Едуард Бернштейн (Бернштайн, нім. Eduard Bernstein) (1852—1932) — німецький економіст, публіцист та політик, засновник реформістського (ревізіоністського) напрямку соціалізму, який став фундаментом для соціал-демократичної ідеології в її сучасному розумінні..
Едуард Бернштейн | |
---|---|
Eduard Bernstein | |
Народився | 6 січня 1850 Шенеберг |
Помер | 18 лютого 1932 (82 роки) Берлін, Німецький Райх[1] |
Поховання | 1-е міське кладовище Айзакштрассе |
Громадянство | Німеччина |
Національність | євреї[2] |
Діяльність | політик |
Відомий завдяки | ідеолог Соціал-демократії (реформізм) |
Знання мов | німецька[3][4] |
Посада | депутат Рейхстагу Веймарської республіки |
Партія | СДПН |
Конфесія | Реформістський юдаїзм[2] |
Батько | d |
Родичі | Аарон Бернштайн |
Нагороди | d |
|
Біографія
Народився в Шенеберзі, у єврейській родині, що сповідувала реформістський юдаїзм.
За браком коштів не зміг закінчити середню школу. Трудову діяльність розпочав як банківський працівник, з 1878 року працював секретарем впливового прихильника соціалістів (Karl Höchberg), який спонсорував декілька соціалістичних газет.
Початок політичної діяльності
До Соціал-Демократичної Партії Німеччини (СДПН) Едуард Бернштейн вступив вже у 22 роки. З 1881 р. він працює редактором видання «Sozialdemokrat» і швидко досягає визнання як впливовий теоретик. Був обвинувачений у образі імператора, через що тривалий час не міг повернутися до Німеччини (жив спочатку у Швейцарії, пізніше — в Британії). Під час проживання у Лондоні здружився з Фрідріхом Енгельсом. На початку — в середині 1890-х років Бернштейн працює над виданням творів Лассаля, Маркса та Енгельса (папери двох останніх йому залишив за заповітом Енгельс), пише біографію Лассаля. Протягом цього часу погляди Бернштейна відрізнялися найбільшою радикальністю.
Бернштейніанство
Істотні зміни у поглядах сталися наприкінці 1890-х років. Протягом 1898—1902 Бернштейн друкує низку політичних та економічних праць, в яких відстоює докорінно відмінні від марксистських засад, часто — з прямою гострою критикою марксизму. Ці праці відразу створюють широкий резонанс і призводять до появи окремої «бернштейніанської» течії у соціалістичному русі. Після повернення в Німеччину працював у виданні «Sociahstische Monatshefte».
1902 року став депутатом рейхстагу (додаткові вибори), пізніше його неодноразово переобирали.
Під час німецької революції 1918 року на посаді заступника міністра фінансів, засуджував експропріацію приватної власності. Пізніше він ставав на захист Веймарської республіки та склав нову програму СДПН, в якій виклав теорію «еволюційного соціалізму».. Метою соціал-демократичного руху було проголошено визволення профспілок і кооперації від усіх законодавчих обмежень, захист праці, соціальне законодавство та обмеження прав щодо розпорядження капіталістичною власністю. Перехід до соціалізму Бернштейн розглядав як широкий розвиток виробничих і споживчих товариств. Останні повинні були зменшити прибутки торгового капіталу, а профспілки — прибутки промисловців.
Ідеологічний вплив
У книзі «Проблеми соціалізму та завдання соціал-демократії», яка вийшла 1899 року, він виступив як супротивник філософських та економічних доктрин марксизму. За Бернштейном суспільний розвиток веде до зменшення конфлікту між робітниками і капіталом, що ставить під сумнів пророцтва Маркса про олігархічну систему, суспільний катаклізм і, як наслідок — світову революцію. На противагу цьому пропонується еволюційний шлях поступової соціалізації суспільства. Як рецепти були запропоновані муніципалізація, лояльне робоче законодавство, демократизація самоврядування, в тому числі — громадського, співпраця класів(тоді як марксисти розглядали тільки їх боротьбу). Бернштейн при цьому не відкидає політичну та класову боротьбу: в багатьох ситуаціях його вимоги були радикальнішими за позицію марксистського крила партії. Наприклад, він рішуче підтримував загальний страйк 1904 року. На продовження критики марксового вчення Бернштейн протестує проти тези про те, ніби пролетар не має батьківщини.
