Гінді — одна з двох офіційних, а також найпоширеніших, мов Індії. Займає 4-те місце по числу мовців. Відноситься до індоєвропейської сім'ї, індоіранських мов, індоарійської групи. В усній формі гінді взаємнозрозумілий з урду, тому, незважаючи на деякі лексичні відмінності і відмінності в письмі, їх об'єднують в одну мову — гіндустані.
Порядок слів
Порядок слів суттєво відрізняється як від англійського, так і від українського. Найголовнішою особливістю порядку слів є те, що присудок завжди розташований у кінці речення. Це пов'язане з тим, що зазвичай форми дієслова гінді творяться за допомогою службових слів, тому, коли вони розташовані у кінці, не виникає плутанини з граматичним відношенням між словами. Підмет стоїть на початку, а додаток між підметом і присудком. Означення стоїть перед означуваним словом. ставиться після непрямого. Обставина часу стоїть або перед підметом або після нього. Обставина місця завжди ставиться після обставини часу. Прислівник (обставина образу дії) безпосередньо стоїть перед дієсловом.
Якщо речення питальне, то додається частка क्या (kya), яка ставиться перед усім питанням.
- यह क्या है? (yah kyā hai?) — Що це?
- क्या तुम इसे राज़ रख सकते हो? (kyā tum isē rāz rakh sakatē hō?) — Ти можеш зберегти це в секреті?
Іменник
У гінді немає артикля. Іменники діляться на два роди (жіночий і чоловічий). На відміну від санскриту, у якому наявні три числа (однина, двоїна і множина), у гінді збереглися тільки два числа (однина і множина), також, в порівнянні з санскритом, зменшилось число відмінків, їх у гінді тільки три: прямий, непрямий і кличний. Початкова форма іменника — це прямий відмінок. Прямий і кличний відмінки відповідають відповідно українським називному і кличному відмінкам. А непрямий відмінок використовується в тому випадку, коли за іменником слідує післяйменник. Всі іменники мови гінді розподіляються на два відмінювання (відповідно тип I і тип II)
У наведеній нижче таблиці подані закінчення відповідних відмінків і чисел.
Однина | Множина | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Пряма форма | Непряма форма | Пряма форма | Непряма форма | Клична форма | ||
Чоловічий рід | Тип I | -ā | -e | -õ | -o | |
Тип II | +õ | +o | ||||
Жіночий рід | Тип I | -ī, -i, -iyā | -iyā̃ | -iyõ | -iyo | |
Тип II | +ẽ | +õ | +o |
Якщо іменник чоловічого роду чи жіночого роду прямого відмінку однини закінчується не на अ (а) або ऑ (іменники другого типу), то в непрямому відмінку змін не відбувається.
Для лексичного вираження множини також існують спеціальні суфікси для деяких груп іменників. Як приклад можна розглянути іменник लोग (log). Буквальне значення цього слова — люди:
- मज़दूर (mazdūr) робочий → मज़दूर लोग (mazdūrlog)
У цьому випадку लोग — це службове слово, а не іменник.
Прикметник
Усі прикметники гінді можна поділити на дві великі групи — відмінювані та невідмінювані. Відмінюванні прикметники, як і іменники, відмінюються за родом та відмінком. Вони закінчуються на अ (а) або на ऑ (а носове). Невідмінювані іменники ніяк не змінюють свою початкову форму. Вони можуть закінчуватися на будь-яку літеру окрім अ або ऑ.
Відмінювані прикметники
Відмінювання прикметників набагато простіше за відмінювання іменників. Так у чоловічому роді вони мають закінчення अ (а) або ऑ (а носове) у прямому відмінку або ए чи ऍ в усіх інших випадках (непрямий відмінок, множина). У жіночому роді всі форми мають єдине закінчення ई (ī).
- सुंदर लड़का sundar larkā — красивий хлопець
- बड़ा रास्ता barā rāstā — великий шлях
- नया घर nayā ghara — новий будинок
- पुराने शहर में Purānē śahr mē — у старому місті
Невідмінювані прикметники
У їх структурі не відбувається жодних змін:
- उबाऊ बजट Ubāū bajata — нудний бюджет
Ступені порівняння прикметників
Якісні прикметники мають нульовий (багатий), вищий (багатший) і найвищий (найбагатший) ступені порівняння прикметників.
Спеціальних суфіксів для вираження вищого чи найвищого ступеню не існую, вони виражаються аналітично.
Вищий ступінь твориться додаванням अधिक (adhik) або ज्यादा (jyādā) до прикметника в нульовому ступені.
- अधिक सुंदर (adhik sundar) — більш красивий, красивіший
Найвищий ступінь твориться додаванням सब से (sab se; можливий також запис सबसे) до прикметника в нульовому ступені. Також існує другий спосіб вираження найвищого ступіння: повторенням прикметника в нульовому ступені через частку से (se)
- व्रत से व्रत (vrat se vrat) — найшвидший
- दुनिया का सबसे ऊँचा पर्वत शिखर है, जिसकी ऊँचाई ८८४८ मीटर है (Duniyā kā sabse ū̃mcā parvat śikhar hai, jisakī ū̃mcāī 8848 mītara hai) — Еверест — це найвищий пік на землі, його висота 8848 метрів (досл. висота якого 8848 метрів)
Оскільки гінді — нащадок санскриту, то в ньому збереглися численні санскритські прикметники, ступені порівняння яких можна утворювати дещо іншим шляхом, а саме за допомогою суфіксів. Вищий ступінь утворюється додаванням суфікса -तर(-tar), а найвища за допомогою तम(-tam)
- कठिन kathin — важкий
- कठिनतर kathinatar — важчий
- कठिनतम kathinatam — найважчий
Дієслово
Дієслова відмінюються і мають категорію роду, числа і особи. Теперішні і минулі часи (за винятком минулого доконаного часу) утворюються за допомогою службових дієслів होना (honā) або रहना (rahnā). Майбутній час має особові закінчення.
Для заперечення дієслова (і інших частин мови) використовується частка नहीं (nahī̃). При наявності नहीं (nahī̃) у реченні дієслово होना можна опустити, але лише за умови, що воно виконує не роль дієслова-зв'язки, тобто опустити नहीं можна лише якщо воно грає роль службового слова. Синонімом नहीं є ना (nā).
Майже кожна дієслівна форма має 3—4 підформи, що пов'язано з аспектуальним значенням дієслова, тобто кожна підформа по-різному показує як протікає та чи інша дія.
Дієслово होना
У гінді дієслово бути опустити не можна, тобто обов'язковим є вживання дієслова-зв'язки होना (honā). Етимологія цього дієслова бере коріння з санскритського भवति (bhavati). Воно є неправильним і відмінюється теж неправильно. У теперішньому часі у нього нема розподілу на жіночий і чоловічий рід, як у інших дієслів (причому у минулому розподіл наявний)
Теперішній час
मै m͠ai | तू tū | ये ye | हम ham | तुम tum | ये ye |
---|---|---|---|---|---|
हूँ hū̃ | है hai | है hai | हैं h͠ai | हो ho | हैं h͠ai |
Минулий час
Чоловічий рід
मै m͠ai | तू tū | ये ye | हम ham | तुम tum | ये ye |
---|---|---|---|---|---|
था thā | था thā | था thā | थे the | थे the | थे the |
Жіночий рід
मै m͠ai | तू tū | ये ye | हम ham | तुम tum | ये ye |
---|---|---|---|---|---|
थी thī | थी thī | थी thī | थीं thī̃ | थीं thī̃ | थीं thī̃ |
Конструкція інфінітив + होना
Ця конструкція дуже поширена в гінді. І має два значення:
- Вираження необхідності дії або примусу. На українську мову перекладається дієсловом «мусити» मुझे उससे बात करनी है — Я мушу поговорити з нею.
- Вираження бажання. Перекладається дієсловами «хотіти» або «бажати» मुझे चाय पीनी है — Я хочу випити чаю.
Інфінітив і супін
У гінді дієслова в інфінітиві закінчуються на -ना (na). Шляхом від'єднання -ना (na) утворюється основа дієслова, яка одночасно є скороченою формою дієприслівника або імперативом другої особи однини.
Супін — незмінювана дієслівна форма, має закінчення -ने (ne), тобто рівна по формі непрямому інфінітиву. Самостійно супін не використовується. Він частково замінює інфінітив в речені, а також бере участь в творенні дієприкметника постійної якості.
