Геноцидне зґвалтування, форма воєнного сексуального насильства, — це акти масового та групового зґвалтування людей ворога під час війни в рамках кампанії геноциду. Під час геноциду вірмен,геноциду греків,геноциду ассирійців,другої японо-китайської війни, Голокосту,війни за незалежність Бангладеш,Боснійської війни,геноциду у Руанді, конфліктів у Конго, громадянської війни в Південному Судані, геноциду єзидів, , російсько-української війни масові зґвалтування, які були невід'ємною частиною цих конфліктів, привели концепцію геноцидного зґвалтування до міжнародної актуальності. До цього попри те, що воєнні зґвалтування були частиною конфліктів протягом всієї історії людства, їх зазвичай розглядали як побічний продукт конфлікту, а не як невід'ємну частину військової політики.
Визначення
Деякі вчені стверджують, що в Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього має бути зазначено, що масове зґвалтування є злочином геноциду. Інші вчені стверджують, що зґвалтування внаслідок геноциду вже включене у визначення у статті 2 Конвенції. доводить, що жертв геноцидного зґвалтування використовують як заміну всієї етнічної групи, що зґвалтування використовується як інструмент, метою якого є знищення всієї етнічної групи.
Шівон Фішер постулювала, що геноцидом є примусове запліднення, а не саме зґвалтування: «Саме повторне зґвалтування все одно є „просто“ зґвалтуванням, але зґвалтування з метою запліднення — це щось більше». Ліза Шарлах стверджує, що це визначення є надто вузьким, оскільки ці масові зґвалтування не слід визначати як геноцид виключно на підставі того, що зґвалтовані були примусово запліднені.
Зґвалтування як геноцид
Відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 1820 (оголошеної 2008 року) зґвалтування та інші форми сексуального насильства можуть вважатися військовими злочинами, злочинами проти людяності або актом, що становить геноцид.
За даними Amnesty International, зґвалтування під час війни є не побічним продуктом конфліктів, а скоріше заздалегідь спланованою та свідомою військовою стратегією. За останню чверть століття більшість конфліктів перейшли від воєн між національними державами до міжусобних і внутрішньодержавних громадянських війн. Під час цих конфліктів почастішали випадки використання зґвалтувань як зброї проти цивільного населення державними та недержавними суб'єктами. Журналісти та правозахисні організації задокументували кампанії геноцидних зґвалтувань під час конфліктів у колишній Югославії, Сьєрра-Леоне, Руанді, Ліберії, Судані, Уганді, Україні та під час громадянської війни в Демократичній Республіці Конго.
Стратегічні цілі цих масових зґвалтувань подвійні. Перша — насадити терор серед цивільного населення з метою насильницького виселення його зі своєї землі, а також щоб змусити підкоритися тих, хто могли б чинити опір геноциду. «У контексті геноциду [...] насильство проти жінок може бути спрямоване на руйнування цілісності групи через її жінок, які уособлюють її генетичну та культурну спадкоємність». Друга полягає в тому, щоб зменшити шанси на можливе повернення та відновлення групи, завдавши приниження та сорому цільовій групі та зменшивши її соціальну згуртованість. Ці наслідки є стратегічно важливими для недержавних акторів, оскільки їм необхідно видалити цільове населення з території. Зґвалтування як геноцид застосовується для кампаній, які передбачають етнічну чистку та геноцид, оскільки мета полягає в тому, щоб знищити або примусово видалити цільове населення та гарантувати, що воно не повернеться.
Однією з цілей геноцидного зґвалтування є примусова вагітність, коли агресор не тільки вторгається на землю цільового населення, але також і в їхні кровні лінії та родини. Однак проти тих, хто не може мати дітей, також чинять сексуальне насильство.
Вік постраждалих може варіюватися від дітей до жінок віком за 80.
Задокументовані злочини
Зґвалтування було значно поширене під час геноциду вірмен турками-османами. Під час маршів смерті вірменських мирних жителів через Анатолію в 1915 році турецькі солдати часто ґвалтували та вбивали вірменських жінок і дітей. У багатьох випадках у цих злочинах також брали участь турецькі та курдські цивільні особи. Турки забирали вірменських жінок і дівчат у сексуальне рабство або змушували їх до шлюбу. Жінки, примушені до шлюбу, також мусили прийняти іслам. Деякі злочинці вважали, що жінок і дівчат можна успішно асимілювати в мусульманську турецьку культуру, на відміну від чоловіків і хлопчиків. Після закінчення геноциду жінки та дівчата, яких примушували до шлюбу, часто не могли повернутися до колишнього життя. У них не залишилося ні сім'ї, ні джерела доходу, або вони боялися, що одружилися з турком. Крім того, турки публічно ґвалтували дружин, дочок та інших родичок відомих вірменських чоловіків. Крім дегуманізації жінок, ці цілеспрямовані зґвалтування залякали вірменське керівництво, змусивши його підкоритися, і відмовили його від опору. Деяких вірменських жінок та дівчат турецькі солдати роздягли, виставили на аукціон і продали в сексуальне рабство. Оголеність жінок у консервативному суспільстві ще більше дегуманізувала їх і позбавила свободи волі. Багатьох примушували до одруження або проституції.
Армін Вегнер: «Вірменські жінки та дівчата загалом дуже красиві. На вас дивиться темне [і] прекрасне обличчя Бабешеї, яку пограбували курди, зґвалтували і звільнили лише через десять днів; турецькі солдати, офіцери, солдати і жандарми, як дикий звір, накинулися на цю жадану здобич. Всі злочини, які коли-небудь були скоєні проти жінок, були скоєні тут. Їм відрізали груди, калічили кінцівки, а трупи лежали на полях голі, осквернені або почорнілі від спеки». |
Під час грецького геноциду, ще одного з пізніх османських геноцидів, турецькі війська та цивільні особи викрадали грецьких селянок і ґвалтували їх протягом годин або днів. Турецькі селяни ґвалтували одну жінку 8 днів поспіль; незабаром вона померла. Один чоловік, який протестував проти насильства над дружиною, піддався содомізму. У регіоні Понтос банди розбійників під проводом ходили від села до села, грабуючи, ґвалтуючи жінок і вбиваючи їх за бажанням. Як і під час геноциду вірмен, для турецьких військ було звично вбивати чоловіків і ґвалтувати жінок; жінки часто гинули пізніше під час довгих походів до Сирії. Різанина особливо поширена на узбережжі Чорного моря, коли туди вторглися росіяни, а турецькі війська відступили. В одному понтійському селі десятки жінок і дівчат кинулися в річку, щоб уникнути зґвалтування. Турецькі війська схопили жінок у реко-православному монастирі Вазелон і, перш ніж убити, їх зґвалтували. Багато жінок і дівчат також зґвалтували під час маршів смерті до Сирії.