Повне знищення національних відмінностей — це мрія, при чому мрія некрасива |
Настав час нарешті соціал-демократії [...] відверто стати тим, чим вона вже є дійсно: демократично-соціалістичною партією реформи |
В брошурі «Wie ist wissenschaftlicher Socialismus möglich» (Берлін, 1901) Бернштейн відкидає науковий соціалізм як такий, доводить беззмістовність цього терміну. Ідеї доповнюються у книзі «Обриси з історії та теорії соціалізму». Остаточно якісно новий підхід у політичній стратегії соціалістів формулюється у вислові:
«Мета — ніщо. Головне — рух»,
яка швидко стала крилатою. Цей вислів символізує готовність відмовитися від очікування ефемерного комунізму заради поступового і постійного руху вперед через більші чи менші соціальні та демократичні завоювання. Бернштейн вважає за необхідне
«поряд з розвитком і впливом продуктивних сил і відносин відводити належне місце правовим та моральним поняттям, історичним і релігійним традиціям епохи, впливу географічних факторів, до яких, безумовно, належить і природа самої людини, і її духовні здібності»..
Праці Бернштейна зустрічають жорсткий супротив марксистів. Різко проти нього у 1899 році виступає навіть Карл Каутський. Конфлікт навколо ідей Бернштейна проходить на кількох партійних зборах поспіль, де ревізіоністи протягом перших років існування своєї течії були в меншості. Особливо жорстко на ідеї Бернштейна реагують російські марксисти. Плеханов пропонує виключити Бернштейна з партії (німецької), низку статей з критикою ревізіонізму пише Ленін (який, тим не менш, любив цитувати Бернштейнові вислови).
З іншого боку, ядром для прихильників Бернштейна від початку виступає журнал «Sociahstische Monatshere». Після Першої світової війни ідеї Бернштейна починають домінувати в соціал-демократичному русі. Поштовхом стає остаточний розрив між соціал-демократами та комуністами у 1914—1918 роках, спричинений конфліктом між державницьким пріоритетом у перших і революційним — у других.
Виступав проти геноциду вірменів. Помер Едуард Бернштейн у рідному місті у віці 82 років.
Література
- Ділан Райлі. Спадкоємці Бернштейна [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 14.11.2012.
- А. Круглашов. Бернштейн (Bernstein) Едуард // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 59-60. — .
Посилання
- Бернштайн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Бернштайн Е. Спомини про Михайла Драгоманова та Сергія Подолинського [ 9 червня 2021 у Wayback Machine.] // З починів українського соціялістичного руху. Михайло Драгоманов і женевський соціялістичний гурток. Відень, 1922. С. 154–161.
- Бернштейн Э. В годы моего изгнания : пер. с нем. / Эдуард Бернштейн. — Симферополь : Гос. изд-во Украины, 1923. — 179 с., 1 арк. портр. [ 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118509993 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://en.wikipedia.org/wiki/Eduard_Bernstein#Zionism
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- (ua) . Історичний досвід і сучасність. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 16 травня 2014.
