Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давньоісландська або староісландська мова англ Old Icelandic нім Altisländische Sprache один із західних діалектів давнь

Давньоісландська

Давньоісландська

Давньоісландська, або староісландська мова (англ. Old Icelandic, нім. Altisländische Sprache) — один із західних діалектів давньоскандинавської мови, який використовувся у IX — XVI ст. скандинськими поселенцями в Ісландії, переважно вихідцями з Норвегії. До XII ст. використовувала рунічну писемність (молодший футарк), яку потім замінила латинська абетка на базі староанглійського алфафіту. У XIII — XIV ст. цією мовою були складені скандинавські епічні епоси, так звані ісландські саги — важливе джерело з історії доби вікінгів, і зокрема Русі. Згодом на основі староісландської виникла сучасна ісландська мова.

Давньоісландська мова
Norrœnt mál, Dǫnsk tunga
Поширена вІсландія
НосіїМертва
Писемністьруни, латиниця
Класифікаціяіндоєвропейські
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1non
ISO 639-2non
ISO 639-3non

Староісландська мова часто використовується як синонім давньозахідноскандинавської або давньоскандинавської, оскільки значна частина середньовічної літератури Скандинавії збереглася староісландською мовою. Також вона порівняно із іншими діалектами найбільше зберегла архаїчних елементів давньоскандинавської мови.

Історія

Давньоісландська мова є похідною від давньоскандинавського діалекту норвежців епохи вікінгів, які колонізували Ісландію з 870 року. Є кілька ірландських запозичень, оскільки багато ірландців були привезені вікінгами до Ісландії як раби.

Після прийняття християнства альтингом у 1000 році латинський алфавіт, ймовірно, був запроваджений невідомим автором так званого Першого граматичного трактату (у Молодшій Едді). Взимку 1117/1118 року вперше було кодифіковано найважливіші частини юридичного дискурсу, що належали до компетенції оратора (Hafliðaskrá). Тексти давньоісландською мовою збереглися з другої половини 12 століття.

Найдавніша давньоісландська мова приблизно до 1200 року практично не відрізняється від найдавнішої давньонорвезької. Навіть пізніше це можливо лише завдяки окремим особливостям, таким як втрата /h/ у початковому звуці перед приголосним у давньонорвезькій мові (наприклад, aisl. hlaupa проти anorw. laupa «бігти»). Оформилася в самостійну мову тільки в ХІІ — XV ст.

Фонетика

Голосні. Дифтонги

У староісландській мові існували короткі і довгі голосні, а також дифтонги. У стандартизованих текстах після ХІХ ст., а також деяких середньовічних рукописах, довгі голосні позначаються знаком акуту (знаком гострого наголосу). Виняток — літери æ і œ, які завжди довгі.

  • Короткі: <a e ę i o u y ǫ ø>
  • Довгі: <á é æ í ó ú ý ǫ́ œ>
  • Дифтонги: <au ei ey>

У «Першому граматичному трактаті» ХІІ ст. наводяться голосні, записані латиною, й пояснення їхньої вимови. Нижче у таблиці подані графеми голосних і дифтонгів староісландської; приблизна вимова цих знаків вказана символами Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА).