Під час Сайфо (геноциду ассирійців) турецькі солдати дотримувалися тієї ж схеми: вони вбивали молодих чоловіків і депортували жінок, дітей і літніх людей. Багато жінок зґвалтували під час депортації або продали цивільним мусульманам у сексуальне рабство. Жінок викрадали і змушували прийняти іслам. В Урмії, де до геноциду було велике ассирійське населення, як турецькі, так і курдські мирні жителі ґвалтували або викрадали ассирійських дівчат. В одному селі зловмисники зґвалтували дівчат восьми років; в іншому дівчат 6-7 років, які ховалися на даху. Багато жертв зґвалтувань пізніше померли. Турецькі нерегулярні війська зґвалтували кількох жінок, коли ті помирали.
За оцінками, лише в 2011 році в Демократичній Республіці Конго було зареєстровано 400 000 зґвалтувань. У ДРК геноцидні зґвалтування зосереджені на руйнуванні сім'ї та громад. В інтерв'ю з особою, яка вижила, розповідалося про групове зґвалтування, примусовий канібалізм , відібраного у випотрошеної жінки, та вбивство дітей.
Під час Війни за незалежність Бангладеш 1971 року члени пакистанської армії та ополченців Біхарі та Разакер, які їх підтримували, зґвалтували від 200 000 до 400 000 бангладешських жінок у систематичній кампанії зґвалтувань геноциду. Деяких жінок могли ґвалтувати 80 разів за ніч.
Під час триваючого Дарфурського геноциду бойовики Джанджавід вчиняли дії, названі геноцидним зґвалтуванням, причому ґвалтували не лише жінок, а й дітей, а також забивали немовлят до смерті, а статеві каліцтва були звичайною справою.
Під час Другої японо-китайської війни японська імперська армія під час здійснила те, що стало відомим як зґвалтування Нанкіна, описане політологом Адамом Джонсом як «один із найжорстокіших випадків геноцидного зґвалтування». Під час насильства були масово зґвалтували та вбили десятки тисяч жінок. За оцінками Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу, було зґвалтовано 20 000 жінок, у тому числі немовлят і літніх. Велика частина цих зґвалтувань була систематизована в процесі, коли солдати обшукували молодих дівчат від дверей до дверей, при цьому багато жінок брали в полон і ґвалтували групи вояків. Жінок часто вбивали одразу після зґвалтування, часто шляхом відвертого або встромляючи багнет, довгу бамбукову палицю чи інші предмети у вагіну. Маленькі діти не уникнули звірств: їх розрізали, щоб дозволити японським солдатам зґвалтувати їх. 19 грудня 1937 року преподобний Джеймс М. Маккаллум написав у своєму щоденнику:
Я не знаю, де закінчити. Ніколи не чув і не читав про таку жорстокість. Зґвалтування! Ґвалтують! Ґвалтують! За нашими оцінками, щонайменше 1 000 випадків за ніч, і багато вдень. У разі опору або чогось, що виглядає як несхвалення, — удар багнетом або куля … Люди б'ються в істериці… Жінок забирають щоранку, вдень і ввечері. Вся японська армія, здається, вільна йти і приходити, коли їй заманеться, і робити все, що їй заманеться.
Під час геноциду в Руанді насильство набуло специфічної гендерної форми: систематична кампанія сексуального насильства була спрямована конкретно проти жінок та дівчат. За оцінками, було зґвалтовано від 250 000 до 500 000 жінок. Тих, хто пережили геноцидне зґвалтування, після пережитого стигматизували, у багатьох виявили ВІЛ. Через це постраждалим жінкам відмовляли в їхніх правах на майно і спадщину та в шансах на працевлаштування. Першою жінкою, звинуваченою та засудженою за організацію геноцидних зґвалтувань, була Полін Ніірамасухуко.
У 1996 році Беверлі Аллен написала книгу «Війна зґвалтувань: прихований геноцид у Боснії та Герцеговині та Хорватії», де вперше ввела термін «геноцидне зґвалтування» для опису дій сербських збройних сил, які проводили політику зґвалтувань з наміром чинити геноцид. У книзі Аллен порівнює геноцидне зґвалтування з біологічною війною. Аллен визначила геноцидне зґвалтування як «військову політику зґвалтувань з метою геноциду, що наразі практикується в Боснії і Герцеговині та Хорватії югославською армією, силами боснійських сербів та нерегулярними сербськими силами, відомими під назвою „четники“».
Висвітлення масових зґвалтувань під час етнічних чисток, здійснених сербськими силами в 1990-х, поклало початок аналізу використання зґвалтувань як частини геноциду. Кетрін Маккіннон доводить, що масові зґвалтування під час конфлікту «були одночасним проявом та геноциду», і що зґвалтування можна використовувати як форму винищення. «Це також зґвалтування до смерті, зґвалтування як масове вбивство, зґвалтування з метою вбити і змусити жертву бажати смерті. Це зґвалтування як інструмент примусового вигнання, зґвалтування, щоб змусити вас покинути свій дім і ніколи не хотіти повертатися. Це зґвалтування для того, щоб тебе бачили, чули, дивилися і розповідали іншим: зґвалтування як видовище. Це зґвалтування, яке вбиває клин у спільноту, розбиває суспільство, знищує народ. Це зґвалтування як геноцид».
Акти насильства, скоєні проти жінок під час поділу Індії, також згадувалися як приклади геноцидних зґвалтувань. Даян Мазурана та інші стверджували, що «моделі зґвалтувань і сексуального насильства, здійснені [під час тиграйської війни] ENDF, EDF і регіональною міліцією Амхари та спеціальними силами проти тиграйських цивільних осіб, узгоджуються з актами геноциду, потенційно здійсненими з наміром знищення тиграйського народу».
Див. також
Виноски
- «...будь-яка з наведених нижче дій, вчинених з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:
Примітки
- Totten та Bartrop, 2007, с. 159—160.
- Barsoumian, Nanore (7 грудня 2011). 'Devilish Marks' and Rape in the Time of Genocide. The Armenian Weekly (амер.). Процитовано 4 жовтня 2022.
- Shirinian, George (2017). Background to the Late Ottoman Genocides. Genocide in the Ottoman Empire: Armenians, Assyrians, and Greeks, 1913-1923. Berghahn Books. с. 55. ISBN .
