Глухі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.
Глухий зубний несибілянтний фрикативний
Глухий зубний фрикативний | |||
---|---|---|---|
θ | |||
Номер МФА | 130 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | θ | ||
Юнікод (hex) | U+03B8 | ||
X-SAMPA | T | ||
T | |||
[en] | |||
| |||
Звучання | |||
джерело · |
Глухий зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPA — T.
Властивості
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Албанська | thotë | [θɔtə] | 'він каже' | ||
[θeda] | 'сонце' | ||||
Англійська | thin | [θɪn] | 'тонкий' | Див. | |
Арабська | Стандартна | ثَانِيَة | [ˈθaːnija] | 'секунда' | Графічне представлення — ث. Див. . |
yoo3on | [jɔːθɔn] | 'бджола' | |||
[beθa] | 'будинок' | Вживається здебільшого в діалектах , , , , ; вимовляється як t в інших говорах. | |||
Башкирська | [uθɑɫ] | 'сердитий' | |||
Берта | [θɪ́ŋɑ̀] | 'їсти' | |||
Бірманська | [သုံး/thon:] помилка: {{lang}}: script: mymr not supported for code: my () | [θòʊ̃] | 'три' | ||
Валійська | [saiθ] | 'сім' | |||
Венеційська | Східні говірки | çinque | [ˈθiŋkwe] | 'п'ять' | Відповідає /s/ в інших говірках. |
shiththa | [ɕiθθa] | 'квітка' | |||
Діалект гавасупай | [θerap] | 'five' | |||
[θarap] | |||||
[θerapi] | |||||
Галісійська | Більшість говірок | cero | [ˈθɛɾʊ] | 'нуль' | Зливається з /s/ у s у західних говірках. Див. |
nihthän | [nihθɑn] | 'я хочу' | |||
[riθo] | 'око' | ||||
Гвічин | thał | [θaɬ] | 'штани' | ||
Емільяно-романьйольська | faza | [ˈfaːθɐ] | 'обличчя' | ||
Іврит | Іракський діалект | עברית | [ʕibˈriːθ] | 'іврит' | Див. |
[ʕivˈriːθ] | |||||
Іспанська | Кастильська | cazar | [käˈθär] | 'полювати' | Міжзубний. Див. і |
Італійська | Тосканська | [iˌhäɸiˈθäːni] | 'капітани' | Інтервокальний алофон звука /t/. Див. і | |
Кабільська | [θafaθ] | 'світло' | |||
Сьгав | [θø˧] | 'три' | |||
[jiθa] | 'один' | ||||
[mɑ̄ˈθíl] | 'сміятися' | ||||
Корнська | eth | [ɛθ] | 'вісім' | ||
Леонська | ceru | [θeɾu] | 'нуль' | ||
[faθ] | 'п'ять' | ||||
[θar] | 'чотири' | ||||
[θar] | 'чотири' | ||||
Новогрецька | θάλασσα | [ˈθalasa] | 'море' | Див. | |
Сааніч | TÁŦES | [teθʔəs] | 'вісім' | ||
Сардинська | Нуорський діалект | petha | [pɛθa] | 'м'ясо' | |
Сіу | Лакота | ? | [ktũˈθa] | 'чотири' | |
[nɛθwi] | 'три' | ||||
Суахілі | [(thamini)] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sw () | [θɑmini] | 'вартість' | ||
Танакросс | thiit | [θiːtʰ] | 'жаринки' | ||
உஇனபஒத | [wɨnboθ] | 'дев'ять' | |||
Туркменська | sekiz | [θekið] | 'вісім' | ||
tho | [θo] | 'pants' | |||
thü | [θɨ] | ||||
[θəroː] | 'два' | ||||
Басадунь | [θsio] | 'один' | |||
Чжуанська | (saw) | [θaːu˨˦] | 'мова' | ||
nthwi | [nθwɪ] | 'три' |
Глухий зубний сибілянтний фрикативний
Глухий зубний сибілянтний фрикативний | |
---|---|
s̻̪ | |
s̄ | |
θˢ̣ |
Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — s̪, а відповідний символ X-SAMPA — s_d.
