Гі́нді (деванагарі: हिन्दी або हिंदी, IAST: Hindī, МФА: [ˈɦɪndi] ( прослухати)) — одна з двох державних мов Індії, належить до індоіранських мов індоєвропейської мовної сім'ї. Є однією з найпоширеніших мов у світі
Гінді | |
---|---|
हिन्दी | |
Регіон поширення гінді в Індії | |
Поширена в | Індія, Пакистан, Непал, Фіджі, Велика Британія, США |
Регіон | Уттар-Прадеш, Мадх'я-Прадеш, Хар'яна, Біхар |
Носії | 341 000 000 осіб (2019)[1] |
Місце | 3—5 |
Писемність | деванагарі |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
Офіційний статус | |
Державна | Індія |
Офіційна | Індія, Фіджі |
Регулює | d |
Коди мови | |
ISO 639-1 | hi |
ISO 639-2 | hin |
ISO 639-3 | hin |
У Вікісловнику є сторінка гінді. |
За даними перепису 2001 року гінді є рідною мовою для 41 % громадян Індії. Гінді 26 січня 1965 р. стала офіційною мовою Індії (нарівні з англійською). Мови гінді та урду близькі одна до одної (див. Гіндустані). Урду відрізняється більшою кількістю арабських і перських запозичень, а також тим, що використовує арабський алфавіт, тоді як традиційне письмо гінді — складову абетку деванагарі.
Поширення
Гінді за кількістю мовців посідає п'яте місце у світі після арабської, китайської, іспанської та англійської мов.
Стаття 343 конституції Республіки Індія проголошує «гінді в писемності деванагарі» державною мовою. Урду, яка є практично тією самою мовою, що й гінді, але використовує модифіковане арабське письмо, є державною мовою Пакистану. Гінді в тому або іншому різновиді є рідною мовою приблизно для 245 млн осіб. Крім того, мовами гінді або урду розмовляють, розуміють або використовують їх як літературні мови мільйони в Пакистані, в Індії (особливо на півночі, на захід від штату Бенгал і в центральній її частині) та в середовищі вихідців з Індії, що проживають на півдні і сході Африки, на Карибських островах, Фіджі, Маврикії, в Малайзії та Індонезії. Таким чином, мовці гінді та урду є однією з найбільших груп населення у світі.
Географічні межі гінді не піддаються точному визначенню, зважаючи на існування в різних місцях перехідних і проміжних говорів, і можуть бути намічені лише в загальних рисах. Нею розмовляє майже вся північна половина Індії, від Гімалаїв на півночі до північного схилу гір Віндх'я та р. Нармади на півдні. Західна межа території гінді пролягає через Сиргінд (76°30' довг. і 30°45' широти), відокремлюючи гінді від мови панджабі і прямуючи на південний захід через пустелі і до р. , де вже зустрічається з мовою синдхі. Потім межа повертає на схід через місто Удайпур, стикаючись із територіями мов гуджараті та маратхі. Гінді в цих місцях сильно змішана з синдхі та гуджараті. Біля міста Індора зустрічаються всі три мови. Звідси межею на півдні служать гірські хребти Віндх'я і майже до річки , що збігається з межею до Сиргуджі, звідки прикордонна лінія через гористі області, населені коларіями й дравидами ( і ), йде до Гангу, перетинаючи його близько 87°45' довготи, і потім прямує просто на північ до Гімалаїв, відокремлюючи гінді від бенгалі. У багатьох місцях гінді так тісно зливається з іншими сусідніми новоіндійськими мовами, що не можна визначити, де закінчується одна мова й починається інша. Територія поширення гінді охоплює більш ніж 248 000 кв. миль.
Історія
Гінді розвинулася з пракриту. Хоча згоди між дослідниками щодо часу становлення мови нема, вже наприкінці 10 ст. виникли такі діалекти, як брадж, авадгі, і, нарешті кхарі-болі. Впродовж тисячі років свого існування під впливом перської мови мусульманських правителів (часів делійського султанату та імперії Великих Моголів) мова увібрала в себе численні перські та арабські запозичення. Запозичення арабських слів відбувалося через перську вимову, тому початкова арабська вимова була втрачена. Остаточне становлення гінді як літературної мови відбулося завдяки Махавіри Прасаду Двіведі.
Після здобуття Індією незалежності гінді отримала статус державної мови. У наш час гінді є найпоширенішою мовою Індії та однією з найпоширеніших мов світу. У XX сторіччі на гінді писали свої твори відомі індійські письменники Премчанд, Нагарджун, , Бгішам Сахні, Крішан Чандар.