Утворення супіна від पढ़ना (parhnā) читати, вчити:
- पढ़ना → पढ़ → पढ़ने
Дієприкметник
У гінді є дуже багато дієприкметників: простий дієприкметник недоконаного виду, простий дієприкметник доконаного виду, процесивний дієприкметник, дієприкметник постійної якості (дієпрекметник з морфемою वाला), а також численні пасивні санскритські дієприкметники. Дієприкметник має активну і пасивну форму. Простий дієприкметник недоконаного виду утворюється шляхом додавання — ता(ta), а ростий дієприкметник доконаного виду — आ (ā). Їх змінення в особі і числі продемонстровано на прикладі पढ़ना (parhnā) читати, вчити
Простий дієприкметник недоконаного виду
- पढ़ता — читаючий (чоловічий рід, однина)
- पढ़ते — читаючі (чоловічий рід, множина)
- पढ़ती — читаюча, читаючі (жіночий рід, однина і множина)
Простий дієприкметник доконаного виду
Цей дієприкметник також рівний минулому доконаному часу. Якщо основа закінчується на голосний між основою і суфіксом вставляється य.
- पढ़ा — прочитавший (чоловічий рід, однина)
- पढ़े — прочиташі (чоловічий рід, множина)
- पढ़ी — прочитавша, прочитавші (жіночий рід, однина і множина)
Слід звернути увагу на те, яке дієслово вжито у простому дієприкметнику доконаного виду (перехідне чи неперехідне) і вжити відповідну суб'єктивну, об'єктивну чи нейтральну конструкцію в дієслівних формах з простим дієприкметником доконаного виду.
Неправильні форми:
- करना karnā робити → किया kiyā зробивший
- लेना lenā брати → लिया liyā взявший
- देना denā давати → दिया diyā давший
- होना honā бути → हुआ huā бувший
- जाना jānā йти → गया gayā йшовший
Процесивний дієприкметник
Процесивний дієприкметник утворюється шляхом поєднання основи будь-якого дієслова з простим дієприкметником дієслова रहना (rahnā). У процесивному дієприкметнику змінюється за родами і числами лише रहा (форма простого дієприкметника від रहना).
- पढ़ना → पढ़ रहा (чоловічий рід, однина)
- पढ़ रहे (чоловічий рід, множина)
- पढ़ रही (жіночий рід, однина і множина)
Дієприкметник постійної якості
Утворюється за допомогою супіна і морфеми वाला (vālā). वाला узгоджується з підметом і має форми वाला/वाले/वाली відповідно чоловічий рід, однина/чоловічий рід множина/жіночий рід множина і однина. Виражає постійну ознаку предмета. वाला з супіном можна писати і разом, і роздільно.
Наприклад:
- लिखना (likhanā) писати → लिखने (likhanē) форма супіна → लिखने वाला (likhanē vālā) пишущий
Намір
Для того, щоб виразити намір зробити щось, використовують дієприкметник постійної якості з дієсловом-зв'язкою होना. Час, особа і число визначається зв'язкою.
- वह पढ़ने वाली है (vaha parhanē vālī hai) Вона збирається читати
Аспект (вид)
Аспект (вид) в гінді характеризує, як протікає або як розподіляється в часі дія чи стан. У хінді наявні 4 аспекта: тривалий, тривало-інтенсивний, тривало-прогресивний і тривало-результативний аспект.
Часи дієслова
Прості часи
Прості минулий і теперішній часи творяться поєднанням простого недоконаного дієприкметника і дієслова होना (honā) у відповідному часі, особі і числі. Ці часи характеризують дію як просту, таку, яка відбувається(-лася) постійно. Теперішній час також позначає її, як дію, що відбувається в момент мовлення.
- वह हर सुबह सैर करने जाता है (Vah har subah sair karanē jātā hai) Вона щоранку бігає підтюпцем
Доконані часи
Минулий доконаний рівний простому дієприкметнику доконаного виду. Він виражає завершену дію, або дві чи більше одноразових послідовних дій. У залежності від того перехідне дієслово чи ні вжито у цьому часі воно може узгоджуватися з підметом, а може і не узгоджуватись. Якщо дієслово неперехідне, то воно узгоджується з підметом. А якщо дієслово перехідне, то до підмета добавляється частка ने(ne), яка вказує на особу/предмет, яким була виконана дія і дієслово не узгоджується з підметом, воно стоїть в початковій формі.
- वह अपने घर चला (Vah apnē ghar calā) — Він пішов в свій будинок
- वह अपने गुस्से को काबू में नहीं रख पाया (Vah apnē gussē kō kābū mẽ nahī̃ rakh pāyā) — Він не міг контролювати свій гнів
Теперішній доконаний час утворюється за схемою 'простий дієприкметник доконаного виду + होना у теперішньому часі'. होना узгоджується з підметом у числі та особі.
Передминулий час утворюється за схожою схемою 'простий дієприкметник доконаного виду + होना у минулому часі'. होना також узгоджується з підметом у числі та особі.
Процесивні часи
Теперішній процесивний час утворюється за схемою 'процесивний дієприкметник + होना у теперішньому часі'. होना узгоджується з підметом у числі та особі.
- मैं पढ़ रही हूँ — Я читаю (читаю вже деякий час)
- मैं गेंद खेलने जा रहा हूँ (m͠ai gēnd khēlanē jā rahā hū̃) — Я буду (збираюся) грати м'ячем (в ролі майбутнього)
Минулий процесивний час утворюється за схемою 'процесивний дієприкметник + होना у минулому часі'. होना узгоджується з підметом у числі та особі.
- पढ़ रही थी Я читав (читав в минулому деякий час)
Процесивні часи позначають дію, як таку, що відбувається(-лася) деякий час. Теперішній процесивний час позначає дію, яка відбувається в момент мовлення вже деякий час, або дію, яка повинна відбутися (і продлитися певний час) у майбутньому. Минулий процесивний час позначає дію, що відбувалась деякий час в минулому, або дві одночасні дії, що протікали деякий час в минулому
Майбутній час
Усього в гінді існує 4 майбутніх часи.
Простий майбутній час
Простий майбутній час твориться за допомогою особових закінчень. Показує просту дію в майбутньому.
Однина | Множина | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | 1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | ||
Займенник | मै m͠ai | तू tū | ये ye | हमham | तुमtum | ये ye, आपāp | |
Чол. рід | -ॅऊगा | -एगा | -ॅएगे | -ओगे | -ॅएगे | ||
Жін. рід | -ॅऊगी | -एगी | -ॅएगी | -ओगी | -ॅएगी |
У необхідності вчити особові закінчення немає потреби. Для уворення цих форм майбутнього часу можна використати схему 'основа дієслова + закінчення умовного способу + суфікс майбутнього часу ग (е) + родове закінчення (आ — чоловічий рід однини,े — чоловічий рід множини, ई -жіночий рід однини і множини)'
लेना брати і देना давати приєднують суфікси до першої букви.
Приклад відмінювання पढ़ना (parhnā)
Однина | Множина | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | 1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | ||
Займенник | मै m͠ai | तू tū | ये ye | हमham | तुमtum | ये ye, आपāp | |
Чол. рід | पढ़ूंगा | पढ़ेगा | -पढ़ेंगे | पढ़ोगे | पढ़ेंगे | ||
Жін. рід | पढ़ूंगी | पढ़ेगी | 'पढ़ेंगी | पढ़ोगी | पढ़ेंगी |
Майбутній завершений
Показує дію, що відбудеться в майбутньому і завершеться в певний час в майбутньому. Утворюється від простого дієприкметника доконаного виду в поєднанні з होना в майбутньому часі.
Майбутній II
Майбутній II твориться за схемою 'основа дієслова + रहा + дієслово होना в майбутньому'. रहा узгоджується з होना в числі і особі. Майбутній II позначає дію як таку, що відбудеться в майбутньому і продовжеться деякий час. Вживається рідко.
Майбутній III
Майбутній III має подібну будову з Майбутнім II. Він будується за схемою 'простий дієприкметник недоконаного виду + रहा + дієслово होना в майбутньому'. Вживається дуже рідко.
Імператив
Імператив (або наказовий спосіб) в гінді має три форми. Відповідно до трьох займенників другої особи (तू, तूम, आप).
Форма імператива для तू tū ти рівна основі дієслова. Наприклад:
- पढ़ना (parhnā) читати, вчити → पढ़(parh) читай, вчи!
- प्यार करना (pyār karnā) любити → प्यार कर (pyār kar) люби!
Імператив в цій формі може означати і грубий наказ, і ласкове прохання. Зазвичай використовується старшими до молодших.
Форма імператива для तूम tum ви, ти утворюється додаванням -ओ ō до основи дієслова.