Літера МФА Приклад Переклад Англ. Примітки
a [ɑ] land земля land
á [ɑː] láta дозволити let на 1250 р. злилося із ǫ́ [ɔː]; згодом позначало і [ɑː], і [ɔː].
e [e] gekk ходив went у ХІІІ ст. злилося з ę [ɛ]
é [eː] lét дозволив let (past)
ę [ɛ] męnn чоловіки men у інших діалектах давньосканднавської позначався літерою æ, а довгий звук — ǽ.
æ [æː] sær море sea також позначав довге ę [ɛː]
i [i] mikill великий great до ХІІ ст. у ненаголошеній позиції інколи замінювалося на e; у ХІІІ ст., ймовірно, перейшло в [ɪ].
í [iː] líta глядіти look
o [o] sofa спати sleep до ХІІ ст. у ненаголошеній позиції інколи замінювалося на o; у ХІІІ ст., ймовірно, перейшло в [ɔ].
ó [oː] fló полетів flew
u [u] una задоволений be content у ХІІІ ст., ймовірно, перейшло в [ʊ].
ú [uː] drúpa падати droop
y [y] kyn народ, рід race, kin наприкінці ХІІІ ст., ймовірно, почала переходити в i [i].
ý [yː] kýll сумка bag наприкінці ХІІІ ст., ймовірно, почала переходити в i [iː].
ǫ [ɔ] lǫnd землі lands у 2-й пол. ХІІІ ст. злилося з ø2 [œ]; у стандартизованій версії ХІХ ст. позначається ö
[ɔː] ǫ́ss бог god
ø1 [ø] kømr приходить comes у 2-й пол. ХІІІ ст. перейшло в e (kemr).
œ [øː] rœða навернутися converse у 2-й пол. ХІІІ ст. перейшло в æ.
ø2 [œ] gøra робити make у стандартизованій версії ХІХ ст. позначається ö.
au / ǫu [ɔu] lauss загубити loose
/ ęi [ɛi] bein кістка bone
/ ęy [ɛy] leysa загубив loosen

Див. також

Вищі категорії:

Давньоскандинавська культура:

Примітки

  1. Gordon, Taylor 1957, p. 265, § 2, 3.
  2. Gordon, Taylor 1957, p. 266, § 5.
  3. Gordon, Taylor 1957, p. 267, § 8.
  4. Gordon, Taylor 1957, p. 267, § 6.
  5. Gordon, Taylor 1957, p. 267, § 9.
  6. Gordon, Taylor 1957, p. 267, § 7.
  7. Gordon, Taylor 1957, p. 267, § 10.

Бібліографія

Підручники

  • Byock, Jesse. Viking Language: Learn Old Norse, Runes, and Icelandic Sagas. Jules William Press, 2013.
  • Gordon, Eric V.; Taylor, A. R. An Introduction to Old Norse. Oxford: Clarendon Press, 1927 (перевидання 1957).