- (ua) . Едуард Бернштейн. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- (рос.). У Новій філософській енциклопедії інституту філософії РАН. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
- (ua) . Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
- (ua) . розвиток марксизму. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- (нім.). Щорічний журнал досліджень з історії робітничого руху. №1 за 2002 р. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bernshtejn Eduard Bernshtejn Bernshtajn nim Eduard Bernstein 1852 1932 nimeckij ekonomist publicist ta politik zasnovnik reformistskogo revizionistskogo napryamku socializmu yakij stav fundamentom dlya social demokratichnoyi ideologiyi v yiyi suchasnomu rozuminni Eduard BernshtejnEduard BernsteinNarodivsya 6 sichnya 1850 1850 01 06 ShenebergPomer 18 lyutogo 1932 1932 02 18 82 roki Berlin Nimeckij Rajh 1 Pohovannya 1 e miske kladovishe AjzakshtrasseGromadyanstvo NimechchinaNacionalnist yevreyi 2 Diyalnist politikVidomij zavdyaki ideolog Social demokratiyi reformizm Znannya mov nimecka 3 4 Posada deputat Rejhstagu Vejmarskoyi respublikiPartiya SDPNKonfesiya Reformistskij yudayizm 2 Batko dRodichi Aaron BernshtajnNagorodi d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Sheneberzi u yevrejskij rodini sho spoviduvala reformistskij yudayizm Za brakom koshtiv ne zmig zakinchiti serednyu shkolu Trudovu diyalnist rozpochav yak bankivskij pracivnik z 1878 roku pracyuvav sekretarem vplivovogo prihilnika socialistiv Karl Hochberg yakij sponsoruvav dekilka socialistichnih gazet Pochatok politichnoyi diyalnosti Do Social Demokratichnoyi Partiyi Nimechchini SDPN Eduard Bernshtejn vstupiv vzhe u 22 roki Z 1881 r vin pracyuye redaktorom vidannya Sozialdemokrat i shvidko dosyagaye viznannya yak vplivovij teoretik Buv obvinuvachenij u obrazi imperatora cherez sho trivalij chas ne mig povernutisya do Nimechchini zhiv spochatku u Shvejcariyi piznishe v Britaniyi Pid chas prozhivannya u Londoni zdruzhivsya z Fridrihom Engelsom Na pochatku v seredini 1890 h rokiv Bernshtejn pracyuye nad vidannyam tvoriv Lassalya Marksa ta Engelsa paperi dvoh ostannih jomu zalishiv za zapovitom Engels pishe biografiyu Lassalya Protyagom cogo chasu poglyadi Bernshtejna vidriznyalisya najbilshoyu radikalnistyu Bernshtejnianstvo Istotni zmini u poglyadah stalisya naprikinci 1890 h rokiv Protyagom 1898 1902 Bernshtejn drukuye nizku politichnih ta ekonomichnih prac v yakih vidstoyuye dokorinno vidminni vid marksistskih zasad chasto z pryamoyu gostroyu kritikoyu marksizmu Ci praci vidrazu stvoryuyut shirokij rezonans i prizvodyat do poyavi okremoyi bernshtejnianskoyi techiyi u socialistichnomu rusi Pislya povernennya v Nimechchinu pracyuvav u vidanni Sociahstische Monatshefte 1902 roku stav deputatom rejhstagu dodatkovi vibori piznishe jogo neodnorazovo pereobirali Listivka E Bernshtejna Sho take socializaciya 1918 r Pid chas nimeckoyi revolyuciyi 1918 roku na posadi zastupnika ministra finansiv zasudzhuvav ekspropriaciyu privatnoyi vlasnosti Piznishe vin stavav na zahist Vejmarskoyi respubliki ta sklav novu programu SDPN v yakij viklav teoriyu evolyucijnogo socializmu Metoyu social demokratichnogo ruhu bulo progolosheno vizvolennya profspilok i kooperaciyi vid usih zakonodavchih obmezhen zahist praci socialne zakonodavstvo ta obmezhennya prav shodo rozporyadzhennya kapitalistichnoyu vlasnistyu Perehid do socializmu Bernshtejn rozglyadav yak shirokij rozvitok virobnichih i spozhivchih tovaristv Ostanni povinni buli zmenshiti pributki torgovogo kapitalu a profspilki pributki promislovciv Ideologichnij vplivU knizi Problemi socializmu ta zavdannya social demokratiyi yaka vijshla 1899 roku vin vistupiv yak suprotivnik filosofskih ta ekonomichnih doktrin marksizmu Za Bernshtejnom suspilnij rozvitok vede do zmenshennya konfliktu mizh robitnikami i kapitalom sho stavit pid sumniv proroctva Marksa pro oligarhichnu sistemu suspilnij kataklizm i yak naslidok svitovu revolyuciyu Na protivagu comu proponuyetsya evolyucijnij shlyah postupovoyi socializaciyi suspilstva Yak recepti buli zaproponovani municipalizaciya loyalne