Яффо-Аскалонське графство (лат. comitatus Joppensis, scilicet Joppa et Ascalon; фр. Comté de Jaffa et d'Ascalon) — у 1099—1268 роках графство (феодальна монархія) хрестоносців у складі Єрусалимського королівства. Столиця — Яффа. Одна з чотирьох найбільших сеньйорій королівства. Утворилося після успішного Першого хрестового походу як васал Єрусалиму. Поділялася на ряд васальних сеньйорій — Рамальське, Ібелінське, Мірабельське. Основні міста —— Аскалон (приєднано 1153), Ібелін, . Керувалася шляхетними франкськими родинами. Панівною релігією було християнство — католицизм. Мова офіційного діловодства — латина (зрідка старофранцузька). Знищене 1268 року єгипетськими мамлюками Бейбарса. Титул графів Яффських і Аскалонських зберігався за Ібелінським домом. Також скорочено — Яффське графство (лат. comitatus Joppensis).
Яффо-Аскалонське графство | ||||
| ||||
| ||||
Столиця | Яффа | |||
Мови | латина, старофранцузька | |||
Релігії | християнство | |||
Форма правління | феодальна монархія | |||
графи | ||||
- останній | Жак д'Ібелін | |||
Історія | ||||
- Утворення | 1099 | |||
- Ліквідовано | 1268 | |||
Історія
Яффа була стратегічно важливим портовим містом, що лежало на морському шляху до Єрусалима. По морю до неї прибували християнські паломники з усього світу.
1099 року хрестоносці Першого хрестового походу здобули Яффу. Місто стало центром Яфської сеньйорії, а згодом Яффо-Аскалонського графства у складі Єрусалимського королівства. Хрестоносці зміцнили міські укріплення й докорінно перебудували гавань. Завдяки цьому Яффа перетворилася на головний порт королівства.
Аскалон був узебержним містечком, розташованим на 50 км південніше від Яффи. Він лежав у теренах, які контролювали єгиптяни з Фатімідського халіфату. 1153 року єрусалимський король Балдуїн III захопив Аскалон і передав його під управління яффських графів
1151 року новим графом Яффи став Амальрік I, син єрусалимського короля Фулька I з Анжуйського дому та королеви Мелісенди, доньки короля Балдуїна II. 1163 року він зійшов на єрусалимський трон, зберігши за собою графство. Відтоді воно перебувало у складі королівського домену й керувалося королівськими намісниками.
1187 року Яффу захопили мусульманські війська Салах ад-Діна, але 10 вересня 1191 року хрестоносці під проводом англійського короля Річарда Левового Серця звільнили місто після .
У липні 1192 року відбулася , в якій Салах ад-Дін безуспішно намагався повернути порт. 2 вересня того ж року Річард Левове Серце й Салах ад-Дін підписали Яффську угоду, відповідно до якої між хрестоносцями та Салах ад-Діном встановлювався 3-річний мир, а безоружним християнським паломникам та купцям гарантувався вільний доступ до Єрусалима.
1229 року імператор Фрідріх II укріпив і міську стіну, про що свідчать латинські й арабські написи на ній, а також уклав з племінником Салах ад-Діна, аюбідським султаном Аль-Камілем нову Яффську угоду, за якою Єрусалим та низка інших територій в Палестині мирним шляхом передавались хрестоносцям .
1268 року Яффу захопили єгипетські мамелюки під проводом султана Бейбарса, які сплюндрували місто.
Герби
Гербі домів, що керували графством
- Булонський
- Анжуйський (з 1151)
- Ібеліни
Графи
- бл. 1100: Рожер і Геральд
- 1100–1110: Балдуїн І (король Єрусалиму Балдуїн I).
- 1110–1118: , кузен короля Балдуїна ІІ.
- 1118–1122: Альберт, 2-й чоловік дружини .
- 1122–1134: Гуго ІІ, володіння конфісковані.
- 1134–1151: Мелісенда із чоловіком Фульком (1134–1143) і сином Балдуїном III (1143–1151)
- 1151–1174: Амальрік І (король Єрусалиму з 1163)
- 1174–1176: Балдуїн IV
- 1176–1190: Сибілла з її чоловіками Вільгельмом Мотеферратським (1176–1177) і Гі де Лузіньяном (1180–1191).