- पढ़ो (parhō) читай(те)!
- प्यार करो (pyār karō) люби(іть))
У цій категорії є два неправильних дієслова लो lō візьми(іть)! (інфінітив लेना; брати) і दो dō дай(те)! (інфінітив देना;давати)
Цю форму можна використовувати як при індивідуальній розмові, так і при розмові до групи людей. Ця форма є фамільярною. Її використовують в розмові до рідних, друзів.
Імператив для आप āp Ви (ввічливо) має таку схему 'основа дієслова + िए'.
- बोलिए (bolie) говоріть!
- पढ़िए (parhie) читайте!
Винятки: दीजिए (dījiē) дайте!, लीजिए (lījiē) візьміть!, कीजिए (kījiē) зробіть!, पीजिए (pījiē) випийте
Ця форма виражає ввічливе прохання до однієї або групи людей. Вживається молодшими до старших.
У формі імператива може бути вжитий інфінітив.
Кон'юнктів і Кондіціоналіс
Кон'юнктів має в гінді 4 форми: просту, процесивну, складну доконану і складну недоконану. Кондіціоналіс (Умовний спосіб) має такі ж самі форми.
Кон'юнктів
Час в кон'юнктіві визначається контекстом або за допомогою обставини часу.
Проста форма
Не має розмежування в роді, тобто наявна єдина форма для двох родів.
Однина | Множина | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | 1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | |||
Займенник | मै m͠ai | तू tū | ये ye | हमham | तुमtum | ये ye, आप āp | ||
Особові закінчення | -ऊं | -ए | -ए | -एं | -ओ | -एं |
Приклад відмінювання ख़रीदना (купувати)
Однина | Множина | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | 1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | |||
Займенник | मै m͠ai | तू tū | ये ye | हमham | तुमtum | ये ye, आप āp | ||
Особові закінчення | ख़रीदूं | ख़रीदे | ख़रीदे | ख़रीदें | ख़रीदो | ख़रीदें |
Проста форма має кілька значень:
- Бажання, побажання, намір जन्म-दिन मुबारक हो — З Днем Народження!
- Спонукання до дії चलो, चाय पिएँ — Заходьте, чай вип'ємо
- Невизначенність (з питанням) मैं क्या करूँ? Що мені робити? (досл. Що я зробив би?)
- Ввічливе прохання, ввічливий наказ अपना नाम यहाँ लिखें — Будь ласка, напишить своє ім'я тут (досл. написали б своє ім'я тут)
- Здогадка, припущення.
Якщо дієслово закінчується на голосну, то мін нею і суфіксом вставляється य або व.
Дієслова लेना брати і देना давати приєднують суфікси до першої букви
होना в простій формі кон'юнктіву
Однина | Множина | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | 1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | |||
Займенник | मै m͠ai | तू tū | ये ye | हमham | तुमtum | ये ye, आपāp | ||
Форми | हूँ (hū̃) | हो (ho) | हो (ho) | हों (hõṅ) | हो (ho) | हों (hõṅ) |
Процесивна форма кон'юнктіву
Утворюється поєднанням процесивного дієприкметника з простою формою кон'юнктіву дієслова होना.
- बोलना (говорити) → बोल रहा हूँ (чоловічий рід, однина), बोल रही हो (жіночий рід, 2 од., множ. і 3 од. особи)
Процесивна форма кон'юнктіву служить для вираження не безсумнівної, а можливої подовженої дії. Найчастіше використовується в складних реченнях
Складна недоконана форма
Твориться за допомогою форми простого дієприкметника недоконаного виду з простою формою кон'юнктіву дієслова होना.
- बोलना (говорити) → बोलता हों (чоловічий рід, 2 і 3 особи множини)
Не безсумнівна, а можлива дія. Дія представлена як процес, який не має внутрішніх меж. Найчастіше використовується в складних реченнях.
Складна доконана форма
Твориться поєднанням простого дієприкметника доконаного виду з простою формою кон'юнктіву дієслова होना.
Виражає не безсумнівну, а можливу доконану (завершену) дію. Найчастіше використовується в складних реченнях.
Слід звернути увагу на те, яке дієслово вжито у складній доконаній формі (перехідне чи неперехідне) і вжити відповідну суб'єктивну, об'єктивну чи нейтральну конструкцію
Кондіціоналіс
Граматичним показником кондіціоналісу (умовного способу) є простий дієприкметник недоконаного виду, він або сам виступає в ролі основного дієслова, або вживається з допоміжним словом. Кондіціоналіс не має часу, отже, він визначається або контекстом, або обставинами часу. Дієслово в кондіціоналісі передає дію, реалізація якої є нереальною. Як вже зазначалось, кондіціоналіс має 4 форми: просту, процесивну, складну доконану і складну недоконану.
Проста форма
Збігається з формою простого дієприкметника недоконаного виду.
Процесивна форма
Твориться поєднанням процесивного дієприкметника з простою формою кондіціоналісу дієслова होना.
Виражає нереальну подовжену дію.
Складна недоконана
Твориться простим дієприкметником недоконаного виду з простою формою кондіціоналісу дієслова होना.
Виражає нереальну дію в процесі протікання.
Складна доконана форма
Твориться за допомогою простого дієприкметника доконаного виду з простою формою кондіціоналісу дієслова होना.
Слід звернути увагу на те, яке дієслово вжито у складній доконаній формі (перехідне чи неперехідне) і вжити відповідну суб'єктивну, об'єктивну чи нейтральну конструкцію.
Виражає нереальну дію, яка вже до певного моменту є закінчена.
Дієприслівник
Дієприслівник може бути вжитий як основа дієслова, але це маловживана форма. Набагато вживаніша мовцем буде форма дієприслівника I, що твориться за схемою 'основа дієслова + कर (kar)' або 'основа дієслова + के (ke)'
होकर आता हूँ! hōkar ātā hū̃ Я пішов! (використовується в тому разі, коли ви йдете від співрозмовника ; досл. Будучи, я йду)
Існують також і інші форми дієприслівника (дієприслівник II, дієприслівника III) проте вони доволі рідко зустрічаються.
Дієприслівник II
Утворюється від простого дієприкметника недоконаного виду шляхом заміни ता на ते
- ख़रीदना (xarīdnā) купувати → ख़रीदता (xarīdtā) купуючий → ख़रीदते (xarīdte) купуючи
Пасивний стан
Пасив формується поєднанням простого дієприкметника доконаного виду з जाना. Час, особа і число всього речення визначається формою जाना (jānā) йти. Форми простого дієприкметника доконаного виду від जाना є винятком: गया, गए, गयी
- चाय पी जाती है — Чай п'ється
- किताब उस व्यक्ति के द्वारा लिखी गयी Книги були написані цією людиною
- खत उससे लिखा गया Лист був написаний ним
Слід взяти до уваги також той факт, що гінді надзвичайно рідко вводить агента дії, він або має бути невідомим, або недоречним. Якщо ввести агента необхідно, то речення зазвичай вживається в активному стані. Агент вводиться за допомогою післяйменників के द्वारा і के हाथों.
Пасивний стан зазвичай вживається з перехідними дієсловами, тоді як в активному і безособово-пасивному станах можуть вживатись як перехідні, так і неперехідні дієслова
Безособово-пасивний стан
Безособово-пасивний стан виражає можливість або неможливість виконання дії. Його форми збігаються з формами пасиву, але на відміну від останнього безособово-пасивний стан може вживатись як з перехідними, так і з неперехідними дієсловами. Суб'єкт в реченні з безособово-пасивним станом виражаться іменником або займенником в формі непрямого відмінка з післяйменником से (se). Безособово-пасивний стан зазвичай вживається в заперечних реченням (поєднується з заперечними частками नहीं і ना). З सकना могти значення посилюється.
मुझ से चला नहीं जाता (mujh sē calā nahī̃ jātā) Я не можу йти (досл. Мною не йдеться)
Післяйменник
У гінді не існує прийменників, як в європейських мовах, натомість існують післяйменники. Вони виконують ті ж функції, що і прийменники. Розрізняють прості післяйменники (їх 7), складні і складені
Прості післяйменники
- से (se) — маркер орудного відмінку; вказує на предмет/людину, яким/якою була виконана дія. Також може вказувати на місце відліку часу (з обіду), на початковий пункт дії (з Києва) або на джерело дії (із дому)
- को (ko)– маркер знахідного відмінка і давального відмінка. Вказує на прямий додаток у реченні. У схемі 'інфінітив + को' को виражає ціль, намір.
