Рейхстаг нім Reichstag державні збори вищий представницький і законодавчий орган Німеччини в період кайзерівської епохи

Рейхстаг (нім. Reichstag — «державні збори») — вищий представницький і законодавчий орган Німеччини в період кайзерівської епохи, був нижньою палатою парламенту імперії. Роль верхньої палати грала союзна рада Німеччини.

Рейхстаг

Загальна інформація:

Юрисдикція:

Німецька імперія

Дата ліквідації:

1918

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейхстаг

Рейхстаг виник у 1867 році у вигляді «установчого північнонімецького рейхстагу». У 1871 році, після об'єднання Німеччини, був скликаний перший німецький рейхстаг, затверджений конституцією Німеччини від 16 квітня 1871 року. В його обранні, однак, не брала участі Ельзас-Лотарингія. Рейхстаг часів Кайзерівської Німеччини проіснував до 1918 року.

Історія

Рейхстаг, за конституцією 1871 року, обирався на 3 роки, і тому другі вибори відбувалися у 1874 році (за участю Ельзаса-Лотарингії), треті — в 1877 році. Внаслідок неприйняття рейхстагом закону проти соціалістів, рейхстаг був розпущений до строку і четвертий законодавчий період почався у 1878 році. Наступні — в 1881, 1884, 1887 і 1890 роках. У 1888 році був прийнятий закон про подовження законодавчого періоду до 5 років, який повинен був вступити в силу з восьмого рейхстагу, але внаслідок неприйняття військового законопроєкту рейхстаг був розпущений за два роки до терміну. Тому дев'ятий законодавчий період почався в 1893 році, десятий — в 1898 році.

Рейхстаг обирався загальним, прямим і таємним голосуванням, на округах німецької імперії, зі 100 000 населення в кожному, але розподіл округів, вироблене для північнонімецького союзу в 1867 році, а для решти Німеччини в 1871 році, незважаючи на досить значні зміни в розподілі населення, що залишалося з тих пір незмінним, так як збільшення електорату відбулося у великих містах, посилали у рейхстаг переважно опозиційних депутатів. Електорат в різних округах коливався (за переписом 1895 року) між 40 000 (Шаумбург-Ліппе) і 600 000 (6-й Берлінський округ).

Кількість депутатів у двох північнонімецьких рейхстагах дорівнювало 297, у першому німецькому рейхстазі — 384, а починаючи з 1874 року число збільшилося до 397. Депутати за конституцією вважалися представниками всього народу, а не свого округу. Депутати користувалися недоторканністю. Депутатами Рейхстагу були відомі діячі німецького соціалізму — Август Бебель, Вільгельм Лібкнехт, Едуард Бернштейн, Карл Лібкнехт.

Рейхстаг самостійно обирав своє бюро, що складається з президента, двох віцепрезидентів і 8 секретарів, і сам перевіряв повноваження своїх членів. Члени союзної ради мали право говорити в ньому від імені своїх урядів, в будь-який час.

Рейхстаг мав право законодавчої ініціативи, але обговорював також законопроєкти, внесені союзними урядами і прийняті союзною радою. Компетенція Рейхстагу обмежувалася загальноімперськими справами; у внутрішні справи окремих німецьких держав він не мав права втручатися. Спори між окремими німецькими державами, підвідомчі союзній раді, рейхстагу не стосувалися. Уряд перед рейхстагом не звітував.

Президент Рейхстагу

Головою Рейхстагу вважався так званий «Президент Рейхстагу» (нім. Präsident des Reichstages або Reichstagspräsident).

№	Ім'я	Вступив на посаду	Залишив посаду
Президенти рейхстагу
1	Едуард фон Сімсона	1871	1874
2	Макс фон Форкенбек	1874	1879
3	Отто Теодор фон Зейдевиц (нім.)	1879	1880
4	Дитлов Фрідріх Адольф фон Арнім-Бойценбург	1880	1881
5	Густав фон Госслер	1881	1881
6	Альберт Ердманн Карл Герхард фон Леветцов	1881	1884
7	Вільгельм фон Ведель-Писдорф	1884	1888
8	Альберт Эрдманн Карл Герхард фон Леветцов	1888	1895
9	Рудольф фон Буоль-Беренберг	1895	1898
10	Франц фон Баллештрем	1898	1907
11	Удо цу Штольберг-Вернигероде (нім.)	1907	1910
12	Ганс фон Шверин-Лёвиц (нім.)	1910	1912
13	Йоганнес Кемпф (нім.)	1912	1918
14	Костянтин Ференбах	1918	1918

Примітки

Водовозов В. В. Буоль Беренберг, Рудольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

Водовозов В. В. Рейхстаг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[Викитека_ЭСБЕ-1] Водовозов В. В. Буоль Беренберг, Рудольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)