Тихий Дон (фільм, 1958)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тихий Дон.

«Ти́хий Дон» (рос. «Тихий Дон») — російський радянський трисерійний кольоровий фільм-епопея у жанрі епічної драми, знятий режисером Сергієм Герасимовим за однойменним романом Михайла Шолохова на кіностудії імені Горького у 1957-1958 роках. Лідер прокату 1958 року у СРСР (1 місце, 47 млн глядачів).

Тихий Дон
рос. Тихий Дон
Жанр	драма
Режисер	Сергій Герасимов
Сценарист	Сергій Герасимов
На основі	роману Михайла Шолохова
У головних ролях	Глєбов Петро Петрович, Бистрицька Еліна Авраамівна, Зінаїда Кирієнко і Ільченко Данило Іванович
Оператор
Композитор	Юрій Левітін
Художник
Кінокомпанія	Кіностудія імені Горького
Тривалість	350 хв. / 331 хв. (після реставрації)
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1958
Дата виходу	26 жовтня 1957 (1-2 серії), 30 квітня 1958 (3 серія)
IMDb	ID 0051082

Історія створення

Ще у 1939 році режисер Сергій Герасимов звернувся до ДУФК с пропозицією екранізувати роман Михайла Шолохова «Тихий Дон», проте отримав відмову.

У 1956 році С. Герасимов вирішив, що час для зйомок фільму настав. Сценарій фільму одобрив сам автор роману.

Зйомки розпочались у 1956 році в павільйоні кіностудії імені Горького, а на початку жовтня того ж року знімальна група виїхала у експедицію на Дон. На хуторі Диченськ, де йшли зйомки першої екранізації роману 1930 року, збудували декорації, а у 3-х кілометрах від хутора «збудували» садибу Листницьких.

У вересні 1957 року розпочався монтаж стрічки, а у листопаді перші дві серії вийшли на екран. Третя, заключна, серія вийшла через пів-року, у 1958 році.

Фільм став лідером прокату 1958 року, зібравши 47 мільйонів глядачів.

Сюжет

Події фільму розгортаються на Дону, в станиці Вешенській напередодні Першої світової війни. Молодий козак Григорій Мелєхов закоханий у свою сусідку Аксинью Астахову. Оскільки Аксинья заміжня, їм доводиться приховувати свої стосунки. Проте незабаром про них знала вже вся станиця. Батько Григорія, Пантелій Прокопович Мелєхов, дізнавшись про стосунки сина з заміжньою жінкою, вирішує якнайшвидше одружити його.

На вимогу батьків Григорій одружується з багатою козачкою Наталією Коршуновою, молодшою сестрою свого найкращого товариша Дмитра Коршунока. Проте одруження не згасило кохання Григорія до Аксиньї й він розповідає про це своїй дружині. Почувши про таке, Мелєхов-старший виганяє сина з дому.

Залишивши родину, Григорій наймається робітником у садибу козацького генерала Миколи Листницького й забирає до себе Аксинью, яка не витримавши знущань чоловіка, також втікає з дому. Через деякий час у Григорія та Аксиньї народжується донька, але Григорія майже відразу забирають на військову службу.

З початком Першої світової війни козак Григорій Мелєхов потрапляє у саму гущавину подій. За два роки війни в армії наростало невдоволення, у солдатських окопах почали з'являтись листівки, що закликали солдатів кидати зброю й повертатись додому. Багато солдатів так і робили, проте козаки, віддані царю, воювали до кінця.

Після Жовтневого перевороту й захоплення влади більшовиками, вони підписали з німцями Берестейський мирний договір. Мільйони солдатів повернулись додому. Григорій, наслухавшись солодких промов і обіцянок більшовиків, перейшов на їхній бік, але дуже скоро розчарувався у своєму виборі. Разом зі своїм братом Петром Григорій очолює загони Білого руху. У братовбивчій війні Петро гине від руки свого кума, який воював за червоних.

Відступаючи під натиском Червоної армії, Григорій та інші козаки опиняються у Новоросійську, де намагаються потрапити на пароплав, що відходить до Туреччини. Натомість потрапляє у полон до червоних і переходить на їх бік. Проте зміцніла Радянська влада відмовляється від послуг колишнього класового ворога й відправляє його додому.

Повернувшись у станицю, Григорій розуміє, що він тут чужий, комісари не збирались пробачити його, над Григорієм нависла загроза арешту. Під прикриттям ночі Григорій з Аксинією тікають зі станиці, але натрапляють на озброєних станичників. Від випадкового пострілу гине Аксинья, а Григорій, вбитий горем, йде на чужину.

Проте незабаром туга за батьківщиною та дітьми змушує Григорія повернутися додому.

Актори і ролі

• Петро Глєбов — Григорій Мелєхов
• Еліна Бистрицька — Аксинья
• Зинаїда Кирієнко — Наталія Мелєхова
• Людмила Хитяєва — Дар'я, дружина Петра Мелєхова
• Данило Ільченко — Пантелій Прокопович Мелєхов
•  — Іллівна, мати Мелєхова
•  — Петро Мелєхов
• Ігор Дмитрієв — Євген Листницький, білогвардійський офіцер
•  — Дуняша Мелєхова
•  — Степан Астахов, чоловік Аксиньї
• Вадим Захарченко — Прохор Зиков
•  — Михайло Кошовий
• Борис Новиков — Митька Коршунов
• Михайло Васильєв — Христоня
•  — Яків Фомін
• Михайло Глузський — осавул Калмиков
•  — Мирон Григорович Коршунов
• Дмитро Капка — дід Сашко
• Олександр Карпов — дід Гришака
• Петро Любешкін — Олексій Шаміль
•  — Михайло Кривошликов
• Микола Муравйов — Подтьолков
• Семен Свашенко — Гаранджа
• Олександр Титов — Іван Котляров
•  — Марічка Кошова
•  — хорунжий Ілля Бунчук
•  — Микола Листницький, козацький генерал
•  — Осип Давидович Штокман
•  — Валет
• Ян Янакієв — Черенцов

та інші.

Нагороди і відзнаки

У 1958 році на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах фільм отримав «Кришталевий глобус».

Того ж року на Міжнародному огляді фестивальних фільмів у Мексиці стрічка отримала диплом за епічну високохудожню форму висвітлення народної трагедії, за чудовий артистичний ансамбль і високу якість кольору.

Перша премія й премія за режисуру на Всесоюзному кінофестивалі в Москві (1958).

Почесний диплом Гільдії режисерів США найкращому іноземному фільмові (1960).

Примітки

1. Про фільм на сайті «Megabook.ru»(рос.)
2. Про фільм на сайті «Slavs.org.ua» [ 2011-11-11 у Wayback Machine.](рос.)
3. [. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014. Хто знімав «Тихий Дон» на сайті «Кино-Театр.ru» (рос.)]

Посилання

• На сайті «Кино-Театр.ru» [ 12 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• (рос.)