...смертоносні банди гетів (організованих розбійників), особливо на чолі з Топалом Османом, займалися безперервною стріляниною, грабунками та зґвалтуваннями беззахисних грецьких селян у Понтійському регіоні. За підтримки Кемаля вони посилили свою кампанію з метою витіснити греків з регіону, вбиваючи грецьке населення в таких містах, як Требізонд, Амасія, Пафра, Мерзіфон та багатьох інших.
- Morris та Ze'evi, 2019, с. 390.
- Morris та Ze'evi, 2019, с. 499.
- Gaunt, Atto та Barthoma, 2017, с. 47.
- Yacoub, 2016, с. 42.
- Sexual Violence in the Holocaust: Perspectives from Ghettos and Camps in Ukraine | Heinrich Böll Stiftung | Kyiv - Ukraine. Heinrich-Böll-Stiftung.
- Sharlach, 2000, с. 92—93.
- Sajjad, 2012, с. 225.
- Ghadbian, 2002, с. 111.
- Mookherjee, 2012, с. 68.
- Hayden, Robert M. (2000). Rape and Rape Avoidance in Ethno-National Conflicts: Sexual Violence in Liminalized States. American Anthropologist. 102 (1): 27—41. doi:10.1525/aa.2000.102.1.27. JSTOR 683536.
- Sharlach, 2000, с. 90.
- Miller, 2009, с. 53.
- Fisher, 1996, с. 91—133.
- Sharlach, 2000, с. 89—102.
- Totten та Bartrop, 2007, с. 159.
- MacKinnon, 2006, с. 209—233.
- Bisaz, 2012, с. 90—91.
- Resolution 1820 (2008) Adopted by the Security Council at its 5916th meeting, on 19 June 2008 (PDF). United Nations. 19 June 2008. Процитовано 17 October 2022.
- Smith-Spark, 2012.
- Leaning, Bartels та Mowafi, 2009, с. 174.
- Derderian, 2005, с. 1.
- Derderian, 2005, с. 5—6.
- Genocide Watch- Ten Stages of Genocide. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 6 травня 2024.
- Smith, 2013, с. 94.
- Barsoumian, Nanore (7 грудня 2011). 'Devilish Marks' and Rape in the Time of Genocide. The Armenian Weekly (амер.). Процитовано 13 жовтня 2022.
- Derderian, 2005, с. 2.
- Derderian, 2005, с. 4.
- Derderian, 2005, с. 13—14.
- Derderian, 2005, с. 10—11.
- Ihrig, Stefan (2016). Justifying Genocide: Germany and the Armenians from Bismark to Hitler (англ.). Harvard University Press. с. 200—201. ISBN .
- Morris та Ze'evi, 2019, с. 386.
- Morris та Ze'evi, 2019, с. 389.
- Morris та Ze'evi, 2019, с. 372.
- Gaunt, Atto та Barthoma, 2017, с. 25.
- Morris та Ze'evi, 2019, с. 378.
- Yacoub, 2016, с. 158.
- Gaunt, Atto та Barthoma, 2017, с. 156.
- Poloni-Staudinger та Ortbals, 2012, с. 21.
- Joeden-Forgey, 2010, с. 74.
- Saikia, 2011b, с. 157.
- Riedel, 2011, с. 10.
- Brownmiller, 1975, с. 83.
- Rothe, 2009, с. 53.
- Jones, 2006, с. 329.
- Paragraph 2, p. 1012, Judgment International Military Tribunal for the Far East.
- Japanese Imperialism and the Massacre in Nanjing: Chapter X: Widespread Incidents of Rape. Museums.cnd.org. Процитовано 6 березня 2011.
- "A Debt of Blood: An Eyewitness Account of the Barbarous Acts of the Japanese Invaders in Nanjing, " 7 February 1938, Dagong Daily, Wuhan edition Museums.cnd.org
- Gao Xingzu; Wu Shimin; Hu Yungong; Cha Ruizhen. Japanese Imperialism and the Massacre in Nanjing. Chapter X: Widespread Incidents of Rape. Museums.cnd.org. Процитовано 11 October 2012.
- Hua-ling Hu, American Goddess at the Rape of Nanking: The Courage of Minnie Vautrin, 2000, p.97
- Eftekhari, 2004, с. 7.
- De Brouwer, 2010, с. 19.
- Fielding, 2012, с. 25.
- Card, 2008, с. 176—189.
- Allen, 1996, с. 131.
- Vetlesen, 2005, с. 196—200.
- Russell-Brown, 2003, с. 1.
- Mazurana, Dyan; Mekonen, Hayelom K.; Conley, Bridget; ; Burns, Delia (10 серпня 2021). What 'Rape as a Weapon of War' in Tigray Really Means. . оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
Бібліографія
- Allen, Beverly (1996). Rape Warfare: The Hidden Genocide in Bosnia-Herzegovina and Croatia. University of Minnesota Press. ISBN <bdi>978-0816628186</bdi>.
- Askin, Kelly Dawn (1997). War Crimes Against Women: Prosecution in International War Crimes Tribunals. Martinus Nijhoff Publishers. ISBN <bdi>978-90-411-0486-1</bdi>.
- Bisaz, Corsin (2012). The Concept of Group Rights in International Law: Groups as Contested Right-Holders, Subjects and Legal Persons. Martinus Nijhoff. ISBN <bdi>978-9004228702</bdi>.
- Brownmiller, Susan (1975). Against Our Will: Men, Women, and Rape. Simon & Schuster. ISBN <bdi>978-0-449-90820-4</bdi>.
- Card, Claudia (2008). «The Paradox of Genocidal Rape Aimed at Enforced Pregnancy». The Southern Journal of Philosophy. S1 (46): 176—189. doi:10.1111/j.2041-6962.2008.tb00162.x.
- De Brouwer, Anne-Marie (2010). «Introduction». In Anne-Marie De Brouwer, Sandra Ka Hon Chu (ed.). The Men Who Killed Me: Rwandan Survivors of Sexual Violence. Douglas & McIntyre. ISBN <bdi>978-1553653103</bdi>.
- Derderian, Katharine (2005). «Common fate, different experience: gender-specific aspects of the Armenian Genocide, 1915—1917». Holocaust and Genocide Studies. 19 (1): 1–25. doi:10.1093/hgs/dci001. PMID 20684092.
- Eftekhari, Shiva (2004). Rwanda, Struggling to Survive: Barriers to Justice for Rape Victims in Rwanda. Human Rights Watch.
- Fielding, Leila (2012). Female Génocidaires: What was the Nature and Motivations for Hutu Female. GRIN Verlag. ISBN <bdi>978-3656324409</bdi>.