Властивості
Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
- Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Іспанська | Андалузька | casa | [ˈkäs̻̪ä] | 'будинок' | Присутній у діалектах . Див. |
Див. також
- (Глухий ясенний сибілянтний фрикативний)
Примітки
- Thelwall (1990:37)
- Regueira (1996:119–120)
- Fig. 11 La zeta bolognese [ 17 липня 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
- Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
- Hall (1944:75)
- Dalbor (1980:9)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gluhi zubni dentalni frikativni prigolosni zvuki Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya poznachennya cih zvukiv zalezhit vid togo chi opisuyetsya sibilyant Gluhij zubnij nesibilyantnij frikativnijGluhij zubnij frikativnij8Nomer MFA130KoduvannyaHTML desyatkove amp 952 Yunikod hex U 03B8X SAMPATT en ZobrazhennyaZvuchannya source source noicon dzherelo dopomoga Gluhij zubnij frikativnij tip prigolosnogo zvuka sho isnuye v deyakih lyudskih movah anglijskij suchasnij greckij ispanskij bashkirskij turkmenskij Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya cogo zvuka 8 a vidpovidnij simvol X SAMPA T Vlastivosti Tip fonaciyi gluha tobto cej zvuk vimovlyayetsya bez vibraciyi golosovih zv yazok Sposib tvorennya frikativnij tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi vuzku shilinu sho sprichinyaye turbulentnist Misce tvorennya zubne tobto vin artikulyuyetsya yazikom proti verhnih i abo nizhnih zubiv Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Prikladi Mova Slovo MFA Znachennya Primitki Albanska thote 8ɔte vin kazhe 8eda sonce Anglijska thin 8ɪn tonkij Div Arabska Standartna ث ان ي ة ˈ8aːnija d i sekunda Grafichne predstavlennya ث Div yoo3on jɔː8ɔn bdzhola be8a budinok Vzhivayetsya zdebilshogo v dialektah vimovlyayetsya yak t v inshih govorah Bashkirska u8ɑɫ serditij Berta 8ɪ ŋɑ yisti Birmanska သ thon pomilka lang script mymr not supported for code my dopomoga 8oʊ tri Valijska sai8 sim Venecijska Shidni govirki cinque ˈ8iŋkwe p yat Vidpovidaye s v inshih govirkah shiththa ɕi88a kvitka Dialekt gavasupaj 8erap five 8arap 8erapi Galisijska Bilshist govirok cero ˈ8ɛɾʊ nul Zlivayetsya z s u s u zahidnih govirkah Div nihthan nih8ɑn ya hochu ri8o oko Gvichin thal 8aɬ shtani Emilyano romanjolska faza ˈfaː8ɐ oblichchya Ivrit Irakskij dialekt עברית ʕibˈriː8 ivrit Div ʕivˈriː8 Ispanska Kastilska cazar kaˈ8ar polyuvati Mizhzubnij Div i Italijska Toskanska iˌhaɸiˈ8aːni kapitani Intervokalnij alofon zvuka t Div i Kabilska 8afa8 svitlo Sgav 8o tri ji8a odin mɑ ˈ8il smiyatisya Kornska eth ɛ8 visim Leonska ceru 8eɾu nul fa8 p yat 8ar chotiri 8ar chotiri Novogrecka 8alassa ˈ8alasa more Div Saanich TAŦES te8ʔes visim Sardinska Nuorskij dialekt pethacode srd promoted to code sc pɛ8a m yaso Siu Lakota ktũˈ8a chotiri nɛ8wi tri Suahili thamini pomilka lang script latn not supported for code sw dopomoga 8ɑmini vartist Tanakross thiit 8iːtʰ zharinki உஇனபஒத wɨnbo8 dev yat Turkmenska sekiz 8ekid visim tho 8o pants thu 8ɨ 8eroː dva Basadun 8sio odin Chzhuanska saw 8aːu mova nthwi n8wɪ tri Gluhij zubnij sibilyantnij frikativnijGluhij zubnij sibilyantnij frikativnijs s 8ˢ Gluhij zubnij frikativnij sibilyant tip prigolosnogo zvuka sho isnuye v deyakih lyudskih movah Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya cogo zvuka s a vidpovidnij simvol X SAMPA s d Vlastivosti Vlastivosti gluhogo zubnogo frikativnogo sibilyanta Tip fonaciyi gluha tobto cej zvuk vimovlyayetsya bez vibraciyi golosovih zv yazok Sposib tvorennya frikativnij tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi vuzku shilinu sho sprichinyaye turbulentnist Sposib tvorennya sibilyantnij frikativnij tobto povitrya skerovuyetsya po zholobku na spinci yazika za miscem tvorennya na gostrij kinec zubiv sho sprichinyaye visokochastotnu turbulentnist Misce tvorennya zubne tobto vin artikulyuyetsya yazikom proti verhnih i abo nizhnih zubiv Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Ce laminalnij prigolosnij jogo vimovlyayut perednoyu chastinoyu yazika Prikladi Mova Slovo MFA Znachennya Primitki Ispanska Andaluzka casa ˈkas a budinok Prisutnij u dialektah Div Div takozh Gluhij yasennij sibilyantnij frikativnijPrimitkiThelwall 1990 37 Regueira 1996 119 120 Fig 11 La zeta bolognese 17 lipnya 2020 u Wayback Machine ital Martinez Celdran Fernandez Planas amp Carrera Sabate 2003 255 Hall 1944 75 Dalbor 1980 9