovoyu Zhinochoyi konsultativnoyi radi partiyi Centru Zajmayuchi gnuchku poziciyu i perebuvayuchi v centri politichnogo spektru partiya Centru brala uchast majzhe u vsih koalicijnih uryadah Nimechchini najchastishe yij distavalisya posadi ministra finansiv i ministra praci blokuyuchis yak z livimi partiyami tak i z pravimi U riznij chas yiyi soyuznikami vstigli vistupiti SDPN NDP Bavarska narodna partiya nacional liberalna Nimecka narodna partiya i prava Nimecka nacionalna narodna partiya U 1920 1922 1923 1925 1926 1928 i 1930 1932 yiyi predstavniki Kostyantin Ferenbah Jozef Virt Vilgelm Marks i Genrih Bryuning buli kanclerami Nimechchini U 1925 roci Vilgelm Marks posiv tretye misce v pershomu turi pershih prezidentskih viboriv Kandidat vid SDPN otrimav vdvichi bilshe golosiv ale pogodivsya pered drugim turom znyati svoyu kandidaturu na korist Marksa yakogo pidtrimala takozh NDP Tim ne mensh u drugomu turi Marks prograv yedinomu kandidatu vid pravih Paulyu fon Gindenburgu Ves cej chas useredini partiyi velisya diskusiyi mizh livim i pravim krilom pershij na choli z i Jozefom Virtom vvazhalo sho partiyi treba zblizhuyetsya z hristiyanskimi profspilkami druge pomitnim predstavnikom yakogo buv Franc fon Papen bulo blizhche do nacionalistichnih partij Nimechchini Pislya togo yak v 1930 roci koaliciya ocholyuvana kanclerom Bryuninga otrimala na viborah do Rejhstagu menshist misc jomu dovelosya zvernutisya za pidtrimkoyu do Gindenburgu yakij mav mozhlivist priznachiti Bryuninga kanclerom v obhid parlamentu taka praktika otrimala nazvu avtoritarnoyi demokratiyi V obmin na ce Centr pidtrimav Gindenburga na prezidentskih viborah 1932 roku ne stavshi visuvati vlasnogo kandidata ale nezabarom pislya viboriv poziciya Gindenburga zrushilasya vpravo Na misce Bryuninga buv priznachenij chlen pravogo krila partiyi Centru Franc fon Papen ale partiya vidmovilasya pidtrimati novij uryad viklyuchila Papena zi svoyih lav i z cogo momentu perejshla v neprimirennu opoziciyu a Papen stav golovnoyu mishennyu yiyi kritiki Sprava dijshla do pochatku spivpraci Centru z NSDAP dvi partiyi sformuvali koaliciyu v Prussiyi pislya chogo pochali peregovori pro koaliciyu na federalnomu rivni v yakij Centr yakij volodiv menshim chislom misc u Rejhstazi pogodzhuvavsya zajnyati pidporyadkovane stanovishe Peregovori buli piddani kritici vseredini partiyi Centru i v pidsumku zajshli v gluhij kut Nastav politichnu krizu golova partiyi proponuvav Gindenburgu sformuvati koalicijnij uryad sho vklyuchaye nacional socialistiv ne nazivayuchi pri comu konkretnih kandidatur na posadu kanclera ale i peregovori Gindenburga z Gitlerom i sproba Kaasa sformuvati koaliciyu v Rejhstazi ne uvinchalisya uspihom U rezultati kanclerom stav bezpartijnij general Kurt fon Shlejher ale vin probuv na posadi vsogo 57 dniv i vtrativ yiyi v rezultati intrig Papena yakij zmig domovitisya z Gitlerom 30 sichnya 1933 Gitler stav kanclerom Nimechchini a Papen vice kanclerom Nezabarom buv zaproponovanij akt nadilyayut uryad zakonodavchimi povnovazhennyami strokom na 4 roki Kaas zvazhivsya pidtrimati jogo v obmin na otrimani vid Gitlera usni garantiyi vklyuchali povagu svobodi cerkvi z boku uryadu viznannya yiyi prava na vtruchannya u sferu kulturi ta osviti bagato chleniv partiyi u tomu chisli Virt Bryuning i kolishnij prem yer ministr Prussiyi vistupili proti ale v rezultati pogodilisya pidkoritisya dumci bilshosti deputativ vid partiyi Centru yake pidtrimalo Kaasa U cej chas bagato chleniv partiyi stali perehoditi v NSDAP a 5 lipnya 1933 vona uhvalila rishennya pro rozpusk Pislyavoyenna Nimechchina Vidrazu pislya zakinchennya vijni partiya Centru bula vidtvorena v FRN ale bilshist yiyi chleniv u tomu chisli majbutnij kancler Konrad Adenauer perejshlo v novij Hristiyansko demokratichnij soyuz z blizkoyu ideologiyeyu ale na vidminu vid Centru oriyentuyetsya ne tilki na katolickih ale j na protestantskih viborciv Partiya Centru zberegla silni poziciyi v okremih regionah ale v dosit korotkij termin vtratila yih u 1957 zakinchilosya yiyi predstavnictvo v bundestagu v 1958 v parlamenti Pivnichnogo Rejnu Vestfaliyi v 1959 Nizhnoyi Saksoniyi pislya chogo yij vzhe ne vdalosya povernutisya do velikoyi politiki tak na yiyi partijnij spisok otrimav vsogo 6087 golosiv v nash chas koli vona predstavlena v deyakih miskih radah Pivnichnogo Rejnu Vestfaliyi ta Saksoniyi Angalt V danij chas povna oficijna nazva partiyi zvuchit yak Deutsche Zentrumspartei Alteste Partei Deutschlands gegrundet 1870 Nimecka partiya Centru najstarsha partiya Nimechchini zasnovana v 1870 Primitki 1 Satz 1 https www bundeswahlleiter de dam jcr bb52e485 4a2a 439a a9fa 20db3a7c83ce zentrum pdf 2005 d Track Q2054326 1 Satz 2 https www bundeswahlleiter de dam jcr bb52e485 4a2a 439a a9fa 20db3a7c83ce zentrum pdf 2005 d Track Q2054326 Federal Returning Officer d Track Q1009244d Track Q764739 Federal Returning Officer d Track Q1009244d Track Q764739 Federal Returning Officer d Track Q1009244d Track Q764739 Federal Returning Officer d Track Q1009244d Track Q764739 https bundeswahlleiter de europawahlen 1999 html 3 Absatz 1 Satz 3 https www bundeswahlleiter de dam jcr bb52e485 4a2a 439a a9fa 20db3a7c83ce zentrum pdf 2005 d Track Q2054326 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2009 Procitovano 7 chervnya 2011 Arhiv originalu za 15 sichnya 2008 Procitovano 7 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaOficijnij sajt

Дата публікації:
Топ