Особливості мови
Для письма використовується звичайний індійський алфавіт деванагарі, вживаний для релігійних книг; світський його різновид називається просто нагарі. Скорописна форма нагарі, якою послуговуються писарі, називається каястхі, або кайтхі; подальша його видозміна, прийнята у торговельному класі, має назву сурафі, або магаджані. Нарівні з цими тубільними системами письма вживається у індійців-магометан і арабське письмо (особливо для гіндустані).
Загальний характер мови гінді однаковий з іншими новоіндійськими мовами. У фонетичномому плані відмінна його риса — зникнення в порівнянні з санскритом цілої низки кінцевих приголосних і голосних, у морфології — відпадання синтетичної відміни та відмінювання, в словнику — велика кількість перських і арабських слів.
Система письма
Деванагарі використовувалося спочатку для запису санскриту. Для позначення звуків гінді, яких немає у санскриті, були додані додаткові літери, що відповідали подібним звукам, але мають крапку знизу. До знайомства з європейськими мовами гінді не використовувала знаків пунктуації, окрім позначення кінця речення вертикальною рискою. Сьогодні такі знаки пунктуації як кома, знак питання, знак оклику та інші використовуються аналогічно європейським мовам.
Діалекти
У діалектному плані гінді розпадається на західну та східну (йдеться про місцеві індоарійські діалекти, поширені в штаті Уттар-Прадеш і навколо нього); межа між ними пролягає на схід від Канпура. Східна (пурабія) гінді містить діалекти чхаттісгархі, багхелі і авадгі, або байсварі (в Аудгі); західна (пачханга) гінді підрозділяється на брадж, канауджі та бунделі, з одного боку, й діалекти району Мератха-Рохилкханда-Амбали й бангару (в околицях Делі) — з іншого.
Основним діалектом літературної гінді є кхарі болі. Він виник у XIII—XIV ст., у період мусульманського завоювання Індії. В ту епоху на всій території Індії був поширений апабхранш. Державною мовою мусульманських завойовників була перська. Основна маса завойовників розмовляла перською фарсі, арабською чи турецькою мовами. Але для спілкування з місцевими мешканцями вони зверталися за допомогою до діалекту, поширеному в районах Делі, і в розмові з місцевими мешканцями вони додавали у свою мову перські, арабські або турецькі слова. Поступово така змішана мова, в якій були перські, арабські та індійські слова, безпосередньо стала мовою спілкування між завойовниками-мусульманами та мешканцями Північної Індії. Згодом цей делійський діалект отримує назву кхарі болі.
Спочатку кхарі болі була тільки розмовною мовою. У літературі її почали застосовувати мусульманські поети. Цю літературну форму кхарі болі називають урду.
Поступово розмовна форма кхарі болі почала проникати у твори індуїстських поетів і письменників, які використовувати абетку деванагарі. Так кхарі болі стає літературною мовою індусів. Ця форма кхарі болі отримала назву кхарі болі гінді або просто гінді.
Основним діалектом групи східної гінді є авадгі. Діалектом авадгі розмовляють у районах Лакнау, Файзабада, Аллахабада, Канпура та в інших місцях.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Гінді |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гінді |
Примітки
- Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
Література
- Українсько-гінді словник : близько 12500 слів / упоряд. Ю. Ботвінкін та ін. – Київ : Талком, 2019. – 482 с. – .
Посилання
- Гінді // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Мова гінді на сайті Ethnologue: Hindi. A language of India (англ.)