- Fisher, Siobhán K. (1996). «Occupation of the Womb: Forced Impregnation as Genocide». Duke Law Journal. 46 (1): 91–133. doi:10.2307/1372967. JSTOR 1372967.
- Gaunt, David; Atto, Naures; Barthoma, Soner A. (2017). Let Them Not Return: Sayfo — The Genocide Against the Assyrian, Syriac, and Chaldean Christians in the Ottoman Empire. Berghahn Books. ISBN .
- Ghadbian, Najib (2002). «Political Islam: Inclusion or violence?». In Kent Worcester; Sally A. Bermanzohn; Mark Ungar (eds.). Violence and Politics: Globalization's Paradox. Routledge. ISBN <bdi>978-0-415-93111-3</bdi>.
- Joeden-Forgey, Elisa Von (2010). «Gender and Genocide». In Donald Bloxham, A. Dirk Moses (ed.). The Oxford Handbook of Genocide Studies. Oxford University Press. ISBN <bdi>978-0199232116</bdi>.
- Jones, Adam (2006). Genocide: A Comprehensive Introduction. Routledge. ISBN <bdi>978-0415353847</bdi>.
- Leaning, Jennifer; Bartels, Susan; Mowafi, Hani (2009). «Sexual Violence during War and Forced Migration». In Susan Forbes Martin, John Tirman (ed.). Women, Migration, and Conflict: Breaking a Deadly Cycle. Springer. pp. 173–199. ISBN <bdi>978-9048128242</bdi>.
- Miller, Sarah Clark (2009). «Atrocity, Harm, and resistance». In Andrea Veltman, Kathryn Norlock (ed.). Evil, Political Violence, and Forgiveness: Essays in Honor of Claudia Card. Lexington. pp. 53–76. ISBN <bdi>978-0739136508</bdi>.
- MacKinnon, Catharine A. (2006). . Center on Law & Globalization. Archived from the original on 19 September 2015.
- Morris, Benny; Ze'evi, Dror (24 April 2019). The Thirty-Year Genocide: Turkey's Destruction of its Christian Minorities. Harvard University Press. ISBN .
- Mookherjee, Nayanika (2012). «Mass rape and the inscription of gendered and racial domination during the Bangladesh War of 1971». In Raphaelle Branche; Fabrice Virgili (eds.). Rape in Wartime. Palgrave Macmillan. ISBN <bdi>978-0-230-36399-1</bdi>.
- Poloni-Staudinger, Lori; Ortbals, Candice D. (2012). «Rape as a Weapon of War and Genocide». Terrorism and Violent Conflict: Women's Agency, Leadership, and Responses. Springer. ISBN <bdi>978-1461456407</bdi>.
- Riedel, Bruce O. (2011). Deadly Embrace: Pakistan, America, and the Future of the Global Jihad. Brookings Institution. ISBN <bdi>978-0-8157-0557-4</bdi>.
- Rothe, Dawn (2009). State Criminality: The Crime of All Crimes. Lexington. ISBN <bdi>978-0739126721</bdi>.
- Ruby Reid-Cunningham, Allison (2008). «Rape as a Weapon of Genocide». Genocide Studies and Prevention. 3 (3): 279—296. doi:10.3138/gsp.3.3.279. S2CID 146514994.
- Russell-Brown, Sherrie L. (2003). «Rape as an Act of Genocide». Berkeley Journal of International Law. 21 (2).
- Saikia, Yasmin (2011b). «War as history, humanity in violence: Women, men and memories of 1971, East Pakistan/Bangladesh». In Elizabeth D. Heineman (ed.). Sexual Violence in Conflict Zones: From the Ancient World to the Era of Human Rights. University of Pennsylvania Press. pp. 152–170. ISBN <bdi>978-0-8122-4318-5</bdi>.
- Sajjad, Tazreena (2012). «The Post-Genocidal Period and its Impact on Women». In Samuel Totten (ed.). Plight and Fate of Women During and Following Genocide (Reprint ed.). Transaction. pp. 219–248. ISBN <bdi>978-1412847599</bdi>.
- Schott, Robin May (2011). «War rape, natality and genocide». Journal of Genocide Research. 13 (1–2): 5–21. doi:10.1080/14623528.2011.559111. PMID 21941691. S2CID 23484933.
- Sharlach, Lisa (2000). «Rape as Genocide: Bangladesh, the Former Yugoslavia, and Rwanda». New Political Science. 1 (22): 89–102. doi:10.1080/713687893. S2CID 144966485.
- Smith, Roger W. (2013). «Genocide and the Politics of Rape». In Joyce Apsel, Ernesto Verdeja (ed.). Genocide Matters: Ongoing Issues and Emerging Perspectives. Routledge. pp. 82–105. ISBN <bdi>978-0415814966</bdi>.
- Smith-Spark, Laura (8 December 2004). «How did rape become a weapon of war?». British Broadcasting Corporation. Retrieved 29 December 2013.
- Totten, Samuel; Bartrop, Paul R. (2007). Dictionary of Genocide. Greenwood. ISBN <bdi>978-0313329678</bdi>.
- Vetlesen, Arne Johan (2005). Evil and Human Agency: Understanding Collective Evildoing. Cambridge University Press. ISBN <bdi>978-0521673570</bdi>.
