Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примусова вагітність практика примусу жінки або дівчини до вагітності або збереження вагітності проти її волі часто як ч

Примусова вагітність

Примусова вагітність

Примусова вагітність — практика примусу жінки або дівчини до вагітності або збереження вагітності проти її волі, часто як частина примусового шлюбу. Примусова вагітність є порушенням сексуальних і репродуктивних прав та автономії і зазвичай використовується з наміром вплинути на етнічний склад будь-якого населення або здійснити інші серйозні порушення міжнародного права.

image
Щороку понад 32 000 вагітностей дорослих жінок є результатом зґвалтування

Римський статут Міжнародного кримінального суду (Статут МКС) був першим обов'язковим міжнародним документом, який у 1998 році визнав примусову вагітність злочином згідно з міжнародним правом. Зокрема, у Статуті «примусова вагітність» зазначається як злочин проти людства, якщо вона вчиняється в рамках широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення, і як військовий злочин, якщо вона вчиняється під час міжнародного та неміжнародного збройного конфлікту.

Із 2022 року, після практики масової заборони абортів у США та Польщі, термін «примусова вагітність» усе більше використовуєтоься і в значенні перешкоджання жінкам доступу до переривання вагітності на законодавчому рівні.

Правове визначення

Перший елемент складу злочину примусової вагітності вимагає вчинення зловмисником ув'язнення однієї чи кількох жінок, які насильно завагітніли, з наміром вплинути на етнічний склад будь-якого населення або здійснити інші серйозні порушення міжнародного права.

Із 1998 року понад 120 держав ратифікували Статут МКС, тим самим прийнявши його визначення злочинів проти людяності та військових злочинів. Принаймні 36 держав, включно з тими, які є учасницями Статуту МКС, прийняли національне законодавство, яке криміналізувало примусову вагітність як злочин проти людяності, або військовий злочин, або й те, й інше.

Окрім цього, Рада ООН з прав людини визнала, що відмова в аборті у справах про зґвалтування завдає серйозної психологічної та фізичної шкоди, що, з точки зору міжнародного права, може вважатися тортурами.

Передумови

Злочин у вигляді примусової вагітності, а також інші сексуальні та гендерні злочини вийшли на перший план за 5 років до прийняття Статуту МКС, оскільки в результаті конфлікту в колишній Югославії з'явилися відомості про значно поширене сексуальне та репродуктивне насильство проти жінок та геноцид у Руанді. Зокрема, у доповіді Спеціального доповідача Комісії ООН з прав людини від 1993 року зроблено висновок, що зґвалтування в колишній Югославії було широко поширеним, звичним явищем у таборах для ув'язнених і використовувалося як інструмент етнічної чистки. Був задокументований випадок, коли правопорушники кричали хорватській жінці: «У вас буде сербська дитина» і сказали, що, якщо вона буде вагітна, то «буде змушена залишатися там (у таборі для ув'язнених) до шостого місяця вагітності». Неурядові організації та журналісти також задокументовували інші подібні випадки. У рішенні 1996 року Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії (МКТЮ) визнав, що деякі табори для ув'язнення «були спеціально призначені для зґвалтувань з метою примусового народження сербських дітей; жінок часто інтернували, доки не ставало надто пізно робити аборт».

У відповідь на ці події та захист громадянського суспільства примусова вагітність була чітко визнана серйозним порушенням міжнародного права, порушенням прав людини та міжнародного гуманітарного права у [en], Платформі дій Пекінської конференції та в численних резолюціях Комісії ООН з прав людини.

Попри увагу до таких серйозних порушень, примусова вагітність не була прямо перерахована як злочин під юрисдикцією МТКЮ, тому акти примусової вагітності ніяк не переслідувалися за наявними злочинами, а винні не несли покарання. Під час розробки статуту МКС низка держав за підтримки неурядової організації «Жіноча група за гендерну справедливість» виступали за чітку криміналізацію примусової вагітності як злочину проти людяності та військового злочину. Проте пропозиція отримала опір з боку Святого Престолу Папи Римського та деяких інших держав, а також від лобістських груп «за життя». Вони посилалися на занепокоєння, що злочин примусової вагітності може «витіснити національні закони заборони абортів, загрожувати лікарням, які відмовляються робити аборти, і дозволити аборти на вимогу».