- 1191–1193: Жоффрей де Лузіньян, брат Гі.
- 1193–1205: Амальрік II, брат Гі, і його дружина Ізабела I (1197–1205)
- 1205–1212: Марія і її чоловік Жан (1210–1212)
- 1212–1221: Ізабелла, регентша Жана Брієнського.
- 1221–1244: Вальтер IV Брієнський, небіж Жана Брієнського
- 1244–1266: Жан д'Ібелін, син зведеного брата королеви Ізабелли.
- 1266–1268: Жак д'Ібелін
Примітки
- William Stubbs, Osbernus. Chronicles and Memorials of the Reign of Richard I. 1864, p. 235.
- Jerusalem nobility: Count and Lords of Jaffa (Ibelin). Foundation for Medieval Genealogy. 14 травня 2007. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
- Lorenzi, Rossella (15 November 2011), First Arabic Crusader Inscription Found, Discovery News
Джерела
- John L. La Monte, Feudal Monarchy in the Latin Kingdom of Jerusalem, 1100-1291. The Medieval Academy of America, 1932.
- Jonathan Riley-Smith, The Feudal Nobility and the Kingdom of Jerusalem, 1174-1277. The Macmillan Press, 1973.
- Steven Runciman, A History of the Crusades, Vol. II: The Kingdom of Jerusalem and the Frankish East, 1100-1187. Cambridge University Press, 1952.
- Steven Tibble, Monarchy and Lordships in the Latin Kingdom of Jerusalem, 1099-1291. Clarendon Press, 1989.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яффо-Аскалонське графство
- Jerusalem nobility: Count and Lords of Jaffa (Ibelin). Foundation for Medieval Genealogy. 14 травня 2007. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 23 листопада 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yaffo Askalonske grafstvo lat comitatus Joppensis scilicet Joppa et Ascalon fr Comte de Jaffa et d Ascalon u 1099 1268 rokah grafstvo feodalna monarhiya hrestonosciv u skladi Yerusalimskogo korolivstva Stolicya Yaffa Odna z chotiroh najbilshih senjorij korolivstva Utvorilosya pislya uspishnogo Pershogo hrestovogo pohodu yak vasal Yerusalimu Podilyalasya na ryad vasalnih senjorij Ramalske Ibelinske Mirabelske Osnovni mista Askalon priyednano 1153 Ibelin Keruvalasya shlyahetnimi frankskimi rodinami Panivnoyu religiyeyu bulo hristiyanstvo katolicizm Mova oficijnogo dilovodstva latina zridka starofrancuzka Znishene 1268 roku yegipetskimi mamlyukami Bejbarsa Titul grafiv Yaffskih i Askalonskih zberigavsya za Ibelinskim domom Takozh skorocheno Yaffske grafstvo lat comitatus Joppensis Yaffo Askalonske grafstvo 1099 1268 Yaffi istorichni kordoni na karti Stolicya Yaffa Movi latina starofrancuzka Religiyi hristiyanstvo Forma pravlinnya feodalna monarhiya grafi ostannij Zhak d Ibelin Istoriya Utvorennya 1099 Likvidovano 1268IstoriyaYaffa bula strategichno vazhlivim portovim mistom sho lezhalo na morskomu shlyahu do Yerusalima Po moryu do neyi pribuvali hristiyanski palomniki z usogo svitu 1099 roku hrestonosci Pershogo hrestovogo pohodu zdobuli Yaffu Misto stalo centrom Yafskoyi senjoriyi a zgodom Yaffo Askalonskogo grafstva u skladi Yerusalimskogo korolivstva Hrestonosci zmicnili miski ukriplennya j dokorinno perebuduvali gavan Zavdyaki comu Yaffa peretvorilasya na golovnij port korolivstva Askalon buv uzeberzhnim mistechkom roztashovanim na 50 km pivdennishe vid Yaffi Vin lezhav u terenah yaki kontrolyuvali yegiptyani z Fatimidskogo halifatu 1153 roku yerusalimskij korol Balduyin III