roboche zakonodavstvo demokratizaciya samovryaduvannya v tomu chisli gromadskogo spivpracya klasiv todi yak marksisti rozglyadali tilki yih borotbu Bernshtejn pri comu ne vidkidaye politichnu ta klasovu borotbu v bagatoh situaciyah jogo vimogi buli radikalnishimi za poziciyu marksistskogo krila partiyi Napriklad vin rishuche pidtrimuvav zagalnij strajk 1904 roku Na prodovzhennya kritiki marksovogo vchennya Bernshtejn protestuye proti tezi pro te nibi proletar ne maye batkivshini Povne znishennya nacionalnih vidminnostej ce mriya pri chomu mriya nekrasiva Nastav chas nareshti social demokratiyi vidverto stati tim chim vona vzhe ye dijsno demokratichno socialistichnoyu partiyeyu reformi V broshuri Wie ist wissenschaftlicher Socialismus moglich Berlin 1901 Bernshtejn vidkidaye naukovij socializm yak takij dovodit bezzmistovnist cogo terminu Ideyi dopovnyuyutsya u knizi Obrisi z istoriyi ta teoriyi socializmu Ostatochno yakisno novij pidhid u politichnij strategiyi socialistiv formulyuyetsya u vislovi Meta nisho Golovne ruh yaka shvidko stala krilatoyu Cej visliv simvolizuye gotovnist vidmovitisya vid ochikuvannya efemernogo komunizmu zaradi postupovogo i postijnogo ruhu vpered cherez bilshi chi menshi socialni ta demokratichni zavoyuvannya Bernshtejn vvazhaye za neobhidne poryad z rozvitkom i vplivom produktivnih sil i vidnosin vidvoditi nalezhne misce pravovim ta moralnim ponyattyam istorichnim i religijnim tradiciyam epohi vplivu geografichnih faktoriv do yakih bezumovno nalezhit i priroda samoyi lyudini i yiyi duhovni zdibnosti Praci Bernshtejna zustrichayut zhorstkij suprotiv marksistiv Rizko proti nogo u 1899 roci vistupaye navit Karl Kautskij Konflikt navkolo idej Bernshtejna prohodit na kilkoh partijnih zborah pospil de revizionisti protyagom pershih rokiv isnuvannya svoyeyi techiyi buli v menshosti Osoblivo zhorstko na ideyi Bernshtejna reaguyut rosijski marksisti Plehanov proponuye viklyuchiti Bernshtejna z partiyi nimeckoyi nizku statej z kritikoyu revizionizmu pishe Lenin yakij tim ne mensh lyubiv cituvati Bernshtejnovi vislovi Z inshogo boku yadrom dlya prihilnikiv Bernshtejna vid pochatku vistupaye zhurnal Sociahstische Monatshere Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ideyi Bernshtejna pochinayut dominuvati v social demokratichnomu rusi Poshtovhom staye ostatochnij rozriv mizh social demokratami ta komunistami u 1914 1918 rokah sprichinenij konfliktom mizh derzhavnickim prioritetom u pershih i revolyucijnim u drugih Vistupav proti genocidu virmeniv Pomer Eduard Bernshtejn u ridnomu misti u vici 82 rokiv LiteraturaDilan Rajli Spadkoyemci Bernshtejna 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Spilne 14 11 2012 A Kruglashov Bernshtejn Bernstein Eduard Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 59 60 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaBernshtajn Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Bernshtajn E Spomini pro Mihajla Dragomanova ta Sergiya Podolinskogo 9 chervnya 2021 u Wayback Machine Z pochiniv ukrayinskogo sociyalistichnogo ruhu Mihajlo Dragomanov i zhenevskij sociyalistichnij gurtok Viden 1922 S 154 161 Bernshtejn E V gody moego izgnaniya per s nem Eduard Bernshtejn Simferopol Gos izd vo Ukrainy 1923 179 s 1 ark portr 16 grudnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118509993 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https en wikipedia org wiki Eduard Bernstein Zionism Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 ua Istorichnij dosvid i suchasnist Arhiv originalu za 14 serpnya 2016 Procitovano 16 travnya 2014 ua Eduard Bernshtejn Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 16 travnya 2014 ros U Novij filosofskij enciklopediyi institutu filosofiyi RAN Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 2 zhovtnya 2017 ua Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 2 zhovtnya 2017 ua rozvitok marksizmu Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 16 travnya 2014 nim Shorichnij zhurnal doslidzhen z istoriyi robitnichogo ruhu 1 za 2002 r Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 2 zhovtnya 2017