Після напружених перемовин укладачі Статуту прийняли таке визначення:

  • (1) жертва повинна бути незаконно ув'язнена злочинцем;
  • (2) жертва повинна була насильно завагітніти (хоча біологічним батьком не обов’язково має бути кривдник, тобто немає вимоги, щоб злочинець брав участь саме в заплідненні жертви);
  • (3) злочинець діяв з одним із двох конкретних намірів: вплинути на етнічний склад населення або здійснити інші серйозні порушення міжнародного права.

Окрім цього, жертва примусової вагітності не обов'язково має народити дитину. У сукупності ці вимоги обмежують сферу злочину примусової вагітності до підгрупи порушень сексуальних і репродуктивних прав, скоєних під час збройних конфліктів або під час інших криз прав людини, що охоплюють широкомасштабні та систематичні напади на цивільне населення.

Примусова вагітність та заборона абортів

Як зазначає Amnesty International у своїй роботі 2020 року щодо примусової вагітності, визначення «примусова вагітність» не може тлумачитися як таке, що стосується національного законодавство щодо репродуктивної політики, включно із забороною абортів. Проте, як пояснюється в Частині IV Статуту, хоча визначення злочину «примусова вагітність» прямо не стосується багатьох інших серйозних порушень сексуальних і репродуктивних прав жінок, які позбавляють особистої незалежності щодо життя, тіла та вагітності, така поведінка все ще може переслідуватися та кваліфікуватися як інший злочин, передбачений міжнародним правом.