- Yacoub, Joseph (2016). Year of the Sword: The Assyrian Christian Genocide: a History. Oxford University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genocidne zgvaltuvannya forma voyennogo seksualnogo nasilstva ce akti masovogo ta grupovogo zgvaltuvannya lyudej voroga pid chas vijni v ramkah kampaniyi genocidu Pid chas genocidu virmen genocidu grekiv genocidu assirijciv drugoyi yapono kitajskoyi vijni Golokostu vijni za nezalezhnist Bangladesh Bosnijskoyi vijni genocidu u Ruandi konfliktiv u Kongo gromadyanskoyi vijni v Pivdennomu Sudani genocidu yezidiv rosijsko ukrayinskoyi vijni masovi zgvaltuvannya yaki buli nevid yemnoyu chastinoyu cih konfliktiv priveli koncepciyu genocidnogo zgvaltuvannya do mizhnarodnoyi aktualnosti Do cogo popri te sho voyenni zgvaltuvannya buli chastinoyu konfliktiv protyagom vsiyeyi istoriyi lyudstva yih zazvichaj rozglyadali yak pobichnij produkt konfliktu a ne yak nevid yemnu chastinu vijskovoyi politiki ViznachennyaDeyaki vcheni stverdzhuyut sho v Konvenciyi pro poperedzhennya zlochinu genocidu ta pokarannya za nogo maye buti zaznacheno sho masove zgvaltuvannya ye zlochinom genocidu Inshi vcheni stverdzhuyut sho zgvaltuvannya vnaslidok genocidu vzhe vklyuchene u viznachennya u statti 2 Konvenciyi dovodit sho zhertv genocidnogo zgvaltuvannya vikoristovuyut yak zaminu vsiyeyi etnichnoyi grupi sho zgvaltuvannya vikoristovuyetsya yak instrument metoyu yakogo ye znishennya vsiyeyi etnichnoyi grupi Shivon Fisher postulyuvala sho genocidom ye primusove zaplidnennya a ne same zgvaltuvannya Same povtorne zgvaltuvannya vse odno ye prosto zgvaltuvannyam ale zgvaltuvannya z metoyu zaplidnennya ce shos bilshe Liza Sharlah stverdzhuye sho ce viznachennya ye nadto vuzkim oskilki ci masovi zgvaltuvannya ne slid viznachati yak genocid viklyuchno na pidstavi togo sho zgvaltovani buli primusovo zaplidneni Zgvaltuvannya yak genocidDokladnishe Vidpovidno do Rezolyuciyi Radi Bezpeki OON 1820 ogoloshenoyi 2008 roku zgvaltuvannya ta inshi formi seksualnogo nasilstva mozhut vvazhatisya vijskovimi zlochinami zlochinami proti lyudyanosti abo aktom sho stanovit genocid Za danimi Amnesty International zgvaltuvannya pid chas vijni ye ne pobichnim produktom konfliktiv a skorishe zazdalegid splanovanoyu ta svidomoyu vijskovoyu strategiyeyu Za ostannyu chvert stolittya bilshist konfliktiv perejshli vid voyen mizh nacionalnimi derzhavami do mizhusobnih i vnutrishnoderzhavnih gromadyanskih vijn Pid chas cih konfliktiv pochastishali vipadki vikoristannya zgvaltuvan yak zbroyi proti civilnogo naselennya derzhavnimi ta nederzhavnimi sub yektami Zhurnalisti ta pravozahisni organizaciyi zadokumentuvali kampaniyi genocidnih zgvaltuvan pid chas konfliktiv u kolishnij Yugoslaviyi Syerra Leone Ruandi Liberiyi Sudani Ugandi Ukrayini ta pid chas gromadyanskoyi vijni v Demokratichnij Respublici Kongo Strategichni cili cih masovih zgvaltuvan podvijni Persha nasaditi teror sered civilnogo naselennya z metoyu nasilnickogo viselennya jogo zi svoyeyi zemli a takozh shob zmusiti pidkoritisya tih hto mogli b chiniti opir genocidu U konteksti genocidu nasilstvo proti zhinok mozhe buti spryamovane na rujnuvannya cilisnosti grupi cherez yiyi zhinok yaki uosoblyuyut yiyi genetichnu ta kulturnu spadkoyemnist Druga polyagaye v tomu shob zmenshiti shansi na mozhlive povernennya ta vidnovlennya grupi zavdavshi prinizhennya ta soromu cilovij grupi ta zmenshivshi yiyi socialnu zgurtovanist Ci naslidki ye strategichno vazhlivimi dlya nederzhavnih aktoriv oskilki yim neobhidno vidaliti cilove naselennya z teritoriyi Zgvaltuvannya yak genocid zastosovuyetsya dlya kampanij yaki peredbachayut etnichnu chistku ta genocid oskilki meta polyagaye v tomu shob znishiti abo primusovo vidaliti cilove naselennya ta garantuvati sho vono ne povernetsya Odniyeyu z cilej genocidnogo zgvaltuvannya ye primusova vagitnist koli agresor ne tilki vtorgayetsya na zemlyu cilovogo naselennya ale takozh i v yihni krovni liniyi ta rodini Odnak proti tih hto ne mozhe mati ditej takozh chinyat seksualne nasilstvo Vik postrazhdalih mozhe variyuvatisya vid ditej do zhinok vikom za 80 Zadokumentovani zlochiniZgvaltuvannya bulo znachno poshirene pid chas genocidu virmen turkami osmanami Pid chas marshiv smerti virmenskih mirnih zhiteliv cherez Anatoliyu v 1915 roci turecki soldati chasto gvaltuvali ta vbivali virmenskih zhinok i ditej U bagatoh vipadkah u cih zlochinah takozh brali uchast turecki ta kurdski civilni osobi Turki zabirali virmenskih zhinok i divchat u seksualne rabstvo abo zmushuvali yih do shlyubu Zhinki primusheni do shlyubu takozh musili prijnyati islam Deyaki zlochinci vvazhali sho zhinok i divchat mozhna uspishno asimilyuvati v musulmansku turecku kulturu na vidminu vid cholovikiv i hlopchikiv Pislya zakinchennya genocidu zhinki ta divchata yakih primushuvali do shlyubu chasto ne mogli povernutisya do kolishnogo zhittya U nih ne zalishilosya ni sim yi ni dzherela dohodu abo voni boyalisya sho odruzhilisya z turkom Krim togo turki publichno gvaltuvali druzhin dochok ta inshih rodichok vidomih virmenskih cholovikiv Krim degumanizaciyi zhinok ci cilespryamovani zgvaltuvannya zalyakali virmenske kerivnictvo zmusivshi jogo pidkoritisya i vidmovili jogo vid oporu Deyakih virmenskih zhinok ta divchat turecki soldati rozdyagli vistavili na aukcion i prodali v seksualne rabstvo Ogolenist zhinok u konservativnomu suspilstvi she bilshe degumanizuvala