- का (kā) — маркер родового відмінку; Має форми का (чоловічий рід, однина, прямий відмінок), के (чоловічий рід, множина всі відмінки, однина непрямий і кличний відмінки), की (єдиний для жіночого роду). З прислівником часу виражає належність до певного часу (कल की रोट; Kala kī rōtī; Вчорашній хліб)
- ने (ne) — маркер ергативного відмінку; Вказує на джерело дії. Також застосовується для позначення підмета в перехідних доконаних дієслівних формах.
- पर (par) — на, над
- में (mẽ) — в
- तक (tak) — до
Складні післяйменники
Творяться за допомогою का і іменної частини. Причому сама форма का не використовується, вона використовується тільки в формах के і की. З के поєднуються прислівники і іменники чоловічого роду, а з की іменники жіночого роду.
- के मुताबिक (ke mutābik) — згідно з
Складені післяйменники
Утворюються поєднанням двох простих або складного і простого післяйменників
- सामने (sāmne) — навпроти
Займенник
Гінді має особисті займенники лише першої та другої особи, а для третьої особи використовується вказівний займенник वह (vah) або यह (yah). Займенники не розрізняють роди, тобто і 'він', і 'вона' буде वह/यह. Займенник може відмінюватись у відмінках, при цьому він також має особливі форми з деякими маркерами.
Зведена таблиця відмінювання особистих, вказівних, відносних і запитальних займенників
Особисті | Демонстративи (Вказівні) | Відносні | Запитальні | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1-ша ос. | 2-га ос. | 3-тя ос. | |||||||||||
Однина | Множина | Одн. | Множ. | Близький передмет | Далекий предмет | ||||||||
Низ. | Фаміл. | Ввіч. | Одн. | Множ.,ввіч. | Одн. | Множ.,ввіч. | Одн. | Множ. | Одн. | Множ. | |||
Прямий відмінок | mãĩ | ham | tū | tum | āp | ye | vo | jo | kaun, kyā | ||||
Непрямий | mujh | tujh | is | in | us | un | jis | jin | kis | kin | |||
З знахідним маркером | mujhe | hamẽ | tujhe | tumhẽ | āp ko | ise | inhẽ | use | unhẽ | jise | jinhẽ | kise | kinhẽ |
З родовим маркером | merā | hamārā | terā | tumhārā | āp kā | is kā | in kā | us kā | un kā | jis kā | jin kā | kis kā | kin kā |
З ергативним маркером | mãĩ ne | ham ne | tū ne | tum ne | āp ne | is ne | inhõ ne | us ne | unhõ ne | jis ne | jinhõ ne | kis ne | kinhõ ne |
Присвійні займенники
- मेरा (merā) — мій (чоловічий рід, однина)
- तेरा (terā) — твій (чоловічий рід, однина)
- हमारा (hamārā) — наш (чоловічий рід, однина)
- तुम्हारा (tumhārā) — ваш (чоловічий рід, однина)
Присвійних займенників 3-ї особи обох чисел і присвійного займенника від आप не існує. Їх заміняють उस/उन або इस/इन з післяйменником का. Для आप присвійний займенник має форму आप का.
- इस का — його, її (про людину, що стоїть біля мовця)
- इन का — їх (про людей, що стоять близько біля мовця)
- उस का — його, її (про людину, що стоїть далеко від мовця)
- उन का — їх (про людей, що стоять далеко від мовця)
- Функцію зворотно-присвійного займенника «свій» виконує अपना (apnā). अपना відмінюється так само, як і інші присвійні займенники.
Зворот «У мене (тебе, нього) є X»
Звороти типу «У мене є X» творяться за схемою 'присвійний займенник + післяйменник के पास + іменник + дієслово होना'. Причому післяйменник के पास у, при, біля опускається при розмові про людей. За весь час звороту відповідає дієслово होना. Сам присвійний займенник узгоджується в роді і числі з іменником. Дієслово зі значенням «мати» в гінді відсутнє.
- मेरे पास (एक) किताब है (Mērē pās (ēk) kitāb hai) — У мене є книга
- इस का (एक) भाई है (Isa kā (ēk) bhā'ī hai) — У нього є брат; брат — людина, отже, के पास опускається.
Числівник і індійські числа
Індійські числа
У писемності деванагарі не використовуються арабські числа, для запису чисел використовується система індійських чисел.
Арабські числа | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Індійські числа | ० | १ | २ | ३ | ४ | ५ | ६ | ७ | ८ | ९ |
Числа більше 9 записуються як арабські. Тобто число 11 буде виглядати як ११, а 48 як ४८.
Числівник
Числівники розподіляють на кількісні (власне кількісні, збірні, дробові) і порядкові.
Кількісні в свою чергу поділяються на прості, складні і зіставні
Кількісні числівники
До простих відносять числівники, що складаються з одиного кореня: एक один, दो два, तीन три, दस десять, तीस тридцять,चालीस сорок, हज़ार тисяча.
Складні числівники утворюються шляхом словоутворення за схемою 'видозмінена форма одиниці + суфікс назви десятка'
Наприклад: видозміною एक є इक, а суфіксом числівника चालीस сорок є तालीस. При зіставленні утворюється इकतालीस сорок один. Суфікс числівника सत्तर сімдесят є हत्तर, отже, इकहत्तर сімдесят один
Зіставні числівники — це числівники, що складаються з кількох окремих самостійних числівників.
Наприклад, зіставними числівниками є числівники вище 100: сто сорок буде १४०, एक सौ चालीस (Sau cālīs)
Прислівник
По значенню прислівники діляться на означальні (якісні, способу дії, кількісні і прислівники спільності дії) і обставинні (прислівники часу, місця, причини і мети) прислівники. За шляхом утворення їх поділяють на похідні і непохідні.
Повтор прислівника
При повторі обставинних прислівників вони приймають або роздільне, або збірне значення (його визначають в контексті). При повторі з часткою ही hī посилюють своє значення.
При повторі означальних прислівників вони посилюють своє значення
- जल्दी швидко → जल्दी-जल्दी поспішно
- आसान легко → आसान आसान легесенько
Частка
Частка завжди стоїть після слова, до якого відноситься.
- ही hī — ж, тільки, саме
- मैंने एक ही चपाती खायी — Я (жінка) з'їла тільки один чапаті
- भी bhī — і, теж, також
- मुझे भी भूख लगी है — Я також дуже голодний
- तो to — то, ж, адже
- यूँ yūữ — так, таким чином
- सा (से; सी) sā (se; sī) — дуже; вживається з кількісними прикметниками і прислівниками і посилює чи зменшує їх значення
Література
- Аулова Р. А. Учебник языка хинди/ Ташкент — 1969 г. — 253 с.
- Ульциферов О. Г., Горюнов В. И., Дымшиц З. М. Учебник языка хинди. (Первый год обучения)
- Дымшиц З. М. Грамматика языка хинди. В двух книгах. — М.: Наука, 1986.
Посилання
- http://travel-india.ucoz.com/index/uroki_khindi_oglavlenie/0-208 [ 29 листопада 2012 у Wayback Machine.] (на рус.)