zahopiv Askalon i peredav jogo pid upravlinnya yaffskih grafiv 1151 roku novim grafom Yaffi stav Amalrik I sin yerusalimskogo korolya Fulka I z Anzhujskogo domu ta korolevi Melisendi donki korolya Balduyina II 1163 roku vin zijshov na yerusalimskij tron zberigshi za soboyu grafstvo Vidtodi vono perebuvalo u skladi korolivskogo domenu j keruvalosya korolivskimi namisnikami 1187 roku Yaffu zahopili musulmanski vijska Salah ad Dina ale 10 veresnya 1191 roku hrestonosci pid provodom anglijskogo korolya Richarda Levovogo Sercya zvilnili misto pislya U lipni 1192 roku vidbulasya v yakij Salah ad Din bezuspishno namagavsya povernuti port 2 veresnya togo zh roku Richard Levove Serce j Salah ad Din pidpisali Yaffsku ugodu vidpovidno do yakoyi mizh hrestonoscyami ta Salah ad Dinom vstanovlyuvavsya 3 richnij mir a bezoruzhnim hristiyanskim palomnikam ta kupcyam garantuvavsya vilnij dostup do Yerusalima 1229 roku imperator Fridrih II ukripiv i misku stinu pro sho svidchat latinski j arabski napisi na nij a takozh uklav z pleminnikom Salah ad Dina ayubidskim sultanom Al Kamilem novu Yaffsku ugodu za yakoyu Yerusalim ta nizka inshih teritorij v Palestini mirnim shlyahom peredavalis hrestonoscyam 1268 roku Yaffu zahopili yegipetski mamelyuki pid provodom sultana Bejbarsa yaki splyundruvali misto GerbiGerbi domiv sho keruvali grafstvom Bulonskij Anzhujskij z 1151 IbeliniGrafibl 1100 Rozher i Gerald 1100 1110 Balduyin I korol Yerusalimu Balduyin I 1110 1118 kuzen korolya Balduyina II 1118 1122 Albert 2 j cholovik druzhini 1122 1134 Gugo II volodinnya konfiskovani 1134 1151 Melisenda iz cholovikom Fulkom 1134 1143 i sinom Balduyinom III 1143 1151 1151 1174 Amalrik I korol Yerusalimu z 1163 1174 1176 Balduyin IV 1176 1190 Sibilla z yiyi cholovikami Vilgelmom Moteferratskim 1176 1177 i Gi de Luzinyanom 1180 1191 1191 1193 Zhoffrej de Luzinyan brat Gi 1193 1205 Amalrik II brat Gi i jogo druzhina Izabela I 1197 1205 1205 1212 Mariya i yiyi cholovik Zhan 1210 1212 1212 1221 Izabella regentsha Zhana Briyenskogo 1221 1244 Valter IV Briyenskij nebizh Zhana Briyenskogo 1244 1266 Zhan d Ibelin sin zvedenogo brata korolevi Izabelli 1266 1268 Zhak d IbelinPrimitkiWilliam Stubbs Osbernus Chronicles and Memorials of the Reign of Richard I 1864 p 235 Jerusalem nobility Count and Lords of Jaffa Ibelin Foundation for Medieval Genealogy 14 travnya 2007 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 23 listopada 2008 Lorenzi Rossella 15 November 2011 First Arabic Crusader Inscription Found Discovery NewsDzherelaJohn L La Monte Feudal Monarchy in the Latin Kingdom of Jerusalem 1100 1291 The Medieval Academy of America 1932 Jonathan Riley Smith The Feudal Nobility and the Kingdom of Jerusalem 1174 1277 The Macmillan Press 1973 Steven Runciman A History of the Crusades Vol II The Kingdom of Jerusalem and the Frankish East 1100 1187 Cambridge University Press 1952 Steven Tibble Monarchy and Lordships in the Latin Kingdom of Jerusalem 1099 1291 Clarendon Press 1989 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yaffo Askalonske grafstvo Jerusalem nobility Count and Lords of Jaffa Ibelin Foundation for Medieval Genealogy 14 travnya 2007 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 23 listopada 2008