Граве Олександр Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Граве (значення).

Олександр Костянтинович Граве (8 вересня 1920, Москва — 5 березня 2010, там же) — радянський і російський актор театру і кіно, педагог. Народний артист РРФСР (1971).

Граве Олександр Костянтинович
Народився	8 вересня 1920(1920-09-08) Москва, Російська СФРР
Помер	5 березня 2010(2010-03-05)^[1] (89 років) Москва, Росія
Поховання	Алєксєєвський цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор озвучування, театральний педагог
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1942)
Знання мов	російська
Заклад	Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
Учасник	німецько-радянська війна
Роки активності	з 1938
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Нагороди
IMDb	ID 0336173
«Весільне подорож» «Десь у Москві» В. З. Масса та «Дорога перемоги»  — молодий робітник М. Ф. Погодіна — лакей / полонений солдат Макушкін «Мадемуазель Нітуш» Ерве — офіцер «Кому підпорядковується час» та Л. Р. Шейніна — Мартинов, розвідник О. Є. Корнійчука — Орлик «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — Крістіан «Молода гвардія» за романом А. А. Фадєєва — «Серце не камінь»  — Ераст «Вогненна річка»  — Мещеряков «Фортеця на Волзі»  — Астахов «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана — Ганефельд, адвокат «Олеко Дундич» та  — перший офіцер «Так, ось воно — любов» В. Кетлінської — Сергій Миколайович «Фома Гордєєв» М. Горького — Єжов «Дві сестри» Ф. Кнорре — Фетісов «Гамлет» Шекспіра — Розенкранц «Ідіот» Ю. К. Олеши за романом Ф. М. Достоєвського — Тоцький «Загибель богів»  — Браун «Дами та гусари»  — Гжегож / ротмістр «Діон» Л. Г. Зоріна — Бен-Захарія Л. М. Толстого — слідчий К. Гоцці — Тарталья Є. Л. Шварца — Король по І. Е. Бабелю — Берзинь, комісар дивізії  — Василь Мольєра — вчитель філософії М. Ф. Погодіна — полонений солдат Макушкін / Іван Шадрін «Антоній та Клеопатра» В. Шекспіра — Єфроній п'єса Г. Калау за мотивами казки Ш. Перро — Король О. С. Пушкіна  — Лепорелло «Річард III» Шекспіра — Едуард IV А. П. Чехова — Вафля «Марія Тюдор» В. Гюго — невідомий «…І довше століття триває день» за романом Ч. Т. Айтматова — Казангап «Кабінетна історія»  — тесть «Березневі іди» Т. Вайлдера — лікар за п'єсою Ф. Н. Горенштейна — В'яземський «Варвари» М. Горького — Головастиков «Циліндр» Е. Де Філіппо — Агостіно " М. Метерлінка — лікар Т. Вільямса — Джонатан Коффін «Фредерік, або Бульвар злочинів»  — Антуан, помічник режисера «Царське полювання» Л. Зоріна — Ферапонт Фоміч, старий слуга А. Камю — Сенект Л. де Вега — граф Лудовіко «Чайка» А. П. Чехова — Сорін Шекспіра — Нестор Ролі у кіно 1938 — Нова Москва — студент (у титрах не вказано) 1939 — Юність командирів — курсант (у титрах не вказано) 1946 — Неспокійне господарство — Тихон Петрович Огурцов, рядовий і кролівник 1956 — Вони були першими — чекіст Граве 1958 — Сорока-злодійка — спадкоємець (у титрах вказаний як H. Граве) 1958 — Тихий Дон — перекладач з англійської, поручик (не вказано в титрах) 1958 — Стукайте в будь-які двері — капітан міліції Сушков 1960 — Безсонна ніч — Петунін 1961 — Вільний вітер — матрос 1961 — Бар'єр невідомості — Федор Васильович Соколов 1963 — Великі і маленькі — Сергій Олександрович 1964 — Самотність — 1965 — Друзі і роки — Володимир Платов 1967 — Зося / Zosia — комбриг, підполковник 1967 — Операція «Трест» — епізод 1967 — Хроніка пікіруючого бомбардувальника — Іван Олексійович, командир полку 1967 — Бабине царство — завмаг 1967 — Відплата — полковник