- (на рус.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gindi odna z dvoh oficijnih a takozh najposhirenishih mov Indiyi Zajmaye 4 te misce po chislu movciv Vidnositsya do indoyevropejskoyi sim yi indoiranskih mov indoarijskoyi grupi V usnij formi gindi vzayemnozrozumilij z urdu tomu nezvazhayuchi na deyaki leksichni vidminnosti i vidminnosti v pismi yih ob yednuyut v odnu movu gindustani Doshechka na hindi v MumbayiPoryadok slivPoryadok sliv suttyevo vidriznyayetsya yak vid anglijskogo tak i vid ukrayinskogo Najgolovnishoyu osoblivistyu poryadku sliv ye te sho prisudok zavzhdi roztashovanij u kinci rechennya Ce pov yazane z tim sho zazvichaj formi diyeslova gindi tvoryatsya za dopomogoyu sluzhbovih sliv tomu koli voni roztashovani u kinci ne vinikaye plutanini z gramatichnim vidnoshennyam mizh slovami Pidmet stoyit na pochatku a dodatok mizh pidmetom i prisudkom Oznachennya stoyit pered oznachuvanim slovom stavitsya pislya nepryamogo Obstavina chasu stoyit abo pered pidmetom abo pislya nogo Obstavina miscya zavzhdi stavitsya pislya obstavini chasu Prislivnik obstavina obrazu diyi bezposeredno stoyit pered diyeslovom Yaksho rechennya pitalne to dodayetsya chastka क य kya yaka stavitsya pered usim pitannyam यह क य ह yah kya hai Sho ce क य त म इस र ज रख सकत ह kya tum ise raz rakh sakate hō Ti mozhesh zberegti ce v sekreti ImennikU gindi nemaye artiklya Imenniki dilyatsya na dva rodi zhinochij i cholovichij Na vidminu vid sanskritu u yakomu nayavni tri chisla odnina dvoyina i mnozhina u gindi zbereglisya tilki dva chisla odnina i mnozhina takozh v porivnyanni z sanskritom zmenshilos chislo vidminkiv yih u gindi tilki tri pryamij nepryamij i klichnij Pochatkova forma imennika ce pryamij vidminok Pryamij i klichnij vidminki vidpovidayut vidpovidno ukrayinskim nazivnomu i klichnomu vidminkam A nepryamij vidminok vikoristovuyetsya v tomu vipadku koli za imennikom sliduye pislyajmennik Vsi imenniki movi gindi rozpodilyayutsya na dva vidminyuvannya vidpovidno tip I i tip II U navedenij nizhche tablici podani zakinchennya vidpovidnih vidminkiv i chisel Odnina MnozhinaPryama forma Nepryama forma Pryama forma Nepryama forma Klichna formaCholovichij rid Tip I a e o oTip II o oZhinochij rid Tip I i i iya iya iyo iyoTip II ẽ o o Yaksho imennik cholovichogo rodu chi zhinochogo rodu pryamogo vidminku odnini zakinchuyetsya ne na अ a abo ऑ imenniki drugogo tipu to v nepryamomu vidminku zmin ne vidbuvayetsya Dlya leksichnogo virazhennya mnozhini takozh isnuyut specialni sufiksi dlya deyakih grup imennikiv Yak priklad mozhna rozglyanuti imennik ल ग log Bukvalne znachennya cogo slova lyudi मज द र mazdur robochij मज द र ल ग mazdurlog U comu vipadku ल ग ce sluzhbove slovo a ne imennik PrikmetnikUsi prikmetniki gindi mozhna podiliti na dvi veliki grupi vidminyuvani ta nevidminyuvani Vidminyuvanni prikmetniki yak i imenniki vidminyuyutsya za rodom ta vidminkom Voni zakinchuyutsya na अ a abo na ऑ a nosove Nevidminyuvani imenniki niyak ne zminyuyut svoyu pochatkovu formu Voni mozhut zakinchuvatisya na bud yaku literu okrim अ abo ऑ Vidminyuvani prikmetniki Vidminyuvannya prikmetnikiv nabagato prostishe za vidminyuvannya imennikiv Tak u cholovichomu rodi voni mayut zakinchennya अ a abo ऑ a nosove u pryamomu vidminku abo ए chi ऍ v usih inshih vipadkah nepryamij vidminok mnozhina U zhinochomu rodi vsi formi mayut yedine zakinchennya ई i स दर लड क sundar larka krasivij hlopec बड र स त bara rasta velikij shlyah नय घर naya ghara novij budinok प र न शहर म Purane sahr me u staromu mistiNevidminyuvani prikmetniki U yih strukturi ne vidbuvayetsya zhodnih zmin उब ऊ बजट Ubau bajata nudnij byudzhetStupeni porivnyannya prikmetnikiv Yakisni prikmetniki mayut nulovij bagatij vishij bagatshij i najvishij najbagatshij stupeni porivnyannya prikmetnikiv Specialnih sufiksiv dlya virazhennya vishogo chi najvishogo stupenyu ne isnuyu voni virazhayutsya analitichno Vishij stupin tvoritsya dodavannyam अध क adhik abo ज य द jyada do prikmetnika v nulovomu stupeni अध क स दर adhik sundar bilsh krasivij krasivishij Najvishij stupin tvoritsya dodavannyam सब स sab se mozhlivij takozh zapis सबस do prikmetnika v nulovomu stupeni Takozh isnuye drugij sposib virazhennya najvishogo stupinnya povtorennyam prikmetnika v nulovomu stupeni cherez chastku स se व रत स व रत vrat se vrat najshvidshij द न य क सबस ऊ च पर वत श खर ह ज सक ऊ च ई ८८४८ म टर ह Duniya ka sabse u mca parvat sikhar hai jisaki u mcai 8848 mitara hai Everest ce najvishij pik na zemli jogo visota 8848 metriv dosl visota yakogo 8848 metriv Oskilki gindi nashadok sanskritu to v nomu zbereglisya chislenni sanskritski prikmetniki stupeni porivnyannya yakih mozhna utvoryuvati desho inshim shlyahom a same za dopomogoyu sufiksiv Vishij stupin utvoryuyetsya dodavannyam sufiksa तर tar a najvisha za dopomogoyu तम tam कठ न kathin vazhkij कठ नतर kathinatar vazhchij कठ नतम kathinatam najvazhchijDiyeslovoDiyeslova vidminyuyutsya i mayut kategoriyu rodu chisla i osobi Teperishni i minuli chasi za vinyatkom minulogo dokonanogo chasu utvoryuyutsya za dopomogoyu sluzhbovih diyesliv ह न hona abo रहन rahna Majbutnij chas maye osobovi zakinchennya Dlya zaperechennya diyeslova i inshih chastin movi vikoristovuyetsya chastka नह nahi Pri nayavnosti नह nahi u rechenni diyeslovo ह न mozhna opustiti ale lishe za umovi sho vono vikonuye ne rol diyeslova zv yazki tobto opustiti नह mozhna lishe yaksho vono graye rol sluzhbovogo slova Sinonimom नह ye न na Majzhe kozhna diyeslivna forma maye 3 4 pidformi sho pov yazano z aspektualnim znachennyam diyeslova tobto kozhna pidforma po riznomu pokazuye yak protikaye ta chi insha diya Diyeslovo ह न U gindi diyeslovo buti opustiti ne mozhna tobto obov yazkovim ye vzhivannya diyeslova zv yazki ह न hona Etimologiya cogo diyeslova bere korinnya z sanskritskogo भवत bhavati Vono ye nepravilnim i vidminyuyetsya tezh nepravilno U teperishnomu chasi u nogo nema rozpodilu na zhinochij i cholovichij rid yak u inshih diyesliv prichomu u minulomu rozpodil nayavnij Teperishnij chas म m ai त tu य ye हम ham त म tum य yeह hu ह hai ह hai ह h ai ह ho ह h aiMinulij chas Cholovichij rid म m ai त tu य ye हम ham त म tum य yeथ tha थ tha थ tha थ the थ the थ theZhinochij rid म m ai त tu य ye हम ham त म tum य yeथ thi थ thi थ thi थ thi थ thi थ thi Konstrukciya infinitiv ह न Cya konstrukciya duzhe poshirena v gindi I maye dva znachennya Virazhennya neobhidnosti diyi abo primusu Na ukrayinsku movu perekladayetsya diyeslovom musiti म झ उसस ब त करन ह Ya mushu pogovoriti z neyu Virazhennya bazhannya Perekladayetsya diyeslovami hotiti abo bazhati म झ च य प न ह Ya hochu vipiti chayu Infinitiv i supin U gindi diyeslova v infinitivi zakinchuyutsya na न na Shlyahom vid yednannya न na utvoryuyetsya osnova diyeslova yaka odnochasno ye skorochenoyu