Примітки

  1. Holmes, M. M.; Resnick, H. S.; Kilpatrick, D. G.; Best, C. L. (1996-08). Rape-related pregnancy: estimates and descriptive characteristics from a national sample of women. American Journal of Obstetrics and Gynecology. Т. 175, № 2. с. 320—324, discussion 324–325. doi:10.1016/s0002-9378(96)70141-2. ISSN 0002-9378. PMID 8765248. Процитовано 16 вересня 2023.
  2. Forced Ppegnancy. A Commentary On The Crime In International Criminal Law (англ.). London: Amnesty International. 2020. с. https://www.amnesty.org/en/documents/ior53/2711/2020/en/.
  3. Rome Statute of the International Criminal Court (PDF). icc-cpi.int (англ.). Процитовано 14 вересня 2023.
  4. The Danger of Forced Pregnancy - Bill of Health. blog.petrieflom.law.harvard.edu (амер.). 9 травня 2022. Процитовано 16 вересня 2023.
  5. forced pregnancy. LII / Legal Information Institute (англ.). Процитовано 16 вересня 2023.
  6. Keegan, Grace; Francis, Myles; Chalmers, Kristen; Hoofnagle, Mark; Noory, Mary; Essig, Rachael; Hoefer, Lea; Bhardwaj, Neha; Kaufman, Elinore (1 січня 2023). Trauma of abortion restrictions and forced pregnancy: urgent implications for acute care surgeons. Trauma Surgery & Acute Care Open (англ.). Т. 8, № 1. с. e001067. doi:10.1136/tsaco-2022-001067. ISSN 2397-5776. Процитовано 16 вересня 2023.
  7. End Forced Pregnancy | ACLU of South Carolina. www.aclusc.org (англ.). 21 червня 2022. Процитовано 16 вересня 2023.
  8. Accelerating progress toward the reduction of adolescent pregnancy in Latin America and the Caribbean. Report of a technical consultation (Washington, D.C., USA, August 29-30, 2016). ISBN: 978-92-75-11976-1 (PDF).
  9. forced pregnancy. LII / Legal Information Institute (англ.). Процитовано 15 вересня 2023.
  10. 20 років потому: Світова конференція з прав людини у Відні, 1993. dhrp.org.ua. Процитовано 14 вересня 2023.
  11. Пекінська декларація (укр/рос). Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 14 вересня 2023.
  12. Prosecutor v. Karadzic and Mladic (IT-95-5-R61 & IT-95-18-R61), Review of Indictment Pursuant to Rule 61 of the ICTY Rules of Procedure and Evidence, supra note 18, para. 64.
  13. Barbara Bedont and Katherine Hall-Martinez, ‘Ending Impunity for Gender Crimes under the International Criminal Court’ (1999), 6 Brown Journal of World Affairs перераховують такі країни як прихильників додавання примусової вагітності до Статуту МКС: Австралія , Австрія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Бурунді, Канада, Хорватія, Естонія, Індія, Мексика, Нідерланди, Нігерія, Руанда, Словенія, Судан, Туреччина та США.
  14. Bedont and Hall-Martinez перераховують такі країни, які виступили проти або висловили стурбованість щодо визнання примусової вагітності: Бахрейн, Колумбія, Коста-Ріка, Еквадор, Єгипет, Святий Престол, Іран, Ірак, Ірландія , Кувейт, Лівія, Мальта, Нікарагуа, Оман, Парагвай, Філіппіни, Польща, Росія, Сан-Марино, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Венесуела.
  15. Barbara Bedont, ‘Gender-Specific Provisions in the Statute of the ICC’ in Flavia Lattanzi and William Schabas (eds) Essays on the Rome Statute of the ICC: Volume I (Il Sirent, 1999), 199.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Primusova vagitnist praktika primusu zhinki abo divchini do vagitnosti abo zberezhennya vagitnosti proti yiyi voli chasto yak chastina primusovogo shlyubu Primusova vagitnist ye porushennyam seksualnih i reproduktivnih prav ta avtonomiyi i zazvichaj vikoristovuyetsya z namirom vplinuti na etnichnij sklad bud yakogo naselennya abo zdijsniti inshi serjozni porushennya mizhnarodnogo prava Shoroku ponad 32 000 vagitnostej doroslih zhinok ye rezultatom zgvaltuvannya Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Statut MKS buv pershim obov yazkovim mizhnarodnim dokumentom yakij u 1998 roci viznav primusovu vagitnist zlochinom zgidno z mizhnarodnim pravom Zokrema u Statuti primusova vagitnist zaznachayetsya yak zlochin proti lyudstva yaksho vona vchinyayetsya v ramkah shirokomasshtabnogo abo sistematichnogo napadu na civilne naselennya i yak vijskovij zlochin yaksho vona vchinyayetsya pid chas mizhnarodnogo ta nemizhnarodnogo zbrojnogo konfliktu Iz 2022 roku pislya praktiki masovoyi zaboroni abortiv u SShA ta Polshi termin primusova vagitnist use bilshe vikoristovuyetosya i v znachenni pereshkodzhannya zhinkam dostupu do pererivannya vagitnosti na zakonodavchomu rivni Pravove viznachennyaPershij element skladu zlochinu primusovoyi vagitnosti vimagaye vchinennya zlovmisnikom uv yaznennya odniyeyi chi kilkoh zhinok yaki nasilno zavagitnili z namirom vplinuti na etnichnij sklad bud yakogo naselennya abo zdijsniti inshi serjozni porushennya mizhnarodnogo prava Iz 1998 roku ponad 120 derzhav ratifikuvali Statut MKS tim samim prijnyavshi jogo viznachennya zlochiniv proti lyudyanosti ta vijskovih zlochiniv Prinajmni 36 derzhav vklyuchno z timi yaki ye uchasnicyami Statutu MKS prijnyali nacionalne zakonodavstvo yake kriminalizuvalo primusovu vagitnist yak zlochin proti lyudyanosti abo vijskovij zlochin abo j te j inshe Okrim cogo Rada OON z prav lyudini viznala sho vidmova v aborti u spravah pro zgvaltuvannya zavdaye serjoznoyi psihologichnoyi ta fizichnoyi shkodi sho z tochki zoru mizhnarodnogo prava mozhe vvazhatisya torturami PeredumoviZlochin u viglyadi primusovoyi vagitnosti a takozh inshi seksualni ta genderni zlochini vijshli na pershij plan za 5 rokiv do prijnyattya Statutu MKS oskilki v rezultati konfliktu v kolishnij Yugoslaviyi z yavilisya vidomosti pro znachno poshirene seksualne ta reproduktivne nasilstvo proti zhinok ta genocid u Ruandi Zokrema u dopovidi Specialnogo dopovidacha Komisiyi OON z prav lyudini vid 1993 roku zrobleno visnovok sho zgvaltuvannya v kolishnij Yugoslaviyi bulo shiroko poshirenim zvichnim yavishem u taborah dlya uv yaznenih i vikoristovuvalosya yak instrument etnichnoyi chistki Buv zadokumentovanij vipadok koli pravoporushniki krichali horvatskij zhinci U vas bude serbska ditina i skazali sho yaksho vona bude vagitna to bude zmushena zalishatisya tam u tabori dlya uv yaznenih do shostogo misyacya vagitnosti Neuryadovi organizaciyi ta zhurnalisti takozh zadokumentovuvali inshi podibni vipadki U rishenni 1996 roku Mizhnarodnij tribunal shodo kolishnoyi Yugoslaviyi MKTYu viznav sho deyaki tabori dlya uv yaznennya buli specialno priznacheni dlya zgvaltuvan z metoyu primusovogo narodzhennya serbskih ditej zhinok chasto internuvali doki ne stavalo nadto pizno robiti abort U vidpovid na ci podiyi ta zahist gromadyanskogo suspilstva primusova vagitnist bula chitko viznana serjoznim porushennyam mizhnarodnogo prava porushennyam prav lyudini ta mizhnarodnogo gumanitarnogo prava u en Platformi dij Pekinskoyi konferenciyi ta v chislennih rezolyuciyah Komisiyi OON z prav lyudini Popri uvagu do takih serjoznih porushen primusova vagitnist ne bula pryamo pererahovana yak zlochin pid yurisdikciyeyu MTKYu tomu akti primusovoyi vagitnosti niyak ne peresliduvalisya za nayavnimi zlochinami a vinni ne nesli pokarannya Pid chas rozrobki statutu MKS nizka derzhav za pidtrimki neuryadovoyi organizaciyi Zhinocha grupa za gendernu spravedlivist vistupali za chitku kriminalizaciyu primusovoyi vagitnosti yak zlochinu proti lyudyanosti ta vijskovogo zlochinu Prote propoziciya otrimala opir z boku Svyatogo Prestolu Papi Rimskogo ta deyakih inshih derzhav a takozh vid lobistskih grup za zhittya Voni posilalisya na zanepokoyennya sho zlochin primusovoyi vagitnosti mozhe vitisniti nacionalni zakoni zaboroni abortiv zagrozhuvati likarnyam yaki vidmovlyayutsya robiti aborti i dozvoliti aborti na vimogu Pislya napruzhenih peremovin ukladachi Statutu prijnyali take viznachennya 1 zhertva povinna buti nezakonno uv yaznena zlochincem 2 zhertva povinna bula nasilno zavagitniti hocha biologichnim batkom ne obov yazkovo maye buti krivdnik tobto nemaye vimogi shob zlochinec brav uchast same v zaplidnenni zhertvi 3 zlochinec diyav z odnim iz dvoh konkretnih namiriv vplinuti na etnichnij sklad naselennya abo zdijsniti inshi serjozni porushennya mizhnarodnogo prava Okrim cogo zhertva primusovoyi vagitnosti ne obov yazkovo maye naroditi ditinu U sukupnosti ci vimogi obmezhuyut sferu zlochinu primusovoyi vagitnosti do pidgrupi porushen seksualnih i reproduktivnih prav skoyenih pid chas zbrojnih konfliktiv abo pid chas inshih kriz prav lyudini sho ohoplyuyut shirokomasshtabni ta sistematichni napadi na civilne naselennya Primusova vagitnist ta zaborona abortivYak zaznachaye Amnesty International u svoyij roboti 2020 roku shodo primusovoyi vagitnosti viznachennya primusova vagitnist ne mozhe tlumachitisya yak take sho stosuyetsya nacionalnogo zakonodavstvo shodo reproduktivnoyi politiki vklyuchno iz zaboronoyu abortiv Prote yak poyasnyuyetsya v Chastini IV Statutu hocha viznachennya zlochinu primusova vagitnist pryamo ne stosuyetsya bagatoh inshih serjoznih porushen seksualnih i reproduktivnih prav zhinok yaki pozbavlyayut osobistoyi nezalezhnosti shodo zhittya tila ta vagitnosti taka povedinka vse she mozhe peresliduvatisya ta kvalifikuvatisya yak inshij zlochin peredbachenij mizhnarodnim pravom PrimitkiHolmes M M Resnick H S Kilpatrick D G Best C L 1996 08 Rape related pregnancy estimates and descriptive characteristics from a national sample of women American Journal of Obstetrics and Gynecology T 175 2 s 320 324 discussion 324 325 doi 10 1016 s0002 9378 96 70141 2 ISSN 0002 9378 PMID 8765248 Procitovano 16 veresnya 2023 Forced Ppegnancy A Commentary On The Crime In International Criminal Law angl London Amnesty International 2020 s https www amnesty org en documents ior53 2711 2020 en Rome Statute of the International Criminal Court PDF icc cpi int angl Procitovano 14 veresnya 2023 The Danger of Forced Pregnancy Bill of Health blog petrieflom law harvard edu amer 9 travnya 2022 Procitovano 16 veresnya 2023 forced pregnancy LII Legal Information Institute angl Procitovano 16 veresnya 2023 Keegan Grace Francis Myles Chalmers Kristen Hoofnagle Mark Noory Mary Essig Rachael Hoefer Lea Bhardwaj Neha Kaufman Elinore 1 sichnya 2023 Trauma of abortion restrictions and forced pregnancy urgent implications for acute care surgeons Trauma Surgery amp Acute Care Open angl T 8 1 s e001067 doi 10 1136 tsaco 2022 001067 ISSN 2397 5776 Procitovano 16 veresnya 2023 End Forced Pregnancy ACLU of South Carolina www aclusc org angl 21 chervnya 2022 Procitovano 16 veresnya 2023 Accelerating progress toward the reduction of adolescent pregnancy in Latin America and the Caribbean Report of a technical consultation Washington D C USA August 29 30 2016 ISBN 978 92 75 11976 1 PDF forced pregnancy LII Legal Information Institute angl Procitovano 15 veresnya 2023 20 rokiv potomu Svitova konferenciya z prav lyudini u Vidni 1993 dhrp org ua Procitovano 14 veresnya 2023 Pekinska deklaraciya ukr ros Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 14 veresnya 2023 Prosecutor v Karadzic and Mladic IT 95 5 R61 amp IT 95 18 R61 Review of Indictment Pursuant to Rule 61 of the ICTY Rules of Procedure and Evidence supra note 18 para 64 Barbara Bedont and Katherine Hall Martinez Ending Impunity for Gender Crimes under the International Criminal Court 1999 6 Brown Journal of World Affairs pererahovuyut taki krayini yak prihilnikiv dodavannya primusovoyi vagitnosti do Statutu MKS Avstraliya Avstriya Azerbajdzhan Bosniya i Gercegovina Burundi Kanada Horvatiya Estoniya Indiya Meksika Niderlandi Nigeriya Ruanda Sloveniya Sudan Turechchina ta SShA Bedont and Hall Martinez pererahovuyut taki krayini yaki vistupili proti abo vislovili sturbovanist shodo viznannya primusovoyi vagitnosti Bahrejn Kolumbiya Kosta Rika Ekvador Yegipet Svyatij Prestol Iran Irak Irlandiya Kuvejt Liviya Malta Nikaragua Oman Paragvaj Filippini Polsha Rosiya San Marino Saudivska Araviya Ob yednani Arabski Emirati ta Venesuela Barbara Bedont Gender Specific Provisions in the Statute of the ICC in Flavia Lattanzi and William Schabas eds Essays on the Rome Statute of the ICC Volume I Il Sirent 1999 199

Дата публікації:
Топ