yih i pozbavila svobodi voli Bagatoh primushuvali do odruzhennya abo prostituciyi Armin Vegner Virmenski zhinki ta divchata zagalom duzhe krasivi Na vas divitsya temne i prekrasne oblichchya Babesheyi yaku pograbuvali kurdi zgvaltuvali i zvilnili lishe cherez desyat dniv turecki soldati oficeri soldati i zhandarmi yak dikij zvir nakinulisya na cyu zhadanu zdobich Vsi zlochini yaki koli nebud buli skoyeni proti zhinok buli skoyeni tut Yim vidrizali grudi kalichili kincivki a trupi lezhali na polyah goli oskverneni abo pochornili vid speki Pid chas greckogo genocidu she odnogo z piznih osmanskih genocidiv turecki vijska ta civilni osobi vikradali greckih selyanok i gvaltuvali yih protyagom godin abo dniv Turecki selyani gvaltuvali odnu zhinku 8 dniv pospil nezabarom vona pomerla Odin cholovik yakij protestuvav proti nasilstva nad druzhinoyu piddavsya sodomizmu U regioni Pontos bandi rozbijnikiv pid provodom hodili vid sela do sela grabuyuchi gvaltuyuchi zhinok i vbivayuchi yih za bazhannyam Yak i pid chas genocidu virmen dlya tureckih vijsk bulo zvichno vbivati cholovikiv i gvaltuvati zhinok zhinki chasto ginuli piznishe pid chas dovgih pohodiv do Siriyi Rizanina osoblivo poshirena na uzberezhzhi Chornogo morya koli tudi vtorglisya rosiyani a turecki vijska vidstupili V odnomu pontijskomu seli desyatki zhinok i divchat kinulisya v richku shob uniknuti zgvaltuvannya Turecki vijska shopili zhinok u reko pravoslavnomu monastiri Vazelon i persh nizh ubiti yih zgvaltuvali Bagato zhinok i divchat takozh zgvaltuvali pid chas marshiv smerti do Siriyi Pid chas Sajfo genocidu assirijciv turecki soldati dotrimuvalisya tiyeyi zh shemi voni vbivali molodih cholovikiv i deportuvali zhinok ditej i litnih lyudej Bagato zhinok zgvaltuvali pid chas deportaciyi abo prodali civilnim musulmanam u seksualne rabstvo Zhinok vikradali i zmushuvali prijnyati islam V Urmiyi de do genocidu bulo velike assirijske naselennya yak turecki tak i kurdski mirni zhiteli gvaltuvali abo vikradali assirijskih divchat V odnomu seli zlovmisniki zgvaltuvali divchat vosmi rokiv v inshomu divchat 6 7 rokiv yaki hovalisya na dahu Bagato zhertv zgvaltuvan piznishe pomerli Turecki neregulyarni vijska zgvaltuvali kilkoh zhinok koli ti pomirali Za ocinkami lishe v 2011 roci v Demokratichnij Respublici Kongo bulo zareyestrovano 400 000 zgvaltuvan U DRK genocidni zgvaltuvannya zoseredzheni na rujnuvanni sim yi ta gromad V interv yu z osoboyu yaka vizhila rozpovidalosya pro grupove zgvaltuvannya primusovij kanibalizm vidibranogo u vipotroshenoyi zhinki ta vbivstvo ditej Pid chas Vijni za nezalezhnist Bangladesh 1971 roku chleni pakistanskoyi armiyi ta opolchenciv Bihari ta Razaker yaki yih pidtrimuvali zgvaltuvali vid 200 000 do 400 000 bangladeshskih zhinok u sistematichnij kampaniyi zgvaltuvan genocidu Deyakih zhinok mogli gvaltuvati 80 raziv za nich Pid chas trivayuchogo Darfurskogo genocidu bojoviki Dzhandzhavid vchinyali diyi nazvani genocidnim zgvaltuvannyam prichomu gvaltuvali ne lishe zhinok a j ditej a takozh zabivali nemovlyat do smerti a statevi kalictva buli zvichajnoyu spravoyu Pid chas Drugoyi yapono kitajskoyi vijni yaponska imperska armiya pid chas zdijsnila te sho stalo vidomim yak zgvaltuvannya Nankina opisane politologom Adamom Dzhonsom yak odin iz najzhorstokishih vipadkiv genocidnogo zgvaltuvannya Pid chas nasilstva buli masovo zgvaltuvali ta vbili desyatki tisyach zhinok Za ocinkami Mizhnarodnogo vijskovogo tribunalu dlya Dalekogo Shodu bulo zgvaltovano 20 000 zhinok u tomu chisli nemovlyat i litnih Velika chastina cih zgvaltuvan bula sistematizovana v procesi koli soldati obshukuvali molodih divchat vid dverej do dverej pri comu bagato zhinok brali v polon i gvaltuvali grupi voyakiv Zhinok chasto vbivali odrazu pislya zgvaltuvannya chasto shlyahom vidvertogo abo vstromlyayuchi bagnet dovgu bambukovu palicyu chi inshi predmeti u vaginu Malenki diti ne uniknuli zvirstv yih rozrizali shob dozvoliti yaponskim soldatam zgvaltuvati yih 19 grudnya 1937 roku prepodobnij Dzhejms M Makkallum napisav u svoyemu shodenniku Ya ne znayu de zakinchiti Nikoli ne chuv i ne chitav pro taku zhorstokist Zgvaltuvannya Gvaltuyut Gvaltuyut Za nashimi ocinkami shonajmenshe 1 000 vipadkiv za nich i bagato vden U razi oporu abo chogos sho viglyadaye yak neshvalennya udar bagnetom abo kulya Lyudi b yutsya v isterici Zhinok zabirayut shoranku vden i vvecheri Vsya yaponska armiya zdayetsya vilna jti i prihoditi koli yij zamanetsya i robiti vse sho yij zamanetsya Pid chas genocidu v Ruandi nasilstvo nabulo specifichnoyi gendernoyi formi sistematichna kampaniya seksualnogo nasilstva bula spryamovana konkretno proti zhinok ta divchat Za ocinkami bulo zgvaltovano vid 250 000 do 500 000 zhinok Tih hto perezhili genocidne zgvaltuvannya pislya perezhitogo stigmatizuvali u bagatoh viyavili VIL Cherez ce postrazhdalim zhinkam vidmovlyali v yihnih pravah na majno i spadshinu ta v shansah na pracevlashtuvannya Pershoyu zhinkoyu zvinuvachenoyu ta zasudzhenoyu za organizaciyu genocidnih zgvaltuvan bula Polin Niiramasuhuko U 1996 roci Beverli Allen napisala knigu Vijna zgvaltuvan prihovanij genocid u Bosniyi ta Gercegovini ta Horvatiyi de vpershe vvela termin genocidne zgvaltuvannya dlya opisu dij serbskih zbrojnih sil yaki provodili politiku zgvaltuvan z namirom chiniti genocid U knizi Allen porivnyuye genocidne zgvaltuvannya z biologichnoyu vijnoyu Allen