formoyu diyeprislivnika abo imperativom drugoyi osobi odnini Supin nezminyuvana diyeslivna forma maye zakinchennya न ne tobto rivna po formi nepryamomu infinitivu Samostijno supin ne vikoristovuyetsya Vin chastkovo zaminyuye infinitiv v recheni a takozh bere uchast v tvorenni diyeprikmetnika postijnoyi yakosti Utvorennya supina vid पढ न parhna chitati vchiti पढ न पढ पढ न Diyeprikmetnik U gindi ye duzhe bagato diyeprikmetnikiv prostij diyeprikmetnik nedokonanogo vidu prostij diyeprikmetnik dokonanogo vidu procesivnij diyeprikmetnik diyeprikmetnik postijnoyi yakosti diyeprekmetnik z morfemoyu व ल a takozh chislenni pasivni sanskritski diyeprikmetniki Diyeprikmetnik maye aktivnu i pasivnu formu Prostij diyeprikmetnik nedokonanogo vidu utvoryuyetsya shlyahom dodavannya त ta a rostij diyeprikmetnik dokonanogo vidu आ a Yih zminennya v osobi i chisli prodemonstrovano na prikladi पढ न parhna chitati vchiti Prostij diyeprikmetnik nedokonanogo vidu पढ त chitayuchij cholovichij rid odnina पढ त chitayuchi cholovichij rid mnozhina पढ त chitayucha chitayuchi zhinochij rid odnina i mnozhina Prostij diyeprikmetnik dokonanogo vidu Cej diyeprikmetnik takozh rivnij minulomu dokonanomu chasu Yaksho osnova zakinchuyetsya na golosnij mizh osnovoyu i sufiksom vstavlyayetsya य पढ prochitavshij cholovichij rid odnina पढ prochitashi cholovichij rid mnozhina पढ prochitavsha prochitavshi zhinochij rid odnina i mnozhina Slid zvernuti uvagu na te yake diyeslovo vzhito u prostomu diyeprikmetniku dokonanogo vidu perehidne chi neperehidne i vzhiti vidpovidnu sub yektivnu ob yektivnu chi nejtralnu konstrukciyu v diyeslivnih formah z prostim diyeprikmetnikom dokonanogo vidu Nepravilni formi करन karna robiti क य kiya zrobivshij ल न lena brati ल य liya vzyavshij द न dena davati द य diya davshij ह न hona buti ह आ hua buvshij ज न jana jti गय gaya jshovshijProcesivnij diyeprikmetnik Procesivnij diyeprikmetnik utvoryuyetsya shlyahom poyednannya osnovi bud yakogo diyeslova z prostim diyeprikmetnikom diyeslova रहन rahna U procesivnomu diyeprikmetniku zminyuyetsya za rodami i chislami lishe रह forma prostogo diyeprikmetnika vid रहन पढ न पढ रह cholovichij rid odnina पढ रह cholovichij rid mnozhina पढ रह zhinochij rid odnina i mnozhina Diyeprikmetnik postijnoyi yakosti Utvoryuyetsya za dopomogoyu supina i morfemi व ल vala व ल uzgodzhuyetsya z pidmetom i maye formi व ल व ल व ल vidpovidno cholovichij rid odnina cholovichij rid mnozhina zhinochij rid mnozhina i odnina Virazhaye postijnu oznaku predmeta व ल z supinom mozhna pisati i razom i rozdilno Napriklad ल खन likhana pisati ल खन likhane forma supina ल खन व ल likhane vala pishushijNamir Dlya togo shob viraziti namir zrobiti shos vikoristovuyut diyeprikmetnik postijnoyi yakosti z diyeslovom zv yazkoyu ह न Chas osoba i chislo viznachayetsya zv yazkoyu वह पढ न व ल ह vaha parhane vali hai Vona zbirayetsya chitatiAspekt vid Aspekt vid v gindi harakterizuye yak protikaye abo yak rozpodilyayetsya v chasi diya chi stan U hindi nayavni 4 aspekta trivalij trivalo intensivnij trivalo progresivnij i trivalo rezultativnij aspekt Chasi diyeslovaProsti chasi Prosti minulij i teperishnij chasi tvoryatsya poyednannyam prostogo nedokonanogo diyeprikmetnika i diyeslova ह न hona u vidpovidnomu chasi osobi i chisli Ci chasi harakterizuyut diyu yak prostu taku yaka vidbuvayetsya lasya postijno Teperishnij chas takozh poznachaye yiyi yak diyu sho vidbuvayetsya v moment movlennya वह हर स बह स र करन ज त ह Vah har subah sair karane jata hai Vona shoranku bigaye pidtyupcemDokonani chasi Minulij dokonanij rivnij prostomu diyeprikmetniku dokonanogo vidu Vin virazhaye zavershenu diyu abo dvi chi bilshe odnorazovih poslidovnih dij U zalezhnosti vid togo perehidne diyeslovo chi ni vzhito u comu chasi vono mozhe uzgodzhuvatisya z pidmetom a mozhe i ne uzgodzhuvatis Yaksho diyeslovo neperehidne to vono uzgodzhuyetsya z pidmetom A yaksho diyeslovo perehidne to do pidmeta dobavlyayetsya chastka न ne yaka vkazuye na osobu predmet yakim bula vikonana diya i diyeslovo ne uzgodzhuyetsya z pidmetom vono stoyit v pochatkovij formi वह अपन घर चल Vah apne ghar cala Vin pishov v svij budinok वह अपन ग स स क क ब म नह रख प य Vah apne gusse kō kabu mẽ nahi rakh paya Vin ne mig kontrolyuvati svij gniv Teperishnij dokonanij chas utvoryuyetsya za shemoyu prostij diyeprikmetnik dokonanogo vidu ह न u teperishnomu chasi ह न uzgodzhuyetsya z pidmetom u chisli ta osobi Peredminulij chas utvoryuyetsya za shozhoyu shemoyu prostij diyeprikmetnik dokonanogo vidu ह न u minulomu chasi ह न takozh uzgodzhuyetsya z pidmetom u chisli ta osobi Procesivni chasi Teperishnij procesivnij chas utvoryuyetsya za shemoyu procesivnij diyeprikmetnik ह न u teperishnomu chasi ह न uzgodzhuyetsya z pidmetom u chisli ta osobi म पढ रह ह Ya chitayu chitayu vzhe deyakij chas म ग द ख लन ज रह ह m ai gend khelane ja raha hu Ya budu zbirayusya grati m yachem v roli majbutnogo Minulij procesivnij chas utvoryuyetsya za shemoyu procesivnij diyeprikmetnik ह न u minulomu chasi ह न uzgodzhuyetsya z pidmetom u chisli ta osobi पढ रह थ Ya chitav chitav v minulomu deyakij chas Procesivni chasi poznachayut diyu yak taku sho vidbuvayetsya lasya deyakij chas Teperishnij procesivnij chas poznachaye diyu yaka vidbuvayetsya v moment movlennya vzhe deyakij chas abo diyu yaka povinna vidbutisya i prodlitisya pevnij chas u majbutnomu Minulij procesivnij chas poznachaye diyu sho vidbuvalas deyakij chas v minulomu abo dvi odnochasni diyi sho protikali deyakij chas v minulomuMajbutnij chasUsogo v gindi isnuye 4 majbutnih chasi Prostij majbutnij chas Prostij majbutnij chas tvoritsya za dopomogoyu osobovih zakinchen Pokazuye prostu diyu v majbutnomu Odnina Mnozhina1 sha os 2 ga os 3 tya os 1 sha os 2 ga os 3 tya os Zajmennik म m ai त tu य ye हमham त मtum य ye आपapChol rid ऊग एग एग ओग एग Zhin rid ऊग एग एग ओग एग U neobhidnosti vchiti osobovi zakinchennya nemaye potrebi Dlya uvorennya cih form majbutnogo chasu mozhna vikoristati shemu osnova diyeslova zakinchennya umovnogo sposobu sufiks majbutnogo chasu ग e rodove zakinchennya आ cholovichij rid odnini cholovichij rid mnozhini ई zhinochij rid odnini i mnozhini ल न brati i द न davati priyednuyut sufiksi do pershoyi bukvi Priklad vidminyuvannya पढ न parhna Odnina Mnozhina1 sha os 2 ga os 3 tya os 1 sha os 2 ga os 3 tya os Zajmennik म m ai त tu य ye हमham त मtum य ye आपapChol rid पढ ग पढ ग पढ ग पढ ग पढ ग Zhin rid पढ ग पढ ग पढ ग पढ ग पढ ग Majbutnij zavershenij Pokazuye diyu sho vidbudetsya v majbutnomu i zavershetsya v pevnij chas v majbutnomu Utvoryuyetsya vid prostogo diyeprikmetnika dokonanogo vidu v poyednanni z ह न v majbutnomu chasi Majbutnij II Majbutnij II tvoritsya za shemoyu osnova diyeslova रह diyeslovo ह न v majbutnomu रह uzgodzhuyetsya z ह न v chisli i osobi