- Мова гінді на сайті Glottolog 3.0: Language: Hindi [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова гінді на сайті WALS Online: Language Hindi [ 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gi ndi devanagari ह न द abo ह द IAST Hindi MFA ˈɦɪndi prosluhati odna z dvoh derzhavnih mov Indiyi nalezhit do indoiranskih mov indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Ye odniyeyu z najposhirenishih mov u svitiGindiह न द Region poshirennya gindi v IndiyiPoshirena vIndiya Pakistan Nepal Fidzhi Velika Britaniya SShARegionUttar Pradesh Madh ya Pradesh Har yana BiharNosiyi341 000 000 osib 2019 1 Misce3 5PisemnistdevanagariKlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Indoiranski moviCentralna pidgrupa dd Oficijnij statusDerzhavnaIndiyaOficijnaIndiya FidzhiRegulyuyedKodi moviISO 639 1hiISO 639 2hinISO 639 3hinU Vikislovniku ye storinka gindi Za danimi perepisu 2001 roku gindi ye ridnoyu movoyu dlya 41 gromadyan Indiyi Gindi 26 sichnya 1965 r stala oficijnoyu movoyu Indiyi narivni z anglijskoyu Movi gindi ta urdu blizki odna do odnoyi div Gindustani Urdu vidriznyayetsya bilshoyu kilkistyu arabskih i perskih zapozichen a takozh tim sho vikoristovuye arabskij alfavit todi yak tradicijne pismo gindi skladovu abetku devanagari PoshirennyaGindi za kilkistyu movciv posidaye p yate misce u sviti pislya arabskoyi kitajskoyi ispanskoyi ta anglijskoyi mov Stattya 343 konstituciyi Respubliki Indiya progoloshuye gindi v pisemnosti devanagari derzhavnoyu movoyu Urdu yaka ye praktichno tiyeyu samoyu movoyu sho j gindi ale vikoristovuye modifikovane arabske pismo ye derzhavnoyu movoyu Pakistanu Gindi v tomu abo inshomu riznovidi ye ridnoyu movoyu priblizno dlya 245 mln osib Krim togo movami gindi abo urdu rozmovlyayut rozumiyut abo vikoristovuyut yih yak literaturni movi miljoni v Pakistani v Indiyi osoblivo na pivnochi na zahid vid shtatu Bengal i v centralnij yiyi chastini ta v seredovishi vihidciv z Indiyi sho prozhivayut na pivdni i shodi Afriki na Karibskih ostrovah Fidzhi Mavrikiyi v Malajziyi ta Indoneziyi Takim chinom movci gindi ta urdu ye odniyeyu z najbilshih grup naselennya u sviti Geografichni mezhi gindi ne piddayutsya tochnomu viznachennyu zvazhayuchi na isnuvannya v riznih miscyah perehidnih i promizhnih govoriv i mozhut buti namicheni lishe v zagalnih risah Neyu rozmovlyaye majzhe vsya pivnichna polovina Indiyi vid Gimalayiv na pivnochi do pivnichnogo shilu gir Vindh ya ta r Narmadi na pivdni Zahidna mezha teritoriyi gindi prolyagaye cherez Sirgind 76 30 dovg i 30 45 shiroti vidokremlyuyuchi gindi vid movi pandzhabi i pryamuyuchi na pivdennij zahid cherez pusteli i do r de vzhe zustrichayetsya z movoyu sindhi Potim mezha povertaye na shid cherez misto Udajpur stikayuchis iz teritoriyami mov gudzharati ta marathi Gindi v cih miscyah silno zmishana z sindhi ta gudzharati Bilya mista Indora zustrichayutsya vsi tri movi Zvidsi mezheyu na pivdni sluzhat girski hrebti Vindh ya i majzhe do richki sho zbigayetsya z mezheyu do Sirgudzhi zvidki prikordonna liniya cherez goristi oblasti naseleni kolariyami j dravidami i jde do Gangu peretinayuchi jogo blizko 87 45 dovgoti i potim pryamuye prosto na pivnich do Gimalayiv vidokremlyuyuchi gindi vid bengali U bagatoh miscyah gindi tak tisno zlivayetsya z inshimi susidnimi novoindijskimi movami sho ne mozhna viznachiti de zakinchuyetsya odna mova j pochinayetsya insha Teritoriya poshirennya gindi ohoplyuye bilsh nizh 248 000 kv mil IstoriyaGindi rozvinulasya z prakritu Hocha zgodi mizh doslidnikami shodo chasu stanovlennya movi nema vzhe naprikinci 10 st vinikli taki dialekti yak bradzh avadgi i nareshti khari boli Vprodovzh tisyachi rokiv svogo isnuvannya pid vplivom perskoyi movi musulmanskih praviteliv chasiv delijskogo sultanatu ta imperiyi Velikih Mogoliv mova uvibrala v sebe chislenni perski ta arabski zapozichennya Zapozichennya arabskih sliv vidbuvalosya cherez persku vimovu tomu pochatkova arabska vimova bula vtrachena Ostatochne stanovlennya gindi yak literaturnoyi movi vidbulosya zavdyaki Mahaviri Prasadu Dvivedi Pislya zdobuttya Indiyeyu nezalezhnosti