viznachila genocidne zgvaltuvannya yak vijskovu politiku zgvaltuvan z metoyu genocidu sho narazi praktikuyetsya v Bosniyi i Gercegovini ta Horvatiyi yugoslavskoyu armiyeyu silami bosnijskih serbiv ta neregulyarnimi serbskimi silami vidomimi pid nazvoyu chetniki Visvitlennya masovih zgvaltuvan pid chas etnichnih chistok zdijsnenih serbskimi silami v 1990 h poklalo pochatok analizu vikoristannya zgvaltuvan yak chastini genocidu Ketrin Makkinnon dovodit sho masovi zgvaltuvannya pid chas konfliktu buli odnochasnim proyavom ta genocidu i sho zgvaltuvannya mozhna vikoristovuvati yak formu vinishennya Ce takozh zgvaltuvannya do smerti zgvaltuvannya yak masove vbivstvo zgvaltuvannya z metoyu vbiti i zmusiti zhertvu bazhati smerti Ce zgvaltuvannya yak instrument primusovogo vignannya zgvaltuvannya shob zmusiti vas pokinuti svij dim i nikoli ne hotiti povertatisya Ce zgvaltuvannya dlya togo shob tebe bachili chuli divilisya i rozpovidali inshim zgvaltuvannya yak vidovishe Ce zgvaltuvannya yake vbivaye klin u spilnotu rozbivaye suspilstvo znishuye narod Ce zgvaltuvannya yak genocid Akti nasilstva skoyeni proti zhinok pid chas podilu Indiyi takozh zgaduvalisya yak prikladi genocidnih zgvaltuvan Dayan Mazurana ta inshi stverdzhuvali sho modeli zgvaltuvan i seksualnogo nasilstva zdijsneni pid chas tigrajskoyi vijni ENDF EDF i regionalnoyu miliciyeyu Amhari ta specialnimi silami proti tigrajskih civilnih osib uzgodzhuyutsya z aktami genocidu potencijno zdijsnenimi z namirom znishennya tigrajskogo narodu Div takozhGenocid ukrayinciv Seksualne nasilstvo pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Voyenne seksualne nasilstvoVinoski bud yaka z navedenih nizhche dij vchinenih z namirom znishiti povnistyu abo chastkovo nacionalnu etnichnu rasovu chi religijnu grupu yak taku PrimitkiTotten ta Bartrop 2007 s 159 160 Barsoumian Nanore 7 grudnya 2011 Devilish Marks and Rape in the Time of Genocide The Armenian Weekly amer Procitovano 4 zhovtnya 2022 Shirinian George 2017 Background to the Late Ottoman Genocides Genocide in the Ottoman Empire Armenians Assyrians and Greeks 1913 1923 Berghahn Books s 55 ISBN 9781785334337 smertonosni bandi getiv organizovanih rozbijnikiv osoblivo na choli z Topalom Osmanom zajmalisya bezperervnoyu strilyaninoyu grabunkami ta zgvaltuvannyami bezzahisnih greckih selyan u Pontijskomu regioni Za pidtrimki Kemalya voni posilili svoyu kampaniyu z metoyu vitisniti grekiv z regionu vbivayuchi grecke naselennya v takih mistah yak Trebizond Amasiya Pafra Merzifon ta bagatoh inshih Morris ta Ze evi 2019 s 390 Morris ta Ze evi 2019 s 499 Gaunt Atto ta Barthoma 2017 s 47 Yacoub 2016 s 42 Sexual Violence in the Holocaust Perspectives from Ghettos and Camps in Ukraine Heinrich Boll Stiftung Kyiv Ukraine Heinrich Boll Stiftung Sharlach 2000 s 92 93 Sajjad 2012 s 225 Ghadbian 2002 s 111 Mookherjee 2012 s 68 Hayden Robert M 2000 Rape and Rape Avoidance in Ethno National Conflicts Sexual Violence in Liminalized States American Anthropologist 102 1 27 41 doi 10 1525 aa 2000 102 1 27 JSTOR 683536 Sharlach 2000 s 90 Miller 2009 s 53 Fisher 1996 s 91 133 Sharlach 2000 s 89 102 Totten ta Bartrop 2007 s 159 MacKinnon 2006 s 209 233 Bisaz 2012 s 90 91 Resolution 1820 2008 Adopted by the Security Council at its 5916th meeting on 19 June 2008 PDF United Nations 19 June 2008 Procitovano 17 October 2022 Smith Spark 2012 Leaning Bartels ta Mowafi 2009 s 174 Derderian 2005 s 1 Derderian 2005 s 5 6 Genocide Watch Ten Stages of Genocide Arhiv originalu za 14 travnya 2020 Procitovano 6 travnya 2024 Smith 2013 s 94 Barsoumian Nanore 7 grudnya 2011 Devilish Marks and Rape in the Time of Genocide The Armenian Weekly amer Procitovano 13 zhovtnya 2022 Derderian 2005 s 2 Derderian 2005 s 4 Derderian 2005 s 13 14 Derderian 2005 s 10 11 Ihrig Stefan 2016 Justifying Genocide Germany and the Armenians from Bismark to Hitler angl Harvard University Press s 200 201 ISBN 978 0 674 50479 0 Morris ta Ze evi 2019 s 386 Morris ta Ze evi 2019 s 389 Morris ta Ze evi 2019 s 372 Gaunt Atto ta Barthoma 2017 s 25 Morris ta Ze evi 2019 s 378 Yacoub 2016 s 158 Gaunt Atto ta Barthoma 2017 s 156 Poloni Staudinger ta Ortbals 2012 s 21 Joeden Forgey 2010 s 74 Saikia 2011b s 157 Riedel 2011 s 10 Brownmiller 1975 s 83 Rothe 2009 s 53 Jones 2006 s 329 Paragraph 2 p 1012 Judgment International Military Tribunal for the Far East Japanese Imperialism and the Massacre in Nanjing Chapter X Widespread Incidents of Rape Museums cnd org Procitovano 6 bereznya 2011 A Debt of Blood An Eyewitness Account of the Barbarous Acts of the Japanese Invaders in Nanjing 7 February 1938 Dagong Daily Wuhan edition Museums cnd org Gao Xingzu Wu Shimin Hu Yungong Cha Ruizhen Japanese Imperialism and the Massacre in Nanjing Chapter X Widespread Incidents of Rape Museums cnd org Procitovano 11 October 2012 Hua ling Hu American Goddess at the Rape of Nanking The Courage of Minnie Vautrin 2000 p 97 Eftekhari 2004 s 7 De Brouwer 2010 s 19 Fielding 2012 s 25 Card 2008 s 176 189 Allen 1996 s 131 Vetlesen 2005 s 196 200 Russell Brown 2003 s 1 Mazurana Dyan Mekonen Hayelom K Conley Bridget Burns Delia 10 serpnya 2021 What Rape as a Weapon of War in Tigray Really Means originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 20 listopada 2021 BibliografiyaAllen Beverly 1996 Rape Warfare The Hidden Genocide in Bosnia Herzegovina and Croatia University of Minnesota Press ISBN lt