Majbutnij II poznachaye diyu yak taku sho vidbudetsya v majbutnomu i prodovzhetsya deyakij chas Vzhivayetsya ridko Majbutnij III Majbutnij III maye podibnu budovu z Majbutnim II Vin buduyetsya za shemoyu prostij diyeprikmetnik nedokonanogo vidu रह diyeslovo ह न v majbutnomu Vzhivayetsya duzhe ridko ImperativImperativ abo nakazovij sposib v gindi maye tri formi Vidpovidno do troh zajmennikiv drugoyi osobi त त म आप Forma imperativa dlya त tu ti rivna osnovi diyeslova Napriklad पढ न parhna chitati vchiti पढ parh chitaj vchi प य र करन pyar karna lyubiti प य र कर pyar kar lyubi Imperativ v cij formi mozhe oznachati i grubij nakaz i laskove prohannya Zazvichaj vikoristovuyetsya starshimi do molodshih Forma imperativa dlya त म tum vi ti utvoryuyetsya dodavannyam ओ ō do osnovi diyeslova पढ parhō chitaj te प य र कर pyar karō lyubi it U cij kategoriyi ye dva nepravilnih diyeslova ल lō vizmi it infinitiv ल न brati i द dō daj te infinitiv द न davati Cyu formu mozhna vikoristovuvati yak pri individualnij rozmovi tak i pri rozmovi do grupi lyudej Cya forma ye familyarnoyu Yiyi vikoristovuyut v rozmovi do ridnih druziv Imperativ dlya आप ap Vi vvichlivo maye taku shemu osnova diyeslova ए ब ल ए bolie govorit पढ ए parhie chitajte Vinyatki द ज ए dijie dajte ल ज ए lijie vizmit क ज ए kijie zrobit प ज ए pijie vipijte Cya forma virazhaye vvichlive prohannya do odniyeyi abo grupi lyudej Vzhivayetsya molodshimi do starshih U formi imperativa mozhe buti vzhitij infinitiv Kon yunktiv i KondicionalisKon yunktiv maye v gindi 4 formi prostu procesivnu skladnu dokonanu i skladnu nedokonanu Kondicionalis Umovnij sposib maye taki zh sami formi Kon yunktiv Chas v kon yunktivi viznachayetsya kontekstom abo za dopomogoyu obstavini chasu Prosta forma Ne maye rozmezhuvannya v rodi tobto nayavna yedina forma dlya dvoh rodiv Odnina Mnozhina1 sha os 2 ga os 3 tya os 1 sha os 2 ga os 3 tya os Zajmennik म m ai त tu य ye हमham त मtum य ye आप apOsobovi zakinchennya ऊ ए ए ए ओ ए Priklad vidminyuvannya ख र दन kupuvati Odnina Mnozhina1 sha os 2 ga os 3 tya os 1 sha os 2 ga os 3 tya os Zajmennik म m ai त tu य ye हमham त मtum य ye आप apOsobovi zakinchennya ख र द ख र द ख र द ख र द ख र द ख र द Prosta forma maye kilka znachen Bazhannya pobazhannya namir जन म द न म ब रक ह Z Dnem Narodzhennya Sponukannya do diyi चल च य प ए Zahodte chaj vip yemo Neviznachennist z pitannyam म क य कर Sho meni robiti dosl Sho ya zrobiv bi Vvichlive prohannya vvichlivij nakaz अपन न म यह ल ख Bud laska napishit svoye im ya tut dosl napisali b svoye im ya tut Zdogadka pripushennya Yaksho diyeslovo zakinchuyetsya na golosnu to min neyu i sufiksom vstavlyayetsya य abo व Diyeslova ल न brati i द न davati priyednuyut sufiksi do pershoyi bukvi ह न v prostij formi kon yunktivu Odnina Mnozhina1 sha os 2 ga os 3 tya os 1 sha os 2 ga os 3 tya os Zajmennik म m ai त tu य ye हमham त मtum य ye आपapFormi ह hu ह ho ह ho ह hoṅ ह ho ह hoṅ Procesivna forma kon yunktivu Utvoryuyetsya poyednannyam procesivnogo diyeprikmetnika z prostoyu formoyu kon yunktivu diyeslova ह न ब लन govoriti ब ल रह ह cholovichij rid odnina ब ल रह ह zhinochij rid 2 od mnozh i 3 od osobi Procesivna forma kon yunktivu sluzhit dlya virazhennya ne bezsumnivnoyi a mozhlivoyi podovzhenoyi diyi Najchastishe vikoristovuyetsya v skladnih rechennyah Skladna nedokonana forma Tvoritsya za dopomogoyu formi prostogo diyeprikmetnika nedokonanogo vidu z prostoyu formoyu kon yunktivu diyeslova ह न ब लन govoriti ब लत ह cholovichij rid 2 i 3 osobi mnozhini Ne bezsumnivna a mozhliva diya Diya predstavlena yak proces yakij ne maye vnutrishnih mezh Najchastishe vikoristovuyetsya v skladnih rechennyah Skladna dokonana forma Tvoritsya poyednannyam prostogo diyeprikmetnika dokonanogo vidu z prostoyu formoyu kon yunktivu diyeslova ह न Virazhaye ne bezsumnivnu a mozhlivu dokonanu zavershenu diyu Najchastishe vikoristovuyetsya v skladnih rechennyah Slid zvernuti uvagu na te yake diyeslovo vzhito u skladnij dokonanij formi perehidne chi neperehidne i vzhiti vidpovidnu sub yektivnu ob yektivnu chi nejtralnu konstrukciyu Kondicionalis Gramatichnim pokaznikom kondicionalisu umovnogo sposobu ye prostij diyeprikmetnik nedokonanogo vidu vin abo sam vistupaye v roli osnovnogo diyeslova abo vzhivayetsya z dopomizhnim slovom Kondicionalis ne maye chasu otzhe vin viznachayetsya abo kontekstom abo obstavinami chasu Diyeslovo v kondicionalisi peredaye diyu realizaciya yakoyi ye nerealnoyu Yak vzhe zaznachalos kondicionalis maye 4 formi prostu procesivnu skladnu dokonanu i skladnu nedokonanu Prosta forma Zbigayetsya z formoyu prostogo diyeprikmetnika nedokonanogo vidu Procesivna forma Tvoritsya poyednannyam procesivnogo diyeprikmetnika z prostoyu formoyu kondicionalisu diyeslova ह न Virazhaye nerealnu podovzhenu diyu Skladna nedokonana Tvoritsya prostim diyeprikmetnikom nedokonanogo vidu z prostoyu formoyu kondicionalisu diyeslova ह न Virazhaye nerealnu diyu v procesi protikannya Skladna dokonana forma Tvoritsya za dopomogoyu prostogo diyeprikmetnika dokonanogo vidu z prostoyu formoyu kondicionalisu diyeslova ह न Slid zvernuti uvagu na te yake diyeslovo vzhito u skladnij dokonanij formi perehidne chi neperehidne i vzhiti vidpovidnu sub yektivnu ob yektivnu chi nejtralnu konstrukciyu Virazhaye nerealnu diyu yaka vzhe do pevnogo momentu ye zakinchena DiyeprislivnikDiyeprislivnik mozhe buti vzhitij yak osnova diyeslova ale ce malovzhivana forma Nabagato vzhivanisha movcem bude forma diyeprislivnika I sho tvoritsya za shemoyu osnova diyeslova कर kar abo osnova diyeslova क ke ह कर आत ह hōkar ata hu Ya pishov vikoristovuyetsya v tomu razi koli vi jdete vid spivrozmovnika dosl Buduchi ya jdu Isnuyut takozh i inshi formi diyeprislivnika diyeprislivnik II diyeprislivnika III prote voni dovoli ridko zustrichayutsya Diyeprislivnik II Utvoryuyetsya vid prostogo diyeprikmetnika nedokonanogo vidu shlyahom zamini त na त ख र दन xaridna kupuvati ख र दत xaridta kupuyuchij ख र दत xaridte kupuyuchiPasivnij stanPasiv formuyetsya poyednannyam prostogo diyeprikmetnika dokonanogo vidu z ज न Chas osoba i chislo vsogo rechennya viznachayetsya formoyu ज न jana jti Formi prostogo diyeprikmetnika dokonanogo vidu vid ज न ye vinyatkom गय गए गय च य प ज त ह Chaj p yetsya क त ब उस व यक त क द व र ल ख गय Knigi buli napisani ciyeyu lyudinoyu खत उसस ल ख गय List buv napisanij nim Slid vzyati do uvagi takozh toj fakt sho gindi nadzvichajno ridko vvodit agenta diyi vin abo maye buti nevidomim abo nedorechnim Yaksho vvesti agenta neobhidno to rechennya zazvichaj vzhivayetsya v aktivnomu stani Agent vvoditsya za dopomogoyu pislyajmennikiv क द व र i क ह थ Pasivnij stan zazvichaj vzhivayetsya z perehidnimi diyeslovami todi yak v aktivnomu i bezosobovo pasivnomu stanah mozhut vzhivatis yak perehidni tak i neperehidni diyeslovaBezosobovo