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давньоісландська мова

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Davnoislandska abo staroislandska mova angl Old Icelandic nim Altislandische Sprache odin iz zahidnih dialektiv davnoskandinavskoyi movi yakij vikoristovuvsya u IX XVI st skandinskimi poselencyami v Islandiyi perevazhno vihidcyami z Norvegiyi Do XII st vikoristovuvala runichnu pisemnist molodshij futark yaku potim zaminila latinska abetka na bazi staroanglijskogo alfafitu U XIII XIV st ciyeyu movoyu buli skladeni skandinavski epichni eposi tak zvani islandski sagi vazhlive dzherelo z istoriyi dobi vikingiv i zokrema Rusi Zgodom na osnovi staroislandskoyi vinikla suchasna islandska mova Davnoislandska movaNorrœnt mal Dǫnsk tungaPoshirena vIslandiyaNosiyiMertvaPisemnistruni latinicyaKlasifikaciyaindoyevropejski germanski skandinavski davnoskandinavskaOficijnij statusKodi moviISO 639 1nonISO 639 2nonISO 639 3non Staroislandska mova chasto vikoristovuyetsya yak sinonim davnozahidnoskandinavskoyi abo davnoskandinavskoyi oskilki znachna chastina serednovichnoyi literaturi Skandinaviyi zbereglasya staroislandskoyu movoyu Takozh vona porivnyano iz inshimi dialektami najbilshe zberegla arhayichnih elementiv davnoskandinavskoyi movi IstoriyaDavnoislandska mova ye pohidnoyu vid davnoskandinavskogo dialektu norvezhciv epohi vikingiv yaki kolonizuvali Islandiyu z 870 roku Ye kilka irlandskih zapozichen oskilki bagato irlandciv buli privezeni vikingami do Islandiyi yak rabi Pislya prijnyattya hristiyanstva altingom u 1000 roci latinskij alfavit jmovirno buv zaprovadzhenij nevidomim avtorom tak zvanogo Pershogo gramatichnogo traktatu u Molodshij Eddi Vzimku 1117 1118 roku vpershe bulo kodifikovano najvazhlivishi chastini yuridichnogo diskursu sho nalezhali do kompetenciyi oratora Haflidaskra Teksti davnoislandskoyu movoyu zbereglisya z drugoyi polovini 12 stolittya Najdavnisha davnoislandska mova priblizno do 1200 roku praktichno ne vidriznyayetsya vid najdavnishoyi davnonorvezkoyi Navit piznishe ce mozhlivo lishe zavdyaki okremim osoblivostyam takim yak vtrata h u pochatkovomu zvuci pered prigolosnim u davnonorvezkij movi napriklad aisl hlaupa proti anorw laupa bigti Oformilasya v samostijnu movu tilki v HII XV st FonetikaGolosni Diftongi U staroislandskij movi isnuvali korotki i dovgi golosni a takozh diftongi U standartizovanih tekstah pislya HIH st a takozh deyakih serednovichnih rukopisah dovgi golosni poznachayutsya znakom akutu znakom gostrogo nagolosu Vinyatok literi ae i œ yaki zavzhdi dovgi Korotki lt a e e i o u y ǫ o gt Dovgi lt a e ae i o u y ǫ œ gt Diftongi lt au ei ey gt U Pershomu gramatichnomu traktati HII st navodyatsya golosni zapisani latinoyu j poyasnennya yihnoyi vimovi Nizhche u tablici podani grafemi golosnih i diftongiv staroislandskoyi priblizna vimova cih znakiv vkazana simvolami Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu MFA Litera MFA Priklad Pereklad Angl Primitkia ɑ land zemlya landa ɑ ː lata dozvoliti let na 1250 r zlilosya iz ǫ ɔ ː zgodom poznachalo i ɑ ː i ɔ ː e e gekk hodiv went u HIII st zlilosya z e ɛ e e ː let dozvoliv let past e ɛ menn choloviki men u inshih dialektah davnoskandnavskoyi poznachavsya literoyu ae a dovgij zvuk ǽ ae ae ː saer more sea takozh poznachav dovge e ɛː i i mikill velikij great do HII st u nenagoloshenij poziciyi inkoli zaminyuvalosya na e u HIII st jmovirno perejshlo v ɪ i i ː lita glyaditi looko o sofa spati sleep do HII st u nenagoloshenij poziciyi inkoli zaminyuvalosya na o u HIII st jmovirno perejshlo v ɔ o o ː flo poletiv flewu u una zadovolenij be content u HIII st jmovirno perejshlo v ʊ u u ː drupa padati droopy y kyn narod rid race kin naprikinci HIII st jmovirno pochala perehoditi v i i y y ː kyll sumka bag naprikinci HIII st jmovirno pochala perehoditi v i i ː ǫ ɔ lǫnd zemli lands u 2 j pol HIII st zlilosya z o2 œ u standartizovanij versiyi HIH st poznachayetsya o ɔ ː ǫ ss bog godo1 o komr prihodit comes u 2 j pol HIII st perejshlo v e kemr œ o ː rœda navernutisya converse u 2 j pol HIII st perejshlo v ae o2 œ gora robiti make u standartizovanij versiyi HIH st poznachayetsya o au ǫu ɔu lauss zagubiti loose ei ɛi bein kistka bone ey ɛy leysa zagubiv loosenNaprikinci HII st znikla nazalizaciya golosnih j diftongiv pered i pislya nosovimi prigolosnimi Div takozhVishi kategoriyi Davnoskandinavska mova Skandinavski movi Germanski movi Davnoskandinavska kultura en Religiya pivnichnih germancivPrimitkiGordon Taylor 1957 p 265 2 3 Gordon Taylor 1957 p 266 5 Gordon Taylor 1957 p 267 8 Gordon Taylor 1957 p 267 6 Gordon Taylor 1957 p 267 9 Gordon Taylor 1957 p 267 7 Gordon Taylor 1957 p 267 10 BibliografiyaPidruchniki Byock Jesse Viking Language Learn Old Norse Runes and Icelandic Sagas Jules William Press 2013 Gordon Eric V Taylor A R An Introduction to Old Norse Oxford Clarendon Press 1927 perevidannya 1957 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Davnoislandska mova

Дата публікації:
Топ