bdi gt 978 0816628186 lt bdi gt Askin Kelly Dawn 1997 War Crimes Against Women Prosecution in International War Crimes Tribunals Martinus Nijhoff Publishers ISBN lt bdi gt 978 90 411 0486 1 lt bdi gt Bisaz Corsin 2012 The Concept of Group Rights in International Law Groups as Contested Right Holders Subjects and Legal Persons Martinus Nijhoff ISBN lt bdi gt 978 9004228702 lt bdi gt Brownmiller Susan 1975 Against Our Will Men Women and Rape Simon amp Schuster ISBN lt bdi gt 978 0 449 90820 4 lt bdi gt Card Claudia 2008 The Paradox of Genocidal Rape Aimed at Enforced Pregnancy The Southern Journal of Philosophy S1 46 176 189 doi 10 1111 j 2041 6962 2008 tb00162 x De Brouwer Anne Marie 2010 Introduction In Anne Marie De Brouwer Sandra Ka Hon Chu ed The Men Who Killed Me Rwandan Survivors of Sexual Violence Douglas amp McIntyre ISBN lt bdi gt 978 1553653103 lt bdi gt Derderian Katharine 2005 Common fate different experience gender specific aspects of the Armenian Genocide 1915 1917 Holocaust and Genocide Studies 19 1 1 25 doi 10 1093 hgs dci001 PMID 20684092 Eftekhari Shiva 2004 Rwanda Struggling to Survive Barriers to Justice for Rape Victims in Rwanda Human Rights Watch Fielding Leila 2012 Female Genocidaires What was the Nature and Motivations for Hutu Female GRIN Verlag ISBN lt bdi gt 978 3656324409 lt bdi gt Fisher Siobhan K 1996 Occupation of the Womb Forced Impregnation as Genocide Duke Law Journal 46 1 91 133 doi 10 2307 1372967 JSTOR 1372967 Gaunt David Atto Naures Barthoma Soner A 2017 Let Them Not Return Sayfo The Genocide Against the Assyrian Syriac and Chaldean Christians in the Ottoman Empire Berghahn Books ISBN 9781785334993 Ghadbian Najib 2002 Political Islam Inclusion or violence In Kent Worcester Sally A Bermanzohn Mark Ungar eds Violence and Politics Globalization s Paradox Routledge ISBN lt bdi gt 978 0 415 93111 3 lt bdi gt Joeden Forgey Elisa Von 2010 Gender and Genocide In Donald Bloxham A Dirk Moses ed The Oxford Handbook of Genocide Studies Oxford University Press ISBN lt bdi gt 978 0199232116 lt bdi gt Jones Adam 2006 Genocide A Comprehensive Introduction Routledge ISBN lt bdi gt 978 0415353847 lt bdi gt Leaning Jennifer Bartels Susan Mowafi Hani 2009 Sexual Violence during War and Forced Migration In Susan Forbes Martin John Tirman ed Women Migration and Conflict Breaking a Deadly Cycle Springer pp 173 199 ISBN lt bdi gt 978 9048128242 lt bdi gt Miller Sarah Clark 2009 Atrocity Harm and resistance In Andrea Veltman Kathryn Norlock ed Evil Political Violence and Forgiveness Essays in Honor of Claudia Card Lexington pp 53 76 ISBN lt bdi gt 978 0739136508 lt bdi gt MacKinnon Catharine A 2006 Center on Law amp Globalization Archived from the original on 19 September 2015 Morris Benny Ze evi Dror 24 April 2019 The Thirty Year Genocide Turkey s Destruction of its Christian Minorities Harvard University Press ISBN 9780674916456 Mookherjee Nayanika 2012 Mass rape and the inscription of gendered and racial domination during the Bangladesh War of 1971 In Raphaelle Branche Fabrice Virgili eds Rape in Wartime Palgrave Macmillan ISBN lt bdi gt 978 0 230 36399 1 lt bdi gt Poloni Staudinger Lori Ortbals Candice D 2012 Rape as a Weapon of War and Genocide Terrorism and Violent Conflict Women s Agency Leadership and Responses Springer ISBN lt bdi gt 978 1461456407 lt bdi gt Riedel Bruce O 2011 Deadly Embrace Pakistan America and the Future of the Global Jihad Brookings Institution ISBN lt bdi gt 978 0 8157 0557 4 lt bdi gt Rothe Dawn 2009 State Criminality The Crime of All Crimes Lexington ISBN lt bdi gt 978 0739126721 lt bdi gt Ruby Reid Cunningham Allison 2008 Rape as a Weapon of Genocide Genocide Studies and Prevention 3 3 279 296 doi 10 3138 gsp 3 3 279 S2CID 146514994 Russell Brown Sherrie L 2003 Rape as an Act of Genocide Berkeley Journal of International Law 21 2 Saikia Yasmin 2011b War as history humanity in violence Women men and memories of 1971 East Pakistan Bangladesh In Elizabeth D Heineman ed Sexual Violence in Conflict Zones From the Ancient World to the Era of Human Rights University of Pennsylvania Press pp 152 170 ISBN lt bdi gt 978 0 8122 4318 5 lt bdi gt Sajjad Tazreena 2012 The Post Genocidal Period and its Impact on Women In Samuel Totten ed Plight and Fate of Women During and Following Genocide Reprint ed Transaction pp 219 248 ISBN lt bdi gt 978 1412847599 lt bdi gt Schott Robin May 2011 War rape natality and genocide Journal of Genocide Research 13 1 2 5 21 doi 10 1080 14623528 2011 559111 PMID 21941691 S2CID 23484933 Sharlach Lisa 2000 Rape as Genocide Bangladesh the Former Yugoslavia and Rwanda New Political Science 1 22 89 102 doi 10 1080 713687893 S2CID 144966485 Smith Roger W 2013 Genocide and the Politics of Rape In Joyce Apsel Ernesto Verdeja ed Genocide Matters Ongoing Issues and Emerging Perspectives Routledge pp 82 105 ISBN lt bdi gt 978 0415814966 lt bdi gt Smith Spark Laura 8 December 2004 How did rape become a weapon of war British Broadcasting Corporation Retrieved 29 December 2013 Totten Samuel Bartrop Paul R 2007 Dictionary of Genocide Greenwood ISBN lt bdi gt 978 0313329678 lt bdi gt Vetlesen Arne Johan 2005 Evil and Human Agency Understanding Collective Evildoing Cambridge University Press ISBN lt bdi gt 978 0521673570 lt bdi gt Yacoub Joseph 2016 Year of the Sword The Assyrian Christian Genocide a History Oxford University Press ISBN 9780190633462