pasivnij stanBezosobovo pasivnij stan virazhaye mozhlivist abo nemozhlivist vikonannya diyi Jogo formi zbigayutsya z formami pasivu ale na vidminu vid ostannogo bezosobovo pasivnij stan mozhe vzhivatis yak z perehidnimi tak i z neperehidnimi diyeslovami Sub yekt v rechenni z bezosobovo pasivnim stanom virazhatsya imennikom abo zajmennikom v formi nepryamogo vidminka z pislyajmennikom स se Bezosobovo pasivnij stan zazvichaj vzhivayetsya v zaperechnih rechennyam poyednuyetsya z zaperechnimi chastkami नह i न Z सकन mogti znachennya posilyuyetsya म झ स चल नह ज त mujh se cala nahi jata Ya ne mozhu jti dosl Mnoyu ne jdetsya PislyajmennikU gindi ne isnuye prijmennikiv yak v yevropejskih movah natomist isnuyut pislyajmenniki Voni vikonuyut ti zh funkciyi sho i prijmenniki Rozriznyayut prosti pislyajmenniki yih 7 skladni i skladeni Prosti pislyajmenniki स se marker orudnogo vidminku vkazuye na predmet lyudinu yakim yakoyu bula vikonana diya Takozh mozhe vkazuvati na misce vidliku chasu z obidu na pochatkovij punkt diyi z Kiyeva abo na dzherelo diyi iz domu क ko marker znahidnogo vidminka i davalnogo vidminka Vkazuye na pryamij dodatok u rechenni U shemi infinitiv क क virazhaye cil namir क ka marker rodovogo vidminku Maye formi क cholovichij rid odnina pryamij vidminok क cholovichij rid mnozhina vsi vidminki odnina nepryamij i klichnij vidminki क yedinij dlya zhinochogo rodu Z prislivnikom chasu virazhaye nalezhnist do pevnogo chasu कल क र ट Kala ki rōti Vchorashnij hlib न ne marker ergativnogo vidminku Vkazuye na dzherelo diyi Takozh zastosovuyetsya dlya poznachennya pidmeta v perehidnih dokonanih diyeslivnih formah पर par na nad म mẽ v तक tak doSkladni pislyajmenniki Tvoryatsya za dopomogoyu क i imennoyi chastini Prichomu sama forma क ne vikoristovuyetsya vona vikoristovuyetsya tilki v formah क i क Z क poyednuyutsya prislivniki i imenniki cholovichogo rodu a z क imenniki zhinochogo rodu क म त ब क ke mutabik zgidno zSkladeni pislyajmenniki Utvoryuyutsya poyednannyam dvoh prostih abo skladnogo i prostogo pislyajmennikiv स मन samne navprotiZajmennikGindi maye osobisti zajmenniki lishe pershoyi ta drugoyi osobi a dlya tretoyi osobi vikoristovuyetsya vkazivnij zajmennik वह vah abo यह yah Zajmenniki ne rozriznyayut rodi tobto i vin i vona bude वह यह Zajmennik mozhe vidminyuvatis u vidminkah pri comu vin takozh maye osoblivi formi z deyakimi markerami Zvedena tablicya vidminyuvannya osobistih vkazivnih vidnosnih i zapitalnih zajmennikiv Osobisti Demonstrativi Vkazivni Vidnosni Zapitalni1 sha os 2 ga os 3 tya os Odnina Mnozhina Odn Mnozh Blizkij peredmet Dalekij predmetNiz Famil Vvich Odn Mnozh vvich Odn Mnozh vvich Odn Mnozh Odn Mnozh Pryamij vidminok maĩ ham tu tum ap ye vo jo kaun kyaNepryamij mujh tujh is in us un jis jin kis kinZ znahidnim markerom mujhe hamẽ tujhe tumhẽ ap ko ise inhẽ use unhẽ jise jinhẽ kise kinhẽZ rodovim markerom mera hamara tera tumhara ap ka is ka in ka us ka un ka jis ka jin ka kis ka kin kaZ ergativnim markerom maĩ ne ham ne tu ne tum ne ap ne is ne inho ne us ne unho ne jis ne jinho ne kis ne kinho nePrisvijni zajmenniki म र mera mij cholovichij rid odnina त र tera tvij cholovichij rid odnina हम र hamara nash cholovichij rid odnina त म ह र tumhara vash cholovichij rid odnina Prisvijnih zajmennikiv 3 yi osobi oboh chisel i prisvijnogo zajmennika vid आप ne isnuye Yih zaminyayut उस उन abo इस इन z pislyajmennikom क Dlya आप prisvijnij zajmennik maye formu आप क इस क jogo yiyi pro lyudinu sho stoyit bilya movcya इन क yih pro lyudej sho stoyat blizko bilya movcya उस क jogo yiyi pro lyudinu sho stoyit daleko vid movcya उन क yih pro lyudej sho stoyat daleko vid movcya Funkciyu zvorotno prisvijnogo zajmennika svij vikonuye अपन apna अपन vidminyuyetsya tak samo yak i inshi prisvijni zajmenniki Zvorot U mene tebe nogo ye X Zvoroti tipu U mene ye X tvoryatsya za shemoyu prisvijnij zajmennik pislyajmennik क प स imennik diyeslovo ह न Prichomu pislyajmennik क प स u pri bilya opuskayetsya pri rozmovi pro lyudej Za ves chas zvorotu vidpovidaye diyeslovo ह न Sam prisvijnij zajmennik uzgodzhuyetsya v rodi i chisli z imennikom Diyeslovo zi znachennyam mati v gindi vidsutnye म र प स एक क त ब ह Mere pas ek kitab hai U mene ye kniga इस क एक भ ई ह Isa ka ek bha i hai U nogo ye brat brat lyudina otzhe क प स opuskayetsya Chislivnik i indijski chislaIndijski chisla U pisemnosti devanagari ne vikoristovuyutsya arabski chisla dlya zapisu chisel vikoristovuyetsya sistema indijskih chisel Arabski chisla 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9Indijski chisla ० १ २ ३ ४ ५ ६ ७ ८ ९ Chisla bilshe 9 zapisuyutsya yak arabski Tobto chislo 11 bude viglyadati yak ११ a 48 yak ४८ Chislivnik Chislivniki rozpodilyayut na kilkisni vlasne kilkisni zbirni drobovi i poryadkovi Kilkisni v svoyu chergu podilyayutsya na prosti skladni i zistavni Kilkisni chislivniki Do prostih vidnosyat chislivniki sho skladayutsya z odinogo korenya एक odin द dva त न tri दस desyat त स tridcyat च ल स sorok हज र tisyacha Skladni chislivniki utvoryuyutsya shlyahom slovoutvorennya za shemoyu vidozminena forma odinici sufiks nazvi desyatka Napriklad vidozminoyu एक ye इक a sufiksom chislivnika च ल स sorok ye त ल स Pri zistavlenni utvoryuyetsya इकत ल स sorok odin Sufiks chislivnika सत तर simdesyat ye हत तर otzhe इकहत तर simdesyat odin Zistavni chislivniki ce chislivniki sho skladayutsya z kilkoh okremih samostijnih chislivnikiv Napriklad zistavnimi chislivnikami ye chislivniki vishe 100 sto sorok bude १४० एक स च ल स Sau calis PrislivnikPo znachennyu prislivniki dilyatsya na oznachalni yakisni sposobu diyi kilkisni i prislivniki spilnosti diyi i obstavinni prislivniki chasu miscya prichini i meti prislivniki Za shlyahom utvorennya yih podilyayut na pohidni i nepohidni Povtor prislivnika Pri povtori obstavinnih prislivnikiv voni prijmayut abo rozdilne abo zbirne znachennya jogo viznachayut v konteksti Pri povtori z chastkoyu ह hi posilyuyut svoye znachennya Pri povtori oznachalnih prislivnikiv voni posilyuyut svoye znachennya जल द shvidko जल द जल द pospishno आस न legko आस न आस न legesenkoChastkaChastka zavzhdi stoyit pislya slova do yakogo vidnositsya ह hi zh tilki same म न एक ह चप त ख य Ya zhinka z yila tilki odin chapati भ bhi i tezh takozh म झ भ भ ख लग ह Ya takozh duzhe golodnij त to to zh adzhe य yuữ tak takim chinom स स स sa se si duzhe vzhivayetsya z kilkisnimi prikmetnikami i prislivnikami i posilyuye chi zmenshuye yih znachennyaLiteraturaAulova R A Uchebnik yazyka hindi Tashkent 1969 g 253 s Ulciferov O G Goryunov V I Dymshic Z M Uchebnik yazyka hindi Pervyj god obucheniya Dymshic Z M Grammatika yazyka hindi V dvuh knigah M Nauka 1986 Posilannyahttp travel india ucoz com index uroki khindi oglavlenie 0 208 29 listopada 2012 u Wayback Machine na rus na rus