Дмитро Леонтійович Капка справжнє прізвище Капкунов нар 24 жовтня 7 листопада 1898 18981107 Київ пом 24 жовтня 1977 Київ

Дмитро Леонтійович Капка (справжнє прізвище Капкунов; нар. 24 жовтня (7 листопада) 1898(18981107), Київ — пом. 24 жовтня 1977, Київ) — український кіноактор та дипломат. Заслужений артист УРСР (1957). Член Спілки кінематографістів України.

Дмитро Капка

Ім'я при народженні	Дмитро Леонтійович Капкунов
Народився	24 жовтня (7 листопада) 1898(1898-11-07) Київ, Україна
Помер	24 жовтня 1977(1977-10-24) (78 років) Київ, УРСР
Поховання	Лісове кладовище
Громадянство	Російська імперія СРСР
Діяльність	актор, кіноактор
Роки діяльності	з 1923
IMDb	ID 0438175

Нагороди та премії

Біографія

Народився 24 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1898 року в Києві в родині робітника. В 1917 році грав у Київському театрі під керівництвом Панаса Саксаганського. В 1918—1921 роках учасник громадянської війни, до 1924 року працював повноважним представником Української СРР у Польщі.

В 1921—1922 роках навчався на екранному відділенні Вищих кінокурсів у Варшаві.

У 1924—1925 роках — актор ансамблю «Думка».

У кіно — з 1924 року, актор українських кіностудій. Майстер епізодичних ролей. У 1935—1937 роках — актор Київського театру імені І. Франка.

Був нагороджений медалями.

Помер 24 жовтня 1977 року в Києві. Похований на Лісовому кладовищі Києва.

Фільмографія

«Остап Бандура» (1924, селянин),
(1926, уболівальник),
«Вася-реформатор» (1926, завгосп Лушпайсиндикату),
«Міс Менд» (1926, пасажир),
«Ягідка кохання» (1926, продавець іграшок),
(сищик Сміт),
«В пазурах Радвлади» (1926, співак),
«Ніч перед Різдвом» (1927, чорт),
«Сумка дипкур'єра» (1927, пасажир),
«Микола Джеря» (Матня),
(Іван),
«Наговір» (1928, перукар),
«Октябрюхов і Декабрюхов» (1928, чиновник),
«Шкурник» (1929, генерал),
«Хліб» (1930, дід-переродженець),
(Яшка-прогульник),
(1930, тракторист),
(1930, червоний козак),
(1930, білогвардієць),
(шахтар),
«Сорочинський ярмарок» (1939, чорт, бурсак, дідок, виконував також арію Левка),
«Будні» (1940, льотчик),
«Гомони, містечко» (1939, сигнальщик),
«Багата наречена» (1937, бригадир),
«П'ятий океан» (1940, гітарист),
«Як гартувалась криця» (1942, петлюрівський офіцер),
«Богдан Хмельницький» (1941, Кожух),
(партизан);
(1945, зрадник);
«В далекому плаванні» (1945, матрос Свистунов);
«Тарас Шевченко» (священик);
«300 років тому…» (1956);
«Над Черемошем» (1956, дід);
«Кривавий світанок» (1956, хлоп)
(рибак);
«Тихий Дон» (дід Сашко);
«НП. Надзвичайна подія» (кок Харитоненко);
«Військова таємниця» (Гейка);
«Чарівна ніч» (дід Свирид);
«Отаман Кодр» (Прохір);
«Киянка» (арсеналець);
«300 років тому…» (1956);
«Штепсель одружує Тарапуньку» (1957);
«Гори, моя зоре» (1957, комендант);
«Ластівка» (1957, рибак);
«Коли співають солов'ї» (1958);
«Таврія» (1959, дід Левко);
(1960, продавець);
«Гроза над полями» (виборний);
«Українська рапсодія» (1961);
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, ткач Шапуваленко);
«Серед добрих людей» (1962);
«Мовчать тільки статуї» (1962);
«Наймичка» (1963);
«Карти»;
«Сон» (1964, епіз.);
«Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964, генерал буржуїнів);
«Самотність» (1964, Фома);
«Вій» (1967, дід Оверко);
«Акваланги на дні» (1965, адміністратор);
«Між високими хлібами» (1970);
«Пропала грамота» (1972);
«Хлопчину звали Капітаном» (1973);
«Право на любов» (1977, Курський) та ін.

Література

Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.285;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.607.

Посилання

http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/1844/works/ [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]