Геннадій Миколайович Пікін 1968 — Удар! Ще удар! — Кеша Федорін, осліплий фронтовий друг Таманцева 1969 — Золото — колгоспник-партизан, батько Матрени 1969 — Неймовірний Ієгудіїл Хламіда — Микола Олександрович 1969 — Штрихи до портрету В. І. Леніна — 1972 — Земля, до запитання — Сидорін 1974 — Моя доля — батько Єрмакова 1976 — Розповідь про те, як цар Петро арапа женив — голос за кадром [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] 1980 — Червоні погони 1980 — Призначення — Іван Никифорович Єгоров 1983 — Біля небезпечної межі — Глінський, органіст у костелі, керівник радянської підпільної групи 1986 — Кінець операції «Резидент» — Михал Михалич Кутєпов-Воропаєв, агент НТС в СРСР 1986 — Чічерін — (озвучив Ігор Ясулович) 1987 — Казка про закоханого маляра — леший 1999 —  — письменник Борис Зайцев 2000 —  — епізод 2010 — Телевистави 1970 — Драма на полюванні (телеспектакль) — Вознесенський, повітовий лікар 1970 — Сім'я як сім'я, або Коробові зустрічають Новий рік 1979 — Кіт у чоботях — король Озвучування мультфільмів 1964 —  — Баллон / Недокурок 1964 —  — Можно / Не можна 1965 —  — Батько 1965 —  — Заєць-художник 1965 —  — , голова «Клубу Веселих чоловічків» (у титрах не вказано) 1965 —  — читає текст 1966 —  — Слон 1966 — 1966 — 1966 —  — читає текст 1967 —  — черговий станцією (у титрах не вказано) 1967 —  — Заєць 1968 — Кіт, який гуляв сам по собі — Кінь 1968 —  — доктор Айболіт / Саморобкін / слон / жираф 1969 —  — Петро Іванович, художник 1970 —  — лицар Гай 1971 —  — кентавр Хірон 1976 —  — старий заєць 1977 — 1978 —  — Слон / Вовк / Цуценя 1979 — Дядечко Ау — читає текст 1979 —  — читає текст 1979 —  — читає текст 1987 —  — дідусь Цікаві факти Під час роботи у фронтовій філії Театру Вахтангова Олександр Граве оформив два спектаклі («Десь у Москві» і «Не в свої сани не сідай») як художник . Тексти пісень для вистави «Міщанин у дворянстві» були написані Олександром Граве. Визнання та нагороди орден Пошани (6 січня 1995 року) — за заслуги перед державою, успіхи, досягнуті в праці, науці, культурі, мистецтві, великий внесок у розвиток дружби та співпраці між народами орден Вітчизняної війни II ступеня (20.4.1995) Народний артист РРФСР (1971) Заслужений артист РРФСР(1957) орден Червоної Зірки (26.2.1945) медаль «За оборону Москви» Публікації Татьяна Сергеева. Александр Граве // Театр имени Евг. Вахтангова / Ред.-составитель <i id="mweg">Б. М. Поюровский</i>. — М.: Центрполиграф, 2001. — С. 50—60, фото. («Звёзды московской сцены») — Примітки http://lenta.ru/news/2010/03/06/grave/ Aleksandr Grave [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] at the KinoPoisk . Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021. Russian actor Aleksandr Grave dies at 89 [Архівовано 2012-07-13 у Archive.is]; .org/042.shtml «…І особисто Батьківщині потрібен»^[недоступне посилання] // , 1968, № 8. . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 12 грудня 2021. Посилання Сторінка актора на сайті Тетра ім. [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] Вахтангова [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] Граве Олександр Костянтинович — animator.ru [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] Помер народний артист Росії Олександр Граве [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] 6.03.2010 Олександра Граве поховають 9 березня на Олексіївському цвинтарі у Москві [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] Актора Олександра Граве поховали на Алексєєвському цвинтарі