gindi otrimala status derzhavnoyi movi U nash chas gindi ye najposhirenishoyu movoyu Indiyi ta odniyeyu z najposhirenishih mov svitu U XX storichchi na gindi pisali svoyi tvori vidomi indijski pismenniki Premchand Nagardzhun Bgisham Sahni Krishan Chandar Osoblivosti moviDokladnishe Gramatika gindi Dlya pisma vikoristovuyetsya zvichajnij indijskij alfavit devanagari vzhivanij dlya religijnih knig svitskij jogo riznovid nazivayetsya prosto nagari Skoropisna forma nagari yakoyu poslugovuyutsya pisari nazivayetsya kayasthi abo kajthi podalsha jogo vidozmina prijnyata u torgovelnomu klasi maye nazvu surafi abo magadzhani Narivni z cimi tubilnimi sistemami pisma vzhivayetsya u indijciv magometan i arabske pismo osoblivo dlya gindustani Zagalnij harakter movi gindi odnakovij z inshimi novoindijskimi movami U fonetichnomomu plani vidminna jogo risa zniknennya v porivnyanni z sanskritom ciloyi nizki kincevih prigolosnih i golosnih u morfologiyi vidpadannya sintetichnoyi vidmini ta vidminyuvannya v slovniku velika kilkist perskih i arabskih sliv Sistema pismaDevanagari vikoristovuvalosya spochatku dlya zapisu sanskritu Dlya poznachennya zvukiv gindi yakih nemaye u sanskriti buli dodani dodatkovi literi sho vidpovidali podibnim zvukam ale mayut krapku znizu Do znajomstva z yevropejskimi movami gindi ne vikoristovuvala znakiv punktuaciyi okrim poznachennya kincya rechennya vertikalnoyu riskoyu Sogodni taki znaki punktuaciyi yak koma znak pitannya znak okliku ta inshi vikoristovuyutsya analogichno yevropejskim movam DialektiU dialektnomu plani gindi rozpadayetsya na zahidnu ta shidnu jdetsya pro miscevi indoarijski dialekti poshireni v shtati Uttar Pradesh i navkolo nogo mezha mizh nimi prolyagaye na shid vid Kanpura Shidna purabiya gindi mistit dialekti chhattisgarhi bagheli i avadgi abo bajsvari v Audgi zahidna pachhanga gindi pidrozdilyayetsya na bradzh kanaudzhi ta bundeli z odnogo boku j dialekti rajonu Meratha Rohilkhanda Ambali j bangaru v okolicyah Deli z inshogo Osnovnim dialektom literaturnoyi gindi ye khari boli Vin vinik u XIII XIV st u period musulmanskogo zavoyuvannya Indiyi V tu epohu na vsij teritoriyi Indiyi buv poshirenij apabhransh Derzhavnoyu movoyu musulmanskih zavojovnikiv bula perska Osnovna masa zavojovnikiv rozmovlyala perskoyu farsi arabskoyu chi tureckoyu movami Ale dlya spilkuvannya z miscevimi meshkancyami voni zvertalisya za dopomogoyu do dialektu poshirenomu v rajonah Deli i v rozmovi z miscevimi meshkancyami voni dodavali u svoyu movu perski arabski abo turecki slova Postupovo taka zmishana mova v yakij buli perski arabski ta indijski slova bezposeredno stala movoyu spilkuvannya mizh zavojovnikami musulmanami ta meshkancyami Pivnichnoyi Indiyi Zgodom cej delijskij dialekt otrimuye nazvu khari boli Spochatku khari boli bula tilki rozmovnoyu movoyu U literaturi yiyi pochali zastosovuvati musulmanski poeti Cyu literaturnu formu khari boli nazivayut urdu Postupovo rozmovna forma khari boli pochala pronikati u tvori induyistskih poetiv i pismennikiv yaki vikoristovuvati abetku devanagari Tak khari boli staye literaturnoyu movoyu indusiv Cya forma khari boli otrimala nazvu khari boli gindi abo prosto gindi Osnovnim dialektom grupi shidnoyi gindi ye avadgi Dialektom avadgi rozmovlyayut u rajonah Laknau Fajzabada Allahabada Kanpura ta v inshih miscyah Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu GindiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GindiFidzhijska gindiPrimitkiEthnologue 25 19 Dallas Texas SIL International 1951 ISSN 1946 9675 d Track Q14793d Track Q14790 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2020 LiteraturaUkrayinsko gindi slovnik blizko 12500 sliv uporyad Yu Botvinkin ta in Kiyiv Talkom 2019 482 s ISBN 617 7685 45 5 PosilannyaGindi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu gindi म खप ष ठ Mova gindi na sajti Ethnologue Hindi A language of India angl Mova gindi na sajti Glottolog 3 0 Language Hindi 6 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Mova gindi na sajti WALS Online Language Hindi 30 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi