Фердинанд Лассаль (нім. Ferdinand Lassalle, 11 квітня 1825, Бреслау — 31 серпня 1864, Женева) — німецький політичний діяч, мислитель. Лідер німецьких соціалістів. Основоположник течії в німецькому робітничому русі, названої його іменем.
Фердинанд Лассаль | |
---|---|
Ім'я при народженні | нім. Ferdinand Johann Gottlieb Lassal |
Народився | 11 квітня 1825[4][1][…] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз[5][6] |
Помер | 31 серпня 1864[1][2][…] (39 років) Каруж, Женева, Швейцарія[5] ·вогнепальне поранення |
Поховання | d[7] |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | письменник, політик, економіст, адвокат, філософ |
Галузь | політологія, економіка, філософія і юридична практика |
Alma mater | HU Berlin |
Знання мов | німецька[4][8] |
Заклад | HU Berlin |
Членство | d[9] і d |
Напрямок | демократичний соціалізм |
Magnum opus | Лассальянство і d |
Посада | президент |
Партія | d |
Батько | d[10] |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
Автограф | |
|
Біографія
Вивчав філософію у Вроцлаві, Берліні. У 1848—1849 рр. розпочав свою політичну діяльність, вступивши у революційну групу, яка об'єднувалася навколо «Нової Рейнської газети». Брав участь у революції 1848 року. 1863 року заснував «Загальну німецьку робітничу спілку» — першу Соціалістичну партію Німеччини.
1864 року, перебуваючи у Швейцарії, Лассаль закохався в 16-річну Єлену, католичку, дочку відомого баварського дипломата Деннігеса та зробив їй пропозицію. Заради цього шлюбу він готовий був на будь-які жертви, аж до переходу в католицтво. Однак, дізнавшись про революційні погляди та єврейське походження Лассаля, дипломат заборонив шлюб. Він вважав за найкраще видати свою дочку за волоського дворянина, друга дитинства Єлени Янко Раковиця. Лассаль викликав нареченого на дуель, внаслідок якої був поранений та через кілька днів помер в Женеві. Похований на в Бреслау.
Внесок
Основний внесок Лассаля в соціалістичну думку полягає в його економічному аналізі робітничого руху і тих політичних висновках, які він із нього вивів. Він підготував різку доповідь про те, що більшу частину своїх доходів держава отримує від непрямого оподаткування, яке лягає тягарем переважно на плечі бідних, тоді як надходження від прямого оподаткування, яке сплачують багаті — мізерні. Лассаль наголошував на експлуататорській природі капіталістичних виробничих відносин. Йому належить залізний закон зарплати. У політичній сфері Лассаль домагався запровадження загальних рівних і прямих виборів для того, щоб змусити державу відображати інтереси робітників. Таким чином, Лассаль не сприймав концепцію держави-«нічного сторожа» (його вислів) і вважав, що держава повинна бачити, принаймні в перспективі. Він відчував політичну слабкість німецької буржуазії і був готовий до переговорів із самим Отто фон Бісмарком, щоб реалізувати свої пропозиції. Ці намагання узалежнити побудову соціалізму від активної і сприятливої позиції держави викликали критичні зауваження з боку марксистів. Лассаль є автором праць «Філософія Геракліта Темного» (1858) та «Система набутих прав» (1861).
Увіковічнення пам'яті
- З 30 квітня 1920 до 1938 року головна вулиця Одеси, Дерибасівська, носила ім'я Лассаля.
- Вулиця Фердинанда Лассаля у містах Лейпциг, Бремен, Мюнхен та інших містах Німеччини.
- Також вулиця Лассаля була в місті Краматорськ.
Примітки
- Matull W. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118569910 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://library.fes.de/cgi-bin/ihg2pdf.pl?vol=2&f=89&l=90
- https://fr.billiongraves.international/grave/Ferdinand-Lassal/25940483
- CONOR.Sl
- Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
- http://www.rheinische-geschichte.lvr.de/Epochen-und-Themen/Themen/rebell-im-rheinland.-ferdinand-lassalle-die-revolution-18481849-und-die-arbeiterbewegung/DE-2086/lido/57d12cf49c8909.43544228#toc-3
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердинанд Лассаль |
- В. Бушанський. Лассаль Фердинанд // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.391. —
- Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.
- Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник. — Львів: Тріада плюс.- 2004. — 528 с.
- Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного. — К.: Арістей. — 2006.- 432 с.
Посилання
- Лассаль Ф. [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 453. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Lassal nim Ferdinand Lassalle 11 kvitnya 1825 18250411 Breslau 31 serpnya 1864 Zheneva nimeckij politichnij diyach mislitel Lider nimeckih socialistiv Osnovopolozhnik techiyi v nimeckomu robitnichomu rusi nazvanoyi jogo imenem Ferdinand LassalIm ya pri narodzhenninim Ferdinand Johann Gottlieb LassalNarodivsya11 kvitnya 1825 1825 04 11 4 1 Breslau Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz 5 6 Pomer31 serpnya 1864 1864 08 31 1 2 39 rokiv Karuzh Zheneva Shvejcariya 5 vognepalne poranennyaPohovannyad 7 Krayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistpismennik politik ekonomist advokat filosofGaluzpolitologiya ekonomika filosofiya i yuridichna praktikaAlma materHU BerlinZnannya movnimecka 4 8 ZakladHU BerlinChlenstvod 9 i dNapryamokdemokratichnij socializmMagnum opusLassalyanstvo i dPosadaprezidentPartiyadBatkod 10 MatidBrati sestridAvtograf Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lasal znachennya BiografiyaVivchav filosofiyu u Vroclavi Berlini U 1848 1849 rr rozpochav svoyu politichnu diyalnist vstupivshi u revolyucijnu grupu yaka ob yednuvalasya navkolo Novoyi Rejnskoyi gazeti Brav uchast u revolyuciyi 1848 roku 1863 roku zasnuvav Zagalnu nimecku robitnichu spilku pershu Socialistichnu partiyu Nimechchini 1864 roku perebuvayuchi u Shvejcariyi Lassal zakohavsya v 16 richnu Yelenu katolichku dochku vidomogo bavarskogo diplomata Dennigesa ta zrobiv yij propoziciyu Zaradi cogo shlyubu vin gotovij buv na bud yaki zhertvi azh do perehodu v katolictvo Odnak diznavshis pro revolyucijni poglyadi ta yevrejske pohodzhennya Lassalya diplomat zaboroniv shlyub Vin vvazhav za najkrashe vidati svoyu dochku za voloskogo dvoryanina druga ditinstva Yeleni Yanko Rakovicya Lassal viklikav narechenogo na duel vnaslidok yakoyi buv poranenij ta cherez kilka dniv pomer v Zhenevi Pohovanij na v Breslau VnesokOsnovnij vnesok Lassalya v socialistichnu dumku polyagaye v jogo ekonomichnomu analizi robitnichogo ruhu i tih politichnih visnovkah yaki vin iz nogo viviv Vin pidgotuvav rizku dopovid pro te sho bilshu chastinu svoyih dohodiv derzhava otrimuye vid nepryamogo opodatkuvannya yake lyagaye tyagarem perevazhno na plechi bidnih todi yak nadhodzhennya vid pryamogo opodatkuvannya yake splachuyut bagati mizerni Lassal nagoloshuvav na ekspluatatorskij prirodi kapitalistichnih virobnichih vidnosin Jomu nalezhit zaliznij zakon zarplati U politichnij sferi Lassal domagavsya zaprovadzhennya zagalnih rivnih i pryamih viboriv dlya togo shob zmusiti derzhavu vidobrazhati interesi robitnikiv Takim chinom Lassal ne sprijmav koncepciyu derzhavi nichnogo storozha jogo visliv i vvazhav sho derzhava povinna bachiti prinajmni v perspektivi Vin vidchuvav politichnu slabkist nimeckoyi burzhuaziyi i buv gotovij do peregovoriv iz samim Otto fon Bismarkom shob realizuvati svoyi propoziciyi Ci namagannya uzalezhniti pobudovu socializmu vid aktivnoyi i spriyatlivoyi poziciyi derzhavi viklikali kritichni zauvazhennya z boku marksistiv Lassal ye avtorom prac Filosofiya Geraklita Temnogo 1858 ta Sistema nabutih prav 1861 Uvikovichnennya pam yatiZ 30 kvitnya 1920 do 1938 roku golovna vulicya Odesi Deribasivska nosila im ya Lassalya Vulicya Ferdinanda Lassalya u mistah Lejpcig Bremen Myunhen ta inshih mistah Nimechchini Takozh vulicya Lassalya bula v misti Kramatorsk PrimitkiMatull W Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118569910 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http library fes de cgi bin ihg2pdf pl vol 2 amp f 89 amp l 90 https fr billiongraves international grave Ferdinand Lassal 25940483 CONOR Sl d Track Q16744133 Burschenschafter Stammrolle Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer Semester 1934 B Willy Nolte 1934 d Track Q64d Track Q107642470d Track Q1729971 http www rheinische geschichte lvr de Epochen und Themen Themen rebell im rheinland ferdinand lassalle die revolution 18481849 und die arbeiterbewegung DE 2086 lido 57d12cf49c8909 43544228 toc 3 Arhiv originalu za 14 veresnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ferdinand Lassal V Bushanskij Lassal Ferdinand Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 391 ISBN 978 966 611 818 2 Shveda Yu Politichni partiyi Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 488 s Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik Lviv Triada plyus 2004 528 s Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 432 s PosilannyaLassal F 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 453 ISBN 966 7492 03 6