Коста Рика північноамериканська країна що знаходиться на крайньому півдні континенту Загальна площа країни 51 100 км 130

Коста-Рика — північноамериканська країна, що знаходиться на крайньому півдні континенту . Загальна площа країни 51 100 км² (130-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 51 060 км², а на поверхню внутрішніх вод — 40 км². Це одна із найменших країн Центральної Америки, площа країни вдвічі більша за площу Автономної Республіки Крим.

Географія Коста-Рики
Географічне положення Коста-Рики
Географічне положення
Континент	Північна Америка
Регіон	Центральна Америка
Координати	10°00′ пн. ш. 84°00′ зх. д. / 10.000° пн. ш. 84.000° зх. д. / 10.000; -84.000
Територія
Площа	51 100 км² ^(130-те)
Морське узбережжя	1290 км
Державний кордон	661 км
Рельєф
Тип	гористий
Найвища точка	гора Сьєрра-Чирріпо (3 821 м м)
Найнижча точка	Тихий океан (381 м)
Клімат
Тип	екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Térraba River (5,085 км)
Найбільше озеро	Lake Arenal (85 км² км²)
Інше
Природні ресурси	гідроенергія
Стихійні лиха	землетруси, тропічні циклони, повіді, зсуви ґрунту, активний вулканізм
Екологічні проблеми	знеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення вод

Назва

Офіційна назва — Республіка Коста-Рика, Коста-Рика (ісп. Republica Costa Rica, Costa Rica). Назва країни перекладається з іспанської як «Багатий берег». Хоча первісна назва нововідкритим землям 1502 року була дана Христофором Колумбом як Золотий берег (ісп. Costa del Oro), через те, що у місцевих аборигенів були помічені золоті прикраси.

Історія дослідження території

Географічне положення

Коста-Рика — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Нікарагуа (спільний кордон — 313 км), на півдні — з Панамою (348 км). Загальна довжина державного кордону — 661 км. Розташована у найбільш вузькій частині перешийка, що з'єднує Північну і Південну Америки. Коста-Рика на заході омивається водами Тихого океану, на сході — Карибського моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1290 км.

Карта Коста-Рики від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Коста-Рики та США
Морські кордони Коста-Рики

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше:

Тектонічна карта плити Кокос
Центральноамериканський вулканічний пояс

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше:

Надра Коста-Рики не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Вулкани Коста-Рики
Вулкани Коста-Рики (ісп.)
Туріальба
Виверження вулкана Аренал, 2006 рік
Оросі
Теноріо

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 746 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Сьєрра-Чирріпо (3810 м). З півночі на південь через усю країну тягнуться гірські ланцюги, між ними розташоване Центральне плато, де переважають родючі ґрунти. Також тут живе близько половини населення Коста-Рики. Гори, що оточують плато, переважно вулканічного походження, є і діючі вулкани. Найвища гора — Сьєрра-Чирріпо (3819 м), знаходиться на півдні країни<. Найвищий вулкан — (3423 м), поряд розташований вулкан — (3340 м).

Рельєф Коста-Рики
Гіпсометрична карта Коста-Рики
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)

Вершина Сьєрра-Чирріпо

Узбережжя

Обидва узбережжя переважно низовинні. Для обох узбереж характерні мангрові болота та білі піщані пляжі.

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Коста-Рики лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Коста-Рики (за Кеппеном)

Вологі низовини знаходяться на узбережжі Карибського моря і на півдні Тихоокеанського узбережжя, вони характеризуються майже повною відсутністю сухого періоду року при середній температурі +23-25 °С. Температура повітря майже не змінюється протягом року. Середня температура січня — +23 °C, липня — +25 °C, на вершинах гір — +20 °C. У Коста-Риці є два сезони: сухий і сезон дощів. Сухий сезон починається в грудні і закінчується в квітні, дощів у цей час немає взагалі. Сезон дощів продовжується з травня по листопад. Дощ іде майже щодня після полудня, бувають зливи, але дощ швидко стихає. Східна сторона одержує більше опадів, ніж західна.

Коста-Рика є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 112,4 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1015 км² зрошуваних земель.

Гідрографічна мережа Коста-Рики
Річка
Річка Ріо-Гранде-де-Терраба
Водоспади на річці Савегре
Озеро в кратері вулкана Ірасу

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейнам Тихого (захід) і Атлантичного (схід) океанів.

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Головними природними ресурсами Коста-Рики є родючі землі Месети Сентраль і тропічні ліси. Вологі ліси тихоокеанського узбережжя скидають листя в суху пору року. На Месеті Сентраль більшість лісів вирубані. У Коста-Риці росте понад 1000 видів орхідей.

Вологі пальмові ліси
Вологі тропічні ліси

Земельні ресурси Коста-Рики (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 37,1 %,
- орні землі — 4,9 %,
- багаторічні насадження — 6,7 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 25,5 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 51,5 %;
інше — 11,4 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

Зоогеографічно територія країни належить до Неотропічної області. У вологих лісах, що покривають приблизно третину країни, водяться пуми, ягуари, олені, мавпи — всього близько 725 видів різних тварин.

Див. також: , Птахи Коста-Рики та

Охорона природи

Докладніше:

У Коста-Риці понад 70 природних територій знаходяться під охороною.

Національні парки Коста-Рики
Барра-Хонда
Пало-Верде

Коста-Рика є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Конвенції з міжнародного морського права,
про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: .

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті землетруси; урагани вздовж атлантичного узбережжя; на низинах часті повіді і зсуви ґрунту; активний вулканізм, найбільшактивний вулкан (1670 м) востаннє вивергався 2010 року, його виверження 1968 року зруйнувало місто , вулкан (3432 м) накривав хмарою вулканічного попелу столицю країни, місто Сан-Хуан під час вивержень 1963 і 1965 років.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

знеліснення для потреб тваринництва;
ерозію ґрунтів;
забруднення вод навколо узбереж;
слабка організація інфраструктури сміттєзвалищ;
забруднення повітря. Уряд проводить політику охорони власних морських рибних ресурсів.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Коста-Рики можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

Примітки

Costa Rica, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Коста-Рика // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Коста-Рика // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) Коста-Рика // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Коста-Рика // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Коста-Рики

Вікісховище : Атлас Коста-Рики.
Карти Коста-Рики : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Costa Rica : ( )[англ.] : [арх. 3 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Коста-Рику : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Коста-Рики.

[FOOTNOTECosta_RicaGeography._Factbook-1] Costa Rica, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-4] Атлас світу, 2005.

[unclos-5] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[unclos7-6] Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Коста-Рика // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-9] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-10] